Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ткани́на — сукупність клітин, не обов'язково ідентичних, але є спільного походження, що разом виконують спільну функцію. Тканинний рівень — це рівень клітинної організації, проміжний відносно клітин та усього організму. Органи утворюються функціональним об'єднанням тканин одного чи кількох видів.
| Тканина | |
 Периферичний нерв, переріз | |
| Досліджується в | гістологія |
|---|---|
| Розвиток анатомічної структури | гістогенез |
 Тканина у Вікісховищі | |
Вивченням тканин займається наука гістологія, або ж, у зв'язку із захворюваннями, гістопатологія. До набору класичних матеріалів та інструментів для дослідження тканин входять парафіновий блок, у який вводиться тканина для фіксації і зручності одержання зрізу, та оптичний мікроскоп. За останні десятиліття розвиток електронної мікроскопії, та використання заморожених зрізів тканин уможливив детальніше візуальне дослідження тканин. Ці інструменти дозволяють спостерігати звичайний вигляд здорових і уражених тканин, цим самим суттєво покращуючи клінічне діагностування та прогнозування. Ці досягнення використовує сучасна медицина, зокрема у хірургії — гістологічне дослідження є базовим для тканинної діагностики пухлин, інших патологічних станів.
Тваринні тканини
В організмі тварин та людини розрізняють 4 типи тканин:
Сполучна тканина
Сполучні тканини мають волокнисту структуру. Вони складаються з клітин, відокремлених одна від одної позаклітинною матрицею. Сполучна тканина служить для сполучення інших видів тканин, наприклад, для утворення органів, і здатна пасивно розтягуватись і стискатися.
Сполучна́ ткани́на — тканина живого організму, яка виконує опорну, захисну і трофічну функції. Складається з декількох видів клітин; переважно з фібробластів, волокон і основної тканинної речовини. Міжклітинна речовина добре виражена.
Функції: Сполучна тканина виконує опорну, захисну і трофічну функції.
Трофічна — бере участь в обміні речовин (кров, лімфа, жирова), тому в таких видах сполучної тканини багато міжклітинної речовини.
Захисна — клітини здатні до фагоцитозу і беруть участь в процесах імунітету та зсідання крові.
Опорна — утворює зв'язки, сухожилля, хрящі, [кістки] (в таких видах сполучної тканини мало міжклітинної речовини, або вона щільна, наприклад кісткова, за рахунок наявності в ній солей, також в ній є волокна). Бере участь у загоюванні ран, бо має найвищу здатність до регенерації.
Види: Кількість і вигляд клітин та волокон, а також кількість і склад основної речовини у різних видів сполучної тканини відрізняються залежно від їхніх функцій. Розрізняють декілька видів сполучної тканини: кісткову, хрящову, жирову та інші. До сполучної тканини відносяться також кров та лімфа. Сполучна тканина утворює строму практично всіх органів.
Власне сполучна тканина складається з клітин (фібробластів) і міжклітинної речовини (волокна з білків колагену й еластину); її поділяють на пухку та щільну. Пухка сполучна тканина з'єднує шкіру зі структурами, які лежать під нею, вкриває кровоносні судини та нерви. Щільна сполучна тканина утворює дерму, сухожилки, зв'язки.
Сполучна тканина зі спеціальними функціями представлена жировою тканиною і пігментними клітинами. Жирова тканина складається з клітин (ліпоцитів) і утворює жирові депо організму — підшкірну жирову клітковину, сальники. Пігментні клітини розсіяні в шкірі; вони містять пігмент меланін, який захищає організм від ультрафіолетового випромінювання.
Тверда сполучна тканина представлена кістковою і хрящовою тканинами, а рідка — кров'ю та лімфою
Нервова тканина
Клітини, що утворюють центральну та периферичну нервову систему, класифікуються як нервова тканина. З нервової тканини складається головний і спинний мозок, що утворюють центральну нервову систему, й черепно-мозкові та спинномозкові нерви, що утворюють периферичну нервову систему, а також . Нервова тканина забезпечує обмін сигналами між різними структурами організму, а також зв'язок організму з навколишнім середовищем. Клітини, з яких складається нервова тканина, — нейрони забезпечують важливу властивість організмів — подразливість. Нейрони мають відростки. Вони здатні сприймати подразнення та проводити їх до різних тканин та органів. Нервова тканина забезпечує досконалу регуляцію життєвих функцій організму тварин.
М'язова тканина
Здійснюють скорочення серцевого і скелетних м'язів, внутрішніх органів, зміну діаметра кровоносних судин. Залежно від особливостей розташування і виконуваних функцій буває:
- поперечно-посмугована скелетна м'язова тканина;
- поперечно-посмугована серцева м'язова тканина;
- гладенька м'язова тканина кровоносних судин і внутрішніх органів (шлунка, сечового міхура, тощо).
М'язові тканини поділяють на непосмуговані (гладенькі) та посмуговані (поперечносмугасті). М'язові клітини містять пучечки міофібрили, утворені білками, здатними до скорочення.
Клітини непосмугованої м'язової тканини мають переважно веретеноподібну форму і одне ядро. Скорочення таких м'язів досить повільні. Непосмуговані м'язи входять до складу оболонок внутрішніх органів хребетних тварин.
Посмугована м'язова тканина складається з великих видовжених багатоядерних клітин. Свою назву — посмугована — ця тканина дістала тому, що в її міофібрилах поперемінно чергуються світлі та темні ділянки. Посмуговані м'язи здатні скорочуватись значно швидше, ніж непосмуговані.
Епітеліальна тканина
Епітеліальні тканини утворені шарами клітин, що вистилають поверхні органів (наприклад, поверхню шкіри, дихальних шляхів, репродуктивної системи, внутрішню поверхню травної системи). Клітини епітелію щільно прилягають одна до одної, забезпечуючи таким чином наявність бар'єру між зовнішнім середовищем та органом. Крім захисної функції, епітеліальна тканина може виконувати також видільну та поглинальну. Через ці тканини може відбуватися газообмін, надходження одних сполук в організм та виведення з нього інших. Клітини епітелію можуть вистилати зсередини різні органи або порожнину тіла.
Особливий різновид епітелію — залозистий. Його клітини входять до складу покривного епітелію або епітелію, який вистилає внутрішні органи, чи є у складі спеціалізованих залоз. Наприклад, залозистий епітелій входить до складу травних залоз (слинних, підшлункової залози, печінки). Вони виробляють речовини, які забезпечують перетравлення їжі.
Спільними рисами будови різних видів епітеліальних тканин є те, що їхні клітини дуже щільно прилягають одна до одної, міжклітинна речовина розвинена слабо.
Епітеліальна тканина служить для захисту організму від мікроорганізмів, механічних пошкоджень, втрати рідини тощо.Види епітелію: плоский, кубічний, війчастий, залозистий.
Рослинні тканини
Тканини рослин є об'єктом вивчення гістології рослин. Перша класифікація тканин була розроблена Н.Грю ще у XVIII столітті.
Здебільшого рослинні тканини поділяють на шість груп.
- Меристематичні (твірні).
- Покривні.
- Основні (паренхіматичні).
- Механічні.
- Провідні.
- Видільні.
Серед тканин рослин виділяють малодиференційовані — твірні та високодиференційовані — постійні. Твірні тканини (меристема) забезпечують ріст, розвиток внутрішньої структури, формують постійні тканини, що становлять у рослинах системи: покривних тканин рослин, провідних тканин рослин, і основних тканин. До системи основних тканин відносять механічні тканини рослин, асиміляційні (), , , або видільні (), та . Тканини рослин вивчає анатомія рослин, гістологія рослин. Провідні тканини — це тканини, по яких здійснюється переміщення розчинених речовин по рослині (видовжені трубки-судини в деревині стебла тощо). Основні тканини — це тканини, які є переважаючими в тілі рослини. У них запасаються речовини, відбувається фотосинтез тощо (наприклад м'якуш кавуна, у клітинах якого накопичуються солодкі речовини та вода). Вищі рослини побудовані з різних тканин. Ця різноманітність є наслідком пристосування рослин до різних умов наземного середовища, у яких вони формувалися, та різних функцій, які вони виконують протягом життя. Найбільша різноманітність тканин притаманна покритонасінним, які мають найвищий рівень організації в рослинному світі. З тканин у рослин утворюються органи. Наприклад, листок на своїй поверхні має покривну тканину, всередині — основну тканину, у якій здійснюється фотосинтез, і провідну тканину, яка забезпечує транспорт речовин. Отже, тканинну будову мають наземні рослини. Різноманітність рослинних тканин, особливості їхньої будови й функціонування зумовлені пристосуванням рослин до життя на суходолі
Меристематична тканина
Меристема — твірна рослинна тканина, з якої можуть утворюватися всі інші тканини, меристематичні клітини тривалий час зберігають здатність до поділу з утворенням нових неспеціалізованих клітин.
Клітини меристеми сплющені, дрібні, щільно розташовані одна біля одної, без міжклітинників, в центрі клітин розташоване ядро, вакуолі дрібні, численні, клітинна оболонка первинна, наявні лише попередники пластид.
Меристеми класифікують за положенням їх в рослині:
- Верхівкові (апікальні).
- Бічні (латеральні).
- Вставні (інтеркалярні).
Та за походженням:
- первинні
- вторинні.
Основна тканина
Основні тканини (паренхіми) — тканини рослин, що складаються із живих клітин різної форми і виконують різні функції: виповняючу, асиміляційну, газообміну, запасаючу, видільну та інші. Характеризується великими міжклітинниками (особливо в аеренхімі), тонкими целюлозними оболонками. Паренхіма, по суті є недиференційованою тканиною, але існують певні модифікації, а саме: епідерміс, аеренхіма, хлоренхіма (фотосинтезуюча стовпчаста або губчаста) запасаюча. Основні тканини заповнюють органи рослини, тому складаються переважно з живих клітин і добре розвинених міжклітинників, тобто повітряних порожнин. Залежно від того, де знаходиться основна тканина, вона може виконувати різні функції: у клітинах листків і молодих стебел відбувається фотосинтез (хлорофілоносна тканина); у клітинах серцевини стебла накопичуються поживні речовини (запасаюча тканина), у клітинах стебла кактусів накопичується вода (водоносна тканина). Основну тканину, що надає рослині міцності, тобто є для неї опорою, називають механічною тканиною.
Механічна тканина
Механічні тканини виконують опорні функції: надають рослині пружності та міцності, підтримують її частини в певному положенні. Складаються з живих або відмерлих клітин. Живі клітини механічної тканини мають нерівномірно потовщені стінки і розташовані під покривною тканиною і входять здебільшого до складу кори молодих пагонів(переважно дводольних рослин).
Епідерміс одношарова, безбарвна паренхіма, що покриває органи рослини і перешкоджає випаровуванню води та проникненню патогенних організмів.
Особливості:
- у дводольних клітини неправильної форми, з вигинами.
- у однодольних правильної форми.
- не містить хлорофілу
- має продихи, що мають хлоропласти(функція транспірації та газообоміну), на нижній поверхні листка продихів більше (крім півників, у яких продихи з обох боків і елодеї, у якої продихів немає)
- може мати залозисті волоски на своїй поверхні або трихоми для захисту та додаткового зменшення випаровування води особливо у ксерофітів.
на поверхню епідермісу може виділятись кутин або кутикула (тобто восковий шар)
Стовпчаста фотосинтезуюча паренхіма розташована під верхнім епідермісом листка, має багато хлоропластів.
Губчаста фотосинтезуюча паренхіма виконує в основному функцію газообміну та аерації.
Запасаюча містить лейкопласти (тип пластид), де може запасатись крохмаль
Джерела
- Біологічний словник / за ред. I. Г. Підоплічка. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974. — Т. 3. — 552 с. (С.?)
- Тейлор Д., Грин Н., Стаут У. Биология. В 3 т.(Т.?, С.?)
- Raven, Peter H., Evert, Ray F., & Eichhorn, Susan E. (1986). Biology of Plants (4th ed.). New York: Worth Publishers. .
- Roeckelein, Jon E. (1998). Dictionary of Theories, Laws, and Concepts in Psychology. Greenwood Publishing Group. ISBN . Процитовано 1 January 2013.
Посилання
- Тканини // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- ТКАНИНИ
- ТКАНИНИ РОСЛИННІ
- ТКАНИНИ ТВАРИННІ
 | Це незавершена стаття з гістології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tkani na sukupnist klitin ne obov yazkovo identichnih ale ye spilnogo pohodzhennya sho razom vikonuyut spilnu funkciyu Tkaninnij riven ce riven klitinnoyi organizaciyi promizhnij vidnosno klitin ta usogo organizmu Organi utvoryuyutsya funkcionalnim ob yednannyam tkanin odnogo chi kilkoh vidiv TkaninaPeriferichnij nerv pererizDoslidzhuyetsya vgistologiyaRozvitok anatomichnoyi strukturigistogenez Tkanina u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tkanina znachennya Sudini mikrocirkulyaciyi Vivchennyam tkanin zajmayetsya nauka gistologiya abo zh u zv yazku iz zahvoryuvannyami gistopatologiya Do naboru klasichnih materialiv ta instrumentiv dlya doslidzhennya tkanin vhodyat parafinovij blok u yakij vvoditsya tkanina dlya fiksaciyi i zruchnosti oderzhannya zrizu ta optichnij mikroskop Za ostanni desyatilittya rozvitok elektronnoyi mikroskopiyi ta vikoristannya zamorozhenih zriziv tkanin umozhliviv detalnishe vizualne doslidzhennya tkanin Ci instrumenti dozvolyayut sposterigati zvichajnij viglyad zdorovih i urazhenih tkanin cim samim suttyevo pokrashuyuchi klinichne diagnostuvannya ta prognozuvannya Ci dosyagnennya vikoristovuye suchasna medicina zokrema u hirurgiyi gistologichne doslidzhennya ye bazovim dlya tkaninnoyi diagnostiki puhlin inshih patologichnih staniv Tvarinni tkaniniV organizmi tvarin ta lyudini rozriznyayut 4 tipi tkanin spoluchna tkanina m yazova tkanina nervova tkanina epitelialna tkanina Spoluchna tkanina Spoluchni tkanini mayut voloknistu strukturu Voni skladayutsya z klitin vidokremlenih odna vid odnoyi pozaklitinnoyu matriceyu Spoluchna tkanina sluzhit dlya spoluchennya inshih vidiv tkanin napriklad dlya utvorennya organiv i zdatna pasivno roztyaguvatis i stiskatisya Spoluchna tkani na tkanina zhivogo organizmu yaka vikonuye opornu zahisnu i trofichnu funkciyi Skladayetsya z dekilkoh vidiv klitin perevazhno z fibroblastiv volokon i osnovnoyi tkaninnoyi rechovini Mizhklitinna rechovina dobre virazhena Funkciyi Spoluchna tkanina vikonuye opornu zahisnu i trofichnu funkciyi Trofichna bere uchast v obmini rechovin krov limfa zhirova tomu v takih vidah spoluchnoyi tkanini bagato mizhklitinnoyi rechovini Zahisna klitini zdatni do fagocitozu i berut uchast v procesah imunitetu ta zsidannya krovi Oporna utvoryuye zv yazki suhozhillya hryashi kistki v takih vidah spoluchnoyi tkanini malo mizhklitinnoyi rechovini abo vona shilna napriklad kistkova za rahunok nayavnosti v nij solej takozh v nij ye volokna Bere uchast u zagoyuvanni ran bo maye najvishu zdatnist do regeneraciyi Vidi Kilkist i viglyad klitin ta volokon a takozh kilkist i sklad osnovnoyi rechovini u riznih vidiv spoluchnoyi tkanini vidriznyayutsya zalezhno vid yihnih funkcij Rozriznyayut dekilka vidiv spoluchnoyi tkanini kistkovu hryashovu zhirovu ta inshi Do spoluchnoyi tkanini vidnosyatsya takozh krov ta limfa Spoluchna tkanina utvoryuye stromu praktichno vsih organiv Vlasne spoluchna tkanina skladayetsya z klitin fibroblastiv i mizhklitinnoyi rechovini volokna z bilkiv kolagenu j elastinu yiyi podilyayut na puhku ta shilnu Puhka spoluchna tkanina z yednuye shkiru zi strukturami yaki lezhat pid neyu vkrivaye krovonosni sudini ta nervi Shilna spoluchna tkanina utvoryuye dermu suhozhilki zv yazki Spoluchna tkanina zi specialnimi funkciyami predstavlena zhirovoyu tkaninoyu i pigmentnimi klitinami Zhirova tkanina skladayetsya z klitin lipocitiv i utvoryuye zhirovi depo organizmu pidshkirnu zhirovu klitkovinu salniki Pigmentni klitini rozsiyani v shkiri voni mistyat pigment melanin yakij zahishaye organizm vid ultrafioletovogo viprominyuvannya Tverda spoluchna tkanina predstavlena kistkovoyu i hryashovoyu tkaninami a ridka krov yu ta limfoyu Nervova tkanina Klitini sho utvoryuyut centralnu ta periferichnu nervovu sistemu klasifikuyutsya yak nervova tkanina Z nervovoyi tkanini skladayetsya golovnij i spinnij mozok sho utvoryuyut centralnu nervovu sistemu j cherepno mozkovi ta spinnomozkovi nervi sho utvoryuyut periferichnu nervovu sistemu a takozh Nervova tkanina zabezpechuye obmin signalami mizh riznimi strukturami organizmu a takozh zv yazok organizmu z navkolishnim seredovishem Klitini z yakih skladayetsya nervova tkanina nejroni zabezpechuyut vazhlivu vlastivist organizmiv podrazlivist Nejroni mayut vidrostki Voni zdatni sprijmati podraznennya ta provoditi yih do riznih tkanin ta organiv Nervova tkanina zabezpechuye doskonalu regulyaciyu zhittyevih funkcij organizmu tvarin M yazova tkanina Zdijsnyuyut skorochennya sercevogo i skeletnih m yaziv vnutrishnih organiv zminu diametra krovonosnih sudin Zalezhno vid osoblivostej roztashuvannya i vikonuvanih funkcij buvaye poperechno posmugovana skeletna m yazova tkanina poperechno posmugovana serceva m yazova tkanina gladenka m yazova tkanina krovonosnih sudin i vnutrishnih organiv shlunka sechovogo mihura tosho M yazovi tkanini podilyayut na neposmugovani gladenki ta posmugovani poperechnosmugasti M yazovi klitini mistyat puchechki miofibrili utvoreni bilkami zdatnimi do skorochennya Klitini neposmugovanoyi m yazovoyi tkanini mayut perevazhno veretenopodibnu formu i odne yadro Skorochennya takih m yaziv dosit povilni Neposmugovani m yazi vhodyat do skladu obolonok vnutrishnih organiv hrebetnih tvarin Posmugovana m yazova tkanina skladayetsya z velikih vidovzhenih bagatoyadernih klitin Svoyu nazvu posmugovana cya tkanina distala tomu sho v yiyi miofibrilah popereminno cherguyutsya svitli ta temni dilyanki Posmugovani m yazi zdatni skorochuvatis znachno shvidshe nizh neposmugovani Epitelialna tkanina Epitelialni tkanini utvoreni sharami klitin sho vistilayut poverhni organiv napriklad poverhnyu shkiri dihalnih shlyahiv reproduktivnoyi sistemi vnutrishnyu poverhnyu travnoyi sistemi Klitini epiteliyu shilno prilyagayut odna do odnoyi zabezpechuyuchi takim chinom nayavnist bar yeru mizh zovnishnim seredovishem ta organom Krim zahisnoyi funkciyi epitelialna tkanina mozhe vikonuvati takozh vidilnu ta poglinalnu Cherez ci tkanini mozhe vidbuvatisya gazoobmin nadhodzhennya odnih spoluk v organizm ta vivedennya z nogo inshih Klitini epiteliyu mozhut vistilati zseredini rizni organi abo porozhninu tila Osoblivij riznovid epiteliyu zalozistij Jogo klitini vhodyat do skladu pokrivnogo epiteliyu abo epiteliyu yakij vistilaye vnutrishni organi chi ye u skladi specializovanih zaloz Napriklad zalozistij epitelij vhodit do skladu travnih zaloz slinnih pidshlunkovoyi zalozi pechinki Voni viroblyayut rechovini yaki zabezpechuyut peretravlennya yizhi Spilnimi risami budovi riznih vidiv epitelialnih tkanin ye te sho yihni klitini duzhe shilno prilyagayut odna do odnoyi mizhklitinna rechovina rozvinena slabo Epitelialna tkanina sluzhit dlya zahistu organizmu vid mikroorganizmiv mehanichnih poshkodzhen vtrati ridini tosho Vidi epiteliyu ploskij kubichnij vijchastij zalozistij Roslinni tkaniniTkanini roslin ye ob yektom vivchennya gistologiyi roslin Persha klasifikaciya tkanin bula rozroblena N Gryu she u XVIII stolitti Zdebilshogo roslinni tkanini podilyayut na shist grup Meristematichni tvirni Pokrivni Osnovni parenhimatichni Mehanichni Providni Vidilni Sered tkanin roslin vidilyayut malodiferencijovani tvirni ta visokodiferencijovani postijni Tvirni tkanini meristema zabezpechuyut rist rozvitok vnutrishnoyi strukturi formuyut postijni tkanini sho stanovlyat u roslinah sistemi pokrivnih tkanin roslin providnih tkanin roslin i osnovnih tkanin Do sistemi osnovnih tkanin vidnosyat mehanichni tkanini roslin asimilyacijni abo vidilni ta Tkanini roslin vivchaye anatomiya roslin gistologiya roslin Providni tkanini ce tkanini po yakih zdijsnyuyetsya peremishennya rozchinenih rechovin po roslini vidovzheni trubki sudini v derevini stebla tosho Osnovni tkanini ce tkanini yaki ye perevazhayuchimi v tili roslini U nih zapasayutsya rechovini vidbuvayetsya fotosintez tosho napriklad m yakush kavuna u klitinah yakogo nakopichuyutsya solodki rechovini ta voda Vishi roslini pobudovani z riznih tkanin Cya riznomanitnist ye naslidkom pristosuvannya roslin do riznih umov nazemnogo seredovisha u yakih voni formuvalisya ta riznih funkcij yaki voni vikonuyut protyagom zhittya Najbilsha riznomanitnist tkanin pritamanna pokritonasinnim yaki mayut najvishij riven organizaciyi v roslinnomu sviti Z tkanin u roslin utvoryuyutsya organi Napriklad listok na svoyij poverhni maye pokrivnu tkaninu vseredini osnovnu tkaninu u yakij zdijsnyuyetsya fotosintez i providnu tkaninu yaka zabezpechuye transport rechovin Otzhe tkaninnu budovu mayut nazemni roslini Riznomanitnist roslinnih tkanin osoblivosti yihnoyi budovi j funkcionuvannya zumovleni pristosuvannyam roslin do zhittya na suhodoli Meristematichna tkanina Meristema tvirna roslinna tkanina z yakoyi mozhut utvoryuvatisya vsi inshi tkanini meristematichni klitini trivalij chas zberigayut zdatnist do podilu z utvorennyam novih nespecializovanih klitin Klitini meristemi splyusheni dribni shilno roztashovani odna bilya odnoyi bez mizhklitinnikiv v centri klitin roztashovane yadro vakuoli dribni chislenni klitinna obolonka pervinna nayavni lishe poperedniki plastid Meristemi klasifikuyut za polozhennyam yih v roslini Verhivkovi apikalni Bichni lateralni Vstavni interkalyarni Ta za pohodzhennyam pervinni vtorinni Osnovna tkanina Osnovni tkanini parenhimi tkanini roslin sho skladayutsya iz zhivih klitin riznoyi formi i vikonuyut rizni funkciyi vipovnyayuchu asimilyacijnu gazoobminu zapasayuchu vidilnu ta inshi Harakterizuyetsya velikimi mizhklitinnikami osoblivo v aerenhimi tonkimi celyuloznimi obolonkami Parenhima po suti ye nediferencijovanoyu tkaninoyu ale isnuyut pevni modifikaciyi a same epidermis aerenhima hlorenhima fotosintezuyucha stovpchasta abo gubchasta zapasayucha Osnovni tkanini zapovnyuyut organi roslini tomu skladayutsya perevazhno z zhivih klitin i dobre rozvinenih mizhklitinnikiv tobto povitryanih porozhnin Zalezhno vid togo de znahoditsya osnovna tkanina vona mozhe vikonuvati rizni funkciyi u klitinah listkiv i molodih stebel vidbuvayetsya fotosintez hlorofilonosna tkanina u klitinah sercevini stebla nakopichuyutsya pozhivni rechovini zapasayucha tkanina u klitinah stebla kaktusiv nakopichuyetsya voda vodonosna tkanina Osnovnu tkaninu sho nadaye roslini micnosti tobto ye dlya neyi oporoyu nazivayut mehanichnoyu tkaninoyu Mehanichna tkanina Mehanichni tkanini vikonuyut oporni funkciyi nadayut roslini pruzhnosti ta micnosti pidtrimuyut yiyi chastini v pevnomu polozhenni Skladayutsya z zhivih abo vidmerlih klitin Zhivi klitini mehanichnoyi tkanini mayut nerivnomirno potovsheni stinki i roztashovani pid pokrivnoyu tkaninoyu i vhodyat zdebilshogo do skladu kori molodih pagoniv perevazhno dvodolnih roslin Epidermis odnosharova bezbarvna parenhima sho pokrivaye organi roslini i pereshkodzhaye viparovuvannyu vodi ta proniknennyu patogennih organizmiv Osoblivosti u dvodolnih klitini nepravilnoyi formi z viginami u odnodolnih pravilnoyi formi ne mistit hlorofilu maye prodihi sho mayut hloroplasti funkciya transpiraciyi ta gazoobominu na nizhnij poverhni listka prodihiv bilshe krim pivnikiv u yakih prodihi z oboh bokiv i elodeyi u yakoyi prodihiv nemaye mozhe mati zalozisti voloski na svoyij poverhni abo trihomi dlya zahistu ta dodatkovogo zmenshennya viparovuvannya vodi osoblivo u kserofitiv na poverhnyu epidermisu mozhe vidilyatis kutin abo kutikula tobto voskovij shar Stovpchasta fotosintezuyucha parenhima roztashovana pid verhnim epidermisom listka maye bagato hloroplastiv Gubchasta fotosintezuyucha parenhima vikonuye v osnovnomu funkciyu gazoobminu ta aeraciyi Zapasayucha mistit lejkoplasti tip plastid de mozhe zapasatis krohmalDzherelaBiologichnij slovnik za red I G Pidoplichka K Golovna redakciya URE 1974 T 3 552 s S Tejlor D Grin N Staut U Biologiya V 3 t T S Raven Peter H Evert Ray F amp Eichhorn Susan E 1986 Biology of Plants 4th ed New York Worth Publishers ISBN 087901315X Roeckelein Jon E 1998 Dictionary of Theories Laws and Concepts in Psychology Greenwood Publishing Group ISBN 978 0313304606 Procitovano 1 January 2013 PosilannyaTkanini Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 TKANINI TKANINI ROSLINNI TKANINI TVARINNICe nezavershena stattya z gistologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi