Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Італії.
Загальна характеристика
На гірничодобувну і переробну, пром-сть в 1990-х рр. припадало бл. 1/3 ВВП. За вартістю мінеральної сировини, що добувається (бл.10% ВВП) І. належить до числа країн з відносно слабкорозвинутою гірничодобувною пром-стю. В структурі галузі в 1990-х рр. переважала паливно-енергетична — бл. 75%, в подальші роки домінують індустріальні к.к. І. — великий імпортер мінеральної сировини і палива. Осн. постачальниками к.к. в І. є країни Західної Європи і Канада, палива — країни Бл. Сходу. Італія забезпечує себе бокситами, свинцем і цинком і виробляє деяку кількість ртуті на експорт. Експортує І. г.ч. мармур, кам'яну і калійну солі.
Окремі галузі
Паливні корисні копалини. У енергетичному секторі Італія є цілком залежною від імпорту вугілля, нафти і газу. Природний газ, що добувається в долині р. По і на Півдні, є головним мінеральним паливним ресурсом Італії. Розвідані запаси газу оцінюються в 300 млрд куб.м. У 1990 було видобуто 17 млрд куб.м газу, в 2001 — 15,5 млрд куб.м. Водночас його споживання в країні — 64,5 млрд куб.м.
Видобуток нафти в 1990 становив 4,6 млн т, в 2001 р — 4,1 млн т, а споживання — 93 млн т.
Невелику кількість бурого вугілля в 1990-х рр. добували на Сицилії, рудник Santa Barbara.
Металічні корисні копалини. Суміжна з гірництвом — металургія — відносно нова галузь промисловості Італії. Відчуваючи недостачу запасів вугілля і залізняку, Італія стала розвивати металургійну промисловість тільки після створення в 1952 Європейського об'єднання вугілля і сталі. За період 1959—1980 виробництво сталі в Італії зросло на 292% (у Франції — на 56%, в Західній Німеччині — на 49%). З виплавки сталі (28 млн т) в 1992 Італія займала 6-е місце у світі, випереджаючи Канаду і Бразилію. Вона також випускає значну кількість алюмінію, цинку, свинцю, ртуті і магнію.
За даними International Lead and Zinc Study Group видобуток свинцю становить 4 тис.т/рік (2001) [Mining Annual Review 2002]. Рафіноване виробництво, за тими ж даними, становить 222 тис.т. Рафіноване виробництво цинку — 179 тис.т. Італія виробляє первинний алюміній на двох підприємствах продуктивністю 144 тис.т/рік в Porto Vesme і 44 тис. т/рік в Fusina в північно-східній Італії. Ними володіє компанія Alcoa. Сировина — глинозем заводу Eurallumina SpA в Portoscuso, що на західному узбережжі Сардинії. Виробництво глинозему — 975 тис.т/рік. Бл. 2 млн т/рік бокситу залучають від з рудника Comalco Weipa (Західна Австралія).
В золотодобувному секторі діє компанія Gold Mines of Sardinia Ltd (GMS). У 1997 вона розпочала золотодобувні гірничі роботи в Південній Сардинії (Furtei) і виробила 35 тис. унцій за перший рік. Видобуток ведеться відкритим способом. Для вилучення золота застосовують вилуговування і флотацію. Концентрат містить Cu si Au. В першій чверті 2002 вироблено 5 880 унцій золота і 486 т міді. Компанія продовжує розвідувальні роботи.
Нерудні корисні копалини. Італія — один з найбільших продуцентів цементу в ЄС, важливий виробник бентоніту і глини (монтморилоніт видобувають переважно в Сардинії) і значний виробник польового шпату. Обсяг виробництва цементу, що має велике значення для будівельної індустрії Італії, становив 40,8 тис. т в 1990. Італія продукує бл. 50% керамічної черепиці в ЄС.
Видобуток знаменитого білого мармуру ведеться на Каррарському (див. рис.), кольорового — на інш. родовищах.
Важливі інші видобувні індустріальні продукти включають пемзу (на острові Ліпарі), пуцолани і тальк.
Наукові установи. Геологічна служба. Підготовка кадрів. Друк.
Геологічна служба в І. створена в 1873 р. Дослідження надр І. координує Національний консультативний комітет з геології і гірничої справи при Нац. раді досліджень (1923 р. Рим), а також Мін-во освіти і Нац. Комітет з ядерної енергії. Геологічна і гірнича освіта зосереджена в 12 ун-тах. Найбільш повно геол. дисципліни представлені в ун-тах Риму і Пізи. Осн. періодичні видання в галузі геології і гірничої справи: «Bollettino del Servizio geologico d'ltalia» (з 1874), «Notizie degli scavi di antichita» (з 1876), «Bollettino della Societa geologica Italiana» (з 1882), «Industria Mineraria» (з 1927), «Memorie della societa geologica Italiana» (з 1933).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Italiyi Vidobutok karrarskogo marmuru v ItaliyiZagalna harakteristikaNa girnichodobuvnu i pererobnu prom st v 1990 h rr pripadalo bl 1 3 VVP Za vartistyu mineralnoyi sirovini sho dobuvayetsya bl 10 VVP I nalezhit do chisla krayin z vidnosno slabkorozvinutoyu girnichodobuvnoyu prom styu V strukturi galuzi v 1990 h rr perevazhala palivno energetichna bl 75 v podalshi roki dominuyut industrialni k k I velikij importer mineralnoyi sirovini i paliva Osn postachalnikami k k v I ye krayini Zahidnoyi Yevropi i Kanada paliva krayini Bl Shodu Italiya zabezpechuye sebe boksitami svincem i cinkom i viroblyaye deyaku kilkist rtuti na eksport Eksportuye I g ch marmur kam yanu i kalijnu soli Okremi galuziPalivni korisni kopalini U energetichnomu sektori Italiya ye cilkom zalezhnoyu vid importu vugillya nafti i gazu Prirodnij gaz sho dobuvayetsya v dolini r Po i na Pivdni ye golovnim mineralnim palivnim resursom Italiyi Rozvidani zapasi gazu ocinyuyutsya v 300 mlrd kub m U 1990 bulo vidobuto 17 mlrd kub m gazu v 2001 15 5 mlrd kub m Vodnochas jogo spozhivannya v krayini 64 5 mlrd kub m Vidobutok nafti v 1990 stanoviv 4 6 mln t v 2001 r 4 1 mln t a spozhivannya 93 mln t Neveliku kilkist burogo vugillya v 1990 h rr dobuvali na Siciliyi rudnik Santa Barbara Metalichni korisni kopalini Sumizhna z girnictvom metalurgiya vidnosno nova galuz promislovosti Italiyi Vidchuvayuchi nedostachu zapasiv vugillya i zaliznyaku Italiya stala rozvivati metalurgijnu promislovist tilki pislya stvorennya v 1952 Yevropejskogo ob yednannya vugillya i stali Za period 1959 1980 virobnictvo stali v Italiyi zroslo na 292 u Franciyi na 56 v Zahidnij Nimechchini na 49 Z viplavki stali 28 mln t v 1992 Italiya zajmala 6 e misce u sviti viperedzhayuchi Kanadu i Braziliyu Vona takozh vipuskaye znachnu kilkist alyuminiyu cinku svincyu rtuti i magniyu Za danimi International Lead and Zinc Study Group vidobutok svincyu stanovit 4 tis t rik 2001 Mining Annual Review 2002 Rafinovane virobnictvo za timi zh danimi stanovit 222 tis t Rafinovane virobnictvo cinku 179 tis t Italiya viroblyaye pervinnij alyuminij na dvoh pidpriyemstvah produktivnistyu 144 tis t rik v Porto Vesme i 44 tis t rik v Fusina v pivnichno shidnij Italiyi Nimi volodiye kompaniya Alcoa Sirovina glinozem zavodu Eurallumina SpA v Portoscuso sho na zahidnomu uzberezhzhi Sardiniyi Virobnictvo glinozemu 975 tis t rik Bl 2 mln t rik boksitu zaluchayut vid z rudnika Comalco Weipa Zahidna Avstraliya V zolotodobuvnomu sektori diye kompaniya Gold Mines of Sardinia Ltd GMS U 1997 vona rozpochala zolotodobuvni girnichi roboti v Pivdennij Sardiniyi Furtei i virobila 35 tis uncij za pershij rik Vidobutok vedetsya vidkritim sposobom Dlya viluchennya zolota zastosovuyut vilugovuvannya i flotaciyu Koncentrat mistit Cu si Au V pershij chverti 2002 virobleno 5 880 uncij zolota i 486 t midi Kompaniya prodovzhuye rozviduvalni roboti Nerudni korisni kopalini Italiya odin z najbilshih producentiv cementu v YeS vazhlivij virobnik bentonitu i glini montmorilonit vidobuvayut perevazhno v Sardiniyi i znachnij virobnik polovogo shpatu Obsyag virobnictva cementu sho maye velike znachennya dlya budivelnoyi industriyi Italiyi stanoviv 40 8 tis t v 1990 Italiya produkuye bl 50 keramichnoyi cherepici v YeS Vidobutok znamenitogo bilogo marmuru vedetsya na Karrarskomu div ris kolorovogo na insh rodovishah Vazhlivi inshi vidobuvni industrialni produkti vklyuchayut pemzu na ostrovi Lipari pucolani i talk Naukovi ustanovi Geologichna sluzhba Pidgotovka kadriv Druk Geologichna sluzhba v I stvorena v 1873 r Doslidzhennya nadr I koordinuye Nacionalnij konsultativnij komitet z geologiyi i girnichoyi spravi pri Nac radi doslidzhen 1923 r Rim a takozh Min vo osviti i Nac Komitet z yadernoyi energiyi Geologichna i girnicha osvita zoseredzhena v 12 un tah Najbilsh povno geol disciplini predstavleni v un tah Rimu i Pizi Osn periodichni vidannya v galuzi geologiyi i girnichoyi spravi Bollettino del Servizio geologico d ltalia z 1874 Notizie degli scavi di antichita z 1876 Bollettino della Societa geologica Italiana z 1882 Industria Mineraria z 1927 Memorie della societa geologica Italiana z 1933 Div takozhKorisni kopalini Italiyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Italiyi Ekonomika Italiyi Priroda Italiyi Geologiya ItaliyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s