Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Європейська культура XIX століття — складний, бурхливий, настояний на сперечаннях період розвитку західноєвропейської культури і образотворчого мистецтва. Початок ХІХ століття не нагадував його кінець. Початок століття пройшов під пануванням консервативних форм класицизму та ампіру, що прийшли ще з ХVIII ст. та обслуговували панівні класи суспільств та військову еліту.
Але пройшла швидка зміна декількох стилістик без створення якогось одного напрямку. Лише наприкінці 19 ст. частково функцію головного стилю перебрав на себе народжений модерн (сецесія), що однак, співіснував з декількома швидкоплинними стилістиками на кшталт декадансу, символізму, пізнього імпресіонізму, постімпресіонізму, застарілого неокласицизму, різних форм реалізму. Новий період піднесення отримав західноєвропейський пейзаж, парадний портрет, але втратили власні панівні позиції релігійний живопис, історична картина, народився феномен легковажного і у стані занепаду салонного мистецтва та академізму. Але народились і критичні тенденції на кшталт критичного реалізму (у Російській імперії) та тенденція до демократизації графіки («Злочини війни», французька афіша) та частково живопису. Надзвичайне піднесення пережили буржуазний цирк та опера, інструментальна музика, романс, концертна діяльність.
Повсякденне життя і культура XIX століття
Прискорення історичного процесу приводить у XIX столітті до нового якісного стрибка в порівнянні з початковим періодом Нового часу. Європа пересіла з кінного диліжанса в «Східний експрес», з вітрильника на пароплав і на кінець сторіччя підійшла до того, щоб літати в повітрі і плавати під водою. Телеграф зв'язав європейські країни і США з найвіддаленішими куточками планети. Наука проникла углиб речовини і в таємницю еволюції живої матерії. То був вік науково-технічного перевороту і бурхливих соціальних потрясінь, але разом з тим — найбільших гуманістичних і естетичних завоювань та утопічних помилок розуму.
Змінювався сам вигляд світу. Величні собори, розкішні палацові резиденції, скромніші «дворянські гнізда», невеликі поселення ремісників перетворилися в прекрасні, але все ж пам'ятники феодальної епохи, що назавжди пішла в минуле. Носіями нового стали великі промислові міста з їх заводами і фабриками, залізничними вокзалами і лініями метро, особняками багатіїв і нетрищами, дохідними будинками і будиночками бідняків, публічними бібліотеками, музеями і комерційними видовищними закладами : театрами, танцзалами, концертними естрадами.
Рівень досягнень і їхня роль в сучасній системі усіх цінностей зображає вже той факт, що при характеристиці XIX ст. часто використовують термін «класичний»- це вік класичного капіталізму (вільної конкуренції), , класичного природознавства, класичної літератури і музики… Релігія, що відбувалося з нею?
Засновки доби
Хронологічні межі культурного феномена XIX ст. ширші, ніж календарні. Початок новим культурним процесам поклала Французька революція 1789–1793 рр. Що ж до завершення епохи, то рубежем став початок Першої світової війни в 1914 р.
Ідеї свободи, рівності і , проголошені якобінцями, створили сприятливу атмосферу для боротьби за демократичні перетворення у всьому світі. Минуле сторіччя стало часом буржуазних революцій. В одній Франції їх було декілька: в 1830, 1848, 1870 рр. У 1848 −1849 рр. революціями була охоплена вся Європа. Їх головний результат — ставлення буржуазної демократії в більшості європейських країн. Гострота соціальних протиріч, напруження політичних пристрастей було пов'язане не тільки з протиборством буржуазії і дворянства, але і з боротьбою пролетаріату проти буржуазії. Паризька комуна 1871 стала першою пролетарською революцією.
Утвердження у найбільших країнах, схожість соціально-економічного і , складання світового ринку, активні ділові, дипломатичні, революційні, культурні зв'язки, новий рівень засобів комунікації обумовлювали виникнення тенденції зближення культур.
У той же час найістотнішим чинником, який суттєво вплинув на розвиток , став могутній національно-визвольний рух: боротьба проти нашестя Наполеона в Іспанії і Росії, проти гніту австрійських Габсбургів в Італії та Угорщині, проти османського ярма в Греції і Болгарії, проти російського царизму в Польщі і на Кавказі, об'єднання Німеччини. Дуже різний за складом і цілями у різних країнах цей рух веде до того, що вчені, письменники і художники звертаються у своїй творчості до історичного минулого і культурних традицій власних народів. Усвідомлення кожною нацією своєї значущості, розвиток почуття національної гідності визначав прагнення людей науки і мистецтва вийти на світовий рівень, іти в ногу з часом.
У загальній картині історії XIX ст. існують і взаємодіють тенденції розвитку і складання загальнолюдської, світової культури.
Наслідки утвердження і капіталістичних відносин були неоднозначними для культури. З одного боку, імпульс для розвитку отримала наука, оскільки виникла пряма економічна зацікавленість в застосуванні у виробництві відкриттів, винаходів, численнішою стала інтелігенція, зростало міське населення . З іншого ж боку, машинне виробництво створило клас найманих робітників-пролетарів, звело до мінімуму гуманістичний чинник у праці, посилило відчуження працівника від процесу і продукту праці, протистояло світу ідеалів і духовних цінностей.
У своїх основах культура XIX ст. спиралася на ідеї і погляди, вироблені в епоху Просвітництва. Це — насамперед гуманізм — що піднявся до розуміння цінності кожної людини як особистості, її права на вільний розвиток, раціоналізм і, особливо, — сцієнтизм (від латинського «сцієнція» — наука), який абсолютизував роль і можливості науки в житті суспільства, а також євроцентризм — що оцінював всі цивілізації крізь призму переваги європейського зразка для всіх інших культур.
Промисловий переворот
Наука і техніка
Протягом XIX ст. високо розвинулася взаємодія науки і техніки з виробництвом. Розвиток промисловості і сільського господарства підштовхував науку до вивчення нових проблем, а в свою чергу на основі наукових відкриттів створювалися нові засоби виробництва.
З особливою силою такий взаємовплив виявився в ході промислового перевороту. Його початковим моментом прийнято вважати винахід і широке застосування робочих машин у текстильному виробництві, що практично збіглося за часом зі створенням англійським інженером Джеймсом Ваттом універсальної парової машини. Незабаром парові машини стали масово застосовуватися й у всіх галузях виробництва.
Справжній переворот у промисловості настав тоді, коли виник паровий молот і точні універсальні металорізальні верстати, тобто коли машини стали виробляти машини, виникло машинне виробництво. У зв'язку з цим різко зріс попит на метал і необхідне для його виробництва вугілля. Незабаром деревне вугілля у виробництві металу було замінене кам'яним. XIX сторіччя пізніше назвали «добою пари, вугілля та металу», хоч в кінці його вже почалося промислове застосування електрики.
Транспорт
Застосування парових генеруючих машин на транспорті значно збільшило можливості зв'язку і комунікацій, спілкування людей. Американський винахідник Роберт Фултон в 1807 р. побудував перше річкове судно з паровим двигуном, яке розвивало швидкість близько 9-10 км на годину. Вже в 40-х роках XIX ст. стали будувати кораблі із залізним корпусом. Між Європою й Америкою, Англією та Індією, Австралією встановлюється регулярне океанське пароплавне сполучення, яке прискорилося після будівництва Суецького каналу (1869). Шлях з Європи в Америку, який вимагав на початку століття цілого місяця, в кінці його скоротився до 7-8 днів.
Англійський інженер Джордж Стефенсон в 1829 створив паровоз із символічною назвою «Ракета». Він набирав швидкість до 38 км на годину і пересував вагони вагою до 90 т. Конструкція «Ракети» була настільки вдалою, що принципово не мінялася аж до середини XX ст., коли паровози поступилися місцем тепловозам й електровозам.
Паралельно з масовим транспортом (залізничним, морським, річковим, міським — трамваєм, метро) з'явився і транспорт індивідуального користування. У середині століття з'явився велосипед з педалями, а після введення у практику в 80-ті роки XIX ст. пневматичних гумових шин він набув майже сучасного вигляду. Винахід же двигуна внутрішнього згоряння привів до виникнення принципово нового виду транспорту — автомобільного. У 1885–1886 рр. німецькі інженери Готтліб Даймлер і Карл Бенц сконструювали перші зразки автомобілів, а вже в 90-ті роки в ряді країн Європи й Америки почалося їх промислове виробництво. Попит на автомобілі стрімко зростав, тому не дивно, що саме на автомобільних заводах Генрі Форда в США був застосований конвеєр.
На рубежі XIX і XX ст. здійснилася мрія людини про політ над Землею. Спочатку з'явилися літальні апарати легші за повітря — дирижаблі, але незабаром вони були витіснені літаками (аеропланами). У 1903 р. американські авіаконструктори брати Вілбер і Орвілл Райт встановили на літаку легкий і компактний бензиновий двигун і здійснили перший у світі повітряний політ тривалістю 59 секунд.
Застосування двигунів внутрішнього згоряння й електрики зробило реальністю ще одну фантастичну ідею — підводне плавання. Підводні човни стали будувати в останні роки XIX ст., передусім в Німеччині з військовою метою.
Міжнародне наукове співробітництво
Збільшення можливостей і прискорення обміну різного роду інформацією, нарівні з розвитком промислового виробництва і створенням матеріального фундаменту прикладних наук, вельми сприятливо позначилося на формуванні єдиної світової науки з експериментальною базою і теоретичними узагальненнями. У XIX ст. вперше виникла особлива система обміну інформацією і взаємодії вчених різних країн.
Крім державних національних академій створюються численні незалежні наукові товариства й . Вони часто випускали періодичні видання, , які надавали свої сторінки найвидатнішим вченим різних держав. Вчені стали збиратися для обміну думками і результатами наукових досліджень на міжнародні з'їзди, симпозіуми і конгреси. Останні часто приурочувалися до , які стали також однією з найважливіших подій культурного життя. Їх метою було пожвавлення торгівлі, промисловості, але в той же час вони ставали оглядом розвитку світової науки, досягнень техніки, мистецтва і культури.
Почали здійснюватися міжнародні наукові проекти. Наприклад, на астрономічному конгресі 1887 було прийнято рішення про складання каталогу зірок. У цій роботі взяли участь 18 астрофізичних обсерваторій різних країн. У результаті було зареєстровано біля двох мільйонів зірок.
Практика концентрації у міжнародному масштабі застосовувалася не раз: в Англії при Кембриджському університеті була організована фізична Кавендішська лабораторія, славетний «розсадник геніїв», яку послідовно очолювали Джеймс Максвелл, Джозеф Джон Томсон, Ернест Резерфорд, , у Мюнхені, у Берліні.
- Будівництво заліниць
- Крайова виставка 1894 року у Львові. Розплянування
-
Метрологія
Надзвичайно важливим моментом стало повсюдне поширення єдиної системи мір і ваг, думка про необхідність якої виникла ще під час Французької революції. Система базувалася на десятковому принципі. В основу її було покладено нову одиницю довжини — метр (від грец. «μέτρον» — міра). За одиницю площі приймався ар, рівний 100 м², рідкі і сипкі тіла стали вимірюватися у літрах (1 дм3), вага — в кілограмах (вага 1 л води). У 1872 у Севрі, поблизу Парижу, було створене Міжнародне бюро мір та ваги. Цією системою зараз користується абсолютна більшість країн і народів світу. Єдина система мір і ваг значно полегшувала торгівлю між усіма країнами, адже в мирні часи носить цілком торговельний характер.
Основні наукові відкриття
Наука у XIX ст. продовжує сприйматися як класична система знань, як єдина система наук, основні ідеї і принципи якої вважаються остаточно встановленими і непорушними. Відбувається диференціація окремих галузей наукових знань на більш вузькі спеціальні галузі (наприклад, у самостійні науки виділяються експериментальна психологія, соціологія, культурологія) і в той же час — інтеграція наук (саме в цей час виникає астрофізика, біохімія, фізична хімія, геохімія), оформляється і нова галузь знань — технічні науки.
Протягом сторіччя було зроблено нечувану раніше кількість відкриттів, а на основі накопиченого експериментального, аналітичного матеріалу розроблено узагальнюючі теорії.
У рамках класичної фізики з'явилися нові галузі — термодинаміка і вчення про електрику, покликані до життя розвитком техніки. Французький фізик Саді Карно вивчив закономірності перетворення теплової енергії в механічну, заклавши тим самим основи теплотехніки. А згодом німецький дослідник Юліус фон Маєр, англієць Джеймс Прескотт Джоуль і німець Герман фон Гельмгольц завершили обґрунтування закону збереження і перетворення енергії (термін «енергія» ввів у 60-ті роки XIX ст. В. Томпсон). Отже, було встановлено, що всі види енергії — механічна, теплова, електрична і магнітна — переходять одна в одну.
Відкриття в 1831 р. англійцем Майклом Фарадеєм явища електромагнітної індукції, яке спиралося на дослідження данського фізика Ганса Кристіана Ерстеда і француза Анре Ампера, дозволило згодом створити магнетоелектричні генератори й електродвигуни. Їх праці заклали основи майбутньої електротехніки.
Великим досягненням науки XIX ст. була висунута англійським вченим Д. Максвеллом (1865 р.), яка узагальнила досліди і теоретичні висновки багатьох фізиків різних країн у галузях електромагнетизму, термодинаміки й оптики. Д. Максвелл прийшов до думки про єдність і взаємозв'язок електричних і магнітних полів, створив на цій основі теорію електромагнітного поля, згідно з якою, виникнувши в будь-якій частині простору, електромагнітне поле поширюватиметься в ньому з швидкістю, яка дорівнює швидкості світла. Таким чином він встановив зв'язок з електромагнетизмом. Уперше на практиці спостерігати поширення електромагнітних хвиль вдалося німецькому фізику Г. Герцу. Парадоксально, але він вважав, що електромагнітні хвилі не будуть мати практичного застосування. А вже через декілька років О. С. Попов застосував їх для передачі першої у світі радіограми. Вона складалася всього з двох слів: «Генріх Герц».
Подальшим кроком у вивченні будови матерії стало відкриття першої елементарної частки — електрона. У 1878 р. голландський фізик Г. Лоренц почав розробляти електронну теорію речовини і надав теорії електромагнетизму довершеного математичного вигляду.
Узагальненням усього попереднього розвитку хімії стало відкриття російським вченим Д. І. Менделєєвим періодичного закону хімічних елементів. Він довів, що властивості елементів і простих і складних сполук, що утворюються ними, стоять у періодичній залежності від їх атомної ваги. Періодичний закон вказував шлях до планомірних пошуків ще невідкритих хімічних елементів.
XIX ст. стало часом торжества еволюційної теорії. Чарлз Дарвін, узагальнивши ідеї Жана-Батіста Ламарка про залежність еволюції організмів від пристосованості їх до довкілля, про утворення земних шарів в залежності від діяльності сил природи, клітинну теорію Т. Шванна і М. Шлейдена і власні багаторічні дослідження, у 1859 видав працю «Походження видів шляхом природного відбору», у якій виклав висновки про те, що види рослин і тварин не постійні, а мінливі, що сучасний тваринний світ сформувався внаслідок тривалого процесу розвитку. Правда, про причини мінливості видів Дарвін, з його слів, висунув лише «здогадливі» припущення. Ці причини вдалося розгадати австрійському досліднику Георгу Менделю, який сформулював . У 1871 Дарвін випустив книгу «Походження людини і статевий відбір», де висунув і обґрунтував гіпотезу про походження людини від мавпоподібного предка. Вчення Дарвіна справило приголомшуюче враження на суспільну свідомість.
У XIX ст. публікуються також численні узагальнювальні праці зі всесвітньої історії, історії країн і народів, історії мистецтва та історії філософії. Такі мислителі, як Геґель, Конт, , Маркс і Енгельс, намагаються побудувати всеосяжні філософські і соціальні системи.
Про зміну характеру взаємовідносин науки і практики також яскраво свідчить історія всесвітньо відомого Пастерівського інституту в Парижі. Все почалося з того, що на замовлення французьких виноробів, які зазнавали великих збитків від хвороб вина, молодий блискучий вчений Луї Пастер (дві докторські дисертації з фізики і хімії) почав вивчати процеси бродіння. Незабаром він довів, що бродіння є результатом життєдіяльності мікробів. Пастер став основоположником нової науки — мікробіології, зробив революцію у медицині. Він виявив збудників багатьох інфекційних захворювань, дав пояснення імунітету і розробив метод застосування запобіжного щеплення. Його відкриття були настільки важливі, що на кошти, зібрані за міжнародною підпискою, був створений інститут.
На кінець XIX ст. в суспільній свідомості складається переконання, що картина світу в загальних рисах вже досить ясно встановлена наукою, що подальший розвиток наукового знання покликаний лише уточнювати контури цієї картини і розкривати нечисленні «білі плями», які залишилися в ній. Коли в 1889 р. майбутній геніальний фізик-теоретик, основоположник квантової фізики, Макс Планк вирішив працювати у галузі теоретичної фізики, його вчитель сказав йому: «Юначе, навіщо ви губите своє майбутнє? Адже теоретична фізика закінчена. Можна лише обчислювати окремі випадки. Але чи варто віддавати такій справі своє життя?» Насправді ж класична наука XIX ст. стала не вінцем пізнання, а підмурівком нового революційного прориву.
У 1895 р. німецький вчений Вільгельм Рентген відкрив промені, які зараз носять його ім'я. Услід за ним французькі вчені Анрі Беккерель, П'єр і Марія Кюрі відкрили явище радіоактивного розпаду, а англійський фізик Ернест Резерфорд встановив, що при розпаді радіоактивних елементів виділяються альфа, бета і гамма-промені, а потім він разом з Содді запропонував загальну теорію радіоактивності. Світ був приголомшений: неподільності атома прийшов кінець, залишилося лише заглянути у нього й уявити собі його будову. Незабаром тим же Резерфордом була запропонована, а данцем Нільсом Бором уточнена «планетарна» модель атома.
І, нарешті, класичні уявлення людства про час і простір були зруйновані теорією відносності Альберта Ейнштейна.
Такі ж прориви на рубежі віків сталися і в пізнанні людиною самої себе. Американський біолог Т. Морґан, спираючись на забуті праці Ґреґора Менделя, сформулював закони спадковості. Працями Менделя і Моргана були закладені основи науки генетики, яка нині тріумфально крокує країнами й континентами.
Найбільші досягнення у галузі фізіології пов'язані з ім'ям І. П. Павлова, який спирався у своїй науковій діяльності на праці І. М. Сєченова. У 1903 на конгресі медиків у Мадриді він робить своє перше повідомлення про теорію умовних рефлексів. Його дослідження вищої нервової діяльності (другої сигнальної системи, типів нервової системи, локалізації функцій, системності роботи кори головного мозку та ін.) зіграли велику роль у розвитку фізіології, медицини, психології й педагогіки.
Розвиток освіти
В останню чверть XVIII ст. бурхливий розвиток науки і техніки породив у передових промислових країнах потребу у кваліфікованих кадрах, як інженерних, так і робітничих. Суспільство поступово починає усвідомлювати необхідність письменності для широких верств населення (див. ще бюрократія).
Під впливом ідей французьких просвітителів, передових педагогів-демократів Йоганна Песталоцці і А. Дістервега, під тиском трудящих у найбільших країнах Європи в шкільній справі сталися вельми значні зміни. Вони торкнулися передусім елементарної, початкової школи, відбилися і на вищій освіті. Початкова освіта, яка протягом сторіч перебувала у віданні церкви, переходить до управління державою, хоч вплив релігії залишається значним. В Англії створення системи було закладено законом 1870 р., за яким початкові школи переставали бути віросповідними. Незабаром держава стала виплачувати спеціальні грошові субсидії тим школам, які не брали плати за навчання з батьків учнів. У 1880 р. початкова освіта в Англії стала обов'язковою, а в 1891 р. — безкоштовною.
В об'єднаній Німеччині закон 1872 р. про народну школу дещо розширив викладання реальних предметів і активізував у ній методи навчання. Цим же законом католицька церква була відчужена від керівництва шкільною справою. Звичайно, мова йшла не про скасування релігійного навчання і виховання, просто католицькі кола вважалися опозиційними до правлячої протестантської династії Гогенцоллернів.
У Франції безкоштовна й обов'язкова освіта для всіх дітей віком від 6 до 13 років була введена законами 1881 і 1882 рр. Цими ж законами скасовувалося викладання у школі закону Божого, але для релігійного навчання виділявся один день на тиждень, вільний від занять.
Проте значна частина дорослого населення навіть у великих країнах залишалася неписьменною. Наприклад, в Росії закон про обов'язкову початкову освіту був прийнятий лише при радянській владі. У США безкоштовна, хоч і не обов'язкова початкова освіта існувала вже в кінці XIX ст. майже у всіх штатах, але масово неписьменним було «кольорове» населення і значна частина нових емігрантів.
Середня школа в європейських країнах протягом майже всього XIX ст. не зазнала радикальних змін. Єдиним повноправним типом середньої школи залишалася школа класична, гуманітарна: гімназії в Німеччині і Росії, ліцеї і коледжі у Франції, граматичні школи в Англії. В останній чверті сторіччя важко, але пробивало собі дорогу вивчення дисциплін природничого циклу — фізики, хімії, біології та інших. Запекла полеміка розгорнулася у США та європейських країнах з питання викладання біології, особливо теорії Дарвіна про походження видів. Уже це наближало школу до потреб реального життя, сприяло донесенню до масової свідомості елементів наукових уявлень про процеси, які відбуваються в природі.
Розширилася на кінець сторіччя мережа вищих навчальних закладів, передусім інженерно-технічних. У підготовці наукових кадрів велику роль починають відігравати науково-дослідні центри і лабораторії, які вперше з'явилися у XIX ст. — як приватні, так і державні, наприклад, вже згадуваний Пастерівський інститут у Парижі.
У зв'язку з розвитком триступеневої системи освіти став швидко зростати шар наукової, інженерно-технічної, гуманітарної (вчителі, лікарі) інтелігенції. Прагнення до подолання неуцтва й оволодіння знаннями охопило досить широкі верстви населення. Ніколи в минулому не створювалося так багато різноманітних шкіл для дорослих, різних курсів, не читалося стільки популярних лекцій. Здійснюються енергійні кроки для розвитку жіночої освіти.
«Золота доба» світової літератури
Детальніше у статтях Література 19 століття, Література першої половини 19 століття,Література другої половини 19 століття
Нове місце літератури у суспільстві. XIX ст. — час бурхливого розвитку всіх сфер художньої культури, при цьому їх співвідношення і роль зазнали істотних змін. На перший план висувається література, XIX сторіччя називають її «золотою добою» — як за сузір'ям імен у всіх жанрах, так і за різко зростаючим впливом на суспільство. Завдяки технічному прогресу в поліграфії, збільшенню тиражів й здешевленню вона стала доступною досить широким верствам населення. З іншого боку, розвиток освіти і підвищення рівня письменності підвищили попит на книгу. Якщо ще на початку сторіччя вона була доступна лише вузькому прошарку аристократії і дуже багатих підприємців, то на кінець сторіччя вона з'явилася в оселі кожної письменної людини. Змінився і сам письменник, його суспільне становище. Літераторство перетворилося у професію, у автора з'явилася можливість пером заробляти на життя. Бурхливі події початку сторіччя залучили письменників в гущу подій. Стендаль воював в армії Наполеона, Джордж Байрон брав участь в грецькому повстанні проти турків, Шандор Петефі загинув, воюючи проти карателів Миколи I, Лев Толстой обороняв Севастополь, Еміль Золя активно втрутився у справу Дрейфуса… Літератор починає усвідомлювати, як ніколи раніше, свою відповідальність за виховання суспільства. Тема «поет і громадянин» проходить червоною ниткою не тільки в творчості Олександра Пушкіна та Миколи Некрасова…
Як і у всій культурі XIX ст., в літературі відбувається не тільки бурхливий розвиток національних літератур, але й формування світової літератури. Цьому особливо сприяв розвиток художнього перекладу. Про те, що складається всесвітня література, яка не належить окремим націям, а всьому людству, говорили вже сучасники. Так, у поетичній мініатюрі під символічною назвою «Світова література» (1827 р.) Йоганн Вольфганг Ґете наголошував:
«Нехай всі народи світу, живучи під одним небом, втішаються радістю загальних скарбів!»
Розвиток XIX ст. проходив під знаком боротьби і послідовної зміни чотирьох основних напрямів: класицизму, романтизму, реалізму і декадансу. Всі ці , історично змінюючи один одного, але часто і співіснуючи, знайшли вираження у всіх видах мистецтва, але насамперед — в літературі.
Класицизм
Класицизм з його антифеодальним духом і пафосом республіканської громадянськості панував у культурі в революційні роки і перше десятиріччя XIX ст. (пізніше він не зник, але переродився в консервативний напрямок). Він продовжував спиратися на античні традиції, ідеологічну спадщину і зовнішні форми римської архітектури. Характерною його рисою була непорушність певних , в уявленнях чітко розмежовувалося піднесене і низьке, прекрасне і потворне. Рішуче виключалося змішання різнорідних елементів — трагічного і комічного, пафосу і гумору, значного і незначного. Переважали сюжети, в яких втілювалася ідея необхідності підпорядкування індивідуальних, особистих інтересів інтересам держави, суспільства, політичного або релігійного руху.
Останнім яскравим злетом класицизму на рубежі сторіч був веймарський класицизм (за назвою міста Веймар — столиці крихітної німецької держави), представлений двома великими іменами — Йоганна Вольфганга Гете і Фрідріха Шіллера. Вони бачили завдання мистецтва в тому, щоб підносити душу, піднімати людину над убозтвом навколишнього світу. П'єси Шіллера «Розбійники», «Підступність і кохання» і особливо пізні драми «Марія Стюарт», «Вільгельм Телль» сповнені героїчного пафосу.
Гете використав сюжет середньовічної німецької легенди про життя, безбожні діяння вченого-чорнокнижника і чародія Фауста, який ціною союзу з дияволом повернув собі молодість і пізнав заповітні таїни природи. У фіналі геніальної трагедії «Фауст», яку О. Пушкін охарактеризував як «найвеличніше творіння поетичного духу», як гімн, звучать слова:
Життя роки
Минули недаремно; ясний предо мною
Кінцевий висновок мудрості земної:
Лише той гідний життя й свободи,
Хто кожний день іде за них на бій!
Романтизм
Гостре неприйняття реакції і прози життя, які запанували в суспільстві, породили у 20-ті роки романтичний бунт молодого покоління. Романтизм як такий — не просто , подібний класицизму або бароко. Романтизм — суспільний і культурний рух, який охопив багато країн Європи і найрізноманітніші сфери — від філософії і політичної економії до моди на костюми і зачіски. При цьому всіх романтиків об'єднувало одне: «ненависть до дійсності, пекуча потреба тікати від неї» (зі слів англійського письменника Сомерстета Моема).
Романтична література рішуче відмовляється від культу розуму, який проповідувався Просвітництвом і класицизмом. Романтики висували нових героїв — самотніх бунтівників, індивідуалістів, непримиренно ворожих своєму середовищу, які йшли за нестримними стихійними поривами пристрастей, зневажали всіляку холодну розсудливість. Сюжетами творів частіше за все обиралися виняткові події, романтичні герої діяли або в умовах фантастично зображеного середньовіччя, або в екзотичних заморських краях, далеких від буржуазної цивілізації. «Незвичайні герої у незвичайних обставинах» — так можна охарактеризувати основний принцип романтичного мистецтва.
Особливу роль у становленні романтичної концепції особистості зіграло життя Наполеона, високо піднесеного долею і нею ж кинутого у безодню. «Він світу був чужий. Все в ньому було таємницею, день піднесення — і падіння година!» — писав Михайло Лермонтов. Про «загадку» цієї феноменальної особистості розмірковували також Джордж Гордон Байрон, Олександр Пушкін, Генріх Гейне, Віктор Гюґо, Вальтер Скотт.
Романтизму найближчою є поезія. Саме в жанрі він досяг свого розквіту, оскільки в ній, крім діючого персонажа, присутній і ліричний герой, авторське «я». Найбільш яскраво поєднання героїв з особистістю автора виявилося у творчості видатного англійського поета Джорджа Байрона. З самого початку своєї творчої і суспільної діяльності він закликав до боротьби — і в ліричних віршах, і в політичній промові на захист луддитів (рух руйнівників машин) у палаті лордів. У ліро-епічній поемі «Паломництво Чайльд Гарольда» він викривав реакцію, прославляв боротьбу , Італії, Греції. У цьому розчарованому в світському товаристві герої, в центральних образах однойменних східних поем Гяурові, корсарові легко пізнати, зі слів Віссаріона Белінського, «колосальну, горду і непохитну особистість» самого поета. Подібні герої захоплювали уяву сучасників, які бачили в них борців за звільнення людської особистості. Завдяки цьому виникло своєрідне явище у суспільних настроях, яке отримало назву «байронізм».
Духом революційної романтики в російській літературі пройнята поезія молодого Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, в польській — Адама Міцкевича, в угорській — Шандора Петефі, в німецькій — Генріха Гайне, у французькій — Віктора Гюґо.
Великим художнім відкриттям романтизму став історичний роман, основоположником якого був Вальтер Скотт. У романах Скотта, «шотландського чародія», як називали його сучасники, минуле ожило, заграло яскравими фарбами. У своїх романах «Айвенго», , та інших він геніально показав зв'язок долі окремої особи з історичною долею народу. Епоха романтизму відмічена багатьма блискучими витворами історичного жанру: Віктор Гюґо («Собор Паризької Богоматері», ), Александра Дюма («Королева Марго», «Три мушкетери») та інших. Молодий північноамериканський романтизм гідно представили романи Фенімора Купера («Останній з могікан», , «Звіробій»), знаменита «Пісня про Гаявату» Генрі Лонгфелло.
Реалізм
У 40-ві роки XIX ст. впливовою течією стає реалізм. Його основою стали безпосереднє, живе і неупереджене сприйняття та правдиве відображення реальної дійсності. Як і романтизм, реалізм критикував дійсність, але при цьому він виходив з самої дійсності, в ній же і намагався виявити шляхи наближення до ідеалу. На відміну від романтичного героя, герой критичного реалізму може бути аристократом, каторжником, банкіром, поміщиком, дрібним чиновником, але він завжди — типовий герой у типових обставинах.
Реалізм XIX ст., на відміну від епохи Ренесансу і Просвітництва, за визначенням Максима Горького, є передусім реалізмом критичним. Головна його тема — викриття буржуазного ладу і його моралі, пороків сучасного письменнику суспільства. Чарлз Діккенс, Вільям Теккерей, Стендаль, Оноре де Бальзак розкрили соціальне значення зла, побачили його причину в матеріальній залежності людини від людини.
Найважливіша риса реалізму — психологізм, заглиблення через соціальний аналіз у внутрішній світ людини. Прикладом тут може служити «кар'єра» Жульєна Сореля з роману Стендаля «Червоне і чорне», який переживав трагічний конфлікт честолюбства і честі; психологічна драма з однойменного роману Лева Толстого, яка розривалася між почуттям і мораллю станового суспільства. Людський характер розкривається представниками критичного реалізму в органічному зв'язку з середовищем, з соціальними обставинами і життєвими колізіями. Головним жанром реалістичної літератури XIX ст. відповідно стає соціально-психологічний роман. Він найповніше відповідає завданню об'єктивного художнього відтворення дійсності.
Вершиною критичного реалізму стала творчість найвидатнішого французького романіста Оноре де Бальзака, автора циклу романів під загальною назвою «Людська комедія». Створивши 98 із задуманих ним 150 романів про життя сучасної йому Франції, Бальзак здійснив творчий подвиг, відобразивши характери і звичаї свого часу. Він не тільки дав широку і глибоко правдиву панораму життя його епохи, але й відкрив етичні істини, які мають загальнолюдське значення.
Блискучі зразки соціального роману дали Стендаль («Червоне і чорне»), Гюстав Флобер («Мадам Боварі»), Гі де Мопассан («Життя») у Франції, Чарлз Діккенс («Домбі й син», «Девід Копперфілд»), Вільям Теккерей () в Англії. У Росії до реалізму прийшов Олександр Пушкін, який «романтизму віддав честь», за ним — Микола Гоголь, Лев Толстой, Федір Достоєвський, Антон Чехов.
Декаданс
У 80-ті роки XIX ст. кризові суспільні явища дістали своєрідне відображення в . Заявила про себе нова течія, яка отримала назву декадентство, або декаданс (в перекладі з французького — занепад). У 1886–89 рр. у Парижі видавався журнал «Декадент», в якому друкувалися поети Шарль Бодлер, Артюр Рембо, Поль Верлен. Декаданс не був чимось єдиним і розпадався на ряд напрямів: натуралізм, символізм, проповідь . Їх об'єднувала опозиція до загальноприйнятої «міщанської моралі», настрій безнадійності, втоми і відчаю, переконаності в занепаді і загибелі культури.
Ідейним главою і теоретиком натуралізму напряму став Еміль Золя, автор двадцятитомної епопеї «Ругон-Маккари», його послідовниками — , Гергарт Гауптман. Вони підходили до життя як вчені-експериментатори і виходили з положення, що доля, воля і духовний світ людини повністю залежать від соціального середовища, побуту, спадковості і фізіології. У натуралізмі риси відвертого декадансу поєднувалися з соціально-критичними, демократичними і соціалістичними тенденціями.
Символізм як заперечення реалізму і натуралізму виник на переломі XIX і XX сторіччя, але коріння його заглиблюється в творчість великого французького поета Шарля Бодлера, який опублікував у 1857 поетичний збірник «Квіти зла», в якому туга за гармонією переплітається з визнанням непереборності зла, естетизацією пороків великого міста. Його епоха уявлялася йому пеклом на землі, в якому зло і пороки набули всесвітніх масштабів, де культура деградує, а духовність підвладна користі і підлості. Туга і страждання — тільки такі настрої може, на його думку, викликати хворе суспільство. Звідси — відхід від реалізму, символи-натяки, за допомогою яких ніби тільки і можливо емоційно та інтуїтивно осягнути «таємниці світу». Символізм виправдовує індивідуалізм і закликає «до повної свободи особистості». Його представники — Поль Верлен, Артюр Рембо, Моріс Метерлінк, Олександр Блок, Андрій Бєлий — стверджували, що пряме зображення реальності, побуту є недостатнім, воно лише ковзає по поверхні життя, не торкаючись його суті.
Близькі до символістів й представники напряму, які проповідували самоцінність художньої творчості, її незалежність від соціальних умов життя, від політики і суспільних рухів. Мабуть, найталановитішим представником цього напряму «мистецтва для мистецтва» на Заході можна вважати англійського письменника і поета Оскара Уайльда, який прославився романом «Портрет Доріана Грея».
Поряд зі згаданим історичним романом XIX ст. привнесло в літературу й інші нові жанри: детектив і фантастику. Біля джерел першого з них стоять Едгар По («Вбивство на вулиці Морг», «Золотий жук») і Артур Конан-Дойл, який першим увів до літератури нового героя — детектива-любителя. Родоначальниками жанру фантастики стали Жуль Верн і Герберт Веллс. Відбувається відособлення дитячої літератури.
Образотворче мистецтво та архітектура Європи і США кінця XVIII — початку XX сторіччя
Новий соціальний статус мистецтва. У XIX ст. народився новий тип діяча мистецтва — . Цей термін стосується не лише малярів, а й усіх осіб творчої праці — скульпторів, музикантів, артистів. Майстер, який з часів Відродження працював за приватними замовленнями і був частиною прислуги аристократичного двору, тепер отримав можливість орієнтуватися на набагато ширшу й демократичнішу аудиторію. Самі діячі мистецтва набули тепер іншого соціального статусу, інтелектуального рівня, змінились психологічно і навіть зовні. Майстри мистецтв ставали інтелігенцією у сучасному розумінні цього слова. Їх відрізняла не тільки освіченість, відданість ідеалам мистецтва, внутрішня незалежність, але й розвинена громадянська самосвідомість. Для найкращих і найталановитіших з них вільнолюбність була не красивою фразою, а життєвим переконанням.
Однак, одержавши «свободу творчості», вони одночасно втратили і свою, хоч і мінімальну, матеріальну забезпеченість. Долю мистецтва стали визначати комерційні закони («продаваність»). Смаки буржуа, які диктували тепер моду, разюче відрізнялися від рафінованого аристократичного смаку, були примітивними, а часто й просто віддавали вульгарністю (порівняй — кіч). Новому, передовому доводилося долати не тільки аристократичні примхи, але й самовпевненість і грубість господаря гаманця. Образ художника, що гинув від голоду в мансарді, але не бажав йти на компроміс, який широко увійшов в той час в світову літературу, був навіяний реальним життям.
Однак поступово у буржуазному суспільстві збільшувалася питома вага освіченого прошарку, попередника сучасного «середнього» класу. Такі люди починають заповнювати художні виставки, концерти, театри, музеї, бібліотеки, які стали доступними. Перед діячами культури виникає нове завдання — просвіщати публіку, впливати на її смаки. З'являються перші газети і журнали, присвячені мистецтву, а з ними неординарного значення набуває художня критика.
Завдяки розвитку засобів зв'язку всесвітні центри мистецтва — Париж, Рим, Відень — стали доступні творчим особистостям різних країн. Видатні ж композитори, виконавці, актори починають відвідувати країни Європи, говорячи сучасною мовою, з гастролями.
Образотворче мистецтво
В образотворчому мистецтві XIX ст. на перше місце висувається малярство. У ньому знайшли відображення і класицизм, і романтизм з реалізмом, і декаданс. Провідною країною в художньому житті Європи, як і в літературі, залишалася Франція.
У роки Великої французької революції та імперії Наполеона розцвів талант видатного представника класицизму Жака Луї Давида. У його творчості античні традиції, раціоналізм, властиві класицизму, органічно злилися з політичними реаліями, що дозволяє говорити про революційний характер творчості Давида. Як заклик до революційної боротьби проти деспотизму була сприйнята французькою громадськістю його картина на сюжет римської історії «Присяга Гораціїв» (1784 р.). Найкращим же твором Давида вважається картина «Смерть Марата» (1793 р.), написана під безпосереднім враженням від події. Трагізм сюжету, простота і лаконізм композиції, стриманість кольору і скульптурність — риси класицизму — роблять цю картину справжнім пам'ятником героям революції. У період правління Наполеона Давид написав декілька парадних портретів імператора (той призначив його «першим живописцем імперії»). Помер він в Бельгії, куди вимушений був емігрувати після реставрації монархії Бурбонів.
Класицизм, який трансформувався в академізм, тобто напрям, офіційно визнаний академіями мистецтв, проіснував усе XIX ст., але залишився на узбіччі магістральних шляхів розвитку образотворчого мистецтва.
Наймасштабнішою фігурою у живописі на рубежі XVIII–XIX ст. був іспанський художник і гравер Ф. Гойя, який повернув живопису своєї країни її минулу велич. Перші великі роботи його просякнуті любов'ю до життя, в них переважають світлі, веселі фарби. Але в 1792 р. Гойя важко захворів (він оглух і майже осліп), що позначилося і на творчості, зробивши її гостро трагічною. Гойєю створені приголомшуючі картини про героїчну боротьбу іспанського народу проти французьких окупантів («Повстання 2 травня 1808 року в Мадриді», «Розстріл повстанців у ніч на 3 травня 1808 року»), серії офортів (гравюр на металі) «Капричос» («Фантазія, гра уяви»), «Діспаратес» («Божевілля»), " Лихоліття війни ". Ці серії відмічені найскладнішою образністю, багатим філософським підтекстом і справжнім новаторським баченням. Творчість Ф. Гойя мала величезне значення як для формування європейського романтизму, так і для становлення реалізму, з якими і пов'язані головні здобутки європейського живопису XIX ст.
Найзначнішим явищем романтизму виявився живопис Ежена Делакруа. У 1824 р. він виставляє в Салоні (щорічні виставки, які влаштовуються академією мистецтва у Квадратному салоні Лувра, звідки і походить назва як самих виставок, так і офіційно визнаного напряму в мистецтві — ) свою картину «Різня на Хіосі», сюжетом якої послужив справжній епізод визвольної війни грецького народу проти турецьких поневолювачів, які вбили в 1821 р. на цьому острові понад 40 тисяч чоловік. Чітка громадянська позиція Делакруа, незвичайна свіжість живопису і життєвість образів викликали поляризацію думок серед глядачів і знавців — бурхливе захоплення з одного боку («Він — полум'яний геній!») і хвилю обурення з іншого («Це різня живопису»).
Найвідоміша картина Делакруа «Свобода на барикадах» також написана по слідах реальної події і викликала такі ж суперечки. Конкретному епізоду вуличних боїв революції 1830 р. художник надав символічного і тому позачасового звучання. Свободу на картині втілює француженка з трикольоровим революційним знаменом. Вона поривчасто обернулася до тих, кого кличе за собою на бій, і вся фігура її — героїчний порив. Слідом за нею грізною хвилею рухаються повстанці: майстрові і буржуа, дорослі і діти — символи основних сил революції. Колір, барвисті плями, їх гармонійна єдність стають основою живопису, кольором же створюється і певний настрій. Живописна система Е. Делакруа являла новий крок у розвитку образотворчого мистецтва.
Піднесення реалізму як почалося у графіці. Велику роль зіграла тут творчість , чиє мистецтво вважається спорідненим з реалізмом самого О. Бальзака. Дом'є завоював громадське визнання нещадною сатирою на короля-буржуа і правлячу буржуазну верхівку Франції. Його карикатури друкувалися в періодичних виданнях і розповсюджувалися окремими відтисками. Коли літографія (різновид гравюри) «Ґарґантюа» — карикатура на Луї Філіппа, який заковтує золото і «віддає» навзамін ордени і чини — була виставлена у вітрині, біля неї збиралися натовпи народу. За неї художник був засуджений на 6 місяців в'язниці і великий штраф. У 1834 р. О. Дом'є створив найкращі свої літографії: «Законодавче черево», «Всі ми люди, обіймемось!», «Цього можна відпустити на волю». У них він дав колективний портрет палати депутатів, викрив бездарність, жадібність і жорстокість з лицемірством влади заможних. Він же створив зображення кривавої розправи влади з робітниками — «Вулиця Транснонен 15 квітня 1834 року», яке було пронизане глибоким трагізмом. Заборона в 1835 р. політичної карикатури змусила Дом'є обмежитися побутовою сатирою.
Позиції реалізму в живописі в середині сторіччя зміцнив Густав Курбе. Навколо його творчості і теоретичних робіт розгорнулися бурхливі суперечки. Так були сприйняті і «Каменярі», і «Похорон в Орнані». На першій картині фігури старого і молодого робітника, вся колірна гама полотна створюють враження сумного, безрадісного життя, заповненого одноманітною, втомливою працею. На іншій картині зображене «товариство» невеликого провінційного містечка Орнан — батьківщини художника — під час поховання на місцевому кладовищі. Контраст урочистості траурної церемонії і нікчемності людських пристрастей навіть перед обличчям смерті викликав і у критики, і у публіки бурю протестів, що зробило Курбе «знехтуваним»: в 1875 р. його картини не були прийняті на Всесвітню виставку. Тоді художник поруч з виставкою на свої власні кошти звів скромне приміщення, назвав його «Павільйон реалізму» і розмістив у ньому 40 робіт, зокрема програмну картину «Майстерня художника». У каталозі до виставки Курбе дав таке обґрунтування принципів реалізму в мистецтві: «Бути спроможним виразити звичаї, ідеї, обличчя епохи… бути не тільки художником, але й людиною, одним словом — творити живе мистецтво — таким є моє завдання». Він став членом Паризької комуни, а після її розгрому був вимушений емігрувати до Швейцарії.
Жанр тематичної картини, написаної на сучасному матеріалі, стає основним у художників-реалістів, розвиваються також пейзаж і портрет.
У другій половині XIX ст. центр реалістичного напряму в образотворчому мистецтві перемістився із Франції до Росії. Величезний внесок у нього зробили російські «передвижники» — учасники демократичного об'єднання «Товариства пересувних художніх виставок», створеного в 1871 р. І. М. Крамськой, І. Є. Рєпін, , В. Г. Перов, О. К. Саврасов, І. І. Шишкін, , А. І. Куїнджі збагатили образотворче реалістичне мистецтво психологізмом, майстерністю соціального узагальнення і поетизацією рідної природи.
В останній третині сторіччя на грані реалізму і декадансу з'являється новий напрям — імпресіонізм (від французького «імпресіон» — враження). Імпресіонізм зайняв в історії мистецтва місце, яке дорівнює цілим живописним епохам, хоча сам рух охопив лише 12 років і 8 виставок.
Точкою відліку послужила творчість Едуара Мане. Його картини «Сніданок на траві» й «Олімпія» стали подією і вплинули на становлення майбутніх імпресіоністів, але сам художник офіційно до руху не прилучився. За рік до смерті в 1882 р. він написав одну з найбільш довершених своїх картин — Бар «Фолі-Бержер» .
Як ансамбль художників, які захищають спільні цілі в мистецтві, імпресіонізм заявив про себе у 1874 р., коли група молодих живописців влаштувала виставку своїх картин в одному з паризьких фотоательє. До цієї групи належали: Моне Клод, П'єр-Оґюст Ренуар, Каміль Піссарро, Сіслей Альфред, Деґа Едґар, . Назва представленого на виставці пейзажу Клода Моне «Враження. Схід сонця» і дало назву творчості цих художників.
Імпресіоністи запропонували нове бачення світу і нові принципи малярства. Вони сприймали навколишню дійсність як нескінченну зміну вражень. Картина стає немовби окремим кадром, фрагментом рухомого світу (в цьому відчувається вплив нового тоді технічного досягнення — фотографії). З'явилася свіжість і безпосередність в зображенні повсякденного життя сучасного міста, його пейзажів, вигляду, побуту і розваг його мешканців. Найважливішим правилом імпресіоністів стала робота на відкритому повітрі — на пленері, завдяки чому у своїх пейзажах їм вдалося створити відчуття виблискуючого сонячного світла, багатства фарб природи, передати рух повітря.
Імпресіоністи ввели і нову живописну техніку, відмовилися від змішаних кольорів, почали писати чистими яскравими фарбами, густо наносячи їх окремими мазками (при сприйнятті, оптично змішуючись, для глядача вони давали потрібний тон).
Малярське завоювання імпресіоністів стало основою творчості і було підняте на нову висоту постімпресіоністами — так умовно називають художників, розквіт творчості яких настав після і на основі досягнень імпресіонізму. Це були Поль Сезанн, Вінсент Ван Гог, Поль Гоген. Вони вже не були однодумцями, але кожний з них шукав художні засоби і можливості для створення нового мистецтва, для пізнання не зовнішньої, а істинної суті речей. Своїм мистецтвом і життям вони заперечували буржуазний спосіб життя (відмовився від свого середовища син банкіра Сезанн, удачливий комерсант Гоген залишив кар'єру і сім'ю заради живопису і виїхав на Таїті, кинув проповідницьку діяльність Ван Гог). Не знайшовши гармонії в сучасному суспільстві, художники звернулися до природи, але прагнули відобразити вже не мить, а вічність. Творчість Сезанна, Ван Гога і Гогена справила великий вплив на весь подальший розвиток .
Скульптура
на початку XIX ст. зазнала короткого періоду піднесення, пов'язаного з творчістю італійського скульптора і данського — Бертеля Торвальдсена, представників класицизму в скульптурі. Особистою сторінкою в скульптурі початку 19 ст. була творчість Франсуа Рюда (1784–1855). Його «Марсельєза», що прикрасила пілон Триумфальної арки в Парижі — серед найкращих творів доби. Але вже в 20-ті роки піднесення змінилося занепадом і застоєм. Романтизм привніс у скульптуру інтерес до особистості — у всіх європейських столицях встановлюються численні пам'ятники великим людям як минулого, так і теперішнього часу. Але загалом скульптура, яка майже повністю залежала від офіційних смаків, значно відставала від малярства. Повернув скульптурі її високе призначення в кінці століття великий французький майстер Оґюст Роден, який став всесвітньо відомим ще за життя. Його мистецтво являє собою сплав різних тенденцій. Група «Громадяни міста Кале» є вищим досягненням реалістичної скульптури, в «Мислителі» можна відчути спорідненість з символізмом, а такі поетичні роботи, як «Поцілунок», «Вічна весна», зближують його з імпресіоністами.
Архітектура
- Неогрецький стиль.
Докладніше див.: [it]
Архітектура першої половини XIX століття пережила свій розквіт у межах класицизму. У цей час у Парижі, Лондоні, Берліні, Санкт-Петербурзі з'являються численні , які додали головним європейським столицям характерного вигляду.
У роки правління Наполеона у Франції склався стиль ампір (від французького імперія), який став продовженням і одночасно завершенням класицизму 18 століття. Будівлі і споруди в стилі ампір відрізнялися монументальністю й урочистістю, часто вони прикрашалися військовою атрибутикою. Ці будівлі були покликані прославляти перемоги Наполеона: Вандомська колона, споруджена за зразком давньоримського стовпа імператора Траяна, Тріумфальна арка (архітектор Ф. Шальгрен) — найкращий зразок стилю ампір. Завдяки своїм колосальним розмірам (майже 50 м висотою, близько 45 м шириною) і розташуванню на пагорбі на перетині дванадцяти великих вулиць, арка прекрасно проглядається з різних частин французької столиці. Її прикрашає уславлена скульптурна композиція — рельєф Ф. Рюда . Тріумфальна арка стала одним з символів Парижа.
З Франції класицизм і його різновид ампір поширилися у Росії, де досягли вершини в архітектурі Петербурга.
Образ міста на Неві склався саме в кінці 18 та у першій половині XIX ст., коли виникли основні його обриси у формі тризубця (хоча й за планами 18 століття) та численні комплекси: Васильєвського острову (архітектор Тома де Томон), Адміралтейства (арх. А. Захаров) та Казанського собору (арх. А. Н. Вороніхін).
Вищим здобутком класицизму в Росії стали роботи зодчого К. Россі, який завершив створення ансамблів Палацової площі дугою й аркою будівлі Головного штабу і — будовами Сенату і Синоду. В другій чверті сторіччя в Петербурзі був побудований за проектом архітектора О. Монферрана грандіозний Ісаакіївський собор.
Завдяки посередництву французьких містобудівників класицизм став поширюватися навіть у США, де став першим національним стилем під назвою «грецьке відродження». У цьому стилі в Вашингтоні був зведений Капітолій — будівля конгресу США, і Білий дім — резиденція президентів, деякі приватні садиби.
Що ж до романтизму, то він не створив власної , хоч його вплив вельми помітний у декількох «історичних стилях»: неоготиці, неоренесансі, , необароко, які набули поширення в першій половині сторіччя. У неоготичному стилі побудований ансамбль англійського парламенту в Лондоні, вплив візантійського стилю відчувається в куполах знаменитої паризької церкви , в неоруському стилі (будівлі, споруджені в цьому стилі, містять риси, які беруть початок у давньоруській архітектурі, орнаменти, які запозичені з або відтворюють у камені різьблення по дереву) зведені будівлі, які остаточно оформили Красну площу у Москві, — Історичний музей і (нині — ).
До середини XIX ст. відкритим у світовій архітектурі залишалося питання про новий стиль. Звернення до старовини підготувало появу еклектизму (від грецького «еклектикос» — той, що вибирає) — архітектурної практики, основаної на змішуванні різних стилів. Еклектизм був, з одного боку, відображенням вульгарних смаків буржуа, що використав пишний псевдоісторичний декор як свого роду рекламу, а з іншого — вираженням певних світоглядних поглядів європейця тих часів, який вважав свою цивілізацію зразковою, свою епоху — вершиною історії і не сумнівався, що має право як завгодно використовувати спадщину інших століть і культур. Прикладом таких споруд можуть служити будівля паризького театру «Гранд-опера» і помпезний берлінський рейхстаг.
Міцніючий капіталізм і технічний прогрес поставили нові завдання перед архітектурою і особливо містобудуванням. Бурхливо росли міста, в яких з'явилися нові типи будівель: заводи, фабрики, вокзали, універсальні магазини, виставочні павільйони, нові типи видовищних споруд (цирки, театри). Поряд з особняками великої буржуазії будувалися багатоповерхові доходні будинки з квартирами, які здавалися унайм, бараки і казарми для робітників. З'явився міський громадський транспорт.
Першим містом, яке зазнало перебудови, ініційованої буржуазною владою, став Париж. Незабаром після революції 1848 р. почалася реконструкція міста вузьких заплутаних середньовічних вуличок, зручних для будівництва барикад, у місто широких прямих авеню і кільцевих бульварів, які згодом стали знаменитими. Вони зв'язали центр і передмістя в єдине ціле. Незабаром за зразком французької столиці стали перебудовуватися Берлін, Відень та інші європейські столиці. Невід'ємною їх частиною стають громадські парки.
Значно просунулася будівельна техніка, стали широко застосовуватися нові матеріали (чавун, сталь, в кінці століття — залізобетон) і нові прийоми та методи будівництва. Але конструкції, створені на основі промислової технології, вважалися дуже грубими і негідними стати основою нового . Їх використовували поки що тільки при будівництві мостів, вокзалів, критих ринків, у спорудах всесвітніх промислових виставок. Першим прикладом застосування збірних конструкцій в будівництві став «Кришталевий палац» у Лондоні, споруджений для першої 1851 р. Унікальною для XIX ст. спорудою була Ейфелева вежа у Парижі — висотна інженерно-технічна споруда, яка складається з ґратчастих металевих конструкцій без використання зварювання, це клепані деталі. І все ж головна маса будівель продовжувала оформлятися у традиційних архітектурних формах. Таким чином, на кінець XIX ст. між технічною і художньою сторонами архітектури виникають своєрідні «ножиці», які з плином часу стали розходитися все більше і більше. Спроба подолати це розходження була зроблена новим декоративним напрямом в буржуазній архітектурі, який отримав назву модерн (французькою — «сучасний»). Представники цього стилю в архітектурі використали нові технічні і конструктивні засоби, вільне, частіше асиметричне планування і сучасні матеріали в обробці фасадів і інтер'єрів будівель (кераміка, поливні кахлі) для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель і споруд.
У рамках модерну кінця XIX ст. у США виникла так звана , найпомітнішою фігурою якої став Луїс Саллівен, який запропонував тип висотної офісної будівлі з мінімумом декору — хмарочос. Хмарочос — потворна форма в архітектурі США, викликана шаленими цінами на землі в престижних районах міст Чикаго, потім Нью-Йорку. Хмарочоси сильно контрастували з так званою провінційною «одноповерховою Америкою», якою довго ще залишалась масова забудова усіх штатів. Модерн, так би мовити, завершив творчі пошуки будівельників XIX ст. і став сходинкою до архітектури сторіччя ХХ-го.
Музика, театр. Народження кіно
Музика
«Нова ера в музиці» починається на рубежі епох класицизму й романтизму. Пов'язана вона з титанічною творчістю Людвіга ван Бетховена. Вона охопила мало не всі форми і жанри музики, загальновизнаною ж вершиною стали дев'ять симфоній, кожна з яких — це цілий художній світ. Сучасник Французької революції, палко захоплений її першими кроками, рішучий противник бонапартизму, музикант філософського складу, який нескінченно розширив виразні засоби музики, композитор трагічного світовідчуття, Бетховен був оцінений і піднятий на щит романтиками, хоч сам він розходився з їх естетичними переконаннями. У Бетховені втілилися найкращі риси всієї музичної культури, яка передувала йому, і разом з тим його творчість — поворотний пункт у музиці.
Що ж до романтичного напряму, то він виявився на рідкість багатим видатними обдарованнями. Франц Шуберт і Роберт Шуман, Гектор Берліоз і Ріхард Ваґнер, Ференц Ліст і Фридерик Шопен, багато інших композиторів — гордість національних культур і всієї . З романтизмом у музику прийшли емоційна виразність, фантастична вигадка, казково-поетична образність, нерідко запозичена з фольклору. Найяскравіше явище в музиці романтизму — панування лірико-психологічного начала. Суть кожного музичного романтичного твору — «лірична сповідь». Саме тому найважливішого значення набули різні малі форми, які наповнилися серйозним і глибоким змістом — фортепіанна п'єса, інструментальна мініатюра, романс (Шуман, Шопен, Ліст). Нові тенденції вплинули і на симфонізм (Берліоз, Ліст).
Музика стала активніше, ніж раніше, взаємодіяти з літературою. Це зумовило появу програмних музичних творів, в назву або основу яких було покладено літературний твір. «Оновлення музики через зв'язок із поезією», — так сформулював цю ситуацію Ліст. Наприклад, творець програмних симфоній французький композитор Гектор Берліоз давав своїм творам такі назви: «Фантастична симфонія», «Траурно-тріумфальна симфонія», «Гарольд в Італії» (за поемою Байрона), «Ромео і Джульєтта» (за трагедією Шекспіра). Безліч музичних творів пов'язана з «Фаустом» Ґете: "Сцени з «Фауста» Шумана, «Перша Вальпургієва ніч» Мендельсона, «Засудження Фауста» Берліоза, опера «Фауст» Гуно.
Розширюється музична освіта, відкриваються консерваторії, з'являються музичні газети і журнали, цілі музичні видавництва. Велику роль у пропаганді серйозної музики відіграла просвітницька діяльність самих композиторів XIX ст. Вони нерідко виступали зі словом про музику, пояснюючи її зміст, прагнучи залучити до неї якомога більше число слухачів. Статті і книги Р. Шумана, Г. Берліоза, Ф. Ліста, Р. Вагнера допомагають і сьогодні розібратися у складному світі музичних ідей.
Багато нового виникло і в музичних театрах Європи. На цей час опера давно встигла увійти у масову свідомість європейців. Але новаторство в цьому жанрі зустрічало значні труднощі: величезні кошти, необхідні для постановки будь-якої опери, рутина, що глибоко врослася в середовище виконавців, ризик невдачі виконання у непідготовленій авдиторії. Справжнім реформатором виступив німецький композитор Ріхард Ваґнер — творець опери-драми, в якій здійснив синтез філософсько-поетичного і музичного начал (героїчна опера-сага «Кільце Нібелунгів»). Музичний театр Ваґнера і його наступників Верді, Мусоргського й Чайковського, Гуно та Бізе ознаменував собою вершину розвитку опери XIX ст. Опери «Трубадур», «Аїда», «Травіата», «Ріголетто», «Дон Карлос», «Отелло» Дж. Верді, «Фауст», «Ромео і Джульєтта» Ш. Гуно, «Кармен» Ж. Бізе, «Чіо-Чіо-Сан», «Богема» і «Тоска» Д. Пуччіні, «Євгеній Онєгін» і «Винова краля» П. І. Чайковського, «Князь Ігор» О. П. Бородіна, «Борис Годунов» М. П. Мусоргського та інші опери XIX ст. майже повністю формують репертуар сучасних оперних театрів.
Музика XIX ст. невіддільна від балету, причому балету класичного. У добу романтизму склалися сприятливі умови для розвитку балетного мистецтва. Романтизм привніс у нього єдність музики, драматичної дії та танцю. У цей час виробився новий танцювальний стиль, заснований на легкому та надзвичайно пластичному польоті рухів та техніці танцю на пальцях (Марія Тальоні — перша балерина, яка стала на пуанти). Хореографами романтичних балетів були Ф. Тальоні, Ж. Перро, Ж. Кораллі, Ж. Мазільє та інші. Реформу балету здійснив російський композитор П. І. Чайковський. У нього музика з допоміжного елементу перетворилася на головний стрижень спектаклю, збагативши його сюжет і задаючи зміст хореографії. «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик», поставлені чудовим хореографом Маріусом Петіпа, стали перлиною світової культури. Чайковський же став першим російським композитором, який здобув європейське і світове визнання.
Справжнім тріумфом російського оперно-балетного мистецтва на світовій сцені стали знамениті » в Парижі, які з 1909 р. щорічно влаштовував російський театральний діяч .
Буржуазне XIX ст. дало початок і музично-сценічним жанрам, головною рисою яких стала розважальність. Оперета — веселий спектакль, де музичні номери чергуються з дотепними діалогами, перемежовуються репліками героїв. Вивели цей жанр на рівень справжнього мистецтва оперети та Іоганна Штрауса-сина, останній прославився ще й як «король вальсу». Втіленням нового смаку минулого сторіччя стала й естрада — різного роду рев'ю та шоу, музика численних ресторанів і кабаре, символом якої став канкан.
Якщо нижня хронологічна межа «музичного XIX сторіччя» ясно окреслена Французькою революцією, то його верхній рубіж вимальовується далеко не так чітко. Так, наприклад, Шоста симфонія П. І. Чайковського — вершина художніх устремлінь «лірико-психологічної епохи» у сфері інструментальної музики — буквально збігається за часом із «Післяполудневим відпочинком фавна» Клода Дебюссі, який відкрив епоху імпресіонізму в музиці. Перше виконання «Прометея» О. М. Скрябіна зі світловим оформленням — квінтесенція грандіозних філософських концепцій минулого сторіччя — випередило лише на чотири роки балет Д. Мійо «Бик на даху» — втілений виклик піднесеному в мистецтві й уславлення веселощів низів. Може здатися неймовірним, що С. В. Рахманінов, чия творчість спиралася на романтичні традиції, був ровесником А. Шенберґа, родоначальника атональної музики.
Театр
У XIX ст. народився якісно новий драматичний театр. Вільна конкуренція буржуазного суспільства покликала до життя численні приватні театри, столичні і провінційні, які орієнтувалися на масового глядача. Такими були паризькі «театри бульварів», «малі» театри Великого Лондона. Багато з них розорялися, але окремі ставали центрами демократичної театральної культури.
З утвердженням романтизму в репертуарі театрів сталися корінні зміни. П'єси Віктора Гюґо, Александр Дюма, Проспера Меріме у Франції, Л. Тіка в Німеччині, Джорджа Байрона і Персі Біші Шеллі в Англії брали гору над традиційним репертуаром класицизму. Крім того, нарівні з постановками нових романтичних п'єс зіграло свою роль і переосмислення в романтичному дусі п'єс Вільяма Шекспіра, Фрідріха Шіллера та Йогана Вольфганга Ґете.
Романтичний театр надзвичайно збільшив силу впливу на глядача, в чому була величезна заслуга цілого покоління чудових акторів. Вони принесли на сцену вільну мову замість пануючої раніше мелодекламації, схвильований виразний жест замість статичних поз. У Франції блискуче виступали , Фредерік Леметр і . Вражаючою життєвістю і реалізмом відзначалася гра легендарної Сари Бернар. У Лондоні на сцені володарював Едмунд Кін — актор, в мистецтві якого відчувалася глибока духовна близькість з Байроном. Серед його сценічних робіт найбільша слава випала на його романтичне трактування образів Гамлета і Отелло. Він був легендою за життя, легендою стала і його смерть на сцені.
Однак поступово головною фігурою в театрі стає не актор, навіть найгеніальніший, а режисер, який створював художньо цілісні твори на сцені. Він повинен був не тільки відпрацьовувати мізансцени з акторами, але й співпрацювати з музикантами і художниками-оформлювачами. З таких режисерів в той час виділявся зі знаменитого німецького . У своїх постановках він прагнув до ансамблевості у постановці п'єс, тобто єдності, узгодженості акторської гри, історичної правдивості , ретельної продуманості світлових і звукових ефектів. Особливо жвавими і різноманітними були у нього масові сцени. Театр все більше стає синтетичним видом мистецтва.
Що ж до зачинателя сучасного нам «режисерського» театру, то ним вважається , який створив у Парижі в 1887 — власне студійний, напівзакритий, відвідувати який могли лише особи, які купили абонементи на весь сезон. Це дозволяло режисеру обійти цензуру і відкривало більше можливостей для вибору п'єс для театрального репертуару. Він боровся за правдивий показ на сцені сучасного життя. Найповніше нові принципи в театральному мистецтві втілилися у творчості створеного в Росії в 1898 Московського художнього театру — дітища Костянтина Станіславського, Володимира Немировича-Данченка, Антона Чехова, Максима Горького і цілої плеяди прекрасних акторів.
Кіно
У XIX ст. в Європі, у Франції, народився новий вид мистецтва, який стрімко завойовував собі наймасовішу глядацьку аудиторію, — мистецтво кіно. Кіно — дитя часу, яке поєднувало в собі науково-технічний прогрес з творчими пошуками діячів мистецтва. Винахід в 1859 Луї Даґером фотографії, геніальна здогадка братів Огюста і Луї Люм'єрів, які з'єднали фотографічну плівку з проєкційним ліхтарем, привели в 1895 р. до появи кіно. Незалежно від них механік Одеського університету Й. А. Тимченко на два роки раніше створює кінетоскоп і 9 січня 1894 на ІХ з'їзді російських природодослідників і лікарів, що відбувався у Москві, здійснює за його допомогою перший у світі кіносеанс (глядачі побачили на екрані кавалеристів та метальників списів у русі). Попри те, що учасники з'їзду гідно оцінили винахід і передали його до , офіційні кола досить прохолодно поставилися до «живої фотографії», яку винайшов геніальний український винахідник. Відома заява Миколи ІІ з цього приводу: «Все це нісенітниці, жодного значення таким дрібницям надавати не варто…».
28 грудня 1895 в Парижі на бульварі Капуцинок у приміщенні «Гранд кафе» було організовано перший у світі публічний кіносеанс. Глядачі столиці Франції побачили свій перший фільм — вихід робітників з фабрики. Саме цю подію прийнято вважати датою народження кінематографа. Розробивши свій оригінальний пристрій, фірма «Люм'єр» швидко поставила справу кіно «на потік». Дві з перших кінокартин «Прибуття поїзда» і «Политий поливальщик» настільки приголомшили людей, що вже через декілька тижнів апарат і фільми Люм'єрів з'явилися і публічно демонструвалися у Римі, Відні, Берліні, Москві, Петербурзі, а також в Одесі, а потім потрапили до Єгипту, Австралії, США. У всіх країнах світу з'явилися сінематографи, , кінотеатри, а через рік-два в більшості європейських країн починають знімати власні фільми. Але як вид мистецтва кіно все ж належить ХХ ст.
Цирк
Фотографія
Гравюра
Плакат
Скло
Ювелірне мистецтво
У 19 столітті ювелірне мистецтво ще не набуло розмаху.
Релігія,мистецтво та влада
Розпис церков
Глобальний вимір культури XIX століття
Колекціонування, збирання, розвідки експедиції
Подорожі художників
Збірки мистецтв: приватні, державні
Підсумок епохи
Здобутки XIX ст. у всіх сферах культури виявилися колосальними. Цей період вражає гармонійністю розвитку і величезними результатами творчої діяльності людини у найрізноманітніших сферах. Тенденції, закладені епохою Відродження, досягли зрілості, і люди в повному обсязі відчули їхні наслідки.
У всій складності і, як тоді здавалося, повноті склалася наукова картина світу. Змінилося становище науки в суспільстві, її досягнення стали прямо й усвідомлено впливати на рівень виробництва, всього життя. У масову, а в найрозвиненіших країнах загальну перетворилася письменність.
Регулярними стають міжнародні наукові, літературні, художні контакти, тим самим закладаються основи світової науки, світового мистецтва.
В художню творчість прийшли величезна стильова, жанрова різноманітність. Причому всіх великих майстрів при їх яскравій індивідуальності об'єднувало усвідомлення неповторної цінності людської особистості. Виправдалася пророча думка Стендаля: «XIX сторіччя буде відрізнятися від попередніх віків точним і полум'яним зображенням людського серця».
У надрах культури XIX ст. почалися принципово нові наукові відкриття, були розроблені філософські системи, висунені соціальні теорії, зародилися , які визначать характер вже наступної епохи.
Світлі гасла свободи, рівності і братерства, проголошені Французькою революцією на початку епохи, успіхи в розвитку культури, які множилися з кожним роком, породжували надії на швидке розв'язання людством всіх соціальних, політичних проблем. Однак цього не сталося, і на рубежі XIX–XX ст. серед творчої, наукової інтелігенції стали переважати похмурі, песимістичні і радикальні революційні настрої. Можна пригадати слова героїні видатного французького письменника XIX ст. Гі де Мопассана, які завершують один з його програмних творів: «Ось бачите, яке воно — життя: не таке гарне, та й не так вже й погане, як думається».
Джерела
- Западно-европейское искусство 2й половины 19 в. Сборник статей. М,"Искусство",1975 (рос).
- Труды Гос. Эрмитажа, т 22, Л, «Искусство», 1982 (рос).
- Маркарян Э. С. Очерки истории культуры. — Ереван: Изд. АрмССР, 1968.
- Энциклопедия культур Deja Vu [ 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
- Полікарпов В. С. Лекції з історії світової культури. К.: Знання, 2000. — 359 с.
- Українська і зарубіжна культура. Навчальний посібник /Під заг. ред. Заболоцької К. В. — Донецьк: «Східний видавничий дім», 2001. — с. 79–102
Посилання
- «Поезія XIX віка» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 231-232.
Див. також
Ця стаття не має . |
Це незавершена стаття про культуру. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Yevropejska kultura XIX stolittya skladnij burhlivij nastoyanij na sperechannyah period rozvitku zahidnoyevropejskoyi kulturi i obrazotvorchogo mistectva Pochatok HIH stolittya ne nagaduvav jogo kinec Pochatok stolittya projshov pid panuvannyam konservativnih form klasicizmu ta ampiru sho prijshli she z HVIII st ta obslugovuvali panivni klasi suspilstv ta vijskovu elitu Ale projshla shvidka zmina dekilkoh stilistik bez stvorennya yakogos odnogo napryamku Lishe naprikinci 19 st chastkovo funkciyu golovnogo stilyu perebrav na sebe narodzhenij modern secesiya sho odnak spivisnuvav z dekilkoma shvidkoplinnimi stilistikami na kshtalt dekadansu simvolizmu piznogo impresionizmu postimpresionizmu zastarilogo neoklasicizmu riznih form realizmu Novij period pidnesennya otrimav zahidnoyevropejskij pejzazh paradnij portret ale vtratili vlasni panivni poziciyi religijnij zhivopis istorichna kartina narodivsya fenomen legkovazhnogo i u stani zanepadu salonnogo mistectva ta akademizmu Ale narodilis i kritichni tendenciyi na kshtalt kritichnogo realizmu u Rosijskij imperiyi ta tendenciya do demokratizaciyi grafiki Zlochini vijni francuzka afisha ta chastkovo zhivopisu Nadzvichajne pidnesennya perezhili burzhuaznij cirk ta opera instrumentalna muzika romans koncertna diyalnist Povsyakdenne zhittya i kultura XIX stolittyaPriskorennya istorichnogo procesu privodit u XIX stolitti do novogo yakisnogo stribka v porivnyanni z pochatkovim periodom Novogo chasu Yevropa peresila z kinnogo dilizhansa v Shidnij ekspres z vitrilnika na paroplav i na kinec storichchya pidijshla do togo shob litati v povitri i plavati pid vodoyu Telegraf zv yazav yevropejski krayini i SShA z najviddalenishimi kutochkami planeti Nauka pronikla uglib rechovini i v tayemnicyu evolyuciyi zhivoyi materiyi To buv vik naukovo tehnichnogo perevorotu i burhlivih socialnih potryasin ale razom z tim najbilshih gumanistichnih i estetichnih zavoyuvan ta utopichnih pomilok rozumu Zminyuvavsya sam viglyad svitu Velichni sobori rozkishni palacovi rezidenciyi skromnishi dvoryanski gnizda neveliki poselennya remisnikiv peretvorilisya v prekrasni ale vse zh pam yatniki feodalnoyi epohi sho nazavzhdi pishla v minule Nosiyami novogo stali veliki promislovi mista z yih zavodami i fabrikami zaliznichnimi vokzalami i liniyami metro osobnyakami bagatiyiv i netrishami dohidnimi budinkami i budinochkami bidnyakiv publichnimi bibliotekami muzeyami i komercijnimi vidovishnimi zakladami teatrami tanczalami koncertnimi estradami Riven dosyagnen i yihnya rol v suchasnij sistemi usih cinnostej zobrazhaye vzhe toj fakt sho pri harakteristici XIX st chasto vikoristovuyut termin klasichnij ce vik klasichnogo kapitalizmu vilnoyi konkurenciyi klasichnogo prirodoznavstva klasichnoyi literaturi i muziki Religiya sho vidbuvalosya z neyu Zasnovki dobiZhan P yer Hyue revolyucijnim narodom 1789 r akvarel Nacionalna biblioteka Franciyi Doba revolyucijnogo klasicizmu Hronologichni mezhi kulturnogo fenomena XIX st shirshi nizh kalendarni Pochatok novim kulturnim procesam poklala Francuzka revolyuciya 1789 1793 rr Sho zh do zavershennya epohi to rubezhem stav pochatok Pershoyi svitovoyi vijni v 1914 r Ideyi svobodi rivnosti i progolosheni yakobincyami stvorili spriyatlivu atmosferu dlya borotbi za demokratichni peretvorennya u vsomu sviti Minule storichchya stalo chasom burzhuaznih revolyucij V odnij Franciyi yih bulo dekilka v 1830 1848 1870 rr U 1848 1849 rr revolyuciyami bula ohoplena vsya Yevropa Yih golovnij rezultat stavlennya burzhuaznoyi demokratiyi v bilshosti yevropejskih krayin Gostrota socialnih protirich napruzhennya politichnih pristrastej bulo pov yazane ne tilki z protiborstvom burzhuaziyi i dvoryanstva ale i z borotboyu proletariatu proti burzhuaziyi Parizka komuna 1871 stala pershoyu proletarskoyu revolyuciyeyu Utverdzhennya u najbilshih krayinah shozhist socialno ekonomichnogo i skladannya svitovogo rinku aktivni dilovi diplomatichni revolyucijni kulturni zv yazki novij riven zasobiv komunikaciyi obumovlyuvali viniknennya tendenciyi zblizhennya kultur U toj zhe chas najistotnishim chinnikom yakij suttyevo vplinuv na rozvitok stav mogutnij nacionalno vizvolnij ruh borotba proti nashestya Napoleona v Ispaniyi i Rosiyi proti gnitu avstrijskih Gabsburgiv v Italiyi ta Ugorshini proti osmanskogo yarma v Greciyi i Bolgariyi proti rosijskogo carizmu v Polshi i na Kavkazi ob yednannya Nimechchini Duzhe riznij za skladom i cilyami u riznih krayinah cej ruh vede do togo sho vcheni pismenniki i hudozhniki zvertayutsya u svoyij tvorchosti do istorichnogo minulogo i kulturnih tradicij vlasnih narodiv Usvidomlennya kozhnoyu naciyeyu svoyeyi znachushosti rozvitok pochuttya nacionalnoyi gidnosti viznachav pragnennya lyudej nauki i mistectva vijti na svitovij riven iti v nogu z chasom U zagalnij kartini istoriyi XIX st isnuyut i vzayemodiyuttendenciyi rozvitku i skladannya zagalnolyudskoyi svitovoyi kulturi Naslidki utverdzhennya i kapitalistichnih vidnosin buli neodnoznachnimi dlya kulturi Z odnogo boku impuls dlya rozvitku otrimala nauka oskilki vinikla pryama ekonomichna zacikavlenist v zastosuvanni u virobnictvi vidkrittiv vinahodiv chislennishoyu stala inteligenciya zrostalo miske naselennya Z inshogo zh boku mashinne virobnictvo stvorilo klas najmanih robitnikiv proletariv zvelo do minimumu gumanistichnij chinnik u praci posililo vidchuzhennya pracivnika vid procesu i produktu praci protistoyalo svitu idealiv i duhovnih cinnostej U svoyih osnovah kultura XIX st spiralasya na ideyi i poglyadi virobleni v epohu Prosvitnictva Ce nasamperedgumanizm sho pidnyavsya do rozuminnya cinnosti kozhnoyi lyudini yak osobistosti yiyi prava na vilnij rozvitok racionalizm i osoblivo sciyentizm vid latinskogo sciyenciya nauka yakij absolyutizuvav rol i mozhlivosti nauki v zhitti suspilstva a takozhyevrocentrizm sho ocinyuvav vsi civilizaciyi kriz prizmu perevagi yevropejskogo zrazka dlya vsih inshih kultur Promislovij perevorotGolovna kategoriya Promislova revolyuciya Nauka i tehnika Protyagom XIX st visoko rozvinulasya vzayemodiya nauki i tehniki z virobnictvom Rozvitok promislovosti i silskogo gospodarstva pidshtovhuvav nauku do vivchennya novih problem a v svoyu chergu na osnovi naukovih vidkrittiv stvoryuvalisya novi zasobi virobnictva Z osoblivoyu siloyu takij vzayemovpliv viyavivsya v hodi promislovogo perevorotu Jogo pochatkovim momentom prijnyato vvazhati vinahid i shiroke zastosuvannya robochih mashin u tekstilnomu virobnictvi sho praktichno zbiglosya za chasom zi stvorennyam anglijskim inzhenerom Dzhejmsom Vattom universalnoyi parovoyi mashini Nezabarom parovi mashini stali masovo zastosovuvatisya j u vsih galuzyah virobnictva Spravzhnij perevorot u promislovosti nastav todi koli vinik parovij molot i tochni universalni metalorizalni verstati tobto koli mashini stali viroblyati mashini viniklo mashinne virobnictvo U zv yazku z cim rizko zris popit na metal i neobhidne dlya jogo virobnictva vugillya Nezabarom derevne vugillya u virobnictvi metalu bulo zaminene kam yanim XIX storichchya piznishe nazvali doboyu pari vugillya ta metalu hoch v kinci jogo vzhe pochalosya promislove zastosuvannya elektriki Transport Paroplav SS Great Eastern 1858 Zastosuvannya parovih generuyuchih mashin na transporti znachno zbilshilo mozhlivosti zv yazku i komunikacij spilkuvannya lyudej Amerikanskij vinahidnik Robert Fulton v 1807 r pobuduvav pershe richkove sudno z parovim dvigunom yake rozvivalo shvidkist blizko 9 10 km na godinu Vzhe v 40 h rokah XIX st stali buduvati korabli iz zaliznim korpusom Mizh Yevropoyu j Amerikoyu Angliyeyu ta Indiyeyu Avstraliyeyu vstanovlyuyetsya regulyarne okeanske paroplavne spoluchennya yake priskorilosya pislya budivnictva Sueckogo kanalu 1869 Shlyah z Yevropi v Ameriku yakij vimagav na pochatku stolittya cilogo misyacya v kinci jogo skorotivsya do 7 8 dniv Anglijskij inzhener Dzhordzh Stefenson v 1829 stvoriv parovoz iz simvolichnoyu nazvoyu Raketa Vin nabirav shvidkist do 38 km na godinu i peresuvav vagoni vagoyu do 90 t Konstrukciya Raketi bula nastilki vdaloyu sho principovo ne minyalasya azh do seredini XX st koli parovozi postupilisya miscem teplovozam j elektrovozam Paralelno z masovim transportom zaliznichnim morskim richkovim miskim tramvayem metro z yavivsya i transport individualnogo koristuvannya U seredini stolittya z yavivsya velosiped z pedalyami a pislya vvedennya u praktiku v 80 ti roki XIX st pnevmatichnih gumovih shin vin nabuv majzhe suchasnogo viglyadu Vinahid zhe dviguna vnutrishnogo zgoryannya priviv do viniknennya principovo novogo vidu transportu avtomobilnogo U 1885 1886 rr nimecki inzheneri Gottlib Dajmler i Karl Benc skonstruyuvali pershi zrazki avtomobiliv a vzhe v 90 ti roki v ryadi krayin Yevropi j Ameriki pochalosya yih promislove virobnictvo Popit na avtomobili strimko zrostav tomu ne divno sho same na avtomobilnih zavodah Genri Forda v SShA buv zastosovanij konveyer Na rubezhi XIX i XX st zdijsnilasya mriya lyudini pro polit nad Zemleyu Spochatku z yavilisya litalni aparati legshi za povitrya dirizhabli ale nezabarom voni buli vitisneni litakami aeroplanami U 1903 r amerikanski aviakonstruktori brati Vilber i Orvill Rajt vstanovili na litaku legkij i kompaktnij benzinovij dvigun i zdijsnili pershij u sviti povitryanij polit trivalistyu 59 sekund Zastosuvannya dviguniv vnutrishnogo zgoryannya j elektriki zrobilo realnistyu she odnu fantastichnu ideyu pidvodne plavannya Pidvodni chovni stali buduvati v ostanni roki XIX st peredusim v Nimechchini z vijskovoyu metoyu Mizhnarodne naukove spivrobitnictvoKrishtalevij palac 1851 sporudzhenij dlya Vsesvitnoyi vistavki Krishtalevij palac rozplanuvannya Krajova vistavka 1894 roku u Lvovi Atrakcion Zbilshennya mozhlivostej i priskorennya obminu riznogo rodu informaciyeyu narivni z rozvitkom promislovogo virobnictva i stvorennyam materialnogo fundamentu prikladnih nauk velmi spriyatlivo poznachilosya na formuvanni yedinoyi svitovoyi nauki z eksperimentalnoyu bazoyu i teoretichnimi uzagalnennyami U XIX st vpershe vinikla osobliva sistema obminu informaciyeyu i vzayemodiyi vchenih riznih krayin Krim derzhavnih nacionalnih akademij stvoryuyutsya chislenni nezalezhni naukovi tovaristva j Voni chasto vipuskali periodichni vidannya yaki nadavali svoyi storinki najvidatnishim vchenim riznih derzhav Vcheni stali zbiratisya dlya obminu dumkami i rezultatami naukovih doslidzhen na mizhnarodni z yizdi simpoziumi i kongresi Ostanni chasto priurochuvalisya do yaki stali takozh odniyeyu z najvazhlivishih podij kulturnogo zhittya Yih metoyu bulo pozhvavlennya torgivli promislovosti ale v toj zhe chas voni stavali oglyadom rozvitku svitovoyi nauki dosyagnen tehniki mistectva i kulturi Pochali zdijsnyuvatisya mizhnarodni naukovi proekti Napriklad na astronomichnomu kongresi 1887 bulo prijnyato rishennya pro skladannya katalogu zirok U cij roboti vzyali uchast 18 astrofizichnih observatorij riznih krayin U rezultati bulo zareyestrovano bilya dvoh miljoniv zirok Praktika koncentraciyi u mizhnarodnomu masshtabi zastosovuvalasya ne raz v Angliyi pri Kembridzhskomu universiteti bula organizovana fizichna Kavendishska laboratoriya slavetnij rozsadnik geniyiv yaku poslidovno ocholyuvali Dzhejms Maksvell Dzhozef Dzhon Tomson Ernest Rezerford u Myunheni u Berlini Budivnictvo zalinic Vezha Ojflya 300 m 1900 Parizh dlya vsesvitnoyi vistavki Petrshinska vezha Praga 1891 Krajova vistavka 1894 roku u Lvovi Rozplyanuvannya Lvivskij dvirec Debarkader 1904MetrologiyaWoodcut dated 1800 illustrating the new decimal units which became the legal norm in France on 4 November 1800 five years after the metric system was first introduced In the captions each one of these six new units is followed by the old French unit in brackets the litre the gram the metre the are 100 square metres the franc and the stere 1 cubic metre of wood Nadzvichajno vazhlivim momentom stalo povsyudne poshirennya yedinoyi sistemi mir i vag dumka pro neobhidnist yakoyi vinikla she pid chas Francuzkoyi revolyuciyi Sistema bazuvalasya na desyatkovomu principi V osnovu yiyi bulo pokladeno novu odinicyu dovzhini metr vid grec metron mira Za odinicyu ploshi prijmavsya ar rivnij 100 m ridki i sipki tila stali vimiryuvatisya u litrah 1 dm3 vaga v kilogramah vaga 1 l vodi U 1872 u Sevri poblizu Parizhu bulo stvorene Mizhnarodne byuro mir ta vagi Ciyeyu sistemoyu zaraz koristuyetsya absolyutna bilshist krayin i narodiv svitu Yedina sistema mir i vag znachno polegshuvala torgivlyu mizh usima krayinami adzhe v mirni chasi nosit cilkom torgovelnij harakter Osnovni naukovi vidkrittyaPeriodichnij zakon implementovanij u periodichnu sistemu elementiv Principi genetiki Nauka u XIX st prodovzhuye sprijmatisya yak klasichna sistema znan yak yedina sistema nauk osnovni ideyi i principi yakoyi vvazhayutsya ostatochno vstanovlenimi i neporushnimi Vidbuvayetsya diferenciaciya okremih galuzej naukovih znan na bilsh vuzki specialni galuzi napriklad u samostijni nauki vidilyayutsya eksperimentalna psihologiya sociologiya kulturologiya i v toj zhe chas integraciya nauk same v cej chas vinikaye astrofizika biohimiya fizichna himiya geohimiya oformlyayetsya i nova galuz znan tehnichni nauki Protyagom storichchya bulo zrobleno nechuvanu ranishe kilkist vidkrittiv a na osnovi nakopichenogo eksperimentalnogo analitichnogo materialu rozrobleno uzagalnyuyuchi teoriyi U ramkah klasichnoyi fiziki z yavilisya novi galuzi termodinamika i vchennya pro elektriku poklikani do zhittya rozvitkom tehniki Francuzkij fizik Sadi Karno vivchiv zakonomirnosti peretvorennya teplovoyi energiyi v mehanichnu zaklavshi tim samim osnovi teplotehniki A zgodom nimeckij doslidnik Yulius fon Mayer angliyec Dzhejms Preskott Dzhoul i nimec German fon Gelmgolc zavershili obgruntuvannya zakonu zberezhennya i peretvorennya energiyi termin energiya vviv u 60 ti roki XIX st V Tompson Otzhe bulo vstanovleno sho vsi vidi energiyi mehanichna teplova elektrichna i magnitna perehodyat odna v odnu Vidkrittya v 1831 r anglijcem Majklom Faradeyem yavisha elektromagnitnoyi indukciyi yake spiralosya na doslidzhennya danskogo fizika Gansa Kristiana Ersteda i francuza Anre Ampera dozvolilo zgodom stvoriti magnetoelektrichni generatori j elektrodviguni Yih praci zaklali osnovi majbutnoyi elektrotehniki Velikim dosyagnennyam nauki XIX st bula visunuta anglijskim vchenim D Maksvellom 1865 r yaka uzagalnila doslidi i teoretichni visnovki bagatoh fizikiv riznih krayin u galuzyah elektromagnetizmu termodinamiki j optiki D Maksvell prijshov do dumki pro yednist i vzayemozv yazok elektrichnih i magnitnih poliv stvoriv na cij osnovi teoriyu elektromagnitnogo polya zgidno z yakoyu viniknuvshi v bud yakij chastini prostoru elektromagnitne pole poshiryuvatimetsya v nomu z shvidkistyu yaka dorivnyuye shvidkosti svitla Takim chinom vin vstanoviv zv yazok z elektromagnetizmom Upershe na praktici sposterigati poshirennya elektromagnitnih hvil vdalosya nimeckomu fiziku G Gercu Paradoksalno ale vin vvazhav sho elektromagnitni hvili ne budut mati praktichnogo zastosuvannya A vzhe cherez dekilka rokiv O S Popov zastosuvav yih dlya peredachi pershoyi u sviti radiogrami Vona skladalasya vsogo z dvoh sliv Genrih Gerc Podalshim krokom u vivchenni budovi materiyi stalo vidkrittya pershoyi elementarnoyi chastki elektrona U 1878 r gollandskij fizik G Lorenc pochav rozroblyati elektronnu teoriyu rechovini i nadav teoriyi elektromagnetizmu dovershenogo matematichnogo viglyadu Uzagalnennyam usogo poperednogo rozvitku himiyi stalo vidkrittya rosijskim vchenim D I Mendelyeyevim periodichnogo zakonu himichnih elementiv Vin doviv sho vlastivosti elementiv i prostih i skladnih spoluk sho utvoryuyutsya nimi stoyat u periodichnij zalezhnosti vid yih atomnoyi vagi Periodichnij zakon vkazuvav shlyah do planomirnih poshukiv she nevidkritih himichnih elementiv XIX st stalo chasom torzhestva evolyucijnoyi teoriyi Charlz Darvin uzagalnivshi ideyi Zhana Batista Lamarka pro zalezhnist evolyuciyi organizmiv vid pristosovanosti yih do dovkillya pro utvorennya zemnih shariv v zalezhnosti vid diyalnosti sil prirodi klitinnu teoriyu T Shvanna i M Shlejdena i vlasni bagatorichni doslidzhennya u 1859 vidav pracyu Pohodzhennya vidiv shlyahom prirodnogo vidboru u yakij viklav visnovki pro te sho vidi roslin i tvarin ne postijni a minlivi sho suchasnij tvarinnij svit sformuvavsya vnaslidok trivalogo procesu rozvitku Pravda pro prichini minlivosti vidiv Darvin z jogo sliv visunuv lishe zdogadlivi pripushennya Ci prichini vdalosya rozgadati avstrijskomu doslidniku Georgu Mendelyu yakij sformulyuvav U 1871 Darvin vipustiv knigu Pohodzhennya lyudini i statevij vidbir de visunuv i obgruntuvav gipotezu pro pohodzhennya lyudini vid mavpopodibnogo predka Vchennya Darvina spravilo prigolomshuyuche vrazhennya na suspilnu svidomist U XIX st publikuyutsya takozh chislenni uzagalnyuvalni praci zi vsesvitnoyi istoriyi istoriyi krayin i narodiv istoriyi mistectva ta istoriyi filosofiyi Taki misliteli yak Gegel Kont Marks i Engels namagayutsya pobuduvati vseosyazhni filosofski i socialni sistemi Pro zminu harakteru vzayemovidnosin nauki i praktiki takozh yaskravo svidchit istoriya vsesvitno vidomogo Pasterivskogo institutu v Parizhi Vse pochalosya z togo sho na zamovlennya francuzkih vinorobiv yaki zaznavali velikih zbitkiv vid hvorob vina molodij bliskuchij vchenij Luyi Paster dvi doktorski disertaciyi z fiziki i himiyi pochav vivchati procesi brodinnya Nezabarom vin doviv sho brodinnya ye rezultatom zhittyediyalnosti mikrobiv Paster stav osnovopolozhnikom novoyi nauki mikrobiologiyi zrobiv revolyuciyu u medicini Vin viyaviv zbudnikiv bagatoh infekcijnih zahvoryuvan dav poyasnennya imunitetu i rozrobiv metod zastosuvannya zapobizhnogo sheplennya Jogo vidkrittya buli nastilki vazhlivi sho na koshti zibrani za mizhnarodnoyu pidpiskoyu buv stvorenij institut Na kinec XIX st v suspilnij svidomosti skladayetsya perekonannya sho kartina svitu v zagalnih risah vzhe dosit yasno vstanovlena naukoyu sho podalshij rozvitok naukovogo znannya poklikanij lishe utochnyuvati konturi ciyeyi kartini i rozkrivati nechislenni bili plyami yaki zalishilisya v nij Koli v 1889 r majbutnij genialnij fizik teoretik osnovopolozhnik kvantovoyi fiziki Maks Plank virishiv pracyuvati u galuzi teoretichnoyi fiziki jogo vchitel skazav jomu Yunache navisho vi gubite svoye majbutnye Adzhe teoretichna fizika zakinchena Mozhna lishe obchislyuvati okremi vipadki Ale chi varto viddavati takij spravi svoye zhittya Naspravdi zh klasichna nauka XIX st stala ne vincem piznannya a pidmurivkom novogo revolyucijnogo prorivu U 1895 r nimeckij vchenij Vilgelm Rentgen vidkriv promeni yaki zaraz nosyat jogo im ya Uslid za nim francuzki vcheni Anri Bekkerel P yer i Mariya Kyuri vidkrili yavishe radioaktivnogo rozpadu a anglijskij fizik Ernest Rezerford vstanoviv sho pri rozpadi radioaktivnih elementiv vidilyayutsya alfa beta i gamma promeni a potim vin razom z Soddi zaproponuvav zagalnu teoriyu radioaktivnosti Svit buv prigolomshenij nepodilnosti atoma prijshov kinec zalishilosya lishe zaglyanuti u nogo j uyaviti sobi jogo budovu Nezabarom tim zhe Rezerfordom bula zaproponovana a dancem Nilsom Borom utochnena planetarna model atoma I nareshti klasichni uyavlennya lyudstva pro chas i prostir buli zrujnovani teoriyeyu vidnosnosti Alberta Ejnshtejna Taki zh prorivi na rubezhi vikiv stalisya i v piznanni lyudinoyu samoyi sebe Amerikanskij biolog T Morgan spirayuchis na zabuti praci Gregora Mendelya sformulyuvav zakoni spadkovosti Pracyami Mendelya i Morgana buli zakladeni osnovi nauki genetiki yaka nini triumfalno krokuye krayinami j kontinentami Najbilshi dosyagnennya u galuzi fiziologiyi pov yazani z im yam I P Pavlova yakij spiravsya u svoyij naukovij diyalnosti na praci I M Syechenova U 1903 na kongresi medikiv u Madridi vin robit svoye pershe povidomlennya pro teoriyu umovnih refleksiv Jogo doslidzhennya vishoyi nervovoyi diyalnosti drugoyi signalnoyi sistemi tipiv nervovoyi sistemi lokalizaciyi funkcij sistemnosti roboti kori golovnogo mozku ta in zigrali veliku rol u rozvitku fiziologiyi medicini psihologiyi j pedagogiki Rozvitok osvitiV ostannyu chvert XVIII st burhlivij rozvitok nauki i tehniki porodiv u peredovih promislovih krayinah potrebu u kvalifikovanih kadrah yak inzhenernih tak i robitnichih Suspilstvo postupovo pochinaye usvidomlyuvati neobhidnist pismennosti dlya shirokih verstv naselennya div she byurokratiya Pid vplivom idej francuzkih prosvititeliv peredovih pedagogiv demokrativ Joganna Pestalocci i A Distervega pid tiskom trudyashih u najbilshih krayinah Yevropi v shkilnij spravi stalisya velmi znachni zmini Voni torknulisya peredusim elementarnoyi pochatkovoyi shkoli vidbilisya i na vishij osviti Pochatkova osvita yaka protyagom storich perebuvala u vidanni cerkvi perehodit do upravlinnya derzhavoyu hoch vpliv religiyi zalishayetsya znachnim V Angliyi stvorennya sistemi bulo zakladeno zakonom 1870 r za yakim pochatkovi shkoli perestavali buti virospovidnimi Nezabarom derzhava stala viplachuvati specialni groshovi subsidiyi tim shkolam yaki ne brali plati za navchannya z batkiv uchniv U 1880 r pochatkova osvita v Angliyi stala obov yazkovoyu a v 1891 r bezkoshtovnoyu V ob yednanij Nimechchini zakon 1872 r pro narodnu shkolu desho rozshiriv vikladannya realnih predmetiv i aktivizuvav u nij metodi navchannya Cim zhe zakonom katolicka cerkva bula vidchuzhena vid kerivnictva shkilnoyu spravoyu Zvichajno mova jshla ne pro skasuvannya religijnogo navchannya i vihovannya prosto katolicki kola vvazhalisya opozicijnimi do pravlyachoyi protestantskoyi dinastiyi Gogencollerniv U Franciyi bezkoshtovna j obov yazkova osvita dlya vsih ditej vikom vid 6 do 13 rokiv bula vvedena zakonami 1881 i 1882 rr Cimi zh zakonami skasovuvalosya vikladannya u shkoli zakonu Bozhogo ale dlya religijnogo navchannya vidilyavsya odin den na tizhden vilnij vid zanyat Prote znachna chastina doroslogo naselennya navit u velikih krayinah zalishalasya nepismennoyu Napriklad v Rosiyi zakon pro obov yazkovu pochatkovu osvitu buv prijnyatij lishe pri radyanskij vladi U SShA bezkoshtovna hoch i ne obov yazkova pochatkova osvita isnuvala vzhe v kinci XIX st majzhe u vsih shtatah ale masovo nepismennim bulo kolorove naselennya i znachna chastina novih emigrantiv Serednya shkola v yevropejskih krayinah protyagom majzhe vsogo XIX st ne zaznala radikalnih zmin Yedinim povnopravnim tipom serednoyi shkoli zalishalasya shkola klasichna gumanitarna gimnaziyi v Nimechchini i Rosiyi liceyi i koledzhi u Franciyi gramatichni shkoli v Angliyi V ostannij chverti storichchya vazhko ale probivalo sobi dorogu vivchennya disciplin prirodnichogo ciklu fiziki himiyi biologiyi ta inshih Zapekla polemika rozgornulasya u SShA ta yevropejskih krayinah z pitannya vikladannya biologiyi osoblivo teoriyi Darvina pro pohodzhennya vidiv Uzhe ce nablizhalo shkolu do potreb realnogo zhittya spriyalo donesennyu do masovoyi svidomosti elementiv naukovih uyavlen pro procesi yaki vidbuvayutsya v prirodi Rozshirilasya na kinec storichchya merezha vishih navchalnih zakladiv peredusim inzhenerno tehnichnih U pidgotovci naukovih kadriv veliku rol pochinayut vidigravati naukovo doslidni centri i laboratoriyi yaki vpershe z yavilisya u XIX st yak privatni tak i derzhavni napriklad vzhe zgaduvanij Pasterivskij institut u Parizhi U zv yazku z rozvitkom tristupenevoyi sistemi osviti stav shvidko zrostati shar naukovoyi inzhenerno tehnichnoyi gumanitarnoyi vchiteli likari inteligenciyi Pragnennya do podolannya neuctva j ovolodinnya znannyami ohopilo dosit shiroki verstvi naselennya Nikoli v minulomu ne stvoryuvalosya tak bagato riznomanitnih shkil dlya doroslih riznih kursiv ne chitalosya stilki populyarnih lekcij Zdijsnyuyutsya energijni kroki dlya rozvitku zhinochoyi osviti Zolota doba svitovoyi literaturiDetalnishe u stattyah Literatura 19 stolittya Literatura pershoyi polovini 19 stolittya Literatura drugoyi polovini 19 stolittya Nove misce literaturi u suspilstvi XIX st chas burhlivogo rozvitku vsih sfer hudozhnoyi kulturi pri comu yih spivvidnoshennya i rol zaznali istotnih zmin Na pershij plan visuvayetsya literatura XIX storichchya nazivayut yiyi zolotoyu doboyu yak za suzir yam imen u vsih zhanrah tak i za rizko zrostayuchim vplivom na suspilstvo Zavdyaki tehnichnomu progresu v poligrafiyi zbilshennyu tirazhiv j zdeshevlennyu vona stala dostupnoyu dosit shirokim verstvam naselennya Z inshogo boku rozvitok osviti i pidvishennya rivnya pismennosti pidvishili popit na knigu Yaksho she na pochatku storichchya vona bula dostupna lishe vuzkomu prosharku aristokratiyi i duzhe bagatih pidpriyemciv to na kinec storichchya vona z yavilasya v oseli kozhnoyi pismennoyi lyudini Zminivsya i sam pismennik jogo suspilne stanovishe Literatorstvo peretvorilosya u profesiyu u avtora z yavilasya mozhlivist perom zaroblyati na zhittya Burhlivi podiyi pochatku storichchya zaluchili pismennikiv v gushu podij Stendal voyuvav v armiyi Napoleona Dzhordzh Bajron brav uchast v greckomu povstanni proti turkiv Shandor Petefi zaginuv voyuyuchi proti karateliv Mikoli I Lev Tolstoj oboronyav Sevastopol Emil Zolya aktivno vtrutivsya u spravu Drejfusa Literator pochinaye usvidomlyuvati yak nikoli ranishe svoyu vidpovidalnist za vihovannya suspilstva Tema poet i gromadyanin prohodit chervonoyu nitkoyu ne tilki v tvorchosti Oleksandra Pushkina ta Mikoli Nekrasova Yak i u vsij kulturi XIX st v literaturi vidbuvayetsya ne tilki burhlivij rozvitok nacionalnih literatur ale j formuvannya svitovoyi literaturi Comu osoblivo spriyav rozvitok hudozhnogo perekladu Pro te sho skladayetsya vsesvitnya literatura yaka ne nalezhit okremim naciyam a vsomu lyudstvu govorili vzhe suchasniki Tak u poetichnij miniatyuri pid simvolichnoyu nazvoyu Svitova literatura 1827 r Jogann Volfgang Gete nagoloshuvav Nehaj vsi narodi svitu zhivuchi pid odnim nebom vtishayutsya radistyu zagalnih skarbiv Rozvitok XIX st prohodiv pid znakom borotbi i poslidovnoyi zmini chotiroh osnovnih napryamiv klasicizmu romantizmu realizmu idekadansu Vsi ci istorichno zminyuyuchi odin odnogo ale chasto i spivisnuyuchi znajshli virazhennya u vsih vidah mistectva ale nasampered v literaturi Klasicizm Dokladnishe Klasicizm Klasicizm z jogo antifeodalnim duhom i pafosom respublikanskoyi gromadyanskosti panuvav u kulturi v revolyucijni roki i pershe desyatirichchya XIX st piznishe vin ne znik ale pererodivsya v konservativnij napryamok Vin prodovzhuvav spiratisya na antichni tradiciyi ideologichnu spadshinu i zovnishni formi rimskoyi arhitekturi Harakternoyu jogo risoyu bula neporushnist pevnih v uyavlennyah chitko rozmezhovuvalosya pidnesene i nizke prekrasne i potvorne Rishuche viklyuchalosya zmishannya riznoridnih elementiv tragichnogo i komichnogo pafosu i gumoru znachnogo i neznachnogo Perevazhali syuzheti v yakih vtilyuvalasya ideya neobhidnosti pidporyadkuvannya individualnih osobistih interesiv interesam derzhavi suspilstva politichnogo abo religijnogo ruhu Ostannim yaskravim zletom klasicizmu na rubezhi storich buv vejmarskij klasicizm za nazvoyu mista Vejmar stolici krihitnoyi nimeckoyi derzhavi predstavlenij dvoma velikimi imenami Joganna Volfganga Gete i Fridriha Shillera Voni bachili zavdannya mistectva v tomu shob pidnositi dushu pidnimati lyudinu nad uboztvom navkolishnogo svitu P yesi Shillera Rozbijniki Pidstupnist i kohannya i osoblivo pizni drami Mariya Styuart Vilgelm Tell spovneni geroyichnogo pafosu Gete vikoristav syuzhet serednovichnoyi nimeckoyi legendi pro zhittya bezbozhni diyannya vchenogo chornoknizhnika i charodiya Fausta yakij cinoyu soyuzu z diyavolom povernuv sobi molodist i piznav zapovitni tayini prirodi U finali genialnoyi tragediyi Faust yaku O Pushkin oharakterizuvav yak najvelichnishe tvorinnya poetichnogo duhu yak gimn zvuchat slova Zhittya roki Minuli nedaremno yasnij predo mnoyu Kincevij visnovok mudrosti zemnoyi Lishe toj gidnij zhittya j svobodi Hto kozhnij den ide za nih na bij Romantizm Dokladnishe Romantizm Gostre neprijnyattya reakciyi i prozi zhittya yaki zapanuvali v suspilstvi porodili u 20 ti roki romantichnij bunt molodogo pokolinnya Romantizm yak takij ne prosto podibnij klasicizmu abo baroko Romantizm suspilnij i kulturnij ruh yakij ohopiv bagato krayin Yevropi i najriznomanitnishi sferi vid filosofiyi i politichnoyi ekonomiyi do modi na kostyumi i zachiski Pri comu vsih romantikiv ob yednuvalo odne nenavist do dijsnosti pekucha potreba tikati vid neyi zi sliv anglijskogo pismennika Somersteta Moema Romantichna literatura rishuche vidmovlyayetsya vid kultu rozumu yakij propoviduvavsya Prosvitnictvom i klasicizmom Romantiki visuvali novih geroyiv samotnih buntivnikiv individualistiv neprimirenno vorozhih svoyemu seredovishu yaki jshli za nestrimnimi stihijnimi porivami pristrastej znevazhali vsilyaku holodnu rozsudlivist Syuzhetami tvoriv chastishe za vse obiralisya vinyatkovi podiyi romantichni geroyi diyali abo v umovah fantastichno zobrazhenogo serednovichchya abo v ekzotichnih zamorskih krayah dalekih vid burzhuaznoyi civilizaciyi Nezvichajni geroyi u nezvichajnih obstavinah tak mozhna oharakterizuvati osnovnij princip romantichnogo mistectva Osoblivu rol u stanovlenni romantichnoyi koncepciyi osobistosti zigralo zhittya Napoleona visoko pidnesenogo doleyu i neyu zh kinutogo u bezodnyu Vin svitu buv chuzhij Vse v nomu bulo tayemniceyu den pidnesennya i padinnya godina pisav Mihajlo Lermontov Pro zagadku ciyeyi fenomenalnoyi osobistosti rozmirkovuvali takozh Dzhordzh Gordon Bajron Oleksandr Pushkin Genrih Gejne Viktor Gyugo Valter Skott Romantizmu najblizhchoyu ye poeziya Same v zhanri vin dosyag svogo rozkvitu oskilki v nij krim diyuchogo personazha prisutnij i lirichnij geroj avtorske ya Najbilsh yaskravo poyednannya geroyiv z osobististyu avtora viyavilosya u tvorchosti vidatnogo anglijskogo poeta Dzhordzha Bajrona Z samogo pochatku svoyeyi tvorchoyi i suspilnoyi diyalnosti vin zaklikav do borotbi i v lirichnih virshah i v politichnij promovi na zahist ludditiv ruh rujnivnikiv mashin u palati lordiv U liro epichnij poemi Palomnictvo Chajld Garolda vin vikrivav reakciyu proslavlyav borotbu Italiyi Greciyi U comu rozcharovanomu v svitskomu tovaristvi geroyi v centralnih obrazah odnojmennih shidnih poem Gyaurovi korsarovi legko piznati zi sliv Vissariona Belinskogo kolosalnu gordu i nepohitnu osobistist samogo poeta Podibni geroyi zahoplyuvali uyavu suchasnikiv yaki bachili v nih borciv za zvilnennya lyudskoyi osobistosti Zavdyaki comu viniklo svoyeridne yavishe u suspilnih nastroyah yake otrimalo nazvu bajronizm Duhom revolyucijnoyi romantiki v rosijskij literaturi projnyata poeziya molodogo Oleksandra Pushkina Mihajla Lermontova v polskij Adama Mickevicha v ugorskij Shandora Petefi v nimeckij Genriha Gajne u francuzkij Viktora Gyugo Velikim hudozhnim vidkrittyam romantizmu stav istorichnij roman osnovopolozhnikom yakogo buv Valter Skott U romanah Skotta shotlandskogo charodiya yak nazivali jogo suchasniki minule ozhilo zagralo yaskravimi farbami U svoyih romanah Ajvengo ta inshih vin genialno pokazav zv yazok doli okremoyi osobi z istorichnoyu doleyu narodu Epoha romantizmu vidmichena bagatma bliskuchimi vitvorami istorichnogo zhanru Viktor Gyugo Sobor Parizkoyi Bogomateri Aleksandra Dyuma Koroleva Margo Tri mushketeri ta inshih Molodij pivnichnoamerikanskij romantizm gidno predstavili romani Fenimora Kupera Ostannij z mogikan Zvirobij znamenita Pisnya pro Gayavatu Genri Longfello Realizm Dokladnishe Realizm U 40 vi roki XIX st vplivovoyu techiyeyu staye realizm Jogo osnovoyu stali bezposerednye zhive i neuperedzhene sprijnyattya ta pravdive vidobrazhennya realnoyi dijsnosti Yak i romantizm realizm kritikuvav dijsnist ale pri comu vin vihodiv z samoyi dijsnosti v nij zhe i namagavsya viyaviti shlyahi nablizhennya do idealu Na vidminu vid romantichnogo geroya geroj kritichnogo realizmu mozhe buti aristokratom katorzhnikom bankirom pomishikom dribnim chinovnikom ale vin zavzhdi tipovij geroj u tipovih obstavinah Realizm XIX st na vidminu vid epohi Renesansu i Prosvitnictva za viznachennyam Maksima Gorkogo ye peredusim realizmom kritichnim Golovna jogo tema vikrittya burzhuaznogo ladu i jogo morali porokiv suchasnogo pismenniku suspilstva Charlz Dikkens Vilyam Tekkerej Stendal Onore de Balzak rozkrili socialne znachennya zla pobachili jogo prichinu v materialnij zalezhnosti lyudini vid lyudini Najvazhlivisha risa realizmu psihologizm zagliblennya cherez socialnij analiz u vnutrishnij svit lyudini Prikladom tut mozhe sluzhiti kar yera Zhulyena Sorelya z romanu Stendalya Chervone i chorne yakij perezhivav tragichnij konflikt chestolyubstva i chesti psihologichna drama z odnojmennogo romanu Leva Tolstogo yaka rozrivalasya mizh pochuttyam i morallyu stanovogo suspilstva Lyudskij harakter rozkrivayetsya predstavnikami kritichnogo realizmu v organichnomu zv yazku z seredovishem z socialnimi obstavinami i zhittyevimi koliziyami Golovnim zhanrom realistichnoyi literaturi XIX st vidpovidno staye socialno psihologichnij roman Vin najpovnishe vidpovidaye zavdannyu ob yektivnogo hudozhnogo vidtvorennya dijsnosti Vershinoyu kritichnogo realizmu stala tvorchist najvidatnishogo francuzkogo romanista Onore de Balzaka avtora ciklu romaniv pid zagalnoyu nazvoyu Lyudska komediya Stvorivshi 98 iz zadumanih nim 150 romaniv pro zhittya suchasnoyi jomu Franciyi Balzak zdijsniv tvorchij podvig vidobrazivshi harakteri i zvichayi svogo chasu Vin ne tilki dav shiroku i gliboko pravdivu panoramu zhittya jogo epohi ale j vidkriv etichni istini yaki mayut zagalnolyudske znachennya Bliskuchi zrazki socialnogo romanu dali Stendal Chervone i chorne Gyustav Flober Madam Bovari Gi de Mopassan Zhittya u Franciyi Charlz Dikkens Dombi j sin Devid Kopperfild Vilyam Tekkerej v Angliyi U Rosiyi do realizmu prijshov Oleksandr Pushkin yakij romantizmu viddav chest za nim Mikola Gogol Lev Tolstoj Fedir Dostoyevskij Anton Chehov Dekadans Dokladnishe Dekadans U 80 ti roki XIX st krizovi suspilni yavisha distali svoyeridne vidobrazhennya v Zayavila pro sebe nova techiya yaka otrimala nazvu dekadentstvo abo dekadans v perekladi z francuzkogo zanepad U 1886 89 rr u Parizhi vidavavsya zhurnal Dekadent v yakomu drukuvalisya poeti Sharl Bodler Artyur Rembo Pol Verlen Dekadans ne buv chimos yedinim i rozpadavsya na ryad napryamiv naturalizm simvolizm propovid Yih ob yednuvala opoziciya do zagalnoprijnyatoyi mishanskoyi morali nastrij beznadijnosti vtomi i vidchayu perekonanosti v zanepadi i zagibeli kulturi Idejnim glavoyu i teoretikom naturalizmu napryamu stav Emil Zolya avtor dvadcyatitomnoyi epopeyi Rugon Makkari jogo poslidovnikami Gergart Gauptman Voni pidhodili do zhittya yak vcheni eksperimentatori i vihodili z polozhennya sho dolya volya i duhovnij svit lyudini povnistyu zalezhat vid socialnogo seredovisha pobutu spadkovosti i fiziologiyi U naturalizmi risi vidvertogo dekadansu poyednuvalisya z socialno kritichnimi demokratichnimi i socialistichnimi tendenciyami Simvolizm yak zaperechennya realizmu i naturalizmu vinik na perelomi XIX i XX storichchya ale korinnya jogo zagliblyuyetsya v tvorchist velikogo francuzkogo poeta Sharlya Bodlera yakij opublikuvav u 1857 poetichnij zbirnik Kviti zla v yakomu tuga za garmoniyeyu pereplitayetsya z viznannyam neperebornosti zla estetizaciyeyu porokiv velikogo mista Jogo epoha uyavlyalasya jomu peklom na zemli v yakomu zlo i poroki nabuli vsesvitnih masshtabiv de kultura degraduye a duhovnist pidvladna koristi i pidlosti Tuga i strazhdannya tilki taki nastroyi mozhe na jogo dumku viklikati hvore suspilstvo Zvidsi vidhid vid realizmu simvoli natyaki za dopomogoyu yakih nibi tilki i mozhlivo emocijno ta intuyitivno osyagnuti tayemnici svitu Simvolizm vipravdovuye individualizm i zaklikaye do povnoyi svobodi osobistosti Jogo predstavniki Pol Verlen Artyur Rembo Moris Meterlink Oleksandr Blok Andrij Byelij stverdzhuvali sho pryame zobrazhennya realnosti pobutu ye nedostatnim vono lishe kovzaye po poverhni zhittya ne torkayuchis jogo suti Blizki do simvolistiv j predstavniki napryamu yaki propoviduvali samocinnist hudozhnoyi tvorchosti yiyi nezalezhnist vid socialnih umov zhittya vid politiki i suspilnih ruhiv Mabut najtalanovitishim predstavnikom cogo napryamu mistectva dlya mistectva na Zahodi mozhna vvazhati anglijskogo pismennika i poeta Oskara Uajlda yakij proslavivsya romanom Portret Doriana Greya Poryad zi zgadanim istorichnim romanom XIX st privneslo v literaturu j inshi novi zhanri detektiv i fantastiku Bilya dzherel pershogo z nih stoyat Edgar Po Vbivstvo na vulici Morg Zolotij zhuk i Artur Konan Dojl yakij pershim uviv do literaturi novogo geroya detektiva lyubitelya Rodonachalnikami zhanru fantastiki stali Zhul Vern i Gerbert Vells Vidbuvayetsya vidosoblennya dityachoyi literaturi Obrazotvorche mistectvo ta arhitektura Yevropi i SShA kincya XVIII pochatku XX storichchyaNovij socialnij status mistectva U XIX st narodivsya novij tip diyacha mistectva Cej termin stosuyetsya ne lishe malyariv a j usih osib tvorchoyi praci skulptoriv muzikantiv artistiv Majster yakij z chasiv Vidrodzhennya pracyuvav za privatnimi zamovlennyami i buv chastinoyu prislugi aristokratichnogo dvoru teper otrimav mozhlivist oriyentuvatisya na nabagato shirshu j demokratichnishu auditoriyu Sami diyachi mistectva nabuli teper inshogo socialnogo statusu intelektualnogo rivnya zminilis psihologichno i navit zovni Majstri mistectv stavali inteligenciyeyu u suchasnomu rozuminni cogo slova Yih vidriznyala ne tilki osvichenist viddanist idealam mistectva vnutrishnya nezalezhnist ale j rozvinena gromadyanska samosvidomist Dlya najkrashih i najtalanovitishih z nih vilnolyubnist bula ne krasivoyu frazoyu a zhittyevim perekonannyam Odnak oderzhavshi svobodu tvorchosti voni odnochasno vtratili i svoyu hoch i minimalnu materialnu zabezpechenist Dolyu mistectva stali viznachati komercijni zakoni prodavanist Smaki burzhua yaki diktuvali teper modu razyuche vidriznyalisya vid rafinovanogo aristokratichnogo smaku buli primitivnimi a chasto j prosto viddavali vulgarnistyu porivnyaj kich Novomu peredovomu dovodilosya dolati ne tilki aristokratichni primhi ale j samovpevnenist i grubist gospodarya gamancya Obraz hudozhnika sho ginuv vid golodu v mansardi ale ne bazhav jti na kompromis yakij shiroko uvijshov v toj chas v svitovu literaturu buv naviyanij realnim zhittyam Odnak postupovo u burzhuaznomu suspilstvi zbilshuvalasya pitoma vaga osvichenogo prosharku poperednika suchasnogo serednogo klasu Taki lyudi pochinayut zapovnyuvati hudozhni vistavki koncerti teatri muzeyi biblioteki yaki stali dostupnimi Pered diyachami kulturi vinikaye nove zavdannya prosvishati publiku vplivati na yiyi smaki Z yavlyayutsya pershi gazeti i zhurnali prisvyacheni mistectvu a z nimi neordinarnogo znachennya nabuvaye hudozhnya kritika Zavdyaki rozvitku zasobiv zv yazku vsesvitni centri mistectva Parizh Rim Viden stali dostupni tvorchim osobistostyam riznih krayin Vidatni zh kompozitori vikonavci aktori pochinayut vidviduvati krayini Yevropi govoryachi suchasnoyu movoyu z gastrolyami Obrazotvorche mistectvo Ezhen Delakrua 1824 Italiya Rujnaciya Yerusalimskogo hramu 1867 Ezhen Delakrua Svoboda sho vede narod na barikadi ne za kovbasu 1830 Shevchenko 1842 Gogin Avtoportret 1888 Van Gog Avtoportret 1888 Pol Sezann Mardi gra abo P yero ta Arlekin 1888 Renuar Tanok v seli Dokladnishe Obrazotvorche mistectvo 19 stolittya V obrazotvorchomu mistectvi XIX st na pershe misce visuvayetsya malyarstvo U nomu znajshli vidobrazhennya i klasicizm i romantizm z realizmom i dekadans Providnoyu krayinoyu v hudozhnomu zhitti Yevropi yak i v literaturi zalishalasya Franciya U roki Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi ta imperiyi Napoleona rozcviv talant vidatnogo predstavnika klasicizmu Zhaka Luyi Davida U jogo tvorchosti antichni tradiciyi racionalizm vlastivi klasicizmu organichno zlilisya z politichnimi realiyami sho dozvolyaye govoriti pro revolyucijnij harakter tvorchosti Davida Yak zaklik do revolyucijnoyi borotbi proti despotizmu bula sprijnyata francuzkoyu gromadskistyu jogo kartina na syuzhet rimskoyi istoriyi Prisyaga Goraciyiv 1784 r Najkrashim zhe tvorom Davida vvazhayetsya kartina Smert Marata 1793 r napisana pid bezposerednim vrazhennyam vid podiyi Tragizm syuzhetu prostota i lakonizm kompoziciyi strimanist koloru i skulpturnist risi klasicizmu roblyat cyu kartinu spravzhnim pam yatnikom geroyam revolyuciyi U period pravlinnya Napoleona David napisav dekilka paradnih portretiv imperatora toj priznachiv jogo pershim zhivopiscem imperiyi Pomer vin v Belgiyi kudi vimushenij buv emigruvati pislya restavraciyi monarhiyi Burboniv Klasicizm yakij transformuvavsya v akademizm tobto napryam oficijno viznanij akademiyami mistectv proisnuvav use XIX st ale zalishivsya na uzbichchi magistralnih shlyahiv rozvitku obrazotvorchogo mistectva Najmasshtabnishoyu figuroyu u zhivopisi na rubezhi XVIII XIX st buv ispanskij hudozhnik i graver F Gojya yakij povernuv zhivopisu svoyeyi krayini yiyi minulu velich Pershi veliki roboti jogo prosyaknuti lyubov yu do zhittya v nih perevazhayut svitli veseli farbi Ale v 1792 r Gojya vazhko zahvoriv vin ogluh i majzhe oslip sho poznachilosya i na tvorchosti zrobivshi yiyi gostro tragichnoyu Gojyeyu stvoreni prigolomshuyuchi kartini pro geroyichnu borotbu ispanskogo narodu proti francuzkih okupantiv Povstannya 2 travnya 1808 roku v Madridi Rozstril povstanciv u nich na 3 travnya 1808 roku seriyi ofortiv gravyur na metali Kaprichos Fantaziya gra uyavi Disparates Bozhevillya Liholittya vijni Ci seriyi vidmicheni najskladnishoyu obraznistyu bagatim filosofskim pidtekstom i spravzhnim novatorskim bachennyam Tvorchist F Gojya mala velichezne znachennya yak dlya formuvannya yevropejskogo romantizmu tak i dlya stanovlennya realizmu z yakimi i pov yazani golovni zdobutki yevropejskogo zhivopisu XIX st Najznachnishim yavishem romantizmu viyavivsya zhivopis Ezhena Delakrua U 1824 r vin vistavlyaye v Saloni shorichni vistavki yaki vlashtovuyutsya akademiyeyu mistectva u Kvadratnomu saloni Luvra zvidki i pohodit nazva yak samih vistavok tak i oficijno viznanogo napryamu v mistectvi svoyu kartinu Riznya na Hiosi syuzhetom yakoyi posluzhiv spravzhnij epizod vizvolnoyi vijni greckogo narodu proti tureckih ponevolyuvachiv yaki vbili v 1821 r na comu ostrovi ponad 40 tisyach cholovik Chitka gromadyanska poziciya Delakrua nezvichajna svizhist zhivopisu i zhittyevist obraziv viklikali polyarizaciyu dumok sered glyadachiv i znavciv burhlive zahoplennya z odnogo boku Vin polum yanij genij i hvilyu oburennya z inshogo Ce riznya zhivopisu Najvidomisha kartina Delakrua Svoboda na barikadah takozh napisana po slidah realnoyi podiyi i viklikala taki zh superechki Konkretnomu epizodu vulichnih boyiv revolyuciyi 1830 r hudozhnik nadav simvolichnogo i tomu pozachasovogo zvuchannya Svobodu na kartini vtilyuye francuzhenka z trikolorovim revolyucijnim znamenom Vona porivchasto obernulasya do tih kogo kliche za soboyu na bij i vsya figura yiyi geroyichnij poriv Slidom za neyu griznoyu hvileyu ruhayutsya povstanci majstrovi i burzhua dorosli i diti simvoli osnovnih sil revolyuciyi Kolir barvisti plyami yih garmonijna yednist stayut osnovoyu zhivopisu kolorom zhe stvoryuyetsya i pevnij nastrij Zhivopisna sistema E Delakrua yavlyala novij krok u rozvitku obrazotvorchogo mistectva Pidnesennya realizmu yak pochalosya u grafici Veliku rol zigrala tut tvorchist chiye mistectvo vvazhayetsya sporidnenim z realizmom samogo O Balzaka Dom ye zavoyuvav gromadske viznannya neshadnoyu satiroyu na korolya burzhua i pravlyachu burzhuaznu verhivku Franciyi Jogo karikaturi drukuvalisya v periodichnih vidannyah i rozpovsyudzhuvalisya okremimi vidtiskami Koli litografiya riznovid gravyuri Gargantyua karikatura na Luyi Filippa yakij zakovtuye zoloto i viddaye navzamin ordeni i chini bula vistavlena u vitrini bilya neyi zbiralisya natovpi narodu Za neyi hudozhnik buv zasudzhenij na 6 misyaciv v yaznici i velikij shtraf U 1834 r O Dom ye stvoriv najkrashi svoyi litografiyi Zakonodavche cherevo Vsi mi lyudi obijmemos Cogo mozhna vidpustiti na volyu U nih vin dav kolektivnij portret palati deputativ vikriv bezdarnist zhadibnist i zhorstokist z licemirstvom vladi zamozhnih Vin zhe stvoriv zobrazhennya krivavoyi rozpravi vladi z robitnikami Vulicya Transnonen 15 kvitnya 1834 roku yake bulo pronizane glibokim tragizmom Zaborona v 1835 r politichnoyi karikaturi zmusila Dom ye obmezhitisya pobutovoyu satiroyu Poziciyi realizmu v zhivopisi v seredini storichchya zmicniv Gustav Kurbe Navkolo jogo tvorchosti i teoretichnih robit rozgornulisya burhlivi superechki Tak buli sprijnyati i Kamenyari i Pohoron v Ornani Na pershij kartini figuri starogo i molodogo robitnika vsya kolirna gama polotna stvoryuyut vrazhennya sumnogo bezradisnogo zhittya zapovnenogo odnomanitnoyu vtomlivoyu praceyu Na inshij kartini zobrazhene tovaristvo nevelikogo provincijnogo mistechka Ornan batkivshini hudozhnika pid chas pohovannya na miscevomu kladovishi Kontrast urochistosti traurnoyi ceremoniyi i nikchemnosti lyudskih pristrastej navit pered oblichchyam smerti viklikav i u kritiki i u publiki buryu protestiv sho zrobilo Kurbe znehtuvanim v 1875 r jogo kartini ne buli prijnyati na Vsesvitnyu vistavku Todi hudozhnik poruch z vistavkoyu na svoyi vlasni koshti zviv skromne primishennya nazvav jogo Paviljon realizmu i rozmistiv u nomu 40 robit zokrema programnu kartinu Majsternya hudozhnika U katalozi do vistavki Kurbe dav take obgruntuvannya principiv realizmu v mistectvi Buti spromozhnim viraziti zvichayi ideyi oblichchya epohi buti ne tilki hudozhnikom ale j lyudinoyu odnim slovom tvoriti zhive mistectvo takim ye moye zavdannya Vin stav chlenom Parizkoyi komuni a pislya yiyi rozgromu buv vimushenij emigruvati do Shvejcariyi Zhanr tematichnoyi kartini napisanoyi na suchasnomu materiali staye osnovnim u hudozhnikiv realistiv rozvivayutsya takozh pejzazh i portret U drugij polovini XIX st centr realistichnogo napryamu v obrazotvorchomu mistectvi peremistivsya iz Franciyi do Rosiyi Velicheznij vnesok u nogo zrobili rosijski peredvizhniki uchasniki demokratichnogo ob yednannya Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok stvorenogo v 1871 r I M Kramskoj I Ye Ryepin V G Perov O K Savrasov I I Shishkin A I Kuyindzhi zbagatili obrazotvorche realistichne mistectvo psihologizmom majsternistyu socialnogo uzagalnennya i poetizaciyeyu ridnoyi prirodi V ostannij tretini storichchya na grani realizmu i dekadansu z yavlyayetsya novij napryam impresionizm vid francuzkogo impresion vrazhennya Impresionizm zajnyav v istoriyi mistectva misce yake dorivnyuye cilim zhivopisnim epoham hocha sam ruh ohopiv lishe 12 rokiv i 8 vistavok Madam Mane Syuzanna Leenhof na blakitnij sofi Luvr Parizh Shevchenko Pozhezha u stepu 1848 Imperesionizm realizm dekadans Tochkoyu vidliku posluzhila tvorchist Eduara Mane Jogo kartini Snidanok na travi j Olimpiya stali podiyeyu i vplinuli na stanovlennya majbutnih impresionistiv ale sam hudozhnik oficijno do ruhu ne priluchivsya Za rik do smerti v 1882 r vin napisav odnu z najbilsh dovershenih svoyih kartin Bar Foli Berzher Yak ansambl hudozhnikiv yaki zahishayut spilni cili v mistectvi impresionizm zayaviv pro sebe u 1874 r koli grupa molodih zhivopisciv vlashtuvala vistavku svoyih kartin v odnomu z parizkih fotoatelye Do ciyeyi grupi nalezhali Mone Klod P yer Ogyust Renuar Kamil Pissarro Sislej Alfred Dega Edgar Nazva predstavlenogo na vistavci pejzazhu Kloda Mone Vrazhennya Shid soncya i dalo nazvu tvorchosti cih hudozhnikiv Impresionisti zaproponuvali nove bachennya svitu i novi principi malyarstva Voni sprijmali navkolishnyu dijsnist yak neskinchennu zminu vrazhen Kartina staye nemovbi okremim kadrom fragmentom ruhomogo svitu v comu vidchuvayetsya vpliv novogo todi tehnichnogo dosyagnennya fotografiyi Z yavilasya svizhist i bezposerednist v zobrazhenni povsyakdennogo zhittya suchasnogo mista jogo pejzazhiv viglyadu pobutu i rozvag jogo meshkanciv Najvazhlivishim pravilom impresionistiv stala robota na vidkritomu povitri na pleneri zavdyaki chomu u svoyih pejzazhah yim vdalosya stvoriti vidchuttya vibliskuyuchogo sonyachnogo svitla bagatstva farb prirodi peredati ruh povitrya Impresionisti vveli i novu zhivopisnu tehniku vidmovilisya vid zmishanih koloriv pochali pisati chistimi yaskravimi farbami gusto nanosyachi yih okremimi mazkami pri sprijnyatti optichno zmishuyuchis dlya glyadacha voni davali potribnij ton Malyarske zavoyuvannya impresionistiv stalo osnovoyu tvorchosti i bulo pidnyate na novu visotu postimpresionistami tak umovno nazivayut hudozhnikiv rozkvit tvorchosti yakih nastav pislya i na osnovi dosyagnen impresionizmu Ce buli Pol Sezann Vinsent Van Gog Pol Gogen Voni vzhe ne buli odnodumcyami ale kozhnij z nih shukav hudozhni zasobi i mozhlivosti dlya stvorennya novogo mistectva dlya piznannya ne zovnishnoyi a istinnoyi suti rechej Svoyim mistectvom i zhittyam voni zaperechuvali burzhuaznij sposib zhittya vidmovivsya vid svogo seredovisha sin bankira Sezann udachlivij komersant Gogen zalishiv kar yeru i sim yu zaradi zhivopisu i viyihav na Tayiti kinuv propovidnicku diyalnist Van Gog Ne znajshovshi garmoniyi v suchasnomu suspilstvi hudozhniki zvernulisya do prirodi ale pragnuli vidobraziti vzhe ne mit a vichnist Tvorchist Sezanna Van Goga i Gogena spravila velikij vpliv na ves podalshij rozvitok Skulptura Ogyust Roden Ugolino u pekli Bozhestvena komediya Dante Arhipenko Zhinka sho rozchisuye volossya 1914 na pochatku XIX st zaznala korotkogo periodu pidnesennya pov yazanogo z tvorchistyu italijskogo skulptora i danskogo Bertelya Torvaldsena predstavnikiv klasicizmu v skulpturi Osobistoyu storinkoyu v skulpturi pochatku 19 st bula tvorchist Fransua Ryuda 1784 1855 Jogo Marselyeza sho prikrasila pilon Triumfalnoyi arki v Parizhi sered najkrashih tvoriv dobi Ale vzhe v 20 ti roki pidnesennya zminilosya zanepadom i zastoyem Romantizm privnis u skulpturu interes do osobistosti u vsih yevropejskih stolicyah vstanovlyuyutsya chislenni pam yatniki velikim lyudyam yak minulogo tak i teperishnogo chasu Ale zagalom skulptura yaka majzhe povnistyu zalezhala vid oficijnih smakiv znachno vidstavala vid malyarstva Povernuv skulpturi yiyi visoke priznachennya v kinci stolittya velikij francuzkij majster Ogyust Roden yakij stav vsesvitno vidomim she za zhittya Jogo mistectvo yavlyaye soboyu splav riznih tendencij Grupa Gromadyani mista Kale ye vishim dosyagnennyam realistichnoyi skulpturi v Misliteli mozhna vidchuti sporidnenist z simvolizmom a taki poetichni roboti yak Pocilunok Vichna vesna zblizhuyut jogo z impresionistami Arhitektura virishennya u pereosmislenni klasichnoyi spadshini Neogreckij stil Dokladnishe div it Arhitektura pershoyi polovini XIX stolittya perezhila svij rozkvit u mezhah klasicizmu U cej chas u Parizhi Londoni Berlini Sankt Peterburzi z yavlyayutsya chislenni yaki dodali golovnim yevropejskim stolicyam harakternogo viglyadu U roki pravlinnya Napoleona u Franciyi sklavsya stil ampir vid francuzkogo imperiya yakij stav prodovzhennyam i odnochasno zavershennyam klasicizmu 18 stolittya Budivli i sporudi v stili ampir vidriznyalisya monumentalnistyu j urochististyu chasto voni prikrashalisya vijskovoyu atributikoyu Ci budivli buli poklikani proslavlyati peremogi Napoleona Vandomska kolona sporudzhena za zrazkom davnorimskogo stovpa imperatora Trayana Triumfalna arka arhitektor F Shalgren najkrashij zrazok stilyu ampir Zavdyaki svoyim kolosalnim rozmiram majzhe 50 m visotoyu blizko 45 m shirinoyu i roztashuvannyu na pagorbi na peretini dvanadcyati velikih vulic arka prekrasno proglyadayetsya z riznih chastin francuzkoyi stolici Yiyi prikrashaye uslavlena skulpturna kompoziciya relyef F Ryuda Triumfalna arka stala odnim z simvoliv Parizha Z Franciyi klasicizm i jogo riznovid ampir poshirilisya u Rosiyi de dosyagli vershini v arhitekturi Peterburga Obraz mista na Nevi sklavsya same v kinci 18 ta u pershij polovini XIX st koli vinikli osnovni jogo obrisi u formi trizubcya hocha j za planami 18 stolittya ta chislenni kompleksi Vasilyevskogo ostrovu arhitektor Toma de Tomon Admiraltejstva arh A Zaharov ta Kazanskogo soboru arh A N Voronihin Vishim zdobutkom klasicizmu v Rosiyi stali roboti zodchogo K Rossi yakij zavershiv stvorennya ansambliv Palacovoyi ploshi dugoyu j arkoyu budivli Golovnogo shtabu i budovami Senatu i Sinodu V drugij chverti storichchya v Peterburzi buv pobudovanij za proektom arhitektora O Monferrana grandioznij Isaakiyivskij sobor Bilij Dim SShA Inter yer US Supreme Court Zavdyaki poserednictvu francuzkih mistobudivnikiv klasicizm stav poshiryuvatisya navit u SShA de stav pershim nacionalnim stilem pid nazvoyu grecke vidrodzhennya U comu stili v Vashingtoni buv zvedenij Kapitolij budivlya kongresu SShA i Bilij dim rezidenciya prezidentiv deyaki privatni sadibi Skupstina Srbije Eklektika baroko klasicizmu Neoruskij stil Vasilkiv Sho zh do romantizmu to vin ne stvoriv vlasnoyi hoch jogo vpliv velmi pomitnij u dekilkoh istorichnih stilyah neogotici neorenesansi neobaroko yaki nabuli poshirennya v pershij polovini storichchya U neogotichnomu stili pobudovanij ansambl anglijskogo parlamentu v Londoni vpliv vizantijskogo stilyu vidchuvayetsya v kupolah znamenitoyi parizkoyi cerkvi v neoruskomu stili budivli sporudzheni v comu stili mistyat risi yaki berut pochatok u davnoruskij arhitekturi ornamenti yaki zapozicheni z abo vidtvoryuyut u kameni rizblennya po derevu zvedeni budivli yaki ostatochno oformili Krasnu ploshu u Moskvi Istorichnij muzej i nini Do seredini XIX st vidkritim u svitovij arhitekturi zalishalosya pitannya pro novij stil Zvernennya do starovini pidgotuvalo poyavu eklektizmu vid greckogo eklektikos toj sho vibiraye arhitekturnoyi praktiki osnovanoyi na zmishuvanni riznih stiliv Eklektizm buv z odnogo boku vidobrazhennyam vulgarnih smakiv burzhua sho vikoristav pishnij psevdoistorichnij dekor yak svogo rodu reklamu a z inshogo virazhennyam pevnih svitoglyadnih poglyadiv yevropejcya tih chasiv yakij vvazhav svoyu civilizaciyu zrazkovoyu svoyu epohu vershinoyu istoriyi i ne sumnivavsya sho maye pravo yak zavgodno vikoristovuvati spadshinu inshih stolit i kultur Prikladom takih sporud mozhut sluzhiti budivlya parizkogo teatru Grand opera i pompeznij berlinskij rejhstag Micniyuchij kapitalizm i tehnichnij progres postavili novi zavdannya pered arhitekturoyu i osoblivo mistobuduvannyam Burhlivo rosli mista v yakih z yavilisya novi tipi budivel zavodi fabriki vokzali universalni magazini vistavochni paviljoni novi tipi vidovishnih sporud cirki teatri Poryad z osobnyakami velikoyi burzhuaziyi buduvalisya bagatopoverhovi dohodni budinki z kvartirami yaki zdavalisya unajm baraki i kazarmi dlya robitnikiv Z yavivsya miskij gromadskij transport Pershim mistom yake zaznalo perebudovi inicijovanoyi burzhuaznoyu vladoyu stav Parizh Nezabarom pislya revolyuciyi 1848 r pochalasya rekonstrukciya mista vuzkih zaplutanih serednovichnih vulichok zruchnih dlya budivnictva barikad u misto shirokih pryamih avenyu i kilcevih bulvariv yaki zgodom stali znamenitimi Voni zv yazali centr i peredmistya v yedine cile Nezabarom za zrazkom francuzkoyi stolici stali perebudovuvatisya Berlin Viden ta inshi yevropejski stolici Nevid yemnoyu yih chastinoyu stayut gromadski parki Znachno prosunulasya budivelna tehnika stali shiroko zastosovuvatisya novi materiali chavun stal v kinci stolittya zalizobeton i novi prijomi ta metodi budivnictva Ale konstrukciyi stvoreni na osnovi promislovoyi tehnologiyi vvazhalisya duzhe grubimi i negidnimi stati osnovoyu novogo Yih vikoristovuvali poki sho tilki pri budivnictvi mostiv vokzaliv kritih rinkiv u sporudah vsesvitnih promislovih vistavok Pershim prikladom zastosuvannya zbirnih konstrukcij v budivnictvi stav Krishtalevij palac u Londoni sporudzhenij dlya pershoyi 1851 r Unikalnoyu dlya XIX st sporudoyu bula Ejfeleva vezha u Parizhi visotna inzhenerno tehnichna sporuda yaka skladayetsya z gratchastih metalevih konstrukcij bez vikoristannya zvaryuvannya ce klepani detali I vse zh golovna masa budivel prodovzhuvala oformlyatisya u tradicijnih arhitekturnih formah Takim chinom na kinec XIX st mizh tehnichnoyu i hudozhnoyu storonami arhitekturi vinikayut svoyeridni nozhici yaki z plinom chasu stali rozhoditisya vse bilshe i bilshe Sproba podolati ce rozhodzhennya bula zroblena novim dekorativnim napryamom v burzhuaznij arhitekturi yakij otrimav nazvu modern francuzkoyu suchasnij Predstavniki cogo stilyu v arhitekturi vikoristali novi tehnichni i konstruktivni zasobi vilne chastishe asimetrichne planuvannya i suchasni materiali v obrobci fasadiv i inter yeriv budivel keramika polivni kahli dlya stvorennya nezvichajnih pidkresleno individualizovanih budivel i sporud U ramkah modernu kincya XIX st u SShA vinikla tak zvana najpomitnishoyu figuroyu yakoyi stav Luyis Salliven yakij zaproponuvav tip visotnoyi ofisnoyi budivli z minimumom dekoru hmarochos Hmarochos potvorna forma v arhitekturi SShA viklikana shalenimi cinami na zemli v prestizhnih rajonah mist Chikago potim Nyu Jorku Hmarochosi silno kontrastuvali z tak zvanoyu provincijnoyu odnopoverhovoyu Amerikoyu yakoyu dovgo she zalishalas masova zabudova usih shtativ Modern tak bi moviti zavershiv tvorchi poshuki budivelnikiv XIX st i stav shodinkoyu do arhitekturi storichchya HH go Muzika teatr Narodzhennya kinoMuzika Nova era v muzici pochinayetsya na rubezhi epoh klasicizmu j romantizmu Pov yazana vona z titanichnoyu tvorchistyu Lyudviga van Bethovena Vona ohopila malo ne vsi formi i zhanri muziki zagalnoviznanoyu zh vershinoyu stali dev yat simfonij kozhna z yakih ce cilij hudozhnij svit Suchasnik Francuzkoyi revolyuciyi palko zahoplenij yiyi pershimi krokami rishuchij protivnik bonapartizmu muzikant filosofskogo skladu yakij neskinchenno rozshiriv virazni zasobi muziki kompozitor tragichnogo svitovidchuttya Bethoven buv ocinenij i pidnyatij na shit romantikami hoch sam vin rozhodivsya z yih estetichnimi perekonannyami U Bethoveni vtililisya najkrashi risi vsiyeyi muzichnoyi kulturi yaka pereduvala jomu i razom z tim jogo tvorchist povorotnij punkt u muzici Sho zh do romantichnogo napryamu to vin viyavivsya na ridkist bagatim vidatnimi obdarovannyami Franc Shubert i Robert Shuman Gektor Berlioz i Rihard Vagner Ferenc List i Friderik Shopen bagato inshih kompozitoriv gordist nacionalnih kultur i vsiyeyi Z romantizmom u muziku prijshli emocijna viraznist fantastichna vigadka kazkovo poetichna obraznist neridko zapozichena z folkloru Najyaskravishe yavishe v muzici romantizmu panuvannya liriko psihologichnogo nachala Sut kozhnogo muzichnogo romantichnogo tvoru lirichna spovid Same tomu najvazhlivishogo znachennya nabuli rizni mali formi yaki napovnilisya serjoznim i glibokim zmistom fortepianna p yesa instrumentalna miniatyura romans Shuman Shopen List Novi tendenciyi vplinuli i na simfonizm Berlioz List Muzika stala aktivnishe nizh ranishe vzayemodiyati z literaturoyu Ce zumovilo poyavu programnih muzichnih tvoriv v nazvu abo osnovu yakih bulo pokladeno literaturnij tvir Onovlennya muziki cherez zv yazok iz poeziyeyu tak sformulyuvav cyu situaciyu List Napriklad tvorec programnih simfonij francuzkij kompozitor Gektor Berlioz davav svoyim tvoram taki nazvi Fantastichna simfoniya Traurno triumfalna simfoniya Garold v Italiyi za poemoyu Bajrona Romeo i Dzhulyetta za tragediyeyu Shekspira Bezlich muzichnih tvoriv pov yazana z Faustom Gete Sceni z Fausta Shumana Persha Valpurgiyeva nich Mendelsona Zasudzhennya Fausta Berlioza opera Faust Guno Rozshiryuyetsya muzichna osvita vidkrivayutsya konservatoriyi z yavlyayutsya muzichni gazeti i zhurnali cili muzichni vidavnictva Veliku rol u propagandi serjoznoyi muziki vidigrala prosvitnicka diyalnist samih kompozitoriv XIX st Voni neridko vistupali zi slovom pro muziku poyasnyuyuchi yiyi zmist pragnuchi zaluchiti do neyi yakomoga bilshe chislo sluhachiv Statti i knigi R Shumana G Berlioza F Lista R Vagnera dopomagayut i sogodni rozibratisya u skladnomu sviti muzichnih idej Bagato novogo viniklo i v muzichnih teatrah Yevropi Na cej chas opera davno vstigla uvijti u masovu svidomist yevropejciv Ale novatorstvo v comu zhanri zustrichalo znachni trudnoshi velichezni koshti neobhidni dlya postanovki bud yakoyi operi rutina sho gliboko vroslasya v seredovishe vikonavciv rizik nevdachi vikonannya u nepidgotovlenij avditoriyi Spravzhnim reformatorom vistupiv nimeckij kompozitor Rihard Vagner tvorec operi drami v yakij zdijsniv sintez filosofsko poetichnogo i muzichnogo nachal geroyichna opera saga Kilce Nibelungiv Muzichnij teatr Vagnera i jogo nastupnikiv Verdi Musorgskogo j Chajkovskogo Guno ta Bize oznamenuvav soboyu vershinu rozvitku operi XIX st Operi Trubadur Ayida Traviata Rigoletto Don Karlos Otello Dzh Verdi Faust Romeo i Dzhulyetta Sh Guno Karmen Zh Bize Chio Chio San Bogema i Toska D Puchchini Yevgenij Onyegin i Vinova kralya P I Chajkovskogo Knyaz Igor O P Borodina Boris Godunov M P Musorgskogo ta inshi operi XIX st majzhe povnistyu formuyut repertuar suchasnih opernih teatriv Muzika XIX st neviddilna vid baletu prichomu baletu klasichnogo U dobu romantizmu sklalisya spriyatlivi umovi dlya rozvitku baletnogo mistectva Romantizm privnis u nogo yednist muziki dramatichnoyi diyi ta tancyu U cej chas virobivsya novij tancyuvalnij stil zasnovanij na legkomu ta nadzvichajno plastichnomu poloti ruhiv ta tehnici tancyu na palcyah Mariya Taloni persha balerina yaka stala na puanti Horeografami romantichnih baletiv buli F Taloni Zh Perro Zh Koralli Zh Mazilye ta inshi Reformu baletu zdijsniv rosijskij kompozitor P I Chajkovskij U nogo muzika z dopomizhnogo elementu peretvorilasya na golovnij strizhen spektaklyu zbagativshi jogo syuzhet i zadayuchi zmist horeografiyi Lebedine ozero Splyacha krasunya Luskunchik postavleni chudovim horeografom Mariusom Petipa stali perlinoyu svitovoyi kulturi Chajkovskij zhe stav pershim rosijskim kompozitorom yakij zdobuv yevropejske i svitove viznannya Spravzhnim triumfom rosijskogo operno baletnogo mistectva na svitovij sceni stali znameniti v Parizhi yaki z 1909 r shorichno vlashtovuvav rosijskij teatralnij diyach Burzhuazne XIX st dalo pochatok i muzichno scenichnim zhanram golovnoyu risoyu yakih stala rozvazhalnist Opereta veselij spektakl de muzichni nomeri cherguyutsya z dotepnimi dialogami peremezhovuyutsya replikami geroyiv Viveli cej zhanr na riven spravzhnogo mistectva opereti ta Ioganna Shtrausa sina ostannij proslavivsya she j yak korol valsu Vtilennyam novogo smaku minulogo storichchya stala j estrada riznogo rodu rev yu ta shou muzika chislennih restoraniv i kabare simvolom yakoyi stav kankan Yaksho nizhnya hronologichna mezha muzichnogo XIX storichchya yasno okreslena Francuzkoyu revolyuciyeyu to jogo verhnij rubizh vimalovuyetsya daleko ne tak chitko Tak napriklad Shosta simfoniya P I Chajkovskogo vershina hudozhnih ustremlin liriko psihologichnoyi epohi u sferi instrumentalnoyi muziki bukvalno zbigayetsya za chasom iz Pislyapoludnevim vidpochinkom favna Kloda Debyussi yakij vidkriv epohu impresionizmu v muzici Pershe vikonannya Prometeya O M Skryabina zi svitlovim oformlennyam kvintesenciya grandioznih filosofskih koncepcij minulogo storichchya viperedilo lishe na chotiri roki balet D Mijo Bik na dahu vtilenij viklik pidnesenomu v mistectvi j uslavlennya veseloshiv niziv Mozhe zdatisya nejmovirnim sho S V Rahmaninov chiya tvorchist spiralasya na romantichni tradiciyi buv rovesnikom A Shenberga rodonachalnika atonalnoyi muziki Teatr U XIX st narodivsya yakisno novij dramatichnij teatr Vilna konkurenciya burzhuaznogo suspilstva poklikala do zhittya chislenni privatni teatri stolichni i provincijni yaki oriyentuvalisya na masovogo glyadacha Takimi buli parizki teatri bulvariv mali teatri Velikogo Londona Bagato z nih rozoryalisya ale okremi stavali centrami demokratichnoyi teatralnoyi kulturi Z utverdzhennyam romantizmu v repertuari teatriv stalisya korinni zmini P yesi Viktora Gyugo Aleksandr Dyuma Prospera Merime u Franciyi L Tika v Nimechchini Dzhordzha Bajrona i Persi Bishi Shelli v Angliyi brali goru nad tradicijnim repertuarom klasicizmu Krim togo narivni z postanovkami novih romantichnih p yes zigralo svoyu rol i pereosmislennya v romantichnomu dusi p yes Vilyama Shekspira Fridriha Shillera ta Jogana Volfganga Gete Romantichnij teatr nadzvichajno zbilshiv silu vplivu na glyadacha v chomu bula velichezna zasluga cilogo pokolinnya chudovih aktoriv Voni prinesli na scenu vilnu movu zamist panuyuchoyi ranishe melodeklamaciyi shvilovanij viraznij zhest zamist statichnih poz U Franciyi bliskuche vistupali Frederik Lemetr i Vrazhayuchoyu zhittyevistyu i realizmom vidznachalasya gra legendarnoyi Sari Bernar U Londoni na sceni volodaryuvav Edmund Kin aktor v mistectvi yakogo vidchuvalasya gliboka duhovna blizkist z Bajronom Sered jogo scenichnih robit najbilsha slava vipala na jogo romantichne traktuvannya obraziv Gamleta i Otello Vin buv legendoyu za zhittya legendoyu stala i jogo smert na sceni Odnak postupovo golovnoyu figuroyu v teatri staye ne aktor navit najgenialnishij a rezhiser yakij stvoryuvav hudozhno cilisni tvori na sceni Vin povinen buv ne tilki vidpracovuvati mizansceni z aktorami ale j spivpracyuvati z muzikantami i hudozhnikami oformlyuvachami Z takih rezhiseriv v toj chas vidilyavsya zi znamenitogo nimeckogo U svoyih postanovkah vin pragnuv do ansamblevosti u postanovci p yes tobto yednosti uzgodzhenosti aktorskoyi gri istorichnoyi pravdivosti retelnoyi produmanosti svitlovih i zvukovih efektiv Osoblivo zhvavimi i riznomanitnimi buli u nogo masovi sceni Teatr vse bilshe staye sintetichnim vidom mistectva Sho zh do zachinatelya suchasnogo nam rezhiserskogo teatru to nim vvazhayetsya yakij stvoriv u Parizhi v 1887 vlasne studijnij napivzakritij vidviduvati yakij mogli lishe osobi yaki kupili abonementi na ves sezon Ce dozvolyalo rezhiseru obijti cenzuru i vidkrivalo bilshe mozhlivostej dlya viboru p yes dlya teatralnogo repertuaru Vin borovsya za pravdivij pokaz na sceni suchasnogo zhittya Najpovnishe novi principi v teatralnomu mistectvi vtililisya u tvorchosti stvorenogo v Rosiyi v 1898 Moskovskogo hudozhnogo teatru ditisha Kostyantina Stanislavskogo Volodimira Nemirovicha Danchenka Antona Chehova Maksima Gorkogo i ciloyi pleyadi prekrasnih aktoriv Kino U XIX st v Yevropi u Franciyi narodivsya novij vid mistectva yakij strimko zavojovuvav sobi najmasovishu glyadacku auditoriyu mistectvo kino Kino ditya chasu yake poyednuvalo v sobi naukovo tehnichnij progres z tvorchimi poshukami diyachiv mistectva Vinahid v 1859 Luyi Dagerom fotografiyi genialna zdogadka brativ Ogyusta i Luyi Lyum yeriv yaki z yednali fotografichnu plivku z proyekcijnim lihtarem priveli v 1895 r do poyavi kino Nezalezhno vid nih mehanik Odeskogo universitetu J A Timchenko na dva roki ranishe stvoryuye kinetoskop i 9 sichnya 1894 na IH z yizdi rosijskih prirododoslidnikiv i likariv sho vidbuvavsya u Moskvi zdijsnyuye za jogo dopomogoyu pershij u sviti kinoseans glyadachi pobachili na ekrani kavaleristiv ta metalnikiv spisiv u rusi Popri te sho uchasniki z yizdu gidno ocinili vinahid i peredali jogo do oficijni kola dosit proholodno postavilisya do zhivoyi fotografiyi yaku vinajshov genialnij ukrayinskij vinahidnik Vidoma zayava Mikoli II z cogo privodu Vse ce nisenitnici zhodnogo znachennya takim dribnicyam nadavati ne varto 28 grudnya 1895 v Parizhi na bulvari Kapucinok u primishenni Grand kafe bulo organizovano pershij u sviti publichnij kinoseans Glyadachi stolici Franciyi pobachili svij pershij film vihid robitnikiv z fabriki Same cyu podiyu prijnyato vvazhati datoyu narodzhennya kinematografa Rozrobivshi svij originalnij pristrij firma Lyum yer shvidko postavila spravu kino na potik Dvi z pershih kinokartin Pributtya poyizda i Politij polivalshik nastilki prigolomshili lyudej sho vzhe cherez dekilka tizhniv aparat i filmi Lyum yeriv z yavilisya i publichno demonstruvalisya u Rimi Vidni Berlini Moskvi Peterburzi a takozh v Odesi a potim potrapili do Yegiptu Avstraliyi SShA U vsih krayinah svitu z yavilisya sinematografi kinoteatri a cherez rik dva v bilshosti yevropejskih krayin pochinayut znimati vlasni filmi Ale yak vid mistectva kino vse zh nalezhit HH st CirkFotografiyaGravyuraPlakatSkloYuvelirne mistectvoU 19 stolitti yuvelirne mistectvo she ne nabulo rozmahu Religiya mistectvo ta vladaRozpis cerkovGlobalnij vimir kulturi XIX stolittyaKolekcionuvannya zbirannya rozvidki ekspediciyi Podorozhi hudozhnikiv Zbirki mistectv privatni derzhavniPidsumok epohiZdobutki XIX st u vsih sferah kulturi viyavilisya kolosalnimi Cej period vrazhaye garmonijnistyu rozvitku i velicheznimi rezultatami tvorchoyi diyalnosti lyudini u najriznomanitnishih sferah Tendenciyi zakladeni epohoyu Vidrodzhennya dosyagli zrilosti i lyudi v povnomu obsyazi vidchuli yihni naslidki U vsij skladnosti i yak todi zdavalosya povnoti sklalasya naukova kartina svitu Zminilosya stanovishe nauki v suspilstvi yiyi dosyagnennya stali pryamo j usvidomleno vplivati na riven virobnictva vsogo zhittya U masovu a v najrozvinenishih krayinah zagalnu peretvorilasya pismennist Regulyarnimi stayut mizhnarodni naukovi literaturni hudozhni kontakti tim samim zakladayutsya osnovi svitovoyi nauki svitovogo mistectva V hudozhnyu tvorchist prijshli velichezna stilova zhanrova riznomanitnist Prichomu vsih velikih majstriv pri yih yaskravij individualnosti ob yednuvalo usvidomlennya nepovtornoyi cinnosti lyudskoyi osobistosti Vipravdalasya prorocha dumka Stendalya XIX storichchya bude vidriznyatisya vid poperednih vikiv tochnim i polum yanim zobrazhennyam lyudskogo sercya U nadrah kulturi XIX st pochalisya principovo novi naukovi vidkrittya buli rozrobleni filosofski sistemi visuneni socialni teoriyi zarodilisya yaki viznachat harakter vzhe nastupnoyi epohi Svitli gasla svobodi rivnosti i braterstva progolosheni Francuzkoyu revolyuciyeyu na pochatku epohi uspihi v rozvitku kulturi yaki mnozhilisya z kozhnim rokom porodzhuvali nadiyi na shvidke rozv yazannya lyudstvom vsih socialnih politichnih problem Odnak cogo ne stalosya i na rubezhi XIX XX st sered tvorchoyi naukovoyi inteligenciyi stali perevazhati pohmuri pesimistichni i radikalni revolyucijni nastroyi Mozhna prigadati slova geroyini vidatnogo francuzkogo pismennika XIX st Gi de Mopassana yaki zavershuyut odin z jogo programnih tvoriv Os bachite yake vono zhittya ne take garne ta j ne tak vzhe j pogane yak dumayetsya DzherelaZapadno evropejskoe iskusstvo 2j poloviny 19 v Sbornik statej M Iskusstvo 1975 ros Trudy Gos Ermitazha t 22 L Iskusstvo 1982 ros Markaryan E S Ocherki istorii kultury Erevan Izd ArmSSR 1968 Enciklopediya kultur Deja Vu 6 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Polikarpov V S Lekciyi z istoriyi svitovoyi kulturi K Znannya 2000 359 s Ukrayinska i zarubizhna kultura Navchalnij posibnik Pid zag red Zabolockoyi K V Doneck Shidnij vidavnichij dim 2001 s 79 102Posilannya Poeziya XIX vika Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 231 232 Div takozhKultura Vidrodzhennya Kultura 19 stolittya Skulptura Franciyi 19 stolittya Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih Ce nezavershena stattya pro kulturu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi