Коловертки | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Класи | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Колове́ртки (Rotifera, Rotatoria) — один з типів двобічно-симетричних тварин. Основною характерною ознакою є наявність так званого навколоротового апарату — війкової формації на передньому кінці тіла, яка використовується для живлення і руху.
Відомо близько 2000 видів коловерток. В основному це прісноводні мешканці, але деякі водяться в морі та вологих ґрунтах. Переважна більшість коловерток є вільноплаваючими, але відомі і прикріплені форми.
За розміром коловертки не перевищують 2 мм. До цього типу належить — найдрібніша багатоклітинна тварина, розмір якої становить близько 40 мікрон. У зв'язку з малими розмірами тканини часто набувають синцитійної будови. Для типу в цілому характерна (постійність клітинного складу). Деякі коловертки можуть впадати в криптобіоз.
Історія
Коловертки не лишають скамʼянілостей, проте один вид схожий на сучасного було знайдено на шапинці гриба Coprinites dominicanus у домініканському бурштині.
Будова тіла
На передньому кінці тіла розташований навколоротовий апарат. Він в простому варіанті складається з двох віночків війок (трохус (передній) і цингулум (задній)) і війкового поля між ними. Головний відділ може втягуватися за допомогою спеціальних м'язів-ретракторов. Тулуб містить велику частину внутрішніх органів. На його кінці, над основами ноги розташований отвір клоаки.
Нога — це м'язистий виріст тіла, що дозволяє коловерткам рухатися. На кінці ноги розташовується пара «пальців», в основі яких відкриваються цементуючі залози: таким чином, з їх допомогою тварина може прикріплятися до субстрату.
Покриви і мускулатура
Покриви представлені синцитієм, на периферії якого розташовується термінальна мережа з актиноподібних філаментів. На поверхні розташований шар глікокаліксу, який може іноді досягати значної товщини. Синцитій підстилає базальна пластинка, під якою знаходиться первинна порожнина тіла.
Шкірно-мускульний мішок у коловерток відсутній, є окремі, переважно поперечно-смугасті, м'язові волокна.
Травна система
Ротовий отвір розташований на черевній стороні між віночками війок навколоротового апарату. Він веде в ротову порожнину і потім в м'язисту глотку (мастакс) з характерним для коловерток жувальним апаратом, утвореним «зубами» з полісахаридів (у хижих форм вони можуть висуватися). У глотку відкриваються слинні залози. За глоткою йде стравохід, а за ним — ентодермальний шлунок, в передню частину якого відкриваються травні залози. Шлунок з'єднується з середньою кишкою, клітини якої мають довгі джгутики. Далі розташовується задня кишка з анальним отвором (фактично вона є клоакою, оскільки в неї впадають протоки статевої і видільної систем). Деякі коловертки (2 роди) можуть повторно втрачати задню кишку.
Видільна система
Видільна система представлена протонефридіями (від 4 до 50 циртоцитів). Їх протоки впадають в сечовий міхур, який відкривається в клоаку.
Нервова система
Присутній один виражений надглотковий ганглій, від якого йдуть нервові стовбури до різних органів, але також можуть бути нервові скупчення в районі ноги і статевої системи. Основними органами чуття є головні щупальця — конічні горбки з пучком війок на верхівці. У загальному їх три: пара вентральних і дорсальна (тім'яна).
У районі надглоткового ганглія у більшості є 1 або 2 фоторецептори інвертованого типу, будова яких достатньо примітивна (тільки у небагатьох є подібність склоподібного тіла).
Розмноження і розвиток
Коловертки — роздільностатеві організми. Статева система самки представлена цілісним (клас Monogononta) або дволопатевим (клас Digononta) яєчником, що знаходиться в задній частині тіла, під кишкою. Яєчник підрозділений на частину, що власне продукує яйцеклітини і жовток. Від яєчника відходить короткий яйцепровід, що впадає в клоаку. Самці володіють єдиним сім'яником; від нього відходить сім'япровід, дистальна частина якого проходить в копулятивному органі, що вивертається.
У різних систематичних групах коловерток статевий диморфізм виражений по-різному. Так у представників класу Seisonidea самці і самки не дуже розрізняються на вигляд. Навпаки, у коловерток з класу Monogononta самці карликові, не живляться, і з внутрішніх органів у них представлена тільки гонада. У представників класу Digononta самці зовсім відсутні, а розмноження йде тільки шляхом партеногенезу.
Розвиток прямий, без метаморфозу. Дроблення дуже рано стає двобічно-симетричним. Після періоду ембріонального розвитку клітини перестають ділитися — з цим пов'язана постійність їхнього клітинного складу (також через це у коловерток відсутня здатність до регенерації).
Життєвий цикл
Життєвий цикл (у Monogononta) є гетерогонією, тобто чергуванням партеногенетичного і статевого розмноження. У стабільних, сприятливих умовах в популяції присутні тільки самки, які розмножуються партеногенезом. За несприятливих умов з'являються гаплоїдні самці. В результаті запліднення утворюються яйця, що мають товсту оболонку. З цих яєць виходять партеногенетичні самки. Самки також виділяють спеціальний фермент. Коловертки можуть утворювати цисти, за допомогою яких можуть розповсюджуватися по земній кулі, перепливаючи океани.
Деякі класи коловерток (наприклад, бделоїдні — Bdelloidea) десятки мільйонів років обходяться без статевого розмноження. Дивовижно, але за відсутності цього важливого, як традиційно вважається, фактору мінливості ці класи збагачуються десятками нових видів. Припускається — через здатність використовувати гени інших малих істот.
Цікаві факти
Коловертка з класу Bdelloidea ожила після 24 000 років анабіозу, заморожена у вічній мерзлоті Сибіру. Bdelloidea є одними з небагатьох крихітних істот, включаючи тихохідних, які, як відомо, виживають у неймовірно негостинних умовах.
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 14 квітня 2010.
- Waggoner, B. & Poinar, George. (1993). Fossil Habrotrochid rotifers in Dominican amber. Experientia. 49. 354-357. 10.1007/BF01923421.
- Введение в биологию. Кемп П., Армс К. М. // М.: Мир, 1988 — 671 с. — С.122.
- Марков А. В. (7 червня 2008). . elementy.ru. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
- Renault, Marion (7 червня 2021). This Tiny Creature Survived 24,000 Years Frozen in Siberian Permafrost. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 6 липня 2022.
Література
- Догель В. А., «Зоология беспозвоночных», 7 изд., М., «Высшая школа», 1981.
Посилання
- Rotifera у базі даних Галичини і Карпат [ 3 липня 2009 у Wayback Machine.]
- Горизонтальний перенос генів у коловерток (науково-популярно) [ 11 листопада 2013 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про безхребетних. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolovertki Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Dvobichno simetrichni Bilateralia Pervinnoroti Protostomia Tip Kolovertki Rotifera Rotatoria Cuvier 1798 Klasi Seisonidea Digononta Monogononta Posilannya Vikishovishe Rotifera Vikividi Rotifera EOL 6851 ITIS 58239 NCBI 10190 Fossilworks 67114 Kolove rtki Rotifera Rotatoria odin z tipiv dvobichno simetrichnih tvarin Osnovnoyu harakternoyu oznakoyu ye nayavnist tak zvanogo navkolorotovogo aparatu vijkovoyi formaciyi na perednomu kinci tila yaka vikoristovuyetsya dlya zhivlennya i ruhu Kolovertki na malyunku Ernsta Gekkelya 1904 Vidomo blizko 2000 vidiv kolovertok V osnovnomu ce prisnovodni meshkanci ale deyaki vodyatsya v mori ta vologih gruntah Perevazhna bilshist kolovertok ye vilnoplavayuchimi ale vidomi i prikripleni formi Za rozmirom kolovertki ne perevishuyut 2 mm Do cogo tipu nalezhit najdribnisha bagatoklitinna tvarina rozmir yakoyi stanovit blizko 40 mikron U zv yazku z malimi rozmirami tkanini chasto nabuvayut sincitijnoyi budovi Dlya tipu v cilomu harakterna postijnist klitinnogo skladu Deyaki kolovertki mozhut vpadati v kriptobioz IstoriyaKolovertki ne lishayut skamʼyanilostej prote odin vid shozhij na suchasnogo bulo znajdeno na shapinci griba Coprinites dominicanus u dominikanskomu burshtini Budova tilaNa perednomu kinci tila roztashovanij navkolorotovij aparat Vin v prostomu varianti skladayetsya z dvoh vinochkiv vijok trohus perednij i cingulum zadnij i vijkovogo polya mizh nimi Golovnij viddil mozhe vtyaguvatisya za dopomogoyu specialnih m yaziv retraktorov Tulub mistit veliku chastinu vnutrishnih organiv Na jogo kinci nad osnovami nogi roztashovanij otvir kloaki Noga ce m yazistij virist tila sho dozvolyaye kolovertkam ruhatisya Na kinci nogi roztashovuyetsya para palciv v osnovi yakih vidkrivayutsya cementuyuchi zalozi takim chinom z yih dopomogoyu tvarina mozhe prikriplyatisya do substratu Pokrivi i muskulatura Pokrivi predstavleni sincitiyem na periferiyi yakogo roztashovuyetsya terminalna merezha z aktinopodibnih filamentiv Na poverhni roztashovanij shar glikokaliksu yakij mozhe inodi dosyagati znachnoyi tovshini Sincitij pidstilaye bazalna plastinka pid yakoyu znahoditsya pervinna porozhnina tila Shkirno muskulnij mishok u kolovertok vidsutnij ye okremi perevazhno poperechno smugasti m yazovi volokna Travna sistema Rotovij otvir roztashovanij na cherevnij storoni mizh vinochkami vijok navkolorotovogo aparatu Vin vede v rotovu porozhninu i potim v m yazistu glotku mastaks z harakternim dlya kolovertok zhuvalnim aparatom utvorenim zubami z polisaharidiv u hizhih form voni mozhut visuvatisya U glotku vidkrivayutsya slinni zalozi Za glotkoyu jde stravohid a za nim entodermalnij shlunok v perednyu chastinu yakogo vidkrivayutsya travni zalozi Shlunok z yednuyetsya z serednoyu kishkoyu klitini yakoyi mayut dovgi dzhgutiki Dali roztashovuyetsya zadnya kishka z analnim otvorom faktichno vona ye kloakoyu oskilki v neyi vpadayut protoki statevoyi i vidilnoyi sistem Deyaki kolovertki 2 rodi mozhut povtorno vtrachati zadnyu kishku Vidilna sistema Vidilna sistema predstavlena protonefridiyami vid 4 do 50 cirtocitiv Yih protoki vpadayut v sechovij mihur yakij vidkrivayetsya v kloaku Nervova sistema Prisutnij odin virazhenij nadglotkovij ganglij vid yakogo jdut nervovi stovburi do riznih organiv ale takozh mozhut buti nervovi skupchennya v rajoni nogi i statevoyi sistemi Osnovnimi organami chuttya ye golovni shupalcya konichni gorbki z puchkom vijok na verhivci U zagalnomu yih tri para ventralnih i dorsalna tim yana U rajoni nadglotkovogo gangliya u bilshosti ye 1 abo 2 fotoreceptori invertovanogo tipu budova yakih dostatno primitivna tilki u nebagatoh ye podibnist sklopodibnogo tila Rozmnozhennya i rozvitokKolovertki rozdilnostatevi organizmi Stateva sistema samki predstavlena cilisnim klas Monogononta abo dvolopatevim klas Digononta yayechnikom sho znahoditsya v zadnij chastini tila pid kishkoyu Yayechnik pidrozdilenij na chastinu sho vlasne produkuye yajceklitini i zhovtok Vid yayechnika vidhodit korotkij yajceprovid sho vpadaye v kloaku Samci volodiyut yedinim sim yanikom vid nogo vidhodit sim yaprovid distalna chastina yakogo prohodit v kopulyativnomu organi sho vivertayetsya U riznih sistematichnih grupah kolovertok statevij dimorfizm virazhenij po riznomu Tak u predstavnikiv klasu Seisonidea samci i samki ne duzhe rozriznyayutsya na viglyad Navpaki u kolovertok z klasu Monogononta samci karlikovi ne zhivlyatsya i z vnutrishnih organiv u nih predstavlena tilki gonada U predstavnikiv klasu Digononta samci zovsim vidsutni a rozmnozhennya jde tilki shlyahom partenogenezu Rozvitok pryamij bez metamorfozu Droblennya duzhe rano staye dvobichno simetrichnim Pislya periodu embrionalnogo rozvitku klitini perestayut dilitisya z cim pov yazana postijnist yihnogo klitinnogo skladu takozh cherez ce u kolovertok vidsutnya zdatnist do regeneraciyi Zhittyevij ciklZhittyevij cikl u Monogononta ye geterogoniyeyu tobto cherguvannyam partenogenetichnogo i statevogo rozmnozhennya U stabilnih spriyatlivih umovah v populyaciyi prisutni tilki samki yaki rozmnozhuyutsya partenogenezom Za nespriyatlivih umov z yavlyayutsya gaployidni samci V rezultati zaplidnennya utvoryuyutsya yajcya sho mayut tovstu obolonku Z cih yayec vihodyat partenogenetichni samki Samki takozh vidilyayut specialnij ferment Kolovertki mozhut utvoryuvati cisti za dopomogoyu yakih mozhut rozpovsyudzhuvatisya po zemnij kuli pereplivayuchi okeani Deyaki klasi kolovertok napriklad bdeloyidni Bdelloidea desyatki miljoniv rokiv obhodyatsya bez statevogo rozmnozhennya Divovizhno ale za vidsutnosti cogo vazhlivogo yak tradicijno vvazhayetsya faktoru minlivosti ci klasi zbagachuyutsya desyatkami novih vidiv Pripuskayetsya cherez zdatnist vikoristovuvati geni inshih malih istot Cikavi faktiKolovertka z klasu Bdelloidea ozhila pislya 24 000 rokiv anabiozu zamorozhena u vichnij merzloti Sibiru Bdelloidea ye odnimi z nebagatoh krihitnih istot vklyuchayuchi tihohidnih yaki yak vidomo vizhivayut u nejmovirno negostinnih umovah Primitki Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 14 kvitnya 2010 Waggoner B amp Poinar George 1993 Fossil Habrotrochid rotifers in Dominican amber Experientia 49 354 357 10 1007 BF01923421 Vvedenie v biologiyu Kemp P Arms K M M Mir 1988 671 s S 122 Markov A V 7 chervnya 2008 elementy ru Arhiv originalu za 29 sichnya 2020 Procitovano 4 lyutogo 2020 Renault Marion 7 chervnya 2021 This Tiny Creature Survived 24 000 Years Frozen in Siberian Permafrost The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 6 lipnya 2022 LiteraturaDogel V A Zoologiya bespozvonochnyh 7 izd M Vysshaya shkola 1981 PosilannyaRotifera u bazi danih Galichini i Karpat 3 lipnya 2009 u Wayback Machine Gorizontalnij perenos geniv u kolovertok naukovo populyarno 11 listopada 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro bezhrebetnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi