Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Крушельницький Іван Антонович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Іван Крушельницький (останнє фото, Сухумі, листопад, 1932) | ||||
| Народився | 12 листопада 1905 Рогатин (нині Івано-Франківська область) | |||
| Помер | 17 грудня 1934 (29 років) | |||
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | поет, художник, драматург, декоратор, літературознавець, літературний критик. | |||
| Мова творів | українська | |||
| Батько | Крушельницький Антін Владиславович | |||
| Мати | Крушельницька Марія Степанівна | |||
| Брати, сестри | Крушельницький Тарас Антонович, Крушельницька Володимира Антонівна, Крушельницький Богдан Антонович і Крушельницький Остап Антонович | |||
| У шлюбі з | Левицька Галина Львівна | |||
| Діти | Крушельницька Лариса Іванівна | |||
| | ||||
 Крушельницький Іван Антонович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Іва́н Анто́нович Крушельни́цький (12 листопада 1905, Рогатин (за іншими даними Коломия) — 17 грудня 1934, Київ) — український поет, драматург, графік, мистецтвознавець і літературний критик. Жертва сталінського терору. Батько Лариси Крушельницької.
Життєпис
Іван Крушельницький народився у м. Рогатині на Прикарпатті в письменницькій родині. Рід Крушельницьких — давній, його витоки сягають XIV ст.
Батько — Антін Володиславович — відомий культурно-освітній діяч краю, приятелював із Василем Стефаником, Лесем Мартовичем, Ольгою Кобилянською, Наталею Кобринською. У 1919 р. призначений міністром освіти Української Народної Республіки; разом з родиною посланий до Праги та Відня з педагогічною місією.
Мати — Крушельницька Марія Степанівна — артистка театру «Руська бесіда» у Львові, почасти драматург (друкувалася під псевдонімом Марія Свобода).
Тож саме походження із сім'ї, де культура була в незмінній пошані, родинні контакти з багатьма діячами літератури і мистецтва Галичини, а потім Відня, широкий доступ до друкованої продукції Львова, Кракова, Відня, Мюнхена, Берліна мали вирішальне значення у формуванні пріоритетів юнака.
Освіту Іван завершив у Відні. Навчався у Віденському університеті, потім перевівся до Карлового університету в Празі, який закінчив 1926 р. Перебування за кордоном принесло відчутну користь майбутньому письменникові: він ознайомився з новими течіями у західноєвропейській літературі, театральному та образотворчому мистецтві. Як вільний слухач відвідував Академію мистецтв, театральну школу, підтримував тісні зв'язки з культурними осередками Європи. Дружні взаємини пов'язували його з відомим австрійським письменником Гуґо фон Гофмансталем, збірку творів якого він видав у власному перекладі.
У Галичину І. Крушельницький повернувся 1927 р. Багато зусиль доклав до оновлення й збагачення художньо-культурного життя на західноукраїнських землях. Працював учителем у Стрийській гімназії. Разом зі своєю дружиною — відомою піаністкою Галею Левицькою — заснував театральну школу, де намагався втілювати нові ідеї розвитку сценічного мистецтва. Культурно-просвітницька діяльність І. Крушельницького перервалася 15 червня 1929 р., коли він потрапив до Львівської тюрми Баторія. Перебуваючи там, поет читає політв'язням свої вірші, в яких лунають заклики до боротьби за волю і незалежність України:
- Немає сил, щоб нас ввігнати в ляк!
- Немає бур, щоб ми розбились в них!
- Розірвем сіть, порвем кривавий сак...
- Повернем в спів, у сміх
- Наш гнів!
Звинуваченого у революційній діяльності І. Крушельницького позбавили права вчителювати в українських школах. Відтоді він жив за рахунок літературної та мистецької праці.
Період 1929—1932 рр., тобто до виїзду в Радянську Україну, — найплідніший у творчості письменника. Саме тоді створено основне з його поетичного та драматичного доробку, написана більшість літературно-критичних та мистецтвознавчих статей. Багато і плідно працював він у різних жанрах, друкувався здебільшого на сторінках часопису «Нові шляхи» та в «Літературно-науковому віснику». Виступав з оглядами і рецензіями на поетичні збірки. Тоді окремими виданнями вийшли дослідження: «Святослав Гординський», «Спиридон Черкасенко», «Шляхи життя», «Шляхи сучасного театру», «Драматурги німецької модерни останніх літ», «Джерела творчості Ярослава Галана» та ін.
З його ініціативи у Львові виникло «західноукраїнське мистецьке об'єднання» (ЗУМО), до якого увійшли такі відомі діячі, як художник О. Новаківський, композитори М. Колесса, Г. Левицька та інші. Об'єднання видавало «Альманах лівого мистецтва», що його редагував І. Крушельницький. Вже у першому випуску він звернувся із закликом до творчого згуртування митців, спроможних творити для «працюючого класу».
Тим часом польська окупаційна влада у Галичині розгорнула справжній наступ на українські громадські організації, культурні товариства, пресу. Від закриття Таємного Українського університету в 1925 р., масового скорочення українських шкіл вона перейшла до масових каральних акцій, сумнозвісної пацифікації у містах і селах Західної України.
У вересні 1932 р. разом із сестрою Володимирою Іван Крушельницький виїхав в УРСР. Працював науковим співробітником Українського науково-дослідного інституту матеріальної культури у Харкові, займався дослідженням західноукраїнського мистецтва, перекладав, виступав на сторінках періодики зі статтями на теми літератури і мистецтва.
Через кілька місяців до Харкова переїхала решта родини Крушельницьких (у Львові залишилася дружина Івана, бо мала концертні контракти). Мешкали у відомому будинку письменників «Слово» на вулиці Червоних Письменників (нині - вул.Культури). Іван Антонович із захопленням вдивлявся в «нове життя», збагачувався враженнями, чимало подорожував. Декілька разів зустрічався у Москві з артистами Камерного театру на читці своїх п'єс.
5 листопада 1934 р. його безпідставно заарештовано і звинувачено, як і багатьох інших «західняків», в організації підготовки терористичних актів проти керівників радянської влади. 13 грудня 1934 р. виїзна сесія Військової колегії Верховного суду СРСР, що засідала у Києві, на підставі постанови президії ЦВК СРСР від 1 грудня 1934 р., засудила Івана Крушельницького (разом із братом Тарасом, Г. Косинкою, Д. Фальківським, О. Влизьком, Костем Буревієм, — всього двадцять вісім чоловік) до розстрілу. Є свідчення, що присуду не чекали, а стратили їх за день чи два до вироку, у підвалі Жовтневого палацу в Києві.
Інші члени родини Крушельницьких — Антін, Богдан, Остап, Володимира, які виїхали в УРСР (крім матері, яка померла 1935 р. у Харкові і могила якої, як і могили інших українських діячів на харківському кладовищі, знищена), були заслані на Соловки й розстріляні в 1937 р.
Про творчість Івана Крушельницького
Творчість Івана Крушельницького почала повертатися до читачів лише після реабілітації родини Крушельницьких, у середині 1950-х років. 1964 р. видана книжка його вибраних творів «Пісня про руки» (вірші з різних збірок, поеми «З-над прірви», «Поема про різьбяра», драми «На скелях», «Мури і межі»).
Після поезії, чи не найбільше уваги І. Крушельницький присвятив драматургії. У Львові вийшли його п'єси «Спір за мадонну Сільвію» (1930) та «Мури і межі» (1932). На конкурсі Народного Комісаріату освіти до 15-річчя революції 1932 року в Росії була удостоєна Першої премії п'єса «На скелях (Каверна № 16)», яку, за свідченням автора, мав ставити у «Березолі» Лесь Курбас. Написав І. Крушельницький також п'єси «Бурі над Заходом», «Біле й червоне». Одначе з першої була опублікована лише одна дія, решта пропала або залишилася в архівах НКВС.
Письменник переклав з німецької твори Вольфа Бірога, Іргіна Егенбрехта, Віллі Р. Фезе, Гуго Гофмансталя.
Графіка — ще одна з граней щедрого таланту І. Крушельницького. Його дар рисувальника для нас є дуже суттєвим, оскільки саме тут, у доробку одного автора, найнаочніше зосередилися ті еволюційні ознаки, що характеризують образотворче мистецтво України й, зокрема, Галичини після Першої світової війни — від стилістичних канонів до конструктивістських і форм загальноєвропейського масштабу.
Ситуація в оцінці мистецьких здобутків Івана Крушельницького ускладнюється тим, що з усього його доробку упродовж десяти років (є всі підстави припускати, що після переїзду в 1932 р. до Харкова він, якщо і звертався до графіки, то дуже епізодично) уціліли лише 22 оригінали та 13 фотографій. Як немилосердно обійшлася тоталітарна державна машина з життям родини Крушельницьких, так само нещадною вона була й до їхніх духовних здобутків. І все ж, навіть на неповних чотирьох десятках зображень, можна прослідкувати напрями розвитку творчої особистості Крушельницького-графіка.
Найсильнішим І. Крушельницький залишається у жанрі традиційного краєвиду — ліси, з-поміж крон дерев яких проглядають ідилічні містечка, квітучі луки, морські затоки, які глибоко врізаються поміж круті береги, а понад усім цим небо — з купчатими хмарами: шаруватими, перистими, які існують згідно з власними, непідвладними людям й до кінця не збагненними законами. Саме таким філософським трактуванням «п'ятого океану», який омиває нашу планету, І.Крушельницький засвідчив не тільки в графіці Галичини, а й у всьому образотворчому мистецтві середини й другої половини XX ст. цю тему, розвинуту пізніше П. Обалем та З. Флінтою.
В окремих своїх роботах художник застосовував мову експресіоністів. Так, у «Композиції» (1930), прослідковується вплив манери чесько-німецького рисувальника Альфреда Кубіна. У деяких творах («Фантастичні птахи»; 1931) відчутний повів наймоднішого тоді стилю арт деко, або ж поєднання його, вдале і гармонійне, з рисами сецесії, як в автоілюстрації до збірки «Бурі і вікна». В цілому, І. Крушельницький еволюціонував у напрямі, в якому рухалося все прогресивне європейське мистецтво 1920-х років — до конструктивної ясності, не обтяженої будь-якими декоративними зайвинами.
Визначаючи місце Івана Крушельницького у контексті українського мистецтва початку XX ст., можна стверджувати, що за неповне десятиріччя автор не тільки засвоїв основи професійної графіки, але і в своєму світоглядному розвитку сконцентрував усе найліпше, що було винайдене образотворчим мистецтвом першої третини XX ст. Еволюціонувавши від естетики сецесії до конструктивізму, він у галузі щонайменше графіки міг стати новатором, одним з лідерів, без доробку якого наша культура, поза сумнівом, стала біднішою.
Загинувши 29-річним, І. Крушельницький не реалізував себе сповна як творча особистість, проте у розбудові української культури є і його чималий внесок.
Його життя було коротким, а доля — трагічною, як і усієї великої родини Крушельницьких, що дала українській національній культурі багатьох діячів у різних галузях мистецтва, літератури, громадського життя. Як доля тих представників західноукраїнської інтелігенції, які повірили у можливість будівництва української державності на засадах соціалізму, в складі Радянського Союзу, і вирішили взяти участь в цьому будівництві, поплатившись головами за свої ілюзії. Як, нарешті, доля більшості діячів українського національного відродження, що ввійшло в нашу історію під назвою «Розстріляне Відродження». Імена членів родини Крушельницьких сьогодні знову ожили серед імен тих, хто прагнув правди і світла, жив і працював для народу, для України. У пам'яті нащадків вони залишаться як символ української Голгофи.
Примітки
- Архів Розстріляного Відродження: матеріали архівно-слідчих справ українських письменників 1920—1930-х років / Упоряд., перед., прим. та комен. О. й Л. Ушкалових. — К. : Смолоскип, 2010. С. 363—364.
Джерела та література
- Герасимова Г. Крушельницький Іван Антонович [ 23 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 427. — .
- Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001.
- Жадько В. О. Український некрополь. — К., 2005. — С. 285.
- Ільницький М. Гуго фон Гофманнсталь і Іван Крушельницький // Нова подорож до Європи / упорядники: Оксана Гаврилів і Тимофій Гаврилів. — Львів : ВНТЛ-Класика, 2012. — С. 64-69.
- Крушельницький І. Драматурги німецької модерни останніх літ. 1924
- Крушельницька Л. І. Рубали ліс. — Львів, 2001.
Посилання
- Пеленська Оксана. Іван Крушельницький: розстріляний дар [ 25 листопада 2012 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krushelnickij Lib Misce zagibeli Chlen KPRS Krushelnickij Ivan AntonovichIvan Krushelnickij ostannye foto Suhumi listopad 1932 Narodivsya12 listopada 1905 1905 11 12 Rogatin nini Ivano Frankivska oblast Pomer17 grudnya 1934 1934 12 17 29 rokiv PohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet hudozhnik dramaturg dekorator literaturoznavec literaturnij kritik Mova tvorivukrayinskaBatkoKrushelnickij Antin VladislavovichMatiKrushelnicka Mariya StepanivnaBrati sestriKrushelnickij Taras Antonovich Krushelnicka Volodimira Antonivna Krushelnickij Bogdan Antonovich i Krushelnickij Ostap AntonovichU shlyubi zLevicka Galina LvivnaDitiKrushelnicka Larisa Ivanivna Krushelnickij Ivan Antonovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Iva n Anto novich Krushelni ckij 12 listopada 1905 Rogatin za inshimi danimi Kolomiya 17 grudnya 1934 Kiyiv ukrayinskij poet dramaturg grafik mistectvoznavec i literaturnij kritik Zhertva stalinskogo teroru Batko Larisi Krushelnickoyi ZhittyepisDokladnishe Krushelnicki rid Ivan Krushelnickij narodivsya u m Rogatini na Prikarpatti v pismennickij rodini Rid Krushelnickih davnij jogo vitoki syagayut XIV st Batko Antin Volodislavovich vidomij kulturno osvitnij diyach krayu priyatelyuvav iz Vasilem Stefanikom Lesem Martovichem Olgoyu Kobilyanskoyu Nataleyu Kobrinskoyu U 1919 r priznachenij ministrom osviti Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki razom z rodinoyu poslanij do Pragi ta Vidnya z pedagogichnoyu misiyeyu Mati Krushelnicka Mariya Stepanivna artistka teatru Ruska besida u Lvovi pochasti dramaturg drukuvalasya pid psevdonimom Mariya Svoboda Tozh same pohodzhennya iz sim yi de kultura bula v nezminnij poshani rodinni kontakti z bagatma diyachami literaturi i mistectva Galichini a potim Vidnya shirokij dostup do drukovanoyi produkciyi Lvova Krakova Vidnya Myunhena Berlina mali virishalne znachennya u formuvanni prioritetiv yunaka Osvitu Ivan zavershiv u Vidni Navchavsya u Videnskomu universiteti potim perevivsya do Karlovogo universitetu v Prazi yakij zakinchiv 1926 r Perebuvannya za kordonom prineslo vidchutnu korist majbutnomu pismennikovi vin oznajomivsya z novimi techiyami u zahidnoyevropejskij literaturi teatralnomu ta obrazotvorchomu mistectvi Yak vilnij sluhach vidviduvav Akademiyu mistectv teatralnu shkolu pidtrimuvav tisni zv yazki z kulturnimi oseredkami Yevropi Druzhni vzayemini pov yazuvali jogo z vidomim avstrijskim pismennikom Gugo fon Gofmanstalem zbirku tvoriv yakogo vin vidav u vlasnomu perekladi Ivan Krushelnickij student filosofiyi Videnskogo universitetu U Galichinu I Krushelnickij povernuvsya 1927 r Bagato zusil doklav do onovlennya j zbagachennya hudozhno kulturnogo zhittya na zahidnoukrayinskih zemlyah Pracyuvav uchitelem u Strijskij gimnaziyi Razom zi svoyeyu druzhinoyu vidomoyu pianistkoyu Galeyu Levickoyu zasnuvav teatralnu shkolu de namagavsya vtilyuvati novi ideyi rozvitku scenichnogo mistectva Kulturno prosvitnicka diyalnist I Krushelnickogo perervalasya 15 chervnya 1929 r koli vin potrapiv do Lvivskoyi tyurmi Batoriya Perebuvayuchi tam poet chitaye politv yaznyam svoyi virshi v yakih lunayut zakliki do borotbi za volyu i nezalezhnist Ukrayini Nemaye sil shob nas vvignati v lyak Nemaye bur shob mi rozbilis v nih Rozirvem sit porvem krivavij sak Povernem v spiv u smih Nash gniv Zvinuvachenogo u revolyucijnij diyalnosti I Krushelnickogo pozbavili prava vchitelyuvati v ukrayinskih shkolah Vidtodi vin zhiv za rahunok literaturnoyi ta misteckoyi praci Period 1929 1932 rr tobto do viyizdu v Radyansku Ukrayinu najplidnishij u tvorchosti pismennika Same todi stvoreno osnovne z jogo poetichnogo ta dramatichnogo dorobku napisana bilshist literaturno kritichnih ta mistectvoznavchih statej Bagato i plidno pracyuvav vin u riznih zhanrah drukuvavsya zdebilshogo na storinkah chasopisu Novi shlyahi ta v Literaturno naukovomu visniku Vistupav z oglyadami i recenziyami na poetichni zbirki Todi okremimi vidannyami vijshli doslidzhennya Svyatoslav Gordinskij Spiridon Cherkasenko Shlyahi zhittya Shlyahi suchasnogo teatru Dramaturgi nimeckoyi moderni ostannih lit Dzherela tvorchosti Yaroslava Galana ta in Z jogo iniciativi u Lvovi viniklo zahidnoukrayinske mistecke ob yednannya ZUMO do yakogo uvijshli taki vidomi diyachi yak hudozhnik O Novakivskij kompozitori M Kolessa G Levicka ta inshi Ob yednannya vidavalo Almanah livogo mistectva sho jogo redaguvav I Krushelnickij Vzhe u pershomu vipusku vin zvernuvsya iz zaklikom do tvorchogo zgurtuvannya mitciv spromozhnih tvoriti dlya pracyuyuchogo klasu Tim chasom polska okupacijna vlada u Galichini rozgornula spravzhnij nastup na ukrayinski gromadski organizaciyi kulturni tovaristva presu Vid zakrittya Tayemnogo Ukrayinskogo universitetu v 1925 r masovogo skorochennya ukrayinskih shkil vona perejshla do masovih karalnih akcij sumnozvisnoyi pacifikaciyi u mistah i selah Zahidnoyi Ukrayini U veresni 1932 r razom iz sestroyu Volodimiroyu Ivan Krushelnickij viyihav v URSR Pracyuvav naukovim spivrobitnikom Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu materialnoyi kulturi u Harkovi zajmavsya doslidzhennyam zahidnoukrayinskogo mistectva perekladav vistupav na storinkah periodiki zi stattyami na temi literaturi i mistectva Cherez kilka misyaciv do Harkova pereyihala reshta rodini Krushelnickih u Lvovi zalishilasya druzhina Ivana bo mala koncertni kontrakti Meshkali u vidomomu budinku pismennikiv Slovo na vulici Chervonih Pismennikiv nini vul Kulturi Ivan Antonovich iz zahoplennyam vdivlyavsya v nove zhittya zbagachuvavsya vrazhennyami chimalo podorozhuvav Dekilka raziv zustrichavsya u Moskvi z artistami Kamernogo teatru na chitci svoyih p yes 5 listopada 1934 r jogo bezpidstavno zaareshtovano i zvinuvacheno yak i bagatoh inshih zahidnyakiv v organizaciyi pidgotovki teroristichnih aktiv proti kerivnikiv radyanskoyi vladi 13 grudnya 1934 r viyizna sesiya Vijskovoyi kolegiyi Verhovnogo sudu SRSR sho zasidala u Kiyevi na pidstavi postanovi prezidiyi CVK SRSR vid 1 grudnya 1934 r zasudila Ivana Krushelnickogo razom iz bratom Tarasom G Kosinkoyu D Falkivskim O Vlizkom Kostem Bureviyem vsogo dvadcyat visim cholovik do rozstrilu Ye svidchennya sho prisudu ne chekali a stratili yih za den chi dva do viroku u pidvali Zhovtnevogo palacu v Kiyevi Inshi chleni rodini Krushelnickih Antin Bogdan Ostap Volodimira yaki viyihali v URSR krim materi yaka pomerla 1935 r u Harkovi i mogila yakoyi yak i mogili inshih ukrayinskih diyachiv na harkivskomu kladovishi znishena buli zaslani na Solovki j rozstrilyani v 1937 r Pro tvorchist Ivana KrushelnickogoTvorchist Ivana Krushelnickogo pochala povertatisya do chitachiv lishe pislya reabilitaciyi rodini Krushelnickih u seredini 1950 h rokiv 1964 r vidana knizhka jogo vibranih tvoriv Pisnya pro ruki virshi z riznih zbirok poemi Z nad prirvi Poema pro rizbyara drami Na skelyah Muri i mezhi Pislya poeziyi chi ne najbilshe uvagi I Krushelnickij prisvyativ dramaturgiyi U Lvovi vijshli jogo p yesi Spir za madonnu Silviyu 1930 ta Muri i mezhi 1932 Na konkursi Narodnogo Komisariatu osviti do 15 richchya revolyuciyi 1932 roku v Rosiyi bula udostoyena Pershoyi premiyi p yesa Na skelyah Kaverna 16 yaku za svidchennyam avtora mav staviti u Berezoli Les Kurbas Napisav I Krushelnickij takozh p yesi Buri nad Zahodom Bile j chervone Odnache z pershoyi bula opublikovana lishe odna diya reshta propala abo zalishilasya v arhivah NKVS Pismennik pereklav z nimeckoyi tvori Volfa Biroga Irgina Egenbrehta Villi R Feze Gugo Gofmanstalya I Krushelnickij Aleya tush pero Rodaun 1922 Grafika she odna z granej shedrogo talantu I Krushelnickogo Jogo dar risuvalnika dlya nas ye duzhe suttyevim oskilki same tut u dorobku odnogo avtora najnaochnishe zoseredilisya ti evolyucijni oznaki sho harakterizuyut obrazotvorche mistectvo Ukrayini j zokrema Galichini pislya Pershoyi svitovoyi vijni vid stilistichnih kanoniv do konstruktivistskih i form zagalnoyevropejskogo masshtabu Situaciya v ocinci misteckih zdobutkiv Ivana Krushelnickogo uskladnyuyetsya tim sho z usogo jogo dorobku uprodovzh desyati rokiv ye vsi pidstavi pripuskati sho pislya pereyizdu v 1932 r do Harkova vin yaksho i zvertavsya do grafiki to duzhe epizodichno ucilili lishe 22 originali ta 13 fotografij Yak nemiloserdno obijshlasya totalitarna derzhavna mashina z zhittyam rodini Krushelnickih tak samo neshadnoyu vona bula j do yihnih duhovnih zdobutkiv I vse zh navit na nepovnih chotiroh desyatkah zobrazhen mozhna proslidkuvati napryami rozvitku tvorchoyi osobistosti Krushelnickogo grafika I Krushelnickij Villa v Rodauni tush pero Rodaun 1922 Najsilnishim I Krushelnickij zalishayetsya u zhanri tradicijnogo krayevidu lisi z pomizh kron derev yakih proglyadayut idilichni mistechka kvituchi luki morski zatoki yaki gliboko vrizayutsya pomizh kruti beregi a ponad usim cim nebo z kupchatimi hmarami sharuvatimi peristimi yaki isnuyut zgidno z vlasnimi nepidvladnimi lyudyam j do kincya ne zbagnennimi zakonami Same takim filosofskim traktuvannyam p yatogo okeanu yakij omivaye nashu planetu I Krushelnickij zasvidchiv ne tilki v grafici Galichini a j u vsomu obrazotvorchomu mistectvi seredini j drugoyi polovini XX st cyu temu rozvinutu piznishe P Obalem ta Z Flintoyu V okremih svoyih robotah hudozhnik zastosovuvav movu ekspresionistiv Tak u Kompoziciyi 1930 proslidkovuyetsya vpliv maneri chesko nimeckogo risuvalnika Alfreda Kubina U deyakih tvorah Fantastichni ptahi 1931 vidchutnij poviv najmodnishogo todi stilyu art deko abo zh poyednannya jogo vdale i garmonijne z risami secesiyi yak v avtoilyustraciyi do zbirki Buri i vikna V cilomu I Krushelnickij evolyucionuvav u napryami v yakomu ruhalosya vse progresivne yevropejske mistectvo 1920 h rokiv do konstruktivnoyi yasnosti ne obtyazhenoyi bud yakimi dekorativnimi zajvinami Viznachayuchi misce Ivana Krushelnickogo u konteksti ukrayinskogo mistectva pochatku XX st mozhna stverdzhuvati sho za nepovne desyatirichchya avtor ne tilki zasvoyiv osnovi profesijnoyi grafiki ale i v svoyemu svitoglyadnomu rozvitku skoncentruvav use najlipshe sho bulo vinajdene obrazotvorchim mistectvom pershoyi tretini XX st Evolyucionuvavshi vid estetiki secesiyi do konstruktivizmu vin u galuzi shonajmenshe grafiki mig stati novatorom odnim z lideriv bez dorobku yakogo nasha kultura poza sumnivom stala bidnishoyu Zaginuvshi 29 richnim I Krushelnickij ne realizuvav sebe spovna yak tvorcha osobistist prote u rozbudovi ukrayinskoyi kulturi ye i jogo chimalij vnesok Jogo zhittya bulo korotkim a dolya tragichnoyu yak i usiyeyi velikoyi rodini Krushelnickih sho dala ukrayinskij nacionalnij kulturi bagatoh diyachiv u riznih galuzyah mistectva literaturi gromadskogo zhittya Yak dolya tih predstavnikiv zahidnoukrayinskoyi inteligenciyi yaki povirili u mozhlivist budivnictva ukrayinskoyi derzhavnosti na zasadah socializmu v skladi Radyanskogo Soyuzu i virishili vzyati uchast v comu budivnictvi poplativshis golovami za svoyi ilyuziyi Yak nareshti dolya bilshosti diyachiv ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya sho vvijshlo v nashu istoriyu pid nazvoyu Rozstrilyane Vidrodzhennya Imena chleniv rodini Krushelnickih sogodni znovu ozhili sered imen tih hto pragnuv pravdi i svitla zhiv i pracyuvav dlya narodu dlya Ukrayini U pam yati nashadkiv voni zalishatsya yak simvol ukrayinskoyi Golgofi PrimitkiArhiv Rozstrilyanogo Vidrodzhennya materiali arhivno slidchih sprav ukrayinskih pismennikiv 1920 1930 h rokiv Uporyad pered prim ta komen O j L Ushkalovih K Smoloskip 2010 S 363 364 Dzherela ta literaturaGerasimova G Krushelnickij Ivan Antonovich 23 serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 427 ISBN 978 966 00 0855 4 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 e vidannya K 2001 Zhadko V O Ukrayinskij nekropol K 2005 S 285 Ilnickij M Gugo fon Gofmannstal i Ivan Krushelnickij Nova podorozh do Yevropi uporyadniki Oksana Gavriliv i Timofij Gavriliv Lviv VNTL Klasika 2012 S 64 69 Krushelnickij I Dramaturgi nimeckoyi moderni ostannih lit 1924 Krushelnicka L I Rubali lis Lviv 2001 PosilannyaPelenska Oksana Ivan Krushelnickij rozstrilyanij dar 25 listopada 2012 u Wayback Machine Radio Svoboda