Тилакоїд

Тилако́їд (грец. thylakos — мішечок) — спрощена вакуоля або мішечок, який є всередині хлоропластів листків та інших зелених частин рослин. Тилакоїди мають вигляд монети, сукупність яких утворює грани; обмежений мембраною більшості ціанобактерій і пластид, основна структурна одиниця фотосинтезуючої системи. Складається з мембрани, що утворює так званий тилако́їдний про́стір. Звичайно в органелі або клітині тилакоїди розташовуються групами чи поодиноко відповідно. Тилакоїди можуть бути видовженими (ламе́ли) чи утворювати скупчення (гра́ни), на кшталт стосу монет.

Тилакоїди під електронним мікроскопом

Будова тилакоїда

Будова тилакоїда морфологічно досить проста. Він складається з мембрани, що утворює замкнутий мішечок, та розташовується в стромі пластиди чи в цитоплазмі прокаріотичної клітини (у випадку ціанобактерій).

Мембрана тилакоїда

Мембрана за своєю будовою в цілому схожа на бактеріальну мембрану та на внутрішню мембрану хлоропласта. Складається з біліпідного шару, в склад якого входять здебільшого кислі ліпіди.

Мембрани тилакоїдів вищих рослин в основному складаються з фосфоліпідів і , що нерівномірно розподілені по мембрані.

Саме на мембрані тилакоїда протікають реакцій світлової фази фотосинтезу. На самій мембрані та в ній зосереджені фотосинтетичні пігменти. На електронограмах виглядають як почерговані темні і світлі смуги завширшки приблизно 1 нм.

Ламели

Ламела — у цитології це продовження тилакоїда всередині хлоропласта (стромальний тилакоїд), що з'єднує тилакоїди одного грана з тилакоїдами іншого грана. Вони є сторонами фотосистеми I. Простіше кажучи, ламели можуть розглядатися як пара мембран, що містять хлорофіл.

Примітки

1. Strasburger, Lehrbuch der Botanik, 35. Auflage, Spektrum Akademischer Verlag, 2002.

Джерела інформації

• Raven, Peter H.; Ray F. Evert, Susan E. Eichhorn (2005). Biology of Plants (вид. 7th). New York: W.H. Freeman and Company Publishers. с. 115–127. ISBN .