Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Червоні водорості | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Класи | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Черво́ні во́дорості (Rhodophyta) — жителі теплих морів, а також частково області помірного клімату (узбережжя Чорного моря), одна з найстаріших та найбільших груп водоростей, що налічує 5—6 тис. видів, переважно багатоклітинних, океанських організмів, лише близько 200 видів (із 4000) населяє прісні водойми та ґрунти. За деякими джерелами група налічує до 10 тис. видів. Майже всі червоні водорості є мешканцями бентосних та перифітонних морських угруповань. Викопні рештки Rhodophyta відомі з раннього палеозою (кембрій, 600 млн років тому).
Червоні водорості формують унікальну групу, що відрізняється такими характеристиками: це евкаріотичні організми без джгутиків та центріолей, що використовують крохмаль як резерв поживних речовин, з фітобіліпротеїнами як пігментами (що надають їм характерного кольору), та з хлоропластами без зовнішнього ендоплазматичного ретикулуму, але з тилакоїдами, що не зібрані у багатошарові структури.
Більшість представників групи — макроскопічні або мезоскопічні морські організми зі статевим розмноженням.
Біохімічні особливості
Клітини забарвлені переважно у червоний колір, значно рідше — у сірий або синьо-зелений (як правило, у водоростей, що мешкають у прісних водоймах або у ґрунтах). Забарвлення визначається, в першу чергу, наявністю хлорофілу а та фікобілінових пігментів — , та . Звичайно фікоеритрин переважає над двома іншими фікобілінами. Каротиноїди представлені α- та β-каротинами, , , та лютеїном.
Основний продукт асиміляції — . У примітивних бангієвих водоростей продуктом асиміляції є глікоген. Додатковими можуть бути агар, галактозид, флоризид, багатоатомні спирти (маніт), у незначній кількості — олія. Усі продукти асиміляції відкладаються поза межами хлоропластів.
Цитологічні особливості
Клітинні покриви представлені тришаровими пектиновими та целюлозно-пектиновими оболонками. Зовнішній шар — кутикула — утворений згущеною полімеризованою манозою; середній шар — (, агароїдом, ) та пектиновими речовинами. Внутрішній шар складається з целюлозою. Примітивні бангієві водорості целюлозного шару позбавлені.
Зв'язок між клітинами відбувається за допомогою плазмодесм, що проходять крізь первинні та вторинні пори. Первинні пори утворюються внаслідок неповного змикання країв поперечної перегородки після закінчення поділу клітини і закриті спеціальними пробками. Тип пробки є важливою ознакою на рівні порядків. Ядерний апарат типово евкаріотичний. Мітоз закритий, ядерна оболонка у профазі не зникає, а перфорується. Центріолі відсутні, а їх функцію виконують особливі білкові полярні кільця. Пластиди червоних водоростей вкриті двомембранною оболонкою, тилакоїди поодинокі. На їх поверхні зосереджені , будова яких подібна до фікобілісом синьо-зелених водоростей. Джгутикові стадії у червоних водоростей повністю відсутні.
Плани будови талому
В межах відділу представлено , та типи структур. Кокоїдні форми нечисленні, зустрічаються серед найпримітивніших бангієфіцієвих водоростей. Таломи водоростей з нитчастим типом структури можуть мати ниткоподібну або пластинчасту форму, бути одно- та багатоядерними. Найбільш поширені в межах відділу представники з гетеротрихальним типом морфологічної будови тіла. Ріст таких водоростей відбувається переважно за рахунок поділу апікальної клітини. Бічні нитки-асимілятори інколи щільно зростаються між собою, утворюючи псевдопаренхіматозні структури. Залежно від кількості опірних ниток гетеротрихальні таломи поділяють на одновісні та багатовісні (фонтанні).
Розмноження та життєві цикли
Червоні водорості розмножуються нестатевим та статевим шляхами. Нестатеве розмноження відбувається вегетативно (поділом клітини навпіл, фрагментацією багатоклітинних таломів та додатковими «пагонами», які можуть відростати від сланких ниток або підошви) та за допомогою спор. В останньому випадку розмноження здійснюється переважно та . Спори червоних водоростей позбавлені оболонки й здатні до амебоїдного руху. При утворенні спор у спорангіях, як правило, відбувається редукційний поділ. Таким чином, спори гаплоїдні. Моноспори утворюються поодиноко, з поверхневих (корових) клітин, внаслідок відокремлення частини простопласта клітини-спорангія косою перегородкою. Тетраспори утворюються по чотири; залежно від напрямку площини поділу виділяють хрестоподібні, зональні та тетраедричні тетраспорангії. При проростанні тетраспори утворюють гаметофіти. Статевий процес у червоних водоростей виключно оогамний. У чоловічих статевих органах — — утворюється по одному безджугтиковому , а в жіночих статевих органах — — по одній яйцеклітині.
Карпогон, як правило, складається із розширеної частини — черевця, та трубкоподібного виросту — трихогіни, який вловлює спермації. У найпростішому випадку карпогони утворюються з будь-якої клітини талому, у складніших випадках — із верхівкової клітини особливих карпогоніальних ниток. Клітину, від якої відгалужується карпогоніальна нитка, називають несучою (ініціальною). У багатьох червоних водоростей із класу флоридей ця клітина надалі трансформується в особливу ауксилярну клітину, з якою карпогон зливається після запліднення. При статевому процесі спермації виходять зі сперматангіїв, пасивно переносяться плином води і, у випадку потрапляння на карпогон, запліднють яйцеклітину. Одразу після запліднення зигота без періоду спокою проростає в особливе покоління, є лише в червоних водоростей — . На карпоспорофіті утворюються карпоспори, які дають початок новому спорофіту. Життєвий цикл переважно гаплодиплофазний, зі споротичною редукцією й чергуванням трьох поколінь — гаметофіта, карпоспорофіта та спорофіта.
Система відділу
За будовою карпогону, хлоропластів, способами нестатевого розмноження, продуктами асиміляції та наявністю вторинних спор поділяють на:
- Клас Бангієфіцієві (Bangiophyceae)
- Клас (Florideophyceae)
Примітки
- Lee, R.E. (2008), Phycology, 4th edition, Cambridge University Press, ISBN
- D. Thomas (2002). Seaweeds. Life Series. , London. .
- W. J. Woelkerling (1990). An introduction. У K. M. Cole & R. G. Sheath (ред.). Biology of the Red Algae. Cambridge University Press, Cambridge. с. 1—6. .
- Костіков, Джаган, 2006, с. 149.
- Бойко М.Ф. Водорості та мохоподібні, 2019.
- Костіков, Джаган, 2006, с. 150.
- Бойко М.Ф. Систематика несудинних рослин, 2013.
Джерела
- Біохімія червоних водоростей : [монографія] / О. Г. Судьїна [та ін.] ; ред. О. К. Золотарьова ; НАН України, Ін-т ботаніки ім. М. Г. Холодного. - К. : Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН Украини, 2007. - 321 с.: рис., табл. - Бібліогр.: с. 251-317. -
- Бойко М.Ф. Ботаніка : Водорості та мохоподібні : ( )[укр.] : Підручник. — Ліра-К. — Київ, 2019. — 272 с. — .
- Костіков, І.Ю. Ботаніка. Водорості та гриби : Навчальний посібник / І.Ю. Костіков, В.В. Джаган, Демченко Е. М., Бойко О. А., Бойко В. Р., Романенко П. О.. — Арістей. — К., 2006. — 476 с. — .
- Бойко М.Ф. Ботаніка : Систематика несудинних рослин : Навч. посібник. — Ліра-К. — Київ, 2013. — 276 с. — .
 | Це незавершена стаття з альгології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chervoni vodorosti Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Arheplastidi Archaeplastida Viddil Chervoni vodorosti Rhodophyta Wettstein 1922 Klasi Bangioficiyevi Bangiophyceae Florideophyceae Posilannya Vikishovishe Rhodophyta Vikividi Rhodophyta EOL 2540515 ITIS 660046 NCBI 2763 Fossilworks 54808 Chervo ni vo dorosti Rhodophyta zhiteli teplih moriv a takozh chastkovo oblasti pomirnogo klimatu uzberezhzhya Chornogo morya odna z najstarishih ta najbilshih grup vodorostej sho nalichuye 5 6 tis vidiv perevazhno bagatoklitinnih okeanskih organizmiv lishe blizko 200 vidiv iz 4000 naselyaye prisni vodojmi ta grunti Za deyakimi dzherelami grupa nalichuye do 10 tis vidiv Majzhe vsi chervoni vodorosti ye meshkancyami bentosnih ta perifitonnih morskih ugrupovan Vikopni reshtki Rhodophyta vidomi z rannogo paleozoyu kembrij 600 mln rokiv tomu Chervoni vodorosti formuyut unikalnu grupu sho vidriznyayetsya takimi harakteristikami ce evkariotichni organizmi bez dzhgutikiv ta centriolej sho vikoristovuyut krohmal yak rezerv pozhivnih rechovin z fitobiliproteyinami yak pigmentami sho nadayut yim harakternogo koloru ta z hloroplastami bez zovnishnogo endoplazmatichnogo retikulumu ale z tilakoyidami sho ne zibrani u bagatosharovi strukturi Bilshist predstavnikiv grupi makroskopichni abo mezoskopichni morski organizmi zi statevim rozmnozhennyam Biohimichni osoblivostiKlitini zabarvleni perevazhno u chervonij kolir znachno ridshe u sirij abo sino zelenij yak pravilo u vodorostej sho meshkayut u prisnih vodojmah abo u gruntah Zabarvlennya viznachayetsya v pershu chergu nayavnistyu hlorofilu a ta fikobilinovih pigmentiv ta Zvichajno fikoeritrin perevazhaye nad dvoma inshimi fikobilinami Karotinoyidi predstavleni a ta b karotinami ta lyuteyinom Osnovnij produkt asimilyaciyi U primitivnih bangiyevih vodorostej produktom asimilyaciyi ye glikogen Dodatkovimi mozhut buti agar galaktozid florizid bagatoatomni spirti manit u neznachnij kilkosti oliya Usi produkti asimilyaciyi vidkladayutsya poza mezhami hloroplastiv Citologichni osoblivostiKlitinni pokrivi predstavleni trisharovimi pektinovimi ta celyulozno pektinovimi obolonkami Zovnishnij shar kutikula utvorenij zgushenoyu polimerizovanoyu manozoyu serednij shar agaroyidom ta pektinovimi rechovinami Vnutrishnij shar skladayetsya z celyulozoyu Primitivni bangiyevi vodorosti celyuloznogo sharu pozbavleni Zv yazok mizh klitinami vidbuvayetsya za dopomogoyu plazmodesm sho prohodyat kriz pervinni ta vtorinni pori Pervinni pori utvoryuyutsya vnaslidok nepovnogo zmikannya krayiv poperechnoyi peregorodki pislya zakinchennya podilu klitini i zakriti specialnimi probkami Tip probki ye vazhlivoyu oznakoyu na rivni poryadkiv Yadernij aparat tipovo evkariotichnij Mitoz zakritij yaderna obolonka u profazi ne znikaye a perforuyetsya Centrioli vidsutni a yih funkciyu vikonuyut osoblivi bilkovi polyarni kilcya Plastidi chervonih vodorostej vkriti dvomembrannoyu obolonkoyu tilakoyidi poodinoki Na yih poverhni zoseredzheni budova yakih podibna do fikobilisom sino zelenih vodorostej Dzhgutikovi stadiyi u chervonih vodorostej povnistyu vidsutni Plani budovi talomuV mezhah viddilu predstavleno ta tipi struktur Kokoyidni formi nechislenni zustrichayutsya sered najprimitivnishih bangiyeficiyevih vodorostej Talomi vodorostej z nitchastim tipom strukturi mozhut mati nitkopodibnu abo plastinchastu formu buti odno ta bagatoyadernimi Najbilsh poshireni v mezhah viddilu predstavniki z geterotrihalnim tipom morfologichnoyi budovi tila Rist takih vodorostej vidbuvayetsya perevazhno za rahunok podilu apikalnoyi klitini Bichni nitki asimilyatori inkoli shilno zrostayutsya mizh soboyu utvoryuyuchi psevdoparenhimatozni strukturi Zalezhno vid kilkosti opirnih nitok geterotrihalni talomi podilyayut na odnovisni ta bagatovisni fontanni Rozmnozhennya ta zhittyevi cikliChervoni vodorosti rozmnozhuyutsya nestatevim ta statevim shlyahami Nestateve rozmnozhennya vidbuvayetsya vegetativno podilom klitini navpil fragmentaciyeyu bagatoklitinnih talomiv ta dodatkovimi pagonami yaki mozhut vidrostati vid slankih nitok abo pidoshvi ta za dopomogoyu spor V ostannomu vipadku rozmnozhennya zdijsnyuyetsya perevazhno ta Spori chervonih vodorostej pozbavleni obolonki j zdatni do ameboyidnogo ruhu Pri utvorenni spor u sporangiyah yak pravilo vidbuvayetsya redukcijnij podil Takim chinom spori gaployidni Monospori utvoryuyutsya poodinoko z poverhnevih korovih klitin vnaslidok vidokremlennya chastini prostoplasta klitini sporangiya kosoyu peregorodkoyu Tetraspori utvoryuyutsya po chotiri zalezhno vid napryamku ploshini podilu vidilyayut hrestopodibni zonalni ta tetraedrichni tetrasporangiyi Pri prorostanni tetraspori utvoryuyut gametofiti Statevij proces u chervonih vodorostej viklyuchno oogamnij U cholovichih statevih organah utvoryuyetsya po odnomu bezdzhugtikovomu a v zhinochih statevih organah po odnij yajceklitini Karpogon yak pravilo skladayetsya iz rozshirenoyi chastini cherevcya ta trubkopodibnogo virostu trihogini yakij vlovlyuye spermaciyi U najprostishomu vipadku karpogoni utvoryuyutsya z bud yakoyi klitini talomu u skladnishih vipadkah iz verhivkovoyi klitini osoblivih karpogonialnih nitok Klitinu vid yakoyi vidgaluzhuyetsya karpogonialna nitka nazivayut nesuchoyu inicialnoyu U bagatoh chervonih vodorostej iz klasu floridej cya klitina nadali transformuyetsya v osoblivu auksilyarnu klitinu z yakoyu karpogon zlivayetsya pislya zaplidnennya Pri statevomu procesi spermaciyi vihodyat zi spermatangiyiv pasivno perenosyatsya plinom vodi i u vipadku potraplyannya na karpogon zaplidnyut yajceklitinu Odrazu pislya zaplidnennya zigota bez periodu spokoyu prorostaye v osoblive pokolinnya ye lishe v chervonih vodorostej Na karposporofiti utvoryuyutsya karpospori yaki dayut pochatok novomu sporofitu Zhittyevij cikl perevazhno gaplodiplofaznij zi sporotichnoyu redukciyeyu j cherguvannyam troh pokolin gametofita karposporofita ta sporofita Sistema viddiluZa budovoyu karpogonu hloroplastiv sposobami nestatevogo rozmnozhennya produktami asimilyaciyi ta nayavnistyu vtorinnih spor podilyayut na Klas Bangiyeficiyevi Bangiophyceae Klas Florideophyceae PrimitkiLee R E 2008 Phycology 4th edition Cambridge University Press ISBN 978 0521638838 D Thomas 2002 Seaweeds Life Series London ISBN 0 565 09175 1 W J Woelkerling 1990 An introduction U K M Cole amp R G Sheath red Biology of the Red Algae Cambridge University Press Cambridge s 1 6 ISBN 0 521 34301 1 Kostikov Dzhagan 2006 s 149 Bojko M F Vodorosti ta mohopodibni 2019 Kostikov Dzhagan 2006 s 150 Bojko M F Sistematika nesudinnih roslin 2013 DzherelaBiohimiya chervonih vodorostej monografiya O G Sudyina ta in red O K Zolotarova NAN Ukrayini In t botaniki im M G Holodnogo K In t botaniki im M G Holodnogo NAN Ukraini 2007 321 s ris tabl Bibliogr s 251 317 ISBN 978 966 02 4295 1 Bojko M F Botanika Vodorosti ta mohopodibni ukr Pidruchnik Lira K Kiyiv 2019 272 s ISBN 978 966 2609 39 4 Kostikov I Yu Botanika Vodorosti ta gribi Navchalnij posibnik I Yu Kostikov V V Dzhagan Demchenko E M Bojko O A Bojko V R Romanenko P O Aristej K 2006 476 s ISBN 966 8458 67 2 Bojko M F Botanika Sistematika nesudinnih roslin Navch posibnik Lira K Kiyiv 2013 276 s ISBN 978 966 2609 39 4 Ce nezavershena stattya z algologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi