Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. (січень 2024) |
Тексти́льна промисло́вість — одна з найстаріших галузей легкої промисловості, що переробляє рослинну (бавовна, льон, коноплі, джут, кенаф, рамі) і тваринну (вовна, природний шовк) сировину та хімічні й синтетичні волокна на тканини, неткані матеріали, мішкові та мотузяні вироби тощо.
| Текстильна промисловість | |
 | |
| Відомий під іменем | fabrication de textiles[1][2], Herstellung von Textilien[1], Производство на текстил и изделия от текстил, без облекло[1], Výroba textilií[1], Fremstilling af tekstiler[1], Tekstiilitootmine[1], Παραγωγή κλωστοϋφαντουργικών υλών[1], Manufacture of textiles[1], Industria textil[1], Vervaardiging van textiel[1], Industrie tessili[1], Tekstil ürünlerinin imalatı[1], Производство текстильных изделий[1], Produksjon av tekstiler[1], Tekstilės gaminių gamyba[1], Výroba textilu[1], Textília gyártása[1], Produkcja wyrobów tekstylnych[1], Tekstilizstrādājumu ražošana[1], Proizvodnja tekstilij[1], Tekstiilien valmistus[1], Fabricação de têxteis[1], Manifattura ta' tessuti[1], Proizvodnja tekstila[1] і Fabricarea produselor textile[1] |
|---|---|
| Продукція | текстиль |
| NAF code | 13 |
| Код МСГК 4 | 13 |
 Текстильна промисловість у Вікісховищі | |
До текстильної промисловості належать: бавовняна, , , , льонарська, , трикотажна, шовкова та ін. Також до неї відносять промисловість та інших луб'яних культур, виробництво рибальських сітей, фільтрувальних матеріалів тощо.
Історія
До XVII століття
Доморобне виробництво тканин було поширене на українських теренах від неоліту. За часів Київської Русі воно відокремилося в окреме ремесло і набуло деякої диференціації. Значним осередком ткацького ремесла і торгівлі тканинами був (Київ), куди привозили ірано-візантійські шовкові і золототкані матерії і суконні вироби з Західної Європи. Військові потреби княжих дружин впливали на поширення виробництва вітрильного полотна, шатер, теплого вовняного одягу тощо.
Після татарської навали і занепаду Києва осередком текстильного виробництва стали міста Галичини і Волині, найпаче Львів; у XVI—XVII століттях також Луцьк, Крем'янець, Володимир-Волинський й інші міста, з середини XVII ст. ще деякі міста Лівобережжя. Із заснуванням цехів, техніка виробництва тканин значно удосконалюється (серед іншого, сукно виготовлялося при допомозі фолюшів — великих ступ для збивання сукна, що ставилися на водяних млинах); разом із тим почалася деяка спеціалізація виробництва.
Гетьманський уряд підтримував розвиток текстильного виробництва (серед іншого для військових потреб — сукно, вітрила) і охороняв його митною політикою. У XVIII столітті у зв'язку з поступовим послабленням автономії гетьманської держави на текстильне виробництво в Україні чимраз більший вплив мала меркантилістична політика царського уряду, регламентація виробництва, його розбудова (головним чином в центральних районах Росії) для військових потреб (сукно для армії), скуп текстилю державою; вона й мала власні текстильні заводи та вівчарські заводи-ферми. На ізоляцію українського текстильного ринку впливала заборона вивозити за кордони Російської імперії тканини з льону і конопель (1714), вовни і вовняного прядива (1720) і ввозу (1721) полотна, шовкових матерій, панчішних виробів тощо. Водночас московські підприємства скуповували за низькою ціною українське прядиво й вовну та перепродавали їх у Москву або за кордон за дорожчими цінами. У 1757 році скасовано митний кордон між Україною і Росією. Тариф 1822 року остаточно забезпечив російській текстильній продукції монопольне становище в Україні, а з 1830-го запроваджено також і спеціальне мито на польські суконні вироби.
З кінця XVII століття панівною формою текстильного виробництва в Україні стає мануфактура. Вона виступала у двох видах: поміщицької (також вотчинна — посесійна або кріпосницька), яка будувалася на безплатній праці кріпаків, і купецької (капіталістичної) з найманими робітниками. Власниками текстильних мануфактур були козацька старшина, російські і польські поміщики та купці (переважно росіяни), а також держава. Текстильні мануфактури (в Україні майже винятково суконні) нараховували від 15 (це були властиво ремісничо-кустарні верстати) до 1000 робітників. На великих мануфактурах процес праці був досить диференційований.
До перших більших текстильних мануфактур в Україні належали Глушківська (біля Путивля), заснована в 1719 році, одна з найбільших в Російській Імперії (у 1797 році виробляла 145,4 тис. м сукна, мала 9478 робітників) та (з 1722 року) Ряшківська (на території Прилуцького полку) — обидві посесійні. У кінці XVIII століття в Україні було 12 суконних мануфактур, які продукували 216,6 тис. м сукна (у тому числі на Лівобережжя припадало 85,6 %), що становило 14 % продукції усієї Російської Імперії. Майже всю продукцію з поміщицьких мануфактур закуповувала держава; купецькі орієнтувалися на вільний ринок. Суконна мануфактура була пов'язана з зростанням вівчарства; але лише частину вовни перероблювали в Україні, більшість (особливо з південної України, де майже не було суконних мануфактур) експортовали до Росії. Чисельність підприємств (а) і продукції (у тис. м — б) видно з таблиці (числа приблизні) :
| Рік | 1797 | 1814 | 1848 | 1859 | |
| 12 | 42 | 76 | 160 | ||
| 217 | 293 | 1 190 | 1 256 |
1859 на суконних мануфактурах працювало 15370 робітників; вартість виробництва — 3,1 млн карб. Попри зростання продукції в Україні її уділ у Російській Імперії зменшився у 1859 до 12 % (робітників — 20 %). Географічне розміщення суконних мануфактур зазнало змін. Спершу вони були скупчені на Лівобережжі, на початку XIX століття поширилися й на Правобережжя (особливо на Волинь; це були численні, але малі підприємства). У середині XIX століття на Поділля й Волинь припадало 69 % усіх суконних мануфактур України, але вони давали лише 26 % продукції; відсотки для Чернігівщини 9,6 і 25,8 %, для Київщини — 5,0 і 17,8 %. Слабо були розвинені мануфактури на Півдні України, бо там було мало кріпаків і вигідніше було продавати вовну фабрикам. До середини XIX століття в Україні переважали поміщицькі мануфактури (1848 — 64,6 % продукції України).
У 1850—1860 роках у текстильній промисловості України відбулися далекосяжні зміни, бо через скасування кріпацтва поміщицька мануфактура втратила свою базу (1860 її уділ становив ще 47 %) і незабаром майже перестала існувати; разом з промисловим переворотом і повільним (з 1830-х pp.), але постійним введенням машинної техніки мануфактурне виробництво перетворювалося на фабричне. Число суконних підприємств зазнало зменшення: з 172 у 1859 до 51 у 1900, чисельність робітників з 15 400 до 4460 (для порівняння в Російській Імперії: 864 і 588 підприємств, 123 400 і 95 000 робітників). Про концентрацію виробництва свідчить факт, що 1860 на Клинці (північна Чернігівщина) припадало 47,5 % виробництва сукна України і 92 % купецьких мануфактур (тоді заводи в Клинцях були здебільшого механізовані).
Інші галузі текстильної промисловості (, шовкова) мали в Україні підрядне значення. Виробництва бавовняних тканин, яке посіло в Росії перше місце, в Україні не існувало.
XIX століття
У другій пололовині 19 — на початку 20 в. текстильна промисловість зазнала ще більшого занепаду, хоч Україна мала всі дані для її розвитку: чимало власної сировини (вовна, льон, коноплі) і корисне географічне положення для імпорту іноземної (бавовна, джут), багато рук до праці і місцевий ринок збуту. Причиною цього була колоніальна політика Росії, що хотіла мати в Україні ринок збуту для своєї власної промисловості З різних видів текстильної промисловості в Україні майже цілком не було бавовняної і шовкової, дуже слабо була розвинена льонарська і конопляна (дрібні, майже кустарні промисли), слабо (3,4 % всеросійської продукції) вовняна (переважно вовномийні зав.) та були невеликі суконні фабрики в районі Дунаївців на Поділлі (великі суконні заводи на півночі Чернігівщини в м. Клинцях лежали вже за межами української суцільної національної території), краще була розвинена конопле-джутова промисловість (близько 20 % всеросійської), що постала з кінця XIX ст.
XX століття
1914 в Україні було всього 6 більших текстильних підприємств: дві вовномийки і мішечний завод у Харкові, один мішечноканатний завод і джутова фабрика в Одесі та Луганський завод пресового сукна для олієнь; всі вони давали ледве 0,6 % виробництва всієї промисловості України; число робітників — 14 800 (4 % всіх зайнятих у промисловості України). Уділ української текстильної промисловості становив ледве 1 % всеросійського, і тому Україна була змушена покривати свій попит імпортом текстильних виробів: 1910 — 13 щороку на 188,6 млн карбованців (40,4 % всього імпорту) — майже повнотою з інших частин Російської Імперії (бавовняні і лляні вироби з Росії, вовняні переважно з Польського королівства), лише за 0,7 млн карбованців з-поза її кордонів.
1914—1940 роки
Під час Першої світової війни в Україну перенесено деякі дрібні підприємства текстильної промисловості з Росії і Польщі. Після 1917 року текстильна промисловість занепала — у 1920-му вона дала 28,9 % продукції 1915 року, але й ця продукція була переважно призначена на потреби армії; тоді й за т. зв. воєнного комунізму укр. населення рятувалося домашніми промислами. До покращення дійшло за НЕП-у: бл. 65 % дрібніших заводів віддано під оренду приватному капіталові, відремонтовано ряд старих, збудовано деякі нові. У 1927—1928 роках гуртова продукція текстильної промисловості України досягла в цінах 1926—1927 років — 62,2 млн карбованців.
За довоєнних п'ятирічок в Україні створено ряд нових галузей текстильної промисловості: трикотажну (фабрики в Одесі, Харкові, Києві) і первинної обробки луб'яних культур (9 заводів в Одеській, Миколаївській і Дніпропетровській обл.) та реконструйовано і поширено ін. (зокрема ). Вартість продукції текстильної промисловості зросла з 34,6 млн карбованців у 1913 році до 69,2 млн у 1927—1928 роках і 797,4 млн у 1940 році (у незмінних цінах 1926—1927 років), у тому числі трикотажна промисловість з 0 до 18,6 і 308,8 млн карбованців, конопле-джутова з 14,3 до 26,4 і 88,0 млн карбованців. У 1940 році на першому місці стояла трикотажна промисловість, далі конопле-джутова (сконцентрована на двох передрев. заводі — Харківському та Одеському, і близько 20 дрібних, разом 32 % виробництва текстильної промисловості без трикотажної), на дальшому — вовняна (7 фабрик, 28 % виробництва); слабо розвинені були бавовняна (5 зав. — 14 % виробництва текстильної промисловості і ледве 1 % бавовняної промисловості всього СРСР), лляна (2 заводи) й ін. Фактично, не враховуючи трикотажного виробництва, всі інші текстильні вироби Україна була змушена і надалі довозити з Росії.
З 1950 року
Під час Другої світової війни більшість підприємств текстильної промисловості зруйновано і їх реставрація закінчилась аж у 1950—1955-х рр. Починаючи з 1960-х pp. значно розширився асортимент виробництва текстильної промисловості, будуються нові заводи; відбувається частково механізація виробничих процесів. Так, за 1961—1970 роки виробництво білизняних тканин збільшилося у 22 рази, натомість у зв'язку з розширенням обробного виробництва зменшилася питома вага суворих тканин; у вовняній промисловості випуск камвольних тканин збільшився у 28 разів, тонкошерстних — у 8, а грубошерстних зменшився в 10 разів.
1947 р. був споруджений Київський, у 1949 р. — Дарницький шовкові комбінати, 1954 р. — Херсонський бавовняний комбінат, 1956 р. — Одеська прядильно-ткацька фабрика, 1961 р. — Чернівецький текстильний комбінат, 1977 р. — Черкаський і Луцький шовкові комбінати. Паралельно в 1956—1957 рр. були збудовані й розпочали випуск продукції Житомирський і Рівненський льонокомбінати.
Отже з другої половини XX ст. структура текстильної промисловості України ґрунтовно змінилася, як видно з таблиці (у дужках відсоток продукції УРСР порівняно з усім СРСР):
| Вид продукції | 1913 | 1940 | 1960 | 1970 | 1975 |
|---|---|---|---|---|---|
| Бавовняні (у млн м) | 4,7 (0,2) | 13,8 (0,14) | 94,9 (1,5) | 247,7 (3,3) | 429,4 (5,5) |
| Вовняні (у млн м) | 5,3 (5,2) | 12,0 (9,9) | 19,1 (5,6) | 48,8 (9,8) | 54,4 (9,9) |
| Шовкові (у млн м) | — | — | 40,0 (4,9) | 84,4 (6,8) | 159,2 (10,5) |
| Лляні (у млн м) | — | 2,1 (0,7) | 0,3 (0,1) | 53,9 (7,4) | 69,8 (9,1) |
| Білизна трикотажна (млн штук) | — | 30,3 (23,9) | 106,9 (22,6) | 147,1 (18,1) | 194,3 (20,4) |
| Верхній трикотаж (млн штук) | — | 12,0 (20,4) | 111,6 (19,5) | 71,0 (17,1) | 73,4 (19,5) |
Динаміка галузі
Збудовано: у бавовняній промисловості: (65 % виробництва України), з менших — Тернопільський комбінат, Чернівецьке текстильне об'єднання, бавовняно-прядильні фабрики у Львові, Києві, Нововолинську тощо; з вовняної: фабрики сукна у Стрию, камвольно-прядильна фабрика в Донецькому, тощо; шовкові комбінати у Києві, Черкасах, Дарниці (Київ).
Значно змінилася сировинна база текстильної промисловості через будову заводів синтетичних та хімічних волокон у Чернігові, Черкасах, Києві та інших, які дають близько 50 % пряжі.
Географічне розміщення галузі
Географічне розміщення текстильних підприємств дуже нерівномірне. Виробництво бавовняних тканин концентрується в Херсонській обл. (70 %), лляних на Волині (?%), в Рівненській області — 56 %. Житомирській — 44 %, шовкових у Київській (64 %) та Херсонській обл. (23 %); вовняних у Чернігівській обл. (38 %) і Донецько-Придніпровському економічному районі (30 %).
Незважаючи на помітне покращення виробничих процесів (автоматизація виробництва, вдосконалення технології обробки сировини тощо), у загальному профілю текстильної промисловості України й далі важливу роль відіграє виробництво напівфабрикатів (50 % всієї текстильної промисловості), які експортуються поза межі УРСР (головним чином до російського центрального промислового району). У 1970-х pp. на галузі, що виробляють тканини, припадає всього близько 58 % гуртової продукції, 70 % вартості основних фондів і 50 % виробничого персоналу.
Над науково-технічними проблемами розвитку текстильної промисловості працюють Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості та .
Див. також
Примітки
- класифікація видів економічної діяльності Європейського Співтовариства — 2008.
- International Standard Industrial Classification Rev. 4 — 2008.
- Nomenclature d'activités française, rév. 2 — INSEE, 2008.
-
Марищук Тетяна Художньо-промислова тканина в Україні періоду становлення (1950—1960 рр.)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Смирнов Д. Пути ближайшего развития текстильной промышленности Украины, ж. Хозяйство Украины, ч. 2—3, 1926.
- Про районування текст. промисловості, ж. Господарство України, ч. 8—9, 1930.
- Винар Б. Укр. текст. промисловість, ж. Укр. Господарник, ч. 4, 1954.
- Горелик Л. Вопросы экономики легкой промышленности Украинской ССР. — К., 1956.
- Пажитков К. Очерки истории текстильной промышленности дореволюционной России. — М., 1958.
- Нестеренко О. Розвиток промисловості на Україні, ч. І, II. — К., 1959, 1962.
- Дерев'янк і н Т. Мануфактура на Україні в кін. XVIII — першій половині XIX ст. — К., 1960.
- Легка промисловість Укр. РСР за 50 років радянської влади. — К., 1967.
- Размещение отраслей текстильной промышленности СССР. — М., 1974.
 | Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya opisuye stanovishe lishe v okremij krayini chi regioni ale ne v usomu sviti Bud laska udoskonalte cyu stattyu za potrebi obgovorivshi problemu na storinci obgovorennya sichen 2024 Teksti lna promislo vist odna z najstarishih galuzej legkoyi promislovosti sho pereroblyaye roslinnu bavovna lon konopli dzhut kenaf rami i tvarinnu vovna prirodnij shovk sirovinu ta himichni j sintetichni volokna na tkanini netkani materiali mishkovi ta motuzyani virobi tosho Tekstilna promislovist Vidomij pid imenemfabrication de textiles 1 2 Herstellung von Textilien 1 Proizvodstvo na tekstil i izdeliya ot tekstil bez obleklo 1 Vyroba textilii 1 Fremstilling af tekstiler 1 Tekstiilitootmine 1 Paragwgh klwstoyfantoyrgikwn ylwn 1 Manufacture of textiles 1 Industria textil 1 Vervaardiging van textiel 1 Industrie tessili 1 Tekstil urunlerinin imalati 1 Proizvodstvo tekstilnyh izdelij 1 Produksjon av tekstiler 1 Tekstiles gaminiu gamyba 1 Vyroba textilu 1 Textilia gyartasa 1 Produkcja wyrobow tekstylnych 1 Tekstilizstradajumu razosana 1 Proizvodnja tekstilij 1 Tekstiilien valmistus 1 Fabricacao de texteis 1 Manifattura ta tessuti 1 Proizvodnja tekstila 1 i Fabricarea produselor textile 1 Produkciyatekstil NAF code13 Kod MSGK 413 Tekstilna promislovist u Vikishovishi Do tekstilnoyi promislovosti nalezhat bavovnyana lonarska trikotazhna shovkova ta in Takozh do neyi vidnosyat promislovist ta inshih lub yanih kultur virobnictvo ribalskih sitej filtruvalnih materialiv tosho IstoriyaDo XVII stolittya Div takozh Tkactvo Domorobne virobnictvo tkanin bulo poshirene na ukrayinskih terenah vid neolitu Za chasiv Kiyivskoyi Rusi vono vidokremilosya v okreme remeslo i nabulo deyakoyi diferenciaciyi Znachnim oseredkom tkackogo remesla i torgivli tkaninami buv Kiyiv kudi privozili irano vizantijski shovkovi i zolototkani materiyi i sukonni virobi z Zahidnoyi Yevropi Vijskovi potrebi knyazhih druzhin vplivali na poshirennya virobnictva vitrilnogo polotna shater teplogo vovnyanogo odyagu tosho Pislya tatarskoyi navali i zanepadu Kiyeva oseredkom tekstilnogo virobnictva stali mista Galichini i Volini najpache Lviv u XVI XVII stolittyah takozh Luck Krem yanec Volodimir Volinskij j inshi mista z seredini XVII st she deyaki mista Livoberezhzhya Iz zasnuvannyam cehiv tehnika virobnictva tkanin znachno udoskonalyuyetsya sered inshogo sukno vigotovlyalosya pri dopomozi folyushiv velikih stup dlya zbivannya sukna sho stavilisya na vodyanih mlinah razom iz tim pochalasya deyaka specializaciya virobnictva Getmanskij uryad pidtrimuvav rozvitok tekstilnogo virobnictva sered inshogo dlya vijskovih potreb sukno vitrila i ohoronyav jogo mitnoyu politikoyu U XVIII stolitti u zv yazku z postupovim poslablennyam avtonomiyi getmanskoyi derzhavi na tekstilne virobnictvo v Ukrayini chimraz bilshij vpliv mala merkantilistichna politika carskogo uryadu reglamentaciya virobnictva jogo rozbudova golovnim chinom v centralnih rajonah Rosiyi dlya vijskovih potreb sukno dlya armiyi skup tekstilyu derzhavoyu vona j mala vlasni tekstilni zavodi ta vivcharski zavodi fermi Na izolyaciyu ukrayinskogo tekstilnogo rinku vplivala zaborona vivoziti za kordoni Rosijskoyi imperiyi tkanini z lonu i konopel 1714 vovni i vovnyanogo pryadiva 1720 i vvozu 1721 polotna shovkovih materij panchishnih virobiv tosho Vodnochas moskovski pidpriyemstva skupovuvali za nizkoyu cinoyu ukrayinske pryadivo j vovnu ta pereprodavali yih u Moskvu abo za kordon za dorozhchimi cinami U 1757 roci skasovano mitnij kordon mizh Ukrayinoyu i Rosiyeyu Tarif 1822 roku ostatochno zabezpechiv rosijskij tekstilnij produkciyi monopolne stanovishe v Ukrayini a z 1830 go zaprovadzheno takozh i specialne mito na polski sukonni virobi Z kincya XVII stolittya panivnoyu formoyu tekstilnogo virobnictva v Ukrayini staye manufaktura Vona vistupala u dvoh vidah pomishickoyi takozh votchinna posesijna abo kriposnicka yaka buduvalasya na bezplatnij praci kripakiv i kupeckoyi kapitalistichnoyi z najmanimi robitnikami Vlasnikami tekstilnih manufaktur buli kozacka starshina rosijski i polski pomishiki ta kupci perevazhno rosiyani a takozh derzhava Tekstilni manufakturi v Ukrayini majzhe vinyatkovo sukonni narahovuvali vid 15 ce buli vlastivo remisnicho kustarni verstati do 1000 robitnikiv Na velikih manufakturah proces praci buv dosit diferencijovanij Do pershih bilshih tekstilnih manufaktur v Ukrayini nalezhali Glushkivska bilya Putivlya zasnovana v 1719 roci odna z najbilshih v Rosijskij Imperiyi u 1797 roci viroblyala 145 4 tis m sukna mala 9478 robitnikiv ta z 1722 roku Ryashkivska na teritoriyi Priluckogo polku obidvi posesijni U kinci XVIII stolittya v Ukrayini bulo 12 sukonnih manufaktur yaki produkuvali 216 6 tis m sukna u tomu chisli na Livoberezhzhya pripadalo 85 6 sho stanovilo 14 produkciyi usiyeyi Rosijskoyi Imperiyi Majzhe vsyu produkciyu z pomishickih manufaktur zakupovuvala derzhava kupecki oriyentuvalisya na vilnij rinok Sukonna manufaktura bula pov yazana z zrostannyam vivcharstva ale lishe chastinu vovni pereroblyuvali v Ukrayini bilshist osoblivo z pivdennoyi Ukrayini de majzhe ne bulo sukonnih manufaktur eksportovali do Rosiyi Chiselnist pidpriyemstv a i produkciyi u tis m b vidno z tablici chisla priblizni Rik 1797 1814 1848 1859 12 42 76 160 217 293 1 190 1 256 1859 na sukonnih manufakturah pracyuvalo 15370 robitnikiv vartist virobnictva 3 1 mln karb Popri zrostannya produkciyi v Ukrayini yiyi udil u Rosijskij Imperiyi zmenshivsya u 1859 do 12 robitnikiv 20 Geografichne rozmishennya sukonnih manufaktur zaznalo zmin Spershu voni buli skupcheni na Livoberezhzhi na pochatku XIX stolittya poshirilisya j na Pravoberezhzhya osoblivo na Volin ce buli chislenni ale mali pidpriyemstva U seredini XIX stolittya na Podillya j Volin pripadalo 69 usih sukonnih manufaktur Ukrayini ale voni davali lishe 26 produkciyi vidsotki dlya Chernigivshini 9 6 i 25 8 dlya Kiyivshini 5 0 i 17 8 Slabo buli rozvineni manufakturi na Pivdni Ukrayini bo tam bulo malo kripakiv i vigidnishe bulo prodavati vovnu fabrikam Do seredini XIX stolittya v Ukrayini perevazhali pomishicki manufakturi 1848 64 6 produkciyi Ukrayini U 1850 1860 rokah u tekstilnij promislovosti Ukrayini vidbulisya dalekosyazhni zmini bo cherez skasuvannya kripactva pomishicka manufaktura vtratila svoyu bazu 1860 yiyi udil stanoviv she 47 i nezabarom majzhe perestala isnuvati razom z promislovim perevorotom i povilnim z 1830 h pp ale postijnim vvedennyam mashinnoyi tehniki manufakturne virobnictvo peretvoryuvalosya na fabrichne Chislo sukonnih pidpriyemstv zaznalo zmenshennya z 172 u 1859 do 51 u 1900 chiselnist robitnikiv z 15 400 do 4460 dlya porivnyannya v Rosijskij Imperiyi 864 i 588 pidpriyemstv 123 400 i 95 000 robitnikiv Pro koncentraciyu virobnictva svidchit fakt sho 1860 na Klinci pivnichna Chernigivshina pripadalo 47 5 virobnictva sukna Ukrayini i 92 kupeckih manufaktur todi zavodi v Klincyah buli zdebilshogo mehanizovani Inshi galuzi tekstilnoyi promislovosti shovkova mali v Ukrayini pidryadne znachennya Virobnictva bavovnyanih tkanin yake posilo v Rosiyi pershe misce v Ukrayini ne isnuvalo XIX stolittya U drugij pololovini 19 na pochatku 20 v tekstilna promislovist zaznala she bilshogo zanepadu hoch Ukrayina mala vsi dani dlya yiyi rozvitku chimalo vlasnoyi sirovini vovna lon konopli i korisne geografichne polozhennya dlya importu inozemnoyi bavovna dzhut bagato ruk do praci i miscevij rinok zbutu Prichinoyu cogo bula kolonialna politika Rosiyi sho hotila mati v Ukrayini rinok zbutu dlya svoyeyi vlasnoyi promislovosti Z riznih vidiv tekstilnoyi promislovosti v Ukrayini majzhe cilkom ne bulo bavovnyanoyi i shovkovoyi duzhe slabo bula rozvinena lonarska i konoplyana dribni majzhe kustarni promisli slabo 3 4 vserosijskoyi produkciyi vovnyana perevazhno vovnomijni zav ta buli neveliki sukonni fabriki v rajoni Dunayivciv na Podilli veliki sukonni zavodi na pivnochi Chernigivshini v m Klincyah lezhali vzhe za mezhami ukrayinskoyi sucilnoyi nacionalnoyi teritoriyi krashe bula rozvinena konople dzhutova promislovist blizko 20 vserosijskoyi sho postala z kincya XIX st XX stolittya 1914 v Ukrayini bulo vsogo 6 bilshih tekstilnih pidpriyemstv dvi vovnomijki i mishechnij zavod u Harkovi odin mishechnokanatnij zavod i dzhutova fabrika v Odesi ta Luganskij zavod presovogo sukna dlya oliyen vsi voni davali ledve 0 6 virobnictva vsiyeyi promislovosti Ukrayini chislo robitnikiv 14 800 4 vsih zajnyatih u promislovosti Ukrayini Udil ukrayinskoyi tekstilnoyi promislovosti stanoviv ledve 1 vserosijskogo i tomu Ukrayina bula zmushena pokrivati svij popit importom tekstilnih virobiv 1910 13 shoroku na 188 6 mln karbovanciv 40 4 vsogo importu majzhe povnotoyu z inshih chastin Rosijskoyi Imperiyi bavovnyani i llyani virobi z Rosiyi vovnyani perevazhno z Polskogo korolivstva lishe za 0 7 mln karbovanciv z poza yiyi kordoniv 1914 1940 roki Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v Ukrayinu pereneseno deyaki dribni pidpriyemstva tekstilnoyi promislovosti z Rosiyi i Polshi Pislya 1917 roku tekstilna promislovist zanepala u 1920 mu vona dala 28 9 produkciyi 1915 roku ale j cya produkciya bula perevazhno priznachena na potrebi armiyi todi j za t zv voyennogo komunizmu ukr naselennya ryatuvalosya domashnimi promislami Do pokrashennya dijshlo za NEP u bl 65 dribnishih zavodiv viddano pid orendu privatnomu kapitalovi vidremontovano ryad starih zbudovano deyaki novi U 1927 1928 rokah gurtova produkciya tekstilnoyi promislovosti Ukrayini dosyagla v cinah 1926 1927 rokiv 62 2 mln karbovanciv Za dovoyennih p yatirichok v Ukrayini stvoreno ryad novih galuzej tekstilnoyi promislovosti trikotazhnu fabriki v Odesi Harkovi Kiyevi i pervinnoyi obrobki lub yanih kultur 9 zavodiv v Odeskij Mikolayivskij i Dnipropetrovskij obl ta rekonstrujovano i poshireno in zokrema Vartist produkciyi tekstilnoyi promislovosti zrosla z 34 6 mln karbovanciv u 1913 roci do 69 2 mln u 1927 1928 rokah i 797 4 mln u 1940 roci u nezminnih cinah 1926 1927 rokiv u tomu chisli trikotazhna promislovist z 0 do 18 6 i 308 8 mln karbovanciv konople dzhutova z 14 3 do 26 4 i 88 0 mln karbovanciv U 1940 roci na pershomu misci stoyala trikotazhna promislovist dali konople dzhutova skoncentrovana na dvoh peredrev zavodi Harkivskomu ta Odeskomu i blizko 20 dribnih razom 32 virobnictva tekstilnoyi promislovosti bez trikotazhnoyi na dalshomu vovnyana 7 fabrik 28 virobnictva slabo rozvineni buli bavovnyana 5 zav 14 virobnictva tekstilnoyi promislovosti i ledve 1 bavovnyanoyi promislovosti vsogo SRSR llyana 2 zavodi j in Faktichno ne vrahovuyuchi trikotazhnogo virobnictva vsi inshi tekstilni virobi Ukrayina bula zmushena i nadali dovoziti z Rosiyi Z 1950 roku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bilshist pidpriyemstv tekstilnoyi promislovosti zrujnovano i yih restavraciya zakinchilas azh u 1950 1955 h rr Pochinayuchi z 1960 h pp znachno rozshirivsya asortiment virobnictva tekstilnoyi promislovosti buduyutsya novi zavodi vidbuvayetsya chastkovo mehanizaciya virobnichih procesiv Tak za 1961 1970 roki virobnictvo biliznyanih tkanin zbilshilosya u 22 razi natomist u zv yazku z rozshirennyam obrobnogo virobnictva zmenshilasya pitoma vaga suvorih tkanin u vovnyanij promislovosti vipusk kamvolnih tkanin zbilshivsya u 28 raziv tonkosherstnih u 8 a grubosherstnih zmenshivsya v 10 raziv 1947 r buv sporudzhenij Kiyivskij u 1949 r Darnickij shovkovi kombinati 1954 r Hersonskij bavovnyanij kombinat 1956 r Odeska pryadilno tkacka fabrika 1961 r Cherniveckij tekstilnij kombinat 1977 r Cherkaskij i Luckij shovkovi kombinati Paralelno v 1956 1957 rr buli zbudovani j rozpochali vipusk produkciyi Zhitomirskij i Rivnenskij lonokombinati Otzhe z drugoyi polovini XX st struktura tekstilnoyi promislovosti Ukrayini gruntovno zminilasya yak vidno z tablici u duzhkah vidsotok produkciyi URSR porivnyano z usim SRSR Virobnictvo gotovih tkanin Vid produkciyi 1913 1940 1960 1970 1975 Bavovnyani u mln m 4 7 0 2 13 8 0 14 94 9 1 5 247 7 3 3 429 4 5 5 Vovnyani u mln m 5 3 5 2 12 0 9 9 19 1 5 6 48 8 9 8 54 4 9 9 Shovkovi u mln m 40 0 4 9 84 4 6 8 159 2 10 5 Llyani u mln m 2 1 0 7 0 3 0 1 53 9 7 4 69 8 9 1 Bilizna trikotazhna mln shtuk 30 3 23 9 106 9 22 6 147 1 18 1 194 3 20 4 Verhnij trikotazh mln shtuk 12 0 20 4 111 6 19 5 71 0 17 1 73 4 19 5 Dinamika galuziZbudovano u bavovnyanij promislovosti 65 virobnictva Ukrayini z menshih Ternopilskij kombinat Chernivecke tekstilne ob yednannya bavovnyano pryadilni fabriki u Lvovi Kiyevi Novovolinsku tosho z vovnyanoyi fabriki sukna u Striyu kamvolno pryadilna fabrika v Doneckomu tosho shovkovi kombinati u Kiyevi Cherkasah Darnici Kiyiv Znachno zminilasya sirovinna baza tekstilnoyi promislovosti cherez budovu zavodiv sintetichnih ta himichnih volokon u Chernigovi Cherkasah Kiyevi ta inshih yaki dayut blizko 50 pryazhi Geografichne rozmishennya galuziGeografichne rozmishennya tekstilnih pidpriyemstv duzhe nerivnomirne Virobnictvo bavovnyanih tkanin koncentruyetsya v Hersonskij obl 70 llyanih na Volini v Rivnenskij oblasti 56 Zhitomirskij 44 shovkovih u Kiyivskij 64 ta Hersonskij obl 23 vovnyanih u Chernigivskij obl 38 i Donecko Pridniprovskomu ekonomichnomu rajoni 30 Nezvazhayuchi na pomitne pokrashennya virobnichih procesiv avtomatizaciya virobnictva vdoskonalennya tehnologiyi obrobki sirovini tosho u zagalnomu profilyu tekstilnoyi promislovosti Ukrayini j dali vazhlivu rol vidigraye virobnictvo napivfabrikativ 50 vsiyeyi tekstilnoyi promislovosti yaki eksportuyutsya poza mezhi URSR golovnim chinom do rosijskogo centralnogo promislovogo rajonu U 1970 h pp na galuzi sho viroblyayut tkanini pripadaye vsogo blizko 58 gurtovoyi produkciyi 70 vartosti osnovnih fondiv i 50 virobnichogo personalu Nad naukovo tehnichnimi problemami rozvitku tekstilnoyi promislovosti pracyuyut Ukrayinskij naukovo doslidnij institut tekstilnoyi promislovosti ta Div takozhTekstilPrimitkiklasifikaciya vidiv ekonomichnoyi diyalnosti Yevropejskogo Spivtovaristva 2008 d Track Q732298 International Standard Industrial Classification Rev 4 2008 d Track Q112111674 Nomenclature d activites francaise rev 2 INSEE 2008 d Track Q156616d Track Q112111570 Marishuk Tetyana Hudozhno promislova tkanina v Ukrayini periodu stanovlennya 1950 1960 rr LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Smirnov D Puti blizhajshego razvitiya tekstilnoj promyshlennosti Ukrainy zh Hozyajstvo Ukrainy ch 2 3 1926 Pro rajonuvannya tekst promislovosti zh Gospodarstvo Ukrayini ch 8 9 1930 Vinar B Ukr tekst promislovist zh Ukr Gospodarnik ch 4 1954 Gorelik L Voprosy ekonomiki legkoj promyshlennosti Ukrainskoj SSR K 1956 Pazhitkov K Ocherki istorii tekstilnoj promyshlennosti dorevolyucionnoj Rossii M 1958 Nesterenko O Rozvitok promislovosti na Ukrayini ch I II K 1959 1962 Derev yank i n T Manufaktura na Ukrayini v kin XVIII pershij polovini XIX st K 1960 Legka promislovist Ukr RSR za 50 rokiv radyanskoyi vladi K 1967 Razmeshenie otraslej tekstilnoj promyshlennosti SSSR M 1974 Ce nezavershena stattya z promislovosti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi