Палаццо Сан-Джорджо

Палаццо Сан-Джорджо (італ. Palazzo San Giorgio) — палац XIII століття у місті Генуя в Італії, розташований на площі Карікаменто в середньовічному історичному центрі міста.

Палаццо Сан-Джорджо італ. Palazzo San Giorgio
44°24′33″ пн. ш. 8°55′43″ сх. д. / 44.40919444002777539° пн. ш. 8.92886111002777838° сх. д. / 44.40919444002777539; 8.92886111002777838Координати: 44°24′33″ пн. ш. 8°55′43″ сх. д. / 44.40919444002777539° пн. ш. 8.92886111002777838° сх. д. / 44.40919444002777539; 8.92886111002777838
Країна	Італія
Розташування	Генуя
Тип	палац
Стиль	готика
Дата заснування	1260^[1]
Палаццо Сан-Джорджо Палаццо Сан-Джорджо (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Палац побудований у 1260 році цистерціанським архітектором Фра Оліверіо на замовлення Гульєльмо Бокканегра, першого капітано-дель-пополо республіки Генуя.

Палац був запланований в якості резиденції капітано-дель-пополо (італ. palazzo del Capitano del Popolo) і створювався як політичний центр світської влади Генуезької республіки, альтернативний центру релігійної влади духовенства, який розміщувався в Соборі Сан-Лоренцо.

В 1261 році Гульєльмо Бокканегра уклав Німфейський договір з Михаїлом VIII Палеологом, згідно якої генуезці отримували у відродженій Візантійській імперії торгові права і привілеї, якими раніше користувалась Венеція в ліквідованій Латинській імперії. Венеційських торговців вигнали з портів Візантії і посольство Венеційської республіки в Константинополі було знесено, а його матеріали (зокрема статуї левів) були передані Михаїлом VIII генуезцям і були використані для прикрашення будівлі Палаццо Сан-Джорджо в Генуї.

У 1262 році Гульєльмо Бокканегра в результаті перевороту було вигнано з міста і палац було перетворено на в'язницю. За легендами в ній утримували Марко Поло, після того як він потрапив в генуезький полон в результаті Битви при Курцолі. Перебуваючи в полоні. він в 1298 році надиктував свої мемуари Рустікелло з Пізи, який, в свою чергу, перебував в генуезькому полоні з 1284 року після Битви при Мелорії. Ці мемуари про подорож Поло до Китаю стали відомі як Книга чудес світу (фр. Le Dévisement du monde).

З 1340 року палац став штаб-квартирою судових органів для нагляду за портовою торгівлею і тут були розміщені митниці та офіси так званих Compere, органів влади, яким доручено управління кредитами від громадян міста.

У 1407 році усі Compere були об’єднані в єдину установу і це призвело до народження Casa delle Compere e dei Banchi di San Giorgio, або Банку Сан-Джорджо, одного з перших комерційних банків, створених в Італії, а можливо й в світі. З 1451 року під управління банку Сан-Джорджо перейщла вся будівля, через що вона й отримала свою назву.

У 1481—1482 роках художник Карло Браческо прикрасив фасади ренесансними фресками в стилі тромплей. У 1571 році палац був розширений, а потім кілька разів реставрований.

З 1903 року в Палаццо Сан-Джорджо розташовується адміністрація порту Генуї. Розташований поблизу центру міста, старого порту та Акваріуму Генуї, він періодично відкриває свої двері для публіки та розміщує виставки з історії міста.

Фотогалерея

• Західний фасад палацу з фресками Карло Браческо
• Південний фасад палацу
• Північний фасад
• Східний фасад палацу
• Фронтон фасаду
• Брама
• Центральні сходи
• Маскарон з гербом Генуї (Хрестом Святого Георгія)
• Вікна палацу в стилях трифора та квадрифора

 

Див. також

• Банк Святого Георгія

Примітки

1. http://www.visitgenoa.it/en/palazzo-san-giorgio
2. Palazzo San Giorgio | Visitgenoa.it Palazzo San Giorgio. www.visitgenoa.it (англ.). Процитовано 1 вересня 2022.
3. PALAZZO SAN GIORGIO | Bene FAI. fondoambiente.it (італ.). Процитовано 1 вересня 2022.

Джерела

• Giuseppe Felloni - Guido Laura Genova e la storia della finanza: una serie di primati?" 9 November 2004,