Окислення

Окислення^[], окиснення^[] (англ. oxidation, нім. Oxydation f) — реакція окислювача із субстратом, наслідком якої є утворення кислот чи кислотних ангідридів. За іншим тлумачення, окислення — хімічний процес, під час якого елемент (або сполука) втрачає електрони, при цьому ступінь окислення її елементів підвищується (див. Окиснення). У початковому значенні термін застосовувався виключно до хімічних реакцій з утворенням кислот чи кислотних ангідридів, а гіпотетичний елемент, відповідальний за посилення кислотних властивостей, було названо «кисень». З часом, однак, термін поширився й на хімічні реакції, що відбувались без утворення кислот чи без участі кисню.

Приклад

1. Синтез ізонікотинової кислоти:

4-С₂Н₅-С₅Н₄N →a→ 4-HOOC-C₅H₄N

де: KMnO₄

Див. також

• Окиснення

Література

• Тлумачний термінологічний словник з органічної та фізико-органічної хімії // укладачі Й.Опейда, О.Швайка. — К.: Наукова думка. — 1997. 532 с. ^[]
• Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. . ^[]
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — . ^[]