Хвощеподібні або еквізетофіти (Equisetopsida) — клас судинних рослин. До сучасних хвощеподібних належить один порядок.
Хвощеподібні Період існування: Девонський період-сучасність 385-0 млн років тому | |
---|---|
Хвощ польовий | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
Підклас: | Equisetidae |
Порядки | |
Синоніми | |
Sphenopsida | |
Вікісховище: Equisetopsida |
Опис
До хвощеподібних належать як трав'янисті вимерлі і сучасні рослини зі стеблом довжиною від декількох сантиметрів до декількох метрів, так і деревоподібні вимерлі форми, що досягали 15 м висоти і діаметра стовбура 50 см. Листки у рослини дрібні, дуже редуковані, з однією серединною жилкою, зрослись біля основи. Всі сучасні хвощеподібні — рівноспорові рослини. Гаметофіти одностатеві, зрідка двостатеві. Сперматозоїди багатоджгутикові.
У життєвому циклі переважає нестатеве покоління. Спорофіт (нестатеве покоління) — багаторічні трав'янисті рослини, вегетативне тіло утворене кореневищем з коренями і надземними пагонами; є асиміляційні пагони, де відбувається фотосинтез, а у хвоща польового є ще спороносні пагони бурого кольору. Спори містяться у спорангіях, що зібрані в колоски і розташовані на кінцях спороносних пагонів. Гаметофіт — самостійно існуючі рослини у вигляді зелених пластинок з різоїдами, на яких розвиваються статеві органи і статеві клітини.
Значення хвощів у природі та житті людини
Є біоіндикаторами кислотності ґрунту. Якщо їх дуже багато, треба проводити вапнування.
Участь хвощів у рослинному покриві дуже мала, хоча їхні предки були велетенськими рослинами (каламофіти досягали 10-20 метрів висоти) й утворювали великі ліси, є злісними бур'янами, завдяки високій плодючості.
Хвощ польовий є лікарською (літні пагони використовують як кровоспинний та сечогінний засіб), їстівною (молоді літні пагони, кореневища та бульбочки у відвареному вигляді), фарбувальною (для забарвлення хутра у сіро-жовтий колір) рослиною. Знаходить він застосування і у ветеринарії (для загоювання ран).
Використовують для чищення металевого посуду, а також полірування деревини.
Класифікація
Клас містить один сучасний та два вимерлих порядки:
Примітки
- / відпов. редактори: Д. М. Гродзинський, . — Київ : КММ, 2012. — 744 с. — .
Джерела
- Жизнь растений в 6 т / Гл. ред. Ал. А. Фёдоров. — М. : Просвещение, 1978. — Т. 4. — 447 с. — 300 000 прим.
- Тимонин А. К., Филин В. Р. Кн. 1 // Систематика высших растений: учебник для студентов высших учебных заведений. В 2 кн. — М. : Академия, 2009. — 320 с. — 2500 прим.
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hvoshepodibni abo ekvizetofiti Equisetopsida klas sudinnih roslin Do suchasnih hvoshepodibnih nalezhit odin poryadok Hvoshepodibni Period isnuvannya Devonskij period suchasnist 385 0 mln rokiv tomu Hvosh polovij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Viddil Paporotepodibni Polypodiophyta Klas Paporotevidni Polypodiopsida Pidklas Equisetidae Poryadki Equisetales Equisetaceae Sphenophyllales Sinonimi Sphenopsida Vikishovishe EquisetopsidaOpisDo hvoshepodibnih nalezhat yak trav yanisti vimerli i suchasni roslini zi steblom dovzhinoyu vid dekilkoh santimetriv do dekilkoh metriv tak i derevopodibni vimerli formi sho dosyagali 15 m visoti i diametra stovbura 50 sm Listki u roslini dribni duzhe redukovani z odniyeyu seredinnoyu zhilkoyu zroslis bilya osnovi Vsi suchasni hvoshepodibni rivnosporovi roslini Gametofiti odnostatevi zridka dvostatevi Spermatozoyidi bagatodzhgutikovi U zhittyevomu cikli perevazhaye nestateve pokolinnya Sporofit nestateve pokolinnya bagatorichni trav yanisti roslini vegetativne tilo utvorene korenevishem z korenyami i nadzemnimi pagonami ye asimilyacijni pagoni de vidbuvayetsya fotosintez a u hvosha polovogo ye she sporonosni pagoni burogo koloru Spori mistyatsya u sporangiyah sho zibrani v koloski i roztashovani na kincyah sporonosnih pagoniv Gametofit samostijno isnuyuchi roslini u viglyadi zelenih plastinok z rizoyidami na yakih rozvivayutsya statevi organi i statevi klitini Znachennya hvoshiv u prirodi ta zhitti lyudiniYe bioindikatorami kislotnosti gruntu Yaksho yih duzhe bagato treba provoditi vapnuvannya Uchast hvoshiv u roslinnomu pokrivi duzhe mala hocha yihni predki buli veletenskimi roslinami kalamofiti dosyagali 10 20 metriv visoti j utvoryuvali veliki lisi ye zlisnimi bur yanami zavdyaki visokij plodyuchosti Hvosh polovij ye likarskoyu litni pagoni vikoristovuyut yak krovospinnij ta sechoginnij zasib yistivnoyu molodi litni pagoni korenevisha ta bulbochki u vidvarenomu viglyadi farbuvalnoyu dlya zabarvlennya hutra u siro zhovtij kolir roslinoyu Znahodit vin zastosuvannya i u veterinariyi dlya zagoyuvannya ran Vikoristovuyut dlya chishennya metalevogo posudu a takozh poliruvannya derevini KlasifikaciyaKlas mistit odin suchasnij ta dva vimerlih poryadki Hvoshovi Equisetales Equisetaceae SphenophyllalesPrimitki vidpov redaktori D M Grodzinskij Kiyiv KMM 2012 744 s ISBN 978 966 1673 12 9 DzherelaZhizn rastenij v 6 t Gl red Al A Fyodorov M Prosveshenie 1978 T 4 447 s 300 000 prim Timonin A K Filin V R Kn 1 Sistematika vysshih rastenij uchebnik dlya studentov vysshih uchebnyh zavedenij V 2 kn M Akademiya 2009 320 s 2500 prim Ce nezavershena stattya z botaniki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi