Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гуґо Гупперт | ||||
|---|---|---|---|---|
| Hugo Huppert | ||||
| Народився | 5 червня 1902 Бельсько | |||
| Помер | 25 березня 1982 (79 років) Відень | |||
| Громадянство | ||||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | прозаїк, поет, перекладач, критик | |||
| Alma mater | Інститут червоної професури | |||
| Заклад | Інститут марксизму-ленінізму | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Роки активності | 1934—1982 | |||
| Напрямок | соціалістичний реалізм | |||
| Жанр | оповідання, вірш, есей, нарис | |||
| Членство | d | |||
| Партія | Комуністична партія Німеччини, Комуністична партія Австрії і КПРС | |||
| Премії | див. перелік у статті | |||
| | ||||
Гу́ґо Гу́пперт (нім. Hugo Huppert; 5 червня 1902, Бельсько — 25 березня 1982, Відень) — австрійський прозаїк, поет, перекладач і критик, прихильник марксизму, тривалий час пов'язаний з Радянським Союзом.
Біографічні дані
Гуґо Гупперт народився в єврейській сім'ї австрійського державного службовця в сілезькому місті Бельсько (нім. Bielitz, нині Бельсько-Бяла), яке тоді було в складі Австро-Угорщини. Ще підлітком він зацікавився марксистською ідеологією. З 1920 року належав до східносілезького підрозділу Робітничого молодіжного руху, а в 1921 році, студіюючи державознавство у Віденському університеті, став членом Комуністичної партії Австрії. Здобувши диплом під керівництвом Ганса Кельзена в 1925 році, він переїхав до Парижа й почав вивчати соціологію в Сорбонні. Там він познайомився з Анрі Барбюсом, Жоржем Дюамелем і Жаном Кокто. Перекладав з німецької та з французької мов на міжнародних прес-конференціях.
У 1927 році Гупперта виселили з Франції. Повернувшись до Відня, він дописував до газети «Червоний прапор» ([de]). Після не на довго потрапив до в'язниці, а тоді поїхав на запрошення до Москви, де від березня 1928 року до вересня 1932 року працював в Інституті Маркса і Енгельса, беручи участь у виданні «Зібрання творів Маркса і Енгельса» (Marx-Engels-Gesamtausgabe). 1928 року вступив до Комуністичної партії Німеччини, а 1930 року — у ВКП(б). З 1931 року він доцент у Московському інституті нових мов, автор енциклопедичних статей і дописів до газети «Известия». У 1933–1935 роках він викладав літературу в московському Інституті червоної професури, де познайомився з Максимом Горьким. У той час Гупперт багато подорожував по СРСР. У 1928 році відвідав Середню Азію, де, заразившись віспою, померла його дружина. У 1928 і 1929 роках об'їздив Північ Росії, зокрема Карелію, у 1933 році — Урал і Західний Сибір, а в 1934 році — Україну та Крим. 1928 року в Москві він подружився з Володимиром Маяковським і згодом переклав німецькою мовою його головні твори. Це надихнуло Гупперта опублікувати в 1940 році першого з власних віршів.
З 1934 року він обіймав посаду редактора відділу культури московської Deutsche Zentral-Zeitung («Центральної німецької газети» — органу німецької секції Комуністичного Інтернаціоналу), а в 1936 році став також заступником головного редактора журналу Internationalen Literatur — Deutsche Blätter («Всесвітня література — німецькі сторінки»), який тоді очолював Йоганнес-Роберт Бехер. Під час Великого терору в СРСР Гупперт втягнувся в сталінську кампанію переслідування — зокрема й комуністів. Колеги по перу вважали його донощиком. Зокрема, у «Центральній німецькій газеті» Гупперт критикував кадрову політику Андора Ґабора, яка нібито означала ухил від партійної лінії. Засудив дволикість свого попередника на посаді у «Всесвітній літературі — німецьких сторінках» і, зі слів самого обвинуваченого, назвав його заклятим ворогом. Отож у березні 1938 року Карла Шмюкле заарештували й розстріляли. Крім того, Гупперт сам робив доноси органам.
У березні того ж таки року енкавеесівці заарештували самого Гупперта. Пробувши в ув'язненні 14 місяців, 1939 року він вийшов на волю й до 1941 року викладав на посаді доцента в Літературному інституті імені Горького. Тоді до 1944 року працював у політичній адміністрації Червоної армії, а влітку цього року став особистим секретарем Іллі Еренбурга. Потім працював у . Крім того, Гупперт учителював у так званих антифашистських фронтових школах (Antifa-Schulen) для німецьких військовополонених.
З 1944 року, як офіцер Радянської армії, Гупперт брав участь у захопленні Румунії, Угорщини, Словаччини, Нижньої Австрії й самого Відня. За рік здобув звання майора. Після війни оселився у Відні й з 1945-го по 1949 рік завідував відділом культури в редакції часопису Österreichische Zeitung («Австрійська газета»). Був один із засновників Спілки письменників Австрії й Товариства австрійсько-радянської дружби. У 1949-му його відкликали в Радянський Союз (за зв'язок із сербкою Марією Мункер; у багатьох джерелах вона також фігурує як Марія Мумпер), виключили з КПРС і примусово поселили в Тбілісі. Там він заробляв як публіцист та перекладач і мав дозвіл їздити у наукові відрядження до балтійських республік. 4 квітня 1956 року, після XX з'їзду КПРС, коли почалася десталінізація, Гупперт повернувся до Відня. Був там вільним письменником і співпрацював як театральний та літературний критик з комуністичними газетами. Писав статті для культурно-політичного тижневика Die Weltbühne. У 1963 році знову перебрався до СРСР, де пробув тривалий час.
У 1946 році Гупперт вступив до австрійського відділу ПЕН-клубу, а в 1957 році його виключили — за те, що схвалив вторгнення радянських військ в Угорщину, які придушили повстання. Потім став членом ПЕН-клубу Німецької Демократичної Республіки. З 1963 року він член-кореспондент [de]. У 1969 році Гупперт одержав від президента Австрії звання почесного професора — за свою творчість загалом. Він також був лауреат Премії імені Генріха Гейне від Міністерства культури Німецької Демократичної Республіки (1964), Державної премії НДР (1967) та Митецької премії НДР (1976), у 1977 дістав Австрійський почесний знак «За науку і мистецтво» (першого класу).
Гупперт помер у Відні 1982 року.
Творчість
Як літератор, Гуґо Гупперт творив на засадах соціалістичного реалізму. Цінність становлять його переклади. До такої творчості він узявся в 1936 році, почавши перекладати Маяковського. Твори цього поета він передавав німецькою все своє життя, особливо ж від 1963-го й далі. З російської він переклав вірші та прозу Миколи Тихонова, Костянтина Симонова, Андрія Вознесенського, Олександра Твардовського й Ісаака Бабеля. Пробувши на засланні у Тбілісі сім років, він переклав поему «Витязь у тигровій шкурі» Шоти Руставелі.
Твори Шевченка Гупперт почав перекладати в кінці 30-х pp. Працював разом з Альфредом Куреллою, Еріхом Вайнертом, Геддою Ціннер, Гансом Роденберґом та іншими. Його переклади чотирнадцяти Шевченкових творів («Єретик», «Не хочу я женитися», «Мені здається, я не знаю», «Не нарікаю я на бога», «Титарівна», «О люди! люди небораки!», «І широкую долину», «Якби з ким сісти хліба з'їсти» тощо) вміщено в двотомному «Кобзарі» Шевченка, що вийшов німецькою мовою 1951 року в Москві. Перекладав також вірші Андрія Малишка. У 1972 році Гупперт одержав премію за переклади творів радянської літератури німецькою мовою.
Твори
Поезія
- Вітчизна — «Vaterland». 1940
- Пори року — «Jahreszeiten». Wien: Wilhelm Frick Verlag 1951 (перше видання — 1941)
- Рятівник із Дахау — «Der Heiland von Dachau». Poem. Wien 1945 (Sonderheft Wiener Revue)
- Грузинський посох — «Georgischer Wanderstab». Gedichte: Berlin: Verlag Volk und Welt 1954
- Вздовж і вшир. Вірші за тридцять років — «Landauf, landab. Gedichte aus 30 Jahren». 1962
- Логарифм радості — «Logarithmus der Freude». Gedichte. Berlin: Volk und Welt 1968
- Справа Андре — «Andre Bewandtnis». Halle/S.: Mitteldeutscher Verlag 1970
- Рапсодія: хліб і троянди — «Rhapsodie: Brot und Rosen». Poem. Wien: Globus-Verlag 1970
- Квадрат у дзеркалі заднього огляду. Вірші за сорок років — «Quadrat im Rückspiegel. Gedichte aus 40 Jahren». 1974
- Місцевий Відень. Вірші і поетичні тексти — «Wien örtlich. Gedichte und lyrische Texte». Eisenstadt: Edition Roetzer 1981
- Прикмети, або ж Повня на замовлення — «Indizien oder Vollmond auf Bestellung». Gedichte. Halle/S.: Mitteldeutscher Verlag 1981
Проза, есеїстика
- Сибірська команда. Збірка нарисів про Кузбас — «Sibirische Mannschaft. Ein Skizzenbuch aus dem Kusbass». Moskau/Leningrad 1934, Berlin 1961
- Знамена і крила — «Flaggen und Flügel». 1940
- Відкривати завтрашній день. Наука австрійця в Країні Рад — «Den morgigen Tag zu erschliessen. Studien eines Österreichers im Sowjetland». 1949
- Здорова країна. Австрієць вітає НДР — «Kerngesundes Land. Ein Österreicher grüsst die DDR». Halle/S.: Mitteldeutscher Verlag 1961
- Монети в криниці. Перебута Італія — «Münzen im Brunnen. Erlebtes Italien». Berlin/Weimar: Aufbau Verlag 1962
- Володимир Маяковський у свідченнях очевидців і наочних документах (Wladimir Majakowski in Selbstzeugnissen und Bilddokumenten). 1965
- Спогади про Маяковського — «Erinnerungen an Majakowski». Frankfurt/M.: Suhrkamp 1966
- Володимир Маяковський. Поет і трибун — «Wladimir Majakowski: Poet und Tribun». Berlin/Weimar: Aufbau Verlag 1968
- Роздуми і дії. Зауваги до поетики — «Sinnen und Trachten. Anmerkungen zur Poetologie». Essay. Halle/S.: Mitteldeutscher Verlag 1973
- Прочинені двері. Рапорт молоді «Die angelehnte Tür. Bericht von einer Jugend». Halle/S.: Mitteldeutscher Verlag 1976
- Нетерплячість століття. Спогади про Маяковського — «Ungeduld des Jahrhunderts. Erinnerungen an Majakowski». Berlin: Henschelverlag 1976
- Настінний годинник на першому плані. Станції життя — «Wanduhr im Vordergrund. Stationen eines Lebens». Halle/S.: Mitteldeutscher Verlag 1977
- Хвилини і моменти. Вибрана публіцистика — «Minuten und Momente. Ausgewählte Publizistik». 1978
- Загроза двійникові. Спроби часу дозрівання — «Schach dem Doppelgänger. Anläufe der Reifezeit». Halle/S.: Mitteldeutscher Verlag 1979
- Листи з Відня. Дорожні нариси — «Briefe aus Wien. 21 Reisebilder». 1982
- До Москви і назад. Станції мого життя. Автобіографія — «Einmal Moskau und zurück. Stationen meines Lebens. Autobiographie». Wien: Globus-Verlag 1987
Переклади
- від 1940: більшість віршів та інших творів Володимира Маяковського
- 1943: «Heldenlied von den Achtundzwanzig Gardisten» — Слово о 28 гвардейцах Миколи Тихонова
- 1950: «Freunde und Feinde» — Друзья и враги Костянтина Симонова
- 1955: «Der Recke im Tigerfell» — ვეფხისტყაოსანი (Витязь у тигровій шкурі) Шоти Руставелі (разом із Леваном Цуцкірідзе)
- 1963: «Bahn der Parabel» — Парабола Андрія Вознесенського
- 1966: «Wassilij Tjorkin. Buch vom Soldaten» — Василий Тёркин. Книга про бойца Олександра Твардовського
- 1980: «Die Reiterarmee» — Конармия Ісаака Бабеля
Бібліографія
- Чистова В. «Всё, что я сделал, всё это ваше…». Вопросы литературы, 1960, № 6
- Reinhard Müller: Die Säuberung — Moskau 1936 — Stenogramm einer geschlossenen Parteiversammlung. Reinbek 1991,
- Reinhard Müller: «Das große Reinemachen». Die «Säuberung» des Marx-Engels-Instituts im Moskauer Tagebuch Hugo Hupperts. Dazu: Dokumentation. Hugo Huppert. Aus den Tagebuchaufzeichnungen 1930/31. In: Beiträge zur Marx-Engels-Forschung. Neue Folge. Sonderband 3. Stalinismus und das Ende der ersten Marx-Engels-Gesamtausgabe (1931—1941). Argument, Hamburg 2001, , S. 347—370.
Нагороди і відзнаки
- — 1964
- — 1967
- Орден «Знак Пошани» — 1967
- Звання почесного професора — від Президента Австрії — 1969
- — 1972
- — 1976
- (першого класу) — 1977
Зовнішні зв'язки
- Товариство Альфреда Клара. Інформація про Гуґо Гупперта (нім.). Процитовано 12 грудня 2011.
- Rotpunkt – KPÖ Margareten. Біографія Гуґо Гупперта (нім.). Процитовано 12 грудня 2011.
- , у каталозі Німецької національної бібліотеки
- Твори Гуґо Гупперта на сайті Amazon.de
Примітки
- Horst Haase. «Im Dienste anderer». Neues Deutschland, 05.06.2002
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 15 лютого 2014.
- Reinhard Müller: Menschenfalle Moskau: Exil und stalinistische Verfolgung. Hamburg 2001, , S. 314
- Reinhard Müller: «Das große Reinemachen». Die «Säuberung» des Marx-Engels-Instituts im Moskauer Tagebuch Hugo Hupperts. Dazu: Dokumentation. Hugo Huppert. Aus den Tagebuchaufzeichnungen 1930/31. In: Beiträge zur Marx-Engels-Forschung. Neue Folge. Sonderband 3. Stalinismus und das Ende der ersten Marx-Engels-Gesamtausgabe (1931—1941). Argument, Hamburg 2001, , S. 353
- Hermann Weber & Ulrich Mählert: Terror. Stalinistische Parteisäuberungen 1936—1953. Schöningh, Paderborn 1998, , S. 130
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 5 січня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Gugo GuppertHugo HuppertNarodivsya5 chervnya 1902 1902 06 05 BelskoPomer25 bereznya 1982 1982 03 25 79 rokiv VidenGromadyanstvo Avstro Ugorshina Polsha Avstriya SRSR AvstriyaNacionalnistyevrejDiyalnistprozayik poet perekladach kritikAlma materInstitut chervonoyi profesuriZakladInstitut marksizmu leninizmuMova tvorivnimeckaRoki aktivnosti1934 1982Napryamoksocialistichnij realizmZhanropovidannya virsh esej narisChlenstvodPartiyaKomunistichna partiya Nimechchini Komunistichna partiya Avstriyi i KPRSPremiyidiv perelik u statti Gu go Gu ppert nim Hugo Huppert 5 chervnya 1902 19020605 Belsko 25 bereznya 1982 Viden avstrijskij prozayik poet perekladach i kritik prihilnik marksizmu trivalij chas pov yazanij z Radyanskim Soyuzom Biografichni daniGugo Guppert narodivsya v yevrejskij sim yi avstrijskogo derzhavnogo sluzhbovcya v silezkomu misti Belsko nim Bielitz nini Belsko Byala yake todi bulo v skladi Avstro Ugorshini She pidlitkom vin zacikavivsya marksistskoyu ideologiyeyu Z 1920 roku nalezhav do shidnosilezkogo pidrozdilu Robitnichogo molodizhnogo ruhu a v 1921 roci studiyuyuchi derzhavoznavstvo u Videnskomu universiteti stav chlenom Komunistichnoyi partiyi Avstriyi Zdobuvshi diplom pid kerivnictvom Gansa Kelzena v 1925 roci vin pereyihav do Parizha j pochav vivchati sociologiyu v Sorbonni Tam vin poznajomivsya z Anri Barbyusom Zhorzhem Dyuamelem i Zhanom Kokto Perekladav z nimeckoyi ta z francuzkoyi mov na mizhnarodnih pres konferenciyah U 1927 roci Gupperta viselili z Franciyi Povernuvshis do Vidnya vin dopisuvav do gazeti Chervonij prapor de Pislya ne na dovgo potrapiv do v yaznici a todi poyihav na zaproshennya do Moskvi de vid bereznya 1928 roku do veresnya 1932 roku pracyuvav v Instituti Marksa i Engelsa beruchi uchast u vidanni Zibrannya tvoriv Marksa i Engelsa Marx Engels Gesamtausgabe 1928 roku vstupiv do Komunistichnoyi partiyi Nimechchini a 1930 roku u VKP b Z 1931 roku vin docent u Moskovskomu instituti novih mov avtor enciklopedichnih statej i dopisiv do gazeti Izvestiya U 1933 1935 rokah vin vikladav literaturu v moskovskomu Instituti chervonoyi profesuri de poznajomivsya z Maksimom Gorkim U toj chas Guppert bagato podorozhuvav po SRSR U 1928 roci vidvidav Serednyu Aziyu de zarazivshis vispoyu pomerla jogo druzhina U 1928 i 1929 rokah ob yizdiv Pivnich Rosiyi zokrema Kareliyu u 1933 roci Ural i Zahidnij Sibir a v 1934 roci Ukrayinu ta Krim 1928 roku v Moskvi vin podruzhivsya z Volodimirom Mayakovskim i zgodom pereklav nimeckoyu movoyu jogo golovni tvori Ce nadihnulo Gupperta opublikuvati v 1940 roci pershogo z vlasnih virshiv Teatralna plosha v Belsku Teatr golovna poshta Zamkovij rinok Zamok Oriyentovno 1915 rik Z 1934 roku vin obijmav posadu redaktora viddilu kulturi moskovskoyi Deutsche Zentral Zeitung Centralnoyi nimeckoyi gazeti organu nimeckoyi sekciyi Komunistichnogo Internacionalu a v 1936 roci stav takozh zastupnikom golovnogo redaktora zhurnalu Internationalen Literatur Deutsche Blatter Vsesvitnya literatura nimecki storinki yakij todi ocholyuvav Jogannes Robert Beher Pid chas Velikogo teroru v SRSR Guppert vtyagnuvsya v stalinsku kampaniyu peresliduvannya zokrema j komunistiv Kolegi po peru vvazhali jogo donoshikom Zokrema u Centralnij nimeckij gazeti Guppert kritikuvav kadrovu politiku Andora Gabora yaka nibito oznachala uhil vid partijnoyi liniyi Zasudiv dvolikist svogo poperednika na posadi u Vsesvitnij literaturi nimeckih storinkah i zi sliv samogo obvinuvachenogo nazvav jogo zaklyatim vorogom Otozh u berezni 1938 roku Karla Shmyukle zaareshtuvali j rozstrilyali Krim togo Guppert sam robiv donosi organam U berezni togo zh taki roku enkaveesivci zaareshtuvali samogo Gupperta Probuvshi v uv yaznenni 14 misyaciv 1939 roku vin vijshov na volyu j do 1941 roku vikladav na posadi docenta v Literaturnomu instituti imeni Gorkogo Todi do 1944 roku pracyuvav u politichnij administraciyi Chervonoyi armiyi a vlitku cogo roku stav osobistim sekretarem Illi Erenburga Potim pracyuvav u Krim togo Guppert uchitelyuvav u tak zvanih antifashistskih frontovih shkolah Antifa Schulen dlya nimeckih vijskovopolonenih Z 1944 roku yak oficer Radyanskoyi armiyi Guppert brav uchast u zahoplenni Rumuniyi Ugorshini Slovachchini Nizhnoyi Avstriyi j samogo Vidnya Za rik zdobuv zvannya majora Pislya vijni oselivsya u Vidni j z 1945 go po 1949 rik zaviduvav viddilom kulturi v redakciyi chasopisu Osterreichische Zeitung Avstrijska gazeta Buv odin iz zasnovnikiv Spilki pismennikiv Avstriyi j Tovaristva avstrijsko radyanskoyi druzhbi U 1949 mu jogo vidklikali v Radyanskij Soyuz za zv yazok iz serbkoyu Mariyeyu Munker u bagatoh dzherelah vona takozh figuruye yak Mariya Mumper viklyuchili z KPRS i primusovo poselili v Tbilisi Tam vin zaroblyav yak publicist ta perekladach i mav dozvil yizditi u naukovi vidryadzhennya do baltijskih respublik 4 kvitnya 1956 roku pislya XX z yizdu KPRS koli pochalasya destalinizaciya Guppert povernuvsya do Vidnya Buv tam vilnim pismennikom i spivpracyuvav yak teatralnij ta literaturnij kritik z komunistichnimi gazetami Pisav statti dlya kulturno politichnogo tizhnevika Die Weltbuhne U 1963 roci znovu perebravsya do SRSR de probuv trivalij chas U 1946 roci Guppert vstupiv do avstrijskogo viddilu PEN klubu a v 1957 roci jogo viklyuchili za te sho shvaliv vtorgnennya radyanskih vijsk v Ugorshinu yaki pridushili povstannya Potim stav chlenom PEN klubu Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki Z 1963 roku vin chlen korespondent de U 1969 roci Guppert oderzhav vid prezidenta Avstriyi zvannya pochesnogo profesora za svoyu tvorchist zagalom Vin takozh buv laureat Premiyi imeni Genriha Gejne vid Ministerstva kulturi Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki 1964 Derzhavnoyi premiyi NDR 1967 ta Miteckoyi premiyi NDR 1976 u 1977 distav Avstrijskij pochesnij znak Za nauku i mistectvo pershogo klasu Guppert pomer u Vidni 1982 roku TvorchistYak literator Gugo Guppert tvoriv na zasadah socialistichnogo realizmu Cinnist stanovlyat jogo perekladi Do takoyi tvorchosti vin uzyavsya v 1936 roci pochavshi perekladati Mayakovskogo Tvori cogo poeta vin peredavav nimeckoyu vse svoye zhittya osoblivo zh vid 1963 go j dali Z rosijskoyi vin pereklav virshi ta prozu Mikoli Tihonova Kostyantina Simonova Andriya Voznesenskogo Oleksandra Tvardovskogo j Isaaka Babelya Probuvshi na zaslanni u Tbilisi sim rokiv vin pereklav poemu Vityaz u tigrovij shkuri Shoti Rustaveli Tvori Shevchenka Guppert pochav perekladati v kinci 30 h pp Pracyuvav razom z Alfredom Kurelloyu Erihom Vajnertom Geddoyu Cinner Gansom Rodenbergom ta inshimi Jogo perekladi chotirnadcyati Shevchenkovih tvoriv Yeretik Ne hochu ya zhenitisya Meni zdayetsya ya ne znayu Ne narikayu ya na boga Titarivna O lyudi lyudi neboraki I shirokuyu dolinu Yakbi z kim sisti hliba z yisti tosho vmisheno v dvotomnomu Kobzari Shevchenka sho vijshov nimeckoyu movoyu 1951 roku v Moskvi Perekladav takozh virshi Andriya Malishka U 1972 roci Guppert oderzhav premiyu za perekladi tvoriv radyanskoyi literaturi nimeckoyu movoyu TvoriPoeziya Vitchizna Vaterland 1940 Pori roku Jahreszeiten Wien Wilhelm Frick Verlag 1951 pershe vidannya 1941 Ryativnik iz Dahau Der Heiland von Dachau Poem Wien 1945 Sonderheft Wiener Revue Gruzinskij posoh Georgischer Wanderstab Gedichte Berlin Verlag Volk und Welt 1954 Vzdovzh i vshir Virshi za tridcyat rokiv Landauf landab Gedichte aus 30 Jahren 1962 Logarifm radosti Logarithmus der Freude Gedichte Berlin Volk und Welt 1968 Sprava Andre Andre Bewandtnis Halle S Mitteldeutscher Verlag 1970 Rapsodiya hlib i troyandi Rhapsodie Brot und Rosen Poem Wien Globus Verlag 1970 Kvadrat u dzerkali zadnogo oglyadu Virshi za sorok rokiv Quadrat im Ruckspiegel Gedichte aus 40 Jahren 1974 Miscevij Viden Virshi i poetichni teksti Wien ortlich Gedichte und lyrische Texte Eisenstadt Edition Roetzer 1981 Prikmeti abo zh Povnya na zamovlennya Indizien oder Vollmond auf Bestellung Gedichte Halle S Mitteldeutscher Verlag 1981 Proza eseyistika Sibirska komanda Zbirka narisiv pro Kuzbas Sibirische Mannschaft Ein Skizzenbuch aus dem Kusbass Moskau Leningrad 1934 Berlin 1961 Znamena i krila Flaggen und Flugel 1940 Vidkrivati zavtrashnij den Nauka avstrijcya v Krayini Rad Den morgigen Tag zu erschliessen Studien eines Osterreichers im Sowjetland 1949 Zdorova krayina Avstriyec vitaye NDR Kerngesundes Land Ein Osterreicher grusst die DDR Halle S Mitteldeutscher Verlag 1961 Moneti v krinici Perebuta Italiya Munzen im Brunnen Erlebtes Italien Berlin Weimar Aufbau Verlag 1962 Volodimir Mayakovskij u svidchennyah ochevidciv i naochnih dokumentah Wladimir Majakowski in Selbstzeugnissen und Bilddokumenten 1965 Spogadi pro Mayakovskogo Erinnerungen an Majakowski Frankfurt M Suhrkamp 1966 Volodimir Mayakovskij Poet i tribun Wladimir Majakowski Poet und Tribun Berlin Weimar Aufbau Verlag 1968 Rozdumi i diyi Zauvagi do poetiki Sinnen und Trachten Anmerkungen zur Poetologie Essay Halle S Mitteldeutscher Verlag 1973 Prochineni dveri Raport molodi Die angelehnte Tur Bericht von einer Jugend Halle S Mitteldeutscher Verlag 1976 Neterplyachist stolittya Spogadi pro Mayakovskogo Ungeduld des Jahrhunderts Erinnerungen an Majakowski Berlin Henschelverlag 1976 Nastinnij godinnik na pershomu plani Stanciyi zhittya Wanduhr im Vordergrund Stationen eines Lebens Halle S Mitteldeutscher Verlag 1977 Hvilini i momenti Vibrana publicistika Minuten und Momente Ausgewahlte Publizistik 1978 Zagroza dvijnikovi Sprobi chasu dozrivannya Schach dem Doppelganger Anlaufe der Reifezeit Halle S Mitteldeutscher Verlag 1979 Listi z Vidnya Dorozhni narisi Briefe aus Wien 21 Reisebilder 1982 Do Moskvi i nazad Stanciyi mogo zhittya Avtobiografiya Einmal Moskau und zuruck Stationen meines Lebens Autobiographie Wien Globus Verlag 1987 Perekladi vid 1940 bilshist virshiv ta inshih tvoriv Volodimira Mayakovskogo 1943 Heldenlied von den Achtundzwanzig Gardisten Slovo o 28 gvardejcah Mikoli Tihonova 1950 Freunde und Feinde Druzya i vragi Kostyantina Simonova 1955 Der Recke im Tigerfell ვეფხისტყაოსანი Vityaz u tigrovij shkuri Shoti Rustaveli razom iz Levanom Cuckiridze 1963 Bahn der Parabel Parabola Andriya Voznesenskogo 1966 Wassilij Tjorkin Buch vom Soldaten Vasilij Tyorkin Kniga pro bojca Oleksandra Tvardovskogo 1980 Die Reiterarmee Konarmiya Isaaka BabelyaBibliografiyaChistova V Vsyo chto ya sdelal vsyo eto vashe Voprosy literatury 1960 6 Reinhard Muller Die Sauberung Moskau 1936 Stenogramm einer geschlossenen Parteiversammlung Reinbek 1991 ISBN 3 499 13012 2 Reinhard Muller Das grosse Reinemachen Die Sauberung des Marx Engels Instituts im Moskauer Tagebuch Hugo Hupperts Dazu Dokumentation Hugo Huppert Aus den Tagebuchaufzeichnungen 1930 31 In Beitrage zur Marx Engels Forschung Neue Folge Sonderband 3 Stalinismus und das Ende der ersten Marx Engels Gesamtausgabe 1931 1941 Argument Hamburg 2001 ISBN 3 88619 684 4 S 347 370 Nagorodi i vidznaki 1964 1967 Orden Znak Poshani 1967 Zvannya pochesnogo profesora vid Prezidenta Avstriyi 1969 1972 1976 pershogo klasu 1977Zovnishni zv yazkiTovaristvo Alfreda Klara Informaciya pro Gugo Gupperta nim Procitovano 12 grudnya 2011 Rotpunkt KPO Margareten Biografiya Gugo Gupperta nim Procitovano 12 grudnya 2011 u katalozi Nimeckoyi nacionalnoyi biblioteki Tvori Gugo Gupperta na sajti Amazon dePrimitkiHorst Haase Im Dienste anderer Neues Deutschland 05 06 2002 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2014 Procitovano 15 lyutogo 2014 Reinhard Muller Menschenfalle Moskau Exil und stalinistische Verfolgung Hamburg 2001 ISBN 3 930908 71 9 S 314 Reinhard Muller Das grosse Reinemachen Die Sauberung des Marx Engels Instituts im Moskauer Tagebuch Hugo Hupperts Dazu Dokumentation Hugo Huppert Aus den Tagebuchaufzeichnungen 1930 31 In Beitrage zur Marx Engels Forschung Neue Folge Sonderband 3 Stalinismus und das Ende der ersten Marx Engels Gesamtausgabe 1931 1941 Argument Hamburg 2001 ISBN 3 88619 684 4 S 353 Hermann Weber amp Ulrich Mahlert Terror Stalinistische Parteisauberungen 1936 1953 Schoningh Paderborn 1998 ISBN 3 506 75335 5 S 130 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2014 Procitovano 5 sichnya 2015