Атака Кі́нбурну — морське бомбардування і захоплення союзним британо-французьким флотом фортеці Кінбурн під час Кримської війни. Перший в історії випадок застосування броненосців у бою.
Кінбурнська баталія (1855) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Кримська війна | |||||||
Бомбардування фортеці Кінбурн (ілюстрація L'Illustration-Journal Universel, 1855 ) | |||||||
Координати: 46°33′40″ пн. ш. 31°31′27″ сх. д. / 46.56111111113888512° пн. ш. 31.52416666669444467° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Велика Британія, Французька імперія | Російська імперія | ||||||
Військові сили | |||||||
9500 | 1460 |
Склад сил сторін
Чисельність коаліційного флоту становила 50 британських і 40 французьких кораблів різних класів, а також три броненосні плавучі батареї, притягнені морем на буксирах з Тулону, які відіграли вирішальну роль в битві.
Броненосні батареї являли собою несамохідні судна тоннажем 1400 тон, довжиною 55, завширшки 13 і осадкою 2,8 м. Вони були побудовані з деревини, але мали броню завтовшки до 35 см, покладену на дерев'яну підкладку. Озброєння становило 18 50-фунтових мортир на батарейній палубі. Судна мали спеціальні броньовані надбудови — командні пункти.
На кораблях і суднах знаходилося до 9500 осіб десанту.
Кінбурнська фортеця мала 70 гармат, головним чином, 24-фунтового калібру, дві дев'ятигарматні батареї було висунуто в північну частину коси — ближче до фарватеру. Гарнізон нараховував 37 офіцерів і 1427 солдатів.
Хід баталії
Британо-французький флот на чолі із адміралом Брюа, який вийшов з Балаклавської і Комишової бухт під Севастополем, 14 жовтня 1855 року став на якір недалеко від Кінбурнської коси, якою закінчується Кінбурнський півострів.
Перший союзний десант був висаджений на косу в ніч на 15 жовтня. Десантники відразу окопалися. Вранці британо-французька ескадра розпочала бомбардування фортеці, але через шторм змушена була його припинити. Обстріл продовжився 17 жовтня. Після п'ятигодинного бомбардування майже усі батареї Кінбурну були придушені. Фортеця капітулювала.
Згодом за умовами Паризької мирної угоди, Кінбурнська фортеця була розібрана.
Воєнно-теоретичне значення бою
Бомбардування Кінбурну є одним з яскравих прикладів дій флоту проти берега. В цей період корабельна броня виявилася невразливою для берегових гармат: снаряди відбивалися від броньових палуб не завдаючи їм суттєвої шкоди. Що і обумовило врешті-решт перемогу флоту.
Аналіз битви став поштовхом до будівництва захищених бронею кораблів. Крім того, після нього деякі військові теоретики дійшли думки про недоцільність будівництва приморських фортець. Тим не менш і надалі укріплені берегові батареї зберегли своє значення для берегової оборони, оскільки відсутність вагових обмежень дозволяла посилювати їх захист від артилерійського вогню.
Джерела
- В. Д. Доценко. Захват и оборона военно-морских баз. История военно-морского искусства. Т. 1 Галеры, парусники, броненосцы. — М.: Эксмо, 2003
- С. Р. Гриневецкий, И. С. Зонн, С. С. Жильцов. Черноморская энциклопедия. М.: Международные отношения, 2006
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kinburnska bataliya Ataka Ki nburnu morske bombarduvannya i zahoplennya soyuznim britano francuzkim flotom forteci Kinburn pid chas Krimskoyi vijni Pershij v istoriyi vipadok zastosuvannya bronenosciv u boyu Kinburnska bataliya 1855 Krimska vijna Bombarduvannya forteci Kinburn ilyustraciya L Illustration Journal Universel 1855 Bombarduvannya forteci Kinburn ilyustraciya L Illustration Journal Universel 1855 Koordinati 46 33 40 pn sh 31 31 27 sh d 46 56111111113888512 pn sh 31 52416666669444467 sh d 46 56111111113888512 31 52416666669444467 Data 15 17 zhovtnya 1855 Misce Chorne more Kinburnska kosa Tavrijska guberniya Rosijska imperiya Rezultat Peremoga britano francuzkogo flotu Storoni Velika Britaniya Francuzka imperiya Rosijska imperiya Vijskovi sili 9500 1460 Ne plutati z Kinburnskoyu bataliyeyu bitvoyu rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 rokiv Sklad sil storinChiselnist koalicijnogo flotu stanovila 50 britanskih i 40 francuzkih korabliv riznih klasiv a takozh tri bronenosni plavuchi batareyi prityagneni morem na buksirah z Tulonu yaki vidigrali virishalnu rol v bitvi Bronenosni batareyi yavlyali soboyu nesamohidni sudna tonnazhem 1400 ton dovzhinoyu 55 zavshirshki 13 i osadkoyu 2 8 m Voni buli pobudovani z derevini ale mali bronyu zavtovshki do 35 sm pokladenu na derev yanu pidkladku Ozbroyennya stanovilo 18 50 funtovih mortir na batarejnij palubi Sudna mali specialni bronovani nadbudovi komandni punkti Na korablyah i sudnah znahodilosya do 9500 osib desantu Kinburnska fortecya mala 70 garmat golovnim chinom 24 funtovogo kalibru dvi dev yatigarmatni batareyi bulo visunuto v pivnichnu chastinu kosi blizhche do farvateru Garnizon narahovuvav 37 oficeriv i 1427 soldativ Hid bataliyiKinburnska fortecya pislya nishivnogo bombarduvannya 17 zhovtnya 1855 roku Britano francuzkij flot na choli iz admiralom Bryua yakij vijshov z Balaklavskoyi i Komishovoyi buht pid Sevastopolem 14 zhovtnya 1855 roku stav na yakir nedaleko vid Kinburnskoyi kosi yakoyu zakinchuyetsya Kinburnskij pivostriv Pershij soyuznij desant buv visadzhenij na kosu v nich na 15 zhovtnya Desantniki vidrazu okopalisya Vranci britano francuzka eskadra rozpochala bombarduvannya forteci ale cherez shtorm zmushena bula jogo pripiniti Obstril prodovzhivsya 17 zhovtnya Pislya p yatigodinnogo bombarduvannya majzhe usi batareyi Kinburnu buli pridusheni Fortecya kapitulyuvala Zgodom za umovami Parizkoyi mirnoyi ugodi Kinburnska fortecya bula rozibrana Voyenno teoretichne znachennya boyuBombarduvannya Kinburnu ye odnim z yaskravih prikladiv dij flotu proti berega V cej period korabelna bronya viyavilasya nevrazlivoyu dlya beregovih garmat snaryadi vidbivalisya vid bronovih palub ne zavdayuchi yim suttyevoyi shkodi Sho i obumovilo vreshti resht peremogu flotu Analiz bitvi stav poshtovhom do budivnictva zahishenih broneyu korabliv Krim togo pislya nogo deyaki vijskovi teoretiki dijshli dumki pro nedocilnist budivnictva primorskih fortec Tim ne mensh i nadali ukripleni beregovi batareyi zberegli svoye znachennya dlya beregovoyi oboroni oskilki vidsutnist vagovih obmezhen dozvolyala posilyuvati yih zahist vid artilerijskogo vognyu DzherelaV D Docenko Zahvat i oborona voenno morskih baz Istoriya voenno morskogo iskusstva T 1 Galery parusniki bronenoscy M Eksmo 2003 ISBN 5 699 04856 1 S R Grineveckij I S Zonn S S Zhilcov Chernomorskaya enciklopediya M Mezhdunarodnye otnosheniya 2006 ISBN 5 7133 1273 9Div takozhKinburnska bataliya 1787