Лігури

Лігу́ри (лат. Ligures, грец. Λίγυες) — стародавні індоєвропейські племена, що заселяли в середині І-го тис. до н. е. північно-західну Італію і південно-східну Галлію. Вважають, що в ІІ-му — середині І-го тис. до н. е. лігури населяли більшу частину Італії, а потім були витіснені на північний захід італіками. Заселяли також і територію сучасної західної Іспанії.

Етнічні групи народів на італійському півострові на початку залізної доби.

   Лігури

   Венеди

   Етруски

  

   Умбри

   Латини

   Самніти

   Мессапи

   Греки

Мало відомо про їхню мову перед тим, як вона змішалася з кельтською. Відомі лише деякі назви місцевостей. Були носіями старовинної європейської культури Терамарі. З бл. 700 р. до н. е. Лігурів витіснено кельтами на територію, що сьогодні відома як Лігурія. З тих часів утворюють з кельтами змішані поселення, перш за все у долині Рони. З 238 року до н. е потрапляють під панування Риму. З того часу відомі допоміжні війська з лігурів у римських легіонах. Основним містом лігурів римського часу був Albingaunum чи Album Ingaunum («Білий Інганум», зараз Альбенга), що належав лігурському племені інґаунів (Ingauni).

Відомі племена лігурів:

• Декіти
• Інґауні
• Оксибі
• та ін.

Посилання

• Лігури у William Smith (ed.), Dictionary of Greek and Roman Geography [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)