Бемерія снігова Boehmeria nivea рамі англ ramie від малай rami вид рослин роду родини кропивові Рамі Біологічна класифік

Бемерія снігова (Boehmeria nivea), рамі (англ. ramie від малай. rami) — вид рослин роду родини кропивові.

Рамі

Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Розоцвіті (Rosales)
Родина:	Кропивові (Urticaceae)
Рід:
Вид:	B. nivea
Біноміальна назва
*Boehmeria nivea* (L.) Gaudich.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рамі (значення).

Назва

В англійській мові називається «китайською травою» (англ. China grass).

Історія

Волокна рамі є одним з найдавніших матеріалів, використовуваних людиною. Наприклад, рештки їх були виявлені в тканинах зі скіфського поховання початку ІІІ ст. до н. е. у Великому Рижанівському кургані (біля села Рижанівка під Києвом).

Будова

Багаторічна рослина з високими стеблами 1-1,8 м висоти. Розвивається з підземного кореневища. Листя до 15 см має білий вкрити волосинками низ. Квіти непримітні.

Поширення та середовище існування

Зростає у Східній Азії. Походить ймовірно з Індії та Малайзії.

Практичне використання

Волокно рамі має значну міцність, перевершуючи за характеристиками прядиво й льон. Воно майже не піддається гниттю. Використовується для канатів, тканин (у минулому — парусини). Завдяки схожості з шовком може застосовуватися для вироблення дорогих матерій.

Характеристики

Опір:	Рамі	Прядиво	Льон	Шовк	Бавовна
розтяганню, %	100	36	25	13	12
розриву, %	100	75	66	400	100
крученню, %	100	95	80	600	400

Фізико-хімічні властивості
Целюлоза (% від маси)	Лігнін (% від маси)	Геміцелюлоза (% від маси)	Пектин (% від маси)	Віск (% від маси)	Мікрофібрилярний кут (°)	Вміст вологи (% від маси)	Густина (г/см³)
68,6 — 76,2	0,6 — 0,7	13,1 — 16,7	1,9	0,3	7,5	8,0	1,50
Джерело:

Механічні властивості необробленого волокна
Діаметр (мм)	Руйнівне навантаження (Н)	Границя міцності на розрив (МПа)	Опір розтяганню (%)
0,034	0,467	560	0,025
Джерело:

Вирощування

Рамі є одною з найстаріших вирощуваних прядивних культур, вона використовується вже 6 тис. років. Використовують як її луб'яні волокна, так і флоему — останню для текстильного виробництва. Як правило, врожай збирають 2-3 рази на рік, але за умови сприятливих погідних умов врожай можуть збирати до 6 разів на рік.

Збирають рамі, коли надходить час цвітіння, або незадовго перед ним: зрілість проявляється сповільненням зросту і збільшенням обсягу волокон. Стебла зрізають під корінь чи обламують. Зламана серцевина стебел робить можливим зняття первинної кори прямо на місці збору.

Зібрані стебла, ще свіжі, піддають , тобто відділяють первинну кору від костриці. Якщо сировина висохла, зробити це буде значно трудніше. Видобуті волокна лубу якомога швидше висушують, щоб уникнути їх ураження бактеріями і грибками.

Кількість зібраної сировини — від 3,4 до 4,5 тонн сухої ваги з гектара кожен рік. З 4,5 тонн виходить 1 600 кг сухого недегумованого волокна. Втрата ваги під час може становити до 25 %, залишаючи 1 200 кг кінцевого продукту.

Видобування волокна проходить в три етапи. На першому знімають зі стебел первинну кору, вручну чи машиною, цей процес відомий як декортикація («м'яття»). Коли кора знята, її тіпають, щоб видалити більшу частину зовнішнього шару, паренхіму в луб'яному шарі, і частину клейких речовин і пектинів. Нарешті, позосталий луб миють, сушать і піддають дегумуванню — для отримання прядивного волокна.

Галерея

Зовнішній вигляд рослини
Листя
Квіти

Примітки

«ramie», entry, p. 156, vol. 13, The Oxford English Dictionary, 2nd ed., Oxford: Oxford University Press, 1989, .
Mick Lavelle ``An Illustrated Identifier and Encyclopedia of Wild Flowers and Flora: An authoritative guide to more than 750 wild flowers of the world`` // Hermes House, 2006 - 256 p. - P. 78 (10), (13)
[1] Бредис Н. Ю. Исследование скифского текстиля (нач. III в. до н. э.) из Большого Рыжановского кургана
A. K. Mohanty; M. Misra; G. Hinrichsen. (2000). Biofibers, biodegradable polymers and biocomposites: An overview. Macromol. Mater. Eng. 276—277 (1): 1—24. doi:10.1002/(SICI)1439-2054(20000301)276:1<1::AID-MAME1>3.0.CO;2-W.
Koichi Goda; MS Sreekala; Alexandre Gomes; Takeshi Kaji; Junji Ohgi (2006). Improvement of plant based natural fibers for toughening green composites -- Effect of load application during mercerization of ramie fibers. Composites, Part A: Applied Science and Manufacturing. 37: 2213—2220. doi:10.1016/j.compositesa.2005.12.014.
Beda Ricklin Swicofil AG Textile Services. Swicofil. Swicofil. Процитовано 9 листопада 2013.

[1] «ramie», entry, p. 156, vol. 13, The Oxford English Dictionary, 2nd ed., Oxford: Oxford University Press, 1989, .

[2] Mick Lavelle ``An Illustrated Identifier and Encyclopedia of Wild Flowers and Flora: An authoritative guide to more than 750 wild flowers of the world`` // Hermes House, 2006 - 256 p. - P. 78 (10), (13)

[3] [1] Бредис Н. Ю. Исследование скифского текстиля (нач. III в. до н. э.) из Большого Рыжановского кургана

[mohanty-4] A. K. Mohanty; M. Misra; G. Hinrichsen. (2000). Biofibers, biodegradable polymers and biocomposites: An overview. Macromol. Mater. Eng. 276—277 (1): 1—24. doi:10.1002/(SICI)1439-2054(20000301)276:1<1::AID-MAME1>3.0.CO;2-W.

[koichi-5] Koichi Goda; MS Sreekala; Alexandre Gomes; Takeshi Kaji; Junji Ohgi (2006). Improvement of plant based natural fibers for toughening green composites -- Effect of load application during mercerization of ramie fibers. Composites, Part A: Applied Science and Manufacturing. 37: 2213—2220. doi:10.1016/j.compositesa.2005.12.014.

[swicofil-6] Beda Ricklin Swicofil AG Textile Services. Swicofil. Swicofil. Процитовано 9 листопада 2013.