Тема цієї статті може не відповідати . (квітень 2021) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (квітень 2021) |
Ви́ща нерво́ва дія́льність (ВНД) — сукупність різноманітних форм спільної діяльності кори півкуль великого мозку і підкіркових структур, яка забезпечує взаємодію цілісного організму із навколишнім середовищем (поведінку людини).
Нервова система складається з мільйонів нервових клітин — нейронів. По чутливих нейронах інформація про зміни, що відбулися всередині й поза тілом, надходить у спинний і головний мозок. По рухових нейронах мозок передає команди до залоз і м'язів.
Складові частини нервової системи — це центральна нервова система, що включає головний і спинний мозок, і периферична нервова система, що зв'язує центральну нервову систему з усіма іншими частинами тіла.
У центральній нервовій системі відбувається обробка нервових імпульсів, які надходять від усього тіла. Периферична нервова система одержує інформацію про всі зміни, що відбуваються поза тілом.
Передача
Нервові імпульси являють собою комбінацію електричних і хімічних сигналів. Вони передаються зі швидкістю близько 4 м/с, тому ми реагуємо на різні подразники майже миттєво. Зміни збудливості нервових і м'язових клітин пов'язані із змінами рівня поляризації їх мембран при виникненні процесу збудження. При зменшенні величини мембранного потенціалу збудливість незначно підвищується, а якщо слідом за зменшенням мембранного потенціалу виникає потенціал дії, то збудливість повністю зникає і мембрана клітини стає нечутливою (рефрактерною) до будь-яких впливів. Цей стан повної незбудливості отримав назву фази абсолютної рефрактерності. Для швидкопровідних нервових волокон теплокровних тварин її тривалість становить 0,4 мс, для скелетних м'язів 2,5-4 мс, для м'язів серця 250—300 мс.
Компоненти
Цей розділ має надмірний обсяг або містить зайві подробиці неенциклопедичного характеру, а для викладеного матеріалу бракує надійності й авторитетності наведених у ньому джерел. (квітень 2021) |
Рефлекторна дуга — це найпростіший нервовий провідний шлях, що дозволяє миттєво реагувати на що-небудь.
Спинний мозок— це товстий пучок нервової тканини, що йде від головного мозку. Його захищають кістки хребта—хребці. Спинний мозок розділений на 31 ділянку, від кожної з них у праву і ліву половини тіла відходить по парі периферичних нервів. Усі чутливі та рухові нерви, крім тих, що розташовані в голові, проходять через спинний мозок і закінчуються в головному мозку.
Тіло людини відчуває зміни, що відбуваються навколо неї. Шкіра безпосередньо стикається із зовнішнім світом, і саме в шкірі знаходиться більшість чутливих рецепторів. Ці рецептори дозволяють вам відчувати біль, спеку, тиск і багато чого іншого. Нижні шари шкіри захищені верхнім шаром — епідермісом, що складається з мертвих клітин. Однак функції шкіри не тільки захисні — вона допомагає підтримувати постійну температуру тіла, рятуватися від відходів життєдіяльності організму і накопичувати жир.
Особливо чутливі нервові рецептори кінчиків пальців. Існують сотні типів рецепторів, і всі вони розташовані на кінцях чутливих нервових відростків. Якщо безліч таких рецепторів приводиться в дію одночасно, у мозок по нервовому волокну передається дуже сильний імпульс.
Розташовані в більш глибоких шарах шкіри рецептори тиску посилають у мозок імпульси, після того як вони «відчують» сильний тиск. Нерви, що йдуть від кінчиків пальців, поєднуються в більш великі нерви, що проводять імпульси від усієї кисті руки. Ці нерви, у свою чергу, поєднуються з іншими нервами руки в міру наближення до спинного мозку.
Особливі шкірні рецептори «відчувають» гаряче і холодне, гладке і шорсткувате. Усі рецептори поєднуються в мережу нервів, що підходить до центральної нервової системи. По спинному мозку сигнали шкірних рецепторів потрапляють до головного мозку. Рецептори в усіх частинах тіла почувають по-різному: одні з них сильніше відчувають біль чи спеку, інші — дотики. Тактильна (дотикова) чутливість кінчиків пальців настільки велика, що сліпі люди можуть читати, обмацуючи букви пальцями.
Больові рецептори передають інформацію про характер болю, що ти відчуваєш. Біль у шлунку відрізняється від болю, що виникає при порізі пальця. Дотепер точно не відомо, чому в одних випадках ми почуваємо тупий, ниючий біль, а в інших — гострий.
Шари шкіри
Шкіра — зовнішній покрив людини й інших хребетних, найбільший орган тіла, що складається з двох основних шарів — епідермісу і дерми. Під дермою пролягає підшкірна клітковина, яку утворює жирова тканина. Товщина шару підшкірної клітковини в різних людей і в різних місцях тіла різна.
Клітини верхнього шару шкіри — епідермісу — роговіють і злущуються під впливом зовнішнього середовища і відмирають щодня. Омертвілі клітини постійно заміняються новими за рахунок клітин глибокого шару, що безупинно розмножуються. Водонепроникний епідерміс охороняє шкіру від проникнення в неї води і від випаровування через шкіру рідини тіла. Крім того, клітини епітелію містять пігмент, що визначає колір шкіри. Під впливом сонячних променів пігментація шкіри збільшується, і засмагла шкіра захищає організм від надмірних світлових впливів.
Найбільш товстий і щільний роговий шар у людини утворюється в тих місцях, що піддаються найбільшому тертю — на підошвах ніг, подушечках пальців.
Дерма знаходиться під епідермісом. Вона утворена шарами пружних еластичних м'язових волокон, що надають шкірі міцності; крім того, у ній є кровоносні судини, капіляри, нервові закінчення, волосяні фолікули та потові залози.
Підшкірна клітковина — найглибший шар шкіри. Вона складається з пухкої жирової тканини. У жирових клітинах відкладаються запаси жиру, що служать теплоізоляційним матеріалом (тому шкіра так добре зберігає тепло) і поживною речовиною. Проходячи через підшкірну жирову клітковину, еластичні волокна зв'язують дерму із м'язами, що лежать нижче.
Протоки сальних залоз відкриваються у волосяні сумки, виділяючи шкірне сало, що служить змащенням волосся та шкіри і перешкоджає розвитку мікробів. Секрет сальних залоз містить жирні кислоти, воски і стероїди, його функція — захист фолікул від пилу і мікроорганізмів.
«Гусяча» шкіра. «Гусяча шкіра», пілоерекція (лат. — cutis anserina), розмовна назва — сѝроти. Вчені й досі не з'ясували всіх причин, які є підставою для подібної реакції нашого організму. Існує припущення, що це успадкована реакція від давніх пращурів як механізм виживання. Стресова ситуація є поштовхом для виділення клітинами мозкової речовини надниркових залоз адреналіну. Його надходження в кров призводить до зростання частоти серцевих скорочень і дихання, збільшення потовиділення і, власне, появу «гусячої шкіри». Поява «гусячої шкіри» є нічим іншим, як рефлекторною відповіддю, що отримала назву піломоторного рефлексу. В основі такої фізіологічної реакції лежить збудження вегетативних периферичних нервових закінчень, які відповідають за скорочення гладкої мускулатури (α-адренорецепторів) волосяних фолікулів. Як тільки ці м'язи скорочуються, волосся на тілі стає сторчма .
Рецептори. Багато спеціальних клітин шкіри можуть сприймати зміни, що відбуваються у навколишньому світі. Бувають терморецептори, які реагують на високу та низьку температуру навколишнього середовища чи його предметів. Рецептори, які реагують на високі температури розташовані набагато нижче, ніж рецептори, які реагують на низькі температури. Тому людині більш властиво мерзнути, ніж відчувати тепло. Бувають рецептори, які відрізняють тверді предмети від м'яких, гострі від тупих, є рецептори відчуття болю, дотику, тиску. Деякі рецептори сприймають лише один різновид впливу, а інші — кілька різновидів. Отримана інформація з нервової системи надходить у мозок для обробки.
Тип вищої нервової діяльності
Тип вищої нервової діяльності — це сукупність основних властивостей вищих відділів центральної нервової системи (сили нервових процесів, їх рухливості і врівноваженості) характеризують вроджені індивідуальні особливості вищої нервової діяльності людини і тварин. Розрізняють 4 типи ВНД:
- жвавий;
- спокійний;
- нестерпний;
- слабкий.
Див. також
Примітки
- 26. 04. 8 клас. Урок на тему: «Поняття про вищу нервову діяльність та її типи». Блог Гаєвої Вікторії Анатоліївни (ru-RU) . 26 квітня 2021. Процитовано 25 вересня 2023.
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 30 січня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - 11.5: Центральна нервова система. LibreTexts - Ukrayinska (англ.). 24 жовтня 2022. Процитовано 25 вересня 2023.
- «Гусяча шкіра» - що це? | Блоги БДМУ. www.bsmu.edu.ua. Процитовано 25 вересня 2023.
Ця стаття не містить . (січень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tema ciyeyi statti mozhe ne vidpovidati zagalnim kriteriyam znachushosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit pidtverditi znachushist dodavshi posilannya na nadijni vtorinni dzherela yaki ye nezalezhnimi dlya ciyeyi temi Yaksho znachushist zalishitsya nepidtverdzhenoyu stattya mozhe buti ob yednana z inshoyu statteyu perenapravlena na inshu stattyu abo viluchena kviten 2021 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2021 Vi sha nervo va diya lnist VND sukupnist riznomanitnih form spilnoyi diyalnosti kori pivkul velikogo mozku i pidkirkovih struktur yaka zabezpechuye vzayemodiyu cilisnogo organizmu iz navkolishnim seredovishem povedinku lyudini Nervova sistema skladayetsya z miljoniv nervovih klitin nejroniv Po chutlivih nejronah informaciya pro zmini sho vidbulisya vseredini j poza tilom nadhodit u spinnij i golovnij mozok Po ruhovih nejronah mozok peredaye komandi do zaloz i m yaziv Skladovi chastini nervovoyi sistemi ce centralna nervova sistema sho vklyuchaye golovnij i spinnij mozok i periferichna nervova sistema sho zv yazuye centralnu nervovu sistemu z usima inshimi chastinami tila U centralnij nervovij sistemi vidbuvayetsya obrobka nervovih impulsiv yaki nadhodyat vid usogo tila Periferichna nervova sistema oderzhuye informaciyu pro vsi zmini sho vidbuvayutsya poza tilom PeredachaNervovi impulsi yavlyayut soboyu kombinaciyu elektrichnih i himichnih signaliv Voni peredayutsya zi shvidkistyu blizko 4 m s tomu mi reaguyemo na rizni podrazniki majzhe mittyevo Zmini zbudlivosti nervovih i m yazovih klitin pov yazani iz zminami rivnya polyarizaciyi yih membran pri viniknenni procesu zbudzhennya Pri zmenshenni velichini membrannogo potencialu zbudlivist neznachno pidvishuyetsya a yaksho slidom za zmenshennyam membrannogo potencialu vinikaye potencial diyi to zbudlivist povnistyu znikaye i membrana klitini staye nechutlivoyu refrakternoyu do bud yakih vpliviv Cej stan povnoyi nezbudlivosti otrimav nazvu fazi absolyutnoyi refrakternosti Dlya shvidkoprovidnih nervovih volokon teplokrovnih tvarin yiyi trivalist stanovit 0 4 ms dlya skeletnih m yaziv 2 5 4 ms dlya m yaziv sercya 250 300 ms KomponentiCej rozdil maye nadmirnij obsyag abo mistit zajvi podrobici neenciklopedichnogo harakteru a dlya pidtverdzhennya vazhlivosti vikladenogo materialu brakuye nadijnosti j avtoritetnosti navedenih u nomu dzherel Bud laska dopomozhit pidtverditi znachushist dodavshi posilannya na nezalezhni vtorinni dzherela na cyu temu Yaksho znachushist zalishitsya nepidtverdzhenoyu vmist rozdilu mozhe buti perepisano ob yednano z inshim rozdilom abo vilucheno Podrobici mozhut buti Korotko zabagato pro shkiru kviten 2021 Reflektorna duga ce najprostishij nervovij providnij shlyah sho dozvolyaye mittyevo reaguvati na sho nebud Spinnij mozok ce tovstij puchok nervovoyi tkanini sho jde vid golovnogo mozku Jogo zahishayut kistki hrebta hrebci Spinnij mozok rozdilenij na 31 dilyanku vid kozhnoyi z nih u pravu i livu polovini tila vidhodit po pari periferichnih nerviv Usi chutlivi ta ruhovi nervi krim tih sho roztashovani v golovi prohodyat cherez spinnij mozok i zakinchuyutsya v golovnomu mozku Tilo lyudini vidchuvaye zmini sho vidbuvayutsya navkolo neyi Shkira bezposeredno stikayetsya iz zovnishnim svitom i same v shkiri znahoditsya bilshist chutlivih receptoriv Ci receptori dozvolyayut vam vidchuvati bil speku tisk i bagato chogo inshogo Nizhni shari shkiri zahisheni verhnim sharom epidermisom sho skladayetsya z mertvih klitin Odnak funkciyi shkiri ne tilki zahisni vona dopomagaye pidtrimuvati postijnu temperaturu tila ryatuvatisya vid vidhodiv zhittyediyalnosti organizmu i nakopichuvati zhir Osoblivo chutlivi nervovi receptori kinchikiv palciv Isnuyut sotni tipiv receptoriv i vsi voni roztashovani na kincyah chutlivih nervovih vidrostkiv Yaksho bezlich takih receptoriv privoditsya v diyu odnochasno u mozok po nervovomu voloknu peredayetsya duzhe silnij impuls Roztashovani v bilsh glibokih sharah shkiri receptori tisku posilayut u mozok impulsi pislya togo yak voni vidchuyut silnij tisk Nervi sho jdut vid kinchikiv palciv poyednuyutsya v bilsh veliki nervi sho provodyat impulsi vid usiyeyi kisti ruki Ci nervi u svoyu chergu poyednuyutsya z inshimi nervami ruki v miru nablizhennya do spinnogo mozku Osoblivi shkirni receptori vidchuvayut garyache i holodne gladke i shorstkuvate Usi receptori poyednuyutsya v merezhu nerviv sho pidhodit do centralnoyi nervovoyi sistemi Po spinnomu mozku signali shkirnih receptoriv potraplyayut do golovnogo mozku Receptori v usih chastinah tila pochuvayut po riznomu odni z nih silnishe vidchuvayut bil chi speku inshi dotiki Taktilna dotikova chutlivist kinchikiv palciv nastilki velika sho slipi lyudi mozhut chitati obmacuyuchi bukvi palcyami Bolovi receptori peredayut informaciyu pro harakter bolyu sho ti vidchuvayesh Bil u shlunku vidriznyayetsya vid bolyu sho vinikaye pri porizi palcya Doteper tochno ne vidomo chomu v odnih vipadkah mi pochuvayemo tupij niyuchij bil a v inshih gostrij Shari shkiri Shkira zovnishnij pokriv lyudini j inshih hrebetnih najbilshij organ tila sho skladayetsya z dvoh osnovnih shariv epidermisu i dermi Pid dermoyu prolyagaye pidshkirna klitkovina yaku utvoryuye zhirova tkanina Tovshina sharu pidshkirnoyi klitkovini v riznih lyudej i v riznih miscyah tila rizna Klitini verhnogo sharu shkiri epidermisu rogoviyut i zlushuyutsya pid vplivom zovnishnogo seredovisha i vidmirayut shodnya Omertvili klitini postijno zaminyayutsya novimi za rahunok klitin glibokogo sharu sho bezupinno rozmnozhuyutsya Vodoneproniknij epidermis ohoronyaye shkiru vid proniknennya v neyi vodi i vid viparovuvannya cherez shkiru ridini tila Krim togo klitini epiteliyu mistyat pigment sho viznachaye kolir shkiri Pid vplivom sonyachnih promeniv pigmentaciya shkiri zbilshuyetsya i zasmagla shkira zahishaye organizm vid nadmirnih svitlovih vpliviv Najbilsh tovstij i shilnij rogovij shar u lyudini utvoryuyetsya v tih miscyah sho piddayutsya najbilshomu tertyu na pidoshvah nig podushechkah palciv Derma znahoditsya pid epidermisom Vona utvorena sharami pruzhnih elastichnih m yazovih volokon sho nadayut shkiri micnosti krim togo u nij ye krovonosni sudini kapilyari nervovi zakinchennya volosyani folikuli ta potovi zalozi Pidshkirna klitkovina najglibshij shar shkiri Vona skladayetsya z puhkoyi zhirovoyi tkanini U zhirovih klitinah vidkladayutsya zapasi zhiru sho sluzhat teploizolyacijnim materialom tomu shkira tak dobre zberigaye teplo i pozhivnoyu rechovinoyu Prohodyachi cherez pidshkirnu zhirovu klitkovinu elastichni volokna zv yazuyut dermu iz m yazami sho lezhat nizhche Protoki salnih zaloz vidkrivayutsya u volosyani sumki vidilyayuchi shkirne salo sho sluzhit zmashennyam volossya ta shkiri i pereshkodzhaye rozvitku mikrobiv Sekret salnih zaloz mistit zhirni kisloti voski i steroyidi jogo funkciya zahist folikul vid pilu i mikroorganizmiv Gusyacha shkira Gusyacha shkira piloerekciya lat cutis anserina rozmovna nazva sѝroti Vcheni j dosi ne z yasuvali vsih prichin yaki ye pidstavoyu dlya podibnoyi reakciyi nashogo organizmu Isnuye pripushennya sho ce uspadkovana reakciya vid davnih prashuriv yak mehanizm vizhivannya Stresova situaciya ye poshtovhom dlya vidilennya klitinami mozkovoyi rechovini nadnirkovih zaloz adrenalinu Jogo nadhodzhennya v krov prizvodit do zrostannya chastoti sercevih skorochen i dihannya zbilshennya potovidilennya i vlasne poyavu gusyachoyi shkiri Poyava gusyachoyi shkiri ye nichim inshim yak reflektornoyu vidpoviddyu sho otrimala nazvu pilomotornogo refleksu V osnovi takoyi fiziologichnoyi reakciyi lezhit zbudzhennya vegetativnih periferichnih nervovih zakinchen yaki vidpovidayut za skorochennya gladkoyi muskulaturi a adrenoreceptoriv volosyanih folikuliv Yak tilki ci m yazi skorochuyutsya volossya na tili staye storchma Receptori Bagato specialnih klitin shkiri mozhut sprijmati zmini sho vidbuvayutsya u navkolishnomu sviti Buvayut termoreceptori yaki reaguyut na visoku ta nizku temperaturu navkolishnogo seredovisha chi jogo predmetiv Receptori yaki reaguyut na visoki temperaturi roztashovani nabagato nizhche nizh receptori yaki reaguyut na nizki temperaturi Tomu lyudini bilsh vlastivo merznuti nizh vidchuvati teplo Buvayut receptori yaki vidriznyayut tverdi predmeti vid m yakih gostri vid tupih ye receptori vidchuttya bolyu dotiku tisku Deyaki receptori sprijmayut lishe odin riznovid vplivu a inshi kilka riznovidiv Otrimana informaciya z nervovoyi sistemi nadhodit u mozok dlya obrobki Tip vishoyi nervovoyi diyalnostiTip vishoyi nervovoyi diyalnosti ce sukupnist osnovnih vlastivostej vishih viddiliv centralnoyi nervovoyi sistemi sili nervovih procesiv yih ruhlivosti i vrivnovazhenosti harakterizuyut vrodzheni individualni osoblivosti vishoyi nervovoyi diyalnosti lyudini i tvarin Rozriznyayut 4 tipi VND zhvavij spokijnij nesterpnij slabkij Div takozhsignalna sistema Persha signalna sistema druga signalna sistema Vishi psihichni funkciyi Kognitologiya Tipi vishoyi nervovoyi diyalnosti Nejrobiologiya Nejrohimiya Golovnij mozok NejronPrimitki26 04 8 klas Urok na temu Ponyattya pro vishu nervovu diyalnist ta yiyi tipi Blog Gayevoyi Viktoriyi Anatoliyivni ru RU 26 kvitnya 2021 Procitovano 25 veresnya 2023 Arhiv originalu za 28 listopada 2012 Procitovano 30 sichnya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya 11 5 Centralna nervova sistema LibreTexts Ukrayinska angl 24 zhovtnya 2022 Procitovano 25 veresnya 2023 Gusyacha shkira sho ce Blogi BDMU www bsmu edu ua Procitovano 25 veresnya 2023 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2014