Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Італія — високорозвинена індустріально-аграрна країна, яка за обсягом промислового виробництва на межі ХХ-XXI ст. входить у число 10 найрозвиненіших країн світу. Основні галузі економіки країни: машинобудівна, текстильна і швейна, залізо- і сталеливарна, хімічна, харчова, моторобудівна, туризм. Найважливіший сектор економіки Італії — обробна промисловість.
| Економіка Італії | |
|---|---|
 | |
| Валюта | 1 євро = 100 центів |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ЄС, WTO, OECD |
| Статистика | |
| ВВП | $1,834 трлн у 2012 |
| Зростання ВВП | ▲ +3,3 % (2014) |
| ВВП на душу населення | $30,100 (2012) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 2 %, промисловість: 23,9 %, послуги: 74,1 % (2012) |
| Інфляція (ІСЦ) | 3 % (2012) |
| Населення поза межею бідності | 19,6 % (2011) |
| Індекс Джіні | 31,9 (2011) |
| Робоча сила | 25,28 млн (2012) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство (3,9 %), промисловість (28,3 %), послуги (67,8 %) (2011) |
| Безробіття | 4,9 % (2014) |
| Галузі виробництва | туризм, машинобудування, металургія, хімія, продукти харчування, текстиль, автомобілі, одяг, взуття, кераміка, фрукти, овочі, виноград, картопля, цукровий буряк, соя, зерно, маслини, м'ясо, молочні продукти, риба |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $483,3 млрд (2012) |
| Експортні товари | машинобудівна продукція, текстиль і одяг, виробниче обладнання, транспортні засоби, транспортне обладнання, хімікати, продукти харчування, напої та тютюнові вироби, мінерали, кольорові метали |
| Партнери |  Німеччина 13,3 % Франція 11,8 % США 5,9 % Іспанія 5,4 % Швейцарія 5,4 % Велика Британія 4,7 % (2011) |
| Імпорт | $469,7 млрд (2012) |
| Імпортні товари | продукція машинобудування, хімікати, транспортне обладнання, енергетичні продукти, мінерали і кольорові метали, текстиль і одяг, продукти харчування, напої та тютюнові вироби |
| Партнери | Німеччина 16,5 % Франція 8,8 % КНР 7,7 % Нідерланди 5,5 % Іспанія 4,7 % (2011) |
| Державні фінанси | |
| Борг | 126,1 % ВВП (2012) |
| Доходи | $956,6 млрд (2012) |
| Витрати | $1,014 трлн (2012) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book | |
Транспорт
Транспорта система складається з таких видів транспорту: залізничний, автомобільний, морський, повітряний.
Головні морські порти
Генуя, Трієст, Венеція, Неаполь.
Повітряний транспорт є важливим засобом пересування як територією Апеннінського півострова, так і для зв'язку з островами. Нарівні з великими міжнародними аеропортами в Римі, Мілані і Неаполі існує багато невеликих аеропортів на материку і островах. Головна авіакомпанія Італії — «АльІталія».
Характеристики ВВП
За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation (U.S.A. 2001): ВВП — $ 1,1 трлн. Темп зростання ВВП — 1,4 %. ВВП на душу населення — $ 19 574. Прямі закордонні інвестиції — $ 8,8 млрд.
Імпорт
Паливо — нафта, газ, вугілля, промислова сировина — металобрухт, бавовна, машини і продовольство — $ 244 млрд (г.ч. Німеччина — 18,8 %, Франція — 13,1 %, Велика Британія — 6,4 %, Нідерланди — 6,2 %, США — 5,1 %).
Експорт
Машини, обладнання, тканини, фрукти — апельсини, лимони, вино (провідний світовий виробник), овочі, текстиль (у Європі провідний виробник шовку), одяг, товари з шкіри, двигуни, електротовари, хімікати, мармур (Каррара), сірка, ртуть, залізо, сталь) — $ 280 млрд (г.ч. Німеччина — 16,5 %, Франція — 12,7 %, США — 8,5 %, Велика Британія — 7,2 %, Іспанія — 5,8 %).
Інфляція
Інфляція станом на 2021 рік
Попередні дані Istat, італійського статистичного агентства, раніше цього місяця показали, що інфляція зросла на 3,9% у 2021 році, досягнувши 4,2% у грудні — найвище зростання за останні десять років. Банк Італії прогнозує інфляцію на рівні 2,8% цього року, хоча підприємства прогнозують високе зростання цін на рівні 3,2%.
Розвиток економіки Італії у XX столітті
Промисловий розвиток Італії почався наприкінці 19 ст. Економічна політика уряду Муссоліні і світова економічна криза сприяли реструктуризації, але не розширенню промисловості, і до кінця Другої світової війни майже половина працездатного населення була зайнята в сільському господарстві.
З 1950-х років італійська економіка зазнала сильних змін, і до 1990-х років обробна і гірничодобувна промисловість разом з будівництвом давали вже бл. 33 % ВВП, а невиробнича сфера (включаючи торгівлю, банківську діяльність і управління) — ще 63 %, в той час як частка сільського господарства скоротилася до 4 %. У період 1950—1964 обсяг промислового виробництва майже подвоївся. У період 1963—1974 зростання виробництва становило 4,7 % на рік. На початку 1970-х років Північна Італія перетворилася в один з найрозвиненіших промислових районів Європи.
Вступ до ЄС 1957 став важливим чинником збільшення обсягу італійського експорту. У 1984—1992 щорічне зростання економіки становило 2,5 %, а за розмірами ВВП Італія втримувала 3-є місце в Європі після Німеччини і Франції. В економіці Італії діє близько 35 000 компаній акціонерного капіталу, часто малих (ядро яких часто сім'я).
Незважаючи на пожвавлення італійської економіки у 1980-ті роки, основні структурні проблеми так і не були вирішені і виявилися в 1990-х роках. Дефіцит державного сектора економіки Італії зріс з 84,6 % від ВВП в 1985 до 103 % в 1992. Щоб задовольняти умовам ЄС, сформульованим Маастріхтською угодою 1991, уряд Італії намагався зменшити державний борг і дефіцит бюджету, але в 1992 борг все ще залишався на рівні 10,7 % від ВВП.
На початку 1990-х років 32 % зайнятих складає частку промисловості, 9 % — частку сільського господарства, а інші 59 % — частку торгівлі, сфери послуг і інших видів економічної діяльності.
У 1990 в Італії було вироблено 216,9 млрд кВт·год електроенергії. Близько 82 % давали ТЕС, що працювали на рідкому паливі (в основному на нафті), 16 % — ГЕС і 2 % — геотермальні електростанції, АЕС (на 1987 бл. 1 % обсягу електроенергії Італії) в 1988—1990 після масових протестів населення були виведені з експлуатації. На референдумі 1987 населення проголосувало проти будівництва нових атомних електростанцій.
Економічне районування
У межах Італії чітко виділяються відносно заможна промислова Північ і бідний сільськогосподарський Південь (Меццоджорно), між якими можливо виділити перехідний столичний регіон.
Північ
Загалом Північ Італії має більше спільних рис із Північно-Західною Європою, ніж із Середземномор'ям, і є продовженням величезного промислового поясу ЄС, що простягнувся сюди від Центральної Англії. Основою Півночі є так званий «промисловий трикутник»: Мілан — Ґенуя — Турин, який включає практично всі галузі італійської промисловості й належить до найбільших у світі. В його структурі є металургія, металообробка, загальне і електромашинобудування, автомобіле- і суднобудування, хімічна і текстильна промисловість. Проте в процесі зменшення ролі важкої промисловості роль «промислового трикутника» зменшується на користь Північного Сходу і Центру.
Північ є однією з найбільш урбанізованих частин Західної Європи. Густоту міст на одиницю території тут можна порівнювати з показниками Бельгії та Нідерландів. Характерне їхнє лінійне розташування вздовж доріг Стародавнього Риму. Всі вони виконують ті чи інші функції матеріального виробництва і багато з них залишили значний слід в історії та культурі людства. Найважливіша роль нині належить Мілану, Турину, Генуї, Венеції і Трієсту.
Північ вельми нагадує Центральну Європу за кліматом, природними ресурсами і структурі господарства, тоді як Південь більше схожий на справжній середземноморський регіон. На Півночі трикутник Мілан-Турин-Генуя — найбільший промислово розвинений район Італії. За розвитком промисловості, торговій і фінансовій функціям Мілан (2-е за населенням місто Італії) займає 1-е місце, тому його нерідко називають діловою столицею країни. Обличчя Турину визначають автомобільні заводи концерну «Фіат». Велику індустрію Півночі обслуговує Генуя — найбільший порт країни. У місті і його передмісті, що протяглося вздовж моря, багато промислових підприємств. Узбережжя Генуезької затоки має також велике курортне значення.
Північ охоплює чотири стандартних райони — Північний Захід, Ломбардію, Північний Схід та Емілію-Романію. В природному відношенні це Італійські Альпи, Паданська низовина і Лігурійське узбережжя. На північ припадає 40 % території, 45 % населення і 56 % ВНП, тобто це найбільша і найрозвинутіша частина країни.
За часів Стародавнього Риму Північ довго являла собою майже незаймані ліси і болота. Її колонізували лише дві тисячі років тому. Справжні вигоди географічного положення Півночі проявилися в середні віки, коли вона опинилась на шляхах із Північно-Західної Європи на Близький Схід. Саме тут зародився торговий капіталізм і раніше, ніж будь-де в Європі, з'явилися процвітаючі міста, ремесла і торгівля, виникли такі політичні об'єднання середньовіччя, як Міланське герцогство, республіки Венеція і Генуя. Розвитку району в наш час сприяють вигідність географічного положення, розвинена транспортна система, наявність рівнинних земель (70 % від національного цілого), помірний і вологий клімат, можливості зрошення, наявність місцевих та імпортних енергоресурсів, постійний притік дешевої робочої сили з Півдня і величезний власний ринок збуту. Це головний промисловий, сільськогосподарський і транспортний район країни, на нього припадає також велика частка нематеріальної діяльності — управлінської, фінансової, наукової, культурної і туристичної.
Центр
Центр включає два стандартних райони — Центр і Лаціо. Його частка в території, населенні та економічному потенціалі країни однакова — 19 %. За рельєфом це вже Апеннінські гори і прибережні рівнини: вузька на сході й ширша на заході. Сільське господарство району є перехідним. Більше значення вже мають південні культури — овочі (особливо томати), фрукти, виноград, оливки, в горах — вівчарство. Перетята місцевість, обмеженість водних, енергетичних і мінеральних ресурсів не сприяли промисловому розвитку району в першій половині XX ст. Зараз становище змінилося. Зі зменшенням ролі ресурсо- і енергоємних галузей найперспективнішою промисловою зоною Італії стає смуга, що простягається від Рима до Трієста, тобто центральні і північно-східні райони країни. Попри такі перспективи, роль Центру в Італії і у світі визначається перш за все наявністю тут Рима і, меншою мірою, Флоренції. Історична і культурна спадщина Центральної Італії приваблює мільйони відвідувачів: як прочан, так і туристів, і є тією сферою, яка приносить сталий і достатньо великий прибуток.
Південь
Південь охоплює п'ять стандартних районів: Кампанію, Абруцці-Молізе, Південь, Сицилію і Сардинію. За деяким винятком це гористі безлісі території з жарким аридним кліматом і малородючими ґрунтами. В сільському господарстві переважають вирощування «середземноморських продуктів», пшениці та вівчарство. Промисловість різноманітна, але в її структурі відсутня комплексність і мало машинобудівних галузей. Характерна вузькість місцевого виробничого і споживчого ринку.
Південь є найменш розвиненою частиною Італії і в господарському, і в соціальному, і в культурному відношенні. Велика Британія, Франція, Німеччина не мають таких бідних районів. На Південь Італії припадає 41 % території, 36 % населення і тільки 25 % ВНП. Характерними його рисами є високе безробіття, низькі доходи, відтік населення. Південь Італії виступає як щось зовсім протилежне Півночі. Причин відсталості Півдня багато: специфічні природні умови, іноземні завоювання в середні віки, віддаленість від Півночі та її ринків збуту, невирішена аграрна проблема і доіндустріальні соціальні відносини, застарілі традиції та ціннісні орієнтації населення. Після Другої світової війни уряд намагався вирішити проблему Півдня шляхом розвитку тут капіталоємних галузей промисловості (металургія, нафтопереробка, нафтохімія). Але створення окремих підприємств-гігантів, не пов'язаних з місцевим ринком («соборів у пустелі»), дало дуже обмежені результати. «Проблема Півдня» в Італії ще чекає на своє вирішення.
Відсталість Південної Італії створила в країні так звану проблему Півдня. Після 2-ї світової війни тут були побудовані великий металургійний комбінат в Таранто, декілька нафтохімічних комбінатів, АС, але це лише трохи підвищило індустріальну активність Півдня. Найважливіший промисловий і культурний центр Південної Італії — Неаполь. Як пасажирський порт він займає 1-е місце в країні, а за вантажообігом поступається тільки Генуї. Сільське господарство Італії характеризується відсталою агротехнікою, низькими врожаями. Внаслідок великих капіталовкладень в інфраструктуру і великих субсидій від ЄС, за останні десятиріччя економіка Півдня суттєво змінилася, однак, незважаючи на бурхливе зростання в деяких областях, наприклад в Апулії і Абруцці, загалом регіон продовжує сильно відставати від Півночі за рівнем доходів населення.
Азартні ігри
Азартні ігри в Італії існували протягом багатьох століть, набуючи різних форм. Історія азартних ігор в країні бере початок з часів Римської імперії, коли попередник сучасних нардів, гра Людус Дуодецим Скрипторум (лат. Ludus Duodecim Scriptorum), стала популярною серед римських легіонерів. Також завдяки їм гра потрапила в інші європейські країни.
Див. також
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- . the Guardian (англ.). 10 лютого 2022. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Італії |
- National Institute of Statistic (ISTAT) [ 22 лютого 2011 у Wayback Machine.] (in Italian)
- Sebastian Cresswell-Turner, the , 2004,
- Report about economic survey of Italy by OECD (May 2005) [ 10 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Italian Trade Commission's Machines Italia campaign page [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
- OECD's Italy country Web site [ 18 серпня 2019 у Wayback Machine.] and OECD Economic Survey of Italy [ 23 липня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Italiya visokorozvinena industrialno agrarna krayina yaka za obsyagom promislovogo virobnictva na mezhi HH XXI st vhodit u chislo 10 najrozvinenishih krayin svitu Osnovni galuzi ekonomiki krayini mashinobudivna tekstilna i shvejna zalizo i stalelivarna himichna harchova motorobudivna turizm Najvazhlivishij sektor ekonomiki Italiyi obrobna promislovist Ekonomika ItaliyiMilan ye finansovim centrom ItaliyiValyuta 1 yevro 100 centivFinansovij rik kalendarnij rikOrganizaciyi YeS WTO OECDStatistikaVVP 1 834 trln u 2012Zrostannya VVP 3 3 2014 VVP na dushu naselennya 30 100 2012 VVP za sektorami silske gospodarstvo 2 promislovist 23 9 poslugi 74 1 2012 Inflyaciya ISC 3 2012 Naselennya poza mezheyu bidnosti 19 6 2011 Indeks Dzhini 31 9 2011 Robocha sila 25 28 mln 2012 Robocha sila za sektorami silske gospodarstvo 3 9 promislovist 28 3 poslugi 67 8 2011 Bezrobittya 4 9 2014 Galuzi virobnictva turizm mashinobuduvannya metalurgiya himiya produkti harchuvannya tekstil avtomobili odyag vzuttya keramika frukti ovochi vinograd kartoplya cukrovij buryak soya zerno maslini m yaso molochni produkti ribaZovnishnya diyalnistEksport 483 3 mlrd 2012 Eksportni tovari mashinobudivna produkciya tekstil i odyag virobniche obladnannya transportni zasobi transportne obladnannya himikati produkti harchuvannya napoyi ta tyutyunovi virobi minerali kolorovi metaliPartneri Nimechchina 13 3 Franciya 11 8 SShA 5 9 Ispaniya 5 4 Shvejcariya 5 4 Velika Britaniya 4 7 2011 Import 469 7 mlrd 2012 Importni tovari produkciya mashinobuduvannya himikati transportne obladnannya energetichni produkti minerali i kolorovi metali tekstil i odyag produkti harchuvannya napoyi ta tyutyunovi virobiPartneri Nimechchina 16 5 Franciya 8 8 KNR 7 7 Niderlandi 5 5 Ispaniya 4 7 2011 Derzhavni finansiBorg 126 1 VVP 2012 Dohodi 956 6 mlrd 2012 Vitrati 1 014 trln 2012 Golovne dzherelo CIA World Fact Book Transport Transporta sistema skladayetsya z takih vidiv transportu zaliznichnij avtomobilnij morskij povitryanij Golovni morski porti Genuya Triyest Veneciya Neapol Povitryanij transport ye vazhlivim zasobom peresuvannya yak teritoriyeyu Apenninskogo pivostrova tak i dlya zv yazku z ostrovami Narivni z velikimi mizhnarodnimi aeroportami v Rimi Milani i Neapoli isnuye bagato nevelikih aeroportiv na materiku i ostrovah Golovna aviakompaniya Italiyi AlItaliya Harakteristiki VVPZa danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 1 1 trln Temp zrostannya VVP 1 4 VVP na dushu naselennya 19 574 Pryami zakordonni investiciyi 8 8 mlrd Import Palivo nafta gaz vugillya promislova sirovina metalobruht bavovna mashini i prodovolstvo 244 mlrd g ch Nimechchina 18 8 Franciya 13 1 Velika Britaniya 6 4 Niderlandi 6 2 SShA 5 1 Eksport Mashini obladnannya tkanini frukti apelsini limoni vino providnij svitovij virobnik ovochi tekstil u Yevropi providnij virobnik shovku odyag tovari z shkiri dviguni elektrotovari himikati marmur Karrara sirka rtut zalizo stal 280 mlrd g ch Nimechchina 16 5 Franciya 12 7 SShA 8 5 Velika Britaniya 7 2 Ispaniya 5 8 InflyaciyaInflyaciya stanom na 2021 rik Poperedni dani Istat italijskogo statistichnogo agentstva ranishe cogo misyacya pokazali sho inflyaciya zrosla na 3 9 u 2021 roci dosyagnuvshi 4 2 u grudni najvishe zrostannya za ostanni desyat rokiv Bank Italiyi prognozuye inflyaciyu na rivni 2 8 cogo roku hocha pidpriyemstva prognozuyut visoke zrostannya cin na rivni 3 2 Rozvitok ekonomiki Italiyi u XX stolittiFiat 500 v Turini Fiat ye najbilshim promislovim koncernom Italiyi Promislovij rozvitok Italiyi pochavsya naprikinci 19 st Ekonomichna politika uryadu Mussolini i svitova ekonomichna kriza spriyali restrukturizaciyi ale ne rozshirennyu promislovosti i do kincya Drugoyi svitovoyi vijni majzhe polovina pracezdatnogo naselennya bula zajnyata v silskomu gospodarstvi Z 1950 h rokiv italijska ekonomika zaznala silnih zmin i do 1990 h rokiv obrobna i girnichodobuvna promislovist razom z budivnictvom davali vzhe bl 33 VVP a nevirobnicha sfera vklyuchayuchi torgivlyu bankivsku diyalnist i upravlinnya she 63 v toj chas yak chastka silskogo gospodarstva skorotilasya do 4 U period 1950 1964 obsyag promislovogo virobnictva majzhe podvoyivsya U period 1963 1974 zrostannya virobnictva stanovilo 4 7 na rik Na pochatku 1970 h rokiv Pivnichna Italiya peretvorilasya v odin z najrozvinenishih promislovih rajoniv Yevropi Vstup do YeS 1957 stav vazhlivim chinnikom zbilshennya obsyagu italijskogo eksportu U 1984 1992 shorichne zrostannya ekonomiki stanovilo 2 5 a za rozmirami VVP Italiya vtrimuvala 3 ye misce v Yevropi pislya Nimechchini i Franciyi V ekonomici Italiyi diye blizko 35 000 kompanij akcionernogo kapitalu chasto malih yadro yakih chasto sim ya Nezvazhayuchi na pozhvavlennya italijskoyi ekonomiki u 1980 ti roki osnovni strukturni problemi tak i ne buli virisheni i viyavilisya v 1990 h rokah Deficit derzhavnogo sektora ekonomiki Italiyi zris z 84 6 vid VVP v 1985 do 103 v 1992 Shob zadovolnyati umovam YeS sformulovanim Maastrihtskoyu ugodoyu 1991 uryad Italiyi namagavsya zmenshiti derzhavnij borg i deficit byudzhetu ale v 1992 borg vse she zalishavsya na rivni 10 7 vid VVP Na pochatku 1990 h rokiv 32 zajnyatih skladaye chastku promislovosti 9 chastku silskogo gospodarstva a inshi 59 chastku torgivli sferi poslug i inshih vidiv ekonomichnoyi diyalnosti U 1990 v Italiyi bulo virobleno 216 9 mlrd kVt god elektroenergiyi Blizko 82 davali TES sho pracyuvali na ridkomu palivi v osnovnomu na nafti 16 GES i 2 geotermalni elektrostanciyi AES na 1987 bl 1 obsyagu elektroenergiyi Italiyi v 1988 1990 pislya masovih protestiv naselennya buli vivedeni z ekspluataciyi Na referendumi 1987 naselennya progolosuvalo proti budivnictva novih atomnih elektrostancij Ekonomichne rajonuvannyaU mezhah Italiyi chitko vidilyayutsya vidnosno zamozhna promislova Pivnich i bidnij silskogospodarskij Pivden Meccodzhorno mizh yakimi mozhlivo vidiliti perehidnij stolichnij region Pivnich Dokladnishe Pivnichna Italiya Zagalom Pivnich Italiyi maye bilshe spilnih ris iz Pivnichno Zahidnoyu Yevropoyu nizh iz Seredzemnomor yam i ye prodovzhennyam velicheznogo promislovogo poyasu YeS sho prostyagnuvsya syudi vid Centralnoyi Angliyi Osnovoyu Pivnochi ye tak zvanij promislovij trikutnik Milan Genuya Turin yakij vklyuchaye praktichno vsi galuzi italijskoyi promislovosti j nalezhit do najbilshih u sviti V jogo strukturi ye metalurgiya metaloobrobka zagalne i elektromashinobuduvannya avtomobile i sudnobuduvannya himichna i tekstilna promislovist Prote v procesi zmenshennya roli vazhkoyi promislovosti rol promislovogo trikutnika zmenshuyetsya na korist Pivnichnogo Shodu i Centru Pivnich ye odniyeyu z najbilsh urbanizovanih chastin Zahidnoyi Yevropi Gustotu mist na odinicyu teritoriyi tut mozhna porivnyuvati z pokaznikami Belgiyi ta Niderlandiv Harakterne yihnye linijne roztashuvannya vzdovzh dorig Starodavnogo Rimu Vsi voni vikonuyut ti chi inshi funkciyi materialnogo virobnictva i bagato z nih zalishili znachnij slid v istoriyi ta kulturi lyudstva Najvazhlivisha rol nini nalezhit Milanu Turinu Genuyi Veneciyi i Triyestu Pivnich velmi nagaduye Centralnu Yevropu za klimatom prirodnimi resursami i strukturi gospodarstva todi yak Pivden bilshe shozhij na spravzhnij seredzemnomorskij region Na Pivnochi trikutnik Milan Turin Genuya najbilshij promislovo rozvinenij rajon Italiyi Za rozvitkom promislovosti torgovij i finansovij funkciyam Milan 2 e za naselennyam misto Italiyi zajmaye 1 e misce tomu jogo neridko nazivayut dilovoyu stoliceyu krayini Oblichchya Turinu viznachayut avtomobilni zavodi koncernu Fiat Veliku industriyu Pivnochi obslugovuye Genuya najbilshij port krayini U misti i jogo peredmisti sho protyaglosya vzdovzh morya bagato promislovih pidpriyemstv Uzberezhzhya Genuezkoyi zatoki maye takozh velike kurortne znachennya Pivnich ohoplyuye chotiri standartnih rajoni Pivnichnij Zahid Lombardiyu Pivnichnij Shid ta Emiliyu Romaniyu V prirodnomu vidnoshenni ce Italijski Alpi Padanska nizovina i Ligurijske uzberezhzhya Na pivnich pripadaye 40 teritoriyi 45 naselennya i 56 VNP tobto ce najbilsha i najrozvinutisha chastina krayini Za chasiv Starodavnogo Rimu Pivnich dovgo yavlyala soboyu majzhe nezajmani lisi i bolota Yiyi kolonizuvali lishe dvi tisyachi rokiv tomu Spravzhni vigodi geografichnogo polozhennya Pivnochi proyavilisya v seredni viki koli vona opinilas na shlyahah iz Pivnichno Zahidnoyi Yevropi na Blizkij Shid Same tut zarodivsya torgovij kapitalizm i ranishe nizh bud de v Yevropi z yavilisya procvitayuchi mista remesla i torgivlya vinikli taki politichni ob yednannya serednovichchya yak Milanske gercogstvo respubliki Veneciya i Genuya Rozvitku rajonu v nash chas spriyayut vigidnist geografichnogo polozhennya rozvinena transportna sistema nayavnist rivninnih zemel 70 vid nacionalnogo cilogo pomirnij i vologij klimat mozhlivosti zroshennya nayavnist miscevih ta importnih energoresursiv postijnij pritik deshevoyi robochoyi sili z Pivdnya i velicheznij vlasnij rinok zbutu Ce golovnij promislovij silskogospodarskij i transportnij rajon krayini na nogo pripadaye takozh velika chastka nematerialnoyi diyalnosti upravlinskoyi finansovoyi naukovoyi kulturnoyi i turistichnoyi Centr Centr vklyuchaye dva standartnih rajoni Centr i Lacio Jogo chastka v teritoriyi naselenni ta ekonomichnomu potenciali krayini odnakova 19 Za relyefom ce vzhe Apenninski gori i priberezhni rivnini vuzka na shodi j shirsha na zahodi Silske gospodarstvo rajonu ye perehidnim Bilshe znachennya vzhe mayut pivdenni kulturi ovochi osoblivo tomati frukti vinograd olivki v gorah vivcharstvo Peretyata miscevist obmezhenist vodnih energetichnih i mineralnih resursiv ne spriyali promislovomu rozvitku rajonu v pershij polovini XX st Zaraz stanovishe zminilosya Zi zmenshennyam roli resurso i energoyemnih galuzej najperspektivnishoyu promislovoyu zonoyu Italiyi staye smuga sho prostyagayetsya vid Rima do Triyesta tobto centralni i pivnichno shidni rajoni krayini Popri taki perspektivi rol Centru v Italiyi i u sviti viznachayetsya persh za vse nayavnistyu tut Rima i menshoyu miroyu Florenciyi Istorichna i kulturna spadshina Centralnoyi Italiyi privablyuye miljoni vidviduvachiv yak prochan tak i turistiv i ye tiyeyu sferoyu yaka prinosit stalij i dostatno velikij pributok Pivden Dokladnishe Pivdenna Italiya Pivden ohoplyuye p yat standartnih rajoniv Kampaniyu Abrucci Molize Pivden Siciliyu i Sardiniyu Za deyakim vinyatkom ce goristi bezlisi teritoriyi z zharkim aridnim klimatom i malorodyuchimi gruntami V silskomu gospodarstvi perevazhayut viroshuvannya seredzemnomorskih produktiv pshenici ta vivcharstvo Promislovist riznomanitna ale v yiyi strukturi vidsutnya kompleksnist i malo mashinobudivnih galuzej Harakterna vuzkist miscevogo virobnichogo i spozhivchogo rinku Pivden ye najmensh rozvinenoyu chastinoyu Italiyi i v gospodarskomu i v socialnomu i v kulturnomu vidnoshenni Velika Britaniya Franciya Nimechchina ne mayut takih bidnih rajoniv Na Pivden Italiyi pripadaye 41 teritoriyi 36 naselennya i tilki 25 VNP Harakternimi jogo risami ye visoke bezrobittya nizki dohodi vidtik naselennya Pivden Italiyi vistupaye yak shos zovsim protilezhne Pivnochi Prichin vidstalosti Pivdnya bagato specifichni prirodni umovi inozemni zavoyuvannya v seredni viki viddalenist vid Pivnochi ta yiyi rinkiv zbutu nevirishena agrarna problema i doindustrialni socialni vidnosini zastarili tradiciyi ta cinnisni oriyentaciyi naselennya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni uryad namagavsya virishiti problemu Pivdnya shlyahom rozvitku tut kapitaloyemnih galuzej promislovosti metalurgiya naftopererobka naftohimiya Ale stvorennya okremih pidpriyemstv gigantiv ne pov yazanih z miscevim rinkom soboriv u pusteli dalo duzhe obmezheni rezultati Problema Pivdnya v Italiyi she chekaye na svoye virishennya Vidstalist Pivdennoyi Italiyi stvorila v krayini tak zvanu problemu Pivdnya Pislya 2 yi svitovoyi vijni tut buli pobudovani velikij metalurgijnij kombinat v Taranto dekilka naftohimichnih kombinativ AS ale ce lishe trohi pidvishilo industrialnu aktivnist Pivdnya Najvazhlivishij promislovij i kulturnij centr Pivdennoyi Italiyi Neapol Yak pasazhirskij port vin zajmaye 1 e misce v krayini a za vantazhoobigom postupayetsya tilki Genuyi Silske gospodarstvo Italiyi harakterizuyetsya vidstaloyu agrotehnikoyu nizkimi vrozhayami Vnaslidok velikih kapitalovkladen v infrastrukturu i velikih subsidij vid YeS za ostanni desyatirichchya ekonomika Pivdnya suttyevo zminilasya odnak nezvazhayuchi na burhlive zrostannya v deyakih oblastyah napriklad v Apuliyi i Abrucci zagalom region prodovzhuye silno vidstavati vid Pivnochi za rivnem dohodiv naselennya Azartni igriDokladnishe Azartni igri v Italiyi Azartni igri v Italiyi isnuvali protyagom bagatoh stolit nabuyuchi riznih form Istoriya azartnih igor v krayini bere pochatok z chasiv Rimskoyi imperiyi koli poperednik suchasnih nardiv gra Lyudus Duodecim Skriptorum lat Ludus Duodecim Scriptorum stala populyarnoyu sered rimskih legioneriv Takozh zavdyaki yim gra potrapila v inshi yevropejski krayini Div takozhKorisni kopalini Italiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Italiyi Girnicha promislovist Italiyi Priroda Italiyi Geologiya Italiyi Banki Italiyi Bankivska sistema ItaliyiPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA the Guardian angl 10 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2022 Procitovano 10 lyutogo 2022 DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ekonomika ItaliyiNational Institute of Statistic ISTAT 22 lyutogo 2011 u Wayback Machine in Italian Sebastian Cresswell Turner the 2004 Report about economic survey of Italy by OECD May 2005 10 serpnya 2007 u Wayback Machine Italian Trade Commission s Machines Italia campaign page 14 bereznya 2022 u Wayback Machine OECD s Italy country Web site 18 serpnya 2019 u Wayback Machine and OECD Economic Survey of Italy 23 lipnya 2008 u Wayback Machine