Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ілля́ Григо́рович Еренбу́рг (14 (26) січня 1891, Київ — 31 серпня 1967, Москва) — єврейський письменник . Лауреат Сталінської премії (1942, 1948).
| Еренбург Ілля Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Эренбург Илья Григорьевич | ||||
 Еренбург Ілля Григорович у 1943 році | ||||
| Ім'я при народженні | Эренбург Илья Гиршевич | |||
| Народився | 14 (26) січня 1891[1][…] Київ, Російська імперія[4] | |||
| Помер | 31 серпня 1967[4][5][…] (76 років) Москва, СРСР[4] ·інфаркт міокарда | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Громадянство |  СРСР | |||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | письменник, перекладач | |||
| Сфера роботи | d[7], проза[7], поезія[7], переклад[7] і публіцистика[7] | |||
| Alma mater | d | |||
| Мова творів | російська | |||
| Жанр | роман, оповідання, повість[d], нарис, есей і поезія | |||
| Magnum opus | d, Відлига[d], Чорна книга і d | |||
| Членство | Єврейський антифашистський комітет, СП СРСР, Світова рада миру і Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік | |||
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія | |||
| У шлюбі з | Козінцева Любов Михайлівна | |||
| Діти | d | |||
| Автограф |  | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |           | |||
| | ||||
 Еренбург Ілля Григорович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
Народився 14 (26) січня 1891 року в Києві у родині київського 2-ї гільдії купецького сина Гірша Гіршоновича Еренбурга та його дружини Хани Берковни, уродженої Аринштейн, які проживали на вул. Інститутській (будинок не зберігся). У 1918–1919 роках мешкав на вул. Мерингівській (тепер Заньковецької) № 10/7, у той час був учасником київського літературного об'єднання «Київський Парнас», підтримував зв'язки з багатьма київськими літераторами, зокрема з Маккавейським. Згодом неодноразово відвідував місто.
Навчався в 1-й Московській гімназії разом з М. І. Бухаріним. У 1905 році приєднався до більшовиків. У січні 1908 року був арештований і звільнений до суду, в грудні емігрував у Францію. У Парижі займався літературною діяльністю, випустив збірки «Вірші» (1910), «Я живу» (1911), «Будні» (1913). У 1914–1917 роках був кореспондентом російських газет і на Західному фронті. У 1917 році повернувся в Росію.
1919 року за більшовиків і згодом за деніківців викладав у Театральній академії в Києві. В цей час одружився зі своєю двоюрідною сестрою Любовю Козінцовою.
Негативно сприйнявши перемогу більшовиків (збірка віршів «Молитва про Росію», 1918), в 1921 році знову виїхав за кордон.
У 1921–1924 рр. жив у Берліні, у 1922 році опублікував філософсько-сатиричний роман «Надзвичайні пригоди Хуліо Хуреніто та його учнів …», в якому дана мозаїчна картина життя Європи та Росії часів 1-ї світової війни та революції. Був пропагандистом авангардного мистецтва («А все-таки вона крутиться», 1922).
У 1923 році написав оповідання «Тринадцять люльок» і роман «Трест Д. Е.». Еренбург був близький до лівих кіл французького суспільства, активно співпрацював з радянською пресою. З 1923 року працює кореспондентом «Ізвєстій». Його ім'я і талант публіциста широко використовувала радянська пропаганда для створення привабливого образу сталінського режиму за кордоном. З початку 1930-х років постійно жив в СРСР і почав проводити у своїх творах думки «про неминучість перемоги соціалізму».
В червні 1935 Ілля Еренбург бере участь у Міжнародному конгресі письменників на захист культури в Парижі. Тут він зустрічається з видатними діячами культури, зокрема делегатами від СРСР: Михайлом Кольцовим, Павлом Тичиною, Олександром Корнійчуком, Петром Панчем.
Роман «День другий» (1934), «Книга для дорослих» (1936).
Під час Громадянської війни в Іспанії 1936–1939 років Еренбург був військовим кореспондентом «Ізвєстій»; виступав як есеїст, прозаїк (збірка оповідань «Поза перемир'ям», 1937; роман «Що людині треба», 1937), поет (збірка віршів «Вірність» , 1941). Розпал «великого терору» (грудень 1937 — червень 1938) пережив в СРСР.
Воєнний період творчості
Після повернення з Франції до СРСР опублікував роман «Падіння Парижа» (1941; Сталінська премія, 1942) про політичні, моральні та історичні причини розгрому Франції Німеччиною у Другій світовій війні.
У роки Німецько-радянської війни був кореспондентом газети «Красная звєзда», писав для інших газет і для Радінформбюро. Брав участь у роботі ЄАК. Прославився яскравими антифашистськими статтями та творами. Значна частина цих статей постійно друкувалися в газеті «Правда», «Ізвєстія», «Красная звєзда», зібрані у книзі публіцистики «Війна», т. 1-3, 1942-44. Автор гасла «Вбий німця!». Гітлер особисто розпорядився захопити та повішати Еренбурга. Німецька пропаганда дала Еренбургу прізвисько «Домашній єврей Сталіна».
Утім, після статті «Досить!» в «Правді» (квітень 1945 року) з'явилася стаття завідувача Управлінням пропаганди й агітації ЦК ВКП(б) Г. Ф. Александрова «Товариш Еренбург спрощує».
Післявоєнний період творчості
Після війни випустив роман «Буря» (1946–1947; Сталінська премія, 1948). Становище Еренбурга серед радянських письменників було своєрідним — з одного боку, він отримував матеріальні блага, часто їздив за кордон, захищаючи там сталінський режим, з іншого боку — був під контролем спецслужб і часто отримував догани. Після смерті Сталіна написав повість «Відлига», яка дала назву цілій епосі радянської історії. У 1957 році вийшли «Французькі зошити» — есе про французьку літературу, живопис та переклади із Дю Белле. Таким же подвійним було ставлення влади до Еренбурга в епоху Хрущова і Брежнєва. Автор мемуарів «Люди, роки, життя», що мали в 1960-х і 1970-х роках велику популярність у середовищі радянської інтелігенції.
Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві.
Присвятив Києву статті «Київ» (1942), «Перед Києвом» (1944), згадував про нього в ряді інших творів. 1976 на його честь названо вулицю в Києві.
У 1944—1946 роках Ілля Еренбург спільно з Василем Гроссманом зібрав величезний матеріал про злодіяння німецьких окупантів на окупованій території Радянського Союзу. Письменники вже підготували «Чорну книгу» до видання, але 1948 року її підготовлений наклад був знищений. Лише 1980 року в Єрусалимі у видавництві «Тарбут», а 1991 року у київському видавництві «Оберіг» книга побачила світ.
Бібліографія
- 1918 — Молитва про Росію
- 1922 —
- 1923 — Життя і смерть Миколи Курбова
- 1923 — Тринадцять люльок
- 1923 — Трест «Д. Е.»
- 1924 — Любов Жанни Ней
- 1925 — Рвач
- 1926 — Літо 1925 року
- 1927 — В Проточному провулку
- 1928 — Біле вугілля, або Сльози Вертера
- 1928 — Бурхливе життя Лазіка Ройтшванеца
- 1929 — Змова рівних
- 1933 — День другий
- 1934 — Розв'язка, що затягнулась
- 1948 — Чорна книга (співавтор Василь Гроссман).
- 1950 — Дев'ятий вал
- 1954 — Відлига
- 1961–1965 — Люди, роки, життя (книги 1-7)
Переклади українською
- Українською мовою друкувалися окремі уривки з мемуарів «Люди, роки, життя» в 1962 році в Мюнхені в журналі «Сучасність».
- Ілля Еренбург, Василь Гроссман. Чорна книга / пер. з рос. Мирослав Лаюк. — К. : Дух і Літера, 2020. — 520 с. — .
Примітки
- метрична книга
- 1. Начало было так далеко... // Илья Эренбург и Николай Бухарин: Взаимоотношения, переписка, мемуары, комментарии // Вопросы литературы / под ред. И. О. Шайтанов — 1957. — вып. 1.
- Эренбург И. Г. Люди, годы, жизнь — 1960. — С. 49.
- Эренбург Илья Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Czech National Authority Database
- Запис про народження в метричній книзі Київського рабинату за 1891 рік // ЦДІАК України. Ф. 1164. Оп. 1. Спр. 428. Арк. 21зв-22. [ 21 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- У низці джерел наведено помилкову дату народження — 15 (27) січня 1891 року.
- Чобіт Д. Трагедія Гути Пеняцької: причини, перебіг, наслідки // Культура і життя. — № 33. — 17 серпня 2018. — С. 7. [Архівовано 30 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Чёрная книга / под редакцией Василия Гроссмана и Ильи Эренбурга. — Иерусалим : Тарбут, 1980. — 576 с. (рос.)
- Еренбурґ Ілля. Люди, роки, життя (уривки) // Сучасність : журнал». — Мюнхен, 1962, № 3 (15). — С. 8–15. [ 3 червня 2022 у Wayback Machine.]
Джерела
- Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
- Томас Урбан, Илья Эренбург как военный пропагандист // Россия и Германия в ХХ веке. В 3-х томах. Том 3. Оттепель, похолодание и управляемый диалог. Русские и немцы после 1945 года; под ред. Карла Аймермахера, Геннадия Бордюгова, Астрид Фольперт. — М.: АИРО-XXI, 2010. — С. 324—349. — (рос.).
 | Це незавершена стаття про особу Радянського Союзу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Illya Grigo rovich Erenbu rg 14 26 sichnya 1891 Kiyiv 31 serpnya 1967 1967 08 31 Moskva yevrejskij pismennik Laureat Stalinskoyi premiyi 1942 1948 Erenburg Illya GrigorovichErenburg Ilya GrigorevichErenburg Illya Grigorovich u 1943 rociIm ya pri narodzhenni Erenburg Ilya GirshevichNarodivsya 14 26 sichnya 1891 1 Kiyiv Rosijska imperiya 4 Pomer 31 serpnya 1967 1967 08 31 4 5 76 rokiv Moskva SRSR 4 infarkt miokardaPohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo SRSRNacionalnist yevrejDiyalnist pismennik perekladachSfera roboti d 7 proza 7 poeziya 7 pereklad 7 i publicistika 7 Alma mater dMova tvoriv rosijskaZhanr roman opovidannya povist d naris esej i poeziyaMagnum opus d Vidliga d Chorna kniga i dChlenstvo Yevrejskij antifashistskij komitet SP SRSR Svitova rada miru i Verhovna rada Soyuzu Radyanskih Socialistichnih RespublikPartiya Rosijska social demokratichna robitnicha partiyaU shlyubi z Kozinceva Lyubov MihajlivnaDiti dAvtografUchasnik nimecko radyanska vijnaNagorodi Erenburg Illya Grigorovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Erenburg znachennya BiografiyaNarodivsya 14 26 sichnya 1891 18910126 roku v Kiyevi u rodini kiyivskogo 2 yi gildiyi kupeckogo sina Girsha Girshonovicha Erenburga ta jogo druzhini Hani Berkovni urodzhenoyi Arinshtejn yaki prozhivali na vul Institutskij budinok ne zberigsya U 1918 1919 rokah meshkav na vul Meringivskij teper Zankoveckoyi 10 7 u toj chas buv uchasnikom kiyivskogo literaturnogo ob yednannya Kiyivskij Parnas pidtrimuvav zv yazki z bagatma kiyivskimi literatorami zokrema z Makkavejskim Zgodom neodnorazovo vidviduvav misto Navchavsya v 1 j Moskovskij gimnaziyi razom z M I Buharinim U 1905 roci priyednavsya do bilshovikiv U sichni 1908 roku buv areshtovanij i zvilnenij do sudu v grudni emigruvav u Franciyu U Parizhi zajmavsya literaturnoyu diyalnistyu vipustiv zbirki Virshi 1910 Ya zhivu 1911 Budni 1913 U 1914 1917 rokah buv korespondentom rosijskih gazet i na Zahidnomu fronti U 1917 roci povernuvsya v Rosiyu 1919 roku za bilshovikiv i zgodom za denikivciv vikladav u Teatralnij akademiyi v Kiyevi V cej chas odruzhivsya zi svoyeyu dvoyuridnoyu sestroyu Lyubovyu Kozincovoyu Negativno sprijnyavshi peremogu bilshovikiv zbirka virshiv Molitva pro Rosiyu 1918 v 1921 roci znovu viyihav za kordon U 1921 1924 rr zhiv u Berlini u 1922 roci opublikuvav filosofsko satirichnij roman Nadzvichajni prigodi Hulio Hurenito ta jogo uchniv v yakomu dana mozayichna kartina zhittya Yevropi ta Rosiyi chasiv 1 yi svitovoyi vijni ta revolyuciyi Buv propagandistom avangardnogo mistectva A vse taki vona krutitsya 1922 U 1923 roci napisav opovidannya Trinadcyat lyulok i roman Trest D E Erenburg buv blizkij do livih kil francuzkogo suspilstva aktivno spivpracyuvav z radyanskoyu presoyu Z 1923 roku pracyuye korespondentom Izvyestij Jogo im ya i talant publicista shiroko vikoristovuvala radyanska propaganda dlya stvorennya privablivogo obrazu stalinskogo rezhimu za kordonom Z pochatku 1930 h rokiv postijno zhiv v SRSR i pochav provoditi u svoyih tvorah dumki pro neminuchist peremogi socializmu V chervni 1935 Illya Erenburg bere uchast u Mizhnarodnomu kongresi pismennikiv na zahist kulturi v Parizhi Tut vin zustrichayetsya z vidatnimi diyachami kulturi zokrema delegatami vid SRSR Mihajlom Kolcovim Pavlom Tichinoyu Oleksandrom Kornijchukom Petrom Panchem Roman Den drugij 1934 Kniga dlya doroslih 1936 Pid chas Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi 1936 1939 rokiv Erenburg buv vijskovim korespondentom Izvyestij vistupav yak eseyist prozayik zbirka opovidan Poza peremir yam 1937 roman Sho lyudini treba 1937 poet zbirka virshiv Virnist 1941 Rozpal velikogo teroru gruden 1937 cherven 1938 perezhiv v SRSR Voyennij period tvorchosti Pislya povernennya z Franciyi do SRSR opublikuvav roman Padinnya Parizha 1941 Stalinska premiya 1942 pro politichni moralni ta istorichni prichini rozgromu Franciyi Nimechchinoyu u Drugij svitovij vijni U roki Nimecko radyanskoyi vijni buv korespondentom gazeti Krasnaya zvyezda pisav dlya inshih gazet i dlya Radinformbyuro Brav uchast u roboti YeAK Proslavivsya yaskravimi antifashistskimi stattyami ta tvorami Znachna chastina cih statej postijno drukuvalisya v gazeti Pravda Izvyestiya Krasnaya zvyezda zibrani u knizi publicistiki Vijna t 1 3 1942 44 Avtor gasla Vbij nimcya Gitler osobisto rozporyadivsya zahopiti ta povishati Erenburga Nimecka propaganda dala Erenburgu prizvisko Domashnij yevrej Stalina Utim pislya statti Dosit v Pravdi kviten 1945 roku z yavilasya stattya zaviduvacha Upravlinnyam propagandi j agitaciyi CK VKP b G F Aleksandrova Tovarish Erenburg sproshuye Pislyavoyennij period tvorchosti Pislya vijni vipustiv roman Burya 1946 1947 Stalinska premiya 1948 Stanovishe Erenburga sered radyanskih pismennikiv bulo svoyeridnim z odnogo boku vin otrimuvav materialni blaga chasto yizdiv za kordon zahishayuchi tam stalinskij rezhim z inshogo boku buv pid kontrolem specsluzhb i chasto otrimuvav dogani Pislya smerti Stalina napisav povist Vidliga yaka dala nazvu cilij eposi radyanskoyi istoriyi U 1957 roci vijshli Francuzki zoshiti ese pro francuzku literaturu zhivopis ta perekladi iz Dyu Belle Takim zhe podvijnim bulo stavlennya vladi do Erenburga v epohu Hrushova i Brezhnyeva Avtor memuariv Lyudi roki zhittya sho mali v 1960 h i 1970 h rokah veliku populyarnist u seredovishi radyanskoyi inteligenciyi Pohovanij na Novodivochomu cvintari u Moskvi Prisvyativ Kiyevu statti Kiyiv 1942 Pered Kiyevom 1944 zgaduvav pro nogo v ryadi inshih tvoriv 1976 na jogo chest nazvano vulicyu v Kiyevi U 1944 1946 rokah Illya Erenburg spilno z Vasilem Grossmanom zibrav velicheznij material pro zlodiyannya nimeckih okupantiv na okupovanij teritoriyi Radyanskogo Soyuzu Pismenniki vzhe pidgotuvali Chornu knigu do vidannya ale 1948 roku yiyi pidgotovlenij naklad buv znishenij Lishe 1980 roku v Yerusalimi u vidavnictvi Tarbut a 1991 roku u kiyivskomu vidavnictvi Oberig kniga pobachila svit Bibliografiya1918 Molitva pro Rosiyu 1922 1923 Zhittya i smert Mikoli Kurbova 1923 Trinadcyat lyulok 1923 Trest D E 1924 Lyubov Zhanni Nej 1925 Rvach 1926 Lito 1925 roku 1927 V Protochnomu provulku 1928 Bile vugillya abo Slozi Vertera 1928 Burhlive zhittya Lazika Rojtshvaneca 1929 Zmova rivnih 1933 Den drugij 1934 Rozv yazka sho zatyagnulas 1948 Chorna kniga spivavtor Vasil Grossman 1950 Dev yatij val 1954 Vidliga 1961 1965 Lyudi roki zhittya knigi 1 7 Perekladi ukrayinskoyuUkrayinskoyu movoyu drukuvalisya okremi urivki z memuariv Lyudi roki zhittya v 1962 roci v Myunheni v zhurnali Suchasnist Illya Erenburg Vasil Grossman Chorna kniga per z ros Miroslav Layuk K Duh i Litera 2020 520 s ISBN 978 966 378 761 9 Primitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 1 Nachalo bylo tak daleko Ilya Erenburg i Nikolaj Buharin Vzaimootnosheniya perepiska memuary kommentarii Voprosy literatury pod red I O Shajtanov 1957 vyp 1 d Track Q4124999d Track Q4519510 Erenburg I G Lyudi gody zhizn 1960 S 49 d Track Q18401410d Track Q348497 Erenburg Ilya Grigorevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Zapis pro narodzhennya v metrichnij knizi Kiyivskogo rabinatu za 1891 rik CDIAK Ukrayini F 1164 Op 1 Spr 428 Ark 21zv 22 21 grudnya 2019 u Wayback Machine U nizci dzherel navedeno pomilkovu datu narodzhennya 15 27 sichnya 1891 roku Chobit D Tragediya Guti Penyackoyi prichini perebig naslidki Kultura i zhittya 33 17 serpnya 2018 S 7 Arhivovano 30 veresnya 2019 u Wayback Machine Chyornaya kniga pod redakciej Vasiliya Grossmana i Ili Erenburga Ierusalim Tarbut 1980 576 s ros Erenburg Illya Lyudi roki zhittya urivki Suchasnist zhurnal Myunhen 1962 3 15 S 8 15 3 chervnya 2022 u Wayback Machine DzherelaAblicov V Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Tomas Urban Ilya Erenburg kak voennyj propagandist Rossiya i Germaniya v HH veke V 3 h tomah Tom 3 Ottepel poholodanie i upravlyaemyj dialog Russkie i nemcy posle 1945 goda pod red Karla Ajmermahera Gennadiya Bordyugova Astrid Folpert M AIRO XXI 2010 S 324 349 ISBN 978 5 91022 118 9 ros Ce nezavershena stattya pro osobu Radyanskogo Soyuzu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi