Типи вищої нервової діяльності

Типи вищої нервової діяльності - типологія І. П. Павлова, сукупність вроджених властивостей нервової системи (сили, врівноваженості, рухливості), що визначають індивідуальні особливості вищої нервової діяльності та характер взаємодії організму з навколишнім середовищем. Тип вищої нервової діяльності є фізіологічною основою темпераменту, це природжений конституційний вид нервової діяльності - генотип, який під різноманітними впливами навколишнього оточення перетворюється в фенотип, характер.

Властивості нервової системи: сила, врівноваженість, рухливість.

• Сила нервової системи - стійкість до тривалого впливу подразника, як збудливого типу, так і того, що загальмовує (сила-слабкість).

• Врівноваженість - співвідношення збудження і гальмування (врівноваженість-неврівноваженість).

• Рухливість - швидкість виникнення або припинення збудження-гальмування (лабільність-інертність).

Завдяки різним комбінаціям трьох основних властивостей нервової системи І. П. Павлов виділив чотири різко окреслені типи, що відрізняються за адаптивними здібностям і стійкостями до агентів, що невротизують.

Типи вищої нервової діяльності

• Сильний врівноважений рухливий - має однаково сильні процеси збудження і гальмування з їхньою гарною рухливістю, що забезпечує високі адаптивні можливості і стійкість в умовах важких життєвих ситуацій. Відповідно до вчення про темпераменти - це сангвінічний тип.
• Сильний врівноважений інертний - має сильні процеси збудження і гальмування, але погану рухливість, завжди відчуває труднощі при переході з одного виду діяльності на інший. Відповідно до вчення про темпераменти - це флегматичний тип.
• Сильний неврівноважений - має сильний процес збудження і слабкий гальмування, тому представник такого типу в важких ситуаціях схильний до порушень ВНД. Здатний тренувати і в значній мірі покращувати недостатнє гальмування. Відповідно до вчення про темпераменти - це холеричний тип.
• Слабкий - характеризується слабкістю обох нервових процесів - збудження і гальмування, погано пристосовується до умов навколишнього середовища, схильний до невротичних розладів. Відповідно до вчення про темпераменти - це меланхолійний тип.

І хоча ці три параметри нервової системи дають 2³ = 8 різних комбінацій, Павлов вважав, що нерозумно розглядати усі комбінації на практиці. На його думку, не має сенсу розглядати врівноваженість у об'єкта зі слабкою нервовою системою, а рухливість - у типів із сильною неврівноваженою.

Подальший внесок у вивчення властивостей нервової системи зробили і .

Див. також

• Вища нервова діяльність
• Темперамент
• Характер

Примітки

1. Большая медицинская энциклопедия: (в 30 т.) / гл. ред. акад. Б. В. Петровский; (Акад. мед. наук СССР). - 3-е изд. - Москва : Сов. энциклопедия, 1974-1989. Т. 25: Теннис - Углекислота. - 1985. - 544 с.
2. В.М. Блейхер, И.В. Крук. Толковый словарь психиатрических терминов, 1995
3. Бурно М.Е. О характерах людей: (психотерапевтическая книга) / М. Е. Бурно ; Профессиональная Психотерапевтическая Лига. - Изд. 5-е. - Москва : Академический проект, 2013. - 639 с.
4. Банщиков В.М. О темпераменте человека: (Очерки из истории вопроса в соврем. состоянии) : (Материалы для симпозиума в февр. 1974 г.) / В. М. Банщиков, Г. Д. Новинский, О. М. Эфендиев ; Всерос. науч. мед. о-во невропатологов и психиатров. - Москва: 1973. - 276 с.
5. Физиология нервной системы: Избранные труды : В 4 вып. / И. М. Сеченов, И. П. Павлов, Н. Е. Введенский ; Под общ. ред. акад. К. М. Быкова. - Москва : Медгиз, 1952. С. 606
6. Большая психологическая энциклопедия : самое полное современное издание : более 5000 психологических терминов и понятий / (А. Б. Альмуханова и др.). - Москва : Эксмо, 2007. - 542 с.