Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Австрійська валюта нім österreichische Wahrung назва австрійської з 1858 року австро угорської валюти в 1867 1892 рр У 1

Австрійська валюта

Австрійська валюта

Австрійська валюта (нім. Österreichische Wahrung) — назва австрійської (з 1858 року), австро-угорської валюти в 1867–1892 рр. У 1857 р. Австрія підписала з , на підставі якої було уніфіковано їх валюти (1 гульден за конвенційною стопою 1753 року став дорівнювати 1 гульдену 5 крейцерам нової валюти).

В основу карбування монет замість кельнської марки було покладено (нім. Zollpfund = 500 г), з якого карбувались в Австрії 45 гульденів, в німецьких державах — 30 талерів. Гульден, що до того поділявся на 60 крейцерів, з 1857 р. став ділитися на 100 крейцерів, названих новими крейцерами (нім. Neilkreuzer).

Для полегшення взаємних розрахунків і торгівлі між договірними сторонами випускались союзний талер (нім. Vereinstaler) і подвійний талер (нім. Zwei Vereinstaler) 900-ї проби, які за вартістю дорівнювали відповідно 1,5 та 3 гульденам. Карбувалися союзні торгові золоті монети — крони (нім. Krone) і півкрони (нім. Halbe Krone), відповідно 50 і 100 штук з фунта чистого золота (1 крона = 10 г золота). Австрія зберегла за собою право карбувати талери Марії Терезії (т. зв. левантійські талери) і дукати за конвенційною стопою 1753 р. Після війни з Пруссією Австро-Угорщина вийшла з конвенції. Основною грошовою одиницею Австрійських володінь став гульден (флорин, форинт — по-угорськи).

Для обігу всередині імперії Австрія карбувала срібні монети вартістю 2 і 1 гульден (900-ї проби) і 1/4 гульдена (520-ї проби), розмінні срібні монети (по 50 гульденів з фунта срібла) вартістю в 10 і 5 нових крейцерів; мідні — 3, 1 ½ крейцера (по 150 крейцерів з фунта міді).

Нова валюта була названа австрійською валютою (нім. Österreicliische Wahrung) і з 1 вересня 1858 р. визнавалася єдиною законною у всій імперії. На основі нової австрійської валюти випускалися й нові банкноти.

Період А. в. тривав з 1858 по 1892 рр. до запровадження в Австро-Угорщині золотої коронової валюти — крони.

Література

Посилання

  • Австрійська валюта / Словник нумізмата [ 15 вересня 2014 у Wayback Machine.]. (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Avstrijska valyuta nim Osterreichische Wahrung nazva avstrijskoyi z 1858 roku avstro ugorskoyi valyuti v 1867 1892 rr U 1857 r Avstriya pidpisala z na pidstavi yakoyi bulo unifikovano yih valyuti 1 gulden za konvencijnoyu stopoyu 1753 roku stav dorivnyuvati 1 guldenu 5 krejceram novoyi valyuti V osnovu karbuvannya monet zamist kelnskoyi marki bulo pokladeno nim Zollpfund 500 g z yakogo karbuvalis v Avstriyi 45 guldeniv v nimeckih derzhavah 30 taleriv Gulden sho do togo podilyavsya na 60 krejceriv z 1857 r stav dilitisya na 100 krejceriv nazvanih novimi krejcerami nim Neilkreuzer Dlya polegshennya vzayemnih rozrahunkiv i torgivli mizh dogovirnimi storonami vipuskalis soyuznij taler nim Vereinstaler i podvijnij taler nim Zwei Vereinstaler 900 yi probi yaki za vartistyu dorivnyuvali vidpovidno 1 5 ta 3 guldenam Karbuvalisya soyuzni torgovi zoloti moneti kroni nim Krone i pivkroni nim Halbe Krone vidpovidno 50 i 100 shtuk z funta chistogo zolota 1 krona 10 g zolota Avstriya zberegla za soboyu pravo karbuvati taleri Mariyi Tereziyi t zv levantijski taleri i dukati za konvencijnoyu stopoyu 1753 r Pislya vijni z Prussiyeyu Avstro Ugorshina vijshla z konvenciyi Osnovnoyu groshovoyu odiniceyu Avstrijskih volodin stav gulden florin forint po ugorski Dlya obigu vseredini imperiyi Avstriya karbuvala sribni moneti vartistyu 2 i 1 gulden 900 yi probi i 1 4 guldena 520 yi probi rozminni sribni moneti po 50 guldeniv z funta sribla vartistyu v 10 i 5 novih krejceriv midni 3 1 krejcera po 150 krejceriv z funta midi Nova valyuta bula nazvana avstrijskoyu valyutoyu nim Osterreicliische Wahrung i z 1 veresnya 1858 r viznavalasya yedinoyu zakonnoyu u vsij imperiyi Na osnovi novoyi avstrijskoyi valyuti vipuskalisya j novi banknoti Period A v trivav z 1858 po 1892 rr do zaprovadzhennya v Avstro Ugorshini zolotoyi koronovoyi valyuti kroni LiteraturaOguj O D Avstrijska valyuta 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 18 ISBN 966 00 0734 5 Numizmatichnij slovnik V Zvarich Do pitannya pro groshovij obig u Galichini pid panuvannyam Avstro Ugorshini Istorichni dzherela ta yih vikoristannya Vip 2 K 1966 V Zvarich avtor sostavitel Numizmaticheskij slovar Lvov izdatelstvo pri LGU obedinenie Visha shkola 1975 156 s 292 il S 8 9 ros PosilannyaAvstrijska valyuta Slovnik numizmata 15 veresnya 2014 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ