Ге́нуя (італ. Genova [dʒɛ ːnova], ліг. Zena [ze ːna], лат. Genua, Ianua) — портове місто на півночі Італії, головне місто провінції Генуя та регіону Лігурія, на відстані близько 410 км на північний захід від Рима. Генуя розміщена на березі Генуезької затоки Лігурійського моря, облямованої Апеннінськими горами. Це узбережжя має назву «Лігурійська Рив'єра» (Ligurian Riviera) — курортна зона, яка вузькою довгою дугою тягнеться більш ніж на 30 км, від кордону з Францією до Тоскани. Гори захищають узбережжя від холодних вітрів і тут тепло навіть взимку. Центром Лігурійської Рив'єри є Генуя, яка ділить її на дві основні частини: «Узбережжя призахідного сонця» (Riviera di Ponente) — розширення на захід від Генуї до кордону з Францією, та «Узбережжя висхідного сонця» (Riviera di Levante) — між Генуєю та Капо Корво.
Генуя Genova | |||
---|---|---|---|
Комуна | |||
| |||
Країна | Італія | ||
Регіон | Лігурія | ||
Провінція | Генуя | ||
Код ISTAT | 010025 | ||
Поштові індекси | 16100 | ||
Телефонний код | 010 | ||
Координати | 44°24′40″ пн. ш. 8°55′57″ сх. д. / 44.41111° пн. ш. 8.93250° сх. д.Координати: 44°24′40″ пн. ш. 8°55′57″ сх. д. / 44.41111° пн. ш. 8.93250° сх. д. | ||
Висота | 19 м.н.р.м. | ||
Площа | 243,60 км² | ||
Населення | 558 745 (01-01-2023) | ||
Густота | 2293,7 ос./км² | ||
Розміщення | |||
| |||
Мапа | |||
Помилка Lua у Модуль:Mapframe_для_карток у рядку 88: attempt to index field '?' (a nil value). | |||
Влада | |||
Мер | Marco Bucci (27-6-2017) | ||
Офіційна сторінка |
Населення — 604,8 тис. осіб (2012), шосте за величиною місто країни. Утворює агломерацію з населенням понад 800 тисяч осіб.
Найбільший морський порт Італії; міжнародний аеропорт імені Христофора Колумба; метрополітен. Історичний центр межує зі старим портом. Палаци знаті (Palazzi dei Rolli) під охороною ЮНЕСКО.
У давнину — поселення лігурів, завойоване римлянами у III столітті до н. е. З XI століття вело активну торгівлю у Середземному морі; завдяки участі у хрестових походах перетворилося на могутню Генуезьку республіку з численними заморськими колоніями. Після поразки у з Венецією та внаслідок зміщення торгових шляхів в Атлантичний океан у XIV — XVI століттях, республіка занепала, втративши незалежність у 1797.
Вважається Батьківщиною Христофора Колумба. День міста — 24 червня. Покровитель — Іван Хреститель.
Історія
Ранній період
У період античності на території нинішнього міста розташовувалася крихітна грецька колонія — тут знайдені залишки грецьких поховань. Під час Пунічних воєн Лігурія виступала на стороні Риму. У 209 р. до н. е. рибальське поселення лігурів було зруйноване військами Карфагену.
Після падіння Римської імперії місцевість була захоплена спочатку остготами, у VI ст. — візантійцями, потім лангобардами. У VIII столітті ця територія була завойована франками.
Перетворення Генуї в один з найбільших портів Середземномор'я почалося у X столітті, особливо після набігу Фатімідів у 934, після якого містяни під керівництвом єпископа та місцевого феодального володаря (віконта) побудували нові міські укріплення та взялися зміцнювати зв'язки з іншими християнськими центрами. З того часу генуезькі кораблі стали регулярно заходити у порти Іспанії та Палестини.
Генуезька республіка
До початку XII століття Генуя стає незалежним містом-державою. Формально визнаючи владу імператора Священної Римської імперії та єпископа, Генуєю фактично керувала рада виборних консулів. Особливість генуезької таласократії полягала в тому, що найвпливовіші сім'ї — Фієскі, Спінола, Доріа, Грімальді — захищали торгові інтереси різних цехів і тим самим врівноважували одна одну. Містом керували як торговою компанією, проте постійні політичні чвари довгий час аніскільки не заважали його розвиткові.
У часи хрестових походів за своїм багатством та впливом Генуя перевершувала багато королівств Європи. Поряд з Пізою, Венецією, Гаетою та Амальфі це була морська республіка з населенням 100 000 осіб (серед яких багато вихідців з інших земель), з розвиненою торгівлею, суднобудівною промисловістю та навіть банківською системою.
Економічний добробут Генуї залежав від розгалуженої мережі колоній. Часом це були окремі будівлі (), подекуди — міські передмістя (наприклад, Галата під Константинополем), а іноді генуезці заволодівали цілими островами та узбережжями (наприклад, Корсикою та північною частиною Сардинії). Проникання генуезців до східних морів здійснювалося як за допомогою дипломатичних домовленостей, так і шляхом прямого військового вторгнення. Завдяки союзу з візантійським імператором (1261) та монголами Генуї вдалося влаштуватися у Кафі (Феодосія), Тамані, та інших ключових пунктах Північного Причорномор'я (див. Генуезька Газарія). Перемоги над Пізанським флотом при Мелорі (1284) і над венеційцями при Курцолі (1298) ознаменували настання короткого століття генуезького панування на всьому Середземномор'ї.
Період занепаду
Ознаки політичної та економічної кризи проявилися в Генуї в середині XIV століття. Спроби покласти край внутрішнім чварам вилилися у 1339 у введення інституту виборних дожів за венеційським зразком. У 1394—1409 Генуя опинилася в політичній залежності від французів, у 1421-1435 — від міланців. До середини XV століття республіка остаточно втратила статус великої держави: Корсика бунтувала, Сардинією заволоділи арагонці, колонії в Леванті страждали від нападів турків та мамелюків. Іспанці, французи та міланці нападали навіть на республіканську метрополію — Лігурію.
У 1528 адмірал Андреа Доріа переконав містян прийняти новий порядок управління, за яким дожі обиралися на два роки, але вирішальне слово зберігалося за купецькою олігархією. 1470 року було засновано Генуезький університет, а двадцять років потому найзнаменитіший уродженець Генуї Христофор Колумб відкрив Америку. (Хоча переконливих доказів його генуезького походження не існує, туристам навіть показують будиночок, де нібито народився великий мореплавець). Доріа зробив ставку на союз з Іспанією, який дозволив генуезцям «збирати вершки» з іспанської колонізації Америки, пускаючи до торговельного обігу здобуте там золото. Завдяки цій стратегії наприкінці XVI та початку XVII століття Генуя залишалася однією з найуспішніших земель Італії та вела велике будівництво.
До XVIII століття залежна від американського золота економіка Генуї, як і Іспанії, зазнала повного занепаду, а 1768 року республіка була змушена поступитися французам своїм останнім «заморським володінням» — Корсикою.
XIX–XXI століття
У 1797 Наполеон перетворив слабку Генуезьку республіку у французький протекторат під назвою Лігурійська республіка, а через вісім років і зовсім приєднав її до Франції. За умовами Віденського конгресу місто відійшло до П'ємонту, після чого почався його швидкий розвиток як головного порту Сардинського королівства, а потім і всієї Італії. До початку XX століття Генуя вже змогла відібрати у Марселя звання найжвавішого порту на всьому Середземномор'ї.
Генуезька конференція — перша представницька міжнародна конференція, де брали участь країни Четверного союзу та Росія (всіх 29 держав); міжнародна зустріч з економічних і фінансових питань, відбувалася з 10 квітня по 19 травня 1922 року. Зокрема, обговорювалося питання статусу ЗУНР.
У 2001 у Генуї пройшов саміт «Великої вісімки», що супроводжувався найбільшими протестами (одна людина загинула).
Демографія
Населення за роками:
У ХІІІ — XV століттях 4–10 % населення Генуї становили раби із Золотої Орди, половину з яких складали русинки і черкешенки. Їхня їхня присутність, крім демографічно-економічного ефекту, викликала й соціальні напруги — зростання злочинності, збільшення кількості безбатченків тощо. Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживали 60 544 іноземці з 158 країн, серед них 9044 громадяни країн Євросоюзу та 2260 громадян України.
Клімат
У місті субтропічний клімат з прохолодною зимою та спекотним літом.
Клімат Генуї | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | 10,9 | 11,8 | 14,2 | 16,8 | 20,5 | 23,9 | 27,2 | 27,2 | 24,3 | 20,3 | 15,1 | 12,0 | 18,7 |
Середній мінімум, °C | 5,0 | 5,7 | 7,9 | 10,6 | 14,1 | 17,5 | 20,6 | 20,5 | 17,7 | 14,0 | 9,3 | 6,1 | 12,4 |
Норма опадів, мм | 106.4 | 95.1 | 105.8 | 85.3 | 75.6 | 53.2 | 26.8 | 80.8 | 98.6 | 153 | 110.5 | 81.1 | 1072.2 |
Джерело: meteoAM |
Транспорт
- Генуезький порт
- Міжнародний аеропорт імені Христофора Колумба знаходиться в західній частині міста, приблизно за 10 км від центру.
- Від Генуї розходяться 5 основних залізничних шляхів: Генуя — Вентімілья, Спеція — Піза — Рим, Овада, Мілан та Турин.
- Велика частина автотрас була побудована у 30-і роки XX століття, однак вони багаторазово перебудовувалися і оновлювалися.
- Генуезький метрополітен
Архітектура
Осередком життя Генуезької республіки була площа Банкі (Piazza Banchi), прикрасою якої є «Ложа купців» (Loggia dei Mercanti) — місце, де була відкрита перша в Італії товарна біржа. Центральною площею сучасного міста є (Piazza De Ferrari). Вулиця Святого Лаврентія (Via S. Lorenzo) виводить до однойменного собору (Cathedral of St. Lorenzo), освяченому у 1118 Папою Геласієм II; основні перебудови його фасаду відносяться до початку XIV і середини XVI століття. Соборна каплиця Івана Хрестителя (Cappella di San Giovanii) (1450-1465) планувалася як вмістилище християнських реліквій Генуї, переважно пов'язаних з ім'ям святого. Найколоритнішим нагадуванням про середньовічну могутність Генуї є високі (Porta Soprana) — вцілілий фрагмент міської стіни XII століття.
Палац дожів будувався за декілька заходів та відображає смаки різних епох; загальна площа його споруд перевищує 35 тис. м².
У місті збереглися палаци генуезької аристократії (Palazzi dei Rolli). У 2006 вони був оголошені пам'ятками всесвітньої спадщини та знаходяться під захистом ЮНЕСКО. (Palazzo Reale) належить до пізнішої епохи; побудований у стилі бароко.
Головний міський оперний (Teatro Carlo Felice, 1828) повністю вигорів під час Другої світової війни, але згодом був відновлений. Цікава етнографічна колекція представлена у (Museo delle culture del mondo).
На дні бухти Сан-Фруттуозо недалеко від Генуї розташована статуя Христа, відома як Христос із безодні. Поблизу міста знаходяться (Acquario di Genova) та (Cimitero monumentale di Staglieno), що потопає у зелені, і славиться на весь світ своїми мармуровими статуями.
Палаци Генуї
- Генуя. Палаццо Доріа-Турсі, фото 2008 р.
- Генуя. Палаццо Россо, фото 2011 р.
- Генуя. Палаццо Бьянко, бічний фасад, фото 2011 р.
- Генуя. Палаццо Сан-Джорджо
Присутність української церковної громади в Генуї
Українська громада у Генуї заснована і розпочала свою активну діяльність у листопаді 2003 року з капеланом о.Віталієм Тарасенком, запропонованим координатором українців УГКЦ в Італії о. Василієм Поточняком і Апостольським Візитатором кир Глібом Лончиною.
У 2013 році минуло 10 років нашого спільного життя у Католицькій Церкві Генуї згідно з християнськими принципами та східною духовністю Візантійського обряду з цієї нагоди відбулись великі святкування у присутності Апостольського Візитатора Преосвященного владики Діонізія Ляховича, Кардинала Анджело Бан'яско, Архиєпископа Генуї та Високодостойного Посла України при республіці Італія Євгена Перелигіна.
У неділю 19 червня 2011 року Блаженніший Святослав очолив Архиєрейську Божественну Літургію у храмі Св.Степана в м.Генуя з нагоди Пастирського візиту як новообраний глава УГКЦ. Тоді ж відбувлась перша зустріч із Кардиналом Анджело Бан'яско, Архиєпископом Генуї та Головою Єпископської Конференції в Італії
Церковна громада налічує від 200 до 300 осіб. Щонеділі у храмі святого Степана збирається 100-150 віруючих. Громада бере активну участь у громадських, культурних подіях міста. Для приїзджих груп проводяться чудові екскурсії нашими парафіянами.
Богослуження відбуваються у Неділю Божественна Літургія 12.00 — 14.00 та Четвер 16.00 — 18.00 за адресою Genova, piazza S.Stefano Стародавній храм знаходиться у центрі міста [it]
У Генуї Існує Почесне консульство України
Станом на 2016 рік кількість офіційно зареєстрованих українців у Генуї становить 1.875 осіб
Сусідні муніципалітети
Особи, пов'язані з містом
- Жауме Феррер (біля 1346 р.) — генуезький мореплавець, що в 1346 році вирушив з Пальми на Майорці до західноафриканського узбережжя на пошуки «Золотої Річки»
- Бернардо Строцці(1581—1644) — художник доби бароко, уродженець Генуї.
- Доменіко Фйязелла (1589—1669) — художник доби бароко.
- Доменіко Піола (1627—1703) — художник доби бароко.
- Філіппо Пароді (1630—1702) — скульптор доби бароко, уродженець Генуї.
- Франческо Марія Саулі, дож Генуї, меценат
- Йоган Лукас фон Гілдебрандт (1668—1745) — архітектор доби австрійського бароко, військовий і придворний інженер
- — учасниця гурту Ріккі е Повері;
- — учасник гурту Ріккі е Повері;
- Даніела Дессі — італійська оперна співачка, сопрано;
- Мікеле Джузеппе Канале — дослідник історії Північного Причорномор'я;
- Алессандро Маньяско — талановитий представник генуезької школи живопису, живописець доби бароко;
- — учасниця гурту Ріккі е Повері, співачка, актриса
- Денієл О'Коннел — ірландський політик.
- Паоло Вілладжо- актор, письменник, режисер, уродженець Генуї
- Вітторіо Гассман (1922—2000) — італійський кіноактор
- Маріса Солінас (*1941) — італійська акторка і співачка.
Міста-побратими
Галерея
- Генуя, церква Санті Вітторе е Карло, каплиця Францоні, вівтар Івана Хрестителя.
- Урядовий комплекс регіону Лігурія (Centro dei Liguri)
- Палац дожів на площі Маттеотті
- Кафедральний собор Сан Лоренцо
- Кафедральний собор Сан Лоренцо (фасад, статуя лева)
- Кафедральний собор Сан Лоренцо (фасад)
- Кафедральний собор Сан Лоренцо
- Середньновічні ворота Порта Сопрана — частина міських укріплень XII століття
- Маяк
- Морський порт Генуї
- Порт Генуї
- Площа Феррарі
- Фонтан на площі Феррарі
-
- Захід сонця у Генуї
- Вулиця Брігата
Див. також
- Генуезька республіка
- Блакитний Банан
- 485 Генуя — астероїд, названий на честь міста.
- Генуезька Газарія
- Генуезькі колонії
Примітки
- Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- [1] = Notiziario statistico. — Comune de Genova, 2012. — С. 8.
- Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- Галенко О.І. Рабство в Україні // Енциклопедія історії України
- Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
Посилання
- Ґенуя // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (грудень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ge nuya ital Genova dʒɛ ːnova lig Zena ze ːna lat Genua Ianua portove misto na pivnochi Italiyi golovne misto provinciyi Genuya ta regionu Liguriya na vidstani blizko 410 km na pivnichnij zahid vid Rima Genuya rozmishena na berezi Genuezkoyi zatoki Ligurijskogo morya oblyamovanoyi Apenninskimi gorami Ce uzberezhzhya maye nazvu Ligurijska Riv yera Ligurian Riviera kurortna zona yaka vuzkoyu dovgoyu dugoyu tyagnetsya bilsh nizh na 30 km vid kordonu z Franciyeyu do Toskani Gori zahishayut uzberezhzhya vid holodnih vitriv i tut teplo navit vzimku Centrom Ligurijskoyi Riv yeri ye Genuya yaka dilit yiyi na dvi osnovni chastini Uzberezhzhya prizahidnogo soncya Riviera di Ponente rozshirennya na zahid vid Genuyi do kordonu z Franciyeyu ta Uzberezhzhya vishidnogo soncya Riviera di Levante mizh Genuyeyu ta Kapo Korvo Genuya GenovaKomunaKrayina ItaliyaRegion LiguriyaProvinciya GenuyaKod ISTAT 010025Poshtovi indeksi 16100Telefonnij kod 010Koordinati 44 24 40 pn sh 8 55 57 sh d 44 41111 pn sh 8 93250 sh d 44 41111 8 93250 Koordinati 44 24 40 pn sh 8 55 57 sh d 44 41111 pn sh 8 93250 sh d 44 41111 8 93250Visota 19 m n r m Plosha 243 60 km Naselennya 558 745 01 01 2023 Gustota 2293 7 os km Rozmishennya MapaPomilka Lua u Modul Mapframe dlya kartok u ryadku 88 attempt to index field a nil value VladaMer Marco Bucci 27 6 2017 Oficijna storinka U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Genuya znachennya Naselennya 604 8 tis osib 2012 shoste za velichinoyu misto krayini Utvoryuye aglomeraciyu z naselennyam ponad 800 tisyach osib Najbilshij morskij port Italiyi mizhnarodnij aeroport imeni Hristofora Kolumba metropoliten Istorichnij centr mezhuye zi starim portom Palaci znati Palazzi dei Rolli pid ohoronoyu YuNESKO U davninu poselennya liguriv zavojovane rimlyanami u III stolitti do n e Z XI stolittya velo aktivnu torgivlyu u Seredzemnomu mori zavdyaki uchasti u hrestovih pohodah peretvorilosya na mogutnyu Genuezku respubliku z chislennimi zamorskimi koloniyami Pislya porazki u z Veneciyeyu ta vnaslidok zmishennya torgovih shlyahiv v Atlantichnij okean u XIV XVI stolittyah respublika zanepala vtrativshi nezalezhnist u 1797 Vvazhayetsya Batkivshinoyu Hristofora Kolumba Den mista 24 chervnya Pokrovitel Ivan Hrestitel IstoriyaDiv takozh Rannij period U period antichnosti na teritoriyi ninishnogo mista roztashovuvalasya krihitna grecka koloniya tut znajdeni zalishki greckih pohovan Pid chas Punichnih voyen Liguriya vistupala na storoni Rimu U 209 r do n e ribalske poselennya liguriv bulo zrujnovane vijskami Karfagenu Pislya padinnya Rimskoyi imperiyi miscevist bula zahoplena spochatku ostgotami u VI st vizantijcyami potim langobardami U VIII stolitti cya teritoriya bula zavojovana frankami Peretvorennya Genuyi v odin z najbilshih portiv Seredzemnomor ya pochalosya u X stolitti osoblivo pislya nabigu Fatimidiv u 934 pislya yakogo mistyani pid kerivnictvom yepiskopa ta miscevogo feodalnogo volodarya vikonta pobuduvali novi miski ukriplennya ta vzyalisya zmicnyuvati zv yazki z inshimi hristiyanskimi centrami Z togo chasu genuezki korabli stali regulyarno zahoditi u porti Ispaniyi ta Palestini Genuezka respublika Genuya 1493 roku Dokladnishe Genuezka respublika Do pochatku XII stolittya Genuya staye nezalezhnim mistom derzhavoyu Formalno viznayuchi vladu imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta yepiskopa Genuyeyu faktichno keruvala rada vibornih konsuliv Osoblivist genuezkoyi talasokratiyi polyagala v tomu sho najvplivovishi sim yi Fiyeski Spinola Doria Grimaldi zahishali torgovi interesi riznih cehiv i tim samim vrivnovazhuvali odna odnu Mistom keruvali yak torgovoyu kompaniyeyu prote postijni politichni chvari dovgij chas aniskilki ne zavazhali jogo rozvitkovi U chasi hrestovih pohodiv za svoyim bagatstvom ta vplivom Genuya perevershuvala bagato korolivstv Yevropi Poryad z Pizoyu Veneciyeyu Gaetoyu ta Amalfi ce bula morska respublika z naselennyam 100 000 osib sered yakih bagato vihidciv z inshih zemel z rozvinenoyu torgivleyu sudnobudivnoyu promislovistyu ta navit bankivskoyu sistemoyu Ekonomichnij dobrobut Genuyi zalezhav vid rozgaluzhenoyi merezhi kolonij Chasom ce buli okremi budivli podekudi miski peredmistya napriklad Galata pid Konstantinopolem a inodi genuezci zavolodivali cilimi ostrovami ta uzberezhzhyami napriklad Korsikoyu ta pivnichnoyu chastinoyu Sardiniyi Pronikannya genuezciv do shidnih moriv zdijsnyuvalosya yak za dopomogoyu diplomatichnih domovlenostej tak i shlyahom pryamogo vijskovogo vtorgnennya Zavdyaki soyuzu z vizantijskim imperatorom 1261 ta mongolami Genuyi vdalosya vlashtuvatisya u Kafi Feodosiya Tamani ta inshih klyuchovih punktah Pivnichnogo Prichornomor ya div Genuezka Gazariya Peremogi nad Pizanskim flotom pri Melori 1284 i nad venecijcyami pri Kurcoli 1298 oznamenuvali nastannya korotkogo stolittya genuezkogo panuvannya na vsomu Seredzemnomor yi Period zanepadu Oznaki politichnoyi ta ekonomichnoyi krizi proyavilisya v Genuyi v seredini XIV stolittya Sprobi poklasti kraj vnutrishnim chvaram vililisya u 1339 u vvedennya institutu vibornih dozhiv za venecijskim zrazkom U 1394 1409 Genuya opinilasya v politichnij zalezhnosti vid francuziv u 1421 1435 vid milanciv Do seredini XV stolittya respublika ostatochno vtratila status velikoyi derzhavi Korsika buntuvala Sardiniyeyu zavolodili aragonci koloniyi v Levanti strazhdali vid napadiv turkiv ta mamelyukiv Ispanci francuzi ta milanci napadali navit na respublikansku metropoliyu Liguriyu U 1528 admiral Andrea Doria perekonav mistyan prijnyati novij poryadok upravlinnya za yakim dozhi obiralisya na dva roki ale virishalne slovo zberigalosya za kupeckoyu oligarhiyeyu 1470 roku bulo zasnovano Genuezkij universitet a dvadcyat rokiv potomu najznamenitishij urodzhenec Genuyi Hristofor Kolumb vidkriv Ameriku Hocha perekonlivih dokaziv jogo genuezkogo pohodzhennya ne isnuye turistam navit pokazuyut budinochok de nibito narodivsya velikij moreplavec Doria zrobiv stavku na soyuz z Ispaniyeyu yakij dozvoliv genuezcyam zbirati vershki z ispanskoyi kolonizaciyi Ameriki puskayuchi do torgovelnogo obigu zdobute tam zoloto Zavdyaki cij strategiyi naprikinci XVI ta pochatku XVII stolittya Genuya zalishalasya odniyeyu z najuspishnishih zemel Italiyi ta vela velike budivnictvo Do XVIII stolittya zalezhna vid amerikanskogo zolota ekonomika Genuyi yak i Ispaniyi zaznala povnogo zanepadu a 1768 roku respublika bula zmushena postupitisya francuzam svoyim ostannim zamorskim volodinnyam Korsikoyu XIX XXI stolittya U 1797 Napoleon peretvoriv slabku Genuezku respubliku u francuzkij protektorat pid nazvoyu Ligurijska respublika a cherez visim rokiv i zovsim priyednav yiyi do Franciyi Za umovami Videnskogo kongresu misto vidijshlo do P yemontu pislya chogo pochavsya jogo shvidkij rozvitok yak golovnogo portu Sardinskogo korolivstva a potim i vsiyeyi Italiyi Do pochatku XX stolittya Genuya vzhe zmogla vidibrati u Marselya zvannya najzhvavishogo portu na vsomu Seredzemnomor yi Genuezka konferenciya persha predstavnicka mizhnarodna konferenciya de brali uchast krayini Chetvernogo soyuzu ta Rosiya vsih 29 derzhav mizhnarodna zustrich z ekonomichnih i finansovih pitan vidbuvalasya z 10 kvitnya po 19 travnya 1922 roku Zokrema obgovoryuvalosya pitannya statusu ZUNR U 2001 u Genuyi projshov samit Velikoyi visimki sho suprovodzhuvavsya najbilshimi protestami odna lyudina zaginula DemografiyaNaselennya za rokami U HIII XV stolittyah 4 10 naselennya Genuyi stanovili rabi iz Zolotoyi Ordi polovinu z yakih skladali rusinki i cherkeshenki Yihnya yihnya prisutnist krim demografichno ekonomichnogo efektu viklikala j socialni naprugi zrostannya zlochinnosti zbilshennya kilkosti bezbatchenkiv tosho Stanom na 1 sichnya 2023 roku v municipaliteti oficijno prozhivali 60 544 inozemci z 158 krayin sered nih 9044 gromadyani krayin Yevrosoyuzu ta 2260 gromadyan Ukrayini KlimatU misti subtropichnij klimat z proholodnoyu zimoyu ta spekotnim litom Klimat Genuyi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 10 9 11 8 14 2 16 8 20 5 23 9 27 2 27 2 24 3 20 3 15 1 12 0 18 7 Serednij minimum C 5 0 5 7 7 9 10 6 14 1 17 5 20 6 20 5 17 7 14 0 9 3 6 1 12 4 Norma opadiv mm 106 4 95 1 105 8 85 3 75 6 53 2 26 8 80 8 98 6 153 110 5 81 1 1072 2 Dzherelo meteoAMTransportGenuezkij port Mizhnarodnij aeroport imeni Hristofora Kolumba znahoditsya v zahidnij chastini mista priblizno za 10 km vid centru Vid Genuyi rozhodyatsya 5 osnovnih zaliznichnih shlyahiv Genuya Ventimilya Speciya Piza Rim Ovada Milan ta Turin Velika chastina avtotras bula pobudovana u 30 i roki XX stolittya odnak voni bagatorazovo perebudovuvalisya i onovlyuvalisya Genuezkij metropolitenArhitekturaOseredkom zhittya Genuezkoyi respubliki bula plosha Banki Piazza Banchi prikrasoyu yakoyi ye Lozha kupciv Loggia dei Mercanti misce de bula vidkrita persha v Italiyi tovarna birzha Centralnoyu plosheyu suchasnogo mista ye Piazza De Ferrari Vulicya Svyatogo Lavrentiya Via S Lorenzo vivodit do odnojmennogo soboru Cathedral of St Lorenzo osvyachenomu u 1118 Papoyu Gelasiyem II osnovni perebudovi jogo fasadu vidnosyatsya do pochatku XIV i seredini XVI stolittya Soborna kaplicya Ivana Hrestitelya Cappella di San Giovanii 1450 1465 planuvalasya yak vmistilishe hristiyanskih relikvij Genuyi perevazhno pov yazanih z im yam svyatogo Najkoloritnishim nagaduvannyam pro serednovichnu mogutnist Genuyi ye visoki Porta Soprana vcililij fragment miskoyi stini XII stolittya Palac dozhiv buduvavsya za dekilka zahodiv ta vidobrazhaye smaki riznih epoh zagalna plosha jogo sporud perevishuye 35 tis m U misti zbereglisya palaci genuezkoyi aristokratiyi Palazzi dei Rolli U 2006 voni buv ogolosheni pam yatkami vsesvitnoyi spadshini ta znahodyatsya pid zahistom YuNESKO Palazzo Reale nalezhit do piznishoyi epohi pobudovanij u stili baroko Golovnij miskij opernij Teatro Carlo Felice 1828 povnistyu vigoriv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ale zgodom buv vidnovlenij Cikava etnografichna kolekciya predstavlena u Museo delle culture del mondo Na dni buhti San Fruttuozo nedaleko vid Genuyi roztashovana statuya Hrista vidoma yak Hristos iz bezodni Poblizu mista znahodyatsya Acquario di Genova ta Cimitero monumentale di Staglieno sho potopaye u zeleni i slavitsya na ves svit svoyimi marmurovimi statuyami Palaci GenuyiGenuya Palacco Doria Tursi foto 2008 r Genuya Palacco Rosso foto 2011 r Genuya Palacco Byanko bichnij fasad foto 2011 r Genuya Palacco San DzhordzhoPrisutnist ukrayinskoyi cerkovnoyi gromadi v GenuyiUkrayinska gromada u Genuyi zasnovana i rozpochala svoyu aktivnu diyalnist u listopadi 2003 roku z kapelanom o Vitaliyem Tarasenkom zaproponovanim koordinatorom ukrayinciv UGKC v Italiyi o Vasiliyem Potochnyakom i Apostolskim Vizitatorom kir Glibom Lonchinoyu U 2013 roci minulo 10 rokiv nashogo spilnogo zhittya u Katolickij Cerkvi Genuyi zgidno z hristiyanskimi principami ta shidnoyu duhovnistyu Vizantijskogo obryadu z ciyeyi nagodi vidbulis veliki svyatkuvannya u prisutnosti Apostolskogo Vizitatora Preosvyashennogo vladiki Dioniziya Lyahovicha Kardinala Andzhelo Ban yasko Arhiyepiskopa Genuyi ta Visokodostojnogo Posla Ukrayini pri respublici Italiya Yevgena Pereligina U nedilyu 19 chervnya 2011 roku Blazhennishij Svyatoslav ocholiv Arhiyerejsku Bozhestvennu Liturgiyu u hrami Sv Stepana v m Genuya z nagodi Pastirskogo vizitu yak novoobranij glava UGKC Todi zh vidbuvlas persha zustrich iz Kardinalom Andzhelo Ban yasko Arhiyepiskopom Genuyi ta Golovoyu Yepiskopskoyi Konferenciyi v Italiyi Cerkovna gromada nalichuye vid 200 do 300 osib Shonedili u hrami svyatogo Stepana zbirayetsya 100 150 viruyuchih Gromada bere aktivnu uchast u gromadskih kulturnih podiyah mista Dlya priyizdzhih grup provodyatsya chudovi ekskursiyi nashimi parafiyanami Bogosluzhennya vidbuvayutsya u Nedilyu Bozhestvenna Liturgiya 12 00 14 00 ta Chetver 16 00 18 00 za adresoyu Genova piazza S Stefano Starodavnij hram znahoditsya u centri mista it U Genuyi Isnuye Pochesne konsulstvo Ukrayini Stanom na 2016 rik kilkist oficijno zareyestrovanih ukrayinciv u Genuyi stanovit 1 875 osibSusidni municipalitetiArencano Bargalyi Bolyasko Bozio Kampomorone Cheranezi Davanya Mazone Mele Minyanego Montodzho Sant Olcheze Sassello Serra Rikko Sori Tilyeto UrbeOsobi pov yazani z mistomZhaume Ferrer bilya 1346 r genuezkij moreplavec sho v 1346 roci virushiv z Palmi na Majorci do zahidnoafrikanskogo uzberezhzhya na poshuki Zolotoyi Richki Bernardo Strocci 1581 1644 hudozhnik dobi baroko urodzhenec Genuyi Domeniko Fjyazella 1589 1669 hudozhnik dobi baroko Domeniko Piola 1627 1703 hudozhnik dobi baroko Filippo Parodi 1630 1702 skulptor dobi baroko urodzhenec Genuyi Franchesko Mariya Sauli dozh Genuyi mecenat Jogan Lukas fon Gildebrandt 1668 1745 arhitektor dobi avstrijskogo baroko vijskovij i pridvornij inzhener uchasnicya gurtu Rikki e Poveri uchasnik gurtu Rikki e Poveri Daniela Dessi italijska operna spivachka soprano Mikele Dzhuzeppe Kanale doslidnik istoriyi Pivnichnogo Prichornomor ya Alessandro Manyasko talanovitij predstavnik genuezkoyi shkoli zhivopisu zhivopisec dobi baroko uchasnicya gurtu Rikki e Poveri spivachka aktrisa Deniyel O Konnel irlandskij politik Paolo Villadzho aktor pismennik rezhiser urodzhenec Genuyi Vittorio Gassman 1922 2000 italijskij kinoaktor Marisa Solinas 1941 italijska aktorka i spivachka Mista pobratimi SShA Baltimor SShA Kolumbus Greciya Afini grec A8hna Greciya Hios 1985 Horvatiya Riyeka 2004 Azerbajdzhan Sumgayit Franciya Marsel Ukrayina Odesa Rosiya Sankt Peterburg 2002 Rosiya Yekaterinburg Rosiya TambovGalereyaGenuya cerkva Santi Vittore e Karlo kaplicya Franconi vivtar Ivana Hrestitelya Uryadovij kompleks regionu Liguriya Centro dei Liguri Palac dozhiv na ploshi Matteotti Kafedralnij sobor San Lorenco Kafedralnij sobor San Lorenco fasad statuya leva Kafedralnij sobor San Lorenco fasad Kafedralnij sobor San Lorenco Serednnovichni vorota Porta Soprana chastina miskih ukriplen XII stolittya Mayak Morskij port Genuyi Port Genuyi Plosha Ferrari Fontan na ploshi Ferrari Palacco San Dzhordzho Zahid soncya u Genuyi Vulicya BrigataSpisok municipalitetiv metropolijnogo mista GenuyaDiv takozhGenuezka respublika Blakitnij Banan 485 Genuya asteroyid nazvanij na chest mista Genuezka Gazariya Genuezki koloniyi Genuya u sestrinskih Vikiproyektah Genuya u Vikimandrah Genuya u Vikishovishi PrimitkiFizichni vidstani ta napryamki rozrahovani za koordinatami municipalitetiv 1 Notiziario statistico Comune de Genova 2012 S 8 Navedeno za italijskoyu vikipediyeyu 30 05 2024 Galenko O I Rabstvo v Ukrayini Enciklopediya istoriyi Ukrayini Resident population by sex municipality and citizenship Postijne naselennya za stattyu municipalitetom i gromadyanstvom angl ISTAT Procitovano 12 chervnya 2024 PosilannyaGenuya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2014