Гіперте кст англ Hypertext текст для перегляду на комп ютері який містить зв язки з іншими документами гіперзв язки чи г

Гіперте́кст (англ. Hypertext) — текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»); читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активувавши посилання. Найпопулярнішим зразком гіпертексту є World Wide Web, у якому браузер переміщує користувача з одного документу на інший, щойно той «натисне» на гіперпосилання.

Загальний опис

Німецький дослідник Ш. Мюнц визначає гіпертекст як нелінійний засіб презентації тексту.

Гіпертекст — це така форма організації тексту, при якій його одиниці представлені не в лінійній послідовності, а як система явно вказаних можливих переходів, зв'язків між ними. Слідуючи цим зв'язкам, можна читати матеріал в будь-якому порядку, утворюючи різні лінійні тексти. Найпростіший приклад гіпертексту «доінтернетовської епохи» — це будь-який словник чи енциклопедія, де кожна стаття має посилання до інших статей цього ж словника. У результаті читати такий текст можна по-різному: від однієї статті до іншої, у міру потреби, ігноруючи гіпертекстові посилання; читати статті одну за одною, справляючись із відсиланнями; переходити від одного відсилання до іншого і т. д.

Загальновідомим та яскраво вираженим прикладом сучасного гіпертексту слугують вебсторінки, підготовлені за допомогою HTML (мова розмітки гіпертексту) й розміщені у web-мережі. Відповідно, в комп'ютерній термінології під гіпертекстом розуміється текст, сформований за допомогою мови розмітки, що потенційно містить у собі гіперпосилання. Гіперпосилання дозволяють переходити від вихідного (одного) тексту до безлічі інших текстів, розміщених у web-мережі.

Історія

Терміни «гіпертекст» та «гіпермедіа» (розширення ідеї гіпертексту, що передбачає взаємні посилання в тексті, аудіо, відео тощо) запроваджено в роботі Теодора Нельсона 1965 року.

Гіпертекст у різноманітних галузях знань

Поняття гіпертексту має міждисциплінарний характер, гіпертекстові системи стали предметом дослідження у різноманітних галузях знань — технічних, філософських, лінгвістичних, культурологічних та ін., феномен гіпертексту ефективно виявляється у сфері творчої діяльності. Розширюється спектр успішного застосування гіпертекстових систем у багатьох сферах науки, техніки, освіти, економіки. В інформатиці це поняття детерміновано таким визначенням: «принцип організації інформаційних масивів, за яким окремі інформаційні елементи зв'язані між собою асоціативними відношеннями, що забезпечують швидкий пошук необхідної інформації та/або перегляд взаємозв'язаних даних»; у філософії — «заперечення лінійної побудови тексту»; у різноманітних галузях культурології — «в сучасних аудіовізуальних медіа нелінійний характер екранного тексту (оповіді)» (тут текст — будь-яка у загальному семіотичному розумінні інформаційно завершена і впорядкована сукупність знаків, пов'язаних між собою кодифікованою системою їх взаєморозташування (граматикою) та комплексом правил їх інтерпретації (мовою)); у лінгвістиці — «в інформаційно-комп'ютерній прикладній галузі — сіткова формалізована модель репрезентації текстів, вузли якої співвідносяться з різними пакетами текстової інформації». У сучасному мовознавстві поняття гіпертексту не обмежується лише наведеним визначенням. У лінгвостилістиці послуговуються цим терміном на позначення набору текстів, «що містять вузли переходу від одного тексту до іншого і дозволяють вибирати певні відомості для читання або послідовність читання, в такий спосіб формуючи щоразу інший організований у систему лінійний текст». Завдяки технічним засобам візуалізації, зокрема, електронному гіпертексту, що дав змогу чітко позначити вузли переходу з одного текстового рівня на інший, зросла роль мовних одиниць, що формують цей вузол переходу, — їх комунікативна, стилістична вага. Активне послугування електронним гіпертекстом дало змогу формувати нові текстові масиви — із складною текстовою архітектурою, з наявністю різних семіотичних компонентів, із мультилінгвальною структурою, відповідно актуалізувалися нові дисципліни, серед яких стилістика гіпертексту.

Літературознавство визначає «гіпертекст» як текстовий матеріал, організований в такий спосіб, що він перетворюється на «систему текстових одиниць», представлених не в лінійному порядку, а як множинність зв'язків та переходів. Слідуючи за ними, можна утворювати нові лінійні тексти, читати матеріал у будь-якій послідовності. Зрозуміло, що електронний гіпертекст також є гіпертекстом літературним, одначе гіпертексти також траплялися й до появи комп'ютерів.

Див. також

HTML — мова розмітки для створення гіпертекстових документів для Веб.
Стилістика гіпертексту
Проект Xanadu — перша спороба втілити глобальну гіпертекстову систему. Від початку передбачала складніші зв'язки між документами, ніж у сучасному Інтернеті. Реалізація триває триває з 1960-з років дотепер, через що Xanadu називають першим vaporware.
Семантична мережа

Джерела

Алатирєва Н. Б. Номінативна ланка в середовищі українського обрядового гіпертексту: Автореф. дис. … канд. філол. наук. — Одеса, 2002. — 16 с.
Негуторов В. В. Гипертекст как феномен современного общества: Дис. … канд. филос. наук. — Краснодар, 2003. — С. 3-4.
Чемеркін С. Г. Стилістика гіпертексту // Мовознавство. — 2009. — № 5. — С. 79-87.
, Eric digests, архів оригіналу за 11 жовтня 2011, процитовано 28 травня 2017.
, Use IT, архів оригіналу за 26 вересня 2011, процитовано 28 травня 2017 (whether and how concepts from hypertext research can be used on the Web).
Эпштейн В. Л. Гипертекст — новая парадигма информатики// Автоматика и телемеханика. — 1991,. № 11. — с.3-16.

Посилання

Гіпертекст // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 229.
Гіпертекст // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Примітки

Münz, 1996: WWW
Nelson, Theodor H. (September 1965). «Complex information processing: a file structure for the complex, the changing and the indeterminate». ACM/CSC-ER Proceedings of the 1965 20th national conference.

Це незавершена стаття про Інтернет.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Münz, 1996: WWW

[2] Nelson, Theodor H. (September 1965). «Complex information processing: a file structure for the complex, the changing and the indeterminate». ACM/CSC-ER Proceedings of the 1965 20th national conference.