Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Оскар значення Оскар Кокошка 1 березня 1886 22 лютого 1980 відомий

Оскар Кокошка

Оскар Кокошка
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Оскар (значення).

Оскар Кокошка (1 березня 1886 — 22 лютого 1980) — відомий австрійський художник-експресіоніст, скульптор, графік і театральний декоратор, засновник особливого «психологічного» портретного стилю. Професор Дрезденської академії мистецтв (1919 рік). Драматург та поет, автор гротескних драм «Сфінкс і лякало», «Вбивця — надія жінок», збірки віршів «Замріяні хлопчики», п'єси «Каменський», книги «Моє життя».

Оскар Кокошка
нім. Oskar Kokoschka
image
Народився1 березня 1886(1886-03-01)[1][2][…]
Пехларн, Мельк (округ), Нижня Австрія, Австро-Угорщина[4]
Помер22 лютого 1980(1980-02-22)[1][2][…](93 роки)
Монтре, Швейцарія[5][6]
·інфаркт міокарда
Похованняd[7]
Країнаimage Австрія[8][9]
image Долитавщина
image Пакистан
image Велика Британія[9]
image Сполучене Королівство
image Чехословаччина[10]
Діяльністьхудожник, драматург, поет, викладач університету, дизайнер, графік, рисувальник, унаочнювач, ілюстратор, письменник
Галузьмалярство, образотворче мистецтво[11], література[11] і театр[11]
Alma materВіденський університет прикладних мистецтв
Відомі учніd, d, d, d[12], d, d і d[13]
Знання мовнімецька[1][11][14]
Закладd
УчасникПерша світова війна
ЧленствоКоролівська академія мистецтв і Баварська академія витончених мистецтв
Напрямокекспресіонізм
Жанрпейзаж
Magnum opusPrometheus[d], d і d
Автографimage
Нагороди
IMDbID 1786123
image
Підпис О.Кокошки

Життєпис

Молоді роки

Оскар народився в містечку Пьохларн на Дунаї (Австрія) у родині спадкового золотаря з Праги та його дружини-австрійки, доньки лісника. Незабаром сім'я переїздить до Відня.

Малим він небагато малював, мистецтво його зовсім не приваблювало. Він більше уваги приділяв хімії. Але вчитель малювання зауважив здібності Оскара й рекомендував його для вступу до Віденської школи мистецтв і ремесел. Кокошка почав навчатися тут з 1905 року. Однак під час навчання (1905—1909 роки) він не ставився серйозно до занять.

З 1907 року Оскар стає співробітником «Віденських майстерень», заснованих Й. Гофманом. Вони об'єднували художників і ремісників. Головним заняттям Оскара у цей час було малювання поштових листівок та віньєток. У цей період з'явився характерний авторський підпис Кокошки — надалі він підписуватиметься саме так.

На деякий час творчі пошуки привели Оскара до літератури. Виконуючи замовлення на ілюстрування дитячої книги, Оскар сам написав текст у віршах та оформив видання у стилі модерн вісьмома кольоровими літографіями. 1908 року він випустив збірку віршів «Мріючі хлопчики». Окрім цього, написав дві віршовані п'єси — «Вбивця — надія жінок» та «Сфінкс і лякало», що поклали початок експресіоністському театру в Німеччині.

Експериментував Кокошка і в живопису. Під впливом Ромако й Густава Клімта він зображує на своїх картинах оголених дівчат. Ці роботи були виставлені у 1908 році на експозиції у Відні серед картин інших авангардистів — послідовників Клімта. Роботи Оскра критика сприйняла погано, у підсумку його виключили зі Школи мистецтв та ремесел.

У 1910 році навколо Оскара Кокошки вибухнув скандал. У невеличкому театрі просто неба поставили його нетрадиційні п'єси, що викликало обурення критиків і глядачів. Унаслідок цього матеріальний стан митця погіршав.

У скрутную хвилину йому допоміг архітектор-модерніст Адольф Лос, який увів Кокошку до артистичного кола, надав йому замовлення на портрети. Своїх персонажів Кокошка зображував з вельми виразною мімикою та «кажучими обличчями», а їх руки непропорційно великими. Художник працював тоді м'якими тональними фарбами без різких контрастів («Ганс Титце й Еріка Титце-Конрат», 1909 рік). Він не намагався досягнути зовнішньої схожості, а більше турбувався про передачу характерних рис.

У 1909 році Кокошка мандрував разом з Лоосом Швейцарією. Тут він уперше починає малювати пейзажі. 1910 року Оскар їде до Берліна, де власник і головний редактор журналу «Der Sturm» наймає його художником-оформлювачем обкладинки видання. Малюнки Кокошки використовуються практично для кожного номера.

Розвиток творчості та подальше життя

1911 рік став найважливішим у житті Оскара Кокошки. Він повертається до Відня. Створює картини на біблійні теми «Вихід з Єгипту» (1911—1912 роки), «Розп'яття (Голгофа)» (1912 рік). У Школі мистецтв та ремесел Кокошка отримує посаду помічника вчителя. У містечку Пьохларн проходить його персональна виставка. На урочистому відкритті її був присутній спадкоємець Австрійського трону ерцгерцог Франц Фердинанд. Щоправда йому не сподобалися роботи Кокошки. «Автору потрібно було б переломати кістки», — заявив Франц Фердинанд.

В цей час закручується любовний роман між Оскаром Кокошкою та Альмою Малер (вдовою композитора Густава Малера). Любов надихає Оскара на створення таких робіт, як «Автопортрет з Альмою Малер» (1912 рік), «Шквал» (1914 рік). Водночас австрійський уряд фактично забороняє художнику викладати.

У 1913 році Кокошка їде до Італії, де знайомиться з венеціанським живописом. Побачене коректує напрямок його пошуків у мистецтві — він дедалі більше прагне до динамізму («Наречена вітра», 1914 рік).

З початком Першої Світової війни Кокошка йде на фронт добровольцем. Він стає лейтенантом елітного драгунського полку. На початку 1915 року у Галичині Оскара було тяжко поранено. Альма Малер йде від нього. Все це викликає у Оскара Кокошки тяжку депресію. Художник переїжджає до Дрездена на лікування.

Міжвоєнний період

У 1919 році Кокошку призначають професором Дрезденської академії мистецтв. Він відкриває власну студію, викладає вільний живопис та працює над літографіями («Дама у блакитному», 1919 рік). Позитивна репутація Кокошки закріплюється, його п'єсу «Вбивця — надія жінок» перекладено на музику, він бере участь у виставці у Венеції (1922 рік). Але вже у 1924 році Кокошка залишає свою посаду у Дрезденській академії мистецтв й вирушає у мандри. Він відвідує Північну Африку, Туреччину, Палестину, європейські країни. В цей період улюбленою темою стає пейзаж — "Ринок у Тунісі, 1928—1929 роки, «Карлов міст у Празі», 1934 рік. Для його пейзажів характерна м'яка, легка імпресіоністська манера.

1931 рік приніс Кокошці великий успіх. Його картини виставляються у Kunsthalle у Мангаймі, паризькій галереї Жоржа Пті. У 1931—1934 роках Оскар Кокошка живе у Відні. Але тут фінансові справи гіршають. Він знову впадає у депресію. Після смерті матері він переїздить до Праги, де приймає чеське громадянство і з 1934 по 1938 роки живе там. У Празі Кокошка знайомиться з Ольгою Павловською, яка у 1941 році стає його дружиною. Стає небезпечно з приходом до влади у сусідніх Австрії та Німеччині нацистів. Тому він вирушає до Англії (у 1939 році), але британське громадянство приймає лише у 1947 році.

Останній період життя

Під час війни Кокошка разом з дружиною сильно бідували — в Англії його не знали, замовлень не було, до того ж тривала війна. Після закінчення війни, у 1945 році, у Відні відбулася виставка робіт О. Кокошки, Клімта та Шиле, а у 1948 році — масштабна виставка творів Оскара Кокошки в Kunsthalle у Берні. 1952 року на бієнале у Венеції для його картин надали цілу залу.

У 1953 році художник переїжджає до містечка Вільньов, що на Женевському озері. Тут у творчості Кокошки з'являються композиції на класичні сюжети («Фермопіли», 1954), які були позначені ліризмом та декоративністю автрійського бароко.

У цей самий час він багато працює декоратором та літографом. Художник створив костюми та композиції до «Балу-максараду» Д.Верді (1953), виконав серії літографій: «Король Лір» (1963), «Одіссея» (1963—1965), «Троянці» (1971—1972), також Кокошка створює монументальну мозаїку у соборі Святого Миколи у Гамбурзі.

У 1971 році у Мюнхені виходить автобіографічна книга Кокошки «Моє життя». Незабаром у мюнхенському Домі мистецтв відкрилася експозиція його портретів 1907—1970 років.

Помер Оскар Кокошка 22 лютого 1980 року у шпиталі в Монтре (Швейцарія).

Нагороди

Почесні звання

10 лютого 1961 року йому було присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».

Джерела

  • Alfred Weidinger: Oskar Kokoschka. Träumender Knabe — Enfant terrible, 1906—1922. Hg. Agnes Husslein-Arco, Alfred Weidinger. Belvedere, Wien 2008,

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Oskar Kokoschka
    d:Track:Q17299517
  3. Oskar Kokoschka — 2006.
    d:Track:Q683543d:Track:Q2256716
  4. Кокошка Оскар // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. http://artdaily.com/news/69714/Exhibition-devoted-to-portraits-by-Oskar-Kokoschka-opens-at-Kunstmuseum-Wolfsburg
  6. http://www.safran-arts.com/42day/art/art4feb/art0222.html
  7. https://www.montreux.ch/habiter-et-decouvrir/territoire/cimetieres
  8. artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
    d:Track:Q16323066d:Track:Q22681075
  9. SIKART — 2006.
    d:Track:Q683543d:Track:Q2256716
  10. http://www.artmuseum.cz/umelec.php?art_id=523
  11. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  12. http://www.panterandhall.com/artist/ida-cooke/Available-or-Enquire
  13. https://hedendaagsesieraden.nl/2021/08/16/sven-boltenstern/
  14. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оскар Кокошка

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oskar znachennya Oskar Kokoshka 1 bereznya 1886 22 lyutogo 1980 vidomij avstrijskij hudozhnik ekspresionist skulptor grafik i teatralnij dekorator zasnovnik osoblivogo psihologichnogo portretnogo stilyu Profesor Drezdenskoyi akademiyi mistectv 1919 rik Dramaturg ta poet avtor grotesknih dram Sfinks i lyakalo Vbivcya nadiya zhinok zbirki virshiv Zamriyani hlopchiki p yesi Kamenskij knigi Moye zhittya Oskar Kokoshkanim Oskar KokoschkaNarodivsya1 bereznya 1886 1886 03 01 1 2 Pehlarn Melk okrug Nizhnya Avstriya Avstro Ugorshina 4 Pomer22 lyutogo 1980 1980 02 22 1 2 93 roki Montre Shvejcariya 5 6 infarkt miokardaPohovannyad 7 Krayina Avstriya 8 9 Dolitavshina Pakistan Velika Britaniya 9 Spoluchene Korolivstvo Chehoslovachchina 10 Diyalnisthudozhnik dramaturg poet vikladach universitetu dizajner grafik risuvalnik unaochnyuvach ilyustrator pismennikGaluzmalyarstvo obrazotvorche mistectvo 11 literatura 11 i teatr 11 Alma materVidenskij universitet prikladnih mistectvVidomi uchnid d d d 12 d d i d 13 Znannya movnimecka 1 11 14 ZakladdUchasnikPersha svitova vijnaChlenstvoKorolivska akademiya mistectv i Bavarska akademiya vitonchenih mistectvNapryamokekspresionizmZhanrpejzazhMagnum opusPrometheus d d i dAvtografNagorodipremiya Erazma 1960 d 1976 dIMDbID 1786123 Mediafajli u VikishovishiPidpis O KokoshkiZhittyepisMolodi roki Oskar narodivsya v mistechku Pohlarn na Dunayi Avstriya u rodini spadkovogo zolotarya z Pragi ta jogo druzhini avstrijki donki lisnika Nezabarom sim ya pereyizdit do Vidnya Malim vin nebagato malyuvav mistectvo jogo zovsim ne privablyuvalo Vin bilshe uvagi pridilyav himiyi Ale vchitel malyuvannya zauvazhiv zdibnosti Oskara j rekomenduvav jogo dlya vstupu do Videnskoyi shkoli mistectv i remesel Kokoshka pochav navchatisya tut z 1905 roku Odnak pid chas navchannya 1905 1909 roki vin ne stavivsya serjozno do zanyat Z 1907 roku Oskar staye spivrobitnikom Videnskih majsteren zasnovanih J Gofmanom Voni ob yednuvali hudozhnikiv i remisnikiv Golovnim zanyattyam Oskara u cej chas bulo malyuvannya poshtovih listivok ta vinyetok U cej period z yavivsya harakternij avtorskij pidpis Kokoshki nadali vin pidpisuvatimetsya same tak Na deyakij chas tvorchi poshuki priveli Oskara do literaturi Vikonuyuchi zamovlennya na ilyustruvannya dityachoyi knigi Oskar sam napisav tekst u virshah ta oformiv vidannya u stili modern vismoma kolorovimi litografiyami 1908 roku vin vipustiv zbirku virshiv Mriyuchi hlopchiki Okrim cogo napisav dvi virshovani p yesi Vbivcya nadiya zhinok ta Sfinks i lyakalo sho poklali pochatok ekspresionistskomu teatru v Nimechchini Eksperimentuvav Kokoshka i v zhivopisu Pid vplivom Romako j Gustava Klimta vin zobrazhuye na svoyih kartinah ogolenih divchat Ci roboti buli vistavleni u 1908 roci na ekspoziciyi u Vidni sered kartin inshih avangardistiv poslidovnikiv Klimta Roboti Oskra kritika sprijnyala pogano u pidsumku jogo viklyuchili zi Shkoli mistectv ta remesel U 1910 roci navkolo Oskara Kokoshki vibuhnuv skandal U nevelichkomu teatri prosto neba postavili jogo netradicijni p yesi sho viklikalo oburennya kritikiv i glyadachiv Unaslidok cogo materialnij stan mitcya pogirshav U skrutnuyu hvilinu jomu dopomig arhitektor modernist Adolf Los yakij uviv Kokoshku do artistichnogo kola nadav jomu zamovlennya na portreti Svoyih personazhiv Kokoshka zobrazhuvav z velmi viraznoyu mimikoyu ta kazhuchimi oblichchyami a yih ruki neproporcijno velikimi Hudozhnik pracyuvav todi m yakimi tonalnimi farbami bez rizkih kontrastiv Gans Titce j Erika Titce Konrat 1909 rik Vin ne namagavsya dosyagnuti zovnishnoyi shozhosti a bilshe turbuvavsya pro peredachu harakternih ris U 1909 roci Kokoshka mandruvav razom z Loosom Shvejcariyeyu Tut vin upershe pochinaye malyuvati pejzazhi 1910 roku Oskar yide do Berlina de vlasnik i golovnij redaktor zhurnalu Der Sturm najmaye jogo hudozhnikom oformlyuvachem obkladinki vidannya Malyunki Kokoshki vikoristovuyutsya praktichno dlya kozhnogo nomera Rozvitok tvorchosti ta podalshe zhittya 1911 rik stav najvazhlivishim u zhitti Oskara Kokoshki Vin povertayetsya do Vidnya Stvoryuye kartini na biblijni temi Vihid z Yegiptu 1911 1912 roki Rozp yattya Golgofa 1912 rik U Shkoli mistectv ta remesel Kokoshka otrimuye posadu pomichnika vchitelya U mistechku Pohlarn prohodit jogo personalna vistavka Na urochistomu vidkritti yiyi buv prisutnij spadkoyemec Avstrijskogo tronu ercgercog Franc Ferdinand Shopravda jomu ne spodobalisya roboti Kokoshki Avtoru potribno bulo b perelomati kistki zayaviv Franc Ferdinand V cej chas zakruchuyetsya lyubovnij roman mizh Oskarom Kokoshkoyu ta Almoyu Maler vdovoyu kompozitora Gustava Malera Lyubov nadihaye Oskara na stvorennya takih robit yak Avtoportret z Almoyu Maler 1912 rik Shkval 1914 rik Vodnochas avstrijskij uryad faktichno zaboronyaye hudozhniku vikladati U 1913 roci Kokoshka yide do Italiyi de znajomitsya z venecianskim zhivopisom Pobachene korektuye napryamok jogo poshukiv u mistectvi vin dedali bilshe pragne do dinamizmu Narechena vitra 1914 rik Z pochatkom Pershoyi Svitovoyi vijni Kokoshka jde na front dobrovolcem Vin staye lejtenantom elitnogo dragunskogo polku Na pochatku 1915 roku u Galichini Oskara bulo tyazhko poraneno Alma Maler jde vid nogo Vse ce viklikaye u Oskara Kokoshki tyazhku depresiyu Hudozhnik pereyizhdzhaye do Drezdena na likuvannya Mizhvoyennij period U 1919 roci Kokoshku priznachayut profesorom Drezdenskoyi akademiyi mistectv Vin vidkrivaye vlasnu studiyu vikladaye vilnij zhivopis ta pracyuye nad litografiyami Dama u blakitnomu 1919 rik Pozitivna reputaciya Kokoshki zakriplyuyetsya jogo p yesu Vbivcya nadiya zhinok perekladeno na muziku vin bere uchast u vistavci u Veneciyi 1922 rik Ale vzhe u 1924 roci Kokoshka zalishaye svoyu posadu u Drezdenskij akademiyi mistectv j virushaye u mandri Vin vidviduye Pivnichnu Afriku Turechchinu Palestinu yevropejski krayini V cej period ulyublenoyu temoyu staye pejzazh Rinok u Tunisi 1928 1929 roki Karlov mist u Prazi 1934 rik Dlya jogo pejzazhiv harakterna m yaka legka impresionistska manera 1931 rik prinis Kokoshci velikij uspih Jogo kartini vistavlyayutsya u Kunsthalle u Mangajmi parizkij galereyi Zhorzha Pti U 1931 1934 rokah Oskar Kokoshka zhive u Vidni Ale tut finansovi spravi girshayut Vin znovu vpadaye u depresiyu Pislya smerti materi vin pereyizdit do Pragi de prijmaye cheske gromadyanstvo i z 1934 po 1938 roki zhive tam U Prazi Kokoshka znajomitsya z Olgoyu Pavlovskoyu yaka u 1941 roci staye jogo druzhinoyu Staye nebezpechno z prihodom do vladi u susidnih Avstriyi ta Nimechchini nacistiv Tomu vin virushaye do Angliyi u 1939 roci ale britanske gromadyanstvo prijmaye lishe u 1947 roci Ostannij period zhittya Pid chas vijni Kokoshka razom z druzhinoyu silno biduvali v Angliyi jogo ne znali zamovlen ne bulo do togo zh trivala vijna Pislya zakinchennya vijni u 1945 roci u Vidni vidbulasya vistavka robit O Kokoshki Klimta ta Shile a u 1948 roci masshtabna vistavka tvoriv Oskara Kokoshki v Kunsthalle u Berni 1952 roku na biyenale u Veneciyi dlya jogo kartin nadali cilu zalu U 1953 roci hudozhnik pereyizhdzhaye do mistechka Vilnov sho na Zhenevskomu ozeri Tut u tvorchosti Kokoshki z yavlyayutsya kompoziciyi na klasichni syuzheti Fermopili 1954 yaki buli poznacheni lirizmom ta dekorativnistyu avtrijskogo baroko U cej samij chas vin bagato pracyuye dekoratorom ta litografom Hudozhnik stvoriv kostyumi ta kompoziciyi do Balu maksaradu D Verdi 1953 vikonav seriyi litografij Korol Lir 1963 Odisseya 1963 1965 Troyanci 1971 1972 takozh Kokoshka stvoryuye monumentalnu mozayiku u sobori Svyatogo Mikoli u Gamburzi U 1971 roci u Myunheni vihodit avtobiografichna kniga Kokoshki Moye zhittya Nezabarom u myunhenskomu Domi mistectv vidkrilasya ekspoziciya jogo portretiv 1907 1970 rokiv Pomer Oskar Kokoshka 22 lyutogo 1980 roku u shpitali v Montre Shvejcariya NagorodiPochesni zvannya10 lyutogo 1961 roku jomu bulo prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin Vidnya DzherelaAlfred Weidinger Oskar Kokoschka Traumender Knabe Enfant terrible 1906 1922 Hg Agnes Husslein Arco Alfred Weidinger Belvedere Wien 2008 ISBN 978 3 901508 37 0PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Oskar Kokoschka d Track Q17299517 Oskar Kokoschka 2006 d Track Q683543d Track Q2256716 Kokoshka Oskar Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http artdaily com news 69714 Exhibition devoted to portraits by Oskar Kokoschka opens at Kunstmuseum Wolfsburg http www safran arts com 42day art art4feb art0222 html https www montreux ch habiter et decouvrir territoire cimetieres artist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075 SIKART 2006 d Track Q683543d Track Q2256716 http www artmuseum cz umelec php art id 523 Czech National Authority Database d Track Q13550863 http www panterandhall com artist ida cooke Available or Enquire https hedendaagsesieraden nl 2021 08 16 sven boltenstern CONOR Sl d Track Q16744133Div takozh21076 Kokoshka asteroyid nazvanij na chest mitcya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oskar Kokoshka

Дата публікації:
Топ