Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Австрійська література нім österreichische Literatur це література що розвивалася переважно на ґрунті південної групи ді

Австрійська література

Австрійська література

Австрійська література (нім. Österreichische Literatur) — це література, що розвивалася переважно на ґрунті південної групи діалектів німецької мови, складова частина австрійської культури.

image
Етнічна карта Австро-Угорщини

Визначення

Поняття «австрійська література» неоднозначне й спірне. Темпоральне і територіальне розмежування її з німецькою нечіткі, особливо в давніх часах. У широкому розумінні це переважно німецькомовна література, представники якої тісно пов'язані з Австрією — походженням, громадянством, місцем проживання, тематикою творів. У вузькому розумінні — література, яку від 1918 року, тобто від часу розпаду Австро-Угорщини — творили і творять громадяни новітньої Австрії німецькою та словенською (як-от Флор'ян Ліпуш і Мая Гадерлап) мовами. Більшість сучасних літературознавців вважає, що ця література як така виділилась із загальнонімецької на початку XIX століття, коли розпалася Священна Римська Імперія й утворилася Австрійська Імперія.

Деякі авторитети вважали австрійську літературу складовою частиною німецької. Австрійський письменник Гуґо фон Гофманнсталь взагалі не визнавав поняття «австрійська література» як такого:

Зрештою, як мені здається, всі міркування заполітизованого характеру, в яких ідеться про феномен Австрії, неминуче зводяться до фікції — австрійської музики й австрійської літератури, яких попросту немає. Є тільки німецька музика й німецька література, до яких належать твори австрійських авторів. Тож ці поняття мають стосуватися тільки загалом узятої німецької нації — таким способом, як колись її представляла Священна Римська імперія...
Оригінальний текст (нім.)
Denn darauf scheinen mir letztlich alle Betrachtungen überpolitischer Art, welche sich mit dem Phänomen Österreich beschäftigen, hinauslaufen zu müssen: die Fiktion einer österreichischen Musik, einer österreichischen Literatur — alles das gibt es nicht, es gibt nur eine deutsche Musik und eine deutsche Literatur, und in dieser die von Österreichern hervorgebrachten Werke. Denn diese Begriffe haben nur mit der gesamten deutschen Nation zu tun, wie sie einst im Heiligen Römischen Reich repräsentiert war...

У статті «Чи існує австрійська література?» Дмитро Затонський ствердив:

Австрійська література існувала, австрійська література існує. Це своєрідний, специфічний культурний регіон – повний суперечностей, але ж ніяк не позбавлений значимості. І він не поглинається літературою німецькою, не розчиняється в ній.

Відомі фахівці [de] і [de], опублікувавши семитомну «Історію австрійської літератури», тим самим датували її виникнення серединою VIII століття.

У радянському літературознавстві офіційний погляд на австрійську літературу змінювався. У 1930-х роках літературознавці Розалія Шор, Борис Пурішев, А. Лаврецький (Йосип Френкель) і А. Запровська вважають її складовою частиною німецької літератури, а після Другої світової війни Серафима Шлапоберська і Н. Б. Веселовська висловлюють думку про її окремішність і подають XI—XII століття як час виникнення австрійської літератури.

За Юрієм Архиповим (1987 рік), австрійська література остаточно відділилася від німецької на зламі XVI і XVII століть, а перед тим відрізнялася від неї тільки місцевим колоритом.

Літературознавець зауважив про відмінність австрійської літератури від загальнонімецької:

Безумовно, австрійську літературу творять здебільшого по-німецькому, але через історичні та соціальні умови вона підпорядковується зовсім іншим законам, зокрема в царині чистої форми і змісту.
Оригінальний текст (нім.)
Die Literatur aus Österreich ist gewiß zum überwiegenden Teil in deutscher Sprache abgefaßt, aber sie gehorcht auf Grund der historischen und gesellschaftlichen Rahmenbedingungen ganz anderen Gesetzen, auch im Bereich der reinen Form und des Inhalts.

Через політичні та соціально-культурні умови поставали відмінності австрійської літератури від інших німецькомовних. Авторитарне правління імператорів, великий вплив католицизму як державної релігії, незначні наслідки Реформації, ефективна діяльність бюрократичного апарату та цензури — все це сприяло ізольованості від решти німецьких держав.

Істотним чинником була цензура. Контролюючи зміст белетристичних творів чи сценічних постановок, вона тим самим впливала на вибір тематики авторів. Засуджувалися всі спроби, навіть ненавмисні, зобразити династію Габсбурґів у поганому світлі. Наприклад, Франц Ґрілльпарцер, один із найзначніших австрійських письменників XIX століття, через великі проблеми з цензурою мусив у розквіті творчості припинити літературну діяльність.

На розвиток австрійської літератури і на її особливості суттєво вплинула багатонаціональність у державі. Німецькомовні австрійці жили поряд із боснійцями, італійцями, поляками, румунами, словаками, словенцями, угорцями, українцями, хорватами й чехами. Особливості відображалися, зокрема, в тематиці й мовній забарвленості творів, написаних чи то літературною німецькою, чи то одним із баварських діалектів (Ганс Карл Артманн, Ернст Яндль і Йоганн Нестрой).

Усі ці фактори зумовили деякі досить значні відмінності між німецькою та австрійською літературою. Австрійським авторам, порівняно з німецькими, доводилося послуговуватись іншим арсеналом літературних засобів. Описуючи світ і дійсність, вони частіше вдавалися до езопівської мови, до історичного й магічного антуражу, охочіше впроваджували елементи фантастичного, нереального й казкового. Численні видатні австрійські автори були далекі від засад реалізму, як-от Ґустав Майрінк, Альфред Кубін, Франц Кафка, Гуґо фон Гофмансталь, Фріц фон Герцмановскі-Орландо (1877—1954), Петер Марґінгтер (1934—2008) і Герберт Розендорфер (1934—2012).

Передісторія

Раннє середньовіччя (близько 750—1170)

image
Дітмар фон Айст. Ілюстрація з Вайнгартенського рукопису, датованого орієнтовно 1310—1320 роком.

У ранньому середньовіччі поезія була майже цілковито усною. З цієї причини втрачено її значний пласт. Освіта і культура розвивалися переважно в монастирях, тому більшість рукописів, що дійшли до наших днів, має релігійне призначення. Різні джерела вказують на те, що в той час набули поширення жанри, призначені передавати історичні традиції (героїчні, розповідні й величальні пісні), а також лірично-фольклорні жанри (танцювальні та любовні пісні, жалобні плачі й заклинання).

Можна ствердити, що перші паростки німецькомовної літератури з'явились у часи правління Каролінґів. Ці переважно перекладені з латини зрозумілою простим людям мовою тексти були фактично молитвами у поетичній формі, зверненими, зокрема, й до Діви Марії, які мали на меті покаяння, спасіння та зцілення душі. Такі твори успішно розвивалися й поширювались у часи Саксонської та на початку Салічної династій.

Окремі твори, часто дуже різнорідні, поміщено в так званих збірних манускриптах. Найстаріший із відомих — це «Віденське благословення псів» (кінець IX — початок X століття). До таких збірок належать «Старонімецький генезис» (кінець XII століття) і «Мілльштаттівський рукопис» (близько 1200 року).

Автори більшості давніх текстів невідомі. Відомо, що, за переказами, на території сучасної Австрії творила німецькою мовою на релігійну тематику (духовні вірші «Життя Христа», «Антихрист» і «Страшний суд») найстарша із цих знаних авторів — Ава (* близько 1060 — † 7 лютого 1127). До них належав Кюренберґ (середина XII століття) — один із перших представників мінезангу. Правдоподібно, що це був нижньоавстрійський лицар, який походив із області нинішнього Лінца. Це також мінезингер Дітмар фон Айст, що жив у XII столітті, і (друга половина XII століття) — ймовірно, чернець монастиря в Мельку. Його сатирично забарвлені твори, як-от вірші «Про життя духовенства» і «Нагадування про смерть» стали вершиною аскетичної літератури того часу.

Високе й пізнє середньовіччя (1170—1500)

image
Вальтер фон дер Фоґельвейде. Ілюстрація з Манесського кодексу. Близько 1300 року.

Упродовж десятиліть після 1150 року тривав золотий період німецькомовного красного письменства. У маєтках феодальної знаті вдосконалювалася й поширювалася так звана придворна література за романським зразком. У поезії розвивалися мінезанг і шпрух. При віденському дворі Бабенберґів творили , який надавав народних пісенних форм лицарському культу прекрасної дами, і Вальтер фон дер Фоґельвейде. Той, зокрема, писав шпрухи, що викривали папство, а на початку XIII століття досяг вершини в мінезангу. На відміну від цього жанру, в Австрії погано приживався мейстерзанг. На французький зразок (Кретьєн де Труа) у середньоверхньонімецькій поезії постають численні придворні епоси, зокрема анонімна епічна поема «Пісня про Нібелунгів». Як вважається, її створено на території між Пассау і Віднем.

У жанрі лицарського роману, не дуже поширеного в Австрії, творили Генріх фон дем Тюрлін («Плащ» і «Корона» — за мотивами Артуріани) і Генріх фон Фрейберґ, що дописав незакінчений роман «Трістан» Ґотфріда Страсбурзького. «Вільгельм із Австрії» Йоганна фон Вюрцбурґа (1314) — любовно-авантюрний роман. На тлі боротьби за австрійський престол постає австрійська історіографія: перші історичні хроніки датовано серединою XIII століття («Княжа книга Австрії») и XIV століттям («Австрійська хроніка» у віршах, «Хроніка 95 володарів»).

Одним із перших представників бюргерської сатиричної літератури у XIII столітті став Штрікер. Він писав шванки, головний герой яких піп Аміс — крутій і пройдисвіт. Початком XIV століття датовано шванки про попа Каленберґа. У цьому ж столітті Генріх Тейхнер своїми байками та шпрухами висміював аристократів і співчував простим людям.

Основу середньовічної австрійської літератури також становлять театралізовані постановки — духовні і світські. Інсценізації Страстей Христових, масничні вистави та інші різноманітні містерії були особливо поширені в альпійських долинах. Ця традиція розвивалась і в часах бароко. На початку XIV століття лицедії ставлять сцени побутового змісту. Набирає популярности віршована комедія, героєм якої виступає поет Нейдгарт фон Роєнталь, а в XV столітті — анонімні комедії «Про недобрих жінок» і «Арістотель». У ці часи Йоганн фон Тепль написав драматичний діалог «Орач і смерть».

До видатних літераторів цього періоду належать, зокрема:

  • Нейдгарт фон Роєнталь (перша половина XIII століття) творив, зокрема, й при дворі Фрідріха Другого. Один із найуспішніших тодішніх авторів пісень, творець жанру так званої сільської придворної поезії. У своїх творах він критично зображав селянське середовище, співчував обманутим дівчатам і засуджував зрадливих парубків.
  • Бургграф фон Лінц (XIII століття) походив із каринтійської шляхти. Автор двох побутових пісень, що містяться у Манесському кодексі.
  • Янс дер Енікель був віденський патрицій, поет і літописець кінця XIII століття (помер після 1302 року), відомий «Світовою хронікою» (Weltchronik), тобто історією всього світу, яка складається з близько 30 000 римованих строф середньоверхньонімецькою мовою.
  • Вернер Садівник (друга половина XIII століття). Писав байки, сатиричні й побутові вірші. Створив віршовану повість «Селянин Гельмбрехт» (Meier Helmbrecht) — перший соціально-критичний твір про село. Це забарвлена релігійно-моралізаторським відтінком оповідь про молодого селянина, який, захотівши стати лицарем, приєднався до лицарів-розбійників і зазнав великого лиха.
  • Фрейданк (Фріданк) — ймовірно, вихідець із міщанського середовища, уродженець Швабії або Тиролю. Народився в кінці XII століття. Написав збірку дидактичних шпрухів. У 1228—1229 був учасник хрестового походу Фрідріха Другого. Правдоподібно, помер 1233 року в Кайсгеймі, повертаючись із Венеції.
  • Брат Вернер перебував у 1225—1250 роках головно в Австрії й служив австрійським можновладцям. Мав зв'язок із віденським королівським двором. Писав шпрухи, позначені впливом Вальтера фон дер Фоґельвейде.
  • Гейнріх фон дем Тюрлін, поет баварсько-австрійського походження, відомий як автор автор епосу Diu Crône («Корона», близько 1230 року).
  • Ульріх фон Ліхтенштейн (* близько 1200 — † 26 січня 1275), мінезингер і поет. Написав першу відому німецькомовну автобіографію, а також дидактичну «Жіночу книжку» (Der vrouwen puoch). Від першої особи описав службу шляхетній дамі й подав своє життя як зразок такого лицарського служіння.
  • (* близько 1377 — † 2 серпня 1445) — ймовірно, походив із Південного Тиролю. Творив напередодні епохи Відродження. Його пісні автобіографічні. Збереглися написані на їх текст оригінальні мелодії.

Наприкінці середньовіччя революційну роль відіграв винахід книгодрукування з набірним шрифтом. З'явилася можливість замінити дорогий пергамент значно дешевшим папером.

Гуманізм, Реформація і Контрреформація

image
Елеонора Шотландська. Гравюра XVI століття.

Класичний гуманізм — це європейський інтелектуальний рух, один із визначальних компонентів Ренесансу як історичної й культурної епохи, головною ідеєю якого було поліпшення людської природи через вивчення античної літератури й відродження античних традицій. Виник у Флоренції в середині XIV століття, з кінця XV століття поширився й на Австрію.

Першими активними представниками цієї течії в Тиролі були Елеонора Шотландська (* близько 1433 — † 1480) і Микола Кузанський, єпископ Бріксенський. Елеонора переклала французький пригодницький роман Pontus et la belle Sidonie (Pontus und Sidonia; «Понтій і Сидонія»), центральною темою якого є розлука закоханої пари й звільнення держави від язичницьких загарбників. Уже в 1450—1452 роках Кузанський подорожував у Німеччині, маючи на меті реформувати церкву та монастирі, просвітити людей у питаннях релігії Про це свідчать збережені донині в деяких церквах таблиці із записаними тодішньою німецькою мовою молитвами «Отче наш» і Десятьма Заповідями.

Уродженець Галля, Йоганнес Фуксмаґен (* близько 1450 — † 1510), разом зі своїм приятелем Флоріаном Вальдауфом 1508 року заснував у Відні Haller Stubengesellschaft — найдавніше тирольське культурницьке товариство, яке діє й донині. Як і інші впливові гуманісти, Йоганн Крахенберґер і Бернгард Перґер, він працював при дворі імператора Максиміліана Першого.

З 1437 по 1455 рік визначний літератор Енеа Сільвіо Пікколоміні (згодом папа Пій II) перебував здебільшого у Відні, Вінер-Нойштадті та Граці. У Віденському університеті він читав лекції про античних поетів і тим самим справив значний вплив на поширення ідей гуманізму в Австрії.

У цьому ж університеті з 1497 року був професором риторики та поетики Конрад Цельтіс, який сприяв пропагуванню й розвитку гуманізму, заохочував вивчати латину й ставити твори античних авторів, записувати пам'ятки народного епосу. Зокрема, з його ініціативи 1501 року при цьому навчальному закладі засновано Колегіум поетів і математиків (лат. Collegium poetarum et mathematicorum). У творчості він наслідував Овідія і Горація. Написав п'єси «Вистава Діани», «Рапсодія» і свій головний твір — «Чотири книги любові» (1502). Плідно працювали драматург Вольфґанґ Шмельцль і поети Бенедикт Хелідоніус та Крістоф фон Шалленберґ.

1520 року один із босоногих монахів проповіддю започаткував першу хвилю Реформації в Австрії. У той же час туди дійшли «95 тез» Мартіна Лютера. Друга хвиля припадає на 1560-ті. Цьому руху сприяв німецький теолог, поет і композитор Йоахім Маґдебурґ (* 1525 — † близько 1587), який у 1564—1571 роках був придворний проповідник у Дьєрі, та Відні. Зокрема, у 1558, 1566 і 1567 роках він опублікував книжки, в яких критикував Римо-католицьку Церкву й витлумачував засади лютеранства. Це, відповідно, «Про старого і нового Христа», «Спростування жахливих і богопротивних папістських помилок» та «Визнання віросповідання віри і науки Йоахіма Маґдебурґа, призначеного проповідувати німецькій владі в Раабі, що в Угорщині».

1571 року вийшла друком богослужбова книга німецького вченого Давіда Хітреуса (1530—1600) і австрійського проповідника Крістофа Ройтера (1520—1581) «Християнська аґенда, яку належить вживати двом станам шляхти і лицарства в Австрійському ерцгерцоґстві понад Еннсом».

З боку контрреформаторів розвивалися такі жанри, як житія святих, збірки легенд, релігійні єзуїтські драми і так звана напучувальна література (нім. Exempelliteratur). Важливу роль відіграли і .

Бароко (близько 1600—1720)

Докладніше: Література бароко
image
Ґоттфрід Прегаузер у ролі Гансвурста.

Тридцятирічна війна, османські війни, епідемії чуми та холери — усі ці жахіття XVII століття, поряд із повсюдним усвідомленням геліоцентричної системи побудови Всесвіту, сприяли становленню дуалістичної основи барокового світосприйняття, на якій поставали суперечності між позитивним і негативним ставленням до земного існування, між потягом до скороминущих радощів і до вічного блаженства. Головними осередками розвитку тогочасної культури були двори знаті.

Значну роль у поступі європейського бароко відіграла Австрія. Увиразнилися відмінності австрійської та баварської літератури від північнонімецької, яка переймала елементи французького класицизму, тоді як дві перші перебували під впливом італійського та іспанського бароко. Ці відмінності постали також на конфесійному ґрунті: у північних німецькомовних регіонах переважали протестанти, у південних — католики. Барокова література відзначалася широким діапазоном жанрів та мотивів: від наслідування античних зразків до новаторської творчості, від куртуазної поезії до простолюдних романів, від «Лови мить» (лат. Carpe diem) до «Марнота марнот» (лат. Vanitas vanitatum). У поезії з'явився новий жанр — принагідні вірші. Прикладами барокового епосу можуть слугувати лицарські та шахрайські романи Йоганна Беера з нетиповою, як на той час, рисою — переходом від символізованого до реалістичного зображення дійсності. Поширеними формами в прозі стають пасторальні, політичні й шахрайські романи, а в поезії — сонети й епіграми.

Розвиток театру в барокові часи прикметний появою спеціалізованих приміщень, призначених суто для вистав, і стаціонарної сцени як такої. Великі форми драми виразно поділялися на релігійні й світські, які відзначалися помпезністю. Були дуже популярні імпровізовані спектаклі. Комічні ([de]) п'єси в Австрії писали Йозеф Антон Страніцкі, Ґоттфрід Прегаузер, Йоахім Перінет і Йозеф Фелікс фон Курц.

Просвітництво (близько 1720—1785)

Докладніше: Просвітництво
image
Йоганн Баптіст фон Альксінґер.

У часи перед правлінням Марії Терезії цензуру виконували в університетах, якими керували єзуїти. Упродовж Контрреформації літератори і видавці дуже остерігалися звинувачення в єресі та вільнодумстві, й унаслідок цього в книгодрукуванні Австрія помітно відставала від інших німецькомовних земель. Книжки ввозилися, наскільки це було можливо, з-за кордону й проходили подвійну цензуру — на митних переходах і в університетах.

Прийшовши до влади, Марія Терезія поставила за мету модернізувати державу. Для цього довелося дозволити ідеї Просвітництва, відійти від принципів Контрреформації, обмежити верховенство Церкви і секуляризувати університети. Учений просвітитель Герард ван Світен (1700—1772) вивів цензуру з підпорядкування єзуїтам і лібералізував її. Син імператриці Йосиф II, форму правління якого називали освіченим абсолютизмом, керувався засадами, що їх сформулював ван Світен:

Держава має ставити перешкоду тільки найгіршій, тобто вкрай аморальній літературі. … Критику, якщо це не пасквіль, належить прийняти від усіх — з князя почавши й простолюдцем закінчивши — й не забороняти її.
Оригінальний текст (нім.)
Der Staat sollte nur die allerschlechteste, d. h. die unsittlichste Lektüre hintanhalten. … Kritiken, wenn es nur keine Schmähschriften sind, sie mögen treffen, wen sie wollen, vom Landesfürsten an bis zum untersten, waren nicht verboten.

Завдяки таким змінам різко зросла кількість публікацій. Друковані видання стали доступними для широких мас, формувався книжковий і газетний ринки. Письменники мали змогу висловлювати особисту позицію. До театру Йосиф II ставився менш поблажливо. Крім грубуватих спектаклів народного театру, заборонено також твори, в яких була критика уряду. Під заборону, зокрема, потрапила п'єса Бомарше «Весілля Фігаро».

image
Йозеф Шрайфоґель.

З початком Просвітництва (близько 1720 року) постала потреба у філософській та освітній літературі (Lehrdichtung, Bildungsroman). Поновилося зацікавлення Арістотелем і його школою мислення. Міцно вкоренялися ідеї Просвітництва; письменників, художників і архітекторів надихали давньогрецька та давньоримська культури. Гармонія і краса стали одними з ідеалів того часу. Численні австрійські поети і прозаїки зазнали сильного впливу масонства, критикували духовенство, писали навчальні та повчальні твори. Сатира стала одним із найпоширеніших літературних жанрів.

У середині XVIII століття під впливом освіченого абсолютизму в країні сформувалася так звана австрійська ідея — на противагу німецькій «готичній». Австрійські просвітники декларували прихильність до пошуків істини в реальному світі і примирення суперечностей. У такому ключі творили Філіпп Гафнер і Алоїз Блюмауер. Гафнер відомий як автор гумористичних віршів («Всі військові вірші», «Жартівливі і серйозні пісні») і п'єс («Мегера, жахлива відьма», «Бюргерка», «Новий бурлеск»), а також гострих сатиричних творів («Пісні Гансвурста, або, по-китайськи, Нічого дурнішого не може приснитися»). Цей творець віденської народної драми відчуно вплинув на австрійську драматургію XIX століття. Серед творів Блюмауера — написана в дусі Вольтера пародія на «Енеїду» Вергілія. Ідеї Просвітництва знайшли відображення в творчості австрійських сатириків — Йозефа Ріхтера (1749—1813) та Йоганна Пецля (1756—1823). Популярні були сатиричні твори Пауля Вайдмана (1744—1810) «Фабрикант», «Війна попів» і «Битви черниць».

Осередком діяльності просвітників був альманах Wienerischer Musen-Almanach («Віденський альманах муз»), заснований 1777 року. З 1786-го його під незначно зміненою назвою (Wiener Musen-Almanach) видавали Йозеф Франц фон Рачкі та Ґоттліб фон Леон. Алоїз Блюмауер редагував це видання з 1781 року.

Помітне місце в австрійській літературі цього періоду посідав Йоганн Баптіст фон Альксінґер, автор лицарських епосів «Доолін фон Майнц» (1787) і «Бліомберіс» (1791), позначених традиціями масонства. Він також писав вірші на антиклерикальну тематику. У подібному ключі писав публіцистичні та епічні твори Йоганн Пецль (ймовірно, монах).

Класичне бачення поезії, притаманне Йозефові Шрайфоґелю, перейняли літератори пізнішого періоду, як-от Франц Ґрілльпарцер. Шрайфоґель також підняв рівень австрійського сценічного мистецтва. У 1814—1832 роках він був консультантом Віденського міського театру.

До просвітників також належав Йоганн Непомук фон Кальхберґ. Його драми на історичну тематику, однак, забарвлені романтизмом.

Від французького Просвітництва австрійське відрізнялося більшою поміркованістю. Уже в 1780-х австрійський двір змінив орієнтацію з французької на німецьку, а війни з революційною Францією призвели до посилення в країні монархічних і націоналістичних поглядів.

Історія

Романтизм, класицизм

(перша половина XIX століття)
image
Йоганн Непомук Фогль.

На відміну від Німеччини, в Австрії романтизм не знайшов поширення. Місцеві літератори прохолодно і з недовірою ставилися до приїжджих німецьких романтиків Людвіґа Тіка, Августа Вільгельма, Фрідріха Шлеґеля та Клеменса Брентано й відходили від античности та класичних канонів інакше, ніж їхні німецькі колеги.

До нечисленних представників цього напрямку належали Йозеф Крістіан Цедліц (1790—1862), відомий передусім циклом канцон «Смертельні вінки», казкою «Лісова панна» і баладою «Нічний огляд війська». До кінця життя залишався вірним романтизму (1802—1866), автор, крім іншого, романсів, балад і ліричних віршів. На його тексти писали музику Франц Шуберт та інші композитори.

Поряд із романтизмом в Австрії розвивалися також бідермаєр й австрійський класицизм, чільним представником якого був Франц Ґрілльпарцер.

Бідермаєр (близько 1815—1848)

Докладніше: Бідермаєр
image
Сцена з буфонади Нестроя «На першому і другому поверхах», яка уникла цензури.

Напрямок бідермаєру, або ж міщанської романтичної літератури, розвивався упродовж Реставрації — від Віденського конгресу до Березневої революції. Обумовлений наступом реакції. Ще 1790 року Леопольд II, наступник Йосифа II, розпорядився загострити цензуру, щоб захистити Церкву. Заборонено твори, які могли б призвести до порушення порядку в державі. За часів правління Франца II (1792—1835) поновлено поліційну цензуру (1793). 22 лютого 1795 року вийшла постанова з переліком усіх положень цензури, який став основою подальшої практичної діяльности в цій галузі. Передбачено великі штрафи тим книготорговцям і видавцям, що порушували закон.

Під сувору цензуру в Габсбурзькій імперії потрапили твори Ленау, Ґрілльпарцера, Йоганна Непомука Нестроя та інших. У списку забороненої літератури (не тільки художньої) фігурувало близько 40 000 назв. Кожна привізна чи надрукована на місці книжка, кожна стаття підлягала поліційному перегляду.

Термін «бідермаєр» передусім стосується побутової культури і мистецтва буржуазії, які вважалися «прозаїчними» й «консервативними».

image
Адальберт Штіфтер.

Втеча в ідилію стала відповіддю на жорстку цензурну політику часів Меттерніха. Культурне та соціальне життя обмежувалося приватними стосунками. У світ виходили твори з непроблемною тематикою, як-от історичні романи чи збірки патріотичної та пейзажної поезії.

Представниками бідермаєрівської драматургії можна вважати Франца Ґрільпарцера (1791—1872), Йоганна Непомука Нестроя (1801—1862) і Фердінанда Раймунда (1790—1836). Ґрілльпарцер писав трагедії в дусі веймарської класики, Нестрой і Раймунд представляли віденське народне театральне мистецтво, осередком якого був Віденський публічний театр. Фрідріх Гальм мав великий успіх зі своїми пишномовними драмами. Передусім відомий як поет був Ніколаус Ленау (1802—1850).

Кульмінацією бідермаєру стала творчість Адальберта Штіфтера, попри те, що його перший роман «Бабине літо» вийшов друком аж 1857 року.

image
Указ про скасування цензури від 15.03.1848.

Революція 1848—1949

Зима 1847—1848 років була голодна. Економічні труднощі особливо далися взнаки біднякам. Твори Neue Sklaven Альфреда Майснера і «Чому ми бідні» Карла Ізідора Бека яскраво відображають гнів і відчай людей того часу.

Дійшло до того, що 13 березня 1848 року у Відні почалося повстання, й канцлер Меттерніх, ненависний простому люду діяч Реставрації, втік до Англії. Про ці події Герман Роллетт написав поему «Липа Меттерніха». Революція тривала. На початку вересня установчий австрійський райхстаг ліквідував кріпацтво. Це було одним із небагатьох тривалих досягнень революції. Вдячність селян передає пісня «Нова пісня шанованого цісаря Фердінанда» (1848).

14 березня 1848 року імператор Фердінанд I пішов на поступки — скасував цензуру, а наступного дня проголосив скликання конституційних зборів для ухвалення конституції. Завдяки цьому опубліковано багато творів, засновано численні журнали. Змінилася сама манера писання. «Преса вільна!» Фрідріха Ґергарда, «Мертвий цензор» і «Пісня цензора» Моріца Ґоттліба Зафіра й «Таємна поліція» Фердінанда Заутера передають настрої часу змін. Тодішній режим гостро критикують вірші «Свобода у провінційному містечку», «Замальовки пекельного страху», «Леді і Шнайдер», «Дорогі родичі» Йоганна Нестроя, «Політичні вірші» Анастазія Ґрюна і «Батьківщині» та «Думки про політику» Франца Ґрілльпарцера.

image
Марія фон Ебнер-Ешенбах.

Реалізм (1848—1890)

Адепти поетичного, або ж буржуазного, реалізму уникали великих соціополітичних проблем і творили в рамках вужчих, локальних картин зі своїми краєвидами та людьми. Реалісти виступали передусім проти класичного та романтичного. Вони намагалися подавати факти об'єктивно й безсторонньо, відкидали фантазію як засіб і спосіб, вважаючи, що не треба вводити в текст почуття та думки автора. На їхню думку, мистецтво має віддзеркалювати дійсність. Характерна риса таких реалістичних наративів — це обрамлена оповідь.

Марія фон Ебнер-Ешенбах (1830—1916) та Фердінанд фон Заар (1833—1906) відзначалися розвиненою соціальною свідомістю. Сільські мотиви можна знайти у Людвіґа Анценґрубера (1839—1889) і — вже після цього періоду розвитку літератури — у Петера Розеґґера (1843—1918), якого вважають піонером народної поезії, писаної діалектом.

Рубіж століть

Наприкінці XIX століття в Австрії панував неспокій. Суспільство ще не отямилося після поразки в битві під Кеніґґрацом та біржового краху в 1873 році. Тож німецький натуралізм майже не залишив слідів у австрійській літературі. Не було виразно визначених противників, які могли б протиставитися цій течії. Австрійські літератори старшого покоління (тоді їм було близько п'ятдесяти), як-от Ешенбах, Розеґґер чи Анценґрубер, вже стали прекурсорами натуралізму у своїй реалістичній творчості. Тому замість запеклої боротьби за ці нові ідеї сталося поступове їх засвоєння. Певні впливи натуралізму відчувались у публікаціях, поміщених у літературно-мистецьких журналах (передусім у Bahrs Zeit і Wiener Rundschau).

Віденський модернізм

image
Германн Бар.

1890 року постав віденський модернізм — з поверненням Германна Бара до Відня та заснуванням журналу «Сучасна поезія». З цих подій почався період розквіту австрійської літератури і її визнання на міжнародному рівні. Відтоді вже не могло бути й мови про епохи стилів, оскільки ті нашаровувалися один на одного, змішувалися й багато хто з авторів змінював свій стиль у процесі розвитку творчости.

Побувавши в Петербурзі, Парижі та Берліні, ознайомившись там із новими течіями в літературі і перебуваючи під впливом Шарля Бодлера та Моріса Барреса, Германн Бар разом із видавцями Едуардом Міхелем Кафкою та Юліусом Кулькою став пропагували ідеї, близькі до натуралістичних, у недавно заснованому журналі Moderne Rundschau. Знаменним став візит Генріка Ібсена у Відні з нагоди постановки в Міському театрі його п'єси «Претенденти на престол» 11 квітня 1891 року. Всупереч побоюванням автора щодо різкого несприйняття його твору, публіка повелася стримано, за що він їй подякував.

image
«Зіпсована література» Карла Крауса.

Завдяки своїм зв'язкам і знайомствам Бар став, як констатував Петер де Мендельсон, «організатором австрійської літератури». Тісне коло молодих письменників, що згуртувалися навколо нього, незабаром дістало назву «Молодий Відень». Вони друкувались у журналах «Сучасна поезія» (1890), «Сучасний огляд» (1891) та «Час» (з 1894), на які Бар мав значний вплив. Постійним місцем зустрічей гуртківців було кафе «Ґрінштайдль». Серед них виділялися Барові приятелі Ріхард Беер-Гофманн (1866—1945; оповідання «Смерть Георга», 1900), Гуґо фон Гофманнсталь (1874—1929; вірші «Вчора», «Лист лорда Чандоса»), Артур Шніцлер (1862—1931; «Весільний ранок Анатоля») і Фелікс Зальтен. Їхнім раннім творам притаманні елементи символізму, імпресіонізму та декадансу. До «Молодого Відня» належали також Петер Альтенберґ (імпресіоністичні прозові нариси «Як я це бачу», 1896) і Карл Краус (1874—1936). Після закриття кафе «Ґрінштайдль» у 1897-му гурток розпався.

image
Літературне кафе «Ґрінштайдль».

Леопольд фон Андріан (його ліричну поему в прозі «Сад знання» (1895) високо цінував Штефан Ґеорґе) став дипломатом. Уже в 1897-му Карл Краус висміяв Германна Бара та інших у «Зіпсованій літературі», а 1899 року заснував власний журнал «Смолоскип» (1899—1936), в якому з 1905 по 1912 рік публікував твори молодих талантів, допомагаючи їм вийти в літературний світ.

На зміну «Ґрінштайдлю» осередком віденських кав'ярняних літераторів стало кафе «Центральне». Крім Альтенберґа та Гофманнсталя, завсідними клієнтами в ньому були Еґон Фріделль, Лео Перуц і Альфред Польґар.

image
Артур Шніцлер.

Упродовж наступних кількох років лікар Артур Шніцлер виріс на драматурга та прозаїка. У своїх творах він проливав світло на духовний стан віденських буржуа («Залицяння», 1895; «Самотня дорога», 1896; «Широкий край», 1911). «Лейтенант Ґустль» (1900) став першим німецькомовним твором, цілковито побудованим на внутрішньому монологу — невласній прямій мові. Шніцлер також критикував войовничий антисемітизм («Професор Бернгарді», 1912).

Поет-символіст і автор драматичних фрагментів («Смерть Тіціана», 1892), Гуґо Гофманнсталь став творити в галузі відродження античности («Електра», 1903) і театру бароко («Великий зальцбурзький світовий театр», 1922). З 1910 року він також писав лібрето для опер Ріхарда Штрауса («Трояндовий кавалер», 1910; «Жінка без тіні», 1913—1915).

У модернізмі дуже важливу роль відігравала поезія. Її чільним представником був пражанин Райнер Марія Рільке (1875—1926). Видатними поетами, що також творили в символістсько-імпресіоністичному стилі fin-de-siècle, були Бертольд Фіртель (1885—1953)і Фелікс Дерманн (1870—1928).

Роман як велика літературна форма був менш важливий. Варто згадати фантастичні твори цього жанру «Інший бік» (1909) Альфреда Кубіна та «Голем» (1915) Ґустава Майрінка. У романі Рільке «Нотатки Мальте Лаврідса Бріґґе»]] (1910) йдеться про соціальну структуру та несприятливі умови життя городян (втрата особистости, анонімізація, соціальна відчуженість).

Великий культурний вплив у Відні мали фейлетони. Після Людвіґа Шпайделя та Гуґо Віттманна цей жанр досяг свого апогею на зламі століть. Його визначними представниками були Теодор Герцль (1860—1904), Фелікс Зальтен (1869—1945), Людвіґ Гевеші (1842—1910) і Альфред Польґар (1873—1955).

Почало утверджуватися австрійське кабаре. Першою спробою була постановка «Театру для любого Августіна» (автор Фелікс Зальтен, 1901), яка виявилася невдалим. Успішним стало «Нічне світло» (1906—1907), однак невдовзі його витіснили спектаклі кабаре «Лилик» (1907—1913). Обладнавши приміщення у стилі модерн, Йозеф Гоффманн ставив їх за текстами Альтенберґа, Бара, Фріделля та Польґара. Варто відзначити гумористичний скетч «Ґете. Гротеск у двох картинах» за текстом Фріделля та Польґара (1908). У «Лилику» розпочала свою світову кар'єру танцюристки Ґрета Візенталь.

Експресіонізм

image
Георг Тракль.

Початком експресіонізму у Відні можна вважати 1908 рік, коли видавництво «Вінер веркштетте» опублікувало книжку Оскара Кокошки «Мрійливі хлопці», присвячену Ґуставові Клімту. У стилістичному плані однойменний вірш перевершує ілюстрацію: «червона рибка червона / смертельно коле тебе трисічним ножем / розриває надвоє моїми пальцями / ото й мав би настати край беззвучному кружлянню…». Кокошка також написав кілька драм, як-от «Убивця, надія жінок» (1907).

Деякі письменники-експресіоністи опублікували свої перші твори у «Смолоскипі» Карла Крауса. Це, зокрема, Франц Верфель і Альберт Еренштайн, який став відомий завдяки оповіданню «Тубуч» (1911). Краус також посприяв Гервартові Вальдена у заснуванні берлінського експресіоністського журналу «Дер штурм» і скеровував до нього віденських авторів, хоча сам доволі стримано ставився до експресіонізму. 1910 року в Інсбруку Людвіґ фон Фікер почав видавати журнал «Палій», рупор експресіонізму. У ньому, зокрема, надруковано перші вірші Георга Тракля (1887—1914).

1920 року Марія Лазар з-посеред письменниць зробила чи не найвагоміший внесок у розвиток експресіонізму своїм автобіографічним і соціально-критичним романом із ключем «Отруєння».

Представниками експресіоністської драми були Арнольт Броннен («Убивство батька», 1920) і Франц Теодор Чокор («Балада про місто», 1922).

Перша світова війна

image
Карл Краус.

Численні австрійські письменники, незалежно від їхнього політичного світогляду, по ура-патріотичному захопилися війною. Мало хто з самого початку відкинув його, як-от Карл Краус, що в листопаді 1914-го написав статтю «У цей великий час», і Артур Шніцлер, що демонстративно мовчав. Інші, як Стефан Цвайґ, швидко стали активними пацифістами. На відміну від Німецької імперії, в якій посилали митців на фронт, в Австро-Угорщині старалися використовувати їх у тилу як пропагандистів. Багатьох літераторів скеровували у військові прес-агентства й архіви. Так працювали Гуґо фон Гофманнсталь, Райнер Марія Рільке, Альфред Польґар й Александер Рода Рода. Варто згадати єдину військову кореспондентку — Алісу Шалек, яка писала для газети Die Neue Freie Presse. Гофманнсталь публікував патріотичні твори на зразок («Принца Ойґена») і обстоював австрійську ідею у виступах та статтях. Іншим авторам, які ще не встигли прославитися, довелося піти на фронт. Чи не найвідоміший із них — це Георг Тракль, який покінчив самогубством після битви під Городком («Городок»).

Зовсім інакше ставилися до війни й до самої австрійської держави в її не німецькомовних частинах. Класичним прикладом цього може слугувати роман Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка». Автор правдиво і влучно описав опір агітації та мобілізації на початку Першої світової війни. Постать трагікомічного антигероя Швейка з його способом «виконувати свій обов'язок» стала зразком для незліченних письменників, кіномитців і художників, які бралися сатирично зображати Габсбурзьку монархію з її бюрократами, військовиками та медиками, саму війну й повсякденне безглуздя того часу.

У літературах країн — учасниць Першої світової (Ернст Юнґер і Арнольд Цвайґ у Німеччині, Анрі Барбюс у Франції) війна справила значно більший відголос, ніж в австрійській, де переважала тематика краху монархії та пошуку нової ідентичности. Винятком стала ​​воєнна драма «Останні дні людства» (1919—1922) Карла Крауса.

Під час Першої світової війни загострилася цензура. Зокрема, Воєнне відомство нагляду контролювало мас-медіа і солдатську пошту.

Міжвоєнний період

image
Йозеф Рот.

Багатьом письменникам було непросто пережити розпад монархії й разюче перетворення великої імперії в маленьку республіку, ототожнити себе як громадянина нової держави та поновити упевненість у собі. Вкорінені у «старорежимних часах», Йозеф Рот, Карл Краус, Гуґо фон Гофманнсталь, Роберт Музіль, Марта Карлвайс та інші насилу переходили до нової дійсности. Мотив втрати власної ідентичности як наслідок таких поворотів історії був центральним у фантастичній новелі «Барон Баґґе» Александера Лернета-Голенії.

У романі «Марш Радецького», названому за однойменним музичним твором Йоганна Штрауса (батька), написаним на честь героїв Битви народів, Йозеф Рот (1894—1939) зображає сумну картину руйнування монархії. У «Склепі капуцинів» (1938) описано занепад Австрії аж до 1938 року. Ностальгійні настрої автора позначилися й на його творах.

Водночас тривав перехід до нових ідей і способів мислення. Пожвавилася діяльність різних партій та течій — соціал-демократичних, робітничих, консервативних і релігійних. Формувалися угруповання, що помітно відбилося на літературі того часу. У цьому розмежуванні перед вели Берлін і Прага (Франц Кафка, Ґустав Майрінк, Макс Брод, Ярослав Гашек), де ситуацію загострювало погане економічне становище. З потреби заробітку деякі письменники працювали журналістами й відроджували жанр фейлетону, як-от Еґон Ервін Кіш, Альфред Польґар, Еґон Фріделль, Йозеф Рот, Марія Лазар). Позбувшись цензури, вільно діяло й набувало колишнього значення кабаре (Карл Фаркаш, Фріц Ґрюнбаум, Петер Гаммершляґ, Юра Зойфер, Альфред Польґар, Еґон Фріделль). З'явилися також соціально-критичні та політичні твори, зокрема роман Франца Верфеля «Сорок днів Муса-Дага», в якому яскраво змальовано оминутий увагою міжнародної спільноти геноцид вірмен в Османській імперії.

На початку 1930-х років Арнольт Броннен та інші молоді автори творили на ґрунті соціалістичних ідей, натомість ціла низка успішливих письменників, зокрема Роберт Гольбаум, Бруно Брем, Мирко Єлушич, Карл Ганс Штробль, Франц Карл Ґінцкай, Макс Мелль, Марія Ґренґ і Йозеф Вайнгебер, більш чи менш відкрито переходили в табір націонал-соціалістів. Кінець кінцем таке протистояння призвело до розколу австрійського ПЕН-клубу в Дубровнику 1933 року. У 1936-му зорієнтовані на німецький націонал-соціалізм літератори під проводом Макса Мелля заснували альтернативну організацію — Спілку німецьких письменників Австрії. До неї належали переважно члени і симпатики Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини, зорієнтовані на аншлюс.

image
Стефан Цвайґ.

За міжвоєнні роки вийшло у світ немало видатних творів. У 1923-му Йозеф Рот опублікував «Павутину», Марта Карлвайс — «Австрійського Дона Жуана» 1929), Роберт Музіль — тритомний роман «Людина без властивостей» (1930), Еден фон Хорват — «Оповіді з Віденського лісу» (1931) і «Молодь без Бога», 1937), Герман Брох — «Зачарування» (1935—1936, опубліковано посмертно 1953-го), Еліас Канетті — «Осліплення» (1936), Альберт Драх — «П'єсу театру ляльок маестро Зібентота» (1938—1939, опубліковано посмертно 1965-го), Ернст Вайс — «Очевидця» (1939, опубліковано 1963-го). Надруковано численні есеї, новели та романи Стефана Цвайґа. Карл Краус і далі випускав журнал «Смолоскип».

1934 року в країні змінився режим. Політичним продовженням Першої Австрійської Республіки стала Федеративна держава Австрія, поточно звана «корпоративною державою». Схильна до австрофашизму влада здобула контроль над мас-медіа та видавництвами й відчутно обмежила діяльність опозиціонерів-інакодумців. Яскравим виразом такої зміни став список заборонених 325 книжок, значну частину яких написали автори з соціалістичними та соціал-демократичними поглядами. З другого боку, письменники та видавці, яким уже заборонено працювати в націонал-соціалістичній Німеччині, могли вільно жити й друкуватися в Австрії. Наприклад, Ґоттфрід Берманн Фішер емігрував до Відня і до 1938 року мав змогу публікувати твори Томаса Манна і Карла Цукмаєра. Попри поширені антисемітські настрої, в Австрії 1933—1938 років «по суті юридично коректно поводилися з євреями». Єврейські автори та інтелектуали (Йозеф Рот, Стефан Цвайґ і Зіґмунд Фройд) проживали у Відні до 1938 року.

Нацизм і еміграція

image
Еліас Канетті.

12 березня 1938 року Австрію окупували німецькі війська. Здійснено «аншлюс» — «з'єднання» з німецьким райхом. 30 квітня 1938 року в Зальцбурзі вчинено книгоспалення, яке організував письменник, педагог і водночас есесівець Карл Шпрінґеншмід. Стало неможливо публікувати белетристичні та фахові праці, які суперечили б ідеології націонал-соціалізму. У той час пропаговано так звану [de], похідну від ідеології крові і землі. Від інших напрямків нацистської белетристики вона відрізнялася тенденцією зображати життя в селі і повернення до природи, оспівувати німецьких селянина і селянку як прототип німецького народу й розвивати в художньому плані ідеї расизму. У такому дусі писали Карл Гайнріх Ваґґерль, йозеф Фрідріх Перконіґ і Отто фон Ляйтґеб. Прикметною рисою також було запозичення тем і сюжетів із давньогерманської міфології (наприклад, із циклу про Нібелунґів) і міфологізація дійсности. Це йшло на користь державній пропаганді, допомагало їй формувати нацистський світогляд. Представниками цього напрямку були Ріхард Біллінґер, Йозеф Георг Оберкофлер, Мирко Єлушич і Роберт Гольбаум. Крім них, до «блюбо-літератури» більшою чи меншою мірою, довший чи коротший час належала ціла низка австрійських прозаїків і поетів. Переважній їх більшості на державному рівні сприяла у фінансовому та діловому планах Імперська палата культури.

У світ виходили також більш чи менш ідеологізовані книжки розважального жанру.

image
Приміщення кабаре «Література на Нашмаркті».

Інші письменники (Александер Лернет-Голенія, Рудольф Генц) ішли у внутрішню еміграцію. Мовчали про політику, писали здебільшого «в шухляду», а якщо й публікували твори, то аполітичні. Владі було порівняно легко пильнувати й контролювати творчість митців у радіопередачах, кінофільмах, театральних виставах і виданнях — книжкових, журнальних та газетних. Важче доводилося з творчістю кабаретистів, які мали безпосередній контакт із публікою, могли імпровізувати й таким чином спритно обходити цензуру. У цій галузі мистецтва плідно працював Рудольф Вайс — співзасновник кабаре «Література на Нашмаркті» (1933—1938), а згодом штатний автор текстів для «Віденської катеринки». У цьому знаному кабаре інсценізовано переважно твори ліволіберальних і расово пригнічуваних авторів. 1944 року його закрили у зв'язку із загальною забороною театральної діяльности. Експериментуючи з художньою формою, Вайс створив для Віденського політичного театру та для кабаре так звану [de]. Цей новий жанр поєднував у собі особливості театру і кабаре. Іншими авторами, які застостовували серединну п'єсу для істотної модернізації та розвитку мистецтва малих форм, були, зокрема, Фріц Екгардт і Юра Зойфер.

Багато єврейських і політично інакодумних письменників покинуло країну в 1938 році. Теодор Крамер і Еліас Канетті емігрували до Англії. Стефан Цвайґ — до Бразилії. Франц Верфель — до США. Йозеф Рот, Роберт Музіль, Еден фон Хорват, Марія Лазар і Марта Карлвайс Германн Брох, Альфред Польґар, Ернст Лотар також мусили виїхати за кордон. Ельза Фельдман, Юра Зойфер, Адольф Унґер і Альма Йоганна Кеніґ залишилися в Австрії й загинули. В Лондоні з 1938 по 1946 рік діяв австрійський ПЕН-клуб. 2007 року Товариство Теодора Крамера опублікувало «Якою мовою ви сните?» — антологію австрійської поезії, створеної у вимушеній еміграції. У цій книжці поміщено твори 278 авторів, у тому числі й незаслужено забутих. Не всім їм доводилося легко за кордоном, і не всі повернулися на батьківщину. Мало хто з них після повернення зміг досягти таких літературних успіхів, які мав перед війною. В австрійській літературі почався занепад, який тривав до початку 1960-х.

Література з 1945 року

Післявоєнна

image
Пауль Целан.

Після Другої світової війни у ​​мистецтві та культурі постала порожнеча, яка дуже повільно заповнювалася. «Література руїн» описувала крах світу; аж тільки тоді відкрито Франца Кафку. Поверталися розкидані по всьому світі письменники, багато кому було важко вписатися в нові умови життя. Ганс Вайґель і Фрідріх Торберґ повернулися з фронтів. Емігрували в Австрію Пауль Целан і Роза Ауслендер. Еріх Фрід, Жан Амері, Еліас Канетті, Франц Верфель і Германн Брох залишалися за кордоном.

Середовище культури — журнали, видавництва, організації та угруповання літераторів — змінювалося й переростало в щось нове. На Зальцбурзькому (1945), Брегенцькому (1946) і Віденському (1949) фестивалях митці мали змогу показати свої роботи. У той час поставали й розвивалися нові літературні напрямки та форми, мотивовані потребою оцінити все пережите й зобразити його, надолужити прогаяне в розвитку літератури і прокласти нові шляхи.

Автори, що співпрацювали з націонал-соціалістичною владою, як-от Франц Набль і Карл Гайнріх Ваґґерль, зберегли свої позиції й далі мали вплив у літературі. Макс Мелль і Рудольф Генц належали до католицького табору. Австрійський ПЕН-клуб був дуже консервативний. Ільзе Айхінґер, Інґеборґ Бахманн, Александер Лернет-Голенія, Ґергард Фріч і Ганс Леберт старалися переорієнтуватися. Ганс Леберт написав роман «Вовча шкура» про події у вигаданій місцині Швайґен, вже сама назва якої натякає про замовчування співучасті в злочинах нацистів. Гайміто фон Додерер подав панораму суспільно-політичного життя в Австрії в романах «Штрудельгофські сходи» і «Демони». Альберт Паріс Ґютерсло прагнув поновити втрачену модерністську традицію. Айхінґер, Бахманн, Целан і Фрід були членами заснованої 1947 року «Групи 47», яка задавала тон післявоєнній літературі в Німеччині й додержувала гуманістичних та соціально-критичних тенденцій. Завдяки свободі творчости впроваджувались інновації в малій та епічній прозі, в жіночому письмі, у фольклорному та літературно-побутовому жанрах. Сучасні драми відзначалися діалектною мовою, грою словами, застосуванням давніх та новітніх способів оповіді й новими темами — відчужености, хвороби та смерти.

Наприкінці війни в Австрії припинилася діяльність мас-медіа. У кожній із чотирьох частин країни, поділеної між союзниками, окупаційна влада налагоджувала випуск преси, щоб провадити пропаганду й відповідно впливати на населення. Два тижні у Відні не виходили щоденні газети, і 15 квітня 1945 року, коли ще тривали бої в Західній Австрії, вийшов перший номер віденської прорадянської пропагандистської газети «Österreichische Zeitung», спершу щотижневої, а з вересня — щоденної. Цю газету видавали до 31 липня 1955 року.

Всього в 1945-му засновано 32 щоденні й щотижневі газети. Всі вони відзначалися партійною заангажованістю й перебували під наглядом влади. Перші австрійські позапартійні газети «Die Presse» і «Kleine Zeitung» постали 1948 року.

1945 року союзники створили Австрійське бюро цензури (нім. Österreichische Zensurstelle), яке переглядало всю приватну кореспонденцію, що надходила з-за кордону і йшла за кордон. Бюро діяло до 1953 року. Відтоді в Австрії не було державної цензури.

У країні майже не було збуту творів літератури й мистецтва, тому держава матеріально підтримувала авторів, заохочувала їх розвивати національну самосвідомість і пропагувати так звану [de]. Якісно змінилася діяльність ЗМІ. Завдяки радіо та телебаченню з'явилися нові можливості поширення літературних творів, стали популярними радіоспектаклі. Державні органи активно втручались у розвиток цих засобів масової інформації, впливаючи в партійно-ідеологічному плані на Австрійське радіо. Зростало число друкованих видань, партійна преса поступалася місцем бульварній.

«Артклуб» і «Віденська група»

image
Альберт Паріс Ґютерсло.

1946 року у Відні постало літературно-мистецьке угруповання «Артклуб» (за іншими даними, 1947 року), яке мало на меті боротися за незалежність сучасного мистецтва й позбуватися наслідків нацистської доктрини так званого дегенеративного мистецтва. Запроваджена відразу після аншлюсу, ця доктрина цензурувала й обмежувала творчість.

Альберт Паріс Ґютерсло був головою й ідейним провідником «Артклубу». Альфред Шмеллер відповідав за організацію роботи. Рудольф Карл фон Ріппер дієво допомагав влаштовувати митецькі імпрези — завдяки співробітникам ЦРУ, як вважав австрійський мистецтвознавець і письменник Віланд Шмід. Виставки членів угруповання здебільшого проходили у приміщеннях «Цедліцгалле» і «Віденської сецесії». Тривалий час в «Артклубі» мирно співіснували сюрреалісти (Віденська школа фантастичного реалізму) і абстракціоністи.

Члени клубу — молоді  — зустрічались у студіях Марії Більян-Більґер, Гайнца Ляйнфелльнера, Вандера Бертоні, Зузанни Венґер, а також у кафе «Раймунд», «Ґлорі», «Еспрессо Станбул», «Фальстафф» і «Штрокоффер». Крім художників, скульпторів і музикантів, до членів належали літератори Ільзе Айхінґер, Ганс Карл Артманн, Фрідріх Ахляйтнер, Конрад Баєр, Ганс Вайгель, Освальд Вінер, Ельфріде Ґерстль, Альберт Паріс Ґютерсло, Жанні Ебнер, Вольфґанґ Кудрнофскі, Фрідеріке Майрекер, Ґергард Рюм, Ернст Фукс, Альфред Шмеллер і Ернст Яндль.

«Артклуб» розпався 1959 року.

image
Ганс Карл Артманн.

1953 року з ініціативи Ганса Карла Артманна у Відні сформувалось авангардне угруповання австрійських поетів і прозаїків [de]» як відгалуження «Артклубу». Крім засновників — Г. К. Артманна і Ґергарда Рюма, постійними членами угруповання стали Конрад Баєр, Освальд Вінер і, нарешті, Фрідріх Ахляйтнер. Тісні зв'язки з «Віденською групою» підтримували Ельфріде Ґерстль, Ернст Яндль, Фрідеріке Майрекер, Крістіна Лавант, Андреас Окопенко і Ґеральд Бізінґер.

Спільною рисою цих літераторів були прихильність до літератури бароко і тяжіння до авангардних течій — пізнього експресіонізму, дадаїзму і сюрреалізму, а також окремі погляди представників лінгвістичного скептицизму, лінгвістичної критики та лінгвістичної філософії, як-от Гуґо фон Гоффманнсталя, Фріца Маутнера і Людвіґа Віттґенштайна. «Віденську групу» вважали виразником неоавангардизму. У 1953-му Артманн визначив так зване поетичне дійство (нім. poetischen act) як вираз спонтанної дії, не пов'язаної безпосередньо з самим процесом писання.

З 1954 року члени «Віденської групи» зустрічалися в кафе «Ґлорі», почався період її плідної діяльности. З часом формувалося радикальне ставлення до мистецтва й увиразнювалася відособленість від інших учасників літературного процесу. Група гостро виступала проти консервативних літературних течій повоєнного часу й не здобула широкого визнання. Тому її члени мали великі труднощі з публікацією свого доробку.

image
Ґергард Рюм.

У грудні 1954 року вони заснували клуб «Екзиль», до якого приєдналися композитори та художники. У середині 50-х років члени клубу стали загострювати увагу на політичних питаннях й експериментувати з мовою. Зокрема, писали фігурні вірші (особливо Рюм, Ахляйтнер і Вінер), зводили текст до кардинальних голосних звуків і не вживали великих літер. Відмовившись від традиційної поетики, вони трактували мову як оптичний і акустичний матеріал й розвивали поезію у звуковому та візуальному відображенні. Багато хто з них (Яндль, Майрекер, Лавант) широко застосовували гру слів. Деякі адепти і члени «Віденської групи» (особливо Артманн) використовували мовні багатства діалектів — баварського і віденського.

Почавши з восьмого номера (1956 рік), в літературному журналі alpha публікувалися тільки твори австрійських письменників, переважно учасників і прихильників «Віденської групи».

Традиції «Віденської групи», зокрема відмову від великих літер, перейняли нобелівські лауреати Ельфріде Єлінек і Петер Гандке.

1958 року Артманн вийшов із складу членів групи. Вона розпалася після того, як у жовтні 1964 року Баєр скоїв самогубство.

Література з 1960-х років

image
Інґеборґ Бахманн.

Розквіт австрійської літератури припадає на 1960-1970-ті роки, коли писали свої найвизначніші твори Петер Гандке, Інґеборґ Бахманн і Томас Бернгард. Великий внесок зробили також їхні сучасники Норберт Ґштрайн, Ельфріде Єлінек, Отмар Петер Цір, Сабіна Ґрубер і Рут Аспек. Деяких письменників відкрили й прочитали заново — наприклад, Марлен Гаусгофер. Вона писала для дітей, а в книжках для дорослих піднімала важливі теми — становище жінки й розчарування ідилією. Видатні поети цього періоду — Крістіна Буста, Ельфріде Ґерстль і Роберт Шіндель.

Започатковане 1959 року в Ґраці об'єднання «Форум Штадтпарк», спершу мистецько-наукове, з початку шістдесятих стало мистецько-музично-літературним. Його члени, зокрема письменники Петер Гандке, Барбара Фрішмут, Альфред Коллеріч, Алоїс Герґоут і Ґергард Рот, пропагували й розвивали нові напрямки в культурі. Під егідою «Форуму Штадтпарк» видавались елітні літературні журнали manuskripte («манускрипти»; у 1960-му його заснували Альфред Коллеріч і Ґюнтер Вальдорф), Absolut, («Абсолют»), schreibkraft («друкарка»), літературна газета Liqueur («Лікер»), і фото- та кіножурнал — відповідно Camera Austria (1980) й blimp (1985). Ці видання приверталив увагу міжнародної спільноти. Форум також ініціював фестиваль авангардного мистецтва Steirischer Herbst («Штирійська осінь»).

1966 року на базі «Форуму Штадтпарк» і журналу «манускрипти» сформувалася [de]» — спілка австрійських письменників. Крім засновника — Альфреда Коллеріча, до неї належали Вольфґанґ Бауер, Ґюнтер Фальк, Барбара Фрішмут, Петер Гандке, Вільгельм Генґстлер і Клаус Гоффер. До них приєдналися Гельмут Айзендле, Райнгард П. Ґрубер, Бернгард Гюттенеґґер, Ельфріде Єлінек, Ґерт Йонке, Ґергард Рот, Гаральд Зоммер, Міхаель Шаранґ і Альфред Пауль Шмідт.

image
Томас Бернгард.

У 1980-х членами групи стали Лукас Цайпек, Ґюнтер Айхберґер, Вольф-Дітер Еґнер, Макс Ґад, Вальтер Ґронд, Вернер Шваб і Франц Вайнцеттль. Близькими до «Ґрацької групи» були Франц Бухрізер, Інґрам Гартінґер, Алоїз Ерґут, Роза Наґер, Петер Розай і Петер Вотергаус.

З початку 1970-х у країні постають угруповання літераторів, невдоволених діяльністю австрійського ПЕН-клубу. Членів цих організацій об'єднували передусім матеріальні інтереси.

1971 року у Відні засновано Товариство інтересів письменників (згодом перейменовано на [de]), яке поставило за мету сприяти професійним, правовим і соціальним інтересам австрійських письменників, організовувати соціально-правові консультації, забезпечувати правовий захист від обману в ділових питаннях, від спроб цензурування творів, від тиску на авторів, виявляти ініціативу в галузі податкового, соціального й авторського права, а також організовувати спільні виставки австрійських книжок на міжнародних книжкових ярмарках.

1981 року на I з'їзді австрійських письменників члени товариства скористалися нагодою підняти питання культурно-політичної проблематики під назвою «Свобода бачити, де ти». У наступні роки значно поліпшилось економічне становище письменників завдяки, серед іншого, запровадженню [en] книжок із бібліотек і багатьом ґрантам та стипендіям. Товариство також захищало права людини й автора, підтримуючи та влаштовуючи кампанії на користь потерпілих літераторів.

1988 року в Інсбруку зареєстровано Товариство інтересів тірольських письменників із таким самим статутом, як у віденського Товариства інтересів письменниць і письменників. Поштовхом до цього став судовий процес над Гельмутом Шенауером за його оповідання «Понтлацький міст». Ішлося про свободу мистецтва. Письменника виправдано.

У квітні 2008-го віденське Товариство інтересів письменниць і письменників разом із [de], [de] та [de] заснувало [de].

1973 року засновано [de], до складу яких увійшли Барбара Фрішмут, Петер Гандке, Ернст Яндль, Альфред Коллеріч, Фрідеріке Майрекер і Міхаель Шаранґ. Вони протестували насамперед проти консерватизму австрійського ПЕН-клубу в процедурі присудження літературних премій. Своєю п'єсою «Наруга над публікою» Петер Гандке впровадив нові способи спілкування акторів і глядачів. Яндль і Майрекер писали фігурні вірші.

image
Петер Гандке і Альфред Коллеріч.

Томас Бернгард (1931—1989) викликав скандал у театральних колах і бурхливу суперечку в суспільстві, написавши п'єсу «Площа героїв». У ній ішлося про неспроможність багатьох австрійців критично оцінити нацистське минуле. Автор застеріг, що знову повільно визріває нацизм, і передбачив прихід до влади по-фашистськи налаштованих політиків.

Маріанна Фріц (1948—2007) написала кілька романів, форма і мова яких виходять за рамки жанру та загальноприйнятих умовностей. Крістоф Рансмайр змішував історичні факти з вигаданими. У його романі «Хвороба Кітахари» описано складний гіпотетичний світ, у якому Німеччина капітулювала, але Друга світова війна триває далі — в Тихому океані. У романі «Бал в опері» Йозефа Гаслінґера скоєно напад на бал, убито всіх гостей, серед них і високопоставлених урядовців, і до влади приходить фашистська партія. Міло Дор, письменник сербського походження, застерігає від небезпеки правого екстремізму та надмірної імміграції.

У 1980-х заново поставала єврейська література. Роберт Шіндель опублікував роман «Уродженець», Роберт Менассе пише есеї про Австрію, у творах Дорона Рабиновича зображено життя євреїв в Австрії. 1984 року створено Товариство Теодора Крамера. Згодом, у 2013-му — Товариство Юри Зойфера.

Австрійські словенськомовні письменники — Янко Ферк, Ґустав Януш, Флор'ян Ліпуш, Цветка Ліпуш, Янко Месснер і Мая Гадерлап. Кілька їхніх творів переклав німецькою мовою Петер Гандке.

Сучасність

image
Міхаель Кельмаєр.

Під впливом Освальда Вінера письменниця Марлене Штреерувіц перенесла феміністські ідеї 1970-х у сучасність. Вернер Шваб висміює і демаскує пишномовний літературний стиль, вживаючи грубі вирази та химерні словосполуки. Натомість Рансмайр шукає позиції посередника як за змістом, так і за стилем.

У «Роботі ночі» Томас Главінич описує історію чоловіка, який осамотів за одну ніч. У «Стіні» письменниці Марлен Гаусгофер головна героїня раптово опиняється відрізаною від світу непроникною невидимою стіною і мусить вижити одна в альпійській хатинці.

Великого успіху досягли Данієль Кельманн (роман «Вимірювання світу») і Вольф Гаас із серією кримінальних романів про детектива Бреннера, характерних своєрідним стилем мови.

image
Вольф Гаас.

Відомі автори, як-от Францобель, Арно Ґайґер, Норберт Ґштрайн, Петер Гандке, Крістоф Рансмайр, Петер Геніш, Ельфріде Єлінек, Міхаель Кельмаєр і Ґергард Рот, регулярно публікують твори. Менш відомі автори Райнгольд Аумаєр, Адельгайд Дагімене, Дімітре Дінев, Мартін Драґозіц, Клаус Ебнер, Ґюнтер Айхберґер, Янко Ферк, Ольга Флор, Евеліна Ґрілль, Константін Ґеттферт, Вольфґанґ Германн, Рудольф Краус, Еґід Ґштаттнер, Клаус Гендль, Людвіґ Лагер, Ґабрієль Лойдольт, Вольфґанґ Поллянц, Ґудрун Зайденауер, Лінда Штіфт, Владімір Фертліб, Крістіна Вернер і Петер Пауль Віплінґер.

Літературні журнали і видавництва

В Австрії виходять такі літературні журнали: Literatur und Kritik, Erostepost (Зальцбург); manuskripte, Sterz, schreibkraft Lichtungen (Ґрац); Wespennest, Kolik, Buchkultur (Відень), Cognac & Biskotten (Інсбрук); DUM (Нижня Австрія).

Найважливіші австрійські видавництва — це Residenz, Droschl, Haymon, Zsolnay і Deuticke. Residenz відігравало важливу роль у 1970-х та 1980-х роках, коли в ньому друкувалися численні визначні австрійські письменники. Завдяки дрібнішим видавництвам, як-от Arovell, Drava, FZA-Verlag, Mitter, Otto Müller, Pichler, Ritter, Skarabaeus, Sonderzahl, Wieser та іншим, Пчитачі ознайомлюються з молодими письменниками-початківцями. Багато хто з австрійських письменників публікується в Німеччині, де значно більші й потужні видавництва. Економічне перегрупування видавництв та їх злиття також впливають на книговидання. Зокрема, Zsolny і Deuticke вже належать до німецької видавничої групи Hanser.

Австрійські письменники — нобелівські лауреати

image
Ельфріде Єлінек.
  • Еліас Канетті (1981) — «за твори, позначені широким світоглядом, багатством ідей і художньою силою».
  • Ельфріде Єлінек (2004) — «за музичний потік голосів і підголосків у романах і п'єсах, які навдивовижу пристрасною мовою викривають абсурдність соціальних кліше і їхню силу поневолювати».
  • Петер Гандке (2019) — «за впливові праці, написані вишуканою мовою, у яких розвідано крайні межі та особливості переживань людини» .

Літературні премії Австрії

Крім головних стипендій, ґрантів і премій, що їх засновують і фінансують австрійський та федеральні уряди, є й дрібніші — від організацій і приватних осіб. До таких належать Премія Альфреда Ґесвайна, Літературна премія «Еростепосту», Премія Франца Кафки (Австрія), Фельдкірхська премія для поетів, Віденська робоча премія, Премія Антона Вільдґанса і Премія «манускріпте» землі Штирія.

Науковець Клаус Цайрінґер зазначив, що в Австрії, порівняно з Німеччиною, державні субсидії значно більшою мірою сприяють літературному процесу, особливо видавничій справі. Держава виділяє дотації на фінансування видавництв, літературних журналів, публічних заходів, книжкових видань і на матеріальну підтримку письменників. З одного боку, це дозволяє публікувати неприбуткові літературні твори, а з другого — знижує ризик діяльности багатьох культурних організацій, зокрема й видавництв, дає їм змогу вільніше діяти на ринку.

Список літературних премій Австрії

Австрійсько-українські літературні зв'язки

Українська тематика в австрійській літературі

Тема України з'являється в австрійській літературі у середині XIX століття, коли австрійські письменники, що жили на Буковині, під впливом німецького романтизму і українського фольклору почали писати про місцевих селян. Це збірка віршів «Вітання з Нижньої Австрії» (1855) Людвіґа-Адольфа Штауфе-Симигиновича, який також зібрав і переклав німецькою «Народні легенди з Буковини» (1885) та «Українські народні пісні» (1888), збірка віршів Ернста-Рудольфа Нойбауера «Пісні з Буковини» (1855) та збірка «Оповідання з Буковини» (1868). У збірці віршів «Жоржини» (1870) природу Верховини оспівав Йоганн Георг Обріст, перший дослідник і перекладач німецькою мовою віршів Тараса Шевченка. Популяризація української народної пісні, висвітлення національно-визвольної боротьби селянства Галичини і Буковини характерні для творчості Карла Еміля Францоза (оповідання «Повстання у Воловці», 1874; «Війт з Білої», 1875; роман «За правду», 1882). Тема України, її героїчного минулого посідає значне місце у творчості Райнера Марії Рільке (збірка новел «історії про милого Бога», 1904; збірки віршів «Книга годин», 1905; «Книга картин», 1906), який ознайомився з її культурою і життям під час мандрівок по Росії 1899 і 1900 (цього року, зокрема, побував у Києві та інших містах України). У 1920—30-х українська тематика відображається в романах Йозефа Рота («Марш Радецького», 1932; «Фальшива вага», 1937; «Могила капуцинів», 1938), у прозі та поезії вихідців із «празької школи» Еґона Ервіна Кіша (збірка нарисів «Донецькі враження», 1926), Луїса Фюрнберґа (вірш «Закарпатська Україна — Рудні гори», 1932), Франца Карла Вайскопфа (оповідання «Втеча», 1923; «Смертельний випадок», 1928; «Далекий спів», 1937).

Австрійська тематика в українській літературі

Австрійська тематика відбилася в українській літературі. Вона звучить у творах Івана Франка (поезії «Тюремні сонети», 1889; оповідання «Свинська конституція», 1896, та інших), Михайла Павлика (повість «Пропащий чоловік», 1878), Олени Пчілки (повість «Товаришки», 1887), Дениса Лукіяновича (повість «За Кадильну», 1902), Осипа Маковея (оповідання «Вдячний виборець», 1912), Олександра Олеся (збірки поезій «Перезва» і «Чужиною», обидві — 1919). Антивоєнні мотиви знайшли відображення у віршах Степана Чарнецького (збірки «В годині задуми», 1917, «Сумні ідем», 1920), новелах Михайла Яцкова («Гермес Праксітеля», 1923), романах Романа Андріяшика («Люди зі страху», 1966; «Додому нема вороття», 1976). Образ Відня є в поезії Дмитра Павличка (збірка «На чатах», 1961), прозі Семена Скляренка (роман «Карпати», 1954), Валерії Врублевської (роман «Соломія Крушельницька», 1979). З використанням сюжетів та мотивів творів австрійських письменників написано балади «Юрій Гінда» (1862) і «Шипітські берези» (1863) Юрія Федьковича (за оповіданням Ернста-Рудольфа Нойбауера «Сестри із Шипота», 1857), драма «Юрко Довбиш» (1889) Михайла Старицького (за романом Карла Еміля Францоза «За правду»), «Чотири оповідання про надію (Варіації на тему Райнера Марії Рільке)» Миколи Бажана.

Австрійська література в Україні

Українською мовою в різний час друкувалися поезії Анастазіуса Ґрюна (переклад Івана Франка), Ніколауса Ленау (переклад Павла Грабовського), Георга Тракля (переклади Дмитра Павличка, Дмитра Наливайка, Тимофія Гавриліва), Райнера Марії Рільке (переклади Миколи Бажана, Дмитра Павличка), прозові твори Карла Еміля Францоза (переклади Михайла Атаманюка, М. Загірньої, Б. Савченка та інших), драми Франца Ґрілльпарцера (переклад Петра Карманського) і Гуґо фон Гоффмансталя (переклади Осипа Роздольського, Остапа Луцького), новели й повісті Стефана Цвайґа (переклади Василя Бобинського, Ірини Стешенко), Франца Кафки (переклад Євгена Поповича), Ф. Кайна (переклад В. Шелеста), Петера Гандке (переклад Олекси Логвиненка) та інших.

Українська література в Австрії

У другій половині XIX — на початку XX століття в Австрії видавалися твори Тараса Шевченка (переклади Йоганна Георга Обріста, Сергія Шпойнаровського, В. Фішера), Марка Вовчка (переклади Ольги Кобилянської та інших), Лесі Українки (переклад Ольги Кобилянської), Василя Стефаника (переклади Осипа Роздольського та інших), Михайла Коцюбинського (переклади Вільгельма Горошовського, Г. Герасимовича та інших). Безпосередню участь в австрійському літературному процесі брали Юрій Федькович, Іван Франко, Ольга Кобилянська, які писали й німецькою мовою.

З 1875 року Українське академічне товариство «Січ» у Відні влаштовувало лекції та дискусії на музично-літературні теми, друкувало літературні твори — зокрема в альманахах, присвячених 30-, 40- та 60-річного ювілею свого заснування. Важливу роль у популяризації української літератури в Австрії відіграв німецькомовний віденський журнал «X-Stralen» («Рентгенівські промені», 1900—1903), що у 1903—1905 роках виходив під назвою «Ruthenische Revue» («Русинський огляд»), а у 1906—1916 роках — під назвою «Ukrainische Rundschau» («Український огляд»), у якому друкувалися перекладачі української белетристики. Серед них — Вільгельм Горошовський, упорядник і перекладач антології «Ukrainische Erzähler» («Українські прозаїки», 1909) і збірки новел Михайла Коцюбинського «Pro bono publico» («Для загального добра», 1909). 

 Тут друкувалися в перекладах твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О. Кобилянської, В. Стефаника, Ю. Федьковича, Леся Мартовича, П. Куліша, «молодомузівців», розвідки про видат. укр. художників, літ.-крит. статті, портрети укр. письменників. Серед книжк. вид. виділяють зб. В. Левицького «На бистрих хвилях» (1905), М. Голубця «З чужини далекої» (1916).



У другій половині XX століття австрійська література збагатилася перекладами творів Миколи Бажана, Олеся Гончара, Олександра Корнійчука, Петра Панча, Вадима Собка та інших українських письменників. З поезією Андрія Малишка австрійського читача ознайомив Гуґо Гупперт.

Українські переклади австрійської літератури

  • Петер Альтенберґ
    • Мініатюри // Назустріч, 1934, ч. 9. — С. 1. / Переклав Василь Софронів
    • Приноси дня: Неоромантика; Дівчина на Капрі; Вулиця в селі; La vie; Дві дороги; Туга; Любов; Семітська раса; Westminster Abbey; Флірт: [Мініатюри] // Життя і мистецтво. — 1920. — Ч. 2. — С. 52-53. / Переклав В. Б.
    • Vita ipsa: [Мініатюри] / ЛНВ. — 1928. — Т. 97. — Кн. 11. — С. 212—218. Переклала С. Федюшкова
    • / Антологія австрійської прози. — К.: Темпора 2014 .
  • Інґеборґ Бахман
    • Маліна. — Львів: ВНТЛ-Класика, 2005. Переклала
    • Радіоп'єси: Сни на продаж. Цикади. Добрий Бог Мангеттену. — Львів: ВНТЛ-Класика, 2005. Переклала Лариса Цибенко
  • Томас Бернгард
    • Старі майстри. Елізабет II. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. — 276 с. Переклав Тимофій Гаврилів
    • Іммануїл Кант. Драми про Кляуса Пайманна. — Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2002. — 216 с. Переклав Тимофій Гаврилів
    • Площа героїв. — Львів: Класика, 2008. — 220 с. Переклав Тимофій Гаврилів
    • Холоднеча. Старі майстри. — Харків: Фоліо, 2013. — 480 с. Переклали і Тимофій Гаврилів
  • Герман Блюменталь
    • Галичина. Вал на Сході = Galizien. Der Wall im Osten: оповідання про війну; текст нім., укр. — Дрогобич: Коло, 2015. — 233 с. Переклала Ганна Кемінь
  • Йосиф Бурґ
    • Квіти і сльози: [оповідання, нариси]. — Чернівці: Молодий буковинець, 1997. — 256 с. Переклав Петро Рихло
  • Франц Верфель
    • Готельні сходи, Погляд на мерця: [оповідання] / Антологія австрійської прози. — К.: Темпора, 2014. . Переклала Марія Іваницька
    • 40 днів Муса-Дага. — Харків: Фоліо, 2017. . Переклав
    • Поезії, в кн. «Двадцять австрійських поетів XX сторіччя», вид. Юніверс, Київ, 1998 — с. 102—108. Переклали Ігор Бурковський, Михайло Драй-Хмара та Тимофій Гаврилів.
  • Йозеф Вінклер
    • Вивезена. — Київ: Критика, 2012. 190 с. Переклала Неля Ваховська
    • Natura morta. Римська новела. — Чернівці: Книги–ХХІ, 2015. Переклала Неля Ваховська
  • Петер Гандке
    • Жінка-лівша. — «Всесвіт», 1980, № 2
    • Жінка-шульга, Короткий лист перед довгим прощанням, Без бажання немає щастя. Повісті. — К.: Юніверс, 1999. — 253 с. . Переклали Олекса Логвиненко, Ігор Андрущенко і Олександр Плевако
    • Каспар (п'єса), не пізніш 1999 року. Переклав Ігор Андрущенко
    • Скандал з публікою (п'єса), переклав Іван Мегела
    • Як п'яте колесо до воза / Австрійська читанка. — К.: Літопис, — 2005, . Переклав
    • Наруга над публікою. — Львівський національний університет імені Івана Франка, факультет іноземних мов, 2007. Переклали студенти
    • «Новий досвід» (вірші зі збірки «Внутрішній світ зовнішнього світу внутрішнього світу»), Інтернет-часопис prostory, 2011. Переклав Василь Лозинський
    • Пісня дитинства (вірш). — Сайт AZN. Переклав Дмитро Очеретін
  • Гуго фон Гофмансталь
    • Жах: [п'єса]. — К., 1918.
    • Смерть Тіціяна [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.]: [драматична поема]. — Львів: Всесвітня бібліотека, 1918, № 13. Переклав Остап Луцький
    • Дурень і смерть [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.]: [драматична поема]. — Львів: Листки мистецтва, 1921. Переклав Осип Роздольський
    • Пісня мандрівки: [Вірш] / ЛНВ. — 1926. — Т. 89. — Кн. 3. — С. 271. Переклав Іван Крушельницький
    • Він і вона: [Вірш]/ ЛНВ. — 1928. — Т. 96. — Кн. 5. — С. 80. Переклав Іван Крушельницький
    • Лірика Гофмансталя: [збірка поезій]. — Л., 1931. Переклав Іван Крушельницький
    • Пережите: [Вірш] / Дзвони. — 1939. — Ч. 1/2. — С. 10-11. / Переклав Юрій Клен
    • [Вірші] / Світовий сонет. — К., 1983;
    • [Вірші| / Двадцять австрійських поетів XX сторіччя. — К., 1998
    • Кавалерійська історія, Люсідор / Антологія австрійської прози. — К.: Темпора, 2014. .
  • Аксель Ґельгаус
    • Чернівці та ін. : [б.в.], 2000. — 160 с. (Укр., нім.). . Переклав Петро Рихло
  • Зуза Геммерле
    • Сьогодні йду я сам до туалету. — К.: Дж. Дж. Агенція ГМБХ Україна, 2011. 24 с. Переклав Ігор Андрущенко
    • Сьогодні спати вчасно я лягаю!. — К.: Дж. Дж. Агенція ГМБХ Україна, 2012. 24 с. Переклав Ігор Андрущенко
  • Томас Ґлавініч
    • Життя бажань. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2015. Переклав Володимир Кам'янець
  • Франц Ґрільпарцер
    • Хвилі моря і любові. Трагедія в 5-ти діях. Накладом Йосифа Стадника. [Серія]: Бібліотека Театральна.- Ч. , Чернівці, 1909. — 94 с. Переклав Петро Карманський
    • Горе брехунові — 1918 року поставлено в київському «Молодому театрі». Переклав Лесь Курбас
  • Якоб Юліус Давід
    • Постріл уночі / Антологія австрійської прози. — К.: Темпора, 2014. .
  • Гайміто фон Додерер
    • Подвійна брехня, або антична трагедія на селі // Книга пригод 3: Повісті й оповідання. — К.: Веселка, 1995. — с. 258—269. Переклав Євген Попович
  • Ґеорґ Дроздовський
    • Тоді в Чернівцях і довкола (Спогади старого австрійця). — Чернівці: Молодий буковинець, 2001. Переклав Петро Рихло
  • Клаудія Ердгайм
    • Давно не кошерні. Історія однієї родини з Галичини. — Львів: Піраміда, 2011. Переклала
  • Альберт Еренштайн
    • Поезії Еренштайна перекладав українською Роман Осадчук та Р-вич (криптонім; «Хожденіє Гомера по муках»).
    • Поезії / Двадцять австрійських поетів XX сторіччя. — Київ: Юніверс, 1998 — с. 73-77.
  • Ельфріде Єлінек
    • Піаністка: [роман]. — Х.: Фоліо, 2011. — 381 с. . Переклала Наталя Сняданко
    • Що сталося після того, як Нора покинула свого чоловіка (п'єса). — Львів: Класика, 2012. Переклав Тимофій Гаврилів
    • Коханки. — Харків: Фоліо; 2012; 223 с. Переклав Ігор Андрущенко
    • Хіть. — Харків: Фоліо; 2012; 287 с. Переклав Ігор Андрущенко
    • За дверима. — К.: Вид-во Жупанського, 2013. — 216 с. . Переклала
    • "Смерть і Діва. — Чернівці: Книги ХХІ, 2015. — 128 с. . Переклала
  • Леопольд фон Захер-Мазох
    • image Український Йов. (переклад Івана Бідного). Жовква—Львів (1925)
    • Дон Жуан з Коломиї / пер. з нім. Наталі Іваничук // Всесвіт : журнал. — 1994. — № 3. — С. 117—142.
    • Жіночі образки з Галичини / пер. з нім.  // Всесвіт : журнал. — 1994. — № 3. — С. 142—151.
    • Дванадцятий сніданок / пер. з нім. Петро Рихло // Всесвіт : журнал. — 2006. — № 5/6. — С. 202—206.
    • Криваве весілля у Києві. — Львів, 1999. 28 с.
    • Венера в хутрі [Текст]: повісті. — Львів.: Піраміда, 2008. — 236 с. Переклала Наталя Іваничук
    • Вибрані твори. — Львів: Літопис, 1999. 398 с.
  • Марко Зімза
    • Чарівна флейта: [Опера Вольфґанґа Амадея Моцарта]. — К.: Дж. Дж. Агенція ГМБХ Україна, 2015. 31 с. Переклав Ігор Андрущенко
  • Юра Зойфер
    • Асторія та інші історії: [п'єси, оповідання, есе]. — Чернівці: Молодий буковинець, 1996. — 160 с. Переклав Петро Рихло
    • Кінець світу: [Драми та проза]. — Чернівці: Книги-XXI, 2012. Переклав Петро Рихло
    • Страйк злодіїв / Антологія австрійської прози початку XX століття. — К.: Темпора, 2014. .
  • Веза Канетті
    • Три вояки і жінка / Антологія австрійської прози початку ХХ століття. — К.: Темпора, 2014. — С. 168—174
  • Еліас Канетті
    • Засліплення, роман, Київ: Юніверс, 2003. Переклав Олекса Логвиненко
    • Маса і влада. — Видавничий дім «Альтернативи», 2001. Переклав Олекса Логвиненко
  • Франц Кафка
    • Сільський лікар / Антологія австрійської прози початку ХХ століття. — К.: Темпора, 2014. .
    • Перетворення: оповідання. — Мюнхен: Сучасність, 1989; Львів: ЛА «Піраміда», 2005. Переклав Іван Кошелівець
    • Щоденники 1910—1923 рр. — Київ: Всесвіт, 2000.
    • Процес. — Київ: Юніверс. 1998. 286 стор. . Переклав Петро Таращук
    • (передрук у 2005, 2008) Процес. — Харків: Фоліо. 2006, 2008. 239 стор. (вид. 2005); (вид. 2008). Переклав Петро Таращук
    • Замок. — Харків: Фоліо, 2006. Переклала Наталя Сняданко
    • Зниклий безвісти: Америка. — Київ: Критика, 2009. Переклав Юрко Прохасько
    • Романи, оповідання, щоденники, листи. — Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2012. — .
    • Споглядання. — К.: Основи, 2013. Переклав Василь Лозинський
    • Перевтілення: збірка вибраних творів («Вирок», «Перевтілення», «У виправній колонії»). — К.: O.K. Publishing, 2017. — 160 с. — . Переклала Анна Савченко
  • Данієль Кельман
    • Обмірювання світу. — Львів: Піраміда, 2013. 188 с. . Переклав Володимир Кам'янець
    • Під сонцем. — Л.: ВНТЛ-Класика, 2011. — 130 с. —
    • Край світу — Л.: ВНТЛ-Класика, 2011. — 104 с. —
    • Я і Камінський — Л.: ВНТЛ-Класика, 2011. — 176 с. —
  • Сьюзен Кнаусс, Мартін Зелле
    • Тінь у темряві або Детективи-розгадники. — К.: Дж. Дж. Агенція ГМБХ Україна, 2013. 96 с. Переклав Ігор Андрущенко
    • Поезії, в кн. «Двадцять австрійських поетів XX сторіччя», вид. Юніверс, Київ, 1998 — с. 109—112. Переклали Юрій Лісняк, Олександр Мокровольський, Тимофій Гаврилів
  • Карл Краус
    • Вітальники / Антологія австрійської прози початку ХХ століття. — Темпора, 2014 SBN: 978-617-569-204-2.
  • Ніколаус Ленау
    • Вірші / З чужого поля. — Львів, накладом Костя Паньковського, 1895. — С. 100. Переклав Павло Грабовський
    • Протест; Очеретяні пісні / Співець: із світової поезії кінця XVIII — першої половини XIX сторіччя. — К.: Веселка, 1972. С. 60. Переклав Леонід Череватенко.
  • Міра Лобе
    • Усі на борт!. — К.: Дж. Дж. Агенція ГМБХ Україна, 2011. 36 с.2011. 36 с. Переклав Ігор Андрущенко
    • Що таке справжня дружба?. — К.: Дж. Дж. Агенція ГМБХ Україна, 2011. 36 с. Переклав Ігор Андрущенко
  • Карл Любомірскі
    • Птах над палаючим лісом: [поезії]. — Чернівці: Молодий буковинець, 1998. — 103 с. . Переклав Петро Рихло
  • Фрідеріке Майрекер
    • Добірні вірші / Двадцять австрійських поетів XX сторіччя. — К.: Юніверс, 1998 — с. 169—174. Переклав Михайло Литвинець
  • Густав Майрінк
    • image Місто з таємним тремтінням серця. — Львів: «Діло», № 291, 1932. Переклав Григорій Тимощук
    • Ґолєм. — Київ, Ляйпціг: Українська накладня, Б.р. 263 с. Переклав Володимир Левицький
    • Опаль / Сім німецьких новел. — Мюнхен: Інститут літератури, 1962. С. 70-78. Переклав Михайло Орест
    • Альбінос / Сім німецьких новел. — Мюнхен: Інститут літератури, 1962. С. 79-103. Переклав Михайло Орест
    • Вибрані новелі. — Київ: Задруга, 1999. 98 с. Переклали Ігор Андрущенко, Михайло Орест
    • Ґолем. — Львів: Піраміда, 2011. 200 с. . Переклала Наталя Іваничук
    • Ґоле. — Київ: Укр. письменник, 2011. 311 с. . Переклала Наталя Іваничук
    • Білий домініканець. Зі щоденника Невидимця. — Львів: Піраміда, 2012. 138 с. . Переклав Ігор Андрущенко
  • Фелікс Міттерер
    • Жінки Моцарта. [страшна комедія на 2 дії]. Переклав Іван Мегела
  • Ервін Мозер
    • Манюні. Велика книжка про маленького слоника. — Чернівці: Чорні Вівці, 2017. — 127 с. Переклала Неля Ваховська
    • Фантастичні історії на добраніч. — Чернівці: Чорні Вівці, 2016. — 240 с. Переклала Неля Ваховська
    • Мануель і Діді. Велика книга маленьких мишачих пригод. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2015. — 184 с. Переклала Людмила Нор
    • Мануель і Діді. Друга велика книга маленьких мишачих пригод. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. — 184 с. Переклала Людмила Нор
    • Велика книга про Коко і Кірі. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2020. — 136 с. Переклала Людмила Нор
  • Ульріке Мочіуніг
    • У пошуках щастя!. — К.: Дж. Дж. Агенція ГМБХ Україна, 2012. 36 с. Переклав Ігор Андрущенко
  • Роберт Музіль
    • Гріджія. — «Всесвіт» № 7, 1999. Переклав Олександр Плевако
    • Сум'яття вихованця Терлеса. — Київ: Юніверс, 2001. 208 с. Переклав Юрко Прохасько
    • Людина без властивостей. Книга I. — Київ: Видавництво Жупанського, 2010. 416 с. Переклав Олекса Логвиненко
    • Людина без властивостей. Книга II. Київ: Видавництво Жупанського, 2010. 368 с. Переклав Олекса Логвиненко
    • Людина без властивостей. Книга III. — Київ: Видавництво Жупанського, 2011. 512 с. Переклав Олекса Логвиненко
    • Дроздиця, Каканія / Антологія австрійської прози ХХ століття. — К.: Темпора, 2014 .
  • Андреас Окопенко
    • [Вірші] / Двадцять австрійських поетів XX сторіччя. — Київ: Юніверс, 1998. Переклав Олег Жупанський
    • [Вірші] / Альманах «Зерна», 2000, ч. 6/7. Переклав Олег Жупанський
    • [Вірші] / Газета «Літературна Україна», 14 грудня 2000. Переклав Олег Жупанський
    • [Вірші] / журнал «Кур'єр Кривбасу», 2002, № 152. Переклав Олег Жупанський
    • Нові поезії. — Париж; Львів; Цвікау: Зерна, 2000. Переклав Анатолій Мойсієнко
    • Вибране — Київ: Фенікс, 2006. Переклав Анатолій Мойсієнко
    • Галузки з віденського саду / З чернігівських садів. Нові сонети і верлібри. — Умань: Софія, 2008. Переклав Анатолій Мойсієнко
  • Лео Перуц
    • Майстер судного дня. — Львів: Піраміда, 2012, с. 140. . Переклав Володимир Кам'янець
  • Мартін Поллак
    • Мрець у бункері: Історія мого батька. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2014. Переклала Неля Ваховська
    • Цісар Америки. Велика втеча з Галичини. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2015. Переклали Л.-П. Стринадюк, Неля Ваховська
    • До Галичини. Про хасидів, гуцулів, поляків і русинів. Уявна мандрівка зниклим світом Східної Галичини та Буковини. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2017. Переклала Неля Ваховська
  • Альфред Польґар
    • Еґон Фрідель, Альфред Польґар. Великий дилетант / Злосливі хлопці = Böse Buben (нім. і укр. мовами) — Чернівці: Книги‑ХХІ, 2014. — 184 с., С. 34–55. Переклав Флоріан Рінеш
    • Еґон Фрідель, Альфред Польґар. Три спроби переднього слова / Злосливі хлопці = Böse Buben (нім. і укр. мовами). — Чернівці: Книги‑ХХІ, 2014. — 184 с.; С. 8–25. Переклав Флоріан Рінеш
  • Фердинанд Раймунд
    • Дівчина з країни фей, або Селянин-мільйонер: [п'єса]. — Івано-Франківськ: «Лілея-НВ», 2005. Переклав Тимофій Гаврилів
  • Крістоф Рансмайр
    • Останній світ. — Київ: Основи, 1994. 208 с. Переклав Олекса Логвиненко
    • Хвороба Кітахари. — Київ: Видавництво Жупанського, 2016.— 328 с. Переклав
  • Ґреґор фон Реццорі
    • Магрібінські історії: анекдоти, жарти, небилиці. Чернівці: Молодий буковинець, 1997. — 175 с. . Переклав Петро Рихло
    • Від порога до порога. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2014. — 328 с. Переклав Петро Рихло
    • Торішній сніг. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2014. — 328 с. . Переклав Петро Рихло
  • Александер Рода Рода
    • Ревнощі, Золоте серце віденця / Антологія австрійської прози. — К.: Темпора 2014
  • Йозеф Рот
    • Йов: Роман простого чоловіка; Фальшива вага: Історія одного айхмістра — Київ: Критика, 2010. Переклав Юрко Прохасько
    • Білі міста. — К.: Смолоскип, 1998. 216 с. . Переклав Ігор Андрущенко
    • Марш Радецького. — К.: Юніверс, 2000. Переклала Євгенія Горева
    • Гебреї у мандрах. — К.: РИФ, 2003. 84 с. Переклав Ігор Андрущенко
    • Фальшива вага. — Л.: ВНТЛ-Класика, 2005. Переклав Юрко Прохасько
    • Тріумф краси. — Л.: ВНТЛ-Класика, 2006. Переклав Тимофій Гаврилів
    • Готель «Савой». — Л.: ВНТЛ-Класика, 2006. Переклав Юрко Прохасько
    • Йов; Фальшива вага. — К.: Критика, 2010. Переклав Юрко Прохасько
    • Вибране. — К.: Український письменник, 2011
    • Марш Радецького, Ціппер та його батько, Гробівець капуцинів. — К.:А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. Переклали Євгенія Горева, Євген Попович, Ігор Андрущенко
    • Бюст цісаря, Його ц. к. Величність / Антологія австрійської прози. — К.: Темпора, 2014. .
    • Погруддя цісаря (2013). Переклав
    • Павутина (2013). Переклав Євген Очеретяний [ 10 березня 2014 у Wayback Machine.]
    • Мандрівник. Переклав Євген Очеретяний [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  • Ґеорґ Тракль
    • Твори. — Львів: Просвіта, 1997. Переклав Тимофій Гаврилів
    • Себастянові снию — Львів: ВНТЛ-Класика, 2004. Переклав Тимофій Гаврилів
    • У збірці «Концерт для єдиної слухачки». — Полтава: Eisenturm, 2014. Переклав Максим Солодовник
    • У збірці «Забігаючи на край ночі. Ч. 1». — Полтава: Eisenturm, 2017. Переклав Максим Солодовник
  • Францобель
    • Приборкання норовливої по-віденськи. [П'єса]. Переклав Іван Мегела
  • Карл Еміль Францоз
    • Боротьба за право [ 19 травня 2020 у Wayback Machine.]. — Чернівці: Народна бібліотека, 1910. Переклав із російської Михайло Атаманюк
    • Боротьба за право, 1913. Переклала М. Загірня
    • Тарас Шевченко / Світова велич Шевченка. — Т. 3. — К., 1964.
    • За правду. — Ужгород: Карпати, 1982, — 480 с. Переклали Леонід Горлач і Борис Савченко
    • Поезії / Поезія: Альманах. — Київ, 1989, № 2. — С.171-174. Переклав
    • Ucrainica: культурологічні нариси. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2010. — 292 с. Переклав Петро Рихло
    • / Антологія австрійської прози. — К.: Темпора 2014 .
  • Еґон Фрідель
    • Еґон Фрідель, Альфред Польґар. Ґете на іспиті. — Чернівці: Книги — XXI, 2014. — 36 с. Переклала
    • Еґон Фрідель, Альфред Польґар. Злосливі хлопці = Böse Buben. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2014. — 183 с. Текст укр., нім. — . Переклали Лариса Олексишина, Флоріан Рінеш, та інші
  • Барбара Фрішмут
    • Жінка в місячному сяйві. — Київ: Дніпро, 1987 р. Переклала Галина Сварник
    • Щастя: [оповідання] / Австрійська читанка / Антологія австрійської літератури ХХ ст. — «Літопис», 2005, . Переклав Володимир Кам'янець
    • Капітан / Антологія австрійської прози. — К.: Темпора 2014 . Переклав
    • Фігаро розлучається / Оповідки віденського лісу. — К.: Юніверс, 2005. — 178 с. . Переклав Іван Мегела
  • Стефан Цвейг
    • Ґувернантка. — Львівський тижневик «Діло», 1930-ті роки. Переклав Василь Софронів-Левицький
    • Лист незнайомої. — Львів: Ізмарагд; Київ: Західна Україна, 1928. 102 стор. Переклав Василь Бобинський
    • Амок. — Львів: Ізмарагд; Київ: Західна Україна, 1928. 72 стор. Переклав Василь Бобинський
    • Оповідання в сутінках / Сучасна чужоземна новела: Альманах. — Київ: ДВУ, 1928. 179 стор. Переклав Освальд Бургардт
    • Збірник творів. — Київ: Західна Україна, 1929
    • Новели. — Київ: Сяйво, 1929. 249 стор. Переклала Галина Яр
    • Лист незнайомої, Амок, Вуличка в місячному світлі, Згасле серце. — Київ: Дніпро, 1968. — 184 стор. Переклав Василь Бобинський
    • Гувернантка (переклала Ірина Стешенко); Страх (Ірина Стешенко); Амок (Василь Бобинський); Лист незнайомої (Василь Бобинський); Вуличка в місячному сяйві (Василь Бобинський); Згасле серце (Василь Бобинський); Невидима колекція (переклав Євген Попович) / Лист незнайомої: новели. — Київ: Дніпро, 1981. 263 с.
    • Пломбований поїзд; Чоловік, що квартирує у шев­ця; Здійснилось…: [оповідання]. Київ: журнал «Всесвіт», № 11 за 1988 рік. Переклав Віталій Коломієць
    • Марія Антуанетта: Портрет пересічності. Магеллан: Людина та її діяння. — Київ: Дніпро, 1991. 590 с. . Переклали Петро Таращук, Іван Сойко
    • Марія Антуанета: [роман]. — Київ: «Основи», 2007. 576 стор. . Переклав Петро Таращук
    • Чародій кохання [ 25 лютого 2020 у Wayback Machine.]: [есеї] / Любовні пригоди: Мемуари / Дж. Казанова. — К.: Ред. газ. «Вісті Центр, спілки споживчих товариств України», 1993. — 144 с. . Переклали з французької та німецької: Юрій Кузнецов і Микола Шудря
    • Жозеф Фуше: Портрет політичного діяча. — Київ: Основи, 2000. 285 с. . Переклав Петро Таращук
    • Новели. — Харків: Ранок-НТ, 2003. 240 с.
    • Лист незнайомої. — Харків: Фоліо; Київ: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Нац. акад. наук України, 2010. 411 с. (Бібліотека світової літератури). (передрук 2014 ). Переклали Ірина Стешенко, Наталя Сняданко, Василь Бобинський
    • Стефан Цвейг. Лист незнайомки; Згасле серце; Амок; Страх: [новели]. — Київ: Знання, 2016. 222 стор. . Переклали Галина Яр, Василь Бобинський, Ірина Стешенко
    • Зоряні миті людства: [новели]. — Харків: Фоліо. 2017. 512 стор. . Переклали: Василь Бобинський, Наталя Сняданко, Ірина Стешенко, Петро Таращук
    • Весна в Пратері, Забуті мрії / Антологія австрійської прози. — К.: Темпора, 2014. .
    • Новели [паралельно текст українською та німецькою]. — Харків: Фоліо, 2006. — 223 с.
    • Марія Стюарт: [літературний переказ за мотивами роману С. Цвейга]: І. Бондар-Терещенко. — Харків: Фактор, 2007. — 111 с.
  • Пауль Целан
    • Меридіан серця: поезії. — Чернівці: Прут, 1993. — 152 с. — нім., укр. Переклав Петро Рихло
    • Поезії: антологія українського перекладу. — Чернівці: Букрек. — 2001. — 224 с. — укр., нім. Переклали Петро Рихло і Сергій Жадан
    • Інґеборґ Бахман / Пауль Целан. Пора серця. Листування. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2012. — 416 с. Переклали Лариса Цибенко та Петро Рихло
    • Мак і пам'ять. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2013. — 148 с. Переклав Петро Рихло
    • Від порога до порога. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2014. — 132 с. Переклав Петро Рихло
    • Світлотиск. — Чернівці: Meridian Czernowitz, 2014. — 136 с. . Переклав Сергій Жадан
    • Мовні Ґрати. — Чернівці: Meridian Czernowitz, 2015. — 132 с. . Переклав Петро Рихло
    • Нічийна Троянда. — Чернівці: Meridian Czernowitz, 2015. — 209 с. . Переклав Петро Рихло
    • Злам Подиху. — Чернівці: Meridian Czernowitz, 2016. — 224 с. . Переклав Петро Рихло
  • Артур Шніцлер
    • Передбачення долі. — Чернівці: Молодий буковинець, 2001. Переклали Іван Мегела і Борис Грінченко
    • Маскарад прихованих бажань: [новели, оповідання, п'єси] — Київ: Видавець Карпенко В. М., 2014. — 888 с. Переклав Іван Мегела
    • Секундант, Чужа / Антологія австрійської прози. — К.: Темпора, 2014. .
    • Повернення Казанови. Царство снів. — Х.: Фоліо, 2018. . 224 с. Переклала Наталія Іваничук
  • Манес Шпербер
    • Господні водоноси. — Чернівці: Молодий буковинець, 2000. — 215 с. Переклав Петро Рихло
    • Хурбан, або Незбагненна певність: есеї. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2009. — 267 с. Переклав Петро Рихло
  • Бернд Шухтер
    • Пора вітрів. Чернівці: Книги-ХХІ. 2016. 151 стор. . Переклала Олександра Григоренко

Див. також

Література

  • Fritz Martini: Deutsche Literaturgeschichte. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. 19., neu bearbeitete Auflage. Kröner, Stuttgart 1991, (Lizenzausgabe beim Kölner KOMET-Verlag 2003, ) (Standardwerk).
  • Viktor Žmegac (Hrsg.): Kleine Geschichte der deutschen Literatur. Von den Anfängen bis zur Gegenwart. Marix, Wiesbaden 2004, .
  • Wynfrid Kriegleder: Eine kurze Geschichte der Literatur in Österreich. Menschen — Bücher — Institutionen. Praesens, Wien 2011,
  • Klaus Zeyringer und Helmut Gollner: Eine Literaturgeschichte: Österreich seit 1650., Studien-Verlag, Innsbruck 2012,
  • Herbert Zeman (Hrsg.): Literaturgeschichte Österreichs. von den Anfängen im Mittelalter bis zur Gegenwart. 2., überarbeitete und aktualisierte Auflage. Rombach, Freiburg im Breisgau 2014,

Geschichte der Literatur in Österreich von den Anfängen bis zur Gegenwart, hrsg. von Herbert Zeman, Akademische Druck- und Verlagsanstalt, Graz 1994ff (7 Bände geplant, bisher erschienen)

  • Band 1: Die Literatur des Früh- und Hochmittelalters in den Bistümern Passau, Salzburg, Brixen und Trient von den Anfängen bis zum Jahre 1273 von Fritz Peter Knapp, Graz 1994, .
  • Band 2: Die Literatur des Spätmittelalters in den Ländern Österreich, Steiermark, Kärnten, Salzburg und Tirol von 1273—1439 von Fritz Peter Knapp
    • Halbband 1: Die Literatur in der Zeit der frühen Habsburger bis zum Tod Albrechts II. 1358, Graz 1999, .
    • Halbband 2: Die Literatur zur Zeit der habsburgischen Herzöge von Rudolf IV. bis Albrecht V. (1358—1439), Graz 2003, .
  • Band 7: Das 20. Jahrhundert, hrsg. von Herbert Zeman mit Beiträgen von Walter Zettl, Joseph P. Strelka, Ernst Fischer, Wolfgang Kraus und Herbert Zeman, Graz 1999, .

Geschichte der deutschen Literatur von den Anfängen bis zur Gegenwart. Begründet von Helmut de Boor und Richard Newald. Beck, München 1971– (12 Bände geplant, erschienene Bände und Teilbände teilweise in neuerer Bearbeitung)

  • Band 1: Die deutsche Literatur von Karl dem Großen bis zum Beginn der höfischen Dichtung: 770—1170. 9. Auflage, bearbeitet von Herbert Kolb. Beck, München 1979, .
  • Band 2: Die höfische Literatur: Vorbereitung, Blüte, Ausklang; 1170—1250. 11. Auflage, bearbeitet von Ursula Hennig. Beck, München 1991, .
  • Band 3: Die deutsche Literatur im späten Mittelalter.
    • Teil 1: Zerfall und Neubeginn: 1250—1350. 5., neubearbeitete Auflage, neubearbeitet von Johannes Janota. Beck, München 1997, .
    • Teil 2: Reimpaargedichte, Drama, Prosa. Herausgegeben von Ingeborg Glier. Beck, München 1987, .
  • Band 4: Die deutsche Literatur vom späten Mittelalter bis zum Barock.
    • Teil 1: Das ausgehende Mittelalter, Humanismus und Renaissance: 1370—1520. 2. Auflage, Neubearb. von Hedwig Heger. Beck, München 1994, .
    • Teil 2: Das Zeitalter der Reformation: 1520—1570. Bearbeitet von Hans Rupprich. Beck, München 1973, .
  • Band 5: Die deutsche Literatur vom Späthumanismus zur Empfindsamkeit: 1570—1750. Unveränderter Nachdruck der 6., verbesserten Auflage. Mit einem bibliographischen Anhang. Beck, München 1975, .
  • Band 6: Von Klopstock bis zu Goethes Tod.
    • Teil 1: Aufklärung, Sturm und Drang, frühe Klassik: 1740—1789. Von Sven Aage Jørgensen, Klaus Bohnen, Per Øhrgaard. Beck, München 1990, (Sonderausgabe 1999; früher unter dem Titel: Richard Newald: Ende der Aufklärung und Vorbereitung der Klassik; später auch unter dem Titel: Sven Age Jørgensen: Aufklärung, Sturm und Drang, Frühe Klassik).
  • Band 7: Die deutsche Literatur zwischen Französischer Revolution und Restauration.
    • Teil 1: Das Zeitalter der Französischen Revolution: 1789—1806. 2., neubearbeitete Auflage, bearbeitet von Gerhard Schulz. Beck, München 2000, .
    • Teil 2: Das Zeitalter der Napoleonischen Kriege und der Restauration: 1806—1830. Bearbeitet von Gerhard Schulz. Beck, München 1989, .
  • Band 9: Geschichte der deutschsprachigen Literatur.
    • Teil 1: 1870–1900: von der Reichsgründung bis zur Jahrhundertwende. Bearbeitet von Peter Sprengel. Beck, München 1998, .
    • Teil 2: 1900–1918: von der Jahrhundertwende bis zum Ende des Ersten Weltkriegs. Bearbeitet von Peter Sprengel. Beck, München 2004, .
  • Band 12: Geschichte der deutschen Literatur von 1945 bis zur Gegenwart. Herausgegeben von Wilfried Barner. Beck, München 1994, .
  • Die deutsche Literatur. Ein Abriss in Text und Darstellung. Reclam, 2000, (insgesamt 17, auch einzeln erhältliche Bände zu verschiedenen Epochen).
  • Anthony Bushell, Dagmar Košt’álová (Hrsg.): Von außen betrachtet. Österreich und die österreichische Literatur im Spiegel der Auslandsrezeption (= Wechselwirkungen. Bd. 13). Peter Lang, Bern u. a. 2007, .
  • Anne Dippel: Dichten und Denken in Österreich. Eine literarische Ethnographie, Turia + Kant, Wien 2015,
  • Ernst Fischer (Hrsg.): Hauptwerke der österreichischen Literatur. Einzeldarstellungen und Interpretationen. Kindler, München 1997, .
  • Klaus Kastberger: Vom Eigensinn des Schreibens. Produktionsweisen moderner österreichischer Literatur. Sonderzahl, Wien 2007, (Vorwort auf academia.edu [ 23 жовтня 2021 у Wayback Machine.]).
  • Katrin Kohl, Ritchie Robertson (Hrsg.): A History of Austrian Literature 1918—2000. Camden House, Rochester NY 2006, .
  • Gerald Nitsche: Österreichische Lyrik und kein Wort Deutsch. Haymon, Innsbruck 1990.
  • Rudolf Kraus: Literatur-Vade me cum. Ein literaturkritischer Streifzug durch die österreichische Literaturlandschaft von den 1990er Jahren bis heute. Edition Roesner, Maria Enzersdorf 2006, .

Sagen

  • Käthe Recheis (Hrsg.): Sagen aus Österreich. Carl Ueberreuter Verlag, Wien 2001, .
  • Reimund Hinkel: Wien an der Donau. Der große Strom, seine Beziehungen zur Stadt und die Entwicklung der Schiffahrt im Wandel der Zeiten. Wien 1995.
  • Claudio Magris: Danube. Verlag Farrar Straus & Giroux, .
  • Péter Esterházy: Donau abwärts. Residenz, 1992.
  • Armin Eidherr: Du fragtest nach den Dichtern … (Jiddische Kultur in Österreich). In: Nitsche: Österreichische Lyrik und kein Wort Deutsch, S. 37–46.
  • Armin Eidherr: Auf stillem Pfad … Jiddische Schriftsteller in Wien. Dossier in: Literatur und Kritik, Nr. 273/274. Salzburg April 1993, S. 47–83.
  • Helmuth Schönauer: Essig und Oel. Materialien zur Tiroler Gegenwartsliteratur. Innsbruck 1988, .
  • Helmuth Schönauer: Rotz und Wasser. Materialien zur Tiroler Gegenwartsliteratur 1988—1999. Innsbruck 1999, .
  • Helmuth Schönauer: Blitz und Koma. Materialien zur Tiroler Gegenwartsliteratur 2000—2014. Innsbruck-Wien 2014, .
  • Christine Rigler. Forum Stadtpark: die Grazer Avantgarde von 1960 bis heute. — Böhlau, 2002
  • Susanne Blumesberger: Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen. 2 Bände. Böhlau, Wien 2014. Digitalisate auf den Seiten der OAPEN Library: Band I (A-K) [ 3 червня 2018 у Wayback Machine.], Band II (M-Z).
  • Horst Dieter Schlosser: dtv-Atlas Deutsche Literatur. dtv, 2002, .
  • Gunter E. Grimm und Frank Rainer Max (Hrsg.): Leben und Werk deutschsprachiger Autoren vom Mittelalter bis zur Gegenwart. Reclam, 1993, (auch in Einzelausgaben zu verschiedenen Epochen erhältlich).
  • Gerhard Rühm (Hrsg.): Die Wiener Gruppe, Achleitner, Artmann, Bayer, Rühm, Wiener. Rowohlt, Reinbek 1985, .
  • Peter Weibel (Hrsg.): die wiener gruppe. a moment of modernity 1954—1960 / the visual works and actions. Springer, Wien & New York 1997. In: Ausstellungskatalog Biennale di Venezia 1997.
  • Michael Backes: Experimentelle Semiotik in Literaturavantgarden. Über die Wiener Gruppe mit Bezug auf die Konkrete Poesie. Wilhelm Fink Verlag, München 2001, .
  • Thomas Eder, Juliane Vogel: «verschiedene sätze treten auf». Die Wiener Gruppe in Aktion. Zsolnay, Wien 2008, , Profile. Magazin des Österreichischen Literaturarchivs der Österreichischen Nationalbibliothek, Bd. 15.
  • Gerhard Fuchs: Avantgardismus in den fünfziger Jahren: die Wiener Gruppe: In: Hubert Lengauer (Hrsg.): «Abgelegte Zeit»? Österreichische Literatur der fünfziger Jahre. Wien 1992.
  • Klaus Kastberger: Wien 50/60. Eine österreichische Avantgarde. In: The 1950s. Art and Art Appreciation in Vienna, Springer 2009, S. 35–46. Online auf academia.edu (deutsch/englisch)
  • Wolfgang Gratzer: Wiener Gruppe. In: Oesterreichisches Musiklexikon. Online-Ausgabe, Wien 2002 ff., ; Druckausgabe: Band 5, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 2006, .
  • Євніна О. Дожовтнева та радянська українська література за рубежами СРСР. К., 1956
  • Затонский Д. Австрийская литература в XX столетии. М., 1985
  • Михайлюк В. Листи Вільгельма Горошовського до Михайла Коцюбинського. «Українське літературознавство», 1978, в. 31
  • Нагірний М. Творчість Райнера Марії Рільке в ракурсі української тематики. «Українське літературознавство», 1985, в. 45
  • Наливайко Д. Українська тема в творчості К.-Е. Францоза. В кн.: Францоз К.-Е. За правду. Ужгород, 1982
  • Нечепорук Е. И. Австрийская и швейцарская литературы 1871—1917 годов. В кн.: Зарубежная литература XX века (1871—1917). М., 1979
  • Нечепорук Е. И. Австрийская литература конца XIX — начала XX века в ее связях с философскими и идейными течениями времени. В кн.: Национальная специфика произведений зарубежной литературы XIX—XX веков. Иваново, 1982
  • Нечепорук Е. И. Литература Австрии и Швейцарии. В кн.: История зарубежной литературы XX века. 1917—1945. М., 1984
  • Погребенник Я. Шевченко німецькою мовою. К., 1973
  • Слободкин Г. С. Венская народная комедия XIX века. М., 1985

Примітки

  1. Колектив авторів. Австрійська література // Українська Літературна Енциклопедія / Відповідальний редактор Ігор Дзеверін. — Київ : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії імені Миколи Бажана, 1988. — Т. І. — С. 20–21. — .
  2. Hugo von Hofmannsthal: Bemerkungen, zitiert nach: Hugo von Hofmannsthal: Gesammelte Werke in Einzelausgaben, Band „Prosa IV“, 1966, S. 101–106
  3. Дмитро Затонський. «Чи існує австрійська література?» // «Шлях через ХХ століття (Статті про німецькомовні літератури)». — Київ, 1978. — С. 255.
  4. . Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
  5. Коллектив авторов. Австрийская литература // Большая советская энциклопедия / Редактор А. М. Прохоров. — третье издание. — Москва : «Советская энциклопедия», 1969—1978, 1969. — Т. І. — С. 106—108.
  6. . Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 8 травня 2020.
  7. . Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 2 червня 2020.
  8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2016.
  9. . Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  10. Strnad: Rezeption, 1996, S. 109f
  11. Alfred A. Strnad: Die Rezeption von Humanismus und Renaissance in Wien. In: Winfried Eberhard, Alfred A. Strnad (Hrsg.): Humanismus und Renaissance in Ostmitteleuropa vor der Reformation (= Forschungen und Quellen zur Kirchen- und Kulturgeschichte Ostdeutschlands; 28). Köln 1996, S. 71–135, dort 80f
  12. . Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 8 травня 2016.
  13. . Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 20 травня 2022.
  14. Див. Zensur [ 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] in: Austria-Forum, das Wissensnetz
  15. Franz Haas (6 березня 2015). . nzz.ch. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 6 травня 2020. {{}}: Проігноровано невідомий параметр |access= ()
  16. Historische Kommission des Börsenvereins des deutschen Buchhandels (Hg.): Archiv für die Geschichte des Buchwesens, Bd. 53, Frankfurt/Main 2000 S. 51f
  17. Helmut Wohnout: Politischer Katholizismus und Antisemitismus. in: Gertrude Enderle-Burcel/Ilse Reiter-Zatloukal (Hg.): Antisemitismus in Österreich 1933—1938. Böhlau Verlag, Wien-Köln-Weimar 2018 S. 167—194 hier S. 181
  18. Уперше цей зневажливий вираз (походить від скорочення німецьких слів Blut і Boden — «кров» і «земля») вжив Томас Манн у своєму щоденнику за 1934 рік. Див. Das Wort. Literarische Monatsschrift 1938. Heft 1/3, S. 144
  19. . Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 20 травня 2022.
  20. Vgl. Gerhard Rühm, 1997
  21. http://www.ubu.com/papers/ruhm_vienna.html [ 19 лютого 2020 у Wayback Machine.] on the dating and the early history
  22. Vgl. Eintrag im basisarchiv: kunst.
  23. http://www.basis-wien.at/avdt/htm/033/00060449.htm [ 16 квітня 2022 у Wayback Machine.] basis-wien.at | Article in German: Avantgarde der neuen Freiheit ( of the new freedom)
  24. Vgl. Der Standard, 06.06.2003
  25. Thomas Eder and Juliane Vogel, 2008
  26. Peter Weibel, 1997
  27. Gerhard Rühm, 1985
  28. F. Achleitner and W. Fetz, 1998
  29. Michael Backes, 2001
  30. . Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 25 травня 2020.
  31. Gerhard Ruiss, Johannes Vyoral: Die Freiheit zu sehen wo man bleibt — Erster österreichischer Schriftstellerkongreß. Dokumentation 6.–8. März 1981. Autorensolidarität, Wien 1982.
  32. Siehe auch Klaus Zeyringer: Österreichische Literatur seit 1986 [ 12 березня 2019 у Wayback Machine.] und Wendelin Schmidt-Dengler: Österreichische Gegenwartsliteratur ab 1990 [ 12 березня 2019 у Wayback Machine.] im eLibrary Projekt [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Literature of Austria

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Avstrijska literatura nim Osterreichische Literatur ce literatura sho rozvivalasya perevazhno na grunti pivdennoyi grupi dialektiv nimeckoyi movi skladova chastina avstrijskoyi kulturi Etnichna karta Avstro UgorshiniViznachennyaPonyattya avstrijska literatura neodnoznachne j spirne Temporalne i teritorialne rozmezhuvannya yiyi z nimeckoyu nechitki osoblivo v davnih chasah U shirokomu rozuminni ce perevazhno nimeckomovna literatura predstavniki yakoyi tisno pov yazani z Avstriyeyu pohodzhennyam gromadyanstvom miscem prozhivannya tematikoyu tvoriv U vuzkomu rozuminni literatura yaku vid 1918 roku tobto vid chasu rozpadu Avstro Ugorshini tvorili i tvoryat gromadyani novitnoyi Avstriyi nimeckoyu ta slovenskoyu yak ot Flor yan Lipush i Maya Gaderlap movami Bilshist suchasnih literaturoznavciv vvazhaye sho cya literatura yak taka vidililas iz zagalnonimeckoyi na pochatku XIX stolittya koli rozpalasya Svyashenna Rimska Imperiya j utvorilasya Avstrijska Imperiya Deyaki avtoriteti vvazhali avstrijsku literaturu skladovoyu chastinoyu nimeckoyi Avstrijskij pismennik Gugo fon Gofmannstal vzagali ne viznavav ponyattya avstrijska literatura yak takogo Zreshtoyu yak meni zdayetsya vsi mirkuvannya zapolitizovanogo harakteru v yakih idetsya pro fenomen Avstriyi neminuche zvodyatsya do fikciyi avstrijskoyi muziki j avstrijskoyi literaturi yakih poprostu nemaye Ye tilki nimecka muzika j nimecka literatura do yakih nalezhat tvori avstrijskih avtoriv Tozh ci ponyattya mayut stosuvatisya tilki zagalom uzyatoyi nimeckoyi naciyi takim sposobom yak kolis yiyi predstavlyala Svyashenna Rimska imperiya Originalnij tekst nim Denn darauf scheinen mir letztlich alle Betrachtungen uberpolitischer Art welche sich mit dem Phanomen Osterreich beschaftigen hinauslaufen zu mussen die Fiktion einer osterreichischen Musik einer osterreichischen Literatur alles das gibt es nicht es gibt nur eine deutsche Musik und eine deutsche Literatur und in dieser die von Osterreichern hervorgebrachten Werke Denn diese Begriffe haben nur mit der gesamten deutschen Nation zu tun wie sie einst im Heiligen Romischen Reich reprasentiert war U statti Chi isnuye avstrijska literatura Dmitro Zatonskij stverdiv Avstrijska literatura isnuvala avstrijska literatura isnuye Ce svoyeridnij specifichnij kulturnij region povnij superechnostej ale zh niyak ne pozbavlenij znachimosti I vin ne poglinayetsya literaturoyu nimeckoyu ne rozchinyayetsya v nij Vidomi fahivci de i de opublikuvavshi semitomnu Istoriyu avstrijskoyi literaturi tim samim datuvali yiyi viniknennya seredinoyu VIII stolittya U radyanskomu literaturoznavstvi oficijnij poglyad na avstrijsku literaturu zminyuvavsya U 1930 h rokah literaturoznavci Rozaliya Shor Boris Purishev A Lavreckij Josip Frenkel i A Zaprovska vvazhayut yiyi skladovoyu chastinoyu nimeckoyi literaturi a pislya Drugoyi svitovoyi vijni Serafima Shlapoberska i N B Veselovska vislovlyuyut dumku pro yiyi okremishnist i podayut XI XII stolittya yak chas viniknennya avstrijskoyi literaturi Za Yuriyem Arhipovim 1987 rik avstrijska literatura ostatochno viddililasya vid nimeckoyi na zlami XVI i XVII stolit a pered tim vidriznyalasya vid neyi tilki miscevim koloritom Literaturoznavec zauvazhiv pro vidminnist avstrijskoyi literaturi vid zagalnonimeckoyi Bezumovno avstrijsku literaturu tvoryat zdebilshogo po nimeckomu ale cherez istorichni ta socialni umovi vona pidporyadkovuyetsya zovsim inshim zakonam zokrema v carini chistoyi formi i zmistu Originalnij tekst nim Die Literatur aus Osterreich ist gewiss zum uberwiegenden Teil in deutscher Sprache abgefasst aber sie gehorcht auf Grund der historischen und gesellschaftlichen Rahmenbedingungen ganz anderen Gesetzen auch im Bereich der reinen Form und des Inhalts Cherez politichni ta socialno kulturni umovi postavali vidminnosti avstrijskoyi literaturi vid inshih nimeckomovnih Avtoritarne pravlinnya imperatoriv velikij vpliv katolicizmu yak derzhavnoyi religiyi neznachni naslidki Reformaciyi efektivna diyalnist byurokratichnogo aparatu ta cenzuri vse ce spriyalo izolovanosti vid reshti nimeckih derzhav Istotnim chinnikom bula cenzura Kontrolyuyuchi zmist beletristichnih tvoriv chi scenichnih postanovok vona tim samim vplivala na vibir tematiki avtoriv Zasudzhuvalisya vsi sprobi navit nenavmisni zobraziti dinastiyu Gabsburgiv u poganomu svitli Napriklad Franc Grillparcer odin iz najznachnishih avstrijskih pismennikiv XIX stolittya cherez veliki problemi z cenzuroyu musiv u rozkviti tvorchosti pripiniti literaturnu diyalnist Na rozvitok avstrijskoyi literaturi i na yiyi osoblivosti suttyevo vplinula bagatonacionalnist u derzhavi Nimeckomovni avstrijci zhili poryad iz bosnijcyami italijcyami polyakami rumunami slovakami slovencyami ugorcyami ukrayincyami horvatami j chehami Osoblivosti vidobrazhalisya zokrema v tematici j movnij zabarvlenosti tvoriv napisanih chi to literaturnoyu nimeckoyu chi to odnim iz bavarskih dialektiv Gans Karl Artmann Ernst Yandl i Jogann Nestroj Usi ci faktori zumovili deyaki dosit znachni vidminnosti mizh nimeckoyu ta avstrijskoyu literaturoyu Avstrijskim avtoram porivnyano z nimeckimi dovodilosya poslugovuvatis inshim arsenalom literaturnih zasobiv Opisuyuchi svit i dijsnist voni chastishe vdavalisya do ezopivskoyi movi do istorichnogo j magichnogo anturazhu ohochishe vprovadzhuvali elementi fantastichnogo nerealnogo j kazkovogo Chislenni vidatni avstrijski avtori buli daleki vid zasad realizmu yak ot Gustav Majrink Alfred Kubin Franc Kafka Gugo fon Gofmanstal Fric fon Gercmanovski Orlando 1877 1954 Peter Margingter 1934 2008 i Gerbert Rozendorfer 1934 2012 PeredistoriyaRannye serednovichchya blizko 750 1170 Ditmar fon Ajst Ilyustraciya z Vajngartenskogo rukopisu datovanogo oriyentovno 1310 1320 rokom U rannomu serednovichchi poeziya bula majzhe cilkovito usnoyu Z ciyeyi prichini vtracheno yiyi znachnij plast Osvita i kultura rozvivalisya perevazhno v monastiryah tomu bilshist rukopisiv sho dijshli do nashih dniv maye religijne priznachennya Rizni dzherela vkazuyut na te sho v toj chas nabuli poshirennya zhanri priznacheni peredavati istorichni tradiciyi geroyichni rozpovidni j velichalni pisni a takozh lirichno folklorni zhanri tancyuvalni ta lyubovni pisni zhalobni plachi j zaklinannya Mozhna stverditi sho pershi parostki nimeckomovnoyi literaturi z yavilis u chasi pravlinnya Karolingiv Ci perevazhno perekladeni z latini zrozumiloyu prostim lyudyam movoyu teksti buli faktichno molitvami u poetichnij formi zvernenimi zokrema j do Divi Mariyi yaki mali na meti pokayannya spasinnya ta zcilennya dushi Taki tvori uspishno rozvivalisya j poshiryuvalis u chasi Saksonskoyi ta na pochatku Salichnoyi dinastij Okremi tvori chasto duzhe riznoridni pomisheno v tak zvanih zbirnih manuskriptah Najstarishij iz vidomih ce Videnske blagoslovennya psiv kinec IX pochatok X stolittya Do takih zbirok nalezhat Staronimeckij genezis kinec XII stolittya i Millshtattivskij rukopis blizko 1200 roku Avtori bilshosti davnih tekstiv nevidomi Vidomo sho za perekazami na teritoriyi suchasnoyi Avstriyi tvorila nimeckoyu movoyu na religijnu tematiku duhovni virshi Zhittya Hrista Antihrist i Strashnij sud najstarsha iz cih znanih avtoriv Ava blizko 1060 7 lyutogo 1127 Do nih nalezhav Kyurenberg seredina XII stolittya odin iz pershih predstavnikiv minezangu Pravdopodibno sho ce buv nizhnoavstrijskij licar yakij pohodiv iz oblasti ninishnogo Linca Ce takozh minezinger Ditmar fon Ajst sho zhiv u XII stolitti i druga polovina XII stolittya jmovirno chernec monastirya v Melku Jogo satirichno zabarvleni tvori yak ot virshi Pro zhittya duhovenstva i Nagaduvannya pro smert stali vershinoyu asketichnoyi literaturi togo chasu Visoke j piznye serednovichchya 1170 1500 Valter fon der Fogelvejde Ilyustraciya z Manesskogo kodeksu Blizko 1300 roku Uprodovzh desyatilit pislya 1150 roku trivav zolotij period nimeckomovnogo krasnogo pismenstva U mayetkah feodalnoyi znati vdoskonalyuvalasya j poshiryuvalasya tak zvana pridvorna literatura za romanskim zrazkom U poeziyi rozvivalisya minezang i shpruh Pri videnskomu dvori Babenbergiv tvorili yakij nadavav narodnih pisennih form licarskomu kultu prekrasnoyi dami i Valter fon der Fogelvejde Toj zokrema pisav shpruhi sho vikrivali papstvo a na pochatku XIII stolittya dosyag vershini v minezangu Na vidminu vid cogo zhanru v Avstriyi pogano prizhivavsya mejsterzang Na francuzkij zrazok Kretyen de Trua u serednoverhnonimeckij poeziyi postayut chislenni pridvorni eposi zokrema anonimna epichna poema Pisnya pro Nibelungiv Yak vvazhayetsya yiyi stvoreno na teritoriyi mizh Passau i Vidnem U zhanri licarskogo romanu ne duzhe poshirenogo v Avstriyi tvorili Genrih fon dem Tyurlin Plash i Korona za motivami Arturiani i Genrih fon Frejberg sho dopisav nezakinchenij roman Tristan Gotfrida Strasburzkogo Vilgelm iz Avstriyi Joganna fon Vyurcburga 1314 lyubovno avantyurnij roman Na tli borotbi za avstrijskij prestol postaye avstrijska istoriografiya pershi istorichni hroniki datovano seredinoyu XIII stolittya Knyazha kniga Avstriyi i XIV stolittyam Avstrijska hronika u virshah Hronika 95 volodariv Odnim iz pershih predstavnikiv byurgerskoyi satirichnoyi literaturi u XIII stolitti stav Shtriker Vin pisav shvanki golovnij geroj yakih pip Amis krutij i projdisvit Pochatkom XIV stolittya datovano shvanki pro popa Kalenberga U comu zh stolitti Genrih Tejhner svoyimi bajkami ta shpruhami vismiyuvav aristokrativ i spivchuvav prostim lyudyam Osnovu serednovichnoyi avstrijskoyi literaturi takozh stanovlyat teatralizovani postanovki duhovni i svitski Inscenizaciyi Strastej Hristovih masnichni vistavi ta inshi riznomanitni misteriyi buli osoblivo poshireni v alpijskih dolinah Cya tradiciya rozvivalas i v chasah baroko Na pochatku XIV stolittya licediyi stavlyat sceni pobutovogo zmistu Nabiraye populyarnosti virshovana komediya geroyem yakoyi vistupaye poet Nejdgart fon Royental a v XV stolitti anonimni komediyi Pro nedobrih zhinok i Aristotel U ci chasi Jogann fon Tepl napisav dramatichnij dialog Orach i smert Do vidatnih literatoriv cogo periodu nalezhat zokrema Nejdgart fon Royental persha polovina XIII stolittya tvoriv zokrema j pri dvori Fridriha Drugogo Odin iz najuspishnishih todishnih avtoriv pisen tvorec zhanru tak zvanoyi silskoyi pridvornoyi poeziyi U svoyih tvorah vin kritichno zobrazhav selyanske seredovishe spivchuvav obmanutim divchatam i zasudzhuvav zradlivih parubkiv Burggraf fon Linc XIII stolittya pohodiv iz karintijskoyi shlyahti Avtor dvoh pobutovih pisen sho mistyatsya u Manesskomu kodeksi Yans der Enikel buv videnskij patricij poet i litopisec kincya XIII stolittya pomer pislya 1302 roku vidomij Svitovoyu hronikoyu Weltchronik tobto istoriyeyu vsogo svitu yaka skladayetsya z blizko 30 000 rimovanih strof serednoverhnonimeckoyu movoyu Verner Sadivnik druga polovina XIII stolittya Pisav bajki satirichni j pobutovi virshi Stvoriv virshovanu povist Selyanin Gelmbreht Meier Helmbrecht pershij socialno kritichnij tvir pro selo Ce zabarvlena religijno moralizatorskim vidtinkom opovid pro molodogo selyanina yakij zahotivshi stati licarem priyednavsya do licariv rozbijnikiv i zaznav velikogo liha Frejdank Fridank jmovirno vihidec iz mishanskogo seredovisha urodzhenec Shvabiyi abo Tirolyu Narodivsya v kinci XII stolittya Napisav zbirku didaktichnih shpruhiv U 1228 1229 buv uchasnik hrestovogo pohodu Fridriha Drugogo Pravdopodibno pomer 1233 roku v Kajsgejmi povertayuchis iz Veneciyi Brat Verner perebuvav u 1225 1250 rokah golovno v Avstriyi j sluzhiv avstrijskim mozhnovladcyam Mav zv yazok iz videnskim korolivskim dvorom Pisav shpruhi poznacheni vplivom Valtera fon der Fogelvejde Gejnrih fon dem Tyurlin poet bavarsko avstrijskogo pohodzhennya vidomij yak avtor avtor eposu Diu Crone Korona blizko 1230 roku Ulrih fon Lihtenshtejn blizko 1200 26 sichnya 1275 minezinger i poet Napisav pershu vidomu nimeckomovnu avtobiografiyu a takozh didaktichnu Zhinochu knizhku Der vrouwen puoch Vid pershoyi osobi opisav sluzhbu shlyahetnij dami j podav svoye zhittya yak zrazok takogo licarskogo sluzhinnya blizko 1377 2 serpnya 1445 jmovirno pohodiv iz Pivdennogo Tirolyu Tvoriv naperedodni epohi Vidrodzhennya Jogo pisni avtobiografichni Zbereglisya napisani na yih tekst originalni melodiyi Naprikinci serednovichchya revolyucijnu rol vidigrav vinahid knigodrukuvannya z nabirnim shriftom Z yavilasya mozhlivist zaminiti dorogij pergament znachno deshevshim paperom Gumanizm Reformaciya i Kontrreformaciya Eleonora Shotlandska Gravyura XVI stolittya Klasichnij gumanizm ce yevropejskij intelektualnij ruh odin iz viznachalnih komponentiv Renesansu yak istorichnoyi j kulturnoyi epohi golovnoyu ideyeyu yakogo bulo polipshennya lyudskoyi prirodi cherez vivchennya antichnoyi literaturi j vidrodzhennya antichnih tradicij Vinik u Florenciyi v seredini XIV stolittya z kincya XV stolittya poshirivsya j na Avstriyu Pershimi aktivnimi predstavnikami ciyeyi techiyi v Tiroli buli Eleonora Shotlandska blizko 1433 1480 i Mikola Kuzanskij yepiskop Briksenskij Eleonora pereklala francuzkij prigodnickij roman Pontus et la belle Sidonie Pontus und Sidonia Pontij i Sidoniya centralnoyu temoyu yakogo ye rozluka zakohanoyi pari j zvilnennya derzhavi vid yazichnickih zagarbnikiv Uzhe v 1450 1452 rokah Kuzanskij podorozhuvav u Nimechchini mayuchi na meti reformuvati cerkvu ta monastiri prosvititi lyudej u pitannyah religiyi Pro ce svidchat zberezheni donini v deyakih cerkvah tablici iz zapisanimi todishnoyu nimeckoyu movoyu molitvami Otche nash i Desyatma Zapovidyami Urodzhenec Gallya Jogannes Fuksmagen blizko 1450 1510 razom zi svoyim priyatelem Florianom Valdaufom 1508 roku zasnuvav u Vidni Haller Stubengesellschaft najdavnishe tirolske kulturnicke tovaristvo yake diye j donini Yak i inshi vplivovi gumanisti Jogann Krahenberger i Berngard Perger vin pracyuvav pri dvori imperatora Maksimiliana Pershogo Z 1437 po 1455 rik viznachnij literator Enea Silvio Pikkolomini zgodom papa Pij II perebuvav zdebilshogo u Vidni Viner Nojshtadti ta Graci U Videnskomu universiteti vin chitav lekciyi pro antichnih poetiv i tim samim spraviv znachnij vpliv na poshirennya idej gumanizmu v Avstriyi U comu zh universiteti z 1497 roku buv profesorom ritoriki ta poetiki Konrad Celtis yakij spriyav propaguvannyu j rozvitku gumanizmu zaohochuvav vivchati latinu j staviti tvori antichnih avtoriv zapisuvati pam yatki narodnogo eposu Zokrema z jogo iniciativi 1501 roku pri comu navchalnomu zakladi zasnovano Kolegium poetiv i matematikiv lat Collegium poetarum et mathematicorum U tvorchosti vin nasliduvav Ovidiya i Goraciya Napisav p yesi Vistava Diani Rapsodiya i svij golovnij tvir Chotiri knigi lyubovi 1502 Plidno pracyuvali dramaturg Volfgang Shmelcl i poeti Benedikt Helidonius ta Kristof fon Shallenberg 1520 roku odin iz bosonogih monahiv propoviddyu zapochatkuvav pershu hvilyu Reformaciyi v Avstriyi U toj zhe chas tudi dijshli 95 tez Martina Lyutera Druga hvilya pripadaye na 1560 ti Comu ruhu spriyav nimeckij teolog poet i kompozitor Joahim Magdeburg 1525 blizko 1587 yakij u 1564 1571 rokah buv pridvornij propovidnik u Dyeri ta Vidni Zokrema u 1558 1566 i 1567 rokah vin opublikuvav knizhki v yakih kritikuvav Rimo katolicku Cerkvu j vitlumachuvav zasadi lyuteranstva Ce vidpovidno Pro starogo i novogo Hrista Sprostuvannya zhahlivih i bogoprotivnih papistskih pomilok ta Viznannya virospovidannya viri i nauki Joahima Magdeburga priznachenogo propoviduvati nimeckij vladi v Raabi sho v Ugorshini 1571 roku vijshla drukom bogosluzhbova kniga nimeckogo vchenogo Davida Hitreusa 1530 1600 i avstrijskogo propovidnika Kristofa Rojtera 1520 1581 Hristiyanska agenda yaku nalezhit vzhivati dvom stanam shlyahti i licarstva v Avstrijskomu ercgercogstvi ponad Ennsom Z boku kontrreformatoriv rozvivalisya taki zhanri yak zhitiya svyatih zbirki legend religijni yezuyitski drami i tak zvana napuchuvalna literatura nim Exempelliteratur Vazhlivu rol vidigrali i Baroko blizko 1600 1720 Dokladnishe Literatura baroko Gottfrid Pregauzer u roli Gansvursta Tridcyatirichna vijna osmanski vijni epidemiyi chumi ta holeri usi ci zhahittya XVII stolittya poryad iz povsyudnim usvidomlennyam geliocentrichnoyi sistemi pobudovi Vsesvitu spriyali stanovlennyu dualistichnoyi osnovi barokovogo svitosprijnyattya na yakij postavali superechnosti mizh pozitivnim i negativnim stavlennyam do zemnogo isnuvannya mizh potyagom do skorominushih radoshiv i do vichnogo blazhenstva Golovnimi oseredkami rozvitku togochasnoyi kulturi buli dvori znati Znachnu rol u postupi yevropejskogo baroko vidigrala Avstriya Uviraznilisya vidminnosti avstrijskoyi ta bavarskoyi literaturi vid pivnichnonimeckoyi yaka perejmala elementi francuzkogo klasicizmu todi yak dvi pershi perebuvali pid vplivom italijskogo ta ispanskogo baroko Ci vidminnosti postali takozh na konfesijnomu grunti u pivnichnih nimeckomovnih regionah perevazhali protestanti u pivdennih katoliki Barokova literatura vidznachalasya shirokim diapazonom zhanriv ta motiviv vid nasliduvannya antichnih zrazkiv do novatorskoyi tvorchosti vid kurtuaznoyi poeziyi do prostolyudnih romaniv vid Lovi mit lat Carpe diem do Marnota marnot lat Vanitas vanitatum U poeziyi z yavivsya novij zhanr prinagidni virshi Prikladami barokovogo eposu mozhut sluguvati licarski ta shahrajski romani Joganna Beera z netipovoyu yak na toj chas risoyu perehodom vid simvolizovanogo do realistichnogo zobrazhennya dijsnosti Poshirenimi formami v prozi stayut pastoralni politichni j shahrajski romani a v poeziyi soneti j epigrami Rozvitok teatru v barokovi chasi prikmetnij poyavoyu specializovanih primishen priznachenih suto dlya vistav i stacionarnoyi sceni yak takoyi Veliki formi drami virazno podilyalisya na religijni j svitski yaki vidznachalisya pompeznistyu Buli duzhe populyarni improvizovani spektakli Komichni de p yesi v Avstriyi pisali Jozef Anton Stranicki Gottfrid Pregauzer Joahim Perinet i Jozef Feliks fon Kurc Prosvitnictvo blizko 1720 1785 Dokladnishe Prosvitnictvo Jogann Baptist fon Alksinger U chasi pered pravlinnyam Mariyi Tereziyi cenzuru vikonuvali v universitetah yakimi keruvali yezuyiti Uprodovzh Kontrreformaciyi literatori i vidavci duzhe osterigalisya zvinuvachennya v yeresi ta vilnodumstvi j unaslidok cogo v knigodrukuvanni Avstriya pomitno vidstavala vid inshih nimeckomovnih zemel Knizhki vvozilisya naskilki ce bulo mozhlivo z za kordonu j prohodili podvijnu cenzuru na mitnih perehodah i v universitetah Prijshovshi do vladi Mariya Tereziya postavila za metu modernizuvati derzhavu Dlya cogo dovelosya dozvoliti ideyi Prosvitnictva vidijti vid principiv Kontrreformaciyi obmezhiti verhovenstvo Cerkvi i sekulyarizuvati universiteti Uchenij prosvititel Gerard van Sviten 1700 1772 viviv cenzuru z pidporyadkuvannya yezuyitam i liberalizuvav yiyi Sin imperatrici Josif II formu pravlinnya yakogo nazivali osvichenim absolyutizmom keruvavsya zasadami sho yih sformulyuvav van Sviten Derzhava maye staviti pereshkodu tilki najgirshij tobto vkraj amoralnij literaturi Kritiku yaksho ce ne paskvil nalezhit prijnyati vid usih z knyazya pochavshi j prostolyudcem zakinchivshi j ne zaboronyati yiyi Originalnij tekst nim Der Staat sollte nur die allerschlechteste d h die unsittlichste Lekture hintanhalten Kritiken wenn es nur keine Schmahschriften sind sie mogen treffen wen sie wollen vom Landesfursten an bis zum untersten waren nicht verboten Zavdyaki takim zminam rizko zrosla kilkist publikacij Drukovani vidannya stali dostupnimi dlya shirokih mas formuvavsya knizhkovij i gazetnij rinki Pismenniki mali zmogu vislovlyuvati osobistu poziciyu Do teatru Josif II stavivsya mensh poblazhlivo Krim grubuvatih spektakliv narodnogo teatru zaboroneno takozh tvori v yakih bula kritika uryadu Pid zaboronu zokrema potrapila p yesa Bomarshe Vesillya Figaro Jozef Shrajfogel Z pochatkom Prosvitnictva blizko 1720 roku postala potreba u filosofskij ta osvitnij literaturi Lehrdichtung Bildungsroman Ponovilosya zacikavlennya Aristotelem i jogo shkoloyu mislennya Micno vkorenyalisya ideyi Prosvitnictva pismennikiv hudozhnikiv i arhitektoriv nadihali davnogrecka ta davnorimska kulturi Garmoniya i krasa stali odnimi z idealiv togo chasu Chislenni avstrijski poeti i prozayiki zaznali silnogo vplivu masonstva kritikuvali duhovenstvo pisali navchalni ta povchalni tvori Satira stala odnim iz najposhirenishih literaturnih zhanriv U seredini XVIII stolittya pid vplivom osvichenogo absolyutizmu v krayini sformuvalasya tak zvana avstrijska ideya na protivagu nimeckij gotichnij Avstrijski prosvitniki deklaruvali prihilnist do poshukiv istini v realnomu sviti i primirennya superechnostej U takomu klyuchi tvorili Filipp Gafner i Aloyiz Blyumauer Gafner vidomij yak avtor gumoristichnih virshiv Vsi vijskovi virshi Zhartivlivi i serjozni pisni i p yes Megera zhahliva vidma Byurgerka Novij burlesk a takozh gostrih satirichnih tvoriv Pisni Gansvursta abo po kitajski Nichogo durnishogo ne mozhe prisnitisya Cej tvorec videnskoyi narodnoyi drami vidchuno vplinuv na avstrijsku dramaturgiyu XIX stolittya Sered tvoriv Blyumauera napisana v dusi Voltera parodiya na Eneyidu Vergiliya Ideyi Prosvitnictva znajshli vidobrazhennya v tvorchosti avstrijskih satirikiv Jozefa Rihtera 1749 1813 ta Joganna Peclya 1756 1823 Populyarni buli satirichni tvori Paulya Vajdmana 1744 1810 Fabrikant Vijna popiv i Bitvi chernic Oseredkom diyalnosti prosvitnikiv buv almanah Wienerischer Musen Almanach Videnskij almanah muz zasnovanij 1777 roku Z 1786 go jogo pid neznachno zminenoyu nazvoyu Wiener Musen Almanach vidavali Jozef Franc fon Rachki ta Gottlib fon Leon Aloyiz Blyumauer redaguvav ce vidannya z 1781 roku Pomitne misce v avstrijskij literaturi cogo periodu posidav Jogann Baptist fon Alksinger avtor licarskih eposiv Doolin fon Majnc 1787 i Bliomberis 1791 poznachenih tradiciyami masonstva Vin takozh pisav virshi na antiklerikalnu tematiku U podibnomu klyuchi pisav publicistichni ta epichni tvori Jogann Pecl jmovirno monah Klasichne bachennya poeziyi pritamanne Jozefovi Shrajfogelyu perejnyali literatori piznishogo periodu yak ot Franc Grillparcer Shrajfogel takozh pidnyav riven avstrijskogo scenichnogo mistectva U 1814 1832 rokah vin buv konsultantom Videnskogo miskogo teatru Do prosvitnikiv takozh nalezhav Jogann Nepomuk fon Kalhberg Jogo drami na istorichnu tematiku odnak zabarvleni romantizmom Vid francuzkogo Prosvitnictva avstrijske vidriznyalosya bilshoyu pomirkovanistyu Uzhe v 1780 h avstrijskij dvir zminiv oriyentaciyu z francuzkoyi na nimecku a vijni z revolyucijnoyu Franciyeyu prizveli do posilennya v krayini monarhichnih i nacionalistichnih poglyadiv IstoriyaRomantizm klasicizm persha polovina XIX stolittya Jogann Nepomuk Fogl Na vidminu vid Nimechchini v Avstriyi romantizm ne znajshov poshirennya Miscevi literatori proholodno i z nedoviroyu stavilisya do priyizhdzhih nimeckih romantikiv Lyudviga Tika Avgusta Vilgelma Fridriha Shlegelya ta Klemensa Brentano j vidhodili vid antichnosti ta klasichnih kanoniv inakshe nizh yihni nimecki kolegi Do nechislennih predstavnikiv cogo napryamku nalezhali Jozef Kristian Cedlic 1790 1862 vidomij peredusim ciklom kancon Smertelni vinki kazkoyu Lisova panna i baladoyu Nichnij oglyad vijska Do kincya zhittya zalishavsya virnim romantizmu 1802 1866 avtor krim inshogo romansiv balad i lirichnih virshiv Na jogo teksti pisali muziku Franc Shubert ta inshi kompozitori Poryad iz romantizmom v Avstriyi rozvivalisya takozh bidermayer j avstrijskij klasicizm chilnim predstavnikom yakogo buv Franc Grillparcer Bidermayer blizko 1815 1848 Dokladnishe Bidermayer Scena z bufonadi Nestroya Na pershomu i drugomu poverhah yaka unikla cenzuri Napryamok bidermayeru abo zh mishanskoyi romantichnoyi literaturi rozvivavsya uprodovzh Restavraciyi vid Videnskogo kongresu do Bereznevoyi revolyuciyi Obumovlenij nastupom reakciyi She 1790 roku Leopold II nastupnik Josifa II rozporyadivsya zagostriti cenzuru shob zahistiti Cerkvu Zaboroneno tvori yaki mogli b prizvesti do porushennya poryadku v derzhavi Za chasiv pravlinnya Franca II 1792 1835 ponovleno policijnu cenzuru 1793 22 lyutogo 1795 roku vijshla postanova z perelikom usih polozhen cenzuri yakij stav osnovoyu podalshoyi praktichnoyi diyalnosti v cij galuzi Peredbacheno veliki shtrafi tim knigotorgovcyam i vidavcyam sho porushuvali zakon Pid suvoru cenzuru v Gabsburzkij imperiyi potrapili tvori Lenau Grillparcera Joganna Nepomuka Nestroya ta inshih U spisku zaboronenoyi literaturi ne tilki hudozhnoyi figuruvalo blizko 40 000 nazv Kozhna privizna chi nadrukovana na misci knizhka kozhna stattya pidlyagala policijnomu pereglyadu Termin bidermayer peredusim stosuyetsya pobutovoyi kulturi i mistectva burzhuaziyi yaki vvazhalisya prozayichnimi j konservativnimi Adalbert Shtifter Vtecha v idiliyu stala vidpoviddyu na zhorstku cenzurnu politiku chasiv Metterniha Kulturne ta socialne zhittya obmezhuvalosya privatnimi stosunkami U svit vihodili tvori z neproblemnoyu tematikoyu yak ot istorichni romani chi zbirki patriotichnoyi ta pejzazhnoyi poeziyi Predstavnikami bidermayerivskoyi dramaturgiyi mozhna vvazhati Franca Grilparcera 1791 1872 Joganna Nepomuka Nestroya 1801 1862 i Ferdinanda Rajmunda 1790 1836 Grillparcer pisav tragediyi v dusi vejmarskoyi klasiki Nestroj i Rajmund predstavlyali videnske narodne teatralne mistectvo oseredkom yakogo buv Videnskij publichnij teatr Fridrih Galm mav velikij uspih zi svoyimi pishnomovnimi dramami Peredusim vidomij yak poet buv Nikolaus Lenau 1802 1850 Kulminaciyeyu bidermayeru stala tvorchist Adalberta Shtiftera popri te sho jogo pershij roman Babine lito vijshov drukom azh 1857 roku Ukaz pro skasuvannya cenzuri vid 15 03 1848 Revolyuciya 1848 1949 Zima 1847 1848 rokiv bula golodna Ekonomichni trudnoshi osoblivo dalisya vznaki bidnyakam Tvori Neue Sklaven Alfreda Majsnera i Chomu mi bidni Karla Izidora Beka yaskravo vidobrazhayut gniv i vidchaj lyudej togo chasu Dijshlo do togo sho 13 bereznya 1848 roku u Vidni pochalosya povstannya j kancler Metternih nenavisnij prostomu lyudu diyach Restavraciyi vtik do Angliyi Pro ci podiyi German Rollett napisav poemu Lipa Metterniha Revolyuciya trivala Na pochatku veresnya ustanovchij avstrijskij rajhstag likviduvav kripactvo Ce bulo odnim iz nebagatoh trivalih dosyagnen revolyuciyi Vdyachnist selyan peredaye pisnya Nova pisnya shanovanogo cisarya Ferdinanda 1848 14 bereznya 1848 roku imperator Ferdinand I pishov na postupki skasuvav cenzuru a nastupnogo dnya progolosiv sklikannya konstitucijnih zboriv dlya uhvalennya konstituciyi Zavdyaki comu opublikovano bagato tvoriv zasnovano chislenni zhurnali Zminilasya sama manera pisannya Presa vilna Fridriha Gergarda Mertvij cenzor i Pisnya cenzora Morica Gottliba Zafira j Tayemna policiya Ferdinanda Zautera peredayut nastroyi chasu zmin Todishnij rezhim gostro kritikuyut virshi Svoboda u provincijnomu mistechku Zamalovki pekelnogo strahu Ledi i Shnajder Dorogi rodichi Joganna Nestroya Politichni virshi Anastaziya Gryuna i Batkivshini ta Dumki pro politiku Franca Grillparcera Mariya fon Ebner Eshenbah Realizm 1848 1890 Adepti poetichnogo abo zh burzhuaznogo realizmu unikali velikih sociopolitichnih problem i tvorili v ramkah vuzhchih lokalnih kartin zi svoyimi krayevidami ta lyudmi Realisti vistupali peredusim proti klasichnogo ta romantichnogo Voni namagalisya podavati fakti ob yektivno j bezstoronno vidkidali fantaziyu yak zasib i sposib vvazhayuchi sho ne treba vvoditi v tekst pochuttya ta dumki avtora Na yihnyu dumku mistectvo maye viddzerkalyuvati dijsnist Harakterna risa takih realistichnih narativiv ce obramlena opovid Mariya fon Ebner Eshenbah 1830 1916 ta Ferdinand fon Zaar 1833 1906 vidznachalisya rozvinenoyu socialnoyu svidomistyu Silski motivi mozhna znajti u Lyudviga Ancengrubera 1839 1889 i vzhe pislya cogo periodu rozvitku literaturi u Petera Rozeggera 1843 1918 yakogo vvazhayut pionerom narodnoyi poeziyi pisanoyi dialektom Rubizh stolit Naprikinci XIX stolittya v Avstriyi panuvav nespokij Suspilstvo she ne otyamilosya pislya porazki v bitvi pid Keniggracom ta birzhovogo krahu v 1873 roci Tozh nimeckij naturalizm majzhe ne zalishiv slidiv u avstrijskij literaturi Ne bulo virazno viznachenih protivnikiv yaki mogli b protistavitisya cij techiyi Avstrijski literatori starshogo pokolinnya todi yim bulo blizko p yatdesyati yak ot Eshenbah Rozegger chi Ancengruber vzhe stali prekursorami naturalizmu u svoyij realistichnij tvorchosti Tomu zamist zapekloyi borotbi za ci novi ideyi stalosya postupove yih zasvoyennya Pevni vplivi naturalizmu vidchuvalis u publikaciyah pomishenih u literaturno misteckih zhurnalah peredusim u Bahrs Zeit i Wiener Rundschau Videnskij modernizm Germann Bar 1890 roku postav videnskij modernizm z povernennyam Germanna Bara do Vidnya ta zasnuvannyam zhurnalu Suchasna poeziya Z cih podij pochavsya period rozkvitu avstrijskoyi literaturi i yiyi viznannya na mizhnarodnomu rivni Vidtodi vzhe ne moglo buti j movi pro epohi stiliv oskilki ti nasharovuvalisya odin na odnogo zmishuvalisya j bagato hto z avtoriv zminyuvav svij stil u procesi rozvitku tvorchosti Pobuvavshi v Peterburzi Parizhi ta Berlini oznajomivshis tam iz novimi techiyami v literaturi i perebuvayuchi pid vplivom Sharlya Bodlera ta Morisa Barresa Germann Bar razom iz vidavcyami Eduardom Mihelem Kafkoyu ta Yuliusom Kulkoyu stav propaguvali ideyi blizki do naturalistichnih u nedavno zasnovanomu zhurnali Moderne Rundschau Znamennim stav vizit Genrika Ibsena u Vidni z nagodi postanovki v Miskomu teatri jogo p yesi Pretendenti na prestol 11 kvitnya 1891 roku Vsuperech poboyuvannyam avtora shodo rizkogo nesprijnyattya jogo tvoru publika povelasya strimano za sho vin yij podyakuvav Zipsovana literatura Karla Krausa Zavdyaki svoyim zv yazkam i znajomstvam Bar stav yak konstatuvav Peter de Mendelson organizatorom avstrijskoyi literaturi Tisne kolo molodih pismennikiv sho zgurtuvalisya navkolo nogo nezabarom distalo nazvu Molodij Viden Voni drukuvalis u zhurnalah Suchasna poeziya 1890 Suchasnij oglyad 1891 ta Chas z 1894 na yaki Bar mav znachnij vpliv Postijnim miscem zustrichej gurtkivciv bulo kafe Grinshtajdl Sered nih vidilyalisya Barovi priyateli Rihard Beer Gofmann 1866 1945 opovidannya Smert Georga 1900 Gugo fon Gofmannstal 1874 1929 virshi Vchora List lorda Chandosa Artur Shnicler 1862 1931 Vesilnij ranok Anatolya i Feliks Zalten Yihnim rannim tvoram pritamanni elementi simvolizmu impresionizmu ta dekadansu Do Molodogo Vidnya nalezhali takozh Peter Altenberg impresionistichni prozovi narisi Yak ya ce bachu 1896 i Karl Kraus 1874 1936 Pislya zakrittya kafe Grinshtajdl u 1897 mu gurtok rozpavsya Literaturne kafe Grinshtajdl Leopold fon Andrian jogo lirichnu poemu v prozi Sad znannya 1895 visoko cinuvav Shtefan George stav diplomatom Uzhe v 1897 mu Karl Kraus vismiyav Germanna Bara ta inshih u Zipsovanij literaturi a 1899 roku zasnuvav vlasnij zhurnal Smoloskip 1899 1936 v yakomu z 1905 po 1912 rik publikuvav tvori molodih talantiv dopomagayuchi yim vijti v literaturnij svit Na zminu Grinshtajdlyu oseredkom videnskih kav yarnyanih literatoriv stalo kafe Centralne Krim Altenberga ta Gofmannstalya zavsidnimi kliyentami v nomu buli Egon Fridell Leo Peruc i Alfred Polgar Artur Shnicler Uprodovzh nastupnih kilkoh rokiv likar Artur Shnicler viris na dramaturga ta prozayika U svoyih tvorah vin prolivav svitlo na duhovnij stan videnskih burzhua Zalicyannya 1895 Samotnya doroga 1896 Shirokij kraj 1911 Lejtenant Gustl 1900 stav pershim nimeckomovnim tvorom cilkovito pobudovanim na vnutrishnomu monologu nevlasnij pryamij movi Shnicler takozh kritikuvav vojovnichij antisemitizm Profesor Berngardi 1912 Poet simvolist i avtor dramatichnih fragmentiv Smert Ticiana 1892 Gugo Gofmannstal stav tvoriti v galuzi vidrodzhennya antichnosti Elektra 1903 i teatru baroko Velikij zalcburzkij svitovij teatr 1922 Z 1910 roku vin takozh pisav libreto dlya oper Riharda Shtrausa Troyandovij kavaler 1910 Zhinka bez tini 1913 1915 U modernizmi duzhe vazhlivu rol vidigravala poeziya Yiyi chilnim predstavnikom buv prazhanin Rajner Mariya Rilke 1875 1926 Vidatnimi poetami sho takozh tvorili v simvolistsko impresionistichnomu stili fin de siecle buli Bertold Firtel 1885 1953 i Feliks Dermann 1870 1928 Roman yak velika literaturna forma buv mensh vazhlivij Varto zgadati fantastichni tvori cogo zhanru Inshij bik 1909 Alfreda Kubina ta Golem 1915 Gustava Majrinka U romani Rilke Notatki Malte Lavridsa Brigge 1910 jdetsya pro socialnu strukturu ta nespriyatlivi umovi zhittya gorodyan vtrata osobistosti anonimizaciya socialna vidchuzhenist Velikij kulturnij vpliv u Vidni mali fejletoni Pislya Lyudviga Shpajdelya ta Gugo Vittmanna cej zhanr dosyag svogo apogeyu na zlami stolit Jogo viznachnimi predstavnikami buli Teodor Gercl 1860 1904 Feliks Zalten 1869 1945 Lyudvig Geveshi 1842 1910 i Alfred Polgar 1873 1955 Pochalo utverdzhuvatisya avstrijske kabare Pershoyu sproboyu bula postanovka Teatru dlya lyubogo Avgustina avtor Feliks Zalten 1901 yaka viyavilasya nevdalim Uspishnim stalo Nichne svitlo 1906 1907 odnak nevdovzi jogo vitisnili spektakli kabare Lilik 1907 1913 Obladnavshi primishennya u stili modern Jozef Goffmann staviv yih za tekstami Altenberga Bara Fridellya ta Polgara Varto vidznachiti gumoristichnij sketch Gete Grotesk u dvoh kartinah za tekstom Fridellya ta Polgara 1908 U Liliku rozpochala svoyu svitovu kar yeru tancyuristki Greta Vizental Ekspresionizm Georg Trakl Pochatkom ekspresionizmu u Vidni mozhna vvazhati 1908 rik koli vidavnictvo Viner verkshtette opublikuvalo knizhku Oskara Kokoshki Mrijlivi hlopci prisvyachenu Gustavovi Klimtu U stilistichnomu plani odnojmennij virsh perevershuye ilyustraciyu chervona ribka chervona smertelno kole tebe trisichnim nozhem rozrivaye nadvoye moyimi palcyami oto j mav bi nastati kraj bezzvuchnomu kruzhlyannyu Kokoshka takozh napisav kilka dram yak ot Ubivcya nadiya zhinok 1907 Deyaki pismenniki ekspresionisti opublikuvali svoyi pershi tvori u Smoloskipi Karla Krausa Ce zokrema Franc Verfel i Albert Erenshtajn yakij stav vidomij zavdyaki opovidannyu Tubuch 1911 Kraus takozh pospriyav Gervartovi Valdena u zasnuvanni berlinskogo ekspresionistskogo zhurnalu Der shturm i skerovuvav do nogo videnskih avtoriv hocha sam dovoli strimano stavivsya do ekspresionizmu 1910 roku v Insbruku Lyudvig fon Fiker pochav vidavati zhurnal Palij rupor ekspresionizmu U nomu zokrema nadrukovano pershi virshi Georga Traklya 1887 1914 1920 roku Mariya Lazar z posered pismennic zrobila chi ne najvagomishij vnesok u rozvitok ekspresionizmu svoyim avtobiografichnim i socialno kritichnim romanom iz klyuchem Otruyennya Predstavnikami ekspresionistskoyi drami buli Arnolt Bronnen Ubivstvo batka 1920 i Franc Teodor Chokor Balada pro misto 1922 Persha svitova vijna Karl Kraus Chislenni avstrijski pismenniki nezalezhno vid yihnogo politichnogo svitoglyadu po ura patriotichnomu zahopilisya vijnoyu Malo hto z samogo pochatku vidkinuv jogo yak ot Karl Kraus sho v listopadi 1914 go napisav stattyu U cej velikij chas i Artur Shnicler sho demonstrativno movchav Inshi yak Stefan Cvajg shvidko stali aktivnimi pacifistami Na vidminu vid Nimeckoyi imperiyi v yakij posilali mitciv na front v Avstro Ugorshini staralisya vikoristovuvati yih u tilu yak propagandistiv Bagatoh literatoriv skerovuvali u vijskovi pres agentstva j arhivi Tak pracyuvali Gugo fon Gofmannstal Rajner Mariya Rilke Alfred Polgar j Aleksander Roda Roda Varto zgadati yedinu vijskovu korespondentku Alisu Shalek yaka pisala dlya gazeti Die Neue Freie Presse Gofmannstal publikuvav patriotichni tvori na zrazok Princa Ojgena i obstoyuvav avstrijsku ideyu u vistupah ta stattyah Inshim avtoram yaki she ne vstigli proslavitisya dovelosya piti na front Chi ne najvidomishij iz nih ce Georg Trakl yakij pokinchiv samogubstvom pislya bitvi pid Gorodkom Gorodok Zovsim inakshe stavilisya do vijni j do samoyi avstrijskoyi derzhavi v yiyi ne nimeckomovnih chastinah Klasichnim prikladom cogo mozhe sluguvati roman Yaroslava Gasheka Prigodi bravogo voyaka Shvejka Avtor pravdivo i vluchno opisav opir agitaciyi ta mobilizaciyi na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Postat tragikomichnogo antigeroya Shvejka z jogo sposobom vikonuvati svij obov yazok stala zrazkom dlya nezlichennih pismennikiv kinomitciv i hudozhnikiv yaki bralisya satirichno zobrazhati Gabsburzku monarhiyu z yiyi byurokratami vijskovikami ta medikami samu vijnu j povsyakdenne bezgluzdya togo chasu U literaturah krayin uchasnic Pershoyi svitovoyi Ernst Yunger i Arnold Cvajg u Nimechchini Anri Barbyus u Franciyi vijna spravila znachno bilshij vidgolos nizh v avstrijskij de perevazhala tematika krahu monarhiyi ta poshuku novoyi identichnosti Vinyatkom stala voyenna drama Ostanni dni lyudstva 1919 1922 Karla Krausa Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni zagostrilasya cenzura Zokrema Voyenne vidomstvo naglyadu kontrolyuvalo mas media i soldatsku poshtu Mizhvoyennij period Jozef Rot Bagatom pismennikam bulo neprosto perezhiti rozpad monarhiyi j razyuche peretvorennya velikoyi imperiyi v malenku respubliku ototozhniti sebe yak gromadyanina novoyi derzhavi ta ponoviti upevnenist u sobi Vkorineni u starorezhimnih chasah Jozef Rot Karl Kraus Gugo fon Gofmannstal Robert Muzil Marta Karlvajs ta inshi nasilu perehodili do novoyi dijsnosti Motiv vtrati vlasnoyi identichnosti yak naslidok takih povorotiv istoriyi buv centralnim u fantastichnij noveli Baron Bagge Aleksandera Lerneta Goleniyi U romani Marsh Radeckogo nazvanomu za odnojmennim muzichnim tvorom Joganna Shtrausa batka napisanim na chest geroyiv Bitvi narodiv Jozef Rot 1894 1939 zobrazhaye sumnu kartinu rujnuvannya monarhiyi U Sklepi kapuciniv 1938 opisano zanepad Avstriyi azh do 1938 roku Nostalgijni nastroyi avtora poznachilisya j na jogo tvorah Vodnochas trivav perehid do novih idej i sposobiv mislennya Pozhvavilasya diyalnist riznih partij ta techij social demokratichnih robitnichih konservativnih i religijnih Formuvalisya ugrupovannya sho pomitno vidbilosya na literaturi togo chasu U comu rozmezhuvanni pered veli Berlin i Praga Franc Kafka Gustav Majrink Maks Brod Yaroslav Gashek de situaciyu zagostryuvalo pogane ekonomichne stanovishe Z potrebi zarobitku deyaki pismenniki pracyuvali zhurnalistami j vidrodzhuvali zhanr fejletonu yak ot Egon Ervin Kish Alfred Polgar Egon Fridell Jozef Rot Mariya Lazar Pozbuvshis cenzuri vilno diyalo j nabuvalo kolishnogo znachennya kabare Karl Farkash Fric Gryunbaum Peter Gammershlyag Yura Zojfer Alfred Polgar Egon Fridell Z yavilisya takozh socialno kritichni ta politichni tvori zokrema roman Franca Verfelya Sorok dniv Musa Daga v yakomu yaskravo zmalovano ominutij uvagoyu mizhnarodnoyi spilnoti genocid virmen v Osmanskij imperiyi Na pochatku 1930 h rokiv Arnolt Bronnen ta inshi molodi avtori tvorili na grunti socialistichnih idej natomist cila nizka uspishlivih pismennikiv zokrema Robert Golbaum Bruno Brem Mirko Yelushich Karl Gans Shtrobl Franc Karl Ginckaj Maks Mell Mariya Greng i Jozef Vajngeber bilsh chi mensh vidkrito perehodili v tabir nacional socialistiv Kinec kincem take protistoyannya prizvelo do rozkolu avstrijskogo PEN klubu v Dubrovniku 1933 roku U 1936 mu zoriyentovani na nimeckij nacional socializm literatori pid provodom Maksa Mellya zasnuvali alternativnu organizaciyu Spilku nimeckih pismennikiv Avstriyi Do neyi nalezhali perevazhno chleni i simpatiki Nacional socialistichnoyi robitnichoyi partiyi Nimechchini zoriyentovani na anshlyus Stefan Cvajg Za mizhvoyenni roki vijshlo u svit nemalo vidatnih tvoriv U 1923 mu Jozef Rot opublikuvav Pavutinu Marta Karlvajs Avstrijskogo Dona Zhuana 1929 Robert Muzil tritomnij roman Lyudina bez vlastivostej 1930 Eden fon Horvat Opovidi z Videnskogo lisu 1931 i Molod bez Boga 1937 German Broh Zacharuvannya 1935 1936 opublikovano posmertno 1953 go Elias Kanetti Osliplennya 1936 Albert Drah P yesu teatru lyalok maestro Zibentota 1938 1939 opublikovano posmertno 1965 go Ernst Vajs Ochevidcya 1939 opublikovano 1963 go Nadrukovano chislenni eseyi noveli ta romani Stefana Cvajga Karl Kraus i dali vipuskav zhurnal Smoloskip 1934 roku v krayini zminivsya rezhim Politichnim prodovzhennyam Pershoyi Avstrijskoyi Respubliki stala Federativna derzhava Avstriya potochno zvana korporativnoyu derzhavoyu Shilna do avstrofashizmu vlada zdobula kontrol nad mas media ta vidavnictvami j vidchutno obmezhila diyalnist opozicioneriv inakodumciv Yaskravim virazom takoyi zmini stav spisok zaboronenih 325 knizhok znachnu chastinu yakih napisali avtori z socialistichnimi ta social demokratichnimi poglyadami Z drugogo boku pismenniki ta vidavci yakim uzhe zaboroneno pracyuvati v nacional socialistichnij Nimechchini mogli vilno zhiti j drukuvatisya v Avstriyi Napriklad Gottfrid Bermann Fisher emigruvav do Vidnya i do 1938 roku mav zmogu publikuvati tvori Tomasa Manna i Karla Cukmayera Popri poshireni antisemitski nastroyi v Avstriyi 1933 1938 rokiv po suti yuridichno korektno povodilisya z yevreyami Yevrejski avtori ta intelektuali Jozef Rot Stefan Cvajg i Zigmund Frojd prozhivali u Vidni do 1938 roku Nacizm i emigraciya Elias Kanetti 12 bereznya 1938 roku Avstriyu okupuvali nimecki vijska Zdijsneno anshlyus z yednannya z nimeckim rajhom 30 kvitnya 1938 roku v Zalcburzi vchineno knigospalennya yake organizuvav pismennik pedagog i vodnochas esesivec Karl Shpringenshmid Stalo nemozhlivo publikuvati beletristichni ta fahovi praci yaki superechili b ideologiyi nacional socializmu U toj chas propagovano tak zvanu de pohidnu vid ideologiyi krovi i zemli Vid inshih napryamkiv nacistskoyi beletristiki vona vidriznyalasya tendenciyeyu zobrazhati zhittya v seli i povernennya do prirodi ospivuvati nimeckih selyanina i selyanku yak prototip nimeckogo narodu j rozvivati v hudozhnomu plani ideyi rasizmu U takomu dusi pisali Karl Gajnrih Vaggerl jozef Fridrih Perkonig i Otto fon Lyajtgeb Prikmetnoyu risoyu takozh bulo zapozichennya tem i syuzhetiv iz davnogermanskoyi mifologiyi napriklad iz ciklu pro Nibelungiv i mifologizaciya dijsnosti Ce jshlo na korist derzhavnij propagandi dopomagalo yij formuvati nacistskij svitoglyad Predstavnikami cogo napryamku buli Rihard Billinger Jozef Georg Oberkofler Mirko Yelushich i Robert Golbaum Krim nih do blyubo literaturi bilshoyu chi menshoyu miroyu dovshij chi korotshij chas nalezhala cila nizka avstrijskih prozayikiv i poetiv Perevazhnij yih bilshosti na derzhavnomu rivni spriyala u finansovomu ta dilovomu planah Imperska palata kulturi U svit vihodili takozh bilsh chi mensh ideologizovani knizhki rozvazhalnogo zhanru Primishennya kabare Literatura na Nashmarkti Inshi pismenniki Aleksander Lernet Goleniya Rudolf Genc ishli u vnutrishnyu emigraciyu Movchali pro politiku pisali zdebilshogo v shuhlyadu a yaksho j publikuvali tvori to apolitichni Vladi bulo porivnyano legko pilnuvati j kontrolyuvati tvorchist mitciv u radioperedachah kinofilmah teatralnih vistavah i vidannyah knizhkovih zhurnalnih ta gazetnih Vazhche dovodilosya z tvorchistyu kabaretistiv yaki mali bezposerednij kontakt iz publikoyu mogli improvizuvati j takim chinom spritno obhoditi cenzuru U cij galuzi mistectva plidno pracyuvav Rudolf Vajs spivzasnovnik kabare Literatura na Nashmarkti 1933 1938 a zgodom shtatnij avtor tekstiv dlya Videnskoyi katerinki U comu znanomu kabare inscenizovano perevazhno tvori livoliberalnih i rasovo prignichuvanih avtoriv 1944 roku jogo zakrili u zv yazku iz zagalnoyu zaboronoyu teatralnoyi diyalnosti Eksperimentuyuchi z hudozhnoyu formoyu Vajs stvoriv dlya Videnskogo politichnogo teatru ta dlya kabare tak zvanu de Cej novij zhanr poyednuvav u sobi osoblivosti teatru i kabare Inshimi avtorami yaki zastostovuvali seredinnu p yesu dlya istotnoyi modernizaciyi ta rozvitku mistectva malih form buli zokrema Fric Ekgardt i Yura Zojfer Bagato yevrejskih i politichno inakodumnih pismennikiv pokinulo krayinu v 1938 roci Teodor Kramer i Elias Kanetti emigruvali do Angliyi Stefan Cvajg do Braziliyi Franc Verfel do SShA Jozef Rot Robert Muzil Eden fon Horvat Mariya Lazar i Marta Karlvajs Germann Broh Alfred Polgar Ernst Lotar takozh musili viyihati za kordon Elza Feldman Yura Zojfer Adolf Unger i Alma Joganna Kenig zalishilisya v Avstriyi j zaginuli V Londoni z 1938 po 1946 rik diyav avstrijskij PEN klub 2007 roku Tovaristvo Teodora Kramera opublikuvalo Yakoyu movoyu vi snite antologiyu avstrijskoyi poeziyi stvorenoyi u vimushenij emigraciyi U cij knizhci pomisheno tvori 278 avtoriv u tomu chisli j nezasluzheno zabutih Ne vsim yim dovodilosya legko za kordonom i ne vsi povernulisya na batkivshinu Malo hto z nih pislya povernennya zmig dosyagti takih literaturnih uspihiv yaki mav pered vijnoyu V avstrijskij literaturi pochavsya zanepad yakij trivav do pochatku 1960 h Literatura z 1945 roku Pislyavoyenna Paul Celan Pislya Drugoyi svitovoyi vijni u mistectvi ta kulturi postala porozhnecha yaka duzhe povilno zapovnyuvalasya Literatura ruyin opisuvala krah svitu azh tilki todi vidkrito Franca Kafku Povertalisya rozkidani po vsomu sviti pismenniki bagato komu bulo vazhko vpisatisya v novi umovi zhittya Gans Vajgel i Fridrih Torberg povernulisya z frontiv Emigruvali v Avstriyu Paul Celan i Roza Auslender Erih Frid Zhan Ameri Elias Kanetti Franc Verfel i Germann Broh zalishalisya za kordonom Seredovishe kulturi zhurnali vidavnictva organizaciyi ta ugrupovannya literatoriv zminyuvalosya j pererostalo v shos nove Na Zalcburzkomu 1945 Bregenckomu 1946 i Videnskomu 1949 festivalyah mitci mali zmogu pokazati svoyi roboti U toj chas postavali j rozvivalisya novi literaturni napryamki ta formi motivovani potreboyu ociniti vse perezhite j zobraziti jogo nadoluzhiti progayane v rozvitku literaturi i proklasti novi shlyahi Avtori sho spivpracyuvali z nacional socialistichnoyu vladoyu yak ot Franc Nabl i Karl Gajnrih Vaggerl zberegli svoyi poziciyi j dali mali vpliv u literaturi Maks Mell i Rudolf Genc nalezhali do katolickogo taboru Avstrijskij PEN klub buv duzhe konservativnij Ilze Ajhinger Ingeborg Bahmann Aleksander Lernet Goleniya Gergard Frich i Gans Lebert staralisya pereoriyentuvatisya Gans Lebert napisav roman Vovcha shkura pro podiyi u vigadanij miscini Shvajgen vzhe sama nazva yakoyi natyakaye pro zamovchuvannya spivuchasti v zlochinah nacistiv Gajmito fon Doderer podav panoramu suspilno politichnogo zhittya v Avstriyi v romanah Shtrudelgofski shodi i Demoni Albert Paris Gyuterslo pragnuv ponoviti vtrachenu modernistsku tradiciyu Ajhinger Bahmann Celan i Frid buli chlenami zasnovanoyi 1947 roku Grupi 47 yaka zadavala ton pislyavoyennij literaturi v Nimechchini j doderzhuvala gumanistichnih ta socialno kritichnih tendencij Zavdyaki svobodi tvorchosti vprovadzhuvalis innovaciyi v malij ta epichnij prozi v zhinochomu pismi u folklornomu ta literaturno pobutovomu zhanrah Suchasni drami vidznachalisya dialektnoyu movoyu groyu slovami zastosuvannyam davnih ta novitnih sposobiv opovidi j novimi temami vidchuzhenosti hvorobi ta smerti Naprikinci vijni v Avstriyi pripinilasya diyalnist mas media U kozhnij iz chotiroh chastin krayini podilenoyi mizh soyuznikami okupacijna vlada nalagodzhuvala vipusk presi shob provaditi propagandu j vidpovidno vplivati na naselennya Dva tizhni u Vidni ne vihodili shodenni gazeti i 15 kvitnya 1945 roku koli she trivali boyi v Zahidnij Avstriyi vijshov pershij nomer videnskoyi proradyanskoyi propagandistskoyi gazeti Osterreichische Zeitung spershu shotizhnevoyi a z veresnya shodennoyi Cyu gazetu vidavali do 31 lipnya 1955 roku Vsogo v 1945 mu zasnovano 32 shodenni j shotizhnevi gazeti Vsi voni vidznachalisya partijnoyu zaangazhovanistyu j perebuvali pid naglyadom vladi Pershi avstrijski pozapartijni gazeti Die Presse i Kleine Zeitung postali 1948 roku 1945 roku soyuzniki stvorili Avstrijske byuro cenzuri nim Osterreichische Zensurstelle yake pereglyadalo vsyu privatnu korespondenciyu sho nadhodila z za kordonu i jshla za kordon Byuro diyalo do 1953 roku Vidtodi v Avstriyi ne bulo derzhavnoyi cenzuri U krayini majzhe ne bulo zbutu tvoriv literaturi j mistectva tomu derzhava materialno pidtrimuvala avtoriv zaohochuvala yih rozvivati nacionalnu samosvidomist i propaguvati tak zvanu de Yakisno zminilasya diyalnist ZMI Zavdyaki radio ta telebachennyu z yavilisya novi mozhlivosti poshirennya literaturnih tvoriv stali populyarnimi radiospektakli Derzhavni organi aktivno vtruchalis u rozvitok cih zasobiv masovoyi informaciyi vplivayuchi v partijno ideologichnomu plani na Avstrijske radio Zrostalo chislo drukovanih vidan partijna presa postupalasya miscem bulvarnij Artklub i Videnska grupa Albert Paris Gyuterslo 1946 roku u Vidni postalo literaturno mistecke ugrupovannya Artklub za inshimi danimi 1947 roku yake malo na meti borotisya za nezalezhnist suchasnogo mistectva j pozbuvatisya naslidkiv nacistskoyi doktrini tak zvanogo degenerativnogo mistectva Zaprovadzhena vidrazu pislya anshlyusu cya doktrina cenzuruvala j obmezhuvala tvorchist Albert Paris Gyuterslo buv golovoyu j idejnim providnikom Artklubu Alfred Shmeller vidpovidav za organizaciyu roboti Rudolf Karl fon Ripper diyevo dopomagav vlashtovuvati mitecki imprezi zavdyaki spivrobitnikam CRU yak vvazhav avstrijskij mistectvoznavec i pismennik Viland Shmid Vistavki chleniv ugrupovannya zdebilshogo prohodili u primishennyah Cedlicgalle i Videnskoyi secesiyi Trivalij chas v Artklubi mirno spivisnuvali syurrealisti Videnska shkola fantastichnogo realizmu i abstrakcionisti Chleni klubu molodi zustrichalis u studiyah Mariyi Bilyan Bilger Gajnca Lyajnfellnera Vandera Bertoni Zuzanni Venger a takozh u kafe Rajmund Glori Espresso Stanbul Falstaff i Shtrokoffer Krim hudozhnikiv skulptoriv i muzikantiv do chleniv nalezhali literatori Ilze Ajhinger Gans Karl Artmann Fridrih Ahlyajtner Konrad Bayer Gans Vajgel Osvald Viner Elfride Gerstl Albert Paris Gyuterslo Zhanni Ebner Volfgang Kudrnofski Friderike Majreker Gergard Ryum Ernst Fuks Alfred Shmeller i Ernst Yandl Artklub rozpavsya 1959 roku Gans Karl Artmann 1953 roku z iniciativi Gansa Karla Artmanna u Vidni sformuvalos avangardne ugrupovannya avstrijskih poetiv i prozayikiv de yak vidgaluzhennya Artklubu Krim zasnovnikiv G K Artmanna i Gergarda Ryuma postijnimi chlenami ugrupovannya stali Konrad Bayer Osvald Viner i nareshti Fridrih Ahlyajtner Tisni zv yazki z Videnskoyu grupoyu pidtrimuvali Elfride Gerstl Ernst Yandl Friderike Majreker Kristina Lavant Andreas Okopenko i Gerald Bizinger Spilnoyu risoyu cih literatoriv buli prihilnist do literaturi baroko i tyazhinnya do avangardnih techij piznogo ekspresionizmu dadayizmu i syurrealizmu a takozh okremi poglyadi predstavnikiv lingvistichnogo skepticizmu lingvistichnoyi kritiki ta lingvistichnoyi filosofiyi yak ot Gugo fon Goffmannstalya Frica Mautnera i Lyudviga Vittgenshtajna Vidensku grupu vvazhali viraznikom neoavangardizmu U 1953 mu Artmann viznachiv tak zvane poetichne dijstvo nim poetischen act yak viraz spontannoyi diyi ne pov yazanoyi bezposeredno z samim procesom pisannya Z 1954 roku chleni Videnskoyi grupi zustrichalisya v kafe Glori pochavsya period yiyi plidnoyi diyalnosti Z chasom formuvalosya radikalne stavlennya do mistectva j uviraznyuvalasya vidosoblenist vid inshih uchasnikiv literaturnogo procesu Grupa gostro vistupala proti konservativnih literaturnih techij povoyennogo chasu j ne zdobula shirokogo viznannya Tomu yiyi chleni mali veliki trudnoshi z publikaciyeyu svogo dorobku Gergard Ryum U grudni 1954 roku voni zasnuvali klub Ekzil do yakogo priyednalisya kompozitori ta hudozhniki U seredini 50 h rokiv chleni klubu stali zagostryuvati uvagu na politichnih pitannyah j eksperimentuvati z movoyu Zokrema pisali figurni virshi osoblivo Ryum Ahlyajtner i Viner zvodili tekst do kardinalnih golosnih zvukiv i ne vzhivali velikih liter Vidmovivshis vid tradicijnoyi poetiki voni traktuvali movu yak optichnij i akustichnij material j rozvivali poeziyu u zvukovomu ta vizualnomu vidobrazhenni Bagato hto z nih Yandl Majreker Lavant shiroko zastosovuvali gru sliv Deyaki adepti i chleni Videnskoyi grupi osoblivo Artmann vikoristovuvali movni bagatstva dialektiv bavarskogo i videnskogo Pochavshi z vosmogo nomera 1956 rik v literaturnomu zhurnali alpha publikuvalisya tilki tvori avstrijskih pismennikiv perevazhno uchasnikiv i prihilnikiv Videnskoyi grupi Tradiciyi Videnskoyi grupi zokrema vidmovu vid velikih liter perejnyali nobelivski laureati Elfride Yelinek i Peter Gandke 1958 roku Artmann vijshov iz skladu chleniv grupi Vona rozpalasya pislya togo yak u zhovtni 1964 roku Bayer skoyiv samogubstvo Literatura z 1960 h rokiv Ingeborg Bahmann Rozkvit avstrijskoyi literaturi pripadaye na 1960 1970 ti roki koli pisali svoyi najviznachnishi tvori Peter Gandke Ingeborg Bahmann i Tomas Berngard Velikij vnesok zrobili takozh yihni suchasniki Norbert Gshtrajn Elfride Yelinek Otmar Peter Cir Sabina Gruber i Rut Aspek Deyakih pismennikiv vidkrili j prochitali zanovo napriklad Marlen Gausgofer Vona pisala dlya ditej a v knizhkah dlya doroslih pidnimala vazhlivi temi stanovishe zhinki j rozcharuvannya idiliyeyu Vidatni poeti cogo periodu Kristina Busta Elfride Gerstl i Robert Shindel Zapochatkovane 1959 roku v Graci ob yednannya Forum Shtadtpark spershu mistecko naukove z pochatku shistdesyatih stalo mistecko muzichno literaturnim Jogo chleni zokrema pismenniki Peter Gandke Barbara Frishmut Alfred Kollerich Aloyis Gergout i Gergard Rot propaguvali j rozvivali novi napryamki v kulturi Pid egidoyu Forumu Shtadtpark vidavalis elitni literaturni zhurnali manuskripte manuskripti u 1960 mu jogo zasnuvali Alfred Kollerich i Gyunter Valdorf Absolut Absolyut schreibkraft drukarka literaturna gazeta Liqueur Liker i foto ta kinozhurnal vidpovidno Camera Austria 1980 j blimp 1985 Ci vidannya privertaliv uvagu mizhnarodnoyi spilnoti Forum takozh iniciyuvav festival avangardnogo mistectva Steirischer Herbst Shtirijska osin 1966 roku na bazi Forumu Shtadtpark i zhurnalu manuskripti sformuvalasya de spilka avstrijskih pismennikiv Krim zasnovnika Alfreda Kollericha do neyi nalezhali Volfgang Bauer Gyunter Falk Barbara Frishmut Peter Gandke Vilgelm Gengstler i Klaus Goffer Do nih priyednalisya Gelmut Ajzendle Rajngard P Gruber Berngard Gyuttenegger Elfride Yelinek Gert Jonke Gergard Rot Garald Zommer Mihael Sharang i Alfred Paul Shmidt Tomas Berngard U 1980 h chlenami grupi stali Lukas Cajpek Gyunter Ajhberger Volf Diter Egner Maks Gad Valter Grond Verner Shvab i Franc Vajncettl Blizkimi do Grackoyi grupi buli Franc Buhrizer Ingram Gartinger Aloyiz Ergut Roza Nager Peter Rozaj i Peter Votergaus Z pochatku 1970 h u krayini postayut ugrupovannya literatoriv nevdovolenih diyalnistyu avstrijskogo PEN klubu Chleniv cih organizacij ob yednuvali peredusim materialni interesi 1971 roku u Vidni zasnovano Tovaristvo interesiv pismennikiv zgodom perejmenovano na de yake postavilo za metu spriyati profesijnim pravovim i socialnim interesam avstrijskih pismennikiv organizovuvati socialno pravovi konsultaciyi zabezpechuvati pravovij zahist vid obmanu v dilovih pitannyah vid sprob cenzuruvannya tvoriv vid tisku na avtoriv viyavlyati iniciativu v galuzi podatkovogo socialnogo j avtorskogo prava a takozh organizovuvati spilni vistavki avstrijskih knizhok na mizhnarodnih knizhkovih yarmarkah 1981 roku na I z yizdi avstrijskih pismennikiv chleni tovaristva skoristalisya nagodoyu pidnyati pitannya kulturno politichnoyi problematiki pid nazvoyu Svoboda bachiti de ti U nastupni roki znachno polipshilos ekonomichne stanovishe pismennikiv zavdyaki sered inshogo zaprovadzhennyu en knizhok iz bibliotek i bagatom grantam ta stipendiyam Tovaristvo takozh zahishalo prava lyudini j avtora pidtrimuyuchi ta vlashtovuyuchi kampaniyi na korist poterpilih literatoriv 1988 roku v Insbruku zareyestrovano Tovaristvo interesiv tirolskih pismennikiv iz takim samim statutom yak u videnskogo Tovaristva interesiv pismennic i pismennikiv Poshtovhom do cogo stav sudovij proces nad Gelmutom Shenauerom za jogo opovidannya Pontlackij mist Ishlosya pro svobodu mistectva Pismennika vipravdano U kvitni 2008 go videnske Tovaristvo interesiv pismennic i pismennikiv razom iz de de ta de zasnuvalo de 1973 roku zasnovano de do skladu yakih uvijshli Barbara Frishmut Peter Gandke Ernst Yandl Alfred Kollerich Friderike Majreker i Mihael Sharang Voni protestuvali nasampered proti konservatizmu avstrijskogo PEN klubu v proceduri prisudzhennya literaturnih premij Svoyeyu p yesoyu Naruga nad publikoyu Peter Gandke vprovadiv novi sposobi spilkuvannya aktoriv i glyadachiv Yandl i Majreker pisali figurni virshi Peter Gandke i Alfred Kollerich Tomas Berngard 1931 1989 viklikav skandal u teatralnih kolah i burhlivu superechku v suspilstvi napisavshi p yesu Plosha geroyiv U nij ishlosya pro nespromozhnist bagatoh avstrijciv kritichno ociniti nacistske minule Avtor zasterig sho znovu povilno vizrivaye nacizm i peredbachiv prihid do vladi po fashistski nalashtovanih politikiv Marianna Fric 1948 2007 napisala kilka romaniv forma i mova yakih vihodyat za ramki zhanru ta zagalnoprijnyatih umovnostej Kristof Ransmajr zmishuvav istorichni fakti z vigadanimi U jogo romani Hvoroba Kitahari opisano skladnij gipotetichnij svit u yakomu Nimechchina kapitulyuvala ale Druga svitova vijna trivaye dali v Tihomu okeani U romani Bal v operi Jozefa Gaslingera skoyeno napad na bal ubito vsih gostej sered nih i visokopostavlenih uryadovciv i do vladi prihodit fashistska partiya Milo Dor pismennik serbskogo pohodzhennya zasterigaye vid nebezpeki pravogo ekstremizmu ta nadmirnoyi immigraciyi U 1980 h zanovo postavala yevrejska literatura Robert Shindel opublikuvav roman Urodzhenec Robert Menasse pishe eseyi pro Avstriyu u tvorah Dorona Rabinovicha zobrazheno zhittya yevreyiv v Avstriyi 1984 roku stvoreno Tovaristvo Teodora Kramera Zgodom u 2013 mu Tovaristvo Yuri Zojfera Avstrijski slovenskomovni pismenniki Yanko Ferk Gustav Yanush Flor yan Lipush Cvetka Lipush Yanko Messner i Maya Gaderlap Kilka yihnih tvoriv pereklav nimeckoyu movoyu Peter Gandke Suchasnist Mihael Kelmayer Pid vplivom Osvalda Vinera pismennicya Marlene Shtreeruvic perenesla feministski ideyi 1970 h u suchasnist Verner Shvab vismiyuye i demaskuye pishnomovnij literaturnij stil vzhivayuchi grubi virazi ta himerni slovospoluki Natomist Ransmajr shukaye poziciyi poserednika yak za zmistom tak i za stilem U Roboti nochi Tomas Glavinich opisuye istoriyu cholovika yakij osamotiv za odnu nich U Stini pismennici Marlen Gausgofer golovna geroyinya raptovo opinyayetsya vidrizanoyu vid svitu neproniknoyu nevidimoyu stinoyu i musit vizhiti odna v alpijskij hatinci Velikogo uspihu dosyagli Daniyel Kelmann roman Vimiryuvannya svitu i Volf Gaas iz seriyeyu kriminalnih romaniv pro detektiva Brennera harakternih svoyeridnim stilem movi Volf Gaas Vidomi avtori yak ot Francobel Arno Gajger Norbert Gshtrajn Peter Gandke Kristof Ransmajr Peter Genish Elfride Yelinek Mihael Kelmayer i Gergard Rot regulyarno publikuyut tvori Mensh vidomi avtori Rajngold Aumayer Adelgajd Dagimene Dimitre Dinev Martin Dragozic Klaus Ebner Gyunter Ajhberger Yanko Ferk Olga Flor Evelina Grill Konstantin Gettfert Volfgang Germann Rudolf Kraus Egid Gshtattner Klaus Gendl Lyudvig Lager Gabriyel Lojdolt Volfgang Pollyanc Gudrun Zajdenauer Linda Shtift Vladimir Fertlib Kristina Verner i Peter Paul Viplinger Literaturni zhurnali i vidavnictvaV Avstriyi vihodyat taki literaturni zhurnali Literatur und Kritik Erostepost Zalcburg manuskripte Sterz schreibkraft Lichtungen Grac Wespennest Kolik Buchkultur Viden Cognac amp Biskotten Insbruk DUM Nizhnya Avstriya Najvazhlivishi avstrijski vidavnictva ce Residenz Droschl Haymon Zsolnay iDeuticke Residenzvidigravalo vazhlivu rol u 1970 h ta 1980 h rokah koli v nomu drukuvalisya chislenni viznachni avstrijski pismenniki Zavdyaki dribnishim vidavnictvam yak otArovell Drava FZA Verlag Mitter Otto Muller Pichler Ritter Skarabaeus Sonderzahl Wieserta inshim Pchitachi oznajomlyuyutsya z molodimi pismennikami pochatkivcyami Bagato hto z avstrijskih pismennikiv publikuyetsya v Nimechchini de znachno bilshi j potuzhni vidavnictva Ekonomichne peregrupuvannya vidavnictv ta yih zlittya takozh vplivayut na knigovidannya Zokrema ZsolnyiDeutickevzhe nalezhat do nimeckoyi vidavnichoyi grupiHanser Avstrijski pismenniki nobelivski laureatiElfride Yelinek Elias Kanetti 1981 za tvori poznacheni shirokim svitoglyadom bagatstvom idej i hudozhnoyu siloyu Elfride Yelinek 2004 za muzichnij potik golosiv i pidgoloskiv u romanah i p yesah yaki navdivovizhu pristrasnoyu movoyu vikrivayut absurdnist socialnih klishe i yihnyu silu ponevolyuvati Peter Gandke 2019 za vplivovi praci napisani vishukanoyu movoyu u yakih rozvidano krajni mezhi ta osoblivosti perezhivan lyudini Literaturni premiyi AvstriyiKrim golovnih stipendij grantiv i premij sho yih zasnovuyut i finansuyut avstrijskij ta federalni uryadi ye j dribnishi vid organizacij i privatnih osib Do takih nalezhat Premiya Alfreda Gesvajna Literaturna premiya Erostepostu Premiya Franca Kafki Avstriya Feldkirhska premiya dlya poetiv Videnska robocha premiya Premiya Antona Vildgansa i Premiya manuskripte zemli Shtiriya Naukovec Klaus Cajringer zaznachiv sho v Avstriyi porivnyano z Nimechchinoyu derzhavni subsidiyi znachno bilshoyu miroyu spriyayut literaturnomu procesu osoblivo vidavnichij spravi Derzhava vidilyaye dotaciyi na finansuvannya vidavnictv literaturnih zhurnaliv publichnih zahodiv knizhkovih vidan i na materialnu pidtrimku pismennikiv Z odnogo boku ce dozvolyaye publikuvati nepributkovi literaturni tvori a z drugogo znizhuye rizik diyalnosti bagatoh kulturnih organizacij zokrema j vidavnictv daye yim zmogu vilnishe diyati na rinku Spisok literaturnih premij Avstriyi de de de de de Premiya Antona Vildgansa de de de de de de de de de de de de de de de de Premiya Franca Kafki Avstriya Premiya Franca Nablya de de de de de de de de de de Premiya Gerdera de de de de de de de de de de Lesetopia Literaturpreis de de Literaturna premiya Shtiriyi de de Premiya manuskripte zemli Shtiriya de de de de de de Avstrijska derzhavna premiya z yevropejskoyi literaturi de de de de de Osterreichischer de Literaturna premiya mista Viden de de de Toblacher Prosapreis de de de de Avstrijsko ukrayinski literaturni zv yazkiUkrayinska tematika v avstrijskij literaturi Tema Ukrayini z yavlyayetsya v avstrijskij literaturi u seredini XIX stolittya koli avstrijski pismenniki sho zhili na Bukovini pid vplivom nimeckogo romantizmu i ukrayinskogo folkloru pochali pisati pro miscevih selyan Ce zbirka virshiv Vitannya z Nizhnoyi Avstriyi 1855 Lyudviga Adolfa Shtaufe Simiginovicha yakij takozh zibrav i pereklav nimeckoyu Narodni legendi z Bukovini 1885 ta Ukrayinski narodni pisni 1888 zbirka virshiv Ernsta Rudolfa Nojbauera Pisni z Bukovini 1855 ta zbirka Opovidannya z Bukovini 1868 U zbirci virshiv Zhorzhini 1870 prirodu Verhovini ospivav Jogann Georg Obrist pershij doslidnik i perekladach nimeckoyu movoyu virshiv Tarasa Shevchenka Populyarizaciya ukrayinskoyi narodnoyi pisni visvitlennya nacionalno vizvolnoyi borotbi selyanstva Galichini i Bukovini harakterni dlya tvorchosti Karla Emilya Francoza opovidannya Povstannya u Volovci 1874 Vijt z Biloyi 1875 roman Za pravdu 1882 Tema Ukrayini yiyi geroyichnogo minulogo posidaye znachne misce u tvorchosti Rajnera Mariyi Rilke zbirka novel istoriyi pro milogo Boga 1904 zbirki virshiv Kniga godin 1905 Kniga kartin 1906 yakij oznajomivsya z yiyi kulturoyu i zhittyam pid chas mandrivok po Rosiyi 1899 i 1900 cogo roku zokrema pobuvav u Kiyevi ta inshih mistah Ukrayini U 1920 30 h ukrayinska tematika vidobrazhayetsya v romanah Jozefa Rota Marsh Radeckogo 1932 Falshiva vaga 1937 Mogila kapuciniv 1938 u prozi ta poeziyi vihidciv iz prazkoyi shkoli Egona Ervina Kisha zbirka narisiv Donecki vrazhennya 1926 Luyisa Fyurnberga virsh Zakarpatska Ukrayina Rudni gori 1932 Franca Karla Vajskopfa opovidannya Vtecha 1923 Smertelnij vipadok 1928 Dalekij spiv 1937 Avstrijska tematika v ukrayinskij literaturi Avstrijska tematika vidbilasya v ukrayinskij literaturi Vona zvuchit u tvorah Ivana Franka poeziyi Tyuremni soneti 1889 opovidannya Svinska konstituciya 1896 ta inshih Mihajla Pavlika povist Propashij cholovik 1878 Oleni Pchilki povist Tovarishki 1887 Denisa Lukiyanovicha povist Za Kadilnu 1902 Osipa Makoveya opovidannya Vdyachnij viborec 1912 Oleksandra Olesya zbirki poezij Perezva i Chuzhinoyu obidvi 1919 Antivoyenni motivi znajshli vidobrazhennya u virshah Stepana Charneckogo zbirki V godini zadumi 1917 Sumni idem 1920 novelah Mihajla Yackova Germes Praksitelya 1923 romanah Romana Andriyashika Lyudi zi strahu 1966 Dodomu nema vorottya 1976 Obraz Vidnya ye v poeziyi Dmitra Pavlichka zbirka Na chatah 1961 prozi Semena Sklyarenka roman Karpati 1954 Valeriyi Vrublevskoyi roman Solomiya Krushelnicka 1979 Z vikoristannyam syuzhetiv ta motiviv tvoriv avstrijskih pismennikiv napisano baladi Yurij Ginda 1862 i Shipitski berezi 1863 Yuriya Fedkovicha za opovidannyam Ernsta Rudolfa Nojbauera Sestri iz Shipota 1857 drama Yurko Dovbish 1889 Mihajla Starickogo za romanom Karla Emilya Francoza Za pravdu Chotiri opovidannya pro nadiyu Variaciyi na temu Rajnera Mariyi Rilke Mikoli Bazhana Avstrijska literatura v Ukrayini Ukrayinskoyu movoyu v riznij chas drukuvalisya poeziyi Anastaziusa Gryuna pereklad Ivana Franka Nikolausa Lenau pereklad Pavla Grabovskogo Georga Traklya perekladi Dmitra Pavlichka Dmitra Nalivajka Timofiya Gavriliva Rajnera Mariyi Rilke perekladi Mikoli Bazhana Dmitra Pavlichka prozovi tvori Karla Emilya Francoza perekladi Mihajla Atamanyuka M Zagirnoyi B Savchenka ta inshih drami Franca Grillparcera pereklad Petra Karmanskogo i Gugo fon Goffmanstalya perekladi Osipa Rozdolskogo Ostapa Luckogo noveli j povisti Stefana Cvajga perekladi Vasilya Bobinskogo Irini Steshenko Franca Kafki pereklad Yevgena Popovicha F Kajna pereklad V Shelesta Petera Gandke pereklad Oleksi Logvinenka ta inshih Ukrayinska literatura v Avstriyi U drugij polovini XIX na pochatku XX stolittya v Avstriyi vidavalisya tvori Tarasa Shevchenka perekladi Joganna Georga Obrista Sergiya Shpojnarovskogo V Fishera Marka Vovchka perekladi Olgi Kobilyanskoyi ta inshih Lesi Ukrayinki pereklad Olgi Kobilyanskoyi Vasilya Stefanika perekladi Osipa Rozdolskogo ta inshih Mihajla Kocyubinskogo perekladi Vilgelma Goroshovskogo G Gerasimovicha ta inshih Bezposerednyu uchast v avstrijskomu literaturnomu procesi brali Yurij Fedkovich Ivan Franko Olga Kobilyanska yaki pisali j nimeckoyu movoyu Z 1875 roku Ukrayinske akademichne tovaristvo Sich u Vidni vlashtovuvalo lekciyi ta diskusiyi na muzichno literaturni temi drukuvalo literaturni tvori zokrema v almanahah prisvyachenih 30 40 ta 60 richnogo yuvileyu svogo zasnuvannya Vazhlivu rol u populyarizaciyi ukrayinskoyi literaturi v Avstriyi vidigrav nimeckomovnij videnskij zhurnal X Stralen Rentgenivski promeni 1900 1903 sho u 1903 1905 rokah vihodiv pid nazvoyu Ruthenische Revue Rusinskij oglyad a u 1906 1916 rokah pid nazvoyu Ukrainische Rundschau Ukrayinskij oglyad u yakomu drukuvalisya perekladachi ukrayinskoyi beletristiki Sered nih Vilgelm Goroshovskij uporyadnik i perekladach antologiyi Ukrainische Erzahler Ukrayinski prozayiki 1909 i zbirki novel Mihajla Kocyubinskogo Pro bono publico Dlya zagalnogo dobra 1909 Tut drukuvalisya v perekladah tvori T Shevchenka I Franka Lesi Ukrayinki O Kobilyanskoyi V Stefanika Yu Fedkovicha Lesya Martovicha P Kulisha molodomuzivciv rozvidki pro vidat ukr hudozhnikiv lit krit statti portreti ukr pismennikiv Sered knizhk vid vidilyayut zb V Levickogo Na bistrih hvilyah 1905 M Golubcya Z chuzhini dalekoyi 1916 U drugij polovini XX stolittya avstrijska literatura zbagatilasya perekladami tvoriv Mikoli Bazhana Olesya Gonchara Oleksandra Kornijchuka Petra Pancha Vadima Sobka ta inshih ukrayinskih pismennikiv Z poeziyeyu Andriya Malishka avstrijskogo chitacha oznajomiv Gugo Guppert Ukrayinski perekladi avstrijskoyi literaturi Peter Altenberg Miniatyuri Nazustrich 1934 ch 9 S 1 Pereklav Vasil Sofroniv Prinosi dnya Neoromantika Divchina na Kapri Vulicya v seli La vie Dvi dorogi Tuga Lyubov Semitska rasa Westminster Abbey Flirt Miniatyuri Zhittya i mistectvo 1920 Ch 2 S 52 53 Pereklav V B Vita ipsa Miniatyuri LNV 1928 T 97 Kn 11 S 212 218 Pereklala S Fedyushkova Antologiya avstrijskoyi prozi K Tempora 2014 ISBN 978 617 569 204 2 Gans Karl Artmann Poeziyi v kn Dvadcyat avstrijskih poetiv XX storichchya vid Yunivers Kiyiv 1998 s 149 157 Pereklali Roman Osadchuk Mojsej Fishbejn Roza Auslender Chas feniksa Chernivci Mol bukovinec 1998 249 s Nim ukr Pereklav Petro Rihlo Ingeborg Bahman Malina Lviv VNTL Klasika 2005 Pereklala Radiop yesi Sni na prodazh Cikadi Dobrij Bog Mangettenu Lviv VNTL Klasika 2005 Pereklala Larisa Cibenko Tomas Berngard Stari majstri Elizabet II Ivano Frankivsk Lileya NV 1999 276 s Pereklav Timofij Gavriliv Immanuyil Kant Drami pro Klyausa Pajmanna Ivano Frankivsk Lileya NV 2002 216 s Pereklav Timofij Gavriliv Plosha geroyiv Lviv Klasika 2008 220 s Pereklav Timofij Gavriliv Holodnecha Stari majstri Harkiv Folio 2013 480 s Pereklali i Timofij Gavriliv German Blyumental Galichina Val na Shodi Galizien Der Wall im Osten opovidannya pro vijnu tekst nim ukr Drogobich Kolo 2015 233 s Pereklala Ganna Kemin German Broh Smert Vergiliya Vidavnictvo Zhupanskogo 2014 480 s Pereklav Oleksa Logvinenko Josif Burg Kviti i slozi opovidannya narisi Chernivci Molodij bukovinec 1997 256 s Pereklav Petro Rihlo Franc Verfel Gotelni shodi Poglyad na mercya opovidannya Antologiya avstrijskoyi prozi K Tempora 2014 ISBN 978 617 569 204 2 Pereklala Mariya Ivanicka 40 dniv Musa Daga Harkiv Folio 2017 ISBN 978 966 03 7673 1 Pereklav Poeziyi v kn Dvadcyat avstrijskih poetiv XX storichchya vid Yunivers Kiyiv 1998 s 102 108 Pereklali Igor Burkovskij Mihajlo Draj Hmara ta Timofij Gavriliv Jozef Vinkler Vivezena Kiyiv Kritika 2012 190 s Pereklala Nelya Vahovska Natura morta Rimska novela Chernivci Knigi HHI 2015 Pereklala Nelya Vahovska Peter Gandke Zhinka livsha Vsesvit 1980 2 Zhinka shulga Korotkij list pered dovgim proshannyam Bez bazhannya nemaye shastya Povisti K Yunivers 1999 253 s ISBN 966 7305 20 1 Pereklali Oleksa Logvinenko Igor Andrushenko i Oleksandr Plevako Kaspar p yesa ne piznish 1999 roku Pereklav Igor Andrushenko Skandal z publikoyu p yesa pereklav Ivan Megela Yak p yate koleso do voza Avstrijska chitanka K Litopis 2005 ISBN 966 7007 31 6 Pereklav Naruga nad publikoyu Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka fakultet inozemnih mov 2007 Pereklali studenti Novij dosvid virshi zi zbirki Vnutrishnij svit zovnishnogo svitu vnutrishnogo svitu Internet chasopis prostory 2011 Pereklav Vasil Lozinskij Pisnya ditinstva virsh Sajt AZN Pereklav Dmitro Ocheretin Gugo fon Gofmanstal Zhah p yesa K 1918 Smert Ticiyana 22 bereznya 2022 u Wayback Machine dramatichna poema Lviv Vsesvitnya biblioteka 1918 13 Pereklav Ostap Luckij Duren i smert 22 bereznya 2022 u Wayback Machine dramatichna poema Lviv Listki mistectva 1921 Pereklav Osip Rozdolskij Pisnya mandrivki Virsh LNV 1926 T 89 Kn 3 S 271 Pereklav Ivan Krushelnickij Vin i vona Virsh LNV 1928 T 96 Kn 5 S 80 Pereklav Ivan Krushelnickij Lirika Gofmanstalya zbirka poezij L 1931 Pereklav Ivan Krushelnickij Perezhite Virsh Dzvoni 1939 Ch 1 2 S 10 11 Pereklav Yurij Klen Virshi Svitovij sonet K 1983 Virshi Dvadcyat avstrijskih poetiv XX storichchya K 1998 Kavalerijska istoriya Lyusidor Antologiya avstrijskoyi prozi K Tempora 2014 ISBN 978 617 569 204 2 Karl Markus Gaus Sobakoyidi ta inshi lyudi Lviv Choven 2017 Yevropejska abetka Chernivci Knigi HHI 2017 1997 Pereklav Yurko Prohasko Aksel Gelgaus Chernivci ta in b v 2000 160 s Ukr nim ISBN 3 933 679 40 0 Pereklav Petro Rihlo Zuza Gemmerle Sogodni jdu ya sam do tualetu K Dzh Dzh Agenciya GMBH Ukrayina 2011 24 s Pereklav Igor Andrushenko Sogodni spati vchasno ya lyagayu K Dzh Dzh Agenciya GMBH Ukrayina 2012 24 s Pereklav Igor Andrushenko Tomas Glavinich Zhittya bazhan Chernivci Knigi HHI 2015 Pereklav Volodimir Kam yanec Franc Grilparcer Hvili morya i lyubovi Tragediya v 5 ti diyah Nakladom Josifa Stadnika Seriya Biblioteka Teatralna Ch Chernivci 1909 94 s Pereklav Petro Karmanskij Gore brehunovi 1918 roku postavleno v kiyivskomu Molodomu teatri Pereklav Les Kurbas Yakob Yulius David Postril unochi Antologiya avstrijskoyi prozi K Tempora 2014 ISBN 978 617 569 204 2 Gajmito fon Doderer Podvijna brehnya abo antichna tragediya na seli Kniga prigod 3 Povisti j opovidannya K Veselka 1995 s 258 269 Pereklav Yevgen Popovich Georg Drozdovskij Todi v Chernivcyah i dovkola Spogadi starogo avstrijcya Chernivci Molodij bukovinec 2001 Pereklav Petro Rihlo Mariya fon Ebner Eshenbah Rozijshlis Bez poperednoyi shkoli Chasopis Promin 1904 ch 21 Pereklav Ilarij Karbulickij Bogohulec Chasopis Promin 1904 ch 23 Pereklav Ilarij Karbulickij Oksana Lyaturinska pereklala prinajmni odnogo virsha Ebner Eshenbah Klaudiya Erdgajm Davno ne kosherni Istoriya odniyeyi rodini z Galichini Lviv Piramida 2011 Pereklala Albert Erenshtajn Poeziyi Erenshtajna perekladav ukrayinskoyu Roman Osadchuk ta R vich kriptonim Hozhdeniye Gomera po mukah Poeziyi Dvadcyat avstrijskih poetiv XX storichchya Kiyiv Yunivers 1998 s 73 77 Elfride Yelinek Pianistka roman H Folio 2011 381 s ISBN 978 966 03 5824 9 Pereklala Natalya Snyadanko Sho stalosya pislya togo yak Nora pokinula svogo cholovika p yesa Lviv Klasika 2012 Pereklav Timofij Gavriliv Kohanki Harkiv Folio 2012 223 s Pereklav Igor Andrushenko Hit Harkiv Folio 2012 287 s Pereklav Igor Andrushenko Za dverima K Vid vo Zhupanskogo 2013 216 s ISBN 978 966 2355 41 3 Pereklala Smert i Diva Chernivci Knigi HHI 2015 128 s ISBN 978 617 614 093 1 Pereklala Leopold fon Zaher Mazoh Ukrayinskij Jov pereklad Ivana Bidnogo Zhovkva Lviv 1925 Don Zhuan z Kolomiyi per z nim Natali Ivanichuk Vsesvit zhurnal 1994 3 S 117 142 Zhinochi obrazki z Galichini per z nim Vsesvit zhurnal 1994 3 S 142 151 Dvanadcyatij snidanok per z nim Petro Rihlo Vsesvit zhurnal 2006 5 6 S 202 206 Krivave vesillya u Kiyevi Lviv 1999 28 s Venera v hutri Tekst povisti Lviv Piramida 2008 236 s Pereklala Natalya Ivanichuk Vibrani tvori Lviv Litopis 1999 398 s Marko Zimza Charivna flejta Opera Volfganga Amadeya Mocarta K Dzh Dzh Agenciya GMBH Ukrayina 2015 31 s Pereklav Igor Andrushenko Robert Zitaler Cile zhittya Harkiv Vivat 2016 Pereklala Yelena Daskal Yura Zojfer Astoriya ta inshi istoriyi p yesi opovidannya ese Chernivci Molodij bukovinec 1996 160 s Pereklav Petro Rihlo Kinec svitu Drami ta proza Chernivci Knigi XXI 2012 Pereklav Petro Rihlo Strajk zlodiyiv Antologiya avstrijskoyi prozi pochatku XX stolittya K Tempora 2014 ISBN 978 617 569 204 2 Veza Kanetti Tri voyaki i zhinka Antologiya avstrijskoyi prozi pochatku HH stolittya K Tempora 2014 S 168 174 Elias Kanetti Zasliplennya roman Kiyiv Yunivers 2003 Pereklav Oleksa Logvinenko Masa i vlada Vidavnichij dim Alternativi 2001 Pereklav Oleksa Logvinenko Franc Kafka Silskij likar Antologiya avstrijskoyi prozi pochatku HH stolittya K Tempora 2014 ISBN 978 617 569 204 2 Peretvorennya opovidannya Myunhen Suchasnist 1989 Lviv LA Piramida 2005 Pereklav Ivan Koshelivec Shodenniki 1910 1923 rr Kiyiv Vsesvit 2000 Proces Kiyiv Yunivers 1998 286 stor ISBN 966 7305 11 2 Pereklav Petro Tarashuk peredruk u 2005 2008 Proces Harkiv Folio 2006 2008 239 stor ISBN 966 03 2915 6 vid 2005 ISBN 978 966 03 4440 2 vid 2008 Pereklav Petro Tarashuk Zamok Harkiv Folio 2006 Pereklala Natalya Snyadanko Zniklij bezvisti Amerika Kiyiv Kritika 2009 Pereklav Yurko Prohasko Romani opovidannya shodenniki listi Kiyiv A ba ba ga la ma ga 2012 ISBN 978 617 585 0084 Spoglyadannya K Osnovi 2013 Pereklav Vasil Lozinskij Perevtilennya zbirka vibranih tvoriv Virok Perevtilennya U vipravnij koloniyi K O K Publishing 2017 160 s ISBN 978 966 97686 1 2 Pereklala Anna Savchenko Daniyel Kelman Obmiryuvannya svitu Lviv Piramida 2013 188 s ISBN 978 966 441 311 1 Pereklav Volodimir Kam yanec Pid soncem L VNTL Klasika 2011 130 s ISBN 978 966 8849 50 3 Kraj svitu L VNTL Klasika 2011 104 s ISBN 978 966 8849 52 7 Ya i Kaminskij L VNTL Klasika 2011 176 s ISBN 978 966 8849 51 0 Syuzen Knauss Martin Zelle Tin u temryavi abo Detektivi rozgadniki K Dzh Dzh Agenciya GMBH Ukrayina 2013 96 s Pereklav Igor Andrushenko Poeziyi v kn Dvadcyat avstrijskih poetiv XX storichchya vid Yunivers Kiyiv 1998 s 109 112 Pereklali Yurij Lisnyak Oleksandr Mokrovolskij Timofij Gavriliv Karl Kraus Vitalniki Antologiya avstrijskoyi prozi pochatku HH stolittya Tempora 2014 SBN 978 617 569 204 2 Nikolaus Lenau Virshi Z chuzhogo polya Lviv nakladom Kostya Pankovskogo 1895 S 100 Pereklav Pavlo Grabovskij Protest Ocheretyani pisni Spivec iz svitovoyi poeziyi kincya XVIII pershoyi polovini XIX storichchya K Veselka 1972 S 60 Pereklav Leonid Cherevatenko Mira Lobe Usi na bort K Dzh Dzh Agenciya GMBH Ukrayina 2011 36 s 2011 36 s Pereklav Igor Andrushenko Sho take spravzhnya druzhba K Dzh Dzh Agenciya GMBH Ukrayina 2011 36 s Pereklav Igor Andrushenko Karl Lyubomirski Ptah nad palayuchim lisom poeziyi Chernivci Molodij bukovinec 1998 103 s ISBN 966 7109 10 0 Pereklav Petro Rihlo Friderike Majreker Dobirni virshi Dvadcyat avstrijskih poetiv XX storichchya K Yunivers 1998 s 169 174 Pereklav Mihajlo Litvinec Gustav Majrink Misto z tayemnim tremtinnyam sercya Lviv Dilo 291 1932 Pereklav Grigorij Timoshuk Golyem Kiyiv Lyajpcig Ukrayinska nakladnya B r 263 s Pereklav Volodimir Levickij Opal Sim nimeckih novel Myunhen Institut literaturi 1962 S 70 78 Pereklav Mihajlo Orest Albinos Sim nimeckih novel Myunhen Institut literaturi 1962 S 79 103 Pereklav Mihajlo Orest Vibrani noveli Kiyiv Zadruga 1999 98 s Pereklali Igor Andrushenko Mihajlo Orest Golem Lviv Piramida 2011 200 s ISBN 978 966 441 250 3 Pereklala Natalya Ivanichuk Gole Kiyiv Ukr pismennik 2011 311 s ISBN 978 966 579 312 0 Pereklala Natalya Ivanichuk Bilij dominikanec Zi shodennika Nevidimcya Lviv Piramida 2012 138 s ISBN 978 966 441 278 7 Pereklav Igor Andrushenko Feliks Mitterer Zhinki Mocarta strashna komediya na 2 diyi Pereklav Ivan Megela Ervin Mozer Manyuni Velika knizhka pro malenkogo slonika Chernivci Chorni Vivci 2017 127 s Pereklala Nelya Vahovska Fantastichni istoriyi na dobranich Chernivci Chorni Vivci 2016 240 s Pereklala Nelya Vahovska Manuel i Didi Velika kniga malenkih mishachih prigod Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2015 184 s Pereklala Lyudmila Nor Manuel i Didi Druga velika kniga malenkih mishachih prigod Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2017 184 s Pereklala Lyudmila Nor Velika kniga pro Koko i Kiri Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2020 136 s Pereklala Lyudmila Nor Ulrike Mochiunig U poshukah shastya K Dzh Dzh Agenciya GMBH Ukrayina 2012 36 s Pereklav Igor Andrushenko Robert Muzil Gridzhiya Vsesvit 7 1999 Pereklav Oleksandr Plevako Sum yattya vihovancya Terlesa Kiyiv Yunivers 2001 208 s Pereklav Yurko Prohasko Lyudina bez vlastivostej Kniga I Kiyiv Vidavnictvo Zhupanskogo 2010 416 s Pereklav Oleksa Logvinenko Lyudina bez vlastivostej Kniga II Kiyiv Vidavnictvo Zhupanskogo 2010 368 s Pereklav Oleksa Logvinenko Lyudina bez vlastivostej Kniga III Kiyiv Vidavnictvo Zhupanskogo 2011 512 s Pereklav Oleksa Logvinenko Drozdicya Kakaniya Antologiya avstrijskoyi prozi HH stolittya K Tempora 2014 ISBN 978 617 569 204 2 Jogann Nepomuk Nestroj Kolishni spravi p yesa Ivano Frankivsk Lileya NV 2003 Pereklav Timofij Gavriliv Andreas Okopenko Virshi Dvadcyat avstrijskih poetiv XX storichchya Kiyiv Yunivers 1998 Pereklav Oleg Zhupanskij Virshi Almanah Zerna 2000 ch 6 7 Pereklav Oleg Zhupanskij Virshi Gazeta Literaturna Ukrayina 14 grudnya 2000 Pereklav Oleg Zhupanskij Virshi zhurnal Kur yer Krivbasu 2002 152 Pereklav Oleg Zhupanskij Novi poeziyi Parizh Lviv Cvikau Zerna 2000 Pereklav Anatolij Mojsiyenko Vibrane Kiyiv Feniks 2006 Pereklav Anatolij Mojsiyenko Galuzki z videnskogo sadu Z chernigivskih sadiv Novi soneti i verlibri Uman Sofiya 2008 Pereklav Anatolij Mojsiyenko Leo Peruc Majster sudnogo dnya Lviv Piramida 2012 s 140 ISBN 978 966 441 300 5 Pereklav Volodimir Kam yanec Ursula Poznanski Ereb Lviv Astrolyabiya 2019 512 s ISBN 978 617 664 159 9 Pereklala Nataliya Snyadanko Martin Pollak Mrec u bunkeri Istoriya mogo batka Chernivci Knigi HHI 2014 Pereklala Nelya Vahovska Cisar Ameriki Velika vtecha z Galichini Chernivci Knigi HHI 2015 Pereklali L P Strinadyuk Nelya Vahovska Do Galichini Pro hasidiv guculiv polyakiv i rusiniv Uyavna mandrivka zniklim svitom Shidnoyi Galichini ta Bukovini Chernivci Knigi HHI 2017 Pereklala Nelya Vahovska Alfred Polgar Egon Fridel Alfred Polgar Velikij diletant Zloslivi hlopci Bose Buben nim i ukr movami Chernivci Knigi HHI 2014 184 s S 34 55 Pereklav Florian Rinesh Egon Fridel Alfred Polgar Tri sprobi perednogo slova Zloslivi hlopci Bose Buben nim i ukr movami Chernivci Knigi HHI 2014 184 s S 8 25 Pereklav Florian Rinesh Ferdinand Rajmund Divchina z krayini fej abo Selyanin miljoner p yesa Ivano Frankivsk Lileya NV 2005 Pereklav Timofij Gavriliv Kristof Ransmajr Ostannij svit Kiyiv Osnovi 1994 208 s Pereklav Oleksa Logvinenko Hvoroba Kitahari Kiyiv Vidavnictvo Zhupanskogo 2016 328 s Pereklav Gregor fon Reccori Magribinski istoriyi anekdoti zharti nebilici Chernivci Molodij bukovinec 1997 175 s ISBN 966 7109 06 2 Pereklav Petro Rihlo Vid poroga do poroga Chernivci Knigi HHI 2014 328 s Pereklav Petro Rihlo Torishnij snig Chernivci Knigi HHI 2014 328 s ISBN 978 617 614 066 5 Pereklav Petro Rihlo Rajner Mariya Rilke Rechi j obrazi vibrani poeziyi z nim movi Nyurnberg 1947 127 s Pereklav Bogdan Kravciv Poeziyi Kiyiv Dnipro 1974 279 s Pereklav Mikola Bazhan Notatki Malte Lyavridsa Brigge K Grani T 2010 296 s Pereklav Yurko Prohasko Sto poezij K Libid 2012 271 s Pereklav Mojsej Fishbejn Temni plachi poetichni tvori u 2 t T Navchalna kniga Bogdan 2007 Zhittya Mariyi K Ukr propileyi Ukr pismennik 2015 92 s Pereklali Yurij Buryak i Volodimir Makkavejskij Urok gimnastiki Antologiya avstrijskoyi prozi K Tempora 2014 ISBN 978 617 569 204 2 Notatki Malte Lauridsa Brige roman poeziyi Harkiv Folio 2013 283 s Pereklali Viktor Bojko Yevgen Popovich Mikola Bazhan Mihajlo Orest Oleg Zhupanskij Petro Tarashuk Svyatoslav Gordinskij Yurij Shevelov Aleksander Roda Roda Revnoshi Zolote serce videncya Antologiya avstrijskoyi prozi K Tempora 2014 ISBN 978 617 569 204 2 Gerhard Rot Jozef Rot Jov Roman prostogo cholovika Falshiva vaga Istoriya odnogo ajhmistra Kiyiv Kritika 2010 Pereklav Yurko Prohasko Bili mista K Smoloskip 1998 216 s ISBN 966 7332 05 5 Pereklav Igor Andrushenko Marsh Radeckogo K Yunivers 2000 Pereklala Yevgeniya Goreva Gebreyi u mandrah K RIF 2003 84 s Pereklav Igor Andrushenko Falshiva vaga L VNTL Klasika 2005 Pereklav Yurko Prohasko Triumf krasi L VNTL Klasika 2006 Pereklav Timofij Gavriliv Gotel Savoj L VNTL Klasika 2006 Pereklav Yurko Prohasko Jov Falshiva vaga K Kritika 2010 Pereklav Yurko Prohasko Vibrane K Ukrayinskij pismennik 2011 Marsh Radeckogo Cipper ta jogo batko Grobivec kapuciniv K A BA BA GA LA MA GA 2014 Pereklali Yevgeniya Goreva Yevgen Popovich Igor Andrushenko Byust cisarya Jogo c k Velichnist Antologiya avstrijskoyi prozi K Tempora 2014 ISBN 978 617 569 204 2 Pogruddya cisarya 2013 Pereklav Pavutina 2013 Pereklav Yevgen Ocheretyanij 10 bereznya 2014 u Wayback Machine Mandrivnik Pereklav Yevgen Ocheretyanij 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine Georg Trakl Tvori Lviv Prosvita 1997 Pereklav Timofij Gavriliv Sebastyanovi sniyu Lviv VNTL Klasika 2004 Pereklav Timofij Gavriliv U zbirci Koncert dlya yedinoyi sluhachki Poltava Eisenturm 2014 Pereklav Maksim Solodovnik U zbirci Zabigayuchi na kraj nochi Ch 1 Poltava Eisenturm 2017 Pereklav Maksim Solodovnik Francobel Priborkannya norovlivoyi po videnski P yesa Pereklav Ivan Megela Karl Emil Francoz Borotba za pravo 19 travnya 2020 u Wayback Machine Chernivci Narodna biblioteka 1910 Pereklav iz rosijskoyi Mihajlo Atamanyuk Borotba za pravo 1913 Pereklala M Zagirnya Taras Shevchenko Svitova velich Shevchenka T 3 K 1964 Za pravdu Uzhgorod Karpati 1982 480 s Pereklali Leonid Gorlach i Boris Savchenko Poeziyi Poeziya Almanah Kiyiv 1989 2 S 171 174 Pereklav Ucrainica kulturologichni narisi Chernivci Knigi HHI 2010 292 s Pereklav Petro Rihlo Antologiya avstrijskoyi prozi K Tempora 2014 ISBN 978 617 569 204 2 Egon Fridel Egon Fridel Alfred Polgar Gete na ispiti Chernivci Knigi XXI 2014 36 s Pereklala Egon Fridel Alfred Polgar Zloslivi hlopci Bose Buben Chernivci Knigi HHI 2014 183 s Tekst ukr nim ISBN 978 617 614 065 8 Pereklali Larisa Oleksishina Florian Rinesh ta inshi Barbara Frishmut Zhinka v misyachnomu syajvi Kiyiv Dnipro 1987 r Pereklala Galina Svarnik Shastya opovidannya Avstrijska chitanka Antologiya avstrijskoyi literaturi HH st Litopis 2005 ISBN 966 7007 31 6 Pereklav Volodimir Kam yanec Eden fon Horvat Kapitan Antologiya avstrijskoyi prozi K Tempora 2014 ISBN 978 617 569 204 2 Pereklav Figaro rozluchayetsya Opovidki videnskogo lisu K Yunivers 2005 178 s ISBN 966 8118 15 4 Pereklav Ivan Megela Stefan Cvejg Guvernantka Lvivskij tizhnevik Dilo 1930 ti roki Pereklav Vasil Sofroniv Levickij List neznajomoyi Lviv Izmaragd Kiyiv Zahidna Ukrayina 1928 102 stor Pereklav Vasil Bobinskij Amok Lviv Izmaragd Kiyiv Zahidna Ukrayina 1928 72 stor Pereklav Vasil Bobinskij Opovidannya v sutinkah Suchasna chuzhozemna novela Almanah Kiyiv DVU 1928 179 stor Pereklav Osvald Burgardt Zbirnik tvoriv Kiyiv Zahidna Ukrayina 1929 Noveli Kiyiv Syajvo 1929 249 stor Pereklala Galina Yar List neznajomoyi Amok Vulichka v misyachnomu svitli Zgasle serce Kiyiv Dnipro 1968 184 stor Pereklav Vasil Bobinskij Guvernantka pereklala Irina Steshenko Strah Irina Steshenko Amok Vasil Bobinskij List neznajomoyi Vasil Bobinskij Vulichka v misyachnomu syajvi Vasil Bobinskij Zgasle serce Vasil Bobinskij Nevidima kolekciya pereklav Yevgen Popovich List neznajomoyi noveli Kiyiv Dnipro 1981 263 s Plombovanij poyizd Cholovik sho kvartiruye u shev cya Zdijsnilos opovidannya Kiyiv zhurnal Vsesvit 11 za 1988 rik Pereklav Vitalij Kolomiyec Mariya Antuanetta Portret peresichnosti Magellan Lyudina ta yiyi diyannya Kiyiv Dnipro 1991 590 s ISBN 978 530 8008 89 7 Pereklali Petro Tarashuk Ivan Sojko Mariya Antuaneta roman Kiyiv Osnovi 2007 576 stor ISBN 966 500 270 8 Pereklav Petro Tarashuk Charodij kohannya 25 lyutogo 2020 u Wayback Machine eseyi Lyubovni prigodi Memuari Dzh Kazanova K Red gaz Visti Centr spilki spozhivchih tovaristv Ukrayini 1993 144 s ISBN 5 7707 4906 7 Pereklali z francuzkoyi ta nimeckoyi Yurij Kuznecov i Mikola Shudrya Zhozef Fushe Portret politichnogo diyacha Kiyiv Osnovi 2000 285 s ISBN 3 596 21915 9 Pereklav Petro Tarashuk Noveli Harkiv Ranok NT 2003 240 s ISBN 966 8082 35 4 List neznajomoyi Harkiv Folio Kiyiv Institut literaturi im T G Shevchenka Nac akad nauk Ukrayini 2010 411 s Biblioteka svitovoyi literaturi ISBN 978 966 03 4679 6 peredruk 2014 ISBN 978 966 03 6917 7 Pereklali Irina Steshenko Natalya Snyadanko Vasil Bobinskij Stefan Cvejg List neznajomki Zgasle serce Amok Strah noveli Kiyiv Znannya 2016 222 stor ISBN 978 617 07 0392 7 Pereklali Galina Yar Vasil Bobinskij Irina Steshenko Zoryani miti lyudstva noveli Harkiv Folio 2017 512 stor ISBN 978 966 03 7179 8 Pereklali Vasil Bobinskij Natalya Snyadanko Irina Steshenko Petro Tarashuk Vesna v Prateri Zabuti mriyi Antologiya avstrijskoyi prozi K Tempora 2014 ISBN 978 617 569 204 2 Noveli paralelno tekst ukrayinskoyu ta nimeckoyu Harkiv Folio 2006 223 s ISBN 966 03 3399 4 Mariya Styuart literaturnij perekaz za motivami romanu S Cvejga I Bondar Tereshenko Harkiv Faktor 2007 111 s ISBN 978 966 312 574 9 Paul Celan Meridian sercya poeziyi Chernivci Prut 1993 152 s nim ukr Pereklav Petro Rihlo Poeziyi antologiya ukrayinskogo perekladu Chernivci Bukrek 2001 224 s ukr nim Pereklali Petro Rihlo i Sergij Zhadan Ingeborg Bahman Paul Celan Pora sercya Listuvannya Chernivci Knigi HHI 2012 416 s Pereklali Larisa Cibenko ta Petro Rihlo Mak i pam yat Chernivci Knigi HHI 2013 148 s Pereklav Petro Rihlo Vid poroga do poroga Chernivci Knigi HHI 2014 132 s Pereklav Petro Rihlo Svitlotisk Chernivci Meridian Czernowitz 2014 136 s ISBN 978 617 614 076 4 Pereklav Sergij Zhadan Movni Grati Chernivci Meridian Czernowitz 2015 132 s ISBN 978 617 614 089 4 Pereklav Petro Rihlo Nichijna Troyanda Chernivci Meridian Czernowitz 2015 209 s ISBN 978 617 614 099 3 Pereklav Petro Rihlo Zlam Podihu Chernivci Meridian Czernowitz 2016 224 s ISBN 978 617 614 115 0 Pereklav Petro Rihlo Robert Shnajder Sestra snu K Yunivers 2002 240 s ISBN 966 7305 62 7 Pereklav Artur Shnicler Peredbachennya doli Chernivci Molodij bukovinec 2001 Pereklali Ivan Megela i Boris Grinchenko Maskarad prihovanih bazhan noveli opovidannya p yesi Kiyiv Vidavec Karpenko V M 2014 888 s Pereklav Ivan Megela Sekundant Chuzha Antologiya avstrijskoyi prozi K Tempora 2014 ISBN 978 617 569 204 2 Povernennya Kazanovi Carstvo sniv H Folio 2018 ISBN 978 966 03 8101 8 224 s Pereklala Nataliya Ivanichuk Manes Shperber Gospodni vodonosi Chernivci Molodij bukovinec 2000 215 s Pereklav Petro Rihlo Hurban abo Nezbagnenna pevnist eseyi Chernivci Knigi HHI 2009 267 s Pereklav Petro Rihlo Bernd Shuhter Pora vitriv Chernivci Knigi HHI 2016 151 stor ISBN 978 617 614 133 4 Pereklala Oleksandra Grigorenko Ernst Yandl Poeziyi v kn Dvadcyat avstrijskih poetiv XX storichchya vid Yunivers Kiyiv 1998 s 175 180 Pereklav Oleg Zhupanskij Div takozhUkrayinska shkola v avstrijskij literaturi Avstrijska literatura i Taras ShevchenkoLiteraturaFritz Martini Deutsche Literaturgeschichte Von den Anfangen bis zur Gegenwart 19 neu bearbeitete Auflage Kroner Stuttgart 1991 ISBN 3 520 19619 0 Lizenzausgabe beim Kolner KOMET Verlag 2003 ISBN 3 89836 381 3 Standardwerk Viktor Zmegac Hrsg Kleine Geschichte der deutschen Literatur Von den Anfangen bis zur Gegenwart Marix Wiesbaden 2004 ISBN 3 937715 24 X Wynfrid Kriegleder Eine kurze Geschichte der Literatur in Osterreich Menschen Bucher Institutionen Praesens Wien 2011 ISBN 978 3 7069 0665 4 Klaus Zeyringer und Helmut Gollner Eine Literaturgeschichte Osterreich seit 1650 Studien Verlag Innsbruck 2012 ISBN 978 3 7065 4972 1 Herbert Zeman Hrsg Literaturgeschichte Osterreichs von den Anfangen im Mittelalter bis zur Gegenwart 2 uberarbeitete und aktualisierte Auflage Rombach Freiburg im Breisgau 2014 ISBN 978 3 7930 9734 1 Geschichte der Literatur in Osterreich von den Anfangen bis zur Gegenwart hrsg von Herbert Zeman Akademische Druck und Verlagsanstalt Graz 1994ff 7 Bande geplant bisher erschienen Band 1 Die Literatur des Fruh und Hochmittelalters in den Bistumern Passau Salzburg Brixen und Trient von den Anfangen bis zum Jahre 1273 von Fritz Peter Knapp Graz 1994 ISBN 3 201 01611 X Band 2 Die Literatur des Spatmittelalters in den Landern Osterreich Steiermark Karnten Salzburg und Tirol von 1273 1439 von Fritz Peter Knapp Halbband 1 Die Literatur in der Zeit der fruhen Habsburger bis zum Tod Albrechts II 1358 Graz 1999 ISBN 3 201 01721 3 Halbband 2 Die Literatur zur Zeit der habsburgischen Herzoge von Rudolf IV bis Albrecht V 1358 1439 Graz 2003 ISBN 3 201 01812 0 Band 7 Das 20 Jahrhundert hrsg von Herbert Zeman mit Beitragen von Walter Zettl Joseph P Strelka Ernst Fischer Wolfgang Kraus und Herbert Zeman Graz 1999 ISBN 3 201 01687 X Geschichte der deutschen Literatur von den Anfangen bis zur Gegenwart Begrundet von Helmut de Boor und Richard Newald Beck Munchen 1971 12 Bande geplant erschienene Bande und Teilbande teilweise in neuerer Bearbeitung Band 1 Die deutsche Literatur von Karl dem Grossen bis zum Beginn der hofischen Dichtung 770 1170 9 Auflage bearbeitet von Herbert Kolb Beck Munchen 1979 ISBN 3 406 06088 9 Band 2 Die hofische Literatur Vorbereitung Blute Ausklang 1170 1250 11 Auflage bearbeitet von Ursula Hennig Beck Munchen 1991 ISBN 3 406 35132 8 Band 3 Die deutsche Literatur im spaten Mittelalter Teil 1 Zerfall und Neubeginn 1250 1350 5 neubearbeitete Auflage neubearbeitet von Johannes Janota Beck Munchen 1997 ISBN 3 406 40378 6 Teil 2 Reimpaargedichte Drama Prosa Herausgegeben von Ingeborg Glier Beck Munchen 1987 ISBN 3 406 00713 9 Band 4 Die deutsche Literatur vom spaten Mittelalter bis zum Barock Teil 1 Das ausgehende Mittelalter Humanismus und Renaissance 1370 1520 2 Auflage Neubearb von Hedwig Heger Beck Munchen 1994 ISBN 3 406 37898 6 Teil 2 Das Zeitalter der Reformation 1520 1570 Bearbeitet von Hans Rupprich Beck Munchen 1973 ISBN 3 406 00717 1 Band 5 Die deutsche Literatur vom Spathumanismus zur Empfindsamkeit 1570 1750 Unveranderter Nachdruck der 6 verbesserten Auflage Mit einem bibliographischen Anhang Beck Munchen 1975 ISBN 3 406 00721 X Band 6 Von Klopstock bis zu Goethes Tod Teil 1 Aufklarung Sturm und Drang fruhe Klassik 1740 1789 Von Sven Aage Jorgensen Klaus Bohnen Per Ohrgaard Beck Munchen 1990 ISBN 3 406 34573 5 Sonderausgabe 1999 fruher unter dem Titel Richard Newald Ende der Aufklarung und Vorbereitung der Klassik spater auch unter dem Titel Sven Age Jorgensen Aufklarung Sturm und Drang Fruhe Klassik Band 7 Die deutsche Literatur zwischen Franzosischer Revolution und Restauration Teil 1 Das Zeitalter der Franzosischen Revolution 1789 1806 2 neubearbeitete Auflage bearbeitet von Gerhard Schulz Beck Munchen 2000 ISBN 3 406 46700 8 Teil 2 Das Zeitalter der Napoleonischen Kriege und der Restauration 1806 1830 Bearbeitet von Gerhard Schulz Beck Munchen 1989 ISBN 3 406 09399 X Band 9 Geschichte der deutschsprachigen Literatur Teil 1 1870 1900 von der Reichsgrundung bis zur Jahrhundertwende Bearbeitet von Peter Sprengel Beck Munchen 1998 ISBN 3 406 44104 1 Teil 2 1900 1918 von der Jahrhundertwende bis zum Ende des Ersten Weltkriegs Bearbeitet von Peter Sprengel Beck Munchen 2004 ISBN 3 406 52178 9 Band 12 Geschichte der deutschen Literatur von 1945 bis zur Gegenwart Herausgegeben von Wilfried Barner Beck Munchen 1994 ISBN 3 406 38660 1 Die deutsche Literatur Ein Abriss in Text und Darstellung Reclam 2000 ISBN 3 15 030022 3 insgesamt 17 auch einzeln erhaltliche Bande zu verschiedenen Epochen Anthony Bushell Dagmar Kost alova Hrsg Von aussen betrachtet Osterreich und die osterreichische Literatur im Spiegel der Auslandsrezeption Wechselwirkungen Bd 13 Peter Lang Bern u a 2007 ISBN 978 3 03910 961 6 Anne Dippel Dichten und Denken in Osterreich Eine literarische Ethnographie Turia Kant Wien 2015 ISBN 978 3 85132 769 4 Ernst Fischer Hrsg Hauptwerke der osterreichischen Literatur Einzeldarstellungen und Interpretationen Kindler Munchen 1997 ISBN 3 463 40304 8 Klaus Kastberger Vom Eigensinn des Schreibens Produktionsweisen moderner osterreichischer Literatur Sonderzahl Wien 2007 ISBN 978 3 85449 269 6 Vorwort auf academia edu 23 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Katrin Kohl Ritchie Robertson Hrsg A History of Austrian Literature 1918 2000 Camden House Rochester NY 2006 ISBN 1 57113 276 7 Gerald Nitsche Osterreichische Lyrik und kein Wort Deutsch Haymon Innsbruck 1990 Rudolf Kraus Literatur Vade me cum Ein literaturkritischer Streifzug durch die osterreichische Literaturlandschaft von den 1990er Jahren bis heute Edition Roesner Maria Enzersdorf 2006 ISBN 978 3 902300 31 7 Sagen Kathe Recheis Hrsg Sagen aus Osterreich Carl Ueberreuter Verlag Wien 2001 ISBN 3 8000 2804 2 Reimund Hinkel Wien an der Donau Der grosse Strom seine Beziehungen zur Stadt und die Entwicklung der Schiffahrt im Wandel der Zeiten Wien 1995 Claudio Magris Danube Verlag Farrar Straus amp Giroux ISBN 1 86046 823 3 Peter Esterhazy Donau abwarts Residenz 1992 Armin Eidherr Du fragtest nach den Dichtern Jiddische Kultur in Osterreich In Nitsche Osterreichische Lyrik und kein Wort Deutsch S 37 46 Armin Eidherr Auf stillem Pfad Jiddische Schriftsteller in Wien Dossier in Literatur und Kritik Nr 273 274 Salzburg April 1993 S 47 83 Helmuth Schonauer Essig und Oel Materialien zur Tiroler Gegenwartsliteratur Innsbruck 1988 ISBN 3 900862 06 0 Helmuth Schonauer Rotz und Wasser Materialien zur Tiroler Gegenwartsliteratur 1988 1999 Innsbruck 1999 ISBN 3 7066 2195 9 Helmuth Schonauer Blitz und Koma Materialien zur Tiroler Gegenwartsliteratur 2000 2014 Innsbruck Wien 2014 ISBN 978 3 902873 52 1 Christine Rigler Forum Stadtpark die Grazer Avantgarde von 1960 bis heute Bohlau 2002 Susanne Blumesberger Handbuch der osterreichischen Kinder und Jugendbuchautorinnen 2 Bande Bohlau Wien 2014 Digitalisate auf den Seiten der OAPEN Library Band I A K 3 chervnya 2018 u Wayback Machine Band II M Z Horst Dieter Schlosser dtv Atlas Deutsche Literatur dtv 2002 ISBN 3 423 03219 7 Gunter E Grimm und Frank Rainer Max Hrsg Leben und Werk deutschsprachiger Autoren vom Mittelalter bis zur Gegenwart Reclam 1993 ISBN 3 15 010388 6 auch in Einzelausgaben zu verschiedenen Epochen erhaltlich Gerhard Ruhm Hrsg Die Wiener Gruppe Achleitner Artmann Bayer Ruhm Wiener Rowohlt Reinbek 1985 ISBN 978 3 498 07300 8 Peter Weibel Hrsg die wiener gruppe a moment of modernity 1954 1960 the visual works and actions Springer Wien amp New York 1997 In Ausstellungskatalog Biennale di Venezia 1997 Michael Backes Experimentelle Semiotik in Literaturavantgarden Uber die Wiener Gruppe mit Bezug auf die Konkrete Poesie Wilhelm Fink Verlag Munchen 2001 ISBN 3 7705 3450 6 Thomas Eder Juliane Vogel verschiedene satze treten auf Die Wiener Gruppe in Aktion Zsolnay Wien 2008 ISBN 978 3 552 05444 8 Profile Magazin des Osterreichischen Literaturarchivs der Osterreichischen Nationalbibliothek Bd 15 Gerhard Fuchs Avantgardismus in den funfziger Jahren die Wiener Gruppe In Hubert Lengauer Hrsg Abgelegte Zeit Osterreichische Literatur der funfziger Jahre Wien 1992 Klaus Kastberger Wien 50 60 Eine osterreichische Avantgarde In The 1950s Art and Art Appreciation in Vienna Springer 2009 S 35 46 Online auf academia edu deutsch englisch Wolfgang Gratzer Wiener Gruppe In Oesterreichisches Musiklexikon Online Ausgabe Wien 2002 ff ISBN 3 7001 3077 5 Druckausgabe Band 5 Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften Wien 2006 ISBN 3 7001 3067 8 Yevnina O Dozhovtneva ta radyanska ukrayinska literatura za rubezhami SRSR K 1956 Zatonskij D Avstrijskaya literatura v XX stoletii M 1985 Mihajlyuk V Listi Vilgelma Goroshovskogo do Mihajla Kocyubinskogo Ukrayinske literaturoznavstvo 1978 v 31 Nagirnij M Tvorchist Rajnera Mariyi Rilke v rakursi ukrayinskoyi tematiki Ukrayinske literaturoznavstvo 1985 v 45 Nalivajko D Ukrayinska tema v tvorchosti K E Francoza V kn Francoz K E Za pravdu Uzhgorod 1982 Necheporuk E I Avstrijskaya i shvejcarskaya literatury 1871 1917 godov V kn Zarubezhnaya literatura XX veka 1871 1917 M 1979 Necheporuk E I Avstrijskaya literatura konca XIX nachala XX veka v ee svyazyah s filosofskimi i idejnymi techeniyami vremeni V kn Nacionalnaya specifika proizvedenij zarubezhnoj literatury XIX XX vekov Ivanovo 1982 Necheporuk E I Literatura Avstrii i Shvejcarii V kn Istoriya zarubezhnoj literatury XX veka 1917 1945 M 1984 Pogrebennik Ya Shevchenko nimeckoyu movoyu K 1973 Slobodkin G S Venskaya narodnaya komediya XIX veka M 1985PrimitkiKolektiv avtoriv Avstrijska literatura Ukrayinska Literaturna Enciklopediya Vidpovidalnij redaktor Igor Dzeverin Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi imeni Mikoli Bazhana 1988 T I S 20 21 ISBN 5 88500 003 4 Hugo von Hofmannsthal Bemerkungen zitiert nach Hugo von Hofmannsthal Gesammelte Werke in Einzelausgaben Band Prosa IV 1966 S 101 106 Dmitro Zatonskij Chi isnuye avstrijska literatura Shlyah cherez HH stolittya Statti pro nimeckomovni literaturi Kiyiv 1978 S 255 Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 8 travnya 2020 Kollektiv avtorov Avstrijskaya literatura Bolshaya sovetskaya enciklopediya Redaktor A M Prohorov trete izdanie Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 1969 T I S 106 108 Arhiv originalu za 6 bereznya 2021 Procitovano 8 travnya 2020 Arhiv originalu za 14 bereznya 2022 Procitovano 2 chervnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 10 bereznya 2016 Procitovano 23 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 31 travnya 2020 Strnad Rezeption 1996 S 109f Alfred A Strnad Die Rezeption von Humanismus und Renaissance in Wien In Winfried Eberhard Alfred A Strnad Hrsg Humanismus und Renaissance in Ostmitteleuropa vor der Reformation Forschungen und Quellen zur Kirchen und Kulturgeschichte Ostdeutschlands 28 Koln 1996 S 71 135 dort 80f Arhiv originalu za 29 bereznya 2016 Procitovano 8 travnya 2016 Arhiv originalu za 4 chervnya 2016 Procitovano 20 travnya 2022 Div Zensur 28 zhovtnya 2020 u Wayback Machine in Austria Forum das Wissensnetz Franz Haas 6 bereznya 2015 nzz ch Arhiv originalu za 26 kvitnya 2019 Procitovano 6 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr access dovidka Historische Kommission des Borsenvereins des deutschen Buchhandels Hg Archiv fur die Geschichte des Buchwesens Bd 53 Frankfurt Main 2000 ISBN 3 7657 2296 0 S 51f Helmut Wohnout Politischer Katholizismus und Antisemitismus in Gertrude Enderle Burcel Ilse Reiter Zatloukal Hg Antisemitismus in Osterreich 1933 1938 Bohlau Verlag Wien Koln Weimar 2018 ISBN 978 3 205 23244 5 S 167 194 hier S 181 Upershe cej znevazhlivij viraz pohodit vid skorochennya nimeckih sliv Blut i Boden krov i zemlya vzhiv Tomas Mann u svoyemu shodenniku za 1934 rik Div Das Wort Literarische Monatsschrift 1938 Heft 1 3 S 144 Arhiv originalu za 7 sichnya 2015 Procitovano 20 travnya 2022 Vgl Gerhard Ruhm 1997 http www ubu com papers ruhm vienna html 19 lyutogo 2020 u Wayback Machine on the dating and the early history Vgl Eintrag im basisarchiv kunst http www basis wien at avdt htm 033 00060449 htm 16 kvitnya 2022 u Wayback Machine basis wien at Article in German Avantgarde der neuen Freiheit of the new freedom Vgl Der Standard 06 06 2003 Thomas Eder and Juliane Vogel 2008 Peter Weibel 1997 Gerhard Ruhm 1985 F Achleitner and W Fetz 1998 Michael Backes 2001 Arhiv originalu za 3 grudnya 2019 Procitovano 25 travnya 2020 Gerhard Ruiss Johannes Vyoral Die Freiheit zu sehen wo man bleibt Erster osterreichischer Schriftstellerkongress Dokumentation 6 8 Marz 1981 Autorensolidaritat Wien 1982 ISBN 3 900419 00 0 Siehe auch Klaus Zeyringer Osterreichische Literatur seit 1986 12 bereznya 2019 u Wayback Machine und Wendelin Schmidt Dengler Osterreichische Gegenwartsliteratur ab 1990 12 bereznya 2019 u Wayback Machine im eLibrary Projekt 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Literature of Austria

Дата публікації:
Топ