Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джа́нні Аме́ліо (італ. Gianni Amelio; нар. 20 січня 1945, Маджизано, провінція Катандзаро, Італія) — італійський кінорежисер та сценарист. Лауреат численних міжнародних та національних фестивальних та професійних кінонагород 
| Джанні Амеліо | |
|---|---|
| італ. Gianni Amelio | |
 | |
| Дата народження | 20 січня 1945[1][2][…] (79 років) |
| Місце народження | d, Маджизано, Провінція Катандзаро, Калабрія, Італія |
| Громадянство |  Італія[4] |
| Alma mater | d |
| Професія | кінорежисер, сценарист, режисер |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0002167 |
 Джанні Амеліо у Вікісховищі | |
Біографія та творчість
Джанні Амеліо народився 20 січня 1945 року в місті Маджизано, провінція Катандзаро в Італії. Незабаром після народження Джанні, його батько емігрував до Аргентини; хлопчик ріс з мамою і бабусею. Відсутність батьківської фігури — один з постійних мотивів у творчості Амеліо. Вивчав філософію в університеті Мессіни, працював у кіножурналах, був активним учасником популярного та масового в 1960-і роки в Італії руху Клубів любителів кіно.
У 1965 році Амеліо переїхав до Рима, де працював оператором і асистентом режисера в 6 фільмах, співпрацюючи з , , , і Ліліаною Кавані. Паралельно, з 1967 року, працював на телебаченні, знімаючи документальні фільми та асистуючи , , і . Брав активну участь в житті Римського Експериментального кіноцентру.
У 1970-х роках Джанні Амеліо знімає низку телепередач для каналу RAI; у цей період держтелебачення надавало простір для діяльності молодим режисерам. Так, для кіносерії «Експериментальні фільми для ТБ» Амеліо знімає у 1970 році «Кінець гри» (La fine del gioco), у 1973 «Сонячне місто» (La città del sole) (про творчість Томмазо Кампанелли), і у 1976 «Бертолуччі, наслідуючи кіно» (Bertolucci secondo il cinema) (про фільм «Двадцяте століття» Бернардо Бертолуччі). Упродовж наступних трьох років Амеліо пробує себе в жанрах трилера («Спецефекти» — Effetti speciali) і джалло («Смерть на роботі» — La morte al lavoro). «Маленький Архімед» (Il piccolo Archimede), знятий у 1979, вважається його найкращим телефільмом. Остання робота Амеліо для телебачення датується 1983 роком, «Вітрильники» (I velieri), знята у рамках кіноциклу «10 італійських письменників, 10 італійських режисерів».
У 1982 році Амеліо дебютує повнометражною кінострічкою (Colpire al cuore), розгорнувши тему трагедії молодого покоління через стосунки батька та сина. Стрічка демонструвалася на Венеційському кінофестивалі та отримала багато похвальних відгуків — як широкої публіки, так і кінокритиків.
Наступна стрічка режисера «Викрадач дітей» (Il ladrodei bambini, 1982) про молодого поліцейського, якому доручено перепровадити двох дітей, брата і сестру, в сирітський притулок, не тому що вони сироти, а тому що їхні батьки нездатні дати їм любов і гідне життя. Фільм був відзначений Гран-прі Міжнародного кінофестивалю в Каннах.
Створений Джанні Амеліо у 1990 році фільм «Відкриті двері» з Д. М. Волонте в головній ролі отримав премію Серджо Леоне, премію Європейської кіноакадемії як найкращий фільм року та 4 національні кінопремії «Давид ді Донателло». Його «Ламерика» (Lamerica, 1993), про трагедію албанських біженців, отримує премію Італійського національного синдикату кіножурналістів «Срібна стрічка» як найкращий фільм року та чотири нагороди Венеційського міжнародного кінофестивалю, а фільм 1998 року «Так вони сміялися» (Cosi ridevano) — «Золотого лева» Венеційського МКФ (1998).
У 1995 році Джанні Амеліо входив до складу журі основного конкурсу Каннського міжнародного кінофестивалю, очолюваного Жанною Моро. У 2009—2012 роках був директором (Турин, Італія).
Особисте життя
28 січня 2014 Джанні Амеліо здійснив камінг-аут, зізнавшись у своїй гомосексуальності на сторінках газети La Repubblica.
Фільмографія
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист | |
|---|---|---|---|---|---|
| 1971 | к/м | Кінець гри | La fine del gioco |  | |
| 1973 | к/м | Місто Сонця | La citta del sole | | |
| 1978 | к/м | Бертолуччі з точки зору кіно | Bertolucci secondo il cinema | | |
| 1978 | к/м | Смерть на роботі | La mortc al lavoro | | |
| 1978 | к/м | Спеціальні ефекти | Glieffettispeciali | | |
| 1979 | к/м | Маленький Архімед | II piccolo Archimede | | |
| 1982 | Удар в серце | Colpire al cuore | | | |
| 1989 | Дівчата з вулиці Панісперна | I ragazzi di via Panisperna | | | |
| 1990 | Відкриті двері | Porte aperte | | | |
| 1992 | Викрадач дітей | Il ladro di bambini | | | |
| 1993 | Ламерика | Lamerica | | | |
| 1998 | Так вони сміялися | Così ridevano | | | |
| 2004 | Le chiavi di casa | | | ||
| 2006 | Загублена зірка | La stella che non c'è | | | |
| 2011 | Перша людина | Le premier homme | | | |
| 2013 | Самотній герой | L'intrepido | | | |
| 2014 | Щасливий бути іншим | Felice chi è diverso | | ||
| 2016 | La tentazione di essere felice | | | ||
| 2017 | Ніжність | La tenerezza | | |
Визнання
Загалом Джанні Амеліо здобув близько 60 фестивальних та професійних кінонагород та майже 30 номінацій.
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Міжнародний кінофестиваль у Локарно | |||
| 1978 | Приз ФІПРЕССІ | Смерть на роботі | Перемога |
| Венеційський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1982 | Золотий лев | Удар в серце | Номінація |
| 1994 | Золотий лев | Ламерика | Номінація |
| Премія Пазінетті за найкращий фільм | Перемога | ||
| Премія найкращому режисерові | Номінація | ||
| Приз Міжнародної конфедерації художнього кіно (C.I.C.A.E.) | Перемога | ||
| Приз Міжнародної Католицької організації в царині кіно (OCIC) | Перемога | ||
| 1998 | Золотий лев | Так вони сміялися | Перемога |
| Премія Серджо Тразатті — Спеціальна згадка | Перемога | ||
| 2004 | Золотий лев | Ключі від будинку | Номінація |
| Премія Пазінетті за найкращий фільм | Перемога | ||
| Премія Серджо Тразатті | Перемога | ||
| Нагорода CinemAvvenire за найкращий фільм у конкурсі | Перемога | ||
| 2006 | Золотий лев | Загублена зірка | Номінація |
| 2012 | Перемога | ||
| 2013 | Золотий лев | Самотній герой | Номінація |
| Премія Чарівний ліхтар | Перемога | ||
| Премія Фонду Міммо Ротелла | Перемога | ||
| Премія «Давид ді Донателло» | |||
| 1983 | Найкращий режисер | Удар в серце | Номінація |
| 1990 | Найкращий режисер | Відкриті двері | Номінація |
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| 1992 | Найкращий режисер | Викрадач дітей | Перемога |
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| 1995 | Найкращий режисер | Ламерика | Номінація |
| 2005 | Найкращий фільм | Ключі від будинку | Номінація |
| Найкращий режисер | Номінація | ||
| Найкращий сценарій | Номінація | ||
| 2018 | Найкращий фільм | Ніжність | Номінація |
| Найкращий режисер | Номінація | ||
| Найкращий адаптований сценарій | Ніжність (спільно з Альберто Таральйо) | Номінація | |
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | |||
| 1983 | «Срібна стрічка» за найкращий оригінальний сюжет | Удар в серце | Перемога |
| 1991 | «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу | Відкриті двері | Перемога |
| «Срібна стрічка» за найкращий сценарій | Номінація | ||
| 1993 | «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу | Викрадач дітей | Перемога |
| «Срібна стрічка» за найкращий сценарій | Перемога | ||
| 1995 | «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу | Ламерика | Перемога |
| «Срібна стрічка» за найкращий сценарій | Номінація | ||
| «Срібна стрічка» за найкращий оригінальний сценарій | Номінація | ||
| 1999 | «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу | Так вони сміялися | Номінація |
| «Срібна стрічка» за найкращий сценарій | Номінація | ||
| 2005 | «Срібна стрічка» за найкращу режисерську роботу | Ключі від будинку | Перемога |
| «Срібна стрічка» за найкращий сценарій | Номінація | ||
| Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1992 |  Золота пальмова гілка | Викрадач дітей | Номінація |
| Гран-прі журі | Перемога | ||
| Приз екуменічного журі | Перемога | ||
| Премія Золотий глобус (Італія) | |||
| 1990 | Найкращий фільм | Відкриті двері | Перемога |
| Найкращий сценарій | Перемога | ||
| 1992 | Найкращий фільм | Викрадач дітей | Номінація |
| 2005 | Найкращий фільм | Ключі від будинку | Номінація |
| Премія «Гойя» | |||
| 1996 | Найкращий європейський фільм | Ламерика | Перемога |
| Премія «Боділ» | |||
| 1996 | Найкращий не-американський фільм | Ламерика | Перемога |
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11952466X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Filmportal.de — 2005.
- Museum of Modern Art online collection
- Juries 1995 : Feature Films — Festival de Cannes (International Film Festival) [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] Процитовано 10.03.2017
- Poirier, Agnès (3 December 2007), , The Guardian, Guardian Media Group, архів оригіналу за 5 березня 2016, процитовано 18 June 2010
- . EdV24.it (італ) . 29.01.2014. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 10.03.2017.
- . Gay.it (італ) . 28.01.2014. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 10.03.2017.
- Нагороди та номінації Джанні Амеліо на сайті IMDb (англ.)
Джерела
- М.М. Черненко (составитель). Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 4. — .
Посилання
- Амеліо, Джанні [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Джанні Амеліо на сайті MYmovies.it (італ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzha nni Ame lio ital Gianni Amelio nar 20 sichnya 1945 Madzhizano provinciya Katandzaro Italiya italijskij kinorezhiser ta scenarist Laureat chislennih mizhnarodnih ta nacionalnih festivalnih ta profesijnih kinonagorod Dzhanni Amelioital Gianni AmelioData narodzhennya 20 sichnya 1945 1945 01 20 1 2 79 rokiv Misce narodzhennya d Madzhizano Provinciya Katandzaro Kalabriya ItaliyaGromadyanstvo Italiya 4 Alma mater dProfesiya kinorezhiser scenarist rezhiserNagorodi Kategoriya Laureati premiyi Sribnij lev za najkrashu rezhisuru d 1995 Yevropejskij kinopriz za najkrashij film 1990 Yevropejskij kinopriz za najkrashij film 1992 Yevropejskij kinopriz za najkrashij film 1994 IMDb ID 0002167 Dzhanni Amelio u VikishovishiBiografiya ta tvorchistDzhanni Amelio narodivsya 20 sichnya 1945 roku v misti Madzhizano provinciya Katandzaro v Italiyi Nezabarom pislya narodzhennya Dzhanni jogo batko emigruvav do Argentini hlopchik ris z mamoyu i babuseyu Vidsutnist batkivskoyi figuri odin z postijnih motiviv u tvorchosti Amelio Vivchav filosofiyu v universiteti Messini pracyuvav u kinozhurnalah buv aktivnim uchasnikom populyarnogo ta masovogo v 1960 i roki v Italiyi ruhu Klubiv lyubiteliv kino U 1965 roci Amelio pereyihav do Rima de pracyuvav operatorom i asistentom rezhisera v 6 filmah spivpracyuyuchi z i Lilianoyu Kavani Paralelno z 1967 roku pracyuvav na telebachenni znimayuchi dokumentalni filmi ta asistuyuchi i Brav aktivnu uchast v zhitti Rimskogo Eksperimentalnogo kinocentru U 1970 h rokah Dzhanni Amelio znimaye nizku teleperedach dlya kanalu RAI u cej period derzhtelebachennya nadavalo prostir dlya diyalnosti molodim rezhiseram Tak dlya kinoseriyi Eksperimentalni filmi dlya TB Amelio znimaye u 1970 roci Kinec gri La fine del gioco u 1973 Sonyachne misto La citta del sole pro tvorchist Tommazo Kampanelli i u 1976 Bertoluchchi nasliduyuchi kino Bertolucci secondo il cinema pro film Dvadcyate stolittya Bernardo Bertoluchchi Uprodovzh nastupnih troh rokiv Amelio probuye sebe v zhanrah trilera Specefekti Effetti speciali i dzhallo Smert na roboti La morte al lavoro Malenkij Arhimed Il piccolo Archimede znyatij u 1979 vvazhayetsya jogo najkrashim telefilmom Ostannya robota Amelio dlya telebachennya datuyetsya 1983 rokom Vitrilniki I velieri znyata u ramkah kinociklu 10 italijskih pismennikiv 10 italijskih rezhiseriv U 1982 roci Amelio debyutuye povnometrazhnoyu kinostrichkoyu Colpire al cuore rozgornuvshi temu tragediyi molodogo pokolinnya cherez stosunki batka ta sina Strichka demonstruvalasya na Venecijskomu kinofestivali ta otrimala bagato pohvalnih vidgukiv yak shirokoyi publiki tak i kinokritikiv Nastupna strichka rezhisera Vikradach ditej Il ladrodei bambini 1982 pro molodogo policejskogo yakomu dorucheno pereprovaditi dvoh ditej brata i sestru v siritskij pritulok ne tomu sho voni siroti a tomu sho yihni batki nezdatni dati yim lyubov i gidne zhittya Film buv vidznachenij Gran pri Mizhnarodnogo kinofestivalyu v Kannah Stvorenij Dzhanni Amelio u 1990 roci film Vidkriti dveri z D M Volonte v golovnij roli otrimav premiyu Serdzho Leone premiyu Yevropejskoyi kinoakademiyi yak najkrashij film roku ta 4 nacionalni kinopremiyi David di Donatello Jogo Lamerika Lamerica 1993 pro tragediyu albanskih bizhenciv otrimuye premiyu Italijskogo nacionalnogo sindikatu kinozhurnalistiv Sribna strichka yak najkrashij film roku ta chotiri nagorodi Venecijskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu a film 1998 roku Tak voni smiyalisya Cosi ridevano Zolotogo leva Venecijskogo MKF 1998 U 1995 roci Dzhanni Amelio vhodiv do skladu zhuri osnovnogo konkursu Kannskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu ocholyuvanogo Zhannoyu Moro U 2009 2012 rokah buv direktorom Turin Italiya Osobiste zhittya28 sichnya 2014 Dzhanni Amelio zdijsniv kaming aut ziznavshis u svoyij gomoseksualnosti na storinkah gazeti La Repubblica FilmografiyaRik Nazva ukrayinskoyu Originalna nazva Rezhiser Scenarist 1971 k m Kinec gri La fine del gioco 1973 k m Misto Soncya La citta del sole 1978 k m Bertoluchchi z tochki zoru kino Bertolucci secondo il cinema 1978 k m Smert na roboti La mortc al lavoro 1978 k m Specialni efekti Glieffettispeciali 1979 k m Malenkij Arhimed II piccolo Archimede 1982 Udar v serce Colpire al cuore 1989 Divchata z vulici Panisperna I ragazzi di via Panisperna 1990 Vidkriti dveri Porte aperte 1992 Vikradach ditej Il ladro di bambini 1993 Lamerika Lamerica 1998 Tak voni smiyalisya Cosi ridevano 2004 Le chiavi di casa 2006 Zagublena zirka La stella che non c e 2011 Persha lyudina Le premier homme 2013 Samotnij geroj L intrepido 2014 Shaslivij buti inshim Felice chi e diverso 2016 La tentazione di essere felice 2017 Nizhnist La tenerezzaViznannyaZagalom Dzhanni Amelio zdobuv blizko 60 festivalnih ta profesijnih kinonagorod ta majzhe 30 nominacij Nagorodi ta nominaciyi Dzhanni Amelio Rik Kategoriya Film Rezultat Mizhnarodnij kinofestival u Lokarno 1978 Priz FIPRESSI Smert na roboti Peremoga Venecijskij mizhnarodnij kinofestival 1982 Zolotij lev Udar v serce Nominaciya 1994 Zolotij lev Lamerika Nominaciya Premiya Pazinetti za najkrashij film Peremoga Premiya najkrashomu rezhiserovi Nominaciya Priz Mizhnarodnoyi konfederaciyi hudozhnogo kino C I C A E Peremoga Priz Mizhnarodnoyi Katolickoyi organizaciyi v carini kino OCIC Peremoga 1998 Zolotij lev Tak voni smiyalisya Peremoga Premiya Serdzho Trazatti Specialna zgadka Peremoga 2004 Zolotij lev Klyuchi vid budinku Nominaciya Premiya Pazinetti za najkrashij film Peremoga Premiya Serdzho Trazatti Peremoga Nagoroda CinemAvvenire za najkrashij film u konkursi Peremoga 2006 Zolotij lev Zagublena zirka Nominaciya 2012 Peremoga 2013 Zolotij lev Samotnij geroj Nominaciya Premiya Charivnij lihtar Peremoga Premiya Fondu Mimmo Rotella Peremoga Premiya David di Donatello 1983 Najkrashij rezhiser Udar v serce Nominaciya 1990 Najkrashij rezhiser Vidkriti dveri Nominaciya Najkrashij scenarij Nominaciya 1992 Najkrashij rezhiser Vikradach ditej Peremoga Najkrashij scenarij Nominaciya 1995 Najkrashij rezhiser Lamerika Nominaciya 2005 Najkrashij film Klyuchi vid budinku Nominaciya Najkrashij rezhiser Nominaciya Najkrashij scenarij Nominaciya 2018 Najkrashij film Nizhnist Nominaciya Najkrashij rezhiser Nominaciya Najkrashij adaptovanij scenarij Nizhnist spilno z Alberto Taraljo Nominaciya Italijskij nacionalnij sindikat kinozhurnalistiv 1983 Sribna strichka za najkrashij originalnij syuzhet Udar v serce Peremoga 1991 Sribna strichka za najkrashu rezhisersku robotu Vidkriti dveri Peremoga Sribna strichka za najkrashij scenarij Nominaciya 1993 Sribna strichka za najkrashu rezhisersku robotu Vikradach ditej Peremoga Sribna strichka za najkrashij scenarij Peremoga 1995 Sribna strichka za najkrashu rezhisersku robotu Lamerika Peremoga Sribna strichka za najkrashij scenarij Nominaciya Sribna strichka za najkrashij originalnij scenarij Nominaciya 1999 Sribna strichka za najkrashu rezhisersku robotu Tak voni smiyalisya Nominaciya Sribna strichka za najkrashij scenarij Nominaciya 2005 Sribna strichka za najkrashu rezhisersku robotu Klyuchi vid budinku Peremoga Sribna strichka za najkrashij scenarij Nominaciya Kannskij mizhnarodnij kinofestival 1992 Zolota palmova gilka Vikradach ditej Nominaciya Gran pri zhuri Peremoga Priz ekumenichnogo zhuri Peremoga Premiya Zolotij globus Italiya 1990 Najkrashij film Vidkriti dveri Peremoga Najkrashij scenarij Peremoga 1992 Najkrashij film Vikradach ditej Nominaciya 2005 Najkrashij film Klyuchi vid budinku Nominaciya Premiya Gojya 1996 Najkrashij yevropejskij film Lamerika Peremoga Premiya Bodil 1996 Najkrashij ne amerikanskij film Lamerika PeremogaPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11952466X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 Museum of Modern Art online collection d Track Q73268604 Juries 1995 Feature Films Festival de Cannes International Film Festival 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine Procitovano 10 03 2017 Poirier Agnes 3 December 2007 The Guardian Guardian Media Group arhiv originalu za 5 bereznya 2016 procitovano 18 June 2010 EdV24 it ital 29 01 2014 Arhiv originalu za 12 bereznya 2017 Procitovano 10 03 2017 Gay it ital 28 01 2014 Arhiv originalu za 12 bereznya 2017 Procitovano 10 03 2017 Nagorodi ta nominaciyi Dzhanni Amelio na sajti IMDb angl DzherelaM M Chernenko sostavitel Rezhisserskaya enciklopediya Kino Evropy G N Kompanichenko M Nauchno issledovatelskij institut kinoiskusstva 2002 S 4 ISBN 5 85646 077 4 PosilannyaAmelio Dzhanni 25 lyutogo 2022 u Wayback Machine VUE Dzhanni Amelio na sajti MYmovies it ital