Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Рентген Вільгельм Конрад Рентген нім Wilhelm Conrad Röntgen 27 бере

Вільгельм Рентген

Вільгельм Рентген
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Рентген.

Вільгельм Конрад Рентген (нім. Wilhelm Conrad Röntgen; 27 березня 1845 — 10 лютого 1923) — німецький інженер машинобудування та фізик, який 8 листопада 1895 року відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання, відоме нині, як рентгенівське проміння — досягнення, завдяки якому отримав першу Нобелівську премію з фізики у 1901 році. У 2004 році Міжнародний союз фундаментальної та прикладної хімії (IUPAC) назвав його іменем хімічний елемент 111 — рентгеній, радіоактивний елемент, один із нестабільних ізотопів якого був синтезований міжнародною групою дослідників під керівництвом Сігурда Хофманна в Центрі дослідження важких іонів імені Гельмгольца 8 грудня 1994 року.

image Вільгельм Конрад Рентген
нім. Wilhelm Conrad Röntgen
image
Народився 27 березня 1845(1845-03-27)[1][2][…]
Леннеп, Королівство Пруссія, Німецький союз[1][3]
Помер 10 лютого 1923(1923-02-10)[4][5][…] (77 років)
Мюнхен, Веймарська республіка[4][3]
·колоректальний рак
Поховання d
Місце проживання Апелдорн[d]
Цюрих
Вюрцбург
Мюнхен
d
Країна image Веймарська республіка
Діяльність фізик, професор, інженер, дослідник
Alma mater Федеральна вища технічна школа Цюриха (6 серпня 1868)[7]
Цюрихський університет
Утрехтський університет
Страсбурзький університет[d]
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Галузь фізика
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
JMU
Гіссенський університет
Страсбурзький університет[d]
Гоенгаймський університет
Цюрихський університет
Посада професор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізичних наук
Вчителі Август Кундт
Відомі учні d
Йоффе Абрам Федорович
Аспіранти, докторанти Йоффе Абрам Федорович[8]
d[9]
d[10]
d
d[11]
d[11]
Членство Прусська академія наук
Баварська академія наук
Шведська королівська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
d
Паризька медична академія
d
Туринська академія наук[3]
Відомий завдяки: рентгенівське проміння
У шлюбі з d
Нагороди
Автограф image
image Вільгельм Конрад Рентген у Вікісховищі

Його відкриття мало величезний вплив на подальший розвиток фізики, зокрема привело до виявлення радіоактивності та сприяло швидкому практичному застосуванню винаходу у медицині. Конструкція створеної ним рентгенівської трубки лежить в основі сучасних приладів.

Біографія

Народився 27 березня 1845 року у прикордонному місті Ленепе (Німеччина, сучасна назва міста Ремшайд). Вільгельм був єдиною дитиною в родині. Батько був купцем і виробником одягу. Мати Шарлота Констанца родом з Амстердама. Базову освіту Вільгельм отримав у приватній школі Мартинуса фон Дорна. З 1861 року він відвідував Утрехтську Технічну школу, але в 1863 р. його відрахували за карикатуру на викладача, через що юнак змушений був переїхати до Цюриха навчатися у вищій технічній школі. У цьому закладі атестат не був обов'язковим, натомість був передбачений екзамен, на якому 30 років по тому провалився Альберт Ейнштейн. Особливу цікавість Конрад Рентген проявив до математики та фізики. У 1869 році захистив дисертацію на ступінь доктора філософії. У липні 1870 року він приєднався до Фізико-медичного товариства у Вюрцбурзі. 19 січня 1872 Вільгельм Рентген одружився в Апелдорні з Анною Бертою Людвіг (1839—1919), дочкою господаря готелю в Цюріху.

Визначивши для себе профільною наукою фізику, Вільгельм влаштувався асистентом на кафедру фізики в Цюриху, Гіссені. У період з 1871 по 1873 рік Вільгельм працював у Вюрцбурзькому університеті, а 1874 року разом зі своїм професором Августом Адольфом Кундтом перейшов до Страсбурзького університету. Там Рентген п'ять років працював лектором (до 1876 року), а потім професором (з 1876 року). У 1875 році Вільгельм став професором Академії сільського господарства в Гоенгаймі (Королівство Вюртемберг). У 1879 році його перевели на кафедру фізики в Гіссенському університеті, яку він згодом очолив. З 1888 року Рентген очолив кафедру фізики у Вюрцбурзькому університеті, у 1894 році його обрали ректором цього університету. У 1900 році Рентген очолив кафедру фізики Мюнхенського університету — вона стала останнім місцем його роботи. Після досягнення відповідного граничного віку науковець передав кафедру Вільгельму Віну, але працювати продовжував до кінця життя.

Вільгельм Рентген мав родичів у США і хотів емігрувати. Його навіть прийняли в Колумбійський університет у Нью-Йорк. Проте науковець залишився у Мюнхені.

Помер 10 лютого 1923 року від раку. Його прах поховано в Гіссені.

Дослідження

Вільгельм Конрад Рентген досліджував пружні властивості кристалів, в'язкість та діелектричну проникність деяких рідин, вимірював магнітне поле рухомих зарядів. Його наукові інтереси простиралися в області електромагнетизму, фізики кристалів, оптики, молекулярної фізики. Рентген відкрив у 1885 році магнітне поле діелектрика, який рухається в електричному полі (так званий «рентгенів струм»). Його дослід наочно показав, що магнітне поле створюється рухомими зарядами, і мав величезне значення для створення Г. Лоренцом електронної теорії. Досліджуючи електромагнітні явища в кристалах, він відкрив взаємозв'язок електричних і оптичних явищ у кристалах. Але найвідомішим відкриттям Рентгена стали промені, названі його ім'ям.

Ще Фарадей серйозно займався цими явищами, описав різноманітні форми розряду, відкрив темний простір у світному стовпі розрідженого газу. Гольдштейн (1850—1931 роки), вивчаючи властивості променів, назвав їх катодними променями (1876 р.). Через три роки Вільям Крукс (1832—1919 роки) довів матеріальну природу катодних променів і назвав їх «променистою матерією» — речовиною, що знаходяться в особливому четвертому стані. Відхилення катодного пучка магнітним полем в трубці Крукса стало класичною шкільною демонстрацією. Проте досліди по електричному відхиленню катодних променів не були настільки переконливими. Герц не виявив такого відхилення і прийшов до висновку, що катодний промінь — це коливальний процес в ефірі.

Монографію українського фізика Івана Пулюя (декана машинобудівного факультету Празької політехніки), присвячену дослідженням цих променів, у 1889 р. Лондонське товариство фізиків видало в англомовному перекладі як окремий том серії «Physical Memoirs». У ній друкувалися результати найважливіших фізичних досліджень, виконаних поза межами Великої Британії. Саме дослідження катодних променів, у яких провідну роль відіграв Пулюй, проклали шлях до двох важливих відкриттів у класичній фізиці — Х-променів і електрона. Учень Герца Ф. Ленард, експериментуючи з катодними променями, в 1893 р. показав, що вони проходять через віконце, закрите алюмінієвою фольгою, і викликають світіння у просторі за віконцем. Ось з такими трубками експериментував Вюрцбурзький професор Вільгельм Конрад Рентген в кінці 1895 р. при відкритті X-променів.

У 1920 році він опублікував свою останню роботу — обширний рукопис з фізики кристалів, який узагальнював дослідження, початі ним спільно з Йоффе. За своє життя вчений опублікував не дуже багато праць. Сім великих публікацій і 60 наукових статей. Але кожне слово в них було обґрунтовано, кожен аргумент математично і експериментально доведено.

Відкриття променів

Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2020)

Попри те, що Вільгельм Рентген був працьовитою людиною і, будучи керівником фізичного інституту Вюрцбургського університету, мав звичай допізна засиджуватися в лабораторії, головне відкриття в своєму житті — X-випромінювання, він зробив, коли йому було вже 50 років. 8 листопада 1895 р., коли його асистенти вже пішли додому, Рентген далі працював. Він помітив, що фотоматеріали, які лежали поруч з трубкою Гітторфа, упаковані в світлонепроникний папір, виявилися незрозумілим чином засвіченими після проявлення. Звичайна людина викинула би їх і забула, але геніальний вчений почав планомірні експерименти, щоб виявити причину незрозумілого явища. Він дізнався, що від вакуумних трубок дійсно виходять невидимі промені. Промені пробили чорну упаковку і змусили світитися флуоресціюючі речовини. Жоден фізик цього не бачив раніше й не повідомляв про це. У роботі Рентген був ученим-одинаком. Він працював на самоті, часто вечорами. Тому немає і очевидців його відкриття. Ба більше, він доволі довго приховував його від усіх.

Під час експериментів науковець розміщував поміж трубкою та ширмою різні предмети, які траплялися під руку: книжку, лист алюмінієвої фольги, скриньку, — і з подивом зазначав, що невідомі промені пронизують кожен предмет по-різному. Згодом дослідник зробив такий же знімок власної руки. Це було перше рентгенологічне дослідження людського тіла.

Сім тижнів практично наодинці науковець досліджував відкриті ним промені. Аби не відволікатись від роботи, Рентген влаштував у лабораторії і їдальню, і спальню. І ось 28 грудня 1895 року дослідник виступив з першим повідомленням про своє відкриття перед вюрцбурзьким фізико-медичним товариством. Рентген розповів, як можна отримати нові промені за допомогою трубки Гітторфа або іншого подібного приладу.

Оскільки фізика газового розряду тоді була ще недостатньо досліджена й природа нових променів надалі залишалася загадковою, вчений назвав їх «Х-променями». Під впливом панівного вчення про ефіри Рентген схилявся до того, що мова йде про поздовжні хвилі в ефірі: на відміну від світлових і електричних хвиль, які вважали поперечними хвилями. Як зауважив його учень Йоффе, це була єдина помилка, якої припустився Рентген. Природу відкритих Рентгеном променів пояснили ще за його життя. Вони виявилися електромагнітними коливаннями, подібними до світла, але з частотою коливань у багато тисяч разів більшою і з меншою довжиною хвилі. Вони утворюються шляхом перетворення енергії при зіткненні катодних променів зі стінкою трубки, причому не важливо, чи складається вона зі скла або металу, і поширюються довкола зі швидкістю світла.

Невдовзі відкриті Рентгеном промені стали застосовувати у різних галузях — передусім, у медицині. Вже у 1896 році доцент Берлінського університету, фізик Вільгельм Він використовував їх для діагностування переломів у Берлінському військовому госпіталі. Хоча Рентген мав інженерну освіту, він не брав участі у використанні відкритих ним променів на практиці й не отримував за це коштів. Він також відмовився отримувати пов'язані з його відкриттям патенти, оскільки вважав, що воно має належати всім. Через чотири роки після свого відкриття вченого запросили до Мюнхенського університету — найбільшого університету країни. Там В. Рентген і залишався до кінця життя, відхиляючи численні почесні пропозиції. Він прагнув займатися тільки наукою.

Нагороди

Рентген був людиною чесною і дуже скромною. За досягнення принц-регент Баварії нагородив науковця високим орденом, який давав право на дворянський титул і відповідно на додавання до прізвища частки «фон». Та Рентген не вважав для себе можливим претендувати на дворянське звання. Нобелівську ж премію з фізики, яку йому, першому з фізиків, присудили в 1901 році, Вільгельм прийняв, але відмовився приїхати на церемонію вручення, пославшись на зайнятість. Премію йому переслали поштою. Щоправда, коли уряд Німеччини під час Першої світової війни звернулося до населення з проханням допомогти державі грошима і цінностями, Вільгельм Рентген віддав усі свої заощадження, включаючи Нобелівську премію.

Почесні звання

Вшанування пам'яті

У листопаді 2004 ІЮПАК найменував хімічний елемент номер 111 Рентгеній (РГ) на його честь.

6401 Рентген — астероїд, який назвали на честь науковця.

Рентген (лат. Röntgen) — великий метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця.

Галерея

  • image
    Будинок, в якому народився Вільгельм Конрад Рентген
  • image
    Німецький музей Вільгельма Конрада Рентгена в Ремшайді.
  • image
    Перший рентгенівський знімок руки дружини Вільгельма Рентгена Анни Берти Людвіг, зроблений ним 22 грудня 1895 р.
  • image
    Рентгенівська трубка, подарована Вільгельмом Рентгеном Німецькому музею в Мюнхені.
  • image
    Лабораторія Рентгена в колишньому інституті фізики Вюрцбурзького університету.
  • image
    Диплом лауреата Нобелівської премії Вільгельма Конрада Рентгена.
  • image
    Портрет Вільгельма Конрада Рентгена на будинку в Утрехті, де він жив до 1865 року

Див. також

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118745743 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  4. Рентген Вильгельм Конрад // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  6. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  7. https://www.library.ethz.ch/Ressourcen/Digitale-Bibliothek/Kurzportraets/Wilhelm-Conrad-Roentgen-1845-1923
  8. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  9. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  10. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  11. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  12. Novelize, Robert. Squire's Fundamentals of Radiology. Harvard University Press. 5th edition. 1997. p. 1.
  13. Перший же подібний пристрій був винайдений ще у 1881 р. українцем Іваном Пулюєм.
  14. Redactions-Commission der Physikal.-Medicin. Gesellschaft: Sitzungsberichte für das Gesellschaftsjahr 1870 [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.], Würzburg 1870.
  15. Пулюй Іван Павлович ще за 14 років до цього описав такі промені.
  16. Того ж року Іван Пулюй зробив знімок кисті руки своєї дочки.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Wilhelm Conrad Röntgen
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Вільгельм Конрад Рентген
  • Biography at the official Nobel site [ 30 серпня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
  • (англ.)
  • The New Marvel in Photography [ 2 квітня 2012 у Wayback Machine.] — an article on and interview with Röntgen, in magazine, Vol. 6, No. 5, April, 1896, from Project Gutenberg (англ.)
  • Annotated bibliography for Wilhelm Rontgen from the Alsos Digital Library [ 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  • (нід.)
  • First X-ray Photogram [ 8 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Rentgen Vilgelm Konrad Rentgen nim Wilhelm Conrad Rontgen 27 bereznya 1845 10 lyutogo 1923 nimeckij inzhener mashinobuduvannya ta fizik yakij 8 listopada 1895 roku vidkriv korotkohvilove elektromagnitne viprominyuvannya vidome nini yak rentgenivske prominnya dosyagnennya zavdyaki yakomu otrimav pershu Nobelivsku premiyu z fiziki u 1901 roci U 2004 roci Mizhnarodnij soyuz fundamentalnoyi ta prikladnoyi himiyi IUPAC nazvav jogo imenem himichnij element 111 rentgenij radioaktivnij element odin iz nestabilnih izotopiv yakogo buv sintezovanij mizhnarodnoyu grupoyu doslidnikiv pid kerivnictvom Sigurda Hofmanna v Centri doslidzhennya vazhkih ioniv imeni Gelmgolca 8 grudnya 1994 roku Vilgelm Konrad Rentgennim Wilhelm Conrad RontgenNarodivsya 27 bereznya 1845 1845 03 27 1 2 Lennep Korolivstvo Prussiya Nimeckij soyuz 1 3 Pomer 10 lyutogo 1923 1923 02 10 4 5 77 rokiv Myunhen Vejmarska respublika 4 3 kolorektalnij rakPohovannya dMisce prozhivannya Apeldorn d Cyurih Vyurcburg Myunhen dKrayina Vejmarska respublikaDiyalnist fizik profesor inzhener doslidnikAlma mater Federalna visha tehnichna shkola Cyuriha 6 serpnya 1868 7 Cyurihskij universitet Utrehtskij universitet Strasburzkij universitet d Myunhenskij universitet Lyudviga MaksimilianaGaluz fizikaZaklad Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana JMU Gissenskij universitet Strasburzkij universitet d Goengajmskij universitet Cyurihskij universitetPosada profesorVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor fizichnih naukVchiteli Avgust KundtVidomi uchni d Joffe Abram FedorovichAspiranti doktoranti Joffe Abram Fedorovich 8 d 9 d 10 d d 11 d 11 Chlenstvo Prusska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk d Parizka medichna akademiya d Turinska akademiya nauk 3 Vidomij zavdyaki rentgenivske prominnyaU shlyubi z dNagorodi Medal Elliota Kressona 1898 medal Gelmgolca 1918 Medal Rumforda 1896 medal Matteuchchi 1896 pochesnij gromadyanin d 1909 d 1900 Avtograf Vilgelm Konrad Rentgen u Vikishovishi Jogo vidkrittya malo velicheznij vpliv na podalshij rozvitok fiziki zokrema privelo do viyavlennya radioaktivnosti ta spriyalo shvidkomu praktichnomu zastosuvannyu vinahodu u medicini Konstrukciya stvorenoyi nim rentgenivskoyi trubki lezhit v osnovi suchasnih priladiv BiografiyaNarodivsya 27 bereznya 1845 roku u prikordonnomu misti Lenepe Nimechchina suchasna nazva mista Remshajd Vilgelm buv yedinoyu ditinoyu v rodini Batko buv kupcem i virobnikom odyagu Mati Sharlota Konstanca rodom z Amsterdama Bazovu osvitu Vilgelm otrimav u privatnij shkoli Martinusa fon Dorna Z 1861 roku vin vidviduvav Utrehtsku Tehnichnu shkolu ale v 1863 r jogo vidrahuvali za karikaturu na vikladacha cherez sho yunak zmushenij buv pereyihati do Cyuriha navchatisya u vishij tehnichnij shkoli U comu zakladi atestat ne buv obov yazkovim natomist buv peredbachenij ekzamen na yakomu 30 rokiv po tomu provalivsya Albert Ejnshtejn Osoblivu cikavist Konrad Rentgen proyaviv do matematiki ta fiziki U 1869 roci zahistiv disertaciyu na stupin doktora filosofiyi U lipni 1870 roku vin priyednavsya do Fiziko medichnogo tovaristva u Vyurcburzi 19 sichnya 1872 Vilgelm Rentgen odruzhivsya v Apeldorni z Annoyu Bertoyu Lyudvig 1839 1919 dochkoyu gospodarya gotelyu v Cyurihu Viznachivshi dlya sebe profilnoyu naukoyu fiziku Vilgelm vlashtuvavsya asistentom na kafedru fiziki v Cyurihu Gisseni U period z 1871 po 1873 rik Vilgelm pracyuvav u Vyurcburzkomu universiteti a 1874 roku razom zi svoyim profesorom Avgustom Adolfom Kundtom perejshov do Strasburzkogo universitetu Tam Rentgen p yat rokiv pracyuvav lektorom do 1876 roku a potim profesorom z 1876 roku U 1875 roci Vilgelm stav profesorom Akademiyi silskogo gospodarstva v Goengajmi Korolivstvo Vyurtemberg U 1879 roci jogo pereveli na kafedru fiziki v Gissenskomu universiteti yaku vin zgodom ocholiv Z 1888 roku Rentgen ocholiv kafedru fiziki u Vyurcburzkomu universiteti u 1894 roci jogo obrali rektorom cogo universitetu U 1900 roci Rentgen ocholiv kafedru fiziki Myunhenskogo universitetu vona stala ostannim miscem jogo roboti Pislya dosyagnennya vidpovidnogo granichnogo viku naukovec peredav kafedru Vilgelmu Vinu ale pracyuvati prodovzhuvav do kincya zhittya Vilgelm Rentgen mav rodichiv u SShA i hotiv emigruvati Jogo navit prijnyali v Kolumbijskij universitet u Nyu Jork Prote naukovec zalishivsya u Myunheni Pomer 10 lyutogo 1923 roku vid raku Jogo prah pohovano v Gisseni DoslidzhennyaVilgelm Konrad Rentgen doslidzhuvav pruzhni vlastivosti kristaliv v yazkist ta dielektrichnu proniknist deyakih ridin vimiryuvav magnitne pole ruhomih zaryadiv Jogo naukovi interesi prostiralisya v oblasti elektromagnetizmu fiziki kristaliv optiki molekulyarnoyi fiziki Rentgen vidkriv u 1885 roci magnitne pole dielektrika yakij ruhayetsya v elektrichnomu poli tak zvanij rentgeniv strum Jogo doslid naochno pokazav sho magnitne pole stvoryuyetsya ruhomimi zaryadami i mav velichezne znachennya dlya stvorennya G Lorencom elektronnoyi teoriyi Doslidzhuyuchi elektromagnitni yavisha v kristalah vin vidkriv vzayemozv yazok elektrichnih i optichnih yavish u kristalah Ale najvidomishim vidkrittyam Rentgena stali promeni nazvani jogo im yam She Faradej serjozno zajmavsya cimi yavishami opisav riznomanitni formi rozryadu vidkriv temnij prostir u svitnomu stovpi rozridzhenogo gazu Goldshtejn 1850 1931 roki vivchayuchi vlastivosti promeniv nazvav yih katodnimi promenyami 1876 r Cherez tri roki Vilyam Kruks 1832 1919 roki doviv materialnu prirodu katodnih promeniv i nazvav yih promenistoyu materiyeyu rechovinoyu sho znahodyatsya v osoblivomu chetvertomu stani Vidhilennya katodnogo puchka magnitnim polem v trubci Kruksa stalo klasichnoyu shkilnoyu demonstraciyeyu Prote doslidi po elektrichnomu vidhilennyu katodnih promeniv ne buli nastilki perekonlivimi Gerc ne viyaviv takogo vidhilennya i prijshov do visnovku sho katodnij promin ce kolivalnij proces v efiri Monografiyu ukrayinskogo fizika Ivana Pulyuya dekana mashinobudivnogo fakultetu Prazkoyi politehniki prisvyachenu doslidzhennyam cih promeniv u 1889 r Londonske tovaristvo fizikiv vidalo v anglomovnomu perekladi yak okremij tom seriyi Physical Memoirs U nij drukuvalisya rezultati najvazhlivishih fizichnih doslidzhen vikonanih poza mezhami Velikoyi Britaniyi Same doslidzhennya katodnih promeniv u yakih providnu rol vidigrav Pulyuj proklali shlyah do dvoh vazhlivih vidkrittiv u klasichnij fizici H promeniv i elektrona Uchen Gerca F Lenard eksperimentuyuchi z katodnimi promenyami v 1893 r pokazav sho voni prohodyat cherez vikonce zakrite alyuminiyevoyu folgoyu i viklikayut svitinnya u prostori za vikoncem Os z takimi trubkami eksperimentuvav Vyurcburzkij profesor Vilgelm Konrad Rentgen v kinci 1895 r pri vidkritti X promeniv U 1920 roci vin opublikuvav svoyu ostannyu robotu obshirnij rukopis z fiziki kristaliv yakij uzagalnyuvav doslidzhennya pochati nim spilno z Joffe Za svoye zhittya vchenij opublikuvav ne duzhe bagato prac Sim velikih publikacij i 60 naukovih statej Ale kozhne slovo v nih bulo obgruntovano kozhen argument matematichno i eksperimentalno dovedeno Vidkrittya promenivCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin cherven 2020 Popri te sho Vilgelm Rentgen buv pracovitoyu lyudinoyu i buduchi kerivnikom fizichnogo institutu Vyurcburgskogo universitetu mav zvichaj dopizna zasidzhuvatisya v laboratoriyi golovne vidkrittya v svoyemu zhitti X viprominyuvannya vin zrobiv koli jomu bulo vzhe 50 rokiv 8 listopada 1895 r koli jogo asistenti vzhe pishli dodomu Rentgen dali pracyuvav Vin pomitiv sho fotomateriali yaki lezhali poruch z trubkoyu Gittorfa upakovani v svitloneproniknij papir viyavilisya nezrozumilim chinom zasvichenimi pislya proyavlennya Zvichajna lyudina vikinula bi yih i zabula ale genialnij vchenij pochav planomirni eksperimenti shob viyaviti prichinu nezrozumilogo yavisha Vin diznavsya sho vid vakuumnih trubok dijsno vihodyat nevidimi promeni Promeni probili chornu upakovku i zmusili svititisya fluoresciyuyuchi rechovini Zhoden fizik cogo ne bachiv ranishe j ne povidomlyav pro ce U roboti Rentgen buv uchenim odinakom Vin pracyuvav na samoti chasto vechorami Tomu nemaye i ochevidciv jogo vidkrittya Ba bilshe vin dovoli dovgo prihovuvav jogo vid usih Pid chas eksperimentiv naukovec rozmishuvav pomizh trubkoyu ta shirmoyu rizni predmeti yaki traplyalisya pid ruku knizhku list alyuminiyevoyi folgi skrinku i z podivom zaznachav sho nevidomi promeni pronizuyut kozhen predmet po riznomu Zgodom doslidnik zrobiv takij zhe znimok vlasnoyi ruki Ce bulo pershe rentgenologichne doslidzhennya lyudskogo tila Sim tizhniv praktichno naodinci naukovec doslidzhuvav vidkriti nim promeni Abi ne vidvolikatis vid roboti Rentgen vlashtuvav u laboratoriyi i yidalnyu i spalnyu I os 28 grudnya 1895 roku doslidnik vistupiv z pershim povidomlennyam pro svoye vidkrittya pered vyurcburzkim fiziko medichnim tovaristvom Rentgen rozpoviv yak mozhna otrimati novi promeni za dopomogoyu trubki Gittorfa abo inshogo podibnogo priladu Oskilki fizika gazovogo rozryadu todi bula she nedostatno doslidzhena j priroda novih promeniv nadali zalishalasya zagadkovoyu vchenij nazvav yih H promenyami Pid vplivom panivnogo vchennya pro efiri Rentgen shilyavsya do togo sho mova jde pro pozdovzhni hvili v efiri na vidminu vid svitlovih i elektrichnih hvil yaki vvazhali poperechnimi hvilyami Yak zauvazhiv jogo uchen Joffe ce bula yedina pomilka yakoyi pripustivsya Rentgen Prirodu vidkritih Rentgenom promeniv poyasnili she za jogo zhittya Voni viyavilisya elektromagnitnimi kolivannyami podibnimi do svitla ale z chastotoyu kolivan u bagato tisyach raziv bilshoyu i z menshoyu dovzhinoyu hvili Voni utvoryuyutsya shlyahom peretvorennya energiyi pri zitknenni katodnih promeniv zi stinkoyu trubki prichomu ne vazhlivo chi skladayetsya vona zi skla abo metalu i poshiryuyutsya dovkola zi shvidkistyu svitla Nevdovzi vidkriti Rentgenom promeni stali zastosovuvati u riznih galuzyah peredusim u medicini Vzhe u 1896 roci docent Berlinskogo universitetu fizik Vilgelm Vin vikoristovuvav yih dlya diagnostuvannya perelomiv u Berlinskomu vijskovomu gospitali Hocha Rentgen mav inzhenernu osvitu vin ne brav uchasti u vikoristanni vidkritih nim promeniv na praktici j ne otrimuvav za ce koshtiv Vin takozh vidmovivsya otrimuvati pov yazani z jogo vidkrittyam patenti oskilki vvazhav sho vono maye nalezhati vsim Cherez chotiri roki pislya svogo vidkrittya vchenogo zaprosili do Myunhenskogo universitetu najbilshogo universitetu krayini Tam V Rentgen i zalishavsya do kincya zhittya vidhilyayuchi chislenni pochesni propoziciyi Vin pragnuv zajmatisya tilki naukoyu NagorodiRentgen buv lyudinoyu chesnoyu i duzhe skromnoyu Za dosyagnennya princ regent Bavariyi nagorodiv naukovcya visokim ordenom yakij davav pravo na dvoryanskij titul i vidpovidno na dodavannya do prizvisha chastki fon Ta Rentgen ne vvazhav dlya sebe mozhlivim pretenduvati na dvoryanske zvannya Nobelivsku zh premiyu z fiziki yaku jomu pershomu z fizikiv prisudili v 1901 roci Vilgelm prijnyav ale vidmovivsya priyihati na ceremoniyu vruchennya poslavshis na zajnyatist Premiyu jomu pereslali poshtoyu Shopravda koli uryad Nimechchini pid chas Pershoyi svitovoyi vijni zvernulosya do naselennya z prohannyam dopomogti derzhavi groshima i cinnostyami Vilgelm Rentgen viddav usi svoyi zaoshadzhennya vklyuchayuchi Nobelivsku premiyu licarskij hrest Orden Svyatogo Mihajla Bavariya 1 go klasu Orden Koroni Italiyi komandorskij hrest Medal Rumforda angl Rumford Medal 1896 Medal Matteuchchi angl Matteucci Medal 1896 Medal Elliota Kressona angl Elliott Cresson Medal 1897 Nobelivska premiya z fiziki 1901 Orden Maksimiliana Za dosyagnennya v nauci ta mistectvi Bavariya z vidznakoyu 1901 Sribna medal princa regenta Luyitpolda Pour le Merite za dosyagnennya v nauci ta mistectvi 1911 Orden Koroni Prussiya 2 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu dlya nekombatantiv Pochesni zvannya Pochesnij doktor medichnogo fakultetu Vyurcburzkogo universitetu 1896 Pochesnij gromadyanin mista 1896 Pochesnij titul ekselenciya 1908 Pochesnij gromadyanin mista Vajlgajm in Oberbayern 1909 Pochesnij doktor Vishoyi tehnichnoyi shkoli Myunhena 1918 Pochesnij doktor Frankfurtskogo universitetu 1920 Pochesnij gromadyanin mista Vyurcburg 1921 Pochesnij chlen chislennih nimeckih i zakordonnih naukovih tovaristvVshanuvannya pam yatiU listopadi 2004 IYuPAK najmenuvav himichnij element nomer 111 Rentgenij RG na jogo chest 6401 Rentgen asteroyid yakij nazvali na chest naukovcya Rentgen lat Rontgen velikij meteoritnij krater u pivnichnij pivkuli zvorotnogo boku Misyacya GalereyaBudinok v yakomu narodivsya Vilgelm Konrad Rentgen Nimeckij muzej Vilgelma Konrada Rentgena v Remshajdi Pershij rentgenivskij znimok ruki druzhini Vilgelma Rentgena Anni Berti Lyudvig zroblenij nim 22 grudnya 1895 r Rentgenivska trubka podarovana Vilgelmom Rentgenom Nimeckomu muzeyu v Myunheni Laboratoriya Rentgena v kolishnomu instituti fiziki Vyurcburzkogo universitetu Diplom laureata Nobelivskoyi premiyi Vilgelma Konrada Rentgena Portret Vilgelma Konrada Rentgena na budinku v Utrehti de vin zhiv do 1865 rokuDiv takozhRentgenologiya Rentgenivske viprominyuvannya Pulyuj Ivan Pavlovich 6401 RentgenPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118745743 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Rentgen Vilgelm Konrad Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 RKDartists d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 https www library ethz ch Ressourcen Digitale Bibliothek Kurzportraets Wilhelm Conrad Roentgen 1845 1923 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Novelize Robert Squire s Fundamentals of Radiology Harvard University Press 5th edition 1997 ISBN 0 674 83339 2 p 1 Pershij zhe podibnij pristrij buv vinajdenij she u 1881 r ukrayincem Ivanom Pulyuyem Redactions Commission der Physikal Medicin Gesellschaft Sitzungsberichte fur das Gesellschaftsjahr 1870 10 lipnya 2018 u Wayback Machine Wurzburg 1870 Pulyuj Ivan Pavlovich she za 14 rokiv do cogo opisav taki promeni Togo zh roku Ivan Pulyuj zrobiv znimok kisti ruki svoyeyi dochki PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Wilhelm Conrad Rontgen Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Vilgelm Konrad Rentgen Biography at the official Nobel site 30 serpnya 2008 u Wayback Machine angl angl The New Marvel in Photography 2 kvitnya 2012 u Wayback Machine an article on and interview with Rontgen in magazine Vol 6 No 5 April 1896 from Project Gutenberg angl Annotated bibliography for Wilhelm Rontgen from the Alsos Digital Library 3 serpnya 2017 u Wayback Machine angl nid First X ray Photogram 8 bereznya 2021 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ