Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франц Ґрільпарцер (нім. Franz Grillparzer; 1791–1872) — австрійський поет і драматург.
| Франц Ґрільпарцер | ||||
|---|---|---|---|---|
| Franz Grillparzer | ||||
 літографія Йозефа Крігубера 1841 | ||||
| Народився | 15 січня 1791 Відень, Австрійська імперія | |||
| Помер | 21 січня 1872 (81 рік) Відень, Австро-Угорщина | |||
| Поховання | ||||
| Громадянство |  Австро-Угорщина | |||
| Діяльність | драматург | |||
| Alma mater | Віденський університет | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Роки активності | 1811[1] — 1872[1] | |||
| Напрямок | Романтизм, Класицизм, Реалізм | |||
| Жанр | Драма | |||
| Magnum opus | Замок | |||
| Членство | d[2] | |||
| Брати, сестри | d | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди |  d | |||
| Сайт: franzgrillparzer.at | ||||
| | ||||
 Франц Ґрільпарцер у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Франц Ґрільпарцер народився у Відні 15 січня 1791 року, був старшим сином адвоката Менцеля Ґрільпарцера та його дружини Маріани (до шлюбу Зоннлейтнер).
Навчався в гімназії, з 1807 по 1811 роки вивчав право у Відні.
- 1813 — поступив на державну службу,
- 1832 — став директором імперських архівів,
- 1847 — обраний у члени Академії наук,
- 1856 — вийшов на пенсію в чині надвірного радника,
- 1861 — член австрійської палати добродіїв.
Дружив з Гейне, , Бетховеном.
Творчість
Ґрільпарцер почав свою літературну діяльність у шістнадцять років, одним з його творчих амплуа були белетристичні й критичні твори (новели, щоденники подорожей, критичні замітки, спогади), вірші; відомий переважно драмами.
Багато творів Ґрільпарцера пройняті протестом проти реакційного феодально-бюрократичного режиму канцлера Меттерніха, тому часто його драми заборонялися цензурою або вороже зустрічалися буржуазною публікою (комедія «Горе брехунові», 1838).
Ґрільпарцер серйозно вивчав історію, філософію та літературу багатьох країн — як давню, так і сучасну, і це позначилося не тільки в його численних критичних есе, а й у драмах. Його перу належить безліч ліричних віршів, зокрема цикл Елегії з Понта (Tristia ex Ponto, 1835), і дві прекрасні новели — Сендомирський монастир (Das Kloster bei Sendomir, 1828) і Бідний музикант (Der arme Spielmann, 1847).
Славою Ґрільпарцер зобов'язаний перш за все своїй драматургії, у якій вдало поєдналися риси класицизму, романтизму та реалізму. Після юнацької проби пера, трагедії Бланка Кастильська (Blanca von Kastilien), він створив трагедію Праматір (Die Ahnfrau, 1817), яка з величезним успіхом ставилася у Відні і по всій Німеччині. Далі написав п'єсу Сафо (Sappho, 1818) про легендарну трагічну любов великої грецької поетеси; в 1818—1821 рр. Ґрільпарцер опублікував трилогію Золоте руно (Das goldene Vliess), де майстерно обробив античну легенду.
Його наступні дві трагедії «Велич і падіння короля Оттокара» (König Ottokars Glück und Ende, 1825) і «Вірний слуга свого пана» (Ein treuer Diener seines Herrn, 1828) розвивають теми австрійської історії. Хоча перша прославляє становлення Габсбурзької династії в Австрії, а друга проголошує вірність трону, обидві п'єси були зустрінуті в певних колах настільки вороже, що автор вважав за благо повернутися до античних сюжетів і написав «Хвилі моря і любові» (Des Meeres und der Liebe Wellen, 1831) на сюжет історії про Геро і Леандро. Через три роки, в 1834 р., була поставлена казка «Сон — життя» (Der Traum, ein Leben).
Єдина комедія Ґрільпарцера «Горе брехунові» (Weh' dem, der lügt) вийшла в 1838 р.; ця серйозна п'єса зі щасливим кінцем викликала настільки різкі нападки критики, що драматург вирішив більше не показувати публіці свої драми. Після смерті Ґрільпарцера в його паперах були знайдені рукописи трьох трагедій, опубліковані в 1873 р.: «Лібуса» (Libussa), драматичне перекладання популярної легенди про заснування Праги; «Розбрат в будинку Габсбургів» (Ein Bruderzwist in Habsburg), правдива картина душевного захворювання Рудольфа II (1552—1612), і «Жидівка з Толедо» (Die Jüdin von Toledo), блискуче перекладення однієї з п'єс Лопе де Веги.
Визнання
У 1864 році названий почесним громадянином Відня. Ґрільпарцер помер 21 січня 1872 р. у 81 рік, у 1889 році йому поставлено пам'ятник у Віденському народному саду.
Ґрільпарцер у Росії
Драму Ґрільпарцера «Прамати» переклав Олександр Блок.
Примітки
- RKDartists
- Flögel K. F., Ebeling F. W. Floegels Geschichte des Grotesk-Komischen: bearbeitet, erweitert und bis auf die neueste Zeit fortgeführt von Friedrich W. Ebeling — 5 — L: 1887. — S. 355. — 478, 14 с.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Франц Грильпарцер. Праматерь. Переклад російською Олександра Блока
Див. також
- 30933 Грільпарцер — астероїд, названий на честь літератора.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franc Grilparcer nim Franz Grillparzer 1791 1872 avstrijskij poet i dramaturg Franc GrilparcerFranz Grillparzerlitografiya Jozefa Krigubera 1841Narodivsya15 sichnya 1791 1791 01 15 Viden Avstrijska imperiyaPomer21 sichnya 1872 1872 01 21 81 rik Viden Avstro UgorshinaPohovannyaGromadyanstvo Avstro UgorshinaDiyalnistdramaturgAlma materVidenskij universitetMova tvorivnimeckaRoki aktivnosti1811 1 1872 1 NapryamokRomantizm Klasicizm RealizmZhanrDramaMagnum opusZamokChlenstvod 2 Brati sestridAvtografNagorodidSajt franzgrillparzer at Franc Grilparcer u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaFranc Grilparcer narodivsya u Vidni 15 sichnya 1791 roku buv starshim sinom advokata Mencelya Grilparcera ta jogo druzhini Mariani do shlyubu Zonnlejtner Navchavsya v gimnaziyi z 1807 po 1811 roki vivchav pravo u Vidni 1813 postupiv na derzhavnu sluzhbu 1832 stav direktorom imperskih arhiviv 1847 obranij u chleni Akademiyi nauk 1856 vijshov na pensiyu v chini nadvirnogo radnika 1861 chlen avstrijskoyi palati dobrodiyiv Druzhiv z Gejne Bethovenom TvorchistGrilparcer pochav svoyu literaturnu diyalnist u shistnadcyat rokiv odnim z jogo tvorchih amplua buli beletristichni j kritichni tvori noveli shodenniki podorozhej kritichni zamitki spogadi virshi vidomij perevazhno dramami Bagato tvoriv Grilparcera projnyati protestom proti reakcijnogo feodalno byurokratichnogo rezhimu kanclera Metterniha tomu chasto jogo drami zaboronyalisya cenzuroyu abo vorozhe zustrichalisya burzhuaznoyu publikoyu komediya Gore brehunovi 1838 Grilparcer serjozno vivchav istoriyu filosofiyu ta literaturu bagatoh krayin yak davnyu tak i suchasnu i ce poznachilosya ne tilki v jogo chislennih kritichnih ese a j u dramah Jogo peru nalezhit bezlich lirichnih virshiv zokrema cikl Elegiyi z Ponta Tristia ex Ponto 1835 i dvi prekrasni noveli Sendomirskij monastir Das Kloster bei Sendomir 1828 i Bidnij muzikant Der arme Spielmann 1847 Oleksandr Benua Eskiz kostyuma do postanovki p yesi Grilparcera Pramatir u perekladi O Bloka Slavoyu Grilparcer zobov yazanij persh za vse svoyij dramaturgiyi u yakij vdalo poyednalisya risi klasicizmu romantizmu ta realizmu Pislya yunackoyi probi pera tragediyi Blanka Kastilska Blanca von Kastilien vin stvoriv tragediyu Pramatir Die Ahnfrau 1817 yaka z velicheznim uspihom stavilasya u Vidni i po vsij Nimechchini Dali napisav p yesu Safo Sappho 1818 pro legendarnu tragichnu lyubov velikoyi greckoyi poetesi v 1818 1821 rr Grilparcer opublikuvav trilogiyu Zolote runo Das goldene Vliess de majsterno obrobiv antichnu legendu Jogo nastupni dvi tragediyi Velich i padinnya korolya Ottokara Konig Ottokars Gluck und Ende 1825 i Virnij sluga svogo pana Ein treuer Diener seines Herrn 1828 rozvivayut temi avstrijskoyi istoriyi Hocha persha proslavlyaye stanovlennya Gabsburzkoyi dinastiyi v Avstriyi a druga progoloshuye virnist tronu obidvi p yesi buli zustrinuti v pevnih kolah nastilki vorozhe sho avtor vvazhav za blago povernutisya do antichnih syuzhetiv i napisav Hvili morya i lyubovi Des Meeres und der Liebe Wellen 1831 na syuzhet istoriyi pro Gero i Leandro Cherez tri roki v 1834 r bula postavlena kazka Son zhittya Der Traum ein Leben Mogila Grilparcera na videnskomu cvintari Hitcing Yedina komediya Grilparcera Gore brehunovi Weh dem der lugt vijshla v 1838 r cya serjozna p yesa zi shaslivim kincem viklikala nastilki rizki napadki kritiki sho dramaturg virishiv bilshe ne pokazuvati publici svoyi drami Pislya smerti Grilparcera v jogo paperah buli znajdeni rukopisi troh tragedij opublikovani v 1873 r Libusa Libussa dramatichne perekladannya populyarnoyi legendi pro zasnuvannya Pragi Rozbrat v budinku Gabsburgiv Ein Bruderzwist in Habsburg pravdiva kartina dushevnogo zahvoryuvannya Rudolfa II 1552 1612 i Zhidivka z Toledo Die Judin von Toledo bliskuche perekladennya odniyeyi z p yes Lope de Vegi ViznannyaPam yatnik u narodnomu sadu Viden U 1864 roci nazvanij pochesnim gromadyaninom Vidnya Grilparcer pomer 21 sichnya 1872 r u 81 rik u 1889 roci jomu postavleno pam yatnik u Videnskomu narodnomu sadu Grilparcer u RosiyiDramu Grilparcera Pramati pereklav Oleksandr Blok PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Flogel K F Ebeling F W Floegels Geschichte des Grotesk Komischen bearbeitet erweitert und bis auf die neueste Zeit fortgefuhrt von Friedrich W Ebeling 5 L 1887 S 355 478 14 s d Track Q105821923d Track Q1731059d Track Q2079d Track Q4529526 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Franc Grilparcer Pramater Pereklad rosijskoyu Oleksandra BlokaDiv takozh30933 Grilparcer asteroyid nazvanij na chest literatora Posilannya