Приро́да (термін є частковою калькою латинського слова natūra — від лат.natus — «народжений, породжений») — багатозначний термін, що залежно від контексту, може означати:
У широкому розумінні, природа — органічний і неорганічний , Всесвіт, у всій сукупності і зв'язках його форм, що є основою людської діяльності і пізнання, головний предмет вивчення науки, зокрема того, що створене діяльністю людини. Саме в такому, найширшому розумінні, природа вивчається природознавством — сукупністю наук про світ, котрі ставлять перед собою мету відкриття законів природи. Природу в цьому розумінні, прихильники пантеїзму ототожнюють із Богом.
Закономірності існування біосфери, ноосфери та мікроелементного складу Землі на доктринальному рівні були закладені в працях видатного українського дослідника Володимира Івановича Вернадського. «Людина практично забуває, що вона сама і все людство, від якого вона не може бути відділена, нерозривно пов’язані з біосферою, з певною часткою планети, на якій вони живуть», – писав учений.
Відповідно до уявлення про природну цілісність світу (О. М. Костенко) «Природа — це сутність, що породжує усе суще і дає йому закони». На такому визначенні «природи» засновується так звана теорія «трьох природ», згідно з якою існують три природи: фізична природа, біологічна природа, соціальна природа.
У вужчому значенні, природа — те, що не створене людською діяльністю. В цьому визначенні, природне протиставляється штучному, як наприклад природний інтелект протиставляється штучному інтелекту, або природний шовк, штучному шовку.
Незаймана природа (р. Оріль) Природа у розумінні пересічної мови — сукупність буденних умов існування людства, тобто земне оточення, в якому живе людина (за винятком створеного нею): ліси, поля, гори й степи, флора й фауна. Саме в такому визначенні, слово природа входить у словосполучення дика природа, незаймана природа, первісна природа.
У своєрідному тлумаченні слова, природа вживається для позначання сукупності основних якостей, властивостей чогось, сутність, наприклад, як у словосполученнях природа процесу, природа явища тощо.
Термін «друга природа» означає створені людиною матеріальні умови її існування.
Виходячи із задуму природної цілісності світу, український науковець О. М. Костенко запропонував таке тлумачення «природи».
Природа це сутність, яка породжує усе суще і дає йому закони.
Синергетика живої і неживої природиГармонія людини і природи Атмосферні явища в природі Бджола, як важлива берегиня природиІз цього він доходить висновку, що наявні три «природи» (так звана «теорія трьох природ»): 1) фізична природа; 2) біологічна природа; 3) соціальна природа. Усі вони перебувають у генетичному зв'язку між собою, але кожна існує за власними законами. Отже, фізичні явища відбуваються за фізичними законами природи, біологічні явища — за біологічними законами природи, соціальні явища — за соціальними законами природи. Із цього випливає, що «головним питанням світогляду» є таке: «Яке призначення волі та свідомості людей у світі, що існує за законами природи?». І відповідь на нього пропонується така: «Воля і свідомість людей слугують для того, щоби відкривати закони фізичної, біологічної і соціальної природи і пристосовувати власне життя до них». У цьому основа поступу людства.
Нежива природа
Знімок Землі, зроблений 1972 року екіпажем Аполлона-17
Людство живе на планетіЗемля. Це єдина планета, з усіх відомих людям, на якій існує життя. Життя виникло внаслідок складних геологічних і хімічних процесів на поверхні Землі, й воно само суттєво змінило планету. Атмосфера Землі, основною складовою якої спочатку був вуглекислий газ, завдяки діяльності живих організмів перетворилася на азотно-кисневу. Енергію Земля отримує від двох важливих джерел — від Сонця у вигляді сонячної радіації та внутрішнього тепла, яке виділяється при радіоактивному розпаді в її надрах.
В межах сонячної системи вона третя найближча до Сонця; це найбільша земляна планета і п'ята за величиною взагалі. Найвидатнішими її кліматичними особливостями є дві великі полярні області, два відносно вузькі помірні пояси та широкий екваторіальний тропічний та субтропічний регіон. Опади значно різняться залежно від місця розташування — від декількох метрів води на рік, до менше міліметра. Земля еволюціонувала внаслідок геологічних і біологічних процесів, які залишили сліди первісних умов. Зовнішня поверхня розподілена на кілька тектонічних плит, які поступово переміщуються. Внутрішня частина залишається діяльною, з товстим шаром пластичної мантії і заповненим залізом ядром, яке утворює магнітне поле. Це залізне ядро (з можливою температурою 5000 °C, а в самому центрі 3емлі — 5000…6000 °C, тобто, приблизно відповідною температурі поверхні Сонця), складається з твердої внутрішньої частини і рідкої зовнішньої складової. Конвективний рух в ядрі виробляє електричні струми завдяки динамо-дії, а вони, зі свого боку, породжують геомагнітне поле.
Поверхня Землі відокремлена від розплавленої мантії тонкою порівняно з радіусом Землі, земною корою. Земна кора та верхня частина мантії складають літосферу, розподілену на літосферні плити, між якими існують тектонічні розриви. В місцях тектонічних розривів розплавлена лава проривається час від часу до поверхні землі крізь вулкани, а гази які у ній утворюються, крізь термальні джерела, чорні курці й гейзери.
Атмосфера Землі є вирішальним чинником з підтримання планетарної екосистеми. Тонкий шар газів який оточує Землю, утримується під дією сили тяжіння нашої планети. Сухе повітря атмосфери складається з 78 % азоту, 21 % кисню, 1 % аргону, вуглекислого газу та інших сполук в незначних кількостях. Також повітря містить непостійну кількість водяної пари. Атмосферний тиск знижується поступово зі збільшенням висоти і на вишині близько 19-20 км зменшується до такого ступеня, що починається кипіння води і міжтканинної рідини в організмі людини. Тож через це, з точки зору фізіології людини, «космос» починається вже на віддалі 15-19 км від поверхні Землі. Атмосфера Землі на висоті від 12 до 50 км (в тропічних широтах 25-30 км, в помірних 20-25, в полярних 15-20) має так званий озоновий шар, що складається з молекул O3. Він має важливе значення в поглинанні небезпечного ультрафіолетового (УФ) випромінювання, тим самим захищаючи все живе на поверхні від згубного випромінювання. Атмосфера також зберігає тепло в нічний час, зменшуючи перепади температур.
Планетарний клімат — міра довгострокових станів погоди. На клімат планети впливають різні чинники, зокрема океанічні течії, поверхневе альбедо, парникові гази, зміна сонячної світимості і зміни орбіти планети. Згідно з висновками вчених, Земля в минулому зазнавала суттєвих змін клімату, зокрема були льодовикові періоди. Клімат регіону залежить від низки умов і насамперед від широти. Межі широт з подібними погодними ознаками, утворюють клімат регіону. Існує кілька таких регіонів, починаючи від екваторіального клімату і закінчуючи полярним кліматом південного і північного полюсів. На клімат також впливають сезони, які виникають внаслідок нахилу земної осі відносно площини орбіти. Через нахил, влітку або взимку одна частина планети отримує більшу кількість сонячної енергії за іншу. Це становище змінюється в міру того як Земля переміщується орбітою. В будь-яку мить часу, північна і південна півкулі мають протилежні сезони.
Земні погодні явища відбуваються майже винятково в нижній частині атмосфери (тропосфері) і слугують конвективним середовищем перерозподілу тепла. Океанічні течії є одним з найважливіших чинників, що визначають клімат, особливо великі підводні термохалінні циркуляції, які розподіляють теплову енергію від екваторіальних зон до полярних регіонів. Ці потоки допомагають пом'якшити температурні відмінності зими і літа в помірних зонах. Водночас, без перерозподілу теплової енергії за допомогою океанських течій і атмосфери, в тропіках було б набагато спекотніше, а в полярних місцинах — набагато холодніше.
Погода може мати як добрі, так і погані наслідки. Надзвичайні погодні умови, як-от буревії, торнадо, урагани і циклони можуть виділяти велику кількість енергії на шляху прямування і завдавати потужних руйнувань. Поверхнева рослинність розвинула залежність від сезонних змін погоди, і різкі зміни, що тривають лише кілька років, можуть зробити істотний вплив, як на рослинність, так і на тварин, котрі споживають рослинність в їжу.
Погода є безладним порядком, і вона легко змінюється внаслідок невеликих відхилень у довкіллі, тож через це точні передбачення погоди на даний час (2000 роки), обмежуються лише декількома днями. Зараз по всьому світу відбуваються здебільшого два напрямки зрушень: середня температура зростає і регіональний клімат завдяки цьому, зазнає помітних змін.
Земна вісь нахилена відносно площини екліптики, і під час свого обертання навколо Сонця, Земля повертається до нього то одним, то іншим полюсом. Внаслідок цього, температура на поверхні Землі змінюється в широких межах від екватора до полюсів. Наука кліматологія вирізняє на поверхні Землі кліматичні пояси, для кожного з яких, існує властива область температур та їхні зміни з порами року.
Вода — хімічна речовина, що складається з водню та кисню і потрібна для життєдіяльності всіх відомих форм життя. У звичайному розумінні термін вода співвідноситься тільки з рідкою формою або станами, однак речовина також має твердий стан (лід) і газоподібний — водяна пара. Вода покриває 71 % поверхні Землі і зосереджена переважно в океанах та інших великих водоймах. До того-ж приблизно 1,6 % води розташовано під землею у водоносних горизонтах і близько 0,001 % в повітрі у вигляді пари і хмар (утворених з твердих і рідких частинок води), а також атмосферних опадів. Океани містять 97 % поверхневих вод, льодовики і полярні шапки — близько 2,4 %, річки, озера і ставки — 0,6 % що залишилися. Водночас, незначна кількість води на Землі є в біологічних організмах і випущеній людиною продукції.
Океан вміщує основну масу солоної води Землі, а також є головною складовою гідросфери. Хоча загальновизнаним є поділ водного простору Землі на кілька окремих океанів, та разом вони складають один величезний, пов'язаний між собою масив солоної води часто званий Світовим океаном або загальним океаном. Близько 71 % поверхні Землі (площею 361 млн квадратних кілометрів) покрито Світовим океаном. Глибина на більшій частині терену Світового океану перевищує 3000 метрів, а середня солоність становить близько 35 частин на тисячу (ppt), тобто 3,5 %.
Мо́ре — частина океану, яка відокремлена від нього суходолом, підвищеннями підводного рельєфу або островами. Моря, океани, або просто Світовий океан — це суцільне тіло солоної води загальним об'ємом приблизно 1332 000 000 кубічних кілометрів.
Моря забезпечують значні запаси їжі для людей, здебільшого риби, але також молюсків, ссавців та морських водоростей, виловлюваних рибалками чи вирощуваних під водою. Інші види використання моря людиною охоплюють: торгівлю, подорожі, видобуток корисних копалин, вироблення електроенергії, ведення війни та розважальні заходи, як-от плавання, вітрильний спорт та підводне плавання. Багато з цих видів діяльності призводять до забруднення морів. Море має важливе значення в людській культурі, воно часто присутнє в народних та естрадних піснях, літературі — принаймні, з часів Одіссеї Гомера, в морському мистецтві, кіно, театрі та класичній музиці.
Озеро — складова гідросфери, що являє собою природну або штучно створену водойму, заповнену в межах озерної чаші (озерного ложа) водою і яка не має безпосереднього з'єднання з морем (океаном). На Землі водойма вважається озером у тому разі, коли вона не є частиною Світового океану, водночас, воно більше і глибше за ставок, а також живиться водами річок. Єдиним відомим місцем, крім Землі, де здійснюється підживлення озер зовнішніми джерелами, є Титан — найбільший супутник Сатурна. На поверхні Титана науковцями виявлено озера етану, швидше за все, змішаного з метаном. Зараз точно не відомі джерела підживлення озер Титана, проте його поверхня прорізана численними руслами річок. Природні озера на Землі, здебільшого, розташовані в гірських районах, рифтових зонах, а також в місцевостях з наявним або недавнім заледенінням. Інші озера розташовуються в безстічних місцинах або вздовж напрямку течії великих річок. У деяких частинах земної кулі, озера присутні у великій кількості внаслідок безладної структури дренажу, що залишилася з часів останнього льодовикового періоду. Всі озера є тимчасовими утвореннями за геологічними вимірами часу, оскільки вони будуть повільно заповнюватися відкладеннями.
Ставок — водойма із непроточною водою, природного або штучного походження, розмірами, меншими, ніж у озера. Ставками є різноманітні штучні водойми: водні сади, призначені для естетичної приваби, рибні ставки, призначені для прибуткового розведення риби і сонячні ставки для зберігання теплової енергії. Ставки та озера відрізняються від струмків швидкістю течії води. Тоді як течії в струмках або річках легко спостерігати, ставки й озера мають дуже малі течії, викликані тепловим впливом, і помірні вітрові течії. Ці особливості відрізняють ставок від багатьох інших різновидів водойм, наприклад проточних або припливних басейнів.
Місце злиття річок Стрий (ліворуч) та Дністер (праворуч) на захід від міста Ходорова
Річка — природний водний потік (водотік), який починається зазвичай з невеличкого витоку, тече у виробленому ним віками поглибленні — постійному природному річищі і згодом розвивається завдяки поверхневому та підземному стоку з його басейну. Зазвичай річка впадає в океан, море, озеро або іншу річку, але в деяких випадках вона може губитися в пісках або болотах, а також повністю пересихати, не досягнувши іншої водойми. Струмок, протока, джерело, ключ вважаються малими річками. Річка є частиною гідрологічного циклу. Вода в річках, здебільшого, збирається з опадів поверхневого стоку, танення природного льоду і снігових покривів, а також із підземних вод і джерел.
Протока — вузький водний простір, що поділяє ділянки суходолу та поєднує водні басейни (моря або озера); у міжнародному праві морські протоки стали доступними суднам усіх держав.
Струмок — невеликий водотік, зазвичай завширшки від декількох десятків сантиметрів до кількох метрів. Струмки важливі як канали в кругообігу води, у якості засобів глибинного дренажу, а також проходів для риб і міграцій в дикій природі. Біологічне середовище проживання в безпосередній близькості від струмків, називається прибережна зона. Враховуючи статус голоценового вимирання, яке зараз відбувається, струмки мають велике значення для з'єднання опосередкованих місць проживання і збереження біорізноманіття. Вивченням струмків і водних шляхів переймається поверхнева гідрологія яка є основною складовою екологічної географії.
Жива природа (життя, жива матерія) — це будь-яка сукупність організмів, що можуть існувати не лише на Землі, та (ймовірно) на інших планетах і космічних тілах. Жива матерія відзначається основоположними законами відтворення та передавання генетичної інформації. Головними ознаками живого, є впорядкованість (клітинна будова, окрім вірусів), метаболізм (активний обмін речовин), пристосування та відтворення.
Життя на Землі з'явилось приблизно 3,8 млрд років тому. Існує кілька гіпотезвиникнення земного життя, з яких найбільш поширеною є ймовірність самозародження. Припускається, що перші організми були побудовані винятково на базі РНК — гіпотеза світу РНК, — без участі ДНК та білків, які розвинулись згодом, впродовж еволюції.
Єдина відома на сьогодні форма життя ґрунтується на полімерахчотиривалентногокарбону, де прикладну діяльну частину становлять білки, структурну й енергетичну — вуглеводи та жири, відтворювальну — нуклеїнові кислоти..
Живі організми разом із середовищем їхнього існування, породжують складні утворення — екосистеми, які у планетарному вимірі об'єднуються у біосферу із широтною та висотною зональністю. На сьогоднішній день відомою є лише одна біосфера — земна. Передбачається можливість існування біосфер на інших планетах.
Усі земні живі істоти походять від спільного предка, який виник близько 3,8-4 млрд років тому і поділяються на чотири великі домени: Евбактерії, Археї, Евкаріоти та Віруси.
Життя отримує енергію здебільшого від Сонця, засвоюючи її завдяки фотосинтезу, який також супроводжується захопленням (фіксацією) вуглецю з атмосфери. Важливе значення стосовно цього, має вода. Бактерії та зелені рослини перебувають на початку харчових ланцюжків. Від них енергія та біологічні речовини передаються тваринам, які зі свого боку, поділяються на травоїдних і хижаків.
Кожен біологічний вид має власний ареал (розповсюдження), залежно від кліматичних умов. Живі організми, що проживають на певних ділянках, утворюють біоценози: степи, ліси, тундри, пустелі тощо, в яких між ними встановлюються тісні взаємозв'язки.
Ознаки живої матерії
І рухомим амебам, і нерухомим водоростям притаманні усі ознаки живих організмів
Усі живі організми відзначаються низкою ключових показників, за якими їх відрізняють від неживих об'єктів. Зокрема, сюди приналежні такі ознаки живої матерії:
Подразливість — це здатність живого організму переходити зі стану фізіологічного спокою до діяльного стану у відповідь на дію будь-якої сили, яку називають подразником, процес дії цієї сили — подразненням, а відповідь на нього — біологічною реакцією.
Адаптація (пристосовність) — це особистісна або гуртова властивість живих організмів, що проявляється у вигляді реакції у , перебудові фізіологічних процесів або набутті нових анатомічних структур, які розвинулись за певний проміжок часу (недовгочасний або впродовж еволюції) так, що підвищили виживання та репродуктивний успіх певного організму або виду.
Еволюція — це групова властивість живих створінь до їхнього історичного безупинного розвитку, що проявляється у якісних та кількісних змінах генофондупопуляцій, набутті нових адаптацій, утворенням та вимираннямвидів, перетворенням екосистем та біосфери.
Рівень організації живої матерії — це сукупність кількісних та якісних показників певної біологічної системи (клітина, організм, популяція тощо), що окреслюють умови та межі її існування. Сукупність рівнів організації утворює ієрархічну «драбину» живого. Об'єднання рівнів підпорядкованості живого, відбувається за принципом емерджентності — об'єднання цілісних одиниць нижчого рівня ієрархії, супроводжується появою нових якісних ознак системи вищого рівня організації (клітини об'єднуються у тканини; організми одного виду утворюють популяцію, тощо).
Вирізняють такі основні рівні організації живої матерії:
Молекулярно-генетичний рівень
Хромосоми — приклад молекулярно-генетичної організації живого
Молекулярно-генетичний рівень живого — це сукупність інформаційно-каталітичних взаємодій біополімерів, які забезпечують збереження, обробку та передавання спадкової інформації у часі від материнського до дочірнього носіїв. Основним носієм спадкової інформації земних живих істот є ДНК, як виняток віроїди та , у яких цю роль виконує РНК. Незрозумілою залишається схема передавання спадкової інформації лише у пріонів, які являють собою білок, і не містять нуклеїнових кислот.
Молекулярна організація живих систем являє собою цілу низку безперервних , які спрямовано на синтез енергії у вигляді АТФ з подальшою її витратою на реплікацію ДНК (РНК).
Клітина є якісно новим рівнем організації живого, який об'єднує усі біохімічні та генетичні цикли в єдину систему, розмежовану із зовнішнім середовищем. Ця система є базовою структурно-функціональною одиницею живої матерії (виняток — неклітинні форми), яка здатна самостійно відтворюватися.
Клітини об'єднуються у тканини, де виконують спільні завдання. Водночас, клітини у тканині втрачають притаманні їм риси, що відбувається у ході диференціації та призводить до їх зосередження на виконанні якоїсь однієї або небагатьох суворо визначених функцій (нейрони — проводять електричні імпульси, міоцити — скорочуються, еритроцити — пересувають кисень тощо). Для клітин тканин властива гуртова поведінка, яка проявляється в однакових діях: отриманні, обробці та відповіді на сигнали із зовнішнього середовища. Клітини тканини взаємодіють між собою за посередництва медіаторів і плазмодесм.
Організм — це елементарна біологічна система існування окремих особин, незалежно від форми їх організації (неклітинні, одноклітинні, багатоклітинні). Одна із основних властивостей життя — розмноження, — можливе лише на організмовому рівні улаштування живої матерії. Життя проявляється винятково у реальному існуванні окремих організмів.
Організмовий рівень організації життя може збігатися із будь-яким із «доорганізмових» (організми вірусів існують на молекулярно-генетичному рівні; археїв — на клітинному; кишковопорожнинних — на тканинному, тощо).
Популяційно-видовий рівень організації живої матерії ґрунтується на визначеннях популяції та виду. Популяція — це будь-яка сукупність генетично і морфологічно близьких особин, приналежних до одного виду, які заселяють визначену територію, вільно схрещуються між собою та дають здатне до розмноження потомство. Популяція є найпростішою одиницею еволюції. Вид — це сукупність усіх популяцій генетично і морфологічно близьких особин, які розселені в межах певного ареалу, і між якими існують потоки генів.
Популяційно-видовий рівень організації живої матерії відзначається вільним обміном спадковою інформацією між подібними окремими організмами. Це єдиний рівень взаємодії між організмами, який забезпечує — від батьків до дітей.
Популяційно-видовий рівень організації живої матерії забезпечує елементарні процеси еволюції, зокрема мікроеволюції.
Екосистемний рівень
Популяції різних видів об'єднуються у екосистеми. (Екосистема коралового рифу, Червоне море, Єгипет)
Найпростішою одиницею екосистемного рівня організації є консорція, у центрі якої знаходиться вид-детермінант, із пов'язаними з ним видами-консортами приналежними до концентрів різних порядків.
Екосистемний рівень організації живої матерії є рушієм коеволюційних процесів, ґрунтованих на міжвидових взаємодіях.
Біосферний рівень
Біосферний розподіл первинної біомаси у морських (хлорофіл А у мг/м3) та суходільних (нормована різниця індексу рослинного покриву) екосистемах впродовж 1997—1998 рр. (несправжні кольори)
Біосферний рівень організації живої матерії — це сукупність усіх екосистем планети, які пов'язані між собою всеохопними геохімічними циклами, океанічними та атмосферними циркуляціями.
Для цього рівня організації живого властива агрегація однотипних екосистем, з утворенням біому — природної зони. Біоми чітко розподілені на поверхні планети у глобальному кліматичному градієнті.
Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, всю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3-11 км на суші й 0,5-1,0 км під дном океану. Товщина біосфери на полюсах Землі близько 10 км, на екваторі — 28 км.
Атмосфера Землі — найлегша оболонка Землі, що межує з космічним простором; крізь атмосферу здійснюється обмін речовини й енергії з космосом. Переважні елементи хімічного складу атмосфери: азот — N2 (78 %), кисень — O2 (21 %), аргон — Ar (1 %), вуглекислий газ — CO2 (0,03 %).
Гідросфера — водяна оболонка Землі. Внаслідок високої рухливості, вода проникає повсюдно в різні природні утворення, навіть найчистіші атмосферні води містять від 10 до 50 мг/л розчинних речовин. Переважні елементи хімічного складу гідросфери окрім власне води: йонинатрію — Na+, магнію — Mg2+, кальцію Ca2+, хлору — Cl−, сірка — S, вуглець — C. Найважливіша роль у житті живих організмів належить таким елементам, як азот — N, фосфор — P, калій — K, магній — Mg та сірка — S, що засвоюються ними. Головною особливістю океанічної води є те, що основні іони відзначаються постійним співвідношенням у всьому обсязі світового океану.
Літосфера — зовнішня тверда оболонка Землі, котра складається з осадових і магматичних порід. Поверхневий шар літосфери, у якому здійснюється взаємодія живої матерії з мінеральною (неорганічною), являє собою ґрунт. Залишки організмів після розкладання переходять у гумус (родючу частину ґрунту). Складовими частинами ґрунту слугують мінерали, органічні речовини, живі організми, вода, гази. Педосфера — ґрунтова оболонка планети, повністю просякнута живими організмами та складається з продуктів їх життєдіяльності. Переважають тут елементи хімічного складу літосфери: кисень — O, кремній — Si, алюміній — Al, залізо — Fe, кальцій — Ca, магній — Mg, натрій — Na, калій — K.
Мікроорганізми або мікроби — мікроскопічні організми, тобто занадто маленькі, щоби бути видимими неозброєним оком. Вивчення мікроорганізмів здійснює мікробіологія. Мікроорганізми можуть бути бактеріями, археями, грибами або деякими іншими (ніж грибами) еукаріотами, але не вірусами або пріонами, бо останні загалом класифікуються як неживі, хоча мікробіологія вивчає і ці об'єкти. Мікроорганізми часто описуються як одноклітинні організми; проте, деякі одноклітинні бактерії або протісти видимі неозброєним оком, а деякі багатоклітинні види — мікроскопічні.
Мікроорганізми живуть майже усюди на Землі, де є рідка вода, зокрема у вологому ґрунті, у гарячих джерелах, у верхніх шарах океанської води і глибоко усередині скель в межах земної кори. Мікроорганізми надзвичайно важливі для харчового ланцюжка в природі, особливо переробки поживних речовин в усіх екосистемах. Оскільки деякі мікроорганізми можуть також фіксувати азот, вони — важлива частина азотного циклу. Проте, патогенні мікроби можуть вторгатися до інших організмів і викликати хвороби.
Росли́ни — царство живих організмів. Назва була запропонована 1981 року, щоби відрізнити представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу. Також царство відоме під назвою Chlorobionta або група Chlorophyta/Embryophyta. Більшість членів царства були внесені до царства Рослини (Plantae) в 1866Ернстом Геккелем. Представники царства — автотрофні організми, для яких визначальною є здатність до фотосинтезу та наявність щільної клітинної оболонки, яка утворена здебільшого целюлозою. Запасною речовиною у рослин є, здебільшого, крохмаль. Рослини є першою ланкою всіх харчових ланцюжків, таким чином від них залежить життя тварин. Вони є джерелом більш як десяти тисяч біологічно активних речовин, котрі діють на організм людини та тварин, зокрема при вживанні у їжу.
Царство рослин налічує понад 1000 тисяч видів. Усі рослини поділяються на 2 відділи: Справжні зелені водорості (Chlorophyta), до яких відносять більшість зелених водоростей, і силіконові (Streptophyta), до якого відносять деякі складніші зелені водорості та всі наземні рослини.
Раніше, до нижчих рослин відносили також слизовики, , всі водорості: діатомові, бурі, червоні та евгленові, але останні класифікації виділяють перші два до царства Гриби, а решта залишається некласифікованою (їх інколи відносять до царства Найпростіші).
Твари́ни (Animalia) — царство переважно багатоклітиннихеукаріотичних (ядерних) організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись. Однак тварини не завжди ведуть активний спосіб життя і є гетеротрофами. У клітинах тварин (як і інших еукаріотів) міститься сформоване ядро. До тварин належать ссавці, птахи, риби, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, черви тощо. До царства тварин не належать рослини та гриби — теж великі (але не єдині) царства еукаріотів.
Тварини належать до еукаріотів (в клітинах є ядра). Визначальними ознаками тварин вважаються: гетеротрофність (харчування готовими органічними сполуками) та здатність активно пересуватися. Втім, існує чимало тварин, що ведуть нерухомий спосіб життя, а гетеротрофність властива також грибам і деяким рослинам-паразитам.
У побуті часто під словом тварини розуміються лише чотириногі наземні хребетні (ссавці, плазуни та земноводні). У науці за терміном «тварини» закріплено широке значення, що відповідає латинському Animalia (див. вище). Отже кажуть, що до тварин, крім ссавців, відноситься безліч інших організмів: риби, птахи, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, всілякі черв'яки тощо. Людина стосується царства тварин, але зазвичай розглядається окремо — навіть професійні біологи вживають вислови «тварини і людина» або «тварини, зокрема людина».
Водночас, раніше до цього царства відносили багатьох гетеротрофних найпростіших і поділяли тварин на підцарства: одноклітинні Protozoa і багатоклітинні Eumetazoa. Зараз назва «тварини» в таксономічному сенсі закріпилася за багатоклітинними. В такому розумінні тварини як таксон мають більш певні ознаки — для них властиві оогамія, багато-тканинна будова, наявність щонайменше двох зародкових листків, стадій бластули і гаструли в зародковому розвитку. У переважної більшості тварин є м'язи і нерви, а не мають їх групи — губки, пластинчасті, мезозою, кнідоспоридії — які можливо, втратили їх вдруге.
Тепер (2010-і роки) на Землі налічується майже 45 тисяч хребетних і 5-8 мільйонів видів безхребетних тварин, із яких описано тільки 1,5 млн видів.
З огляду на власну вдачу, людина переважно змінює середовище свого проживання. Перетворення природи людиною, на початок XX століття набрало таких розмахів, що український академік Володимир Вернадський запропонував термін ноосфера для позначення тієї частини біосфери, в якій діяльність людини має важливе, навіть геологічне значення. Ставлення громадськості щодо значного впливу людини на довкілля, змінювалося впродовж 20 ст. від захвату до збентеження. Для часового проміжку від 20-х до 50-х років, притаманне захоплення процесом перетворення природи, підпорядкування її потребам людини. Особливо ця тенденція була властивою для соціалістичного табору, в якому, як вважалося, людина стала на шлях не тільки перетворення неживої природи, а й природи людського суспільства.
Від 60-х років минулого століття, захоплення почало змінюватися занепокоєнням — вплив людської діяльності на природу набрав таких розмірів, що люди почали виразно усвідомлювати його зворотний бік, небажані й погані наслідки: річки втрачали чистоту, збільшилося забруднення повітря, почали звужуватися ареали проживання окремих біологічних видів, інші потрапили під загрозу повного вимирання або цілком вимерли. Дослідження кліматичних змін показало, що відбувається процес швидкого глобального потепління, можливо пов'язаного також, з людською діяльністю.
Людство дедалі ясніше усвідомлює те, що його здатність викликати кліматичні зміни всеосяжного масштабу, може поставити під загрозу його власне існування. Людина повинна ставитися до природи відповідально. Розпочався процес прийняття політичних рішень, вироблення заходів збереження середовища проживання, однак наразі незрозуміло, наскільки від буде ефективним, і чи ті зміни, котрі відбувалися в природі в останні роки й тривають зараз, не є початком незворотного процесу, який поставить під загрозу існування людства.
Земля є природньою домівкою людства, це необхідний для нормального життя людини інтегративний планетарний простір, який на синергетичному рівні поєднуючи якості землі та її ресурсів з атмосферою, гідросферою та іншими елементами природного середовища (утворюючи біосферу), безпосередньо впливає як на якість життя так і на здоров’я людини, а відтак потребує бережного відношення.
Екосистеми
Екосистема — біологічна система, що складається зі спільноти живих організмів (біоценоз), середовища їх проживання (біотоп), а також системи зв'язків та обміну речовинами й енергією між ними. Екосистеми складаються з різних абіотичних і біотичних складників, взаємопов'язаних між собою. Структура і склад екосистем визначаються різними факторами довкілля між якими є система зв'язків, і зміна цих чинників призводить до динамічних змін в екосистемі. Ґрунт, атмосфера, сонячне випромінювання, вода і живі організми є одними з найважливіших складових екосистеми.
Центральною концепцією в розумінні екосистеми є ідея, що живі організми взаємодіють з будь-яким іншим елементом в їх локальному середовищі. Юджин Одум, засновник екології, говорив: «Будь-який елемент, що містить всі організми (тобто „спільнота“) в даній області і взаємодіє із фізичним середовищем таким чином, що потік енергії призводить до чітко визначеної трофічної структури, біотичного різноманіття і матеріальних циклів (тобто обмін матеріалами між живими і неживими частинами) в межах системи є екосистемою». В межах екосистеми види пов'язані в харчовому ланцюжку і залежать один від одного, а також здійснюють обмін енергією і матерією між собою і з довкіллям. Менший за розміром елемент називається мікроекосистеми. Прикладом мікросистеми може бути камінь і різноманітне життя під ним. Макроекосистема може охоплювати цілий екорегіон з його басейном.
Дика місцевість
Здебільшого, дикою місцевістю, вважається район, який не був істотно змінений людською діяльністю. дає докладніше визначення: «Найнезайманіші дикі природні території, що залишилися на нашій планеті — ті останні дійсно дикі місця, які не знаходяться під впливом людей і не мають доріг, трубопроводів та іншої промислової інфраструктури». Дикі місця можуть бути в заповідниках, маєтках, ранчо, резерваціях, заказниках, національних парках і навіть у міських районах уздовж річок, ярів та інших недоторканих людиною місць. Куточки дикої природи та охоронювані парки дуже важливі для виживання деяких тварин і рослинних видів, екологічних досліджень, збереження середовища перебування та відпочинку людини. Деякі письменники вважають, що дикі місця є життєво значущими для душі людини і творчого піднесення, а деякі екологи розглядають дику місцевість як невід'ємну частину самопідтримуваної природної екосистеми планети — біосфери. Дикі місця також можуть зберігати історичні генетичні риси і надавати місце існування для дикої флори і фауни, яку важко відтворити в зоопарках, дендрарії або лабораторіях.
Ю. Одум Основы экологии. — М: «Мир», 1975. — 740 с;
Царик Й. В., Царик І. Й. Консорція як один із базових рівнів біологічного різноманіття // Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку: Матеріали конф. — Рахів, 1998. — С. 303—304.
Царик Й. В., Царик І. Й. Консорція як загальнобіотичне явище // Вісник Львів. ун-ту. Серія біологічна. — 2002. — вип. 28. — С. 163—169.
Raven, Johnson Biology. — MGH, 2002. — 6 ed. — 1239 p.
(рос.)Аллен Р. Д. Наука о жизни. — М., 1981.
. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 26 січня 2019.
Bremer, K. Summary of green plant phylogeny and classification. // Cladistics. — 1981. — Т. 1. — С. 369–385.
. NCBI taxonomy browser. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 22 серпня 2006.
Green plants. Tree of life web project. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 22 серпня 2006.
Тут слово природа вживається в сенсі основної властивості
Тертишник В. Конституція України. Науково-практичний коментар. Вид. 2-ге, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2023. С. 169 .
Література
Туниця Ю. Екологічна конституція Землі. Ідея. Концепція. Проблеми. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2002. 298 с.
Натура, природа // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1093-1094. — 1000 екз.
Посилання
Природа, натура // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1494-1496. — 1000 екз.
Природа ...(перша, друга, третя) // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 146.
Priro da termin ye chastkovoyu kalkoyu latinskogo slova natura vid lat natus narodzhenij porodzhenij bagatoznachnij termin sho zalezhno vid kontekstu mozhe oznachati U shirokomu rozuminni priroda organichnij i neorganichnij Vsesvit u vsij sukupnosti i zv yazkah jogo form sho ye osnovoyu lyudskoyi diyalnosti i piznannya golovnij predmet vivchennya nauki zokrema togo sho stvorene diyalnistyu lyudini Same v takomu najshirshomu rozuminni priroda vivchayetsya prirodoznavstvom sukupnistyu nauk pro svit kotri stavlyat pered soboyu metu vidkrittya zakoniv prirodi Prirodu v comu rozuminni prihilniki panteyizmu ototozhnyuyut iz Bogom Zakonomirnosti isnuvannya biosferi noosferi ta mikroelementnogo skladu Zemli na doktrinalnomu rivni buli zakladeni v pracyah vidatnogo ukrayinskogo doslidnika Volodimira Ivanovicha Vernadskogo Lyudina praktichno zabuvaye sho vona sama i vse lyudstvo vid yakogo vona ne mozhe buti viddilena nerozrivno pov yazani z biosferoyu z pevnoyu chastkoyu planeti na yakij voni zhivut pisav uchenij Vidpovidno do uyavlennya pro prirodnu cilisnist svitu O M Kostenko Priroda ce sutnist sho porodzhuye use sushe i daye jomu zakoni Na takomu viznachenni prirodi zasnovuyetsya tak zvana teoriya troh prirod zgidno z yakoyu isnuyut tri prirodi fizichna priroda biologichna priroda socialna priroda Priroda source source Doslidzhuyetsya vprirodnicha istoriya prirodnichi nauki prirodoznavstvo d i nauka Geshtegnature Natur natural i priroda Protilezhnenadprirodne Priroda u VikishovishiUkrayina gori v okolicyah Dragobratu U vuzhchomu znachenni priroda te sho ne stvorene lyudskoyu diyalnistyu V comu viznachenni prirodne protistavlyayetsya shtuchnomu yak napriklad prirodnij intelekt protistavlyayetsya shtuchnomu intelektu abo prirodnij shovk shtuchnomu shovku Nezajmana priroda r Oril Priroda u rozuminni peresichnoyi movi sukupnist budennih umov isnuvannya lyudstva tobto zemne otochennya v yakomu zhive lyudina za vinyatkom stvorenogo neyu lisi polya gori j stepi flora j fauna Same v takomu viznachenni slovo priroda vhodit u slovospoluchennya dika priroda nezajmana priroda pervisna priroda U svoyeridnomu tlumachenni slova priroda vzhivayetsya dlya poznachannya sukupnosti osnovnih yakostej vlastivostej chogos sutnist napriklad yak u slovospoluchennyah priroda procesu priroda yavisha tosho Termin druga priroda oznachaye stvoreni lyudinoyu materialni umovi yiyi isnuvannya Vihodyachi iz zadumu prirodnoyi cilisnosti svitu ukrayinskij naukovec O M Kostenko zaproponuvav take tlumachennya prirodi Priroda ce sutnist yaka porodzhuye use sushe i daye jomu zakoni Sinergetika zhivoyi i nezhivoyi prirodiGarmoniya lyudini i prirodiAtmosferni yavisha v prirodiBdzhola yak vazhliva bereginya prirodiIz cogo vin dohodit visnovku sho nayavni tri prirodi tak zvana teoriya troh prirod 1 fizichna priroda 2 biologichna priroda 3 socialna priroda Usi voni perebuvayut u genetichnomu zv yazku mizh soboyu ale kozhna isnuye za vlasnimi zakonami Otzhe fizichni yavisha vidbuvayutsya za fizichnimi zakonami prirodi biologichni yavisha za biologichnimi zakonami prirodi socialni yavisha za socialnimi zakonami prirodi Iz cogo viplivaye sho golovnim pitannyam svitoglyadu ye take Yake priznachennya voli ta svidomosti lyudej u sviti sho isnuye za zakonami prirodi I vidpovid na nogo proponuyetsya taka Volya i svidomist lyudej sluguyut dlya togo shobi vidkrivati zakoni fizichnoyi biologichnoyi i socialnoyi prirodi i pristosovuvati vlasne zhittya do nih U comu osnova postupu lyudstva Nezhiva prirodaZnimok Zemli zroblenij 1972 roku ekipazhem Apollona 17 Lyudstvo zhive na planeti Zemlya Ce yedina planeta z usih vidomih lyudyam na yakij isnuye zhittya Zhittya viniklo vnaslidok skladnih geologichnih i himichnih procesiv na poverhni Zemli j vono samo suttyevo zminilo planetu Atmosfera Zemli osnovnoyu skladovoyu yakoyi spochatku buv vuglekislij gaz zavdyaki diyalnosti zhivih organizmiv peretvorilasya na azotno kisnevu Energiyu Zemlya otrimuye vid dvoh vazhlivih dzherel vid Soncya u viglyadi sonyachnoyi radiaciyi ta vnutrishnogo tepla yake vidilyayetsya pri radioaktivnomu rozpadi v yiyi nadrah V mezhah sonyachnoyi sistemi vona tretya najblizhcha do Soncya ce najbilsha zemlyana planeta i p yata za velichinoyu vzagali Najvidatnishimi yiyi klimatichnimi osoblivostyami ye dvi veliki polyarni oblasti dva vidnosno vuzki pomirni poyasi ta shirokij ekvatorialnij tropichnij ta subtropichnij region Opadi znachno riznyatsya zalezhno vid miscya roztashuvannya vid dekilkoh metriv vodi na rik do menshe milimetra Zemlya evolyucionuvala vnaslidok geologichnih i biologichnih procesiv yaki zalishili slidi pervisnih umov Zovnishnya poverhnya rozpodilena na kilka tektonichnih plit yaki postupovo peremishuyutsya Vnutrishnya chastina zalishayetsya diyalnoyu z tovstim sharom plastichnoyi mantiyi i zapovnenim zalizom yadrom yake utvoryuye magnitne pole Ce zalizne yadro z mozhlivoyu temperaturoyu 5000 C a v samomu centri 3emli 5000 6000 C tobto priblizno vidpovidnoyu temperaturi poverhni Soncya skladayetsya z tverdoyi vnutrishnoyi chastini i ridkoyi zovnishnoyi skladovoyi Konvektivnij ruh v yadri viroblyaye elektrichni strumi zavdyaki dinamo diyi a voni zi svogo boku porodzhuyut geomagnitne pole Poverhnya Zemli vidokremlena vid rozplavlenoyi mantiyi tonkoyu porivnyano z radiusom Zemli zemnoyu koroyu Zemna kora ta verhnya chastina mantiyi skladayut litosferu rozpodilenu na litosferni pliti mizh yakimi isnuyut tektonichni rozrivi V miscyah tektonichnih rozriviv rozplavlena lava prorivayetsya chas vid chasu do poverhni zemli kriz vulkani a gazi yaki u nij utvoryuyutsya kriz termalni dzherela chorni kurci j gejzeri Bilsha chastina poverhni Zemli vkrita vodoyu Okeani morya ozera ta richki utvoryuyut gidrosferu planeti Voda na Zemli isnuye v troh agregatnih stanah gazopodibnomu u viglyadi pari ridkomu ta tverdomu yak snig i lod Voda zdijsnyuye v prirodi postijnij krugoobig viparovuyetsya z poverhni j znovu kondensuyetsya v hmarah shobi zgodom vipasti na zemlyu u viglyadi atmosfernih opadiv Susha stanovit 29 2 poverhni Zemli utvoryuyuchi 6 materikiv ta veliku kilkist riznih za rozmirami ostroviv Najvishi dilyanki sushi utvoryuyut gori ta girski hrebti vidnosno plaski dilyanki rivnini Tverdi graniti ta bazalti gir vnaslidok zumovlenoyi vitrom ta vodoyu eroziyi znoshuyutsya i yihni materiali perenosyatsya v dolini utvoryuyuchi osadovi porodi ta grunti Atmosfera klimat i pogodaUragan Ivan nad Grenadoyu 7 veresnya 2004 roku Dokladnishe Atmosfera Zemli Klimat ta Pogoda Atmosfera Zemli ye virishalnim chinnikom z pidtrimannya planetarnoyi ekosistemi Tonkij shar gaziv yakij otochuye Zemlyu utrimuyetsya pid diyeyu sili tyazhinnya nashoyi planeti Suhe povitrya atmosferi skladayetsya z 78 azotu 21 kisnyu 1 argonu vuglekislogo gazu ta inshih spoluk v neznachnih kilkostyah Takozh povitrya mistit nepostijnu kilkist vodyanoyi pari Atmosfernij tisk znizhuyetsya postupovo zi zbilshennyam visoti i na vishini blizko 19 20 km zmenshuyetsya do takogo stupenya sho pochinayetsya kipinnya vodi i mizhtkaninnoyi ridini v organizmi lyudini Tozh cherez ce z tochki zoru fiziologiyi lyudini kosmos pochinayetsya vzhe na viddali 15 19 km vid poverhni Zemli Atmosfera Zemli na visoti vid 12 do 50 km v tropichnih shirotah 25 30 km v pomirnih 20 25 v polyarnih 15 20 maye tak zvanij ozonovij shar sho skladayetsya z molekul O3 Vin maye vazhlive znachennya v poglinanni nebezpechnogo ultrafioletovogo UF viprominyuvannya tim samim zahishayuchi vse zhive na poverhni vid zgubnogo viprominyuvannya Atmosfera takozh zberigaye teplo v nichnij chas zmenshuyuchi perepadi temperatur Planetarnij klimat mira dovgostrokovih staniv pogodi Na klimat planeti vplivayut rizni chinniki zokrema okeanichni techiyi poverhneve albedo parnikovi gazi zmina sonyachnoyi svitimosti i zmini orbiti planeti Zgidno z visnovkami vchenih Zemlya v minulomu zaznavala suttyevih zmin klimatu zokrema buli lodovikovi periodi Klimat regionu zalezhit vid nizki umov i nasampered vid shiroti Mezhi shirot z podibnimi pogodnimi oznakami utvoryuyut klimat regionu Isnuye kilka takih regioniv pochinayuchi vid ekvatorialnogo klimatu i zakinchuyuchi polyarnim klimatom pivdennogo i pivnichnogo polyusiv Na klimat takozh vplivayut sezoni yaki vinikayut vnaslidok nahilu zemnoyi osi vidnosno ploshini orbiti Cherez nahil vlitku abo vzimku odna chastina planeti otrimuye bilshu kilkist sonyachnoyi energiyi za inshu Ce stanovishe zminyuyetsya v miru togo yak Zemlya peremishuyetsya orbitoyu V bud yaku mit chasu pivnichna i pivdenna pivkuli mayut protilezhni sezoni Zemni pogodni yavisha vidbuvayutsya majzhe vinyatkovo v nizhnij chastini atmosferi troposferi i sluguyut konvektivnim seredovishem pererozpodilu tepla Okeanichni techiyi ye odnim z najvazhlivishih chinnikiv sho viznachayut klimat osoblivo veliki pidvodni termohalinni cirkulyaciyi yaki rozpodilyayut teplovu energiyu vid ekvatorialnih zon do polyarnih regioniv Ci potoki dopomagayut pom yakshiti temperaturni vidminnosti zimi i lita v pomirnih zonah Vodnochas bez pererozpodilu teplovoyi energiyi za dopomogoyu okeanskih techij i atmosferi v tropikah bulo b nabagato spekotnishe a v polyarnih miscinah nabagato holodnishe Pogoda mozhe mati yak dobri tak i pogani naslidki Nadzvichajni pogodni umovi yak ot bureviyi tornado uragani i cikloni mozhut vidilyati veliku kilkist energiyi na shlyahu pryamuvannya i zavdavati potuzhnih rujnuvan Poverhneva roslinnist rozvinula zalezhnist vid sezonnih zmin pogodi i rizki zmini sho trivayut lishe kilka rokiv mozhut zrobiti istotnij vpliv yak na roslinnist tak i na tvarin kotri spozhivayut roslinnist v yizhu Pogoda ye bezladnim poryadkom i vona legko zminyuyetsya vnaslidok nevelikih vidhilen u dovkilli tozh cherez ce tochni peredbachennya pogodi na danij chas 2000 roki obmezhuyutsya lishe dekilkoma dnyami Zaraz po vsomu svitu vidbuvayutsya zdebilshogo dva napryamki zrushen serednya temperatura zrostaye i regionalnij klimat zavdyaki comu zaznaye pomitnih zmin Klimatichni poyasi Dokladnishe Klimatichnij poyas Zemna vis nahilena vidnosno ploshini ekliptiki i pid chas svogo obertannya navkolo Soncya Zemlya povertayetsya do nogo to odnim to inshim polyusom Vnaslidok cogo temperatura na poverhni Zemli zminyuyetsya v shirokih mezhah vid ekvatora do polyusiv Nauka klimatologiya viriznyaye na poverhni Zemli klimatichni poyasi dlya kozhnogo z yakih isnuye vlastiva oblast temperatur ta yihni zmini z porami roku VodaDokladnishe Pitna voda Voda himichna rechovina sho skladayetsya z vodnyu ta kisnyu i potribna dlya zhittyediyalnosti vsih vidomih form zhittya U zvichajnomu rozuminni termin voda spivvidnositsya tilki z ridkoyu formoyu abo stanami odnak rechovina takozh maye tverdij stan lid i gazopodibnij vodyana para Voda pokrivaye 71 poverhni Zemli i zoseredzhena perevazhno v okeanah ta inshih velikih vodojmah Do togo zh priblizno 1 6 vodi roztashovano pid zemleyu u vodonosnih gorizontah i blizko 0 001 v povitri u viglyadi pari i hmar utvorenih z tverdih i ridkih chastinok vodi a takozh atmosfernih opadiv Okeani mistyat 97 poverhnevih vod lodoviki i polyarni shapki blizko 2 4 richki ozera i stavki 0 6 sho zalishilisya Vodnochas neznachna kilkist vodi na Zemli ye v biologichnih organizmah i vipushenij lyudinoyu produkciyi Okeani Mis Tarhankut pivdenna mezha Karkinitskoyi zatoki Dokladnishe Okean Okean vmishuye osnovnu masu solonoyi vodi Zemli a takozh ye golovnoyu skladovoyu gidrosferi Hocha zagalnoviznanim ye podil vodnogo prostoru Zemli na kilka okremih okeaniv ta razom voni skladayut odin velicheznij pov yazanij mizh soboyu masiv solonoyi vodi chasto zvanij Svitovim okeanom abo zagalnim okeanom Blizko 71 poverhni Zemli plosheyu 361 mln kvadratnih kilometriv pokrito Svitovim okeanom Glibina na bilshij chastini terenu Svitovogo okeanu perevishuye 3000 metriv a serednya solonist stanovit blizko 35 chastin na tisyachu ppt tobto 3 5 Osnovni mezhi okeaniv viznacheni kontinentami riznimi arhipelagami ta inshimi kriteriyami Na Zemli rozriznyayut taki okeani u poryadku ubuvannya rozmiru Tihij okean Atlantichnij okean Indijskij okean Pivdennij okean i Pivnichnij Lodovitij okean Chastini Svitovogo okeanu otocheni susheyu abo pidvishennyami pidvodnogo relyefu nazivayut moryami zatokami buhtami Na Zemli takozh isnuyut soloni vodojmi yaki mayut menshij rozmir i ne pov yazani zi Svitovim okeanom Dva viznachni prikladi ce Aralske more i Velike Solone ozero Morya Dokladnishe More Chorne more ta Azovske more Mo re chastina okeanu yaka vidokremlena vid nogo suhodolom pidvishennyami pidvodnogo relyefu abo ostrovami Morya okeani abo prosto Svitovij okean ce sucilne tilo solonoyi vodi zagalnim ob yemom priblizno 1332 000 000 kubichnih kilometriv Morya zabezpechuyut znachni zapasi yizhi dlya lyudej zdebilshogo ribi ale takozh molyuskiv ssavciv ta morskih vodorostej vilovlyuvanih ribalkami chi viroshuvanih pid vodoyu Inshi vidi vikoristannya morya lyudinoyu ohoplyuyut torgivlyu podorozhi vidobutok korisnih kopalin viroblennya elektroenergiyi vedennya vijni ta rozvazhalni zahodi yak ot plavannya vitrilnij sport ta pidvodne plavannya Bagato z cih vidiv diyalnosti prizvodyat do zabrudnennya moriv More maye vazhlive znachennya v lyudskij kulturi vono chasto prisutnye v narodnih ta estradnih pisnyah literaturi prinajmni z chasiv Odisseyi Gomera v morskomu mistectvi kino teatri ta klasichnij muzici Ozera Dokladnishe Ozero Ozero Sinevir Karpati Ukrayina Ozero skladova gidrosferi sho yavlyaye soboyu prirodnu abo shtuchno stvorenu vodojmu zapovnenu v mezhah ozernoyi chashi ozernogo lozha vodoyu i yaka ne maye bezposerednogo z yednannya z morem okeanom Na Zemli vodojma vvazhayetsya ozerom u tomu razi koli vona ne ye chastinoyu Svitovogo okeanu vodnochas vono bilshe i glibshe za stavok a takozh zhivitsya vodami richok Yedinim vidomim miscem krim Zemli de zdijsnyuyetsya pidzhivlennya ozer zovnishnimi dzherelami ye Titan najbilshij suputnik Saturna Na poverhni Titana naukovcyami viyavleno ozera etanu shvidshe za vse zmishanogo z metanom Zaraz tochno ne vidomi dzherela pidzhivlennya ozer Titana prote jogo poverhnya prorizana chislennimi ruslami richok Prirodni ozera na Zemli zdebilshogo roztashovani v girskih rajonah riftovih zonah a takozh v miscevostyah z nayavnim abo nedavnim zaledeninnyam Inshi ozera roztashovuyutsya v bezstichnih miscinah abo vzdovzh napryamku techiyi velikih richok U deyakih chastinah zemnoyi kuli ozera prisutni u velikij kilkosti vnaslidok bezladnoyi strukturi drenazhu sho zalishilasya z chasiv ostannogo lodovikovogo periodu Vsi ozera ye timchasovimi utvorennyami za geologichnimi vimirami chasu oskilki voni budut povilno zapovnyuvatisya vidkladennyami Stavki Dokladnishe Stavok Dzherelyanskij stavok richka Lyubotinka Harkivshina Stavok vodojma iz neprotochnoyu vodoyu prirodnogo abo shtuchnogo pohodzhennya rozmirami menshimi nizh u ozera Stavkami ye riznomanitni shtuchni vodojmi vodni sadi priznacheni dlya estetichnoyi privabi ribni stavki priznacheni dlya pributkovogo rozvedennya ribi i sonyachni stavki dlya zberigannya teplovoyi energiyi Stavki ta ozera vidriznyayutsya vid strumkiv shvidkistyu techiyi vodi Todi yak techiyi v strumkah abo richkah legko sposterigati stavki j ozera mayut duzhe mali techiyi viklikani teplovim vplivom i pomirni vitrovi techiyi Ci osoblivosti vidriznyayut stavok vid bagatoh inshih riznovidiv vodojm napriklad protochnih abo priplivnih basejniv Richki Dokladnishe Richka Misce zlittya richok Strij livoruch ta Dnister pravoruch na zahid vid mista Hodorova Richka prirodnij vodnij potik vodotik yakij pochinayetsya zazvichaj z nevelichkogo vitoku teche u viroblenomu nim vikami pogliblenni postijnomu prirodnomu richishi i zgodom rozvivayetsya zavdyaki poverhnevomu ta pidzemnomu stoku z jogo basejnu Zazvichaj richka vpadaye v okean more ozero abo inshu richku ale v deyakih vipadkah vona mozhe gubitisya v piskah abo bolotah a takozh povnistyu peresihati ne dosyagnuvshi inshoyi vodojmi Strumok protoka dzherelo klyuch vvazhayutsya malimi richkami Richka ye chastinoyu gidrologichnogo ciklu Voda v richkah zdebilshogo zbirayetsya z opadiv poverhnevogo stoku tanennya prirodnogo lodu i snigovih pokriviv a takozh iz pidzemnih vod i dzherel Proto ki Dokladnishe Protoka Kerchenska protoka ta Kinburnska protoka Protoka vuzkij vodnij prostir sho podilyaye dilyanki suhodolu ta poyednuye vodni basejni morya abo ozera u mizhnarodnomu pravi morski protoki stali dostupnimi sudnam usih derzhav Strumki Dokladnishe Strumok Strumok nevelikij vodotik zazvichaj zavshirshki vid dekilkoh desyatkiv santimetriv do kilkoh metriv Strumki vazhlivi yak kanali v krugoobigu vodi u yakosti zasobiv glibinnogo drenazhu a takozh prohodiv dlya rib i migracij v dikij prirodi Biologichne seredovishe prozhivannya v bezposerednij blizkosti vid strumkiv nazivayetsya priberezhna zona Vrahovuyuchi status golocenovogo vimirannya yake zaraz vidbuvayetsya strumki mayut velike znachennya dlya z yednannya oposeredkovanih misc prozhivannya i zberezhennya bioriznomanittya Vivchennyam strumkiv i vodnih shlyahiv perejmayetsya poverhneva gidrologiya yaka ye osnovnoyu skladovoyu ekologichnoyi geografiyi Zhiva prirodaFlora Fauna Zhiva priroda zhittya zhiva materiya ce bud yaka sukupnist organizmiv sho mozhut isnuvati ne lishe na Zemli ta jmovirno na inshih planetah i kosmichnih tilah Zhiva materiya vidznachayetsya osnovopolozhnimi zakonami vidtvorennya ta peredavannya genetichnoyi informaciyi Golovnimi oznakami zhivogo ye vporyadkovanist klitinna budova okrim virusiv metabolizm aktivnij obmin rechovin pristosuvannya ta vidtvorennya Zhiva materiya ohoplyuye genetichno molekulyarnij klitinnij tkaninnij organizmovij populyacijno vidovij ekosistemnij i biosfernij rivni utvorennya zhivogo yaki poyednani mizh soboyu procesami obminu materiyi j energiyi ta pidlyagayut principu emerdzhentnosti Zhittya na Zemli z yavilos priblizno 3 8 mlrd rokiv tomu Isnuye kilka gipotez viniknennya zemnogo zhittya z yakih najbilsh poshirenoyu ye jmovirnist samozarodzhennya Pripuskayetsya sho pershi organizmi buli pobudovani vinyatkovo na bazi RNK gipoteza svitu RNK bez uchasti DNK ta bilkiv yaki rozvinulis zgodom vprodovzh evolyuciyi Yedina vidoma na sogodni forma zhittya gruntuyetsya na polimerah chotirivalentnogo karbonu de prikladnu diyalnu chastinu stanovlyat bilki strukturnu j energetichnu vuglevodi ta zhiri vidtvoryuvalnu nukleyinovi kisloti Zhivi organizmi razom iz seredovishem yihnogo isnuvannya porodzhuyut skladni utvorennya ekosistemi yaki u planetarnomu vimiri ob yednuyutsya u biosferu iz shirotnoyu ta visotnoyu zonalnistyu Na sogodnishnij den vidomoyu ye lishe odna biosfera zemna Peredbachayetsya mozhlivist isnuvannya biosfer na inshih planetah Usi zemni zhivi istoti pohodyat vid spilnogo predka yakij vinik blizko 3 8 4 mlrd rokiv tomu i podilyayutsya na chotiri veliki domeni Evbakteriyi Arheyi Evkarioti ta Virusi Zhittya otrimuye energiyu zdebilshogo vid Soncya zasvoyuyuchi yiyi zavdyaki fotosintezu yakij takozh suprovodzhuyetsya zahoplennyam fiksaciyeyu vuglecyu z atmosferi Vazhlive znachennya stosovno cogo maye voda Bakteriyi ta zeleni roslini perebuvayut na pochatku harchovih lancyuzhkiv Vid nih energiya ta biologichni rechovini peredayutsya tvarinam yaki zi svogo boku podilyayutsya na travoyidnih i hizhakiv Kozhen biologichnij vid maye vlasnij areal rozpovsyudzhennya zalezhno vid klimatichnih umov Zhivi organizmi sho prozhivayut na pevnih dilyankah utvoryuyut biocenozi stepi lisi tundri pusteli tosho v yakih mizh nimi vstanovlyuyutsya tisni vzayemozv yazki Oznaki zhivoyi materiyi source source source source source source I ruhomim amebam i neruhomim vodorostyam pritamanni usi oznaki zhivih organizmiv Usi zhivi organizmi vidznachayutsya nizkoyu klyuchovih pokaznikiv za yakimi yih vidriznyayut vid nezhivih ob yektiv Zokrema syudi prinalezhni taki oznaki zhivoyi materiyi Vnutrishnya strukturovanist Zhivim organizmam pritamanna uporyadkovanist vnutrishnih struktur ta procesiv Strukturovanist budovi proyavlyayetsya u nayavnosti okreslenoyi klitinnoyi u klitinnih form zhittya budovi ta yiyi vnutrishnih organel i kompartmentiv z rozpodilom mizh nimi uporyadkovanih pochergovih metabolichnih shlyahiv i cikliv U neklitinnih nukleyinovih form zhivih organizmiv strukturovanist proyavlyayetsya u vporyadkovanosti kompleksiv nukleyinovih kislot viroyidi transpozoni z bilkami ta cukrami virusi U bilkovih neklitinnih form zhittya chetvertinnoyu strukturoyu bilkiv prioni Metabolizm ce sukupnist bezperervnih biohimichnih peretvoren biologichnogo okislennya aerobne anaerobne organichnih rechovin z vivilnennyam energiyi kotra vikoristovuyetsya dlya pidtrimannya procesiv zhittyediyalnosti ta pobudovi organizmu Gomeostaz ce vlastivist zhivogo organizmu pidtrimuvati stalist vnutrishnoyi strukturovanosti ta procesiv obminu rechovin Rozmnozhennya ce biologichnij proces za dopomogoyu yakogo utvoryuyutsya novi zhivi organizmi Spadkovist ce zdatnist zhivoyi materiyi peredavati vid batkiv do nashadkiv osnovni oznaki zovnishnoyi ta vnutrishnoyi budovi biohimichnih osoblivostej i fiziologichnih funkcij Podrazlivist ce zdatnist zhivogo organizmu perehoditi zi stanu fiziologichnogo spokoyu do diyalnogo stanu u vidpovid na diyu bud yakoyi sili yaku nazivayut podraznikom proces diyi ciyeyi sili podraznennyam a vidpovid na nogo biologichnoyu reakciyeyu Adaptaciya pristosovnist ce osobistisna abo gurtova vlastivist zhivih organizmiv sho proyavlyayetsya u viglyadi reakciyi u perebudovi fiziologichnih procesiv abo nabutti novih anatomichnih struktur yaki rozvinulis za pevnij promizhok chasu nedovgochasnij abo vprodovzh evolyuciyi tak sho pidvishili vizhivannya ta reproduktivnij uspih pevnogo organizmu abo vidu Evolyuciya ce grupova vlastivist zhivih stvorin do yihnogo istorichnogo bezupinnogo rozvitku sho proyavlyayetsya u yakisnih ta kilkisnih zminah genofondu populyacij nabutti novih adaptacij utvorennyam ta vimirannyam vidiv peretvorennyam ekosistem ta biosferi Rivni organizaciyi zhivoyi materiyi Dokladnishe Rivni organizaciyi zhivoyi materiyi Riven organizaciyi zhivoyi materiyi ce sukupnist kilkisnih ta yakisnih pokaznikiv pevnoyi biologichnoyi sistemi klitina organizm populyaciya tosho sho okreslyuyut umovi ta mezhi yiyi isnuvannya Sukupnist rivniv organizaciyi utvoryuye iyerarhichnu drabinu zhivogo Ob yednannya rivniv pidporyadkovanosti zhivogo vidbuvayetsya za principom emerdzhentnosti ob yednannya cilisnih odinic nizhchogo rivnya iyerarhiyi suprovodzhuyetsya poyavoyu novih yakisnih oznak sistemi vishogo rivnya organizaciyi klitini ob yednuyutsya u tkanini organizmi odnogo vidu utvoryuyut populyaciyu tosho Viriznyayut taki osnovni rivni organizaciyi zhivoyi materiyi Molekulyarno genetichnij riven Hromosomi priklad molekulyarno genetichnoyi organizaciyi zhivogo Dokladnishe Biopolimeri Nukleyinovi kisloti Bilki Lipidi Vuglevodi Genom ta Klitinna membrana Molekulyarno genetichnij riven zhivogo ce sukupnist informacijno katalitichnih vzayemodij biopolimeriv yaki zabezpechuyut zberezhennya obrobku ta peredavannya spadkovoyi informaciyi u chasi vid materinskogo do dochirnogo nosiyiv Osnovnim nosiyem spadkovoyi informaciyi zemnih zhivih istot ye DNK yak vinyatok viroyidi ta u yakih cyu rol vikonuye RNK Nezrozumiloyu zalishayetsya shema peredavannya spadkovoyi informaciyi lishe u prioniv yaki yavlyayut soboyu bilok i ne mistyat nukleyinovih kislot Molekulyarna organizaciya zhivih sistem yavlyaye soboyu cilu nizku bezperervnih yaki spryamovano na sintez energiyi u viglyadi ATF z podalshoyu yiyi vitratoyu na replikaciyu DNK RNK Klitinnij riven Makromolekuli ta yih agregaciyi ob yednuyutsya u klitinu shema budovi evkariotichnoyi klitini 1 Yaderce 2 Klitinne yadro 3 Ribosoma 4 Vezikula 5 Shorstkij endoplazmatichnij retikulum 6 Kompleks Goldzhi abo tilo Goldzhi 7 Citoskelet 8 Gladkij endoplazmatichnij retikulum 9 Mitohondriya 10 Vakuolya 11 Gialoplazma 12 Lizosoma 13 Centriol Dokladnishe Klitina Klitina ye yakisno novim rivnem organizaciyi zhivogo yakij ob yednuye usi biohimichni ta genetichni cikli v yedinu sistemu rozmezhovanu iz zovnishnim seredovishem Cya sistema ye bazovoyu strukturno funkcionalnoyu odiniceyu zhivoyi materiyi vinyatok neklitinni formi yaka zdatna samostijno vidtvoryuvatisya Klitini usih zhivih organizmiv podilyayutsya na evkariotichni ti sho mistyat morfologichno vidokremlene yadro iz genetichnoyu informaciyeyu ta prokariotichni ti yaki ne mayut morfologichno vidokremlenogo yadra Tkaninnij riven Klitini ob yednuyutsya u tkanini roslin Dokladnishe Tkanina biologiya Klitini ob yednuyutsya u tkanini de vikonuyut spilni zavdannya Vodnochas klitini u tkanini vtrachayut pritamanni yim risi sho vidbuvayetsya u hodi diferenciaciyi ta prizvodit do yih zoseredzhennya na vikonanni yakoyis odniyeyi abo nebagatoh suvoro viznachenih funkcij nejroni provodyat elektrichni impulsi miociti skorochuyutsya eritrociti peresuvayut kisen tosho Dlya klitin tkanin vlastiva gurtova povedinka yaka proyavlyayetsya v odnakovih diyah otrimanni obrobci ta vidpovidi na signali iz zovnishnogo seredovisha Klitini tkanini vzayemodiyut mizh soboyu za poserednictva mediatoriv i plazmodesm Organizmovij riven Tkanini i organi utvoryuyut organizm gidra Dokladnishe Organizm Organizm ce elementarna biologichna sistema isnuvannya okremih osobin nezalezhno vid formi yih organizaciyi neklitinni odnoklitinni bagatoklitinni Odna iz osnovnih vlastivostej zhittya rozmnozhennya mozhlive lishe na organizmovomu rivni ulashtuvannya zhivoyi materiyi Zhittya proyavlyayetsya vinyatkovo u realnomu isnuvanni okremih organizmiv Organizmovij riven organizaciyi zhittya mozhe zbigatisya iz bud yakim iz doorganizmovih organizmi virusiv isnuyut na molekulyarno genetichnomu rivni arheyiv na klitinnomu kishkovoporozhninnih na tkaninnomu tosho Dlya bilshosti bagatoklitinnih tvarin zokrema gubok kishkovoporozhninnih ta rebroplaviv organizmovij riven utvorennya peredbachaye ob yednannya tkanin v organi nervova tkanina stvoryuye nervovi volokna ta mozok okremih organiv u sistemi organiv golovnij spinnij mozki nervi skladayut nervovu sistemu sistemi organiv v organizm nervova travna krovonosna dihalna vidilna ta inshe ob yednuyutsya v zhivu istotu Populyacijno vidovij riven Genetichno i morfologichno podibni organizmi stanovlyat populyaciyu Dokladnishe Populyaciya ta Vid biologiya Populyacijno vidovij riven organizaciyi zhivoyi materiyi gruntuyetsya na viznachennyah populyaciyi ta vidu Populyaciya ce bud yaka sukupnist genetichno i morfologichno blizkih osobin prinalezhnih do odnogo vidu yaki zaselyayut viznachenu teritoriyu vilno shreshuyutsya mizh soboyu ta dayut zdatne do rozmnozhennya potomstvo Populyaciya ye najprostishoyu odiniceyu evolyuciyi Vid ce sukupnist usih populyacij genetichno i morfologichno blizkih osobin yaki rozseleni v mezhah pevnogo arealu i mizh yakimi isnuyut potoki geniv Populyacijno vidovij riven organizaciyi zhivoyi materiyi vidznachayetsya vilnim obminom spadkovoyu informaciyeyu mizh podibnimi okremimi organizmami Ce yedinij riven vzayemodiyi mizh organizmami yakij zabezpechuye vid batkiv do ditej Populyacijno vidovij riven organizaciyi zhivoyi materiyi zabezpechuye elementarni procesi evolyuciyi zokrema mikroevolyuciyi Ekosistemnij riven Populyaciyi riznih vidiv ob yednuyutsya u ekosistemi Ekosistema koralovogo rifu Chervone more Yegipet Dokladnishe Ekosistema ta Biogeocenoz Populyaciyi riznih vidiv yaki spivisnuyut na odnij teritoriyi ob yednuyutsya na osnovi utvoryuyuchi ekosistemnij riven organizaciyi zhivoyi materiyi Do takih vzayemodij nalezhat mizhvidova konkurenciya alelopatiya mutualizm simbioz proto ta kooperaciya hizhactvo parazitizm ta inshi Okrim mizhvidovih stosunkiv ugrupovannya populyacij vzayemodiye iz seredovishem perebuvayuchi pid vplivom abiotichnih ekologichnih faktoriv insolyaciya temperatura zvolozhennya ta inshe i zminyuye jogo vidpovidno do vlasnih potreb gruntoutvorennya stvorennya mikroklimatu tosho Ekosistemnij riven organizaciyi pobudovanij na funkcionalnih blokah producentiv konsumentiv ta reducentiv yaki zabezpechuyut postijni potoki energiyi ta materiyi cherez trofichni lancyugi ta merezhi Producenti foto ta hemosintetiki vikoristovuyuchi abiotichni dzherela energiyi svitlo himichni zv yazki utvoryuyut pervinnu biomasu yaka spozhivayetsya konsumentami riznih poryadkiv Vidmerli producenti ta konsumenti yihni chastini a takozh produkti yihnoyi zhittyediyalnosti rozkladayutsya reducentami do prostih himichnih spoluk H2O CO2 NH3 tosho Najprostishoyu odiniceyu ekosistemnogo rivnya organizaciyi ye konsorciya u centri yakoyi znahoditsya vid determinant iz pov yazanimi z nim vidami konsortami prinalezhnimi do koncentriv riznih poryadkiv Ekosistemnij riven organizaciyi zhivoyi materiyi ye rushiyem koevolyucijnih procesiv gruntovanih na mizhvidovih vzayemodiyah Biosfernij riven Biosfernij rozpodil pervinnoyi biomasi u morskih hlorofil A u mg m3 ta suhodilnih normovana riznicya indeksu roslinnogo pokrivu ekosistemah vprodovzh 1997 1998 rr nespravzhni kolori Dokladnishe Biosfera Biosfernij riven organizaciyi zhivoyi materiyi ce sukupnist usih ekosistem planeti yaki pov yazani mizh soboyu vseohopnimi geohimichnimi ciklami okeanichnimi ta atmosfernimi cirkulyaciyami Dlya cogo rivnya organizaciyi zhivogo vlastiva agregaciya odnotipnih ekosistem z utvorennyam biomu prirodnoyi zoni Biomi chitko rozpodileni na poverhni planeti u globalnomu klimatichnomu gradiyenti Rozriznyayut visim osnovnih suhodilnih biomiv tundra tajga listopadni lisi pomirnogo klimatu vichnozeleni shirokolistyani subtropichni lisi stepi pusteli savani ta tropichni doshovi lisi Okrim nih viriznyayut she shist promizhnih biomiv visokogir ya chaparel tropichni musonni lisi ta napivpusteli V okeanah rozriznyayut tri osnovni seredovisha ta Za osvitlenistyu dva seredovisha fotichna j afotichna zoni Biosfe ra dav gr bios zhittya ta sfaῖra kulya prirodna pidsistema geografichnoyi obolonki sho yavlyaye soboyu vseosyazhnu planetarnu ekosistemu naselenu zhivimi organizmami Masa biosferi blizko 0 05 masi Zemli Struktura biosferi Biosfera ohoplyuye nizhni shari atmosferi do visoti blizko 11 km vsyu gidrosferu i verhnij shar litosferi do glibini 3 11 km na sushi j 0 5 1 0 km pid dnom okeanu Tovshina biosferi na polyusah Zemli blizko 10 km na ekvatori 28 km Atmosfera Zemli najlegsha obolonka Zemli sho mezhuye z kosmichnim prostorom kriz atmosferu zdijsnyuyetsya obmin rechovini j energiyi z kosmosom Perevazhni elementi himichnogo skladu atmosferi azot N2 78 kisen O2 21 argon Ar 1 vuglekislij gaz CO2 0 03 Gidrosfera vodyana obolonka Zemli Vnaslidok visokoyi ruhlivosti voda pronikaye povsyudno v rizni prirodni utvorennya navit najchistishi atmosferni vodi mistyat vid 10 do 50 mg l rozchinnih rechovin Perevazhni elementi himichnogo skladu gidrosferi okrim vlasne vodi joni natriyu Na magniyu Mg2 kalciyu Ca2 hloru Cl sirka S vuglec C Najvazhlivisha rol u zhitti zhivih organizmiv nalezhit takim elementam yak azot N fosfor P kalij K magnij Mg ta sirka S sho zasvoyuyutsya nimi Golovnoyu osoblivistyu okeanichnoyi vodi ye te sho osnovni ioni vidznachayutsya postijnim spivvidnoshennyam u vsomu obsyazi svitovogo okeanu Litosfera zovnishnya tverda obolonka Zemli kotra skladayetsya z osadovih i magmatichnih porid Poverhnevij shar litosferi u yakomu zdijsnyuyetsya vzayemodiya zhivoyi materiyi z mineralnoyu neorganichnoyu yavlyaye soboyu grunt Zalishki organizmiv pislya rozkladannya perehodyat u gumus rodyuchu chastinu gruntu Skladovimi chastinami gruntu sluguyut minerali organichni rechovini zhivi organizmi voda gazi Pedosfera gruntova obolonka planeti povnistyu prosyaknuta zhivimi organizmami ta skladayetsya z produktiv yih zhittyediyalnosti Perevazhayut tut elementi himichnogo skladu litosferi kisen O kremnij Si alyuminij Al zalizo Fe kalcij Ca magnij Mg natrij Na kalij K Mikroorganizmi Mikroorganizmi abo mikrobi mikroskopichni organizmi tobto zanadto malenki shobi buti vidimimi neozbroyenim okom Vivchennya mikroorganizmiv zdijsnyuye mikrobiologiya Mikroorganizmi mozhut buti bakteriyami arheyami gribami abo deyakimi inshimi nizh gribami eukariotami ale ne virusami abo prionami bo ostanni zagalom klasifikuyutsya yak nezhivi hocha mikrobiologiya vivchaye i ci ob yekti Mikroorganizmi chasto opisuyutsya yak odnoklitinni organizmi prote deyaki odnoklitinni bakteriyi abo protisti vidimi neozbroyenim okom a deyaki bagatoklitinni vidi mikroskopichni Mikroorganizmi zhivut majzhe usyudi na Zemli de ye ridka voda zokrema u vologomu grunti u garyachih dzherelah u verhnih sharah okeanskoyi vodi i gliboko useredini skel v mezhah zemnoyi kori Mikroorganizmi nadzvichajno vazhlivi dlya harchovogo lancyuzhka v prirodi osoblivo pererobki pozhivnih rechovin v usih ekosistemah Oskilki deyaki mikroorganizmi mozhut takozh fiksuvati azot voni vazhliva chastina azotnogo ciklu Prote patogenni mikrobi mozhut vtorgatisya do inshih organizmiv i viklikati hvorobi Roslini Rosli ni carstvo zhivih organizmiv Nazva bula zaproponovana 1981 roku shobi vidrizniti predstavnikiv carstva vid poperednogo viznachennya roslin yaki do togo ne stvoryuvali monofiletichnu grupu Takozh carstvo vidome pid nazvoyu Chlorobionta abo grupa Chlorophyta Embryophyta Bilshist chleniv carstva buli vneseni do carstva Roslini Plantae v 1866 Ernstom Gekkelem Predstavniki carstva avtotrofni organizmi dlya yakih viznachalnoyu ye zdatnist do fotosintezu ta nayavnist shilnoyi klitinnoyi obolonki yaka utvorena zdebilshogo celyulozoyu Zapasnoyu rechovinoyu u roslin ye zdebilshogo krohmal Roslini ye pershoyu lankoyu vsih harchovih lancyuzhkiv takim chinom vid nih zalezhit zhittya tvarin Voni ye dzherelom bilsh yak desyati tisyach biologichno aktivnih rechovin kotri diyut na organizm lyudini ta tvarin zokrema pri vzhivanni u yizhu Vivchennyam roslin perejmayetsya botanika Biologichna klasifikaciya roslin Carstvo roslin nalichuye ponad 1000 tisyach vidiv Usi roslini podilyayutsya na 2 viddili Spravzhni zeleni vodorosti Chlorophyta do yakih vidnosyat bilshist zelenih vodorostej i silikonovi Streptophyta do yakogo vidnosyat deyaki skladnishi zeleni vodorosti ta vsi nazemni roslini Ranishe do nizhchih roslin vidnosili takozh slizoviki vsi vodorosti diatomovi buri chervoni ta evglenovi ale ostanni klasifikaciyi vidilyayut pershi dva do carstva Gribi a reshta zalishayetsya neklasifikovanoyu yih inkoli vidnosyat do carstva Najprostishi Taksonomiya osnovnih grup roslin viddil Zeleni vodorosti Chlorophyta klas Chlorophyceae napriklad hlamidomonada volvoks klas klas klas Trebouxiophyceae napriklad hlorela klas Ulvophyceae viddil Vishi roslini Streptophyta klas Chlorokybophyceae klas Klebsormidiophyceae klas Mesostigmatophyceae klas Zygnemophyceae Streptophytina klas Charophyceae klas Coleochaetophyceae Embriofiti Embryophyta nazemni roslini Antocerotofiti Anthocerotophyta Bryophyta Marchantiophyta Sudinni roslini Tracheophyta Lycopodiophyta klas Izoetopsidi Isoetopsida klas Lycopodiopsida Euphyllophyta Moniliformopses Nasinni Spermatophyta Hvojni Coniferophyta Ginkgopodibni Ginkgophyta Sagovnikopodibni Cycadophyta Gnetopodibni Gnetophyta Pokritonasinni Magnoliofiti Magnoliophyta Pechinochniki marshanciya Klas Mohi sfagnovij moh Viddil Paporotepodibni salviniya plavayucha marsiliya chotirilista shitnik cholovichij bezshitnik zhinochij bagatonizhka zvichajna orlyak Viddil Hvoshepodibni Hvosh polovij hvosh bolotnij hvosh luchnij Viddil Plaunopodibni Plaun bulavopodibnij Viddil Golonasinni Hvojni abo shishkonosni sosna yalina yalicya modrina tuya yalivec tis kedr kiparis sekvoya Viddil Pokritonasinni abo Kvitkovi Odno dvo i bagatorichni roslini Vichnozeleni j listopadni roslini Klas Dvodolni abo Magnoliopsidi rodini Berezovi Bukovi Gorihovi Latattyevi Verbovi Veresovi Bobovi Klenovi Hrestocviti Garbuzovi Ajstrovi Rozovi Paslonovi Selerovi Omelovi Vinogradni Lobodovi Klas Odnodolni abo Liliopsidi rodini Zlakovi Osokovi Tvarini Tvari ni Animalia carstvo perevazhno bagatoklitinnih eukariotichnih yadernih organizmiv odniyeyu z najgolovnishih oznak yakogo ye geterotrofnist tobto spozhivannya gotovih organichnih rechovin ta zdatnist aktivno ruhatis Odnak tvarini ne zavzhdi vedut aktivnij sposib zhittya i ye geterotrofami U klitinah tvarin yak i inshih eukariotiv mistitsya sformovane yadro Do tvarin nalezhat ssavci ptahi ribi komahi pavukopodibni molyuski morski zirki chervi tosho Do carstva tvarin ne nalezhat roslini ta gribi tezh veliki ale ne yedini carstva eukariotiv Tvarini nalezhat do eukariotiv v klitinah ye yadra Viznachalnimi oznakami tvarin vvazhayutsya geterotrofnist harchuvannya gotovimi organichnimi spolukami ta zdatnist aktivno peresuvatisya Vtim isnuye chimalo tvarin sho vedut neruhomij sposib zhittya a geterotrofnist vlastiva takozh gribam i deyakim roslinam parazitam U pobuti chasto pid slovom tvarini rozumiyutsya lishe chotirinogi nazemni hrebetni ssavci plazuni ta zemnovodni U nauci za terminom tvarini zakripleno shiroke znachennya sho vidpovidaye latinskomu Animalia div vishe Otzhe kazhut sho do tvarin krim ssavciv vidnositsya bezlich inshih organizmiv ribi ptahi komahi pavukopodibni molyuski morski zirki vsilyaki cherv yaki tosho Lyudina stosuyetsya carstva tvarin ale zazvichaj rozglyadayetsya okremo navit profesijni biologi vzhivayut vislovi tvarini i lyudina abo tvarini zokrema lyudina Vodnochas ranishe do cogo carstva vidnosili bagatoh geterotrofnih najprostishih i podilyali tvarin na pidcarstva odnoklitinni Protozoa i bagatoklitinni Eumetazoa Zaraz nazva tvarini v taksonomichnomu sensi zakripilasya za bagatoklitinnimi V takomu rozuminni tvarini yak takson mayut bilsh pevni oznaki dlya nih vlastivi oogamiya bagato tkaninna budova nayavnist shonajmenshe dvoh zarodkovih listkiv stadij blastuli i gastruli v zarodkovomu rozvitku U perevazhnoyi bilshosti tvarin ye m yazi i nervi a ne mayut yih grupi gubki plastinchasti mezozoyu knidosporidiyi yaki mozhlivo vtratili yih vdruge Teper 2010 i roki na Zemli nalichuyetsya majzhe 45 tisyach hrebetnih i 5 8 miljoniv vidiv bezhrebetnih tvarin iz yakih opisano tilki 1 5 mln vidiv Pidcarstvo Pervinni bagatoklitinni Prometazoa Tip Gubki Porifera Tip Plastinchasti Placozoa Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Rozdil Kishkovoporozhninni Coelenterata Tip Knidariyi Cnidaria Tip Rebroplavi Ctenophora Rozdil Dvobichno simetrichni Bilateralia Pidrozdil Pervinnoroti Protostomia Tip Acelomorfi Acoelomorpha Tip Pryamoplavi Orthonectida Tip Diciyemidi Dicyemida Tip Ploski chervi Platyhelminthes Tip Nemertini Nemertina Tip Cherevovijchasti chervi Gastrotricha Tip Gnatostomulidi Gnathostomulida Tip Mikroshelepni Micrognathozoa Tip Kolovertki Rotatoria Tip Akantocefali abo Kolyuchegolovi chervi Acanthocephala Tip Golovohobotni Cephalorhyncha Tip Vnutrishnoporoshicevi Entoprocta Tip Nematodi abo Krugli chervi Nematoda Tip Volosovi Nematomorpha Tip Cikliofori Cycliophora Tip Molyuski Mollusca Tip Sipunkulidi Sipunculida Tip Kilchasti chervi Annelida Tip Ehiuri Echiura Tip Tihohodi Tardigrada Tip Pervinnotrahejni Onychophora Tip Chlenistonogi Arthropoda Tip Foronidi Phoronida Tip Mohuvatki Ectoprocta Tip Plechonogi Brachiopoda Pidrozdil Vtorinnoroti Deuterostomia Tip Golkoshkiri Echinodermata Tip Shetinkoshelepni Chaetognatha Tip Napivhordovi Hemichordata Tip Hordovi Chordata Lyudina i prirodaZ oglyadu na vlasnu vdachu lyudina perevazhno zminyuye seredovishe svogo prozhivannya Peretvorennya prirodi lyudinoyu na pochatok XX stolittya nabralo takih rozmahiv sho ukrayinskij akademik Volodimir Vernadskij zaproponuvav termin noosfera dlya poznachennya tiyeyi chastini biosferi v yakij diyalnist lyudini maye vazhlive navit geologichne znachennya Stavlennya gromadskosti shodo znachnogo vplivu lyudini na dovkillya zminyuvalosya vprodovzh 20 st vid zahvatu do zbentezhennya Dlya chasovogo promizhku vid 20 h do 50 h rokiv pritamanne zahoplennya procesom peretvorennya prirodi pidporyadkuvannya yiyi potrebam lyudini Osoblivo cya tendenciya bula vlastivoyu dlya socialistichnogo taboru v yakomu yak vvazhalosya lyudina stala na shlyah ne tilki peretvorennya nezhivoyi prirodi a j prirodi lyudskogo suspilstva Vid 60 h rokiv minulogo stolittya zahoplennya pochalo zminyuvatisya zanepokoyennyam vpliv lyudskoyi diyalnosti na prirodu nabrav takih rozmiriv sho lyudi pochali virazno usvidomlyuvati jogo zvorotnij bik nebazhani j pogani naslidki richki vtrachali chistotu zbilshilosya zabrudnennya povitrya pochali zvuzhuvatisya areali prozhivannya okremih biologichnih vidiv inshi potrapili pid zagrozu povnogo vimirannya abo cilkom vimerli Doslidzhennya klimatichnih zmin pokazalo sho vidbuvayetsya proces shvidkogo globalnogo poteplinnya mozhlivo pov yazanogo takozh z lyudskoyu diyalnistyu Lyudstvo dedali yasnishe usvidomlyuye te sho jogo zdatnist viklikati klimatichni zmini vseosyazhnogo masshtabu mozhe postaviti pid zagrozu jogo vlasne isnuvannya Lyudina povinna stavitisya do prirodi vidpovidalno Rozpochavsya proces prijnyattya politichnih rishen viroblennya zahodiv zberezhennya seredovisha prozhivannya odnak narazi nezrozumilo naskilki vid bude efektivnim i chi ti zmini kotri vidbuvalisya v prirodi v ostanni roki j trivayut zaraz ne ye pochatkom nezvorotnogo procesu yakij postavit pid zagrozu isnuvannya lyudstva Zemlya ye prirodnoyu domivkoyu lyudstva ce neobhidnij dlya normalnogo zhittya lyudini integrativnij planetarnij prostir yakij na sinergetichnomu rivni poyednuyuchi yakosti zemli ta yiyi resursiv z atmosferoyu gidrosferoyu ta inshimi elementami prirodnogo seredovisha utvoryuyuchi biosferu bezposeredno vplivaye yak na yakist zhittya tak i na zdorov ya lyudini a vidtak potrebuye berezhnogo vidnoshennya EkosistemiEkosistema biologichna sistema sho skladayetsya zi spilnoti zhivih organizmiv biocenoz seredovisha yih prozhivannya biotop a takozh sistemi zv yazkiv ta obminu rechovinami j energiyeyu mizh nimi Ekosistemi skladayutsya z riznih abiotichnih i biotichnih skladnikiv vzayemopov yazanih mizh soboyu Struktura i sklad ekosistem viznachayutsya riznimi faktorami dovkillya mizh yakimi ye sistema zv yazkiv i zmina cih chinnikiv prizvodit do dinamichnih zmin v ekosistemi Grunt atmosfera sonyachne viprominyuvannya voda i zhivi organizmi ye odnimi z najvazhlivishih skladovih ekosistemi Centralnoyu koncepciyeyu v rozuminni ekosistemi ye ideya sho zhivi organizmi vzayemodiyut z bud yakim inshim elementom v yih lokalnomu seredovishi Yudzhin Odum zasnovnik ekologiyi govoriv Bud yakij element sho mistit vsi organizmi tobto spilnota v danij oblasti i vzayemodiye iz fizichnim seredovishem takim chinom sho potik energiyi prizvodit do chitko viznachenoyi trofichnoyi strukturi biotichnogo riznomanittya i materialnih cikliv tobto obmin materialami mizh zhivimi i nezhivimi chastinami v mezhah sistemi ye ekosistemoyu V mezhah ekosistemi vidi pov yazani v harchovomu lancyuzhku i zalezhat odin vid odnogo a takozh zdijsnyuyut obmin energiyeyu i materiyeyu mizh soboyu i z dovkillyam Menshij za rozmirom element nazivayetsya mikroekosistemi Prikladom mikrosistemi mozhe buti kamin i riznomanitne zhittya pid nim Makroekosistema mozhe ohoplyuvati cilij ekoregion z jogo basejnom Dika miscevist Zdebilshogo dikoyu miscevistyu vvazhayetsya rajon yakij ne buv istotno zminenij lyudskoyu diyalnistyu daye dokladnishe viznachennya Najnezajmanishi diki prirodni teritoriyi sho zalishilisya na nashij planeti ti ostanni dijsno diki miscya yaki ne znahodyatsya pid vplivom lyudej i ne mayut dorig truboprovodiv ta inshoyi promislovoyi infrastrukturi Diki miscya mozhut buti v zapovidnikah mayetkah rancho rezervaciyah zakaznikah nacionalnih parkah i navit u miskih rajonah uzdovzh richok yariv ta inshih nedotorkanih lyudinoyu misc Kutochki dikoyi prirodi ta ohoronyuvani parki duzhe vazhlivi dlya vizhivannya deyakih tvarin i roslinnih vidiv ekologichnih doslidzhen zberezhennya seredovisha perebuvannya ta vidpochinku lyudini Deyaki pismenniki vvazhayut sho diki miscya ye zhittyevo znachushimi dlya dushi lyudini i tvorchogo pidnesennya a deyaki ekologi rozglyadayut diku miscevist yak nevid yemnu chastinu samopidtrimuvanoyi prirodnoyi ekosistemi planeti biosferi Diki miscya takozh mozhut zberigati istorichni genetichni risi i nadavati misce isnuvannya dlya dikoyi flori i fauni yaku vazhko vidtvoriti v zooparkah dendrariyi abo laboratoriyah Vivchennya prirodiPrirodoznavstvoDiv takozhOhorona prirodi Dovkillya Ohorona dovkillyaDzherelaEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Schidlowski M 1988 A 3800 milion year isotopic record of life from carbon in sedimentary rocks Nature 333 313 318 Gilbert Walter February 1986 The RNA World Nature 319 618 doi 10 1038 319618a0 http www daviddarling info encyclopedia C carbon based life html 2013 07 02 u Wayback Machine Yu Odum Osnovy ekologii M Mir 1975 740 s Carik J V Carik I J Konsorciya yak odin iz bazovih rivniv biologichnogo riznomanittya Karpatskij region i problemi stalogo rozvitku Materiali konf Rahiv 1998 S 303 304 Carik J V Carik I J Konsorciya yak zagalnobiotichne yavishe Visnik Lviv un tu Seriya biologichna 2002 vip 28 S 163 169 Raven Johnson Biology MGH 2002 6 ed 1239 p ros Allen R D Nauka o zhizni M 1981 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2019 Procitovano 26 sichnya 2019 Bremer K Summary of green plant phylogeny and classification Cladistics 1981 T 1 S 369 385 NCBI taxonomy browser Arhiv originalu za 19 serpnya 2018 Procitovano 22 serpnya 2006 Green plants Tree of life web project Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 22 serpnya 2006 Tut slovo priroda vzhivayetsya v sensi osnovnoyi vlastivosti Tertishnik V Konstituciya Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Vid 2 ge dopovn i pererob Kiyiv Alerta 2023 S 169 ISBN 978 617 566 780 4LiteraturaTunicya Yu Ekologichna konstituciya Zemli Ideya Koncepciya Problemi Lviv Vidavnichij centr Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka 2002 298 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 M Kiselov Priroda Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 520 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Natura priroda Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1093 1094 1000 ekz PosilannyaPriroda natura Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1494 1496 1000 ekz Priroda persha druga tretya navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 146
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Природа у Вікісховищі
