Рефлекторна дуга — шлях проходження нервового імпульсу від рецептора до органа виконавця функції, анатомічна основа рефлексу. Рефлекторна дуга складається з 5 основних елементів: рецептор, що сприймає подразнення; чутливі (аферентні) нервові волокна та нейрон; , де інформація аналізується та інтегрується за допомогою синапсів; ефекторне (еферентне) нервове волокно, за яким збудження йде на периферію; орган-ефектор, який виконує певну функцію у відповідь на збудження.
Структура
Рецептор
Рецептори знаходяться на поверхні шкіри, в епітеліальному шарі порожнистих внутрішніх органів, у складі органів чуття, у м'язах. Вони являють собою нервові закінчення або спеціалізовані клітини, до яких підходить чутливе волокно.
Аферентне волокно
Чутливі нерви є закінченнями сенсорних нейронів. Ці нейрони для шкірних і м'язових рефлексів є зазвичай псевдоуніполярними, з розгалуженим аксоном, одна з гілок якого передає потенціал дії від рецептора до тіла нейрона, а інша - від нейрона до нервового центру.
Аксони аферентних нейронів рефлекторних дуг спінальних та соматичних рефлексів проходять через задні корінці спинного мозку, а їхні тіла містяться в спинномозкових вузлах.
Нервовий центр
Нервовий центр є сукупністю структур центральної нервової системи, які отримують інформацію з аферентних волокон, обробляють її та передають до еферентних нейронів. Для найпростіших моносинаптичних рефлекторних дуг поняття «центр» є умовним, оскільки обробка і фільтрування вхідних потенціалів відбуваються у синапсі між аферентним нервом і моторним нейроном. Для полісинаптичних рефлексів як нервовий центр виступають інтернейрони, серед яких можуть бути збуджувальні та гальмівні нейрони. Для складних рефлексів, пов'язаних з корою головного мозку, нервовий центр може складатися з груп нейронів, які розташовані в різних частинах мозку. Такі нервові центри називають інтегративними.
Нервові центри спінальних рефлексів знаходяться у сірій речовині спинного мозку, центри соматичних рефлексів лежать в головному мозку, а центри автономних рефлексів знаходяться у вузлах симпатичної та парасимпатичної нервової системи.
Еферентне волокно
Еферентні волокна спінальних та деяких соматичних рефлекторних дуг виходять з ЦНС через передні корінці спинного мозку. Правило, за яким задні корінці спинного мозку чутливі, а передні — рухові, називають законом Белла-Мажанді.
Орган-ефектор
Органами-ефекторами є структури тіла, які у відповідь на передачу нервового збудження виконують певну функцію. Еферентне нервове закінчення утворює нервово-органний синапс з м'язовими волокнами, міоцитами, кардіоміоцитами, секреторними клітинами. У відповідь на виділення нейромедіатора в синапсі відбувається скорочення або розслаблення м'язу, секреція.
Механізм рефлексу
Активність у рефлекторній дузі розпочинається з виникнення потенціалу в чутливому рецепторі, цей потенціал пропорційний до сили подразника. Це призводить до генерування потенціалу дії в аферентному нерві, що виникає за законом «все або нічого». В синаптичних контактах у межах ЦНС збудження градуйовано змінюється під впливом ЗПСП (збудливого постсинаптичного потенціалу) і ГПСП (гальмівного постсинаптичного потенціалу). По еферентному волокну нервовий імпульс досягає органа ефектора. У випадку, коли ефектором є гладкий м'яз, відбувається сумація реакцій, що зумовлює в гладкому м'язі потенціали дії. Якщо ж ефектором є скелетній м'яз, то градуйована реакція завжди адекватна потенціалам дії, які зумовлюють м'язове скорочення.
Типи рефлекторних дуг
Найпростіша рефлекторна дуга містить один синапс, у якому контактують аферентний і еферентний нейрони. Такі дуги називаються моносинаптичними, а рефлекси, що відбуваються в них — моносинаптичними рефлексами. Рефлекторні дуги, у складі яких між аферентним та еферентним нейронами містяться один або більше вставних нейронів (інтернейронів) називають полісинаптичними. Кількість синапсів у таких дугах може становити від двох до кількох сотень. В обох типах дуг, особливо полісинаптичних, активність модифікована шляхом просторового і часового полегшення, оклюзії, підпороговим та іншими впливами.
Моносинаптичні рефлекторні дуги характерні для спиномозкових рефлексів, таких як колінний рефлекс або інші сухожилкові рефлекси. В таких випадках аксон чутливого нейрона утворює синапс на тілі α-мотонейрона, який іннервує м'яз. Моносинаптичні рефлекси дуже швидкі, оскільки в них мінімальна синаптична затримка.
Примітки
- Ганонг, Вільям Ф. (2002). Фізіологія людини (Переклад з англ.) . Львів: БаК. с. 784. ISBN .
- Saladin, Kenneth S.; Miller, L. (2004), 13. The Spinal Cord, Spinal Nerves, and somatic Reflexes, Anatomy&Physiology: The Unity of Form and Function (вид. 3), New York: The McGraw-Hill Companies, Inc., с. 504-506, ISBN
Джерела
- Ганонг, Вільям Ф. (2002). Фізіологія людини (Переклад з англ.) . Львів: БаК. с. 784. ISBN .
Це незавершена стаття з фізіології тварин. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Reflektorna duga shlyah prohodzhennya nervovogo impulsu vid receptora do organa vikonavcya funkciyi anatomichna osnova refleksu Reflektorna duga skladayetsya z 5 osnovnih elementiv receptor sho sprijmaye podraznennya chutlivi aferentni nervovi volokna ta nejron de informaciya analizuyetsya ta integruyetsya za dopomogoyu sinapsiv efektorne eferentne nervove volokno za yakim zbudzhennya jde na periferiyu organ efektor yakij vikonuye pevnu funkciyu u vidpovid na zbudzhennya Shema monosinaptichnoyi reflektornoyi dugi StrukturaReceptor Dokladnishe Receptor organ Receptori znahodyatsya na poverhni shkiri v epitelialnomu shari porozhnistih vnutrishnih organiv u skladi organiv chuttya u m yazah Voni yavlyayut soboyu nervovi zakinchennya abo specializovani klitini do yakih pidhodit chutlive volokno Aferentne volokno Dokladnishe Aferentnij nerv Chutlivi nervi ye zakinchennyami sensornih nejroniv Ci nejroni dlya shkirnih i m yazovih refleksiv ye zazvichaj psevdounipolyarnimi z rozgaluzhenim aksonom odna z gilok yakogo peredaye potencial diyi vid receptora do tila nejrona a insha vid nejrona do nervovogo centru Aksoni aferentnih nejroniv reflektornih dug spinalnih ta somatichnih refleksiv prohodyat cherez zadni korinci spinnogo mozku a yihni tila mistyatsya v spinnomozkovih vuzlah Nervovij centr Nervovij centr ye sukupnistyu struktur centralnoyi nervovoyi sistemi yaki otrimuyut informaciyu z aferentnih volokon obroblyayut yiyi ta peredayut do eferentnih nejroniv Dlya najprostishih monosinaptichnih reflektornih dug ponyattya centr ye umovnim oskilki obrobka i filtruvannya vhidnih potencialiv vidbuvayutsya u sinapsi mizh aferentnim nervom i motornim nejronom Dlya polisinaptichnih refleksiv yak nervovij centr vistupayut internejroni sered yakih mozhut buti zbudzhuvalni ta galmivni nejroni Dlya skladnih refleksiv pov yazanih z koroyu golovnogo mozku nervovij centr mozhe skladatisya z grup nejroniv yaki roztashovani v riznih chastinah mozku Taki nervovi centri nazivayut integrativnimi Nervovi centri spinalnih refleksiv znahodyatsya u sirij rechovini spinnogo mozku centri somatichnih refleksiv lezhat v golovnomu mozku a centri avtonomnih refleksiv znahodyatsya u vuzlah simpatichnoyi ta parasimpatichnoyi nervovoyi sistemi Eferentne volokno Dokladnishe Eferentnij nerv Eferentni volokna spinalnih ta deyakih somatichnih reflektornih dug vihodyat z CNS cherez peredni korinci spinnogo mozku Pravilo za yakim zadni korinci spinnogo mozku chutlivi a peredni ruhovi nazivayut zakonom Bella Mazhandi Organ efektor Organami efektorami ye strukturi tila yaki u vidpovid na peredachu nervovogo zbudzhennya vikonuyut pevnu funkciyu Eferentne nervove zakinchennya utvoryuye nervovo organnij sinaps z m yazovimi voloknami miocitami kardiomiocitami sekretornimi klitinami U vidpovid na vidilennya nejromediatora v sinapsi vidbuvayetsya skorochennya abo rozslablennya m yazu sekreciya Mehanizm refleksuDokladnishe Refleks biologiya Aktivnist u reflektornij duzi rozpochinayetsya z viniknennya potencialu v chutlivomu receptori cej potencial proporcijnij do sili podraznika Ce prizvodit do generuvannya potencialu diyi v aferentnomu nervi sho vinikaye za zakonom vse abo nichogo V sinaptichnih kontaktah u mezhah CNS zbudzhennya gradujovano zminyuyetsya pid vplivom ZPSP zbudlivogo postsinaptichnogo potencialu i GPSP galmivnogo postsinaptichnogo potencialu Po eferentnomu voloknu nervovij impuls dosyagaye organa efektora U vipadku koli efektorom ye gladkij m yaz vidbuvayetsya sumaciya reakcij sho zumovlyuye v gladkomu m yazi potenciali diyi Yaksho zh efektorom ye skeletnij m yaz to gradujovana reakciya zavzhdi adekvatna potencialam diyi yaki zumovlyuyut m yazove skorochennya Tipi reflektornih dugNajprostisha reflektorna duga mistit odin sinaps u yakomu kontaktuyut aferentnij i eferentnij nejroni Taki dugi nazivayutsya monosinaptichnimi a refleksi sho vidbuvayutsya v nih monosinaptichnimi refleksami Reflektorni dugi u skladi yakih mizh aferentnim ta eferentnim nejronami mistyatsya odin abo bilshe vstavnih nejroniv internejroniv nazivayut polisinaptichnimi Kilkist sinapsiv u takih dugah mozhe stanoviti vid dvoh do kilkoh soten V oboh tipah dug osoblivo polisinaptichnih aktivnist modifikovana shlyahom prostorovogo i chasovogo polegshennya oklyuziyi pidporogovim ta inshimi vplivami Monosinaptichni reflektorni dugi harakterni dlya spinomozkovih refleksiv takih yak kolinnij refleks abo inshi suhozhilkovi refleksi V takih vipadkah akson chutlivogo nejrona utvoryuye sinaps na tili a motonejrona yakij innervuye m yaz Monosinaptichni refleksi duzhe shvidki oskilki v nih minimalna sinaptichna zatrimka PrimitkiGanong Vilyam F 2002 Fiziologiya lyudini Pereklad z angl Lviv BaK s 784 ISBN 0 8385 8282 6 Saladin Kenneth S Miller L 2004 13 The Spinal Cord Spinal Nerves and somatic Reflexes Anatomy amp Physiology The Unity of Form and Function vid 3 New York The McGraw Hill Companies Inc s 504 506 ISBN 0 07 242903 8DzherelaGanong Vilyam F 2002 Fiziologiya lyudini Pereklad z angl Lviv BaK s 784 ISBN 0 8385 8282 6 Ce nezavershena stattya z fiziologiyi tvarin Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi