Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хемоси́нтез — це процес синтезу органічних речовин з вуглекислого газу за рахунок енергії окиснення аміаку, сірководню й інших речовин, який здійснюється мікроорганізмами в процесі їх життєдіяльності.
| Хемосинтез | |
| Першовідкривач або винахідник | Виноградський Сергій Миколайович |
|---|---|
Нітрифікуючі бактерії послідовно окиснюють аміак (NH3) до нітритів (солі HNO2), а потім — до нітратів (солі HNO3). Залізобактерії одержують енергію за рахунок окиснення сполук двовалентного заліза до тривалентного. Вони беруть участь в утворенні покладів залізних руд. Безбарвні сіркобактерії окиснюють сірководень та інші сполуки сірки до сірчаної кислоти (H2SO4).
Процес хемосинтезу відкрив 1887 року видатний український мікробіолог С. М. Виноградський. Хемосинтезувальні мікроорганізми відіграють виняткову роль у процесах перетворення хімічних елементів у біогеохімічних циклах. Біогеохімічні цикли (біогеохімічний колообіг речовин) — це обмін речовинами та забезпечення потоку енергії між різними компонентами біосфери, внаслідок життєдіяльності різноманітних організмів, що має циклічний характер.
Процес хемосинтезу здійснюють хемоавтотрофні бактерії:
- нітрофікуючі бактерії (окиснюють аміак спочатку до нітритів (солі нітритної кислоти), а згодом — до нітратів (солі нітратної кислоти));
- залізобактерії (окиснюють сполуки двовалентного Феруму до трьохвалентного);
- сіркобактерії (окиснюють сірководень та інші сполуки Сульфуру до сульфатної кислоти).
Особливості хемосинтезу
Серед основних особливостей можна виділити:
- здійснюється без участі світла;
- відбувається з використанням кисню, тобто це аеробний процес.
Процес хемосинтезу здійснюють хемоавтотрофні бактерії. Свою енергію бактерії хемосинтетики отримують завдяки окисненню гідрогену, мангану, феруму, сульфуру, аміаку тощо. Залежно від окисленого субстрату хемоавтотрофні бактерії мають такі назви: залізобактерії, сіркобактерії (тіобактерії), метаноутворювальні археї, нітрифікувальні, водневі бактерії. До залізобактерій належать нитчасті та залізоокислювальні лептотрикси, сферотилюси, галіонели, металогеніуми. Вони живуть у прісних і морських водоймах. Завдяки реакції хемосинтезу утворюються відкладення залізних руд шляхом окиснення двовалентного заліза в тривалентне:
4FeCO3 + O2 + 6H2 O → Fe(OH)3 + 4CO2 + E
Крім енергії в цій реакції утворюється карбон діоксид. У процесі окиснення залізобактерії використовують енергію на засвоєння карбону з карбону діоксиду або карбонатів. Також окрім бактерій, які окиснюють ферум, є бактерії, що окиснюють манган. Сіркобактерії являють собою велику групу мікроорганізмів . До них належать багато фототрофних, пурпурових і зелених бактерій, деякі ціанобактерії, а також низка нефотосинтезувальних бактерій, які живуть у прісних і солоних водах. Ці бактерії отримують енергію шляхом окиснення сполук із відновленим сульфуром:
2S + 3O2 + 2H2 O → 2H2 SO4 + E
Сульфур, одержаний у результаті реакції, може накопичуватися в самих бактеріях і виділятися в навколишнє середовище у вигляді пластівців. Нітрифікувальні бактерії живуть у ґрунті та воді, свою енергію отримують завдяки аміаку та азотній кислоті, саме вони відіграють дуже важливу роль у колообігу азоту. Нітрифікація відбувається у дві стадії, які здійснюються різними мікроорганізмами. Нітрифікувальні бактерії послідовно окиснюють аміак (NH3 ) до нітритів (солей HNO2 ), а потім – до нітратів (солей HNО3 ). Перша стадія – окиснення аміаку (здійснюють нітрозні бактерії) до нітритної кислоти:
2NH3 + 3O2 → HNO2 + 2H2 O + E
Нітритна кислота, отримана в ході реакції, утворює в землі солі та нітрати, які сприяють і покращують родючість ґрунтів. Друга стадія – окиснення аніону нітритної кислоти (здійснюють нітратні бактерії) до нітратної кислоти:
НNО2 + Н2 O2 → HNO3 + H2 O
Нітрифікувальні бактерії також беруть участь в утворенні гірських порід.
Водневі бактерії окиснюють водень. Вони використовують гідроген, який утворюється внаслідок розкладання залишків організмів іншими бактеріями. Гідроген окиснюють, а отриману енергію використовують для перетворення карбону діоксиду на метан та інші органічні сполуки:
2Н2 + O2 → 2H2 O + Е
У зв’язку зі здатністю синтезувати органічну речовину з карбону діоксиду водневі бактерії добре розвиваються на мінеральних середовищах. Також можуть зростати на пептонному агарі й інших живильних середовищах. Найвивченішою є Hydrogenomonas eutropha – поширена в ґрунті дрібна неспороносна рухлива, з полярним джгутиком паличка, твірна гладких блискучих колоній жовтого кольору. При такому окисненні гідрогену споживається менше оксигену, ніж виділяється при електролізі води. Тому апарати, в яких вирощуються водневі бактерії, запропоновані для регенерації повітря в кабіні космонавтів. Також відомо про застосування водневих бактерій для синтезу білка (харчового й кормового).
Отже, спектр перетворення та функціонування хемосинтезувальних організмів є досить широким. Енергія, що виділяється в зазначених вище реакціях, не використовується безпосередньо для синтезу сполук. Спочатку енергія акумулюється у зв’язках молекул АТФ, а потім використовується для синтезу органічних речовин із неорганічних.
Симбіотичні асоціації між бактеріями й еукаріотами є основою ключових екологічних та еволюційних інновацій. Одними з найяскравіших прикладів цих симбіозів є хемосинтезувальні бактерії та морські безхребетні, які живуть за відсутності сонячного світла в глибоководних гідротермальних джерелах і відкладеннях, багатих на відновлені сполуки сульфуру.
Хемоавтотрофні організми можуть жити в океанах на великих глибинах, де є отруйний сірководень. Вони окиснюють його й отримують важливі речовини для життєдіяльності. Значення хемосинтетиків є важливим у природі, оскільки вони беруть участь в утворенні гірських порід, спричиняють корозію металів.
Хемосинтезувальні бактерії, що окиснюють сполуки феруму та мангану, поширені в прісних водоймах. Імовірно, саме за їх участю впродовж мільйонів років на дні деяких боліт, озер утворилися поклади залізних і манганових руд. Окрім того, деякі хемосинтезувальні бактерії використовують у технологічних процесах очищення стічних вод.
Хемосинтезувальні спільноти в морських глибинах можна знайти в гідротермальних джерелах, холодних водоспадах. У той час як велика частина життя в глибоководних хемосинтетичних місцях проживання може бути пов’язана із сонцем і тому не може вижити без нього, невелика частина анаеробних хемосинтезувальних мікроорганізмів може зберігатися за його відсутності. Ці мікроорганізми розробили спосіб життя в морських глибинах, який передбачає використання ресурсів, що повністю походять із наземних джерел. Наприклад, поглиблені геофізичні й геохімічні дослідження та картографування дна найбільшого альпійського озера Єллоустоун у США виявили численні підземні гарячі джерела та гідротермальні особливості в геотермально активних ділянках на дні озера. Також виявлено широкий спектр гідротермальних особливостей, включаючи великі гідротермальні димоходи; газові фумароли; просочування гарячої води; мікробні килимки, що окиснюють сульфур, які ростуть навколо труб гарячої води та вентиляційних отворів. Хоча систематичний аналіз гідротермальних мікробних спільнот озера Єллоустоун перебуває на ранніх стадіях, уже продемонстрували потенціал автотрофних, термофільних хемосинтезувальних мікробних угруповань. Зокрема, вентиляційні отвори на північному краю озера, а також глибоководні отвори в центрі озера містять хемосинтезувальні бактерії, які засвоюють розчинений неорганічний вуглець у темряві. Біорізноманіття мікробів у термальних джерелах озера Єллоустоун майже не вивчено. Виділення термофільної сульфатовідновлювальної бактерії Thermodesulfovibrio yellowstonii, глибоко розгалуженої бактеріальної лінії з термальних отворів озера, передбачає невикористаний потенціал для подальших досліджень.
Значення
У планетарному масштабі хемосинтез становить не більше 1 % фотосинтезу, проте він має велике значення для біологічного колообігу та геохімічних перетворень. Значення хемосинтетиків є важливим у природі, оскільки вони беруть участь в утворенні гірських порід, спричиняють корозію металів. Хемоавтотрофні організми можуть жити в океанах на великих глибинах, де є отруйний сірководень. Вони окиснюють його і отримують важливі речовини для життєдіяльності. Хемосинтезуючі бактерії, що окиснюють сполуки Феруму, Мангану, поширені у прісних водоймах. Імовірно, що саме за їх участю впродовж мільйонів років на дні деяких боліт, озер утворилися поклади залізних і манганових руд. Також, деякі хемосинтезуючі бактерії використовуються людиною для очищення стічних вод.
Хемосинтез як інноваційний напрямок для наукових досліджень
Незважаючи на те, що процес хемосинтезу відомий понад сто років, він є важливим і сьогодні в перетворенні хімічних елементів у біогеохімічних циклах. Наразі потребують наукового обґрунтування та додаткових досліджень процеси життєдіяльності нітрифікувальних бактерій, у результаті яких відбувається окислення аміаку до нітратної кислоти. Здатність бактерій перетворювати неорганічні речовини на органічні дає змогу стверджувати, що хемосинтетики можуть накопичувати цінні ресурси для потреб людства.
Хемосинтетичні спільноти в різних середовищах являють собою важливі біологічні системи з погляду їхньої екології, еволюції та біогеографії, а також їхнього потенціалу як індикаторів наявності постійних джерел енергії на основі вуглеводнів. У процесі хемосинтезу бактерії продукують органічні речовини там, де фотосинтез неможливий. Виділення термофільних сульфатовідновлювальних бактерій Thermodesulfovibrio yellowstonii й інших видів хемосинтетиків відкриває перспективи для подальших наукових досліджень. Хемосинтез залишається актуальним для інноваційних технологій, збереження екосистем, життєдіяльності людства загалом. Роль у відкритті явища хемосинтезу українського вченого Сергія Виноградського є недооціненою та потребує подальшого дослідження та популяризації.
Див. також
- Фотосинтез
- Печера Мовіле — печера в якій життя базується на хемосинтезі
Література
- Кузнецов С. И., Микрофлора озер и ее геохимическая деятельность, Л., 1970;
- Заварзин Г. А., Литотрофные микроорганизмы, М., 1972;
- Каравайко Г. И., Кузнецов С. И., Голомзик А. И., Роль микроорганизмов в выщелачивании металлов из руд, М., 1972.
Примітки
Джерела
Посилання
- Хемосинтез // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Хемосинтез // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 186-187.
- Параска О.А., Горбань А.Є., Мацелюх Б.П., Щур С.А., Шендеровський В.А. Хемосинтез: історія інновацій // Інфузія & Хіміотерапія. №— 2 (2022). — С. 50-56 — ISSN 2663-0338
 | Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hemosi ntez ce proces sintezu organichnih rechovin z vuglekislogo gazu za rahunok energiyi okisnennya amiaku sirkovodnyu j inshih rechovin yakij zdijsnyuyetsya mikroorganizmami v procesi yih zhittyediyalnosti Hemosintez Pershovidkrivach abo vinahidnikVinogradskij Sergij Mikolajovich Nitrifikuyuchi bakteriyi poslidovno okisnyuyut amiak NH3 do nitritiv soli HNO2 a potim do nitrativ soli HNO3 Zalizobakteriyi oderzhuyut energiyu za rahunok okisnennya spoluk dvovalentnogo zaliza do trivalentnogo Voni berut uchast v utvorenni pokladiv zaliznih rud Bezbarvni sirkobakteriyi okisnyuyut sirkovoden ta inshi spoluki sirki do sirchanoyi kisloti H2SO4 Proces hemosintezu vidkriv 1887 roku vidatnij ukrayinskij mikrobiolog S M Vinogradskij Hemosintezuvalni mikroorganizmi vidigrayut vinyatkovu rol u procesah peretvorennya himichnih elementiv u biogeohimichnih ciklah Biogeohimichni cikli biogeohimichnij koloobig rechovin ce obmin rechovinami ta zabezpechennya potoku energiyi mizh riznimi komponentami biosferi vnaslidok zhittyediyalnosti riznomanitnih organizmiv sho maye ciklichnij harakter Proces hemosintezu zdijsnyuyut hemoavtotrofni bakteriyi nitrofikuyuchi bakteriyi okisnyuyut amiak spochatku do nitritiv soli nitritnoyi kisloti a zgodom do nitrativ soli nitratnoyi kisloti zalizobakteriyi okisnyuyut spoluki dvovalentnogo Ferumu do trohvalentnogo sirkobakteriyi okisnyuyut sirkovoden ta inshi spoluki Sulfuru do sulfatnoyi kisloti Osoblivosti hemosintezuSered osnovnih osoblivostej mozhna vidiliti zdijsnyuyetsya bez uchasti svitla vidbuvayetsya z vikoristannyam kisnyu tobto ce aerobnij proces Proces hemosintezu zdijsnyuyut hemoavtotrofni bakteriyi Svoyu energiyu bakteriyi hemosintetiki otrimuyut zavdyaki okisnennyu gidrogenu manganu ferumu sulfuru amiaku tosho Zalezhno vid okislenogo substratu hemoavtotrofni bakteriyi mayut taki nazvi zalizobakteriyi sirkobakteriyi tiobakteriyi metanoutvoryuvalni arheyi nitrifikuvalni vodnevi bakteriyi Do zalizobakterij nalezhat nitchasti ta zalizookislyuvalni leptotriksi sferotilyusi galioneli metalogeniumi Voni zhivut u prisnih i morskih vodojmah Zavdyaki reakciyi hemosintezu utvoryuyutsya vidkladennya zaliznih rud shlyahom okisnennya dvovalentnogo zaliza v trivalentne 4FeCO3 O2 6H2 O Fe OH 3 4CO2 E Krim energiyi v cij reakciyi utvoryuyetsya karbon dioksid U procesi okisnennya zalizobakteriyi vikoristovuyut energiyu na zasvoyennya karbonu z karbonu dioksidu abo karbonativ Takozh okrim bakterij yaki okisnyuyut ferum ye bakteriyi sho okisnyuyut mangan Sirkobakteriyi yavlyayut soboyu veliku grupu mikroorganizmiv Do nih nalezhat bagato fototrofnih purpurovih i zelenih bakterij deyaki cianobakteriyi a takozh nizka nefotosintezuvalnih bakterij yaki zhivut u prisnih i solonih vodah Ci bakteriyi otrimuyut energiyu shlyahom okisnennya spoluk iz vidnovlenim sulfurom 2S 3O2 2H2 O 2H2 SO4 E Sulfur oderzhanij u rezultati reakciyi mozhe nakopichuvatisya v samih bakteriyah i vidilyatisya v navkolishnye seredovishe u viglyadi plastivciv Nitrifikuvalni bakteriyi zhivut u grunti ta vodi svoyu energiyu otrimuyut zavdyaki amiaku ta azotnij kisloti same voni vidigrayut duzhe vazhlivu rol u koloobigu azotu Nitrifikaciya vidbuvayetsya u dvi stadiyi yaki zdijsnyuyutsya riznimi mikroorganizmami Nitrifikuvalni bakteriyi poslidovno okisnyuyut amiak NH3 do nitritiv solej HNO2 a potim do nitrativ solej HNO3 Persha stadiya okisnennya amiaku zdijsnyuyut nitrozni bakteriyi do nitritnoyi kisloti 2NH3 3O2 HNO2 2H2 O E Nitritna kislota otrimana v hodi reakciyi utvoryuye v zemli soli ta nitrati yaki spriyayut i pokrashuyut rodyuchist gruntiv Druga stadiya okisnennya anionu nitritnoyi kisloti zdijsnyuyut nitratni bakteriyi do nitratnoyi kisloti NNO2 N2 O2 HNO3 H2 O Nitrifikuvalni bakteriyi takozh berut uchast v utvorenni girskih porid Vodnevi bakteriyi okisnyuyut voden Voni vikoristovuyut gidrogen yakij utvoryuyetsya vnaslidok rozkladannya zalishkiv organizmiv inshimi bakteriyami Gidrogen okisnyuyut a otrimanu energiyu vikoristovuyut dlya peretvorennya karbonu dioksidu na metan ta inshi organichni spoluki 2N2 O2 2H2 O E U zv yazku zi zdatnistyu sintezuvati organichnu rechovinu z karbonu dioksidu vodnevi bakteriyi dobre rozvivayutsya na mineralnih seredovishah Takozh mozhut zrostati na peptonnomu agari j inshih zhivilnih seredovishah Najvivchenishoyu ye Hydrogenomonas eutropha poshirena v grunti dribna nesporonosna ruhliva z polyarnim dzhgutikom palichka tvirna gladkih bliskuchih kolonij zhovtogo koloru Pri takomu okisnenni gidrogenu spozhivayetsya menshe oksigenu nizh vidilyayetsya pri elektrolizi vodi Tomu aparati v yakih viroshuyutsya vodnevi bakteriyi zaproponovani dlya regeneraciyi povitrya v kabini kosmonavtiv Takozh vidomo pro zastosuvannya vodnevih bakterij dlya sintezu bilka harchovogo j kormovogo Otzhe spektr peretvorennya ta funkcionuvannya hemosintezuvalnih organizmiv ye dosit shirokim Energiya sho vidilyayetsya v zaznachenih vishe reakciyah ne vikoristovuyetsya bezposeredno dlya sintezu spoluk Spochatku energiya akumulyuyetsya u zv yazkah molekul ATF a potim vikoristovuyetsya dlya sintezu organichnih rechovin iz neorganichnih Simbiotichni asociaciyi mizh bakteriyami j eukariotami ye osnovoyu klyuchovih ekologichnih ta evolyucijnih innovacij Odnimi z najyaskravishih prikladiv cih simbioziv ye hemosintezuvalni bakteriyi ta morski bezhrebetni yaki zhivut za vidsutnosti sonyachnogo svitla v glibokovodnih gidrotermalnih dzherelah i vidkladennyah bagatih na vidnovleni spoluki sulfuru Hemoavtotrofni organizmi mozhut zhiti v okeanah na velikih glibinah de ye otrujnij sirkovoden Voni okisnyuyut jogo j otrimuyut vazhlivi rechovini dlya zhittyediyalnosti Znachennya hemosintetikiv ye vazhlivim u prirodi oskilki voni berut uchast v utvorenni girskih porid sprichinyayut koroziyu metaliv Hemosintezuvalni bakteriyi sho okisnyuyut spoluki ferumu ta manganu poshireni v prisnih vodojmah Imovirno same za yih uchastyu vprodovzh miljoniv rokiv na dni deyakih bolit ozer utvorilisya pokladi zaliznih i manganovih rud Okrim togo deyaki hemosintezuvalni bakteriyi vikoristovuyut u tehnologichnih procesah ochishennya stichnih vod Hemosintezuvalni spilnoti v morskih glibinah mozhna znajti v gidrotermalnih dzherelah holodnih vodospadah U toj chas yak velika chastina zhittya v glibokovodnih hemosintetichnih miscyah prozhivannya mozhe buti pov yazana iz soncem i tomu ne mozhe vizhiti bez nogo nevelika chastina anaerobnih hemosintezuvalnih mikroorganizmiv mozhe zberigatisya za jogo vidsutnosti Ci mikroorganizmi rozrobili sposib zhittya v morskih glibinah yakij peredbachaye vikoristannya resursiv sho povnistyu pohodyat iz nazemnih dzherel Napriklad poglibleni geofizichni j geohimichni doslidzhennya ta kartografuvannya dna najbilshogo alpijskogo ozera Yelloustoun u SShA viyavili chislenni pidzemni garyachi dzherela ta gidrotermalni osoblivosti v geotermalno aktivnih dilyankah na dni ozera Takozh viyavleno shirokij spektr gidrotermalnih osoblivostej vklyuchayuchi veliki gidrotermalni dimohodi gazovi fumaroli prosochuvannya garyachoyi vodi mikrobni kilimki sho okisnyuyut sulfur yaki rostut navkolo trub garyachoyi vodi ta ventilyacijnih otvoriv Hocha sistematichnij analiz gidrotermalnih mikrobnih spilnot ozera Yelloustoun perebuvaye na rannih stadiyah uzhe prodemonstruvali potencial avtotrofnih termofilnih hemosintezuvalnih mikrobnih ugrupovan Zokrema ventilyacijni otvori na pivnichnomu krayu ozera a takozh glibokovodni otvori v centri ozera mistyat hemosintezuvalni bakteriyi yaki zasvoyuyut rozchinenij neorganichnij vuglec u temryavi Bioriznomanittya mikrobiv u termalnih dzherelah ozera Yelloustoun majzhe ne vivcheno Vidilennya termofilnoyi sulfatovidnovlyuvalnoyi bakteriyi Thermodesulfovibrio yellowstonii gliboko rozgaluzhenoyi bakterialnoyi liniyi z termalnih otvoriv ozera peredbachaye nevikoristanij potencial dlya podalshih doslidzhen ZnachennyaU planetarnomu masshtabi hemosintez stanovit ne bilshe 1 fotosintezu prote vin maye velike znachennya dlya biologichnogo koloobigu ta geohimichnih peretvoren Znachennya hemosintetikiv ye vazhlivim u prirodi oskilki voni berut uchast v utvorenni girskih porid sprichinyayut koroziyu metaliv Hemoavtotrofni organizmi mozhut zhiti v okeanah na velikih glibinah de ye otrujnij sirkovoden Voni okisnyuyut jogo i otrimuyut vazhlivi rechovini dlya zhittyediyalnosti Hemosintezuyuchi bakteriyi sho okisnyuyut spoluki Ferumu Manganu poshireni u prisnih vodojmah Imovirno sho same za yih uchastyu vprodovzh miljoniv rokiv na dni deyakih bolit ozer utvorilisya pokladi zaliznih i manganovih rud Takozh deyaki hemosintezuyuchi bakteriyi vikoristovuyutsya lyudinoyu dlya ochishennya stichnih vod Hemosintez yak innovacijnij napryamok dlya naukovih doslidzhenNezvazhayuchi na te sho proces hemosintezu vidomij ponad sto rokiv vin ye vazhlivim i sogodni v peretvorenni himichnih elementiv u biogeohimichnih ciklah Narazi potrebuyut naukovogo obgruntuvannya ta dodatkovih doslidzhen procesi zhittyediyalnosti nitrifikuvalnih bakterij u rezultati yakih vidbuvayetsya okislennya amiaku do nitratnoyi kisloti Zdatnist bakterij peretvoryuvati neorganichni rechovini na organichni daye zmogu stverdzhuvati sho hemosintetiki mozhut nakopichuvati cinni resursi dlya potreb lyudstva Hemosintetichni spilnoti v riznih seredovishah yavlyayut soboyu vazhlivi biologichni sistemi z poglyadu yihnoyi ekologiyi evolyuciyi ta biogeografiyi a takozh yihnogo potencialu yak indikatoriv nayavnosti postijnih dzherel energiyi na osnovi vuglevodniv U procesi hemosintezu bakteriyi produkuyut organichni rechovini tam de fotosintez nemozhlivij Vidilennya termofilnih sulfatovidnovlyuvalnih bakterij Thermodesulfovibrio yellowstonii j inshih vidiv hemosintetikiv vidkrivaye perspektivi dlya podalshih naukovih doslidzhen Hemosintez zalishayetsya aktualnim dlya innovacijnih tehnologij zberezhennya ekosistem zhittyediyalnosti lyudstva zagalom Rol u vidkritti yavisha hemosintezu ukrayinskogo vchenogo Sergiya Vinogradskogo ye nedoocinenoyu ta potrebuye podalshogo doslidzhennya ta populyarizaciyi Div takozhFotosintez Pechera Movile pechera v yakij zhittya bazuyetsya na hemosinteziLiteraturaKuznecov S I Mikroflora ozer i ee geohimicheskaya deyatelnost L 1970 Zavarzin G A Litotrofnye mikroorganizmy M 1972 Karavajko G I Kuznecov S I Golomzik A I Rol mikroorganizmov v vyshelachivanii metallov iz rud M 1972 PrimitkiParaska O A Horban A Ye Matselyukh B P Shchur S A Shenderovskyj V A 24 lipnya 2022 Chemosynthesis a history of innovation Infusion amp Chemotherapy angl 2 s 50 56 doi 10 32902 2663 0338 2022 2 50 56 ISSN 2709 0957 Procitovano 24 lyutogo 2023 Dzherela 1 2 3 PosilannyaHemosintez Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Hemosintez navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 186 187 Paraska O A Gorban A Ye Macelyuh B P Shur S A Shenderovskij V A Hemosintez istoriya innovacij Infuziya amp Himioterapiya 2 2022 S 50 56 ISSN 2663 0338 Ce nezavershena stattya z biohimiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi