Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Австрія значення Австрійська імперія німецька Kaiserthum Oesterreic

Австрійська Імперія

Австрійська Імперія
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Австрія (значення).

Австрійська імперія (німецька Kaiserthum Oesterreich, сучасний правопис Kaisertum Österreich, вимова  (image прослухати)) — державне утворення зі столицею у Відні, що об'єднувало спадкові володіння Габсбургів, які до цього не мали загальної назви. Існувало у 1804—1867 роках. Надалі — частина Австро-Угорщини.

Австрійська імперія
Kaiserthum Österreich
↓ 1804 – 1867 image image
image image
Гімн
Gott erhalte Franz den Kaiser
"Боже, бережи імператора Франца"

image
Австрія: історичні кордони на карті
Австрійська імперія в 1815.
Столиця Відень
H G O
Мови Німецька, угорська, румунська, чеська, словацька, словенська, хорватська, сербська, Італійська, польська, українська
Релігії більшість:
римо-католицтво (офіційна)
меншини:
лютеранство, кальвінізм, східне православ'я, східне католицтво, юдаїзм
Форма правління
Імператор
 - 1804—1835 Франц II
 - 1835—1848 Фердинанд I
 - 1848—1867 Франц Йосиф I
 - 1821—1848 Клемент Венцель фон Меттерніх (перший)
 - 1865—1867 (останній)
Законодавчий орган Рейхсрат
 - Upper house
 - Lower house
Історичний період XIX століття
 - проголошення імперії 11 серпня 1804
 - скасування Священної Римської імперії 1806
 - створення Німецької Конфедерації 1815
 - незалежність, скасування Німецької Конфедерації 1866
 - Австро-угорський компроміс, 1867 30 березня 1867
Площа 698 700 км2
Валюта
Попередник		 Наступник
image Габсбурзька монархія
image Священна Римська імперія
Австро-Угорщина image
1: Тільки території Австрії та Богемії.
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Австрійська імперія

Австрійська імперія в 1850 році.

Коротка історія

image
Корона Австрійської імперії

Як державне утворення Австрія бере початок з 976 року, коли Леопольд Бабеберг став марграфом Східної марки зі столицею у місті Мельк, утвореної в складі Баварського герцогства. У 1156 році імператор Фрідріх I Барбаросса підняв її статус до рівня герцогства. Зі смертю у 1246 році Фрідріха II чоловіча лінія Бабенбергів перервалась і після кількох років боротьби між баденською і богемською знаттю у 1278 році Австрійське герцогство стало володінням німецького короля Рудольфа Габсбурга. Після того як Карл IV Люксембурзький «Золотою буллою» виключив австрійських правителів зі складу колегії виборців імператора, герцог Австрії, Штирії та Каринтії Рудольф IV шляхом фальсифікації імперських указів у 1358 році запровадив титул «ерцгерцог» (щось на кшталт «великий герцог»). Поступаючись статусом лише курфюрсту і королю, цей титул був визнаний лише через століття, коли його прийняв імператор Фрідріх III Габсбург. З 1482 року він став спадковим і у подальшому його носили всі імператори Священної Римської імперії, крім Карла VII Віттельсбаха, який правив у 1742-45 роках.

5 липня 1792 року, через три місяці по смерті Леопольда II, імператором став його син Франц Габсбург. Вихований у Відні при дворі свого дядька імператора Йосифа II, який вважав племінника малопридатним до державних справ, 24-річний Франц II опинився у вирі пертурбацій, які охопили Європу після Французької революції. Він не доклав вагомих зусиль для звільнення своєї тітки королеви Марії Антуанетти, дружини Людовика XVI, страченої на гільйотині через півроку після чоловіка, натомість підтримав Фландрську кампанію держав антифранцузької коаліції, в результаті якої втратив Австрійські Нідерланди. Отримавши як компенсацію Венецію та її володіння в Істрії і Далмації, Франц II спробував переглянути умови Кампо-Формійського миру 1797 року, проте участь Австрії у війні Другої коаліції виявилась також невдалою: її війська були розгромлені під Маренго і за підписаним у 1801 році Люневільським миром вона була змушена визнати незалежність Голландії та Швейцарії і анексію лівобережжя Рейну, в тому числі, земель трьох духовних курфюрств — Кельну, Майнцу і Тріру.

Під тиском Франції та Росії після тривалих переговорів і при фактичному ігноруванні позиції Франца II у 1803 році було прийняте рішення про реорганізацію Священної Римської імперії, яке передбачало кардинальну зміну її складу і структури, — церковні володіння на території Німеччини мали бути секуляризировані, припиняли своє існування майже всі імперські міста й загалом понад сто державних утворень на її території.

Перед загрозою подальших агресивних дій Наполеона Бонапарта, конституційною поправкою 18 травня 1804 року проголошеного французьким імператором, що з високою ймовірністю привели б до повного краху Священної Римської імперії, і бажаючи зберегти імперський статус для своєї родини у разі її розпуску, 1 серпня Франц II спеціальним актом запровадив спадковий титул «імператора Австрії», яким 11 серпня 1804 року наділив себе і всіх своїх нащадків з Габсбург-Лотаринзького династичного дому. Під іменем Франц I він став правителем Австрійської імперії, куди увійшли коронні землі Габсбургів, зокрема і Угорщина, яка ніколи не була частиною Священної Римської імперії, й носив титул імператора двох держав, офіційно іменуючись «Франц Другий, благодаттю Божою обраний Римський імператор, на всі часи Август, спадковий імператор Австрії, король Німеччини, Єрусалиму, Угорщини, Богемії, […], ерцгерцог Австрії, герцог Лотарингії, Венеції, Зальцбурга […]».

Історія Австрії
image
Галльштаттська культура
Римські провінції
(Норик • Реція)
Карантанія
Східна марка
Герцогство Австрія
Ерцгерцогство Австрія
Священна Римська імперія
(Габсбурзька монархія)
Австрійська імперія
Австро-Угорщина
(Цислейтанія)
Німецька Австрія
Перша Австрійська Республіка
Федеративна держава Австрія
Аншлюс
Австрія у часи націонал-соціалізму
Окупація Австрії союзниками
Австрійська Республіка

Відтак Імперія створена 1804 року імператором Францом ІІ у відповідь на проголошення імператором Наполеона I. 180] року під тиском Наполеона була скасована Священна Римська імперія, монархом якої традиційно був правитель Австрії.

Австрія та деякі частини Священної Римської імперії виступили проти Франції та її німецьких союзників у складі третьої коаліції, що привело до розгрому при Аустерліці на початку грудня 1805 року. Через цю поразку, Франц II погодився на принизливий Пресбурзький мир (грудень 1805).

Відповідно до цього миру Австрія поступалась Наполеону як королю Італїї Венеційською областю, Істрією (окрім Трієсту) та Далмацією й визнавала всі французькі захоплення в Італії. Крім того, Австрія втратила також усі свої володіння на захід від Каринтії, які переходили під владу головних союзників Наполеона у імперії: Баварія отримала Тіроль з та , Форарльберг, правобережжя Інну, Бургау та Ліндау, а також Пассау та Айхштет, відторгнуті від Зальцбургського курфюрства; Вюртемберг отримав колишні австрійські володіння у Швабії: Альтдорф, , , Ехінген та Бондорф; Баден отримав Констанц, а також територію герцоґства , включаючи Фрайбург та . Ба, імператор Франц II визнав за монархами Баварії та Вюртемберга титули королів, що вивело їх з-під влади інститутів Священної Римської імперії. Австрія також сплачувала Франції контрибуцію в сумі 40 млн. флоринів. Як компенсацію Австрія отримала відносно невелику територію, що включала Зальцбург та колишнє абатство Берхтесґаден, а для колишнього курфюрста Зальцбурзького Фердинанда Габсбурга було створено нове герцоґство Вюрцбург.

Зміни, передбачені Пресбурзьким миром 1805 р., означали кінець австрійської переваги у Священній Римській імперії та сприяли її скасуванню 1806 року.

Після поразки Австрійської імперії у австро-прусській війні 1866 року Відень вийшов зі складу Німецького союзу. 1867 року Австрійська імперія згідно з австро-угорською угодою перетворена в двоєдину монархію — Австро-Угорщину, що ділилася на землі австрійської і угорської корони як і раніше зі спільним монархом — австрійським імператором з династії Габсбургів, який автоматично одержував титул короля угорського.

Створення

Зміни складу Австрійської імперії відбулися під час конференції в Раштаті (1797—1799) і Регенсбурзі (1801—1803). 24 березня 1803 року було оголошено Німецька медіатизація (нім. Reichsdeputationshauptschluss), що значно скоротило кількість територій з 81 до 3 та імперських міст з 51 до 6. Ця міра була направлена ​​на заміну старої конституції Священної Римської імперії, але фактично Німецька медіатизація була кінцем Священної Римської імперії. Через ці зміни німецький імператор Франц II отримав титул імператора Австрії, для себе і своїх нащадків, відмовившись від титулу германо-римського імператора в кінці 1806 року.

Падіння і розпад імперії був прискорений французькою інтервенцією в імперію у вересні 1805 року. 20 жовтня 1805 австрійська армія на чолі з генералом зазнала поразки від французької армії біля міста Ульм. Результатом французької перемоги було захоплення 20000 австрійських вояків і багатьох гармат. Армія Наполеона виграла чергову перемогу в битві під Аустерліцем 2 грудня 1805. У світлі цих подій Франц II був змушений вести переговори з французами з 4 по 6 грудня 1805 року. Ці переговори були підсумовані у перемир'ї 6 грудня 1805 р.

Французькі перемоги заохотили правителів деяких імперських територій відстоювати свою формальну незалежність від імперії. 10 грудня 1805, герцог курфюрства Баварії проголосив себе королем, а за ним курфюст герцогства Вюртемберг 11 грудня. Нарешті, 12 грудня, маркграф Бадену привласнив титул Великого князя. Крім того, кожна з цих нових країн підписали договір з Францією і стала французькими союзниками. Пресбурзький мир між Францією і Австрією, підписаний в Пресбурзі (наразі Братислава, Словаччина) 26 грудня, розширив терен німецьких союзників Наполеона за рахунок переможеної Австрії.

12 липня 1806 було створено Рейнський союз у складі 16 держав. Ця конфедерація, під протегуванням Франції, поклала кінець Священної Римської імперії. 6 серпня 1806 Франц II визнав новий стан речей і проголосив скасування Священної Римської імперії.

11 серпня 1804 Франц II прийняв титул першого імператора Австрії, імперія простяглась від сучасної Італії до сьогоденної Польщі. Імператор також носив титул короля Угорщини, Богемії, Хорватії, Славонії і Далмації, Галичини і Володимирії, а також був головнокомандувачем Імперської армії (нім. Kaiserlich-königliche Armee). Імперія була унітарною структурою, хоча певна міра автономії залишилася в Угорщини і Тіролю.

Коронні землі

Див. також

Джерела

  • Bassett, Richard. For God and Kaiser: The Imperial Austrian Army, 1619—1918 (2016).
  • Judson, Pieter M. The Habsburg Empire: A New History (2016) excerpt [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.]
  • Kann, Robert A. (1980). A History of the Habsburg Empire, 1526–1918 (вид. 2nd).
  • (1955). The World Restored: Metternich, Castlereagh, and the Problems of Peace, 1812–22.
  • Okey, Robin (2002). The Habsburg Monarchy, C.1765-1918: From Enlightenment to Eclipse. excerpt and text search
  • (1976). Nobility and Military Careers: The Habsburg Officer Corps, 1740–1914. Military Affairs. 40 (4): 182—186. doi:10.2307/1986702. JSTOR 1986702.
  • Rothenberg, Gunther E. (1968). The Austrian Army in the Age of Metternich. Journal of Modern History. 40 (2): 155—165. doi:10.1086/240187. JSTOR 1876727.
  • Sked, Alan. «Explaining the Habsburg Empire, 1830–90.» in Pamela Pilbeam, ed., Themes in Modern European History 1830—1890 (Routledge, 2002) pp. 141–176.
  1. [en]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Avstriya znachennya Avstrijska imperiya nimecka Kaiserthum Oesterreich suchasnij pravopis Kaisertum Osterreich vimova ˌkaɪzɐtuːm ˈoːsteʁaɪc prosluhati derzhavne utvorennya zi stoliceyu u Vidni sho ob yednuvalo spadkovi volodinnya Gabsburgiv yaki do cogo ne mali zagalnoyi nazvi Isnuvalo u 1804 1867 rokah Nadali chastina Avstro Ugorshini Avstrijska imperiya Kaiserthum Osterreich Derzhava1 Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1804 1806 en 1 Nimeckoyi Konfederaciyi 1815 1866 1804 1867 Gimn Gott erhalte Franz den Kaiser Bozhe berezhi imperatora Franca source source track track track track track track track track track Avstriya istorichni kordoni na kartiAvstrijska imperiya v 1815 Stolicya Viden 48 12 pn sh 16 21 sh d H G O Movi Nimecka ugorska rumunska cheska slovacka slovenska horvatska serbska Italijska polska ukrayinska Religiyi bilshist rimo katolictvo oficijna menshini lyuteranstvo kalvinizm shidne pravoslav ya shidne katolictvo yudayizm Forma pravlinnya absolyutna monarhiya 1804 1860 konstitucijna monarhiya 1860 1867 Imperator 1804 1835 Franc II 1835 1848 Ferdinand I 1848 1867 Franc Josif I 1821 1848 Klement Vencel fon Metternih pershij 1865 1867 ostannij Zakonodavchij organ Rejhsrat Upper house Lower house Istorichnij period XIX stolittya progoloshennya imperiyi 11 serpnya 1804 skasuvannya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1806 stvorennya Nimeckoyi Konfederaciyi 1815 nezalezhnist skasuvannya Nimeckoyi Konfederaciyi 1866 Avstro ugorskij kompromis 1867 30 bereznya 1867 Plosha 698 700 km2 Valyuta gulden talyar 1804 1857 en 1857 1867 Poperednik Nastupnik Gabsburzka monarhiya Svyashenna Rimska imperiya Avstro Ugorshina 1 Tilki teritoriyi Avstriyi ta Bogemiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Avstrijska imperiya Avstrijska imperiya v 1850 roci Korotka istoriyaKorona Avstrijskoyi imperiyi Yak derzhavne utvorennya Avstriya bere pochatok z 976 roku koli Leopold Babeberg stav margrafom Shidnoyi marki zi stoliceyu u misti Melk utvorenoyi v skladi Bavarskogo gercogstva U 1156 roci imperator Fridrih I Barbarossa pidnyav yiyi status do rivnya gercogstva Zi smertyu u 1246 roci Fridriha II cholovicha liniya Babenbergiv perervalas i pislya kilkoh rokiv borotbi mizh badenskoyu i bogemskoyu znattyu u 1278 roci Avstrijske gercogstvo stalo volodinnyam nimeckogo korolya Rudolfa Gabsburga Pislya togo yak Karl IV Lyuksemburzkij Zolotoyu bulloyu viklyuchiv avstrijskih praviteliv zi skladu kolegiyi viborciv imperatora gercog Avstriyi Shtiriyi ta Karintiyi Rudolf IV shlyahom falsifikaciyi imperskih ukaziv u 1358 roci zaprovadiv titul ercgercog shos na kshtalt velikij gercog Postupayuchis statusom lishe kurfyurstu i korolyu cej titul buv viznanij lishe cherez stolittya koli jogo prijnyav imperator Fridrih III Gabsburg Z 1482 roku vin stav spadkovim i u podalshomu jogo nosili vsi imperatori Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi krim Karla VII Vittelsbaha yakij praviv u 1742 45 rokah 5 lipnya 1792 roku cherez tri misyaci po smerti Leopolda II imperatorom stav jogo sin Franc Gabsburg Vihovanij u Vidni pri dvori svogo dyadka imperatora Josifa II yakij vvazhav pleminnika malopridatnim do derzhavnih sprav 24 richnij Franc II opinivsya u viri perturbacij yaki ohopili Yevropu pislya Francuzkoyi revolyuciyi Vin ne doklav vagomih zusil dlya zvilnennya svoyeyi titki korolevi Mariyi Antuanetti druzhini Lyudovika XVI strachenoyi na giljotini cherez pivroku pislya cholovika natomist pidtrimav Flandrsku kampaniyu derzhav antifrancuzkoyi koaliciyi v rezultati yakoyi vtrativ Avstrijski Niderlandi Otrimavshi yak kompensaciyu Veneciyu ta yiyi volodinnya v Istriyi i Dalmaciyi Franc II sprobuvav pereglyanuti umovi Kampo Formijskogo miru 1797 roku prote uchast Avstriyi u vijni Drugoyi koaliciyi viyavilas takozh nevdaloyu yiyi vijska buli rozgromleni pid Marengo i za pidpisanim u 1801 roci Lyunevilskim mirom vona bula zmushena viznati nezalezhnist Gollandiyi ta Shvejcariyi i aneksiyu livoberezhzhya Rejnu v tomu chisli zemel troh duhovnih kurfyurstv Kelnu Majncu i Triru Pid tiskom Franciyi ta Rosiyi pislya trivalih peregovoriv i pri faktichnomu ignoruvanni poziciyi Franca II u 1803 roci bulo prijnyate rishennya pro reorganizaciyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yake peredbachalo kardinalnu zminu yiyi skladu i strukturi cerkovni volodinnya na teritoriyi Nimechchini mali buti sekulyarizirovani pripinyali svoye isnuvannya majzhe vsi imperski mista j zagalom ponad sto derzhavnih utvoren na yiyi teritoriyi Pered zagrozoyu podalshih agresivnih dij Napoleona Bonaparta konstitucijnoyu popravkoyu 18 travnya 1804 roku progoloshenogo francuzkim imperatorom sho z visokoyu jmovirnistyu priveli b do povnogo krahu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi i bazhayuchi zberegti imperskij status dlya svoyeyi rodini u razi yiyi rozpusku 1 serpnya Franc II specialnim aktom zaprovadiv spadkovij titul imperatora Avstriyi yakim 11 serpnya 1804 roku nadiliv sebe i vsih svoyih nashadkiv z Gabsburg Lotarinzkogo dinastichnogo domu Pid imenem Franc I vin stav pravitelem Avstrijskoyi imperiyi kudi uvijshli koronni zemli Gabsburgiv zokrema i Ugorshina yaka nikoli ne bula chastinoyu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi j nosiv titul imperatora dvoh derzhav oficijno imenuyuchis Franc Drugij blagodattyu Bozhoyu obranij Rimskij imperator na vsi chasi Avgust spadkovij imperator Avstriyi korol Nimechchini Yerusalimu Ugorshini Bogemiyi ercgercog Avstriyi gercog Lotaringiyi Veneciyi Zalcburga Istoriya AvstriyiGallshtattska kulturaRimski provinciyi Norik Reciya KarantaniyaShidna markaGercogstvo AvstriyaErcgercogstvo AvstriyaSvyashenna Rimska imperiya Gabsburzka monarhiya Avstrijska imperiyaAvstro Ugorshina Cislejtaniya Nimecka AvstriyaPersha Avstrijska RespublikaFederativna derzhava AvstriyaAnshlyusAvstriya u chasi nacional socializmuOkupaciya Avstriyi soyuznikamiAvstrijska RespublikaPortal Avstriya pereglyanutiredaguvati Vidtak Imperiya stvorena 1804 roku imperatorom Francom II u vidpovid na progoloshennya imperatorom Napoleona I 180 roku pid tiskom Napoleona bula skasovana Svyashenna Rimska imperiya monarhom yakoyi tradicijno buv pravitel Avstriyi Avstriya ta deyaki chastini Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi vistupili proti Franciyi ta yiyi nimeckih soyuznikiv u skladi tretoyi koaliciyi sho privelo do rozgromu pri Austerlici na pochatku grudnya 1805 roku Cherez cyu porazku Franc II pogodivsya na prinizlivij Presburzkij mir gruden 1805 Vidpovidno do cogo miru Avstriya postupalas Napoleonu yak korolyu Italyiyi Venecijskoyu oblastyu Istriyeyu okrim Triyestu ta Dalmaciyeyu j viznavala vsi francuzki zahoplennya v Italiyi Krim togo Avstriya vtratila takozh usi svoyi volodinnya na zahid vid Karintiyi yaki perehodili pid vladu golovnih soyuznikiv Napoleona u imperiyi Bavariya otrimala Tirol z ta Forarlberg pravoberezhzhya Innu Burgau ta Lindau a takozh Passau ta Ajhshtet vidtorgnuti vid Zalcburgskogo kurfyurstva Vyurtemberg otrimav kolishni avstrijski volodinnya u Shvabiyi Altdorf Ehingen ta Bondorf Baden otrimav Konstanc a takozh teritoriyu gercogstva vklyuchayuchi Frajburg ta Ba imperator Franc II viznav za monarhami Bavariyi ta Vyurtemberga tituli koroliv sho vivelo yih z pid vladi institutiv Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Avstriya takozh splachuvala Franciyi kontribuciyu v sumi 40 mln floriniv Yak kompensaciyu Avstriya otrimala vidnosno neveliku teritoriyu sho vklyuchala Zalcburg ta kolishnye abatstvo Berhtesgaden a dlya kolishnogo kurfyursta Zalcburzkogo Ferdinanda Gabsburga bulo stvoreno nove gercogstvo Vyurcburg Zmini peredbacheni Presburzkim mirom 1805 r oznachali kinec avstrijskoyi perevagi u Svyashennij Rimskij imperiyi ta spriyali yiyi skasuvannyu 1806 roku Pislya porazki Avstrijskoyi imperiyi u avstro prusskij vijni 1866 roku Viden vijshov zi skladu Nimeckogo soyuzu 1867 roku Avstrijska imperiya zgidno z avstro ugorskoyu ugodoyu peretvorena v dvoyedinu monarhiyu Avstro Ugorshinu sho dililasya na zemli avstrijskoyi i ugorskoyi koroni yak i ranishe zi spilnim monarhom avstrijskim imperatorom z dinastiyi Gabsburgiv yakij avtomatichno oderzhuvav titul korolya ugorskogo StvorennyaZmini skladu Avstrijskoyi imperiyi vidbulisya pid chas konferenciyi v Rashtati 1797 1799 i Regensburzi 1801 1803 24 bereznya 1803 roku bulo ogolosheno Nimecka mediatizaciya nim Reichsdeputationshauptschluss sho znachno skorotilo kilkist teritorij z 81 do 3 ta imperskih mist z 51 do 6 Cya mira bula napravlena na zaminu staroyi konstituciyi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ale faktichno Nimecka mediatizaciya bula kincem Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Cherez ci zmini nimeckij imperator Franc II otrimav titul imperatora Avstriyi dlya sebe i svoyih nashadkiv vidmovivshis vid titulu germano rimskogo imperatora v kinci 1806 roku Padinnya i rozpad imperiyi buv priskorenij francuzkoyu intervenciyeyu v imperiyu u veresni 1805 roku 20 zhovtnya 1805 avstrijska armiya na choli z generalom zaznala porazki vid francuzkoyi armiyi bilya mista Ulm Rezultatom francuzkoyi peremogi bulo zahoplennya 20000 avstrijskih voyakiv i bagatoh garmat Armiya Napoleona vigrala chergovu peremogu v bitvi pid Austerlicem 2 grudnya 1805 U svitli cih podij Franc II buv zmushenij vesti peregovori z francuzami z 4 po 6 grudnya 1805 roku Ci peregovori buli pidsumovani u peremir yi 6 grudnya 1805 r Francuzki peremogi zaohotili praviteliv deyakih imperskih teritorij vidstoyuvati svoyu formalnu nezalezhnist vid imperiyi 10 grudnya 1805 gercog kurfyurstva Bavariyi progolosiv sebe korolem a za nim kurfyust gercogstva Vyurtemberg 11 grudnya Nareshti 12 grudnya markgraf Badenu privlasniv titul Velikogo knyazya Krim togo kozhna z cih novih krayin pidpisali dogovir z Franciyeyu i stala francuzkimi soyuznikami Presburzkij mir mizh Franciyeyu i Avstriyeyu pidpisanij v Presburzi narazi Bratislava Slovachchina 26 grudnya rozshiriv teren nimeckih soyuznikiv Napoleona za rahunok peremozhenoyi Avstriyi 12 lipnya 1806 bulo stvoreno Rejnskij soyuz u skladi 16 derzhav Cya konfederaciya pid proteguvannyam Franciyi poklala kinec Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 6 serpnya 1806 Franc II viznav novij stan rechej i progolosiv skasuvannya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 11 serpnya 1804 Franc II prijnyav titul pershogo imperatora Avstriyi imperiya prostyaglas vid suchasnoyi Italiyi do sogodennoyi Polshi Imperator takozh nosiv titul korolya Ugorshini Bogemiyi Horvatiyi Slavoniyi i Dalmaciyi Galichini i Volodimiriyi a takozh buv golovnokomanduvachem Imperskoyi armiyi nim Kaiserlich konigliche Armee Imperiya bula unitarnoyu strukturoyu hocha pevna mira avtonomiyi zalishilasya v Ugorshini i Tirolyu Koronni zemliBogemske korolivstvo Konigreich Bohmen Ugorske korolivstvo Konigreich Ungarn Illirijske korolivstvo Konigreich Illyrien Korolivstvo Dalmaciya Konigreich Dalmatien Horvatske korolivstvo Konigreich Kroatien vklyuchayuchi Voyennu Granicyu Militargrenze 1578 1871 Korolivstvo Slavoniya Konigreich Slawonien pidporyadkuvannya Horvatiyi 1744 1849 samostijne 1849 1868 Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Konigreich Galizien und Lodomerien Lombardo Venecijske korolivstvo Lombardo Venezianisches Konigreich Ercgercogstvo Avstriya Erzherzogtum Osterreich Gercogstvo Karintiya Herzogtum Karnten Knyazivstvo Krajna Herzogtum Krain Gercogstvo Zalcburg Herzogtum Salzburg Knyazivstvo Sileziya Herzogtum Schlesien Gercogstvo Shtiriya Herzogtum Steiermark Gercogstvo Bukovina Herzogtum Bukowina Transilvanske knyazivstvo 1711 1867 Grossfurstentum Siebenburgen Markgrafstvo Moraviya Markgrafschaft Mahren Tirol Gefurstete Grafschaft Tirol Grafstvo Goricya i Gradishka Grafschaft Gorz und Gradisca Forarlberg Istriya Istrien Die serbische Wojwodschaft und das temeser Banat Vijskova granicyaDiv takozhAvstrijska valyutaDzherelaBassett Richard For God and Kaiser The Imperial Austrian Army 1619 1918 2016 Judson Pieter M The Habsburg Empire A New History 2016 excerpt 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine Kann Robert A 1980 A History of the Habsburg Empire 1526 1918 vid 2nd 1955 The World Restored Metternich Castlereagh and the Problems of Peace 1812 22 Okey Robin 2002 The Habsburg Monarchy C 1765 1918 From Enlightenment to Eclipse excerpt and text search 1976 Nobility and Military Careers The Habsburg Officer Corps 1740 1914 Military Affairs 40 4 182 186 doi 10 2307 1986702 JSTOR 1986702 Rothenberg Gunther E 1968 The Austrian Army in the Age of Metternich Journal of Modern History 40 2 155 165 doi 10 1086 240187 JSTOR 1876727 Sked Alan Explaining the Habsburg Empire 1830 90 in Pamela Pilbeam ed Themes in Modern European History 1830 1890 Routledge 2002 pp 141 176 en

Дата публікації:
Топ