Това́рна бі́ржа (англ. Commodity market) — організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які проводять виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій. Це ринок, який здійснює торгівлю у первинному секторі економіки, а не у виробництві продуктів.
Товарна біржа — гуртовий, регулярно чинний ринок, де відбувається торгівля товарами за зразками або стандартами, в яких вказано перелік необхідних ознак (якість, сортування тощо).
Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням. Товарна біржа не вдається до комерційного посередництва і не має на меті одержання прибутку. Ці біржі можуть включати фізичну торгівлю та торгівлю деривативами за спотовими цінами, форвардами, ф'ючерсами та опціонами на ф'ючерси.
Торги на біржі
Товарні біржі мають такі переваги:
- контрагенти, добровільно вибирають один одного;
- ціни формуються під впливом попиту і пропозиції;
- торги проводяться за єдиними, встановленими біржею, правилами;
- типова форма контрактів спрощує до мінімуму проведення торгів.
Біржовий договір
Сама біржа не торгує, вона лише організовує оптову торгівлю. Її завдання створювати умови для здійснення торгової і посередницької діяльності іншим юридичним і фізичним особам.
Біржові договори не можуть складатися від імені і за рахунок біржі, їх здійснюють лише члени біржі особисто або через своїх уповноважених, а також біржові брокери за дорученням членів біржі. Джерело доходу брокера-посередника – комісійна винагорода, яка передбачена статутом відповідної біржі. Поруч з брокерами в торгах беруть участь і члени біржі, так звані біржові маклери (дилери), які ведуть і фіксують договори.
Хід торгів
Зазвичай, торг починає провідний маклер, який дає інформацію про товари, які виставляються на продаж. Якщо інформація маклера викликала бажання у брокерів придбати товар, вони підтверджують це, піднімаючи вгору руку з карткою, яка може бути синього або червоного кольору. Після оголошення всього списку і невеликої перерви починається обговорення пропозицій брокерів-продавців. В ідеальному випадку на пропозицію відкликається зацікавлений брокер-покупець, тобто контрагент, який бажає придбати всю партію товару. І договір зразу фіксується. Якщо такий варіант не проходить, то обговорюються зустрічні пропозиції брокерів-покупців про умови, на яких вони згодні придбати товар або його частину. Якщо і повторна спроба укласти договір виявляється невдалою, то вона відкладається, переходять до розгляду інших пропозицій.
У випадку досягнення домовленості між брокером-продавцем і брокером-покупцем, маклер фіксує договір записом в реєстраційній карті. Така реєстрація свідчить про те, що договір укладено.
Види договорів на товарній біржі
На товарних біржах здійснюються два основних види договорів: на реальний товар (spot) і строкові договори (futures).
Договори «спот» мають місце, коли продається-купується реально існуючий товар. Продавець заздалегідь завіз товар на склад біржі і отримав на це свідоцтво, яке потім, при здійсненні угоди купівлі-продажу, передається покупцю для оплати. Договори на реальний товар можуть бути з негайним постачанням і з відстрочкою його постачання. Договори з відстрочкою постачання (товар обов'язково буде доставлений в майбутньому) називаються форвардними договорами. Об’єктом такого договору може бути, наприклад, урожай майбутнього періоду.
Строкові (ф'ючерсні) договори мають об’єктом не реальний товар, а стандартні ф'ючерсні контракти, в яких уніфіковано якість і кількість товару, умови його постачання, платежу, упаковка і маркіровка. Ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) – договір між продавцем і покупцем про купівлю-продаж товару в майбутньому за узгодженою сьогодні ціною. Система гарантій, яка існує на ф'ючерсному ринку, забезпечує виконання зобов’язань. Оскільки метою учасників ф'ючерсної торгівлі є, як правило, не придбання товарів, а гра на різниці цін, то зобов'язання за ф'ючерсним контрактом виконується шляхом оплати або отримання різниці в ціні. Ф'ючерсний контракт не зв'язаний з конкретним продавцем або покупцем і може багато разів передаватися із рук в руки (третьому, четвертому і т. д. покупцеві). Особливим видом ф'ючерсного договору є опціон з премією, тобто договір з обмеженим, порівняно зі звичайним ф'ючерсним договором, ризиком. Опціон являє собою договірне зобов’язання купити або продати певний вид ф'ючерсного контракту за завчасно установленою ціною в межах узгодженого періоду. Сучасні ф'ючерсні договори здійснюються з метою спекуляції або страхування від цінових ризиків (хеджування). Спекулятивні операції – це гра на підвищенні або на пониженні ціни контракту. Хеджування являє собою страхування від цінових ризиків з метою уникнення втрат від зміни цін.
Заснування товарних бірж
Історія діяльності товарних бірж в Україні
Товарні біржі надають можливість для купівлі і продажу не товарів, а контрактів на їхнє постачання. На них продаються контракти на стандартизовані види товарів, що можуть бути продані великими партіями чи зразках по технічному опису. На товарних біржах виявляються базисні ціни, що формуються під впливом співвідношення попиту та пропозиції. Усі біржі є самостійними підприємствами і діють незалежно один від одного. В даний час діяльність товарних бірж регулюється Законом України від 10 грудня 1991 р. «Про товарну біржу» в редакції від 15 квітня 2014 року. Закон спрямований на врегулювання відносин по створенню і діяльності товарних бірж, біржової торгівлі і забезпечення правових гарантій діяльності на товарних біржах.
Членство і керування на біржі
Членами біржі є: засновники, вітчизняні й іноземні юридичні особи, а також фізичні особи. Членство на біржі надає право торгувати в її залі. Члени біржі можуть голосувати на зборах і на різних біржових виборах і брати участь у роботі комітетів. Члени біржі платять щорічний членський внесок, але звільняються від усіх загальних зборів, стягнутих з учасників біржових торгів. Для полегшення своєї роботи членам біржі надане право наймати службовців, яким дозволений доступ у торговий зал у виді чи клерків.
Найдавнішим способом інвестування в товари є ф'ючерсні контракти. Ф'ючерси забезпечуються і захищаються фізичними активами.
Оподаткування діяльності товарної біржі
Товарна біржа (ТБ) не має права здійснювати діяльність з метою отримання прибутку. Товарна біржа для цілей оподаткування підлягає включенню до реєстру неприбуткових установ та організацій. ТБ звільняється від сплати податку на прибуток, якщо отримані кошти були використані на здійснення діяльності біржі відповідно до закону (наприклад, заробітна плата, оренда приміщень та/або необхідної техніки, інші поточні витрати). Майно ТБ складається з: пайових, вступних та періодичних внесків, надходжень від біржових операцій і послуг підрозділами біржі, штрафів за порушення статуту товарної біржі та правил біржової торгівлі, інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству. Майно біржі належить їй на праві власності. Порядок використання майна товарної біржі визначається загальними зборами його членів. Майно та кошти ТБ не можуть бути розподілені між учасниками, засновниками або членами біржі, а повинні використовуватись виключно для здійснення діяльності біржі.
Індекс товарних цін
У 1934 р. Бюро статистики праці США розпочало обчислення щоденного індексу цін на товари, які стали доступними для громадськості в 1940 р. До 1952 р. Бюро статистики праці випустило індекс спотових цін, який вимірював рух цін 22 основних товарів, ринки яких вважаються одними з перших, на яких впливають зміни економічних умов. Він вважається однією із ранніх ознак потенційних змін у діловій діяльності.
Фонд товарного індексу
Фонд товарного індексу — це фонд, активи якого інвестуються у фінансові інструменти на основі товарного індексу або пов’язані з ним. Практично в кожному випадку індекс насправді є індексом товарних ф'ючерсів. Першим таким індексом став товарний індекс Доу-Джонса, який розпочався в 1933 р. Першим практично вкладеним товарним ф'ючерсним індексом був товарний індекс Goldman Sachs, створений в 1991 році і відомий як "GSCI". Наступним став товарний індекс Dow Jones AIG. Він відрізнявся від GSCI насамперед значимістю, що призначалась кожному товару. DJ AIG мав механізми для періодичного обмеження вагомості будь-якого товару та для видалення товарів, авторитетність яких стала недостатня. Після фінансових проблем AIG у 2008 році права на індекс були продані UBS, і зараз він відомий як індекс DJUBS. Інші товарні індекси включають індекс Reuters / CRB (який є старим індексом CRB, реструктурований у 2005 році) та індекс Роджерса.
Грошові товари
Грошові товари або "фактичні" відносяться до фізичних товарів — напр., пшениці, кукурудзи, сої, сирої нафти, золота, срібла — які хтось купує / продає / торгує на відміну від деривативів.
Див. також
- Законодавча термінологія
- Учасники біржової торгівлі
- (Індекс товарних ф'ючерсів Thomson Reuters/Jefferies CRB Index)
Примітки
- Про товарну біржу | від 10.12.1991 № 1956-XII. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 16 травня 2017.
- O'Harrow, Robert (21 квітня 2010). A primer on financial derivatives (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 14 березня 2021.
- . zakon2.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 03.07.2013. Процитовано 16 травня 2017.
- Тхор, Анатолій. Реєстрація товарної біржі в Україні. CLC.co.ua (ua) . Процитовано 16 травня 2017.
- . web.archive.org. 19 січня 2013. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 14 березня 2021.
- Можливості і Ризики (PDF).
Джерела
- Кириленко В. В. Економіка. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 193 с.
Література
- Біржові товари : Тексти лекцій для студ. / М. С. Беднарчук, І. С. Полікарпов, О. В. Шумський; Укоопспілка, Львів. комерц. акад. - Л., 2003. - 123 c.
- Біржові товари : Моногр. / М. С. Беднарчук, І. С. Полікарпов; Укоопспілка, Львів. комерц. акад. - Л., 2004. - 279 c. - Бібліогр.: с. 275-277.
Посилання
- Товарна біржа // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tova rna bi rzha angl Commodity market organizaciya sho ob yednuye yuridichnih i fizichnih osib yaki provodyat virobnichu i komercijnu diyalnist i maye na meti nadannya poslug v ukladenni birzhovih ugod viyavlennya tovarnih cin popitu i propozicij na tovari vivchennya uporyadkuvannya i polegshennya tovaroobigu i pov yazanih z nim torgovelnih operacij Ce rinok yakij zdijsnyuye torgivlyu u pervinnomu sektori ekonomiki a ne u virobnictvi produktiv Tovarna birzha gurtovij regulyarno chinnij rinok de vidbuvayetsya torgivlya tovarami za zrazkami abo standartami v yakih vkazano perelik neobhidnih oznak yakist sortuvannya tosho Tovarna birzha diye na osnovi samovryaduvannya gospodarskoyi samostijnosti ye yuridichnoyu osoboyu maye vidokremlene majno samostijnij balans vlasnij rozrahunkovij valyutnij ta inshi rahunki v bankah pechatku iz svoyim najmenuvannyam Tovarna birzha ne vdayetsya do komercijnogo poserednictva i ne maye na meti oderzhannya pributku Ci birzhi mozhut vklyuchati fizichnu torgivlyu ta torgivlyu derivativami za spotovimi cinami forvardami f yuchersami ta opcionami na f yuchersi Torgi na birzhiTovarni birzhi mayut taki perevagi kontragenti dobrovilno vibirayut odin odnogo cini formuyutsya pid vplivom popitu i propoziciyi torgi provodyatsya za yedinimi vstanovlenimi birzheyu pravilami tipova forma kontraktiv sproshuye do minimumu provedennya torgiv Birzhovij dogovir Sama birzha ne torguye vona lishe organizovuye optovu torgivlyu Yiyi zavdannya stvoryuvati umovi dlya zdijsnennya torgovoyi i poserednickoyi diyalnosti inshim yuridichnim i fizichnim osobam Birzhovi dogovori ne mozhut skladatisya vid imeni i za rahunok birzhi yih zdijsnyuyut lishe chleni birzhi osobisto abo cherez svoyih upovnovazhenih a takozh birzhovi brokeri za doruchennyam chleniv birzhi Dzherelo dohodu brokera poserednika komisijna vinagoroda yaka peredbachena statutom vidpovidnoyi birzhi Poruch z brokerami v torgah berut uchast i chleni birzhi tak zvani birzhovi makleri dileri yaki vedut i fiksuyut dogovori Hid torgiv Zazvichaj torg pochinaye providnij makler yakij daye informaciyu pro tovari yaki vistavlyayutsya na prodazh Yaksho informaciya maklera viklikala bazhannya u brokeriv pridbati tovar voni pidtverdzhuyut ce pidnimayuchi vgoru ruku z kartkoyu yaka mozhe buti sinogo abo chervonogo koloru Pislya ogoloshennya vsogo spisku i nevelikoyi perervi pochinayetsya obgovorennya propozicij brokeriv prodavciv V idealnomu vipadku na propoziciyu vidklikayetsya zacikavlenij broker pokupec tobto kontragent yakij bazhaye pridbati vsyu partiyu tovaru I dogovir zrazu fiksuyetsya Yaksho takij variant ne prohodit to obgovoryuyutsya zustrichni propoziciyi brokeriv pokupciv pro umovi na yakih voni zgodni pridbati tovar abo jogo chastinu Yaksho i povtorna sproba uklasti dogovir viyavlyayetsya nevdaloyu to vona vidkladayetsya perehodyat do rozglyadu inshih propozicij U vipadku dosyagnennya domovlenosti mizh brokerom prodavcem i brokerom pokupcem makler fiksuye dogovir zapisom v reyestracijnij karti Taka reyestraciya svidchit pro te sho dogovir ukladeno Vidi dogovoriv na tovarnij birzhi Na tovarnih birzhah zdijsnyuyutsya dva osnovnih vidi dogovoriv na realnij tovar spot i strokovi dogovori futures Dogovori spot mayut misce koli prodayetsya kupuyetsya realno isnuyuchij tovar Prodavec zazdalegid zaviz tovar na sklad birzhi i otrimav na ce svidoctvo yake potim pri zdijsnenni ugodi kupivli prodazhu peredayetsya pokupcyu dlya oplati Dogovori na realnij tovar mozhut buti z negajnim postachannyam i z vidstrochkoyu jogo postachannya Dogovori z vidstrochkoyu postachannya tovar obov yazkovo bude dostavlenij v majbutnomu nazivayutsya forvardnimi dogovorami Ob yektom takogo dogovoru mozhe buti napriklad urozhaj majbutnogo periodu Strokovi f yuchersni dogovori mayut ob yektom ne realnij tovar a standartni f yuchersni kontrakti v yakih unifikovano yakist i kilkist tovaru umovi jogo postachannya platezhu upakovka i markirovka F yuchersnij kontrakt f yuchers dogovir mizh prodavcem i pokupcem pro kupivlyu prodazh tovaru v majbutnomu za uzgodzhenoyu sogodni cinoyu Sistema garantij yaka isnuye na f yuchersnomu rinku zabezpechuye vikonannya zobov yazan Oskilki metoyu uchasnikiv f yuchersnoyi torgivli ye yak pravilo ne pridbannya tovariv a gra na riznici cin to zobov yazannya za f yuchersnim kontraktom vikonuyetsya shlyahom oplati abo otrimannya riznici v cini F yuchersnij kontrakt ne zv yazanij z konkretnim prodavcem abo pokupcem i mozhe bagato raziv peredavatisya iz ruk v ruki tretomu chetvertomu i t d pokupcevi Osoblivim vidom f yuchersnogo dogovoru ye opcion z premiyeyu tobto dogovir z obmezhenim porivnyano zi zvichajnim f yuchersnim dogovorom rizikom Opcion yavlyaye soboyu dogovirne zobov yazannya kupiti abo prodati pevnij vid f yuchersnogo kontraktu za zavchasno ustanovlenoyu cinoyu v mezhah uzgodzhenogo periodu Suchasni f yuchersni dogovori zdijsnyuyutsya z metoyu spekulyaciyi abo strahuvannya vid cinovih rizikiv hedzhuvannya Spekulyativni operaciyi ce gra na pidvishenni abo na ponizhenni cini kontraktu Hedzhuvannya yavlyaye soboyu strahuvannya vid cinovih rizikiv z metoyu uniknennya vtrat vid zmini cin Zasnuvannya tovarnih birzhIstoriya diyalnosti tovarnih birzh v Ukrayini Tovarni birzhi nadayut mozhlivist dlya kupivli i prodazhu ne tovariv a kontraktiv na yihnye postachannya Na nih prodayutsya kontrakti na standartizovani vidi tovariv sho mozhut buti prodani velikimi partiyami chi zrazkah po tehnichnomu opisu Na tovarnih birzhah viyavlyayutsya bazisni cini sho formuyutsya pid vplivom spivvidnoshennya popitu ta propoziciyi Usi birzhi ye samostijnimi pidpriyemstvami i diyut nezalezhno odin vid odnogo V danij chas diyalnist tovarnih birzh regulyuyetsya Zakonom Ukrayini vid 10 grudnya 1991 r Pro tovarnu birzhu v redakciyi vid 15 kvitnya 2014 roku Zakon spryamovanij na vregulyuvannya vidnosin po stvorennyu i diyalnosti tovarnih birzh birzhovoyi torgivli i zabezpechennya pravovih garantij diyalnosti na tovarnih birzhah Chlenstvo i keruvannya na birzhi Chlenami birzhi ye zasnovniki vitchiznyani j inozemni yuridichni osobi a takozh fizichni osobi Chlenstvo na birzhi nadaye pravo torguvati v yiyi zali Chleni birzhi mozhut golosuvati na zborah i na riznih birzhovih viborah i brati uchast u roboti komitetiv Chleni birzhi platyat shorichnij chlenskij vnesok ale zvilnyayutsya vid usih zagalnih zboriv styagnutih z uchasnikiv birzhovih torgiv Dlya polegshennya svoyeyi roboti chlenam birzhi nadane pravo najmati sluzhbovciv yakim dozvolenij dostup u torgovij zal u vidi chi klerkiv Najdavnishim sposobom investuvannya v tovari ye f yuchersni kontrakti F yuchersi zabezpechuyutsya i zahishayutsya fizichnimi aktivami Opodatkuvannya diyalnosti tovarnoyi birzhi Tovarna birzha TB ne maye prava zdijsnyuvati diyalnist z metoyu otrimannya pributku Tovarna birzha dlya cilej opodatkuvannya pidlyagaye vklyuchennyu do reyestru nepributkovih ustanov ta organizacij TB zvilnyayetsya vid splati podatku na pributok yaksho otrimani koshti buli vikoristani na zdijsnennya diyalnosti birzhi vidpovidno do zakonu napriklad zarobitna plata orenda primishen ta abo neobhidnoyi tehniki inshi potochni vitrati Majno TB skladayetsya z pajovih vstupnih ta periodichnih vneskiv nadhodzhen vid birzhovih operacij i poslug pidrozdilami birzhi shtrafiv za porushennya statutu tovarnoyi birzhi ta pravil birzhovoyi torgivli inshih groshovih nadhodzhen sho ne superechat chinnomu zakonodavstvu Majno birzhi nalezhit yij na pravi vlasnosti Poryadok vikoristannya majna tovarnoyi birzhi viznachayetsya zagalnimi zborami jogo chleniv Majno ta koshti TB ne mozhut buti rozpodileni mizh uchasnikami zasnovnikami abo chlenami birzhi a povinni vikoristovuvatis viklyuchno dlya zdijsnennya diyalnosti birzhi Indeks tovarnih cinU 1934 r Byuro statistiki praci SShA rozpochalo obchislennya shodennogo indeksu cin na tovari yaki stali dostupnimi dlya gromadskosti v 1940 r Do 1952 r Byuro statistiki praci vipustilo indeks spotovih cin yakij vimiryuvav ruh cin 22 osnovnih tovariv rinki yakih vvazhayutsya odnimi z pershih na yakih vplivayut zmini ekonomichnih umov Vin vvazhayetsya odniyeyu iz rannih oznak potencijnih zmin u dilovij diyalnosti Fond tovarnogo indeksuFond tovarnogo indeksu ce fond aktivi yakogo investuyutsya u finansovi instrumenti na osnovi tovarnogo indeksu abo pov yazani z nim Praktichno v kozhnomu vipadku indeks naspravdi ye indeksom tovarnih f yuchersiv Pershim takim indeksom stav tovarnij indeks Dou Dzhonsa yakij rozpochavsya v 1933 r Pershim praktichno vkladenim tovarnim f yuchersnim indeksom buv tovarnij indeks Goldman Sachs stvorenij v 1991 roci i vidomij yak GSCI Nastupnim stav tovarnij indeks Dow Jones AIG Vin vidriznyavsya vid GSCI nasampered znachimistyu sho priznachalas kozhnomu tovaru DJ AIG mav mehanizmi dlya periodichnogo obmezhennya vagomosti bud yakogo tovaru ta dlya vidalennya tovariv avtoritetnist yakih stala nedostatnya Pislya finansovih problem AIG u 2008 roci prava na indeks buli prodani UBS i zaraz vin vidomij yak indeks DJUBS Inshi tovarni indeksi vklyuchayut indeks Reuters CRB yakij ye starim indeksom CRB restrukturovanij u 2005 roci ta indeks Rodzhersa Groshovi tovariGroshovi tovari abo faktichni vidnosyatsya do fizichnih tovariv napr pshenici kukurudzi soyi siroyi nafti zolota sribla yaki htos kupuye prodaye torguye na vidminu vid derivativiv Div takozhZakonodavcha terminologiya Uchasniki birzhovoyi torgivli Indeks tovarnih f yuchersiv Thomson Reuters Jefferies CRB IndexPrimitkiPro tovarnu birzhu vid 10 12 1991 1956 XII zakon3 rada gov ua Procitovano 16 travnya 2017 O Harrow Robert 21 kvitnya 2010 A primer on financial derivatives amer ISSN 0190 8286 Procitovano 14 bereznya 2021 zakon2 rada gov ua Arhiv originalu za 03 07 2013 Procitovano 16 travnya 2017 Thor Anatolij Reyestraciya tovarnoyi birzhi v Ukrayini CLC co ua ua Procitovano 16 travnya 2017 web archive org 19 sichnya 2013 Arhiv originalu za 19 sichnya 2013 Procitovano 14 bereznya 2021 Mozhlivosti i Riziki PDF DzherelaKirilenko V V Ekonomika Navchalnij posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Ternopil Ekonomichna dumka 2002 193 s LiteraturaBirzhovi tovari Teksti lekcij dlya stud M S Bednarchuk I S Polikarpov O V Shumskij Ukoopspilka Lviv komerc akad L 2003 123 c Birzhovi tovari Monogr M S Bednarchuk I S Polikarpov Ukoopspilka Lviv komerc akad L 2004 279 c Bibliogr s 275 277 PosilannyaTovarna birzha Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0