Андре́ас Окопе́нко (нім. Andreas Okopenko; * 15 березня 1930, Кошиці, Словаччина — †27 червня 2010, Відень, Австрія) — австрійський письменник-авангардист українського походження. Писав німецькою мовою.
Андреас Окопенко | |
---|---|
Народився | 15 березня 1930[2][3][…] Кошиці, Чехословаччина[2] |
Помер | 27 червня 2010[1][2][…](80 років) Відень, Австрія |
Країна | Австрія |
Діяльність | письменник |
Знання мов | німецька[3][5] |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився в сім’ї українця й австрійки. Батько за фахом був лікар (певний час асистував визначним фізіологам Бехтерєву та Павлову), пізніше став дипломатом, діячем Української Народної Республіки, а після поразки української революції емігрував до Чехословаччини. Перед Другою світовою війною родина переїхала до Карпатської України (там, в ужгородській гімназії, де директором був Августин Волошин, юний Андреас під впливом поезії Шевченка почав віршувати), але з приходом угорців Окопенки виїхали до Відня. Наприкінці війни Андреас Окопенко потрапив до Гітлерюгенду (про це він розповів у автобіографічному романі «Кіндернаці»).
Після війни отримав вищу хімічну освіту, працював інженером на паперовій фабриці. Почав публікуватися 1949 року. Видавав літературний журнал, де друкував твори представників австрійського авангарду. Від 1968 повністю присвятив себе красному письменству. В поезії є прихильником так званої «конкретної поезії»; в прозі його піонерською працею є «роман-лексикон» «Lexikon — einer sentimentalen Reise zum Exporteurtreffen in Druden», виданий 1970 року, тобто майже за півтора десятиріччя до «Хазарського словника» Павича. Цей роман вважають першим зразком гіпертексту в художній літературі. Таку ж саму форму має і його роман «Метеорити» (1976). Попри експериментальну ексцентричність його творів, їм притаманні й деякі риси реалізму, в першу чергу завдяки любові автора до «світу речей» та блискучому вмінню ці речі описувати. У віршах він також не завжди притримується модерністської поетики, зберігаючи й традиційні поетичні форми (риму тощо).
Українські переклади
Українською мовою поезії Окопенка перекладали Анатолій Мойсієнко та Олег Жупанський. Вони друкувалися в збірці «Двадцять австрійських поетів XX сторіччя» (Київ: Юніверс, 1998), в альманасі «Зерна» (2000, ч. 6/7), газеті «Літературна Україна» (14 грудня 2000), журналі «Кур’єр Кривбасу» (2002, № 152), а також в авторських поетичних збірках Анатолія Мойсієнка «Нові поезії» (Париж; Львів; Цвікау: Зерна, 2000), «Вибране» (Київ: Фенікс, 2006) та «З чернігівських садів. Нові сонети і верлібри» (2009, розділ «Галузки з віденського саду»).
Примітки
- http://derstandard.at/1277336874325/Schriftsteller-Andreas-Okopenko-gestorben
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118589733 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- CONOR.Sl
- Див.: Літературна Україна, 17 грудня 2009, № 42, с. 4.
Джерела
- [Біографічна довідка] // Золотое сечение/Der goldene Schnitt. Австрийская поэзия XIX–XX веков в русских переводах. Москва: Радуга, 1988, с. 782.
- О. Гаврош. Один з найвідоміших австрійських письменників виявився… українцем // Високий замок, 1 червня 2007, № 94(3501) (електронна версія[недоступне посилання з листопадаа 2019]).
- J. J. White. ‘Die Wahrheit ist zwar konkret, aber sie läßt mit sich reden’: The Later Fictions of Andreas Okopenko // From High Priests to Desecrators: Contemporary Austrian Writers. London: Continuum International Publishing Group, 1993, p. 63–81.
Література
- Andreas Okopenko. Texte und Materialien, hrsg. v. Klaus Kastberger. Wien: Sonderzahl 1998. (= Forschung/Österreichisches Literaturarchiv; 2) .
- Andreas Okopenko, hrsg. von Konstanze Fliedl und Christa Gürtler (= Dossier Nr. 23). Graz - Wien: Literaturverlag Droschl 2004.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Андреас Окопенко |
- Бібліографія. Андреас Окопенко // Німецька національна бібліотека
- Окопенко на сайті ELEX – Der elektronische Lexikon-Roman [ 10 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Пісня «Анархістський вальс» на слова Андреаса Окопенка [ 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andre as Okope nko nim Andreas Okopenko 15 bereznya 1930 Koshici Slovachchina 27 chervnya 2010 Viden Avstriya avstrijskij pismennik avangardist ukrayinskogo pohodzhennya Pisav nimeckoyu movoyu Andreas OkopenkoNarodivsya15 bereznya 1930 1930 03 15 2 3 Koshici Chehoslovachchina 2 Pomer27 chervnya 2010 2010 06 27 1 2 80 rokiv Viden AvstriyaKrayina AvstriyaDiyalnistpismennikZnannya movnimecka 3 5 Nagorodipremiya Antona Vildgansa 1965 d 1998 d 1977 d 1968 1968 Literaturna premiya mista Viden 1983 d 1995 d 1998 d 2002 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi ukrayincya j avstrijki Batko za fahom buv likar pevnij chas asistuvav viznachnim fiziologam Behteryevu ta Pavlovu piznishe stav diplomatom diyachem Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki a pislya porazki ukrayinskoyi revolyuciyi emigruvav do Chehoslovachchini Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu rodina pereyihala do Karpatskoyi Ukrayini tam v uzhgorodskij gimnaziyi de direktorom buv Avgustin Voloshin yunij Andreas pid vplivom poeziyi Shevchenka pochav virshuvati ale z prihodom ugorciv Okopenki viyihali do Vidnya Naprikinci vijni Andreas Okopenko potrapiv do Gitleryugendu pro ce vin rozpoviv u avtobiografichnomu romani Kindernaci Pislya vijni otrimav vishu himichnu osvitu pracyuvav inzhenerom na paperovij fabrici Pochav publikuvatisya 1949 roku Vidavav literaturnij zhurnal de drukuvav tvori predstavnikiv avstrijskogo avangardu Vid 1968 povnistyu prisvyativ sebe krasnomu pismenstvu V poeziyi ye prihilnikom tak zvanoyi konkretnoyi poeziyi v prozi jogo pionerskoyu praceyu ye roman leksikon Lexikon einer sentimentalen Reise zum Exporteurtreffen in Druden vidanij 1970 roku tobto majzhe za pivtora desyatirichchya do Hazarskogo slovnika Pavicha Cej roman vvazhayut pershim zrazkom gipertekstu v hudozhnij literaturi Taku zh samu formu maye i jogo roman Meteoriti 1976 Popri eksperimentalnu ekscentrichnist jogo tvoriv yim pritamanni j deyaki risi realizmu v pershu chergu zavdyaki lyubovi avtora do svitu rechej ta bliskuchomu vminnyu ci rechi opisuvati U virshah vin takozh ne zavzhdi pritrimuyetsya modernistskoyi poetiki zberigayuchi j tradicijni poetichni formi rimu tosho Ukrayinski perekladiUkrayinskoyu movoyu poeziyi Okopenka perekladali Anatolij Mojsiyenko ta Oleg Zhupanskij Voni drukuvalisya v zbirci Dvadcyat avstrijskih poetiv XX storichchya Kiyiv Yunivers 1998 v almanasi Zerna 2000 ch 6 7 gazeti Literaturna Ukrayina 14 grudnya 2000 zhurnali Kur yer Krivbasu 2002 152 a takozh v avtorskih poetichnih zbirkah Anatoliya Mojsiyenka Novi poeziyi Parizh Lviv Cvikau Zerna 2000 Vibrane Kiyiv Feniks 2006 ta Z chernigivskih sadiv Novi soneti i verlibri 2009 rozdil Galuzki z videnskogo sadu Primitkihttp derstandard at 1277336874325 Schriftsteller Andreas Okopenko gestorben Deutsche Nationalbibliothek Record 118589733 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 CONOR Sl d Track Q16744133 Div Literaturna Ukrayina 17 grudnya 2009 42 s 4 Dzherela Biografichna dovidka Zolotoe sechenie Der goldene Schnitt Avstrijskaya poeziya XIX XX vekov v russkih perevodah Moskva Raduga 1988 s 782 O Gavrosh Odin z najvidomishih avstrijskih pismennikiv viyavivsya ukrayincem Visokij zamok 1 chervnya 2007 94 3501 elektronna versiya nedostupne posilannya z listopadaa 2019 J J White Die Wahrheit ist zwar konkret aber sie lasst mit sich reden The Later Fictions of Andreas Okopenko From High Priests to Desecrators Contemporary Austrian Writers London Continuum International Publishing Group 1993 p 63 81 LiteraturaAndreas Okopenko Texte und Materialien hrsg v Klaus Kastberger Wien Sonderzahl 1998 Forschung Osterreichisches Literaturarchiv 2 ISBN 3 85449 130 1 Andreas Okopenko hrsg von Konstanze Fliedl und Christa Gurtler Dossier Nr 23 Graz Wien Literaturverlag Droschl 2004 ISBN 3 85420 673 9PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Andreas OkopenkoBibliografiya Andreas Okopenko Nimecka nacionalna biblioteka Okopenko na sajti ELEX Der elektronische Lexikon Roman 10 veresnya 2015 u Wayback Machine Pisnya Anarhistskij vals na slova Andreasa Okopenka 3 grudnya 2020 u Wayback Machine