Кінбурнська протока розташована між краєм Кінбурнської коси та Очаківським мисом і крізь неї, змішані води Дніпра та Південного Бугу з Дніпровсько-Бузького лиману, вливаються до Чорного моря. Завширшки, протока сягає 3,6 кілометри, а глибина її становить більше 20 метрів (середня — 4…6 метрів). Протока є судноплавною і станом на 2020 роки, тут проходили судна з осадкою 11 метрів.
Річки Дніпро і Південний Буг впадають до Дніпровсько-Бузького лиману й утворюють загальне морське гирло, зі складним гирловим узмор'ям, що складається з двох взаємопов'язаних частин: Дніпровсько-Бузького лиману і прилеглої північно-західної частини Чорного моря, на яку поширюється вплив стоку цих річок. Течії в Кінбурнській протоці багатошарові (в один і той же час, теплі поверхневі води можуть вливатися у море, а нижні холодні шари води, натомість можуть рухатися з моря до лиману), до того-ж обмін водою, речовинами й тепловою енергією між цими частинами (морем і лиманом) змінюють свій напрямок — 4 рази на добу (припливи-відпливи). На поверхневі течії, дуже впливають сила та напрямок вітрів: північний та східний вітри виганяють воду до Чорного моря, південний та західний, навпаки — збільшують рівень води в лимані.
Крізь Кінбурнську протоку (за даними Морського гідрофізичного інституту НАН України, Севастополь), річка Дніпро, яка протікає територіями, відповідно Російської Федерації, Білорусі і України, разом з Південним Бугом виносить в Чорне море, в середньому за рік: 45.3 км³ води, 1 млн тонн наносів, 16.5 млн тонн мінеральних, 186 тис. тонн біогенних та 14.8 тис. тонн забруднювальних речовин.
Річний водообмін крізь Кінбурнську протоку становить приблизно 86.3 та 40.7 кубічних кілометрів (відповідно прямий потік і зворотний потік).
Природа
Найспекотнішими місяцями у цій місцині, є липень та серпень (до +33°С). Безвітряної погоди майже не буває (вночі вітер може посилюватися) — найчастіше дме вітер північних напрямків, в середньому до 10…12 (іноді до 20) метрів на секунду. Біля кінбурнської протоки наприкінці коси, ночує і відпочиває величезна кількість морських птахів через що тут є стійкий ядучий запах пташиного посліду.
Навесні, Кінбурнською протокою до лиману та Південного Бугу, на нерест з Чорного та Азовського морів, заходить вид оселедців пузанок азовський, а восени може заходити риба лобань, залежно від солоності води, іноді запливають поодинокі дельфіни.
Під час дуже сильного південного вітру, горішня течія може виносити протокою з моря медуз та інших дрібних морських тварин Південним Бугом, аж до Нової Одеси.
Дуже рідко, протока замерзає.
Історичні події біля протоки
Біля Кінбурнської протоки, в часи боротьби українського народу з Османською імперією за панування над Чорним морем — 1607 року, козаки на чолі з Петром Сагайдачним розбили турецьку флотилію під Очаковом, а вже 1613 року, крізь протоку, запорозькі козаки на чайках здійснили два походи на Османське узбережжя, і на зворотному шляху в гирлі Дніпра, розбили турецьку флотилію та захопили шість турецьких галер. Морські походи запорозьких козаків повторювалися і надалі. 1669 року, українські козаки кошового отамана Івана Сірка зруйнували турецьку фортецю Очаків й звільнили 7 тисяч полонених.
1736 року, на Кінбурнській косі російським військом, було захоплено та зруйновано невелику фортецю Кінбурн, яку побудували османи у XV столітті під час їх зазіхань на північне причорномор'я і яка можливо, насамперед мала символічне значення (застовпити землі для Османської імперії), оскільки найпотужніша на тоді турецька гармата угорського виробництва Базиліка, била на 2 км зі швидкострільністю — один постріл на годину і була надзвичайно неточною, а сам лиман сягає більше 10 кілометрів завширшки. Турки відновили фортецю, але з 1774 року вона перейшла до Російської імперії. 1787 року Суворов разом з 4-тисячним російським корпусом і за участі українських козаків Чорноморської флотилії, розбив біля фортеці 5-ти тисячний турецький десант. У жовтні 1855 під час Кримської війни фортецю було зруйновано п'ятигодинним артилерійським вогнем англо-французького флоту.
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinburnska protoka roztashovana mizh krayem Kinburnskoyi kosi ta Ochakivskim misom i kriz neyi zmishani vodi Dnipra ta Pivdennogo Bugu z Dniprovsko Buzkogo limanu vlivayutsya do Chornogo morya Zavshirshki protoka syagaye 3 6 kilometri a glibina yiyi stanovit bilshe 20 metriv serednya 4 6 metriv Protoka ye sudnoplavnoyu i stanom na 2020 roki tut prohodili sudna z osadkoyu 11 metriv Dniprovsko Buzkij limanGidrologiyaRichki Dnipro i Pivdennij Bug vpadayut do Dniprovsko Buzkogo limanu j utvoryuyut zagalne morske girlo zi skladnim girlovim uzmor yam sho skladayetsya z dvoh vzayemopov yazanih chastin Dniprovsko Buzkogo limanu i prilegloyi pivnichno zahidnoyi chastini Chornogo morya na yaku poshiryuyetsya vpliv stoku cih richok Techiyi v Kinburnskij protoci bagatosharovi v odin i toj zhe chas tepli poverhnevi vodi mozhut vlivatisya u more a nizhni holodni shari vodi natomist mozhut ruhatisya z morya do limanu do togo zh obmin vodoyu rechovinami j teplovoyu energiyeyu mizh cimi chastinami morem i limanom zminyuyut svij napryamok 4 razi na dobu priplivi vidplivi Na poverhnevi techiyi duzhe vplivayut sila ta napryamok vitriv pivnichnij ta shidnij vitri viganyayut vodu do Chornogo morya pivdennij ta zahidnij navpaki zbilshuyut riven vodi v limani Dniprovski vodi z nevelikimi domishkami vod Pivdennogo Bugu 5 7 Ingulu 0 5 Ingulcya 0 3 pravoruch vlivayutsya u Chorne more livoruch Kriz Kinburnsku protoku za danimi Morskogo gidrofizichnogo institutu NAN Ukrayini Sevastopol richka Dnipro yaka protikaye teritoriyami vidpovidno Rosijskoyi Federaciyi Bilorusi i Ukrayini razom z Pivdennim Bugom vinosit v Chorne more v serednomu za rik 45 3 km vodi 1 mln tonn nanosiv 16 5 mln tonn mineralnih 186 tis tonn biogennih ta 14 8 tis tonn zabrudnyuvalnih rechovin Richnij vodoobmin kriz Kinburnsku protoku stanovit priblizno 86 3 ta 40 7 kubichnih kilometriv vidpovidno pryamij potik i zvorotnij potik PrirodaNajspekotnishimi misyacyami u cij miscini ye lipen ta serpen do 33 S Bezvitryanoyi pogodi majzhe ne buvaye vnochi viter mozhe posilyuvatisya najchastishe dme viter pivnichnih napryamkiv v serednomu do 10 12 inodi do 20 metriv na sekundu Bilya kinburnskoyi protoki naprikinci kosi nochuye i vidpochivaye velichezna kilkist morskih ptahiv cherez sho tut ye stijkij yaduchij zapah ptashinogo poslidu Navesni Kinburnskoyu protokoyu do limanu ta Pivdennogo Bugu na nerest z Chornogo ta Azovskogo moriv zahodit vid oseledciv puzanok azovskij a voseni mozhe zahoditi riba loban zalezhno vid solonosti vodi inodi zaplivayut poodinoki delfini Pid chas duzhe silnogo pivdennogo vitru gorishnya techiya mozhe vinositi protokoyu z morya meduz ta inshih dribnih morskih tvarin Pivdennim Bugom azh do Novoyi Odesi Duzhe ridko protoka zamerzaye Istorichni podiyi bilya protokiKinburnska strilka za 300 metriv do protoki pravoruch liman livoruch more vidno slid avtomobilya ekologichnogo patrulya Bilya Kinburnskoyi protoki v chasi borotbi ukrayinskogo narodu z Osmanskoyu imperiyeyu za panuvannya nad Chornim morem 1607 roku kozaki na choli z Petrom Sagajdachnim rozbili turecku flotiliyu pid Ochakovom a vzhe 1613 roku kriz protoku zaporozki kozaki na chajkah zdijsnili dva pohodi na Osmanske uzberezhzhya i na zvorotnomu shlyahu v girli Dnipra rozbili turecku flotiliyu ta zahopili shist tureckih galer Morski pohodi zaporozkih kozakiv povtoryuvalisya i nadali 1669 roku ukrayinski kozaki koshovogo otamana Ivana Sirka zrujnuvali turecku fortecyu Ochakiv j zvilnili 7 tisyach polonenih 1736 roku na Kinburnskij kosi rosijskim vijskom bulo zahopleno ta zrujnovano neveliku fortecyu Kinburn yaku pobuduvali osmani u XV stolitti pid chas yih zazihan na pivnichne prichornomor ya i yaka mozhlivo nasampered mala simvolichne znachennya zastovpiti zemli dlya Osmanskoyi imperiyi oskilki najpotuzhnisha na todi turecka garmata ugorskogo virobnictva Bazilika bila na 2 km zi shvidkostrilnistyu odin postril na godinu i bula nadzvichajno netochnoyu a sam liman syagaye bilshe 10 kilometriv zavshirshki Turki vidnovili fortecyu ale z 1774 roku vona perejshla do Rosijskoyi imperiyi 1787 roku Suvorov razom z 4 tisyachnim rosijskim korpusom i za uchasti ukrayinskih kozakiv Chornomorskoyi flotiliyi rozbiv bilya forteci 5 ti tisyachnij tureckij desant U zhovtni 1855 pid chas Krimskoyi vijni fortecyu bulo zrujnovano p yatigodinnim artilerijskim vognem anglo francuzkogo flotu Div takozhMorski pohodi zaporozkih kozakiv Kinburnskij pivostriv Dniprovsko Buzkij liman Chorne morePosilannya