Кінце́вий мо́зок (лат. telencephalon), чи великий мозок — є найрозвиненішою і з філогенетичного погляду новою частиною головного мозку, що безпосередньо пов'язана з найскладнішими проявами психічної та інтелектуальної діяльності людини. Кінцевий мозок розвивається з переднього , складається з сильно розвинених парних частин — правої та лівої півкулі і з'єднує їх серединні частини.
Півкулі розділені поздовжньою щілиною, в глибині якої лежить пластинка білої речовини, що складається з волокон, що з'єднують дві півкулі, — мозолисте тіло. Під мозолистим тілом розташований звід, що являє собою два вигнутих волокнистих тяжі, які в середній частині з'єднані між собою, а спереду і ззаду розходяться, утворюючи стовпи та ніжки зводу. Спереду від стовпів зводу розташована передня спайка. Між передньою частиною мозолистого тіла і зводом натягнута тонка вертикальна пластинка мозкової тканини — .
Півкулі великого мозку покриті зверху корою мозку — шаром сірої речовини, утвореного нейронами з понад 50 різновидів. Під корою у великих півкулях розташована біла речовина, що складається з мієлінізованих волокон, більша частина яких з'єднує кору великих півкуль з іншими відділами та центрами головного мозку. В глибині білої речовини розташовані скупчення сірої речовини — базальні ганглії. Шар білої речовини, що зветься внутрішньою капсулою, відмежовує півкулі від таламуса проміжного мозку.
Структура кінцевого мозку
У кожну півкулю нервові імпульси (сигнали) надходять з протилежної сторони тіла та простору. Права півкуля керує органами лівої частини тіла та отримує інформацію зліва. Ліва, навпаки, регулює роботу органів правої частини тулуба і сприймає інформацію справа. Цю інформацію вони отримують через органи чуттів. Поверхня півкуль, ніби плащем, вкрита корою, що охоплює приблизно 44 % обсягу кожної півкулі. Кора утворена сірою речовиною. Вона складається з нейронів, розташованих у вигляді шести основних шарів.
Шари кори:
- Молекулярний.
- Зовнішній зернистий.
- Шар пірамідних клітин.
- Внутрішній зернистий.
- Гангліонарний шар.
- Шар поліморфних клітин.
У дорослої людини налічують приблизно 12-14 млрд нейронів. З віком збільшується не кількість клітин, а лише їхня поверхня і кількість відростків, переважно дендритів. Нейрони кори зв'язані між собою численними зв'язками. Кожен нейрон має до 10 тис. зв'язків з іншими нейронами. Саме наявність величезної кількості зв'язків між нейронами визначає унікальні властивості кори головного мозку людини.
Права та ліва півкулі мозку відокремлені одне від одного поздовжньою щілиною. У кожній півкулі розрізняють три поверхні — латеральну (бокову), медіальну (внутрішню) і нижню, а також три краї — верхній, медіальній (внутрішній) і нижній, та три полюси — лобний, потиличний і скроневий. Плащова частина мозку ділиться з допомогою щілин і борозен на частки, часточки та звивини. Щілини чи первинні борозни глибокі та належать до постійних утворень мозку. З'являються вони на 5-му місяці внутрішньоутробного розвитку і розділяють півкулі на долі. Рельєф півкуль визначається в основному вторинними і третинними борознами. Їх формування відбувається на 7-8 році життя. Третинні борозни найчастіше мають індивідуальний малюнок та в основному рельєф великих борозен має однаковий вигляд.
Великі борозни й щілини розділяють кожну півкулю на 6 часток: лобову, тім'яну, потиличну, скроневу, острівцеву і лімбічну. На латеральній поверхні півкулі розрізняють центральну (роландову) борозну і бокову (сільвієву) борозну. Спереду від центральної борозни розташована лобова частка, ззаду — тім'яна. Знизу лобова частка відокремлена боковою борозною від скроневої частки. Тім'яно-потиличною борозною потилична частка відокремлена від тім'яної. В глибині бокової борозни розташована острівцева частка (чи острівець). Ця частка прикрита частинами тім'яної, скроневої та лобової часток. На медіальній поверхні півкулі поруч із мозолистим тілом розташована його лімбічна частка, що відокремлена від інших часток поясною борозною..
Лобова частка
На латеральній поверхні лобової частки в її задньому відділі вздовж центральної борозни проходить передцентральна борозна. Між центральною і передцентральною борознами розташована передцентральна звивина.
Від центральної борозни до лобового полюса відходять верхня і нижня лобові борозни. Таким чином лобова частка має ще верхню, середню і нижню лобові звивини. Від бокової борозни відходять передня горизонтальна борозна і її висхідна гілка, що ділять нижню лобну звивину на три частини: оперкулярну — розташовану між нижнім відділом передцентральної борозни та боковою борозною, тріангулярну — між обома гілками бокової борозни, орбітальну — перед передньою горизонтальною борозною.
На медіальній поверхні лобової частки розташована медіальна лобова звивина. До лобової частки належать також передня частина парацентральної часточки, що є продовженням передцентральної звивини на медіальній поверхні півкулі. Нижню поверхню лобової частки інколи називають орбітальною. Паралельно її медіальному краю проходить нюхова борозна, в якій лежить нюхова цибулина, нюховий тракт і нюховий трикутник, що продовжується в передню дірчасту речовину мозку. Латерально від нюхової борозни проходять непостійні очноямкові (орбітальні) борозни, що обмежують медіальну, передню, задню і латеральну орбітальну звивини.
Функціональна характеристика лобної частки
У ділянці передцентральної звивини лобової частки розташоване кіркове ядро рухового аналізатора. Цю ділянку ще називають сенсомоторною корою. Сюди приходить частина аферентних волокон від таламуса, що несуть проприоцептивну інформацію від м'язів і суглобів тіла. Тут також починаються спадні шляхи до стовбура мозку і спинного мозку, що забезпечують можливість свідомої регуляції рухів (пірамідні шляхи). Ураження цієї ділянки кори призводить до паралічу протилежної половини тіла.
У задній третині середньої лобової звивини лежить центр письма. Ця зона кори дає проєкції до ядер окорухових черепних нервів, а також за допомогою корково-коркових зв'язків взаємодіє з центром зору в потиличній долі та центром управління м'язами рук і шиї в предцентральній звивині. Ураження цього центру призводить до порушень навичок письма під контролем зору (аграфія).
У тріангулярній і оперкулярній частинах нижньої лобової звивини розташовується мовноруховий центр (центр Брока). Він має яскраво виражену функціональну асиметрію. При його руйнуванні в правій півкулі втрачається здатність регулювати тембр й інтонації, мова стає монотонною. При руйнуванні мовнорухового центру зліва неповоротно порушується мовна артикуляція аж до втрати здатності говорити чітко (афазія) та співу (амузія). При часткових порушеннях може спостерігатися аграматизм — нездатність правильно будувати фрази.
В ділянці передньої та середньої третини верхньої, середньої та частково нижньої лобової звивини розташована розлога передня асоціативна зона кори, що здійснює програмування складних форм поведінки (планування різних форм діяльності, ухвалення рішень, аналіз отриманих результатів, вольове підкріплення діяльності, корекція мотиваційної ієрархії тощо). Ділянка лобного полюса і медіальної лобової звивини пов'язана з регуляцією активності емоціогенних ділянок мозку, що входять в лімбічну систему, і має стосунок до контролю над психоемоційними станами. Порушення в цій ділянці мозку можуть призвести до змін того, що заведено називати «структурою особистості» і позначитися на характері людини, її ціннісних орієнтаціях, інтелектуальної діяльності.
Орбітальна ділянка містить центри нюхового аналізатора і тісно пов'язана в анатомічному і функціональному плані з лімбічною системою мозку.
Примітки
- Козлов В. И., Цехмистренко Т. А. Анатомия нервной системы / Учебное пособие для студентов. М.: Мир, 2008 с., ил. [ 19 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Arnould-Taylor, William (1998). . Nelson Thornes. с. 52. Архів оригіналу за 19 травня 2015. Процитовано 27 січня 2015.
- Angevine, J.; Cotman, C. (1981). Principles of Neuroanatomy. NY: Oxford University Press. Процитовано 25 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 16 вересня 2012.
- Rosdahl, Caroline; Kowalski, Mary (2008). (вид. 9th). Lippincott Williams & Wilkins. с. 189. Архів оригіналу за 19 травня 2015. Процитовано 28 січня 2015.
- Gilbert, Scott F. (2014). Developmental biology (вид. 10th). Sunderland, Mass.: Sinauer. ISBN .
- Kandel, Eric R., ред. (2006). Principles of neural science (вид. 5th). Appleton and Lange: McGraw-Hill. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kince vij mo zok lat telencephalon chi velikij mozok ye najrozvinenishoyu i z filogenetichnogo poglyadu novoyu chastinoyu golovnogo mozku sho bezposeredno pov yazana z najskladnishimi proyavami psihichnoyi ta intelektualnoyi diyalnosti lyudini Kincevij mozok rozvivayetsya z perednogo skladayetsya z silno rozvinenih parnih chastin pravoyi ta livoyi pivkuli i z yednuye yih seredinni chastini Kincevij mozok z glibinnimi strukturami Pivkuli rozdileni pozdovzhnoyu shilinoyu v glibini yakoyi lezhit plastinka biloyi rechovini sho skladayetsya z volokon sho z yednuyut dvi pivkuli mozoliste tilo Pid mozolistim tilom roztashovanij zvid sho yavlyaye soboyu dva vignutih voloknistih tyazhi yaki v serednij chastini z yednani mizh soboyu a speredu i zzadu rozhodyatsya utvoryuyuchi stovpi ta nizhki zvodu Speredu vid stovpiv zvodu roztashovana perednya spajka Mizh perednoyu chastinoyu mozolistogo tila i zvodom natyagnuta tonka vertikalna plastinka mozkovoyi tkanini Pivkuli velikogo mozku pokriti zverhu koroyu mozku sharom siroyi rechovini utvorenogo nejronami z ponad 50 riznovidiv Pid koroyu u velikih pivkulyah roztashovana bila rechovina sho skladayetsya z miyelinizovanih volokon bilsha chastina yakih z yednuye koru velikih pivkul z inshimi viddilami ta centrami golovnogo mozku V glibini biloyi rechovini roztashovani skupchennya siroyi rechovini bazalni gangliyi Shar biloyi rechovini sho zvetsya vnutrishnoyu kapsuloyu vidmezhovuye pivkuli vid talamusa promizhnogo mozku Chastki velikih pivkul golovnogo mozkuStruktura kincevogo mozkuU kozhnu pivkulyu nervovi impulsi signali nadhodyat z protilezhnoyi storoni tila ta prostoru Prava pivkulya keruye organami livoyi chastini tila ta otrimuye informaciyu zliva Liva navpaki regulyuye robotu organiv pravoyi chastini tuluba i sprijmaye informaciyu sprava Cyu informaciyu voni otrimuyut cherez organi chuttiv Poverhnya pivkul nibi plashem vkrita koroyu sho ohoplyuye priblizno 44 obsyagu kozhnoyi pivkuli Kora utvorena siroyu rechovinoyu Vona skladayetsya z nejroniv roztashovanih u viglyadi shesti osnovnih shariv Shari kori Molekulyarnij Zovnishnij zernistij Shar piramidnih klitin Vnutrishnij zernistij Ganglionarnij shar Shar polimorfnih klitin U dorosloyi lyudini nalichuyut priblizno 12 14 mlrd nejroniv Z vikom zbilshuyetsya ne kilkist klitin a lishe yihnya poverhnya i kilkist vidrostkiv perevazhno dendritiv Nejroni kori zv yazani mizh soboyu chislennimi zv yazkami Kozhen nejron maye do 10 tis zv yazkiv z inshimi nejronami Same nayavnist velicheznoyi kilkosti zv yazkiv mizh nejronami viznachaye unikalni vlastivosti kori golovnogo mozku lyudini Lobova chastka Skroneva chastka Tim yana chastka Potilichna chastka Golovnij mozok lateralna poverhnya Prava ta liva pivkuli mozku vidokremleni odne vid odnogo pozdovzhnoyu shilinoyu U kozhnij pivkuli rozriznyayut tri poverhni lateralnu bokovu medialnu vnutrishnyu i nizhnyu a takozh tri krayi verhnij medialnij vnutrishnij i nizhnij ta tri polyusi lobnij potilichnij i skronevij Plashova chastina mozku dilitsya z dopomogoyu shilin i borozen na chastki chastochki ta zvivini Shilini chi pervinni borozni gliboki ta nalezhat do postijnih utvoren mozku Z yavlyayutsya voni na 5 mu misyaci vnutrishnoutrobnogo rozvitku i rozdilyayut pivkuli na doli Relyef pivkul viznachayetsya v osnovnomu vtorinnimi i tretinnimi boroznami Yih formuvannya vidbuvayetsya na 7 8 roci zhittya Tretinni borozni najchastishe mayut individualnij malyunok ta v osnovnomu relyef velikih borozen maye odnakovij viglyad Kora golovnogo mozku Zvivini ta borozenki v rozrizi Veliki borozni j shilini rozdilyayut kozhnu pivkulyu na 6 chastok lobovu tim yanu potilichnu skronevu ostrivcevu i limbichnu Na lateralnij poverhni pivkuli rozriznyayut centralnu rolandovu boroznu i bokovu silviyevu boroznu Speredu vid centralnoyi borozni roztashovana lobova chastka zzadu tim yana Znizu lobova chastka vidokremlena bokovoyu boroznoyu vid skronevoyi chastki Tim yano potilichnoyu boroznoyu potilichna chastka vidokremlena vid tim yanoyi V glibini bokovoyi borozni roztashovana ostrivceva chastka chi ostrivec Cya chastka prikrita chastinami tim yanoyi skronevoyi ta lobovoyi chastok Na medialnij poverhni pivkuli poruch iz mozolistim tilom roztashovana jogo limbichna chastka sho vidokremlena vid inshih chastok poyasnoyu boroznoyu Lobova chastka Dokladnishe Lobova chastka mozok Na lateralnij poverhni lobovoyi chastki v yiyi zadnomu viddili vzdovzh centralnoyi borozni prohodit peredcentralna borozna Mizh centralnoyu i peredcentralnoyu boroznami roztashovana peredcentralna zvivina Vid centralnoyi borozni do lobovogo polyusa vidhodyat verhnya i nizhnya lobovi borozni Takim chinom lobova chastka maye she verhnyu serednyu i nizhnyu lobovi zvivini Vid bokovoyi borozni vidhodyat perednya gorizontalna borozna i yiyi vishidna gilka sho dilyat nizhnyu lobnu zvivinu na tri chastini operkulyarnu roztashovanu mizh nizhnim viddilom peredcentralnoyi borozni ta bokovoyu boroznoyu triangulyarnu mizh oboma gilkami bokovoyi borozni orbitalnu pered perednoyu gorizontalnoyu boroznoyu Na medialnij poverhni lobovoyi chastki roztashovana medialna lobova zvivina Do lobovoyi chastki nalezhat takozh perednya chastina paracentralnoyi chastochki sho ye prodovzhennyam peredcentralnoyi zvivini na medialnij poverhni pivkuli Nizhnyu poverhnyu lobovoyi chastki inkoli nazivayut orbitalnoyu Paralelno yiyi medialnomu krayu prohodit nyuhova borozna v yakij lezhit nyuhova cibulina nyuhovij trakt i nyuhovij trikutnik sho prodovzhuyetsya v perednyu dirchastu rechovinu mozku Lateralno vid nyuhovoyi borozni prohodyat nepostijni ochnoyamkovi orbitalni borozni sho obmezhuyut medialnu perednyu zadnyu i lateralnu orbitalnu zvivini Funkcionalna harakteristika lobnoyi chastki Centr Broka U dilyanci peredcentralnoyi zvivini lobovoyi chastki roztashovane kirkove yadro ruhovogo analizatora Cyu dilyanku she nazivayut sensomotornoyu koroyu Syudi prihodit chastina aferentnih volokon vid talamusa sho nesut proprioceptivnu informaciyu vid m yaziv i suglobiv tila Tut takozh pochinayutsya spadni shlyahi do stovbura mozku i spinnogo mozku sho zabezpechuyut mozhlivist svidomoyi regulyaciyi ruhiv piramidni shlyahi Urazhennya ciyeyi dilyanki kori prizvodit do paralichu protilezhnoyi polovini tila U zadnij tretini serednoyi lobovoyi zvivini lezhit centr pisma Cya zona kori daye proyekciyi do yader okoruhovih cherepnih nerviv a takozh za dopomogoyu korkovo korkovih zv yazkiv vzayemodiye z centrom zoru v potilichnij doli ta centrom upravlinnya m yazami ruk i shiyi v predcentralnij zvivini Urazhennya cogo centru prizvodit do porushen navichok pisma pid kontrolem zoru agrafiya U triangulyarnij i operkulyarnij chastinah nizhnoyi lobovoyi zvivini roztashovuyetsya movnoruhovij centr centr Broka Vin maye yaskravo virazhenu funkcionalnu asimetriyu Pri jogo rujnuvanni v pravij pivkuli vtrachayetsya zdatnist regulyuvati tembr j intonaciyi mova staye monotonnoyu Pri rujnuvanni movnoruhovogo centru zliva nepovorotno porushuyetsya movna artikulyaciya azh do vtrati zdatnosti govoriti chitko afaziya ta spivu amuziya Pri chastkovih porushennyah mozhe sposterigatisya agramatizm nezdatnist pravilno buduvati frazi V dilyanci perednoyi ta serednoyi tretini verhnoyi serednoyi ta chastkovo nizhnoyi lobovoyi zvivini roztashovana rozloga perednya asociativna zona kori sho zdijsnyuye programuvannya skladnih form povedinki planuvannya riznih form diyalnosti uhvalennya rishen analiz otrimanih rezultativ volove pidkriplennya diyalnosti korekciya motivacijnoyi iyerarhiyi tosho Dilyanka lobnogo polyusa i medialnoyi lobovoyi zvivini pov yazana z regulyaciyeyu aktivnosti emociogennih dilyanok mozku sho vhodyat v limbichnu sistemu i maye stosunok do kontrolyu nad psihoemocijnimi stanami Porushennya v cij dilyanci mozku mozhut prizvesti do zmin togo sho zavedeno nazivati strukturoyu osobistosti i poznachitisya na harakteri lyudini yiyi cinnisnih oriyentaciyah intelektualnoyi diyalnosti Orbitalna dilyanka mistit centri nyuhovogo analizatora i tisno pov yazana v anatomichnomu i funkcionalnomu plani z limbichnoyu sistemoyu mozku PrimitkiKozlov V I Cehmistrenko T A Anatomiya nervnoj sistemy Uchebnoe posobie dlya studentov M Mir 2008 s il 19 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Arnould Taylor William 1998 Nelson Thornes s 52 Arhiv originalu za 19 travnya 2015 Procitovano 27 sichnya 2015 Angevine J Cotman C 1981 Principles of Neuroanatomy NY Oxford University Press Procitovano 25 sichnya 2015 Arhiv originalu za 15 veresnya 2014 Procitovano 16 veresnya 2012 Rosdahl Caroline Kowalski Mary 2008 vid 9th Lippincott Williams amp Wilkins s 189 Arhiv originalu za 19 travnya 2015 Procitovano 28 sichnya 2015 Gilbert Scott F 2014 Developmental biology vid 10th Sunderland Mass Sinauer ISBN 978 0 87893 978 7 Kandel Eric R red 2006 Principles of neural science vid 5th Appleton and Lange McGraw Hill ISBN 978 0 07 139011 8