Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (квітень 2013) |
| Карбулицький Іларій Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 17 вересня 1880 Горішні Ширівці | |||
| Помер | 30 січня 1961 (80 років) Чернівці | |||
| Громадянство |  Австро-Угорщина →  ЗУНР →  УРСР | |||
| Діяльність | письменник | |||
| | ||||
Карбулицький Іларій Іванович (нар. 17 вересня 1880, с. Горішні Шерівці — †30 січня 1961, Чернівці) — педагогічний та громадський діяч, публіцист, письменник, член Української національної ради ЗУНР. Брат Володимира Карбулицького.
Життєпис
Народився Іларій Карбулицький у селі Горішні Ширівці (нині — Заставнівський район Чернівецької області), у сім'ї лісника. Батько хлопчика був високоосвіченою людиною, знав німецьку, польську, російську та українську мови. У шестирічному віці хлопчик із сім'єю переїхав до села Волока, де навчався у початковій школі. Пізніше родина перебралася до Чернівців, де Іларій продовжив навчання у місцевій школі, а потім — у гімназії.
Виявивши зацікавленість педагогічною справою, юнак у 1895 році вступив до учительської семінарії, після закінчення якої у 1900 році був призначений молодшим учителем народної школи села Ревне — Стрілецький Кут. Деякий час Іларій Іванович працював молодшим учителем народної школи в Старих Мамаївцях. Багато років свого життя він віддав навчанню і вихованню дітей у селі Верхні Станівці, куди був призначений у 1906 році старшим учителем. Згодом талановитий педагог посів посаду директора цієї школи. Працюючи вчителем і директором, Іларій Іванович постійно вдосконалював свій фаховий рівень, навчався на курсах учителів по садівництву, закінчив курс з ботаніки, пройшов курс румунської мови у Бухаресті.
У 1908 очолив учительський часопис «Каменярі», на сторінках якого висвітлювалося суспільно-політичне та культурне життя, діяльність різних організацій. Водночас Іларій Іванович опікувався бібліотекою «Вільної організації». Поряд з педагогічною і громадською діяльністю І. Карбулицький займався і видавничою справою. За його ініціативи розпочався випуск «Крейцерової бібліотеки». Це популярне видання для дітей та школи, яке виходило маленькими брошурками (16 сторінок), і мало на меті заохотити дітей до читання.
Тоді ж побачили світ його перші оповідання для дітей «Сліпий Юра», «Циган у школі», «Качка з однією ніжкою». І. Карбулицький був ініціатором видання педагогічного двотижневика «Промінь» і членом редакційного комітету цього часопису.
Карбулицькому належить значна кількість публіцистичних статей, що стосуються різних питань політичного та культурного життя Буковини початку XX ст. («Чому зі сталися русини позаді культури» (1903); «Борба між українсько-поступовою і радикальною партією та українське вчительство» (1909); «Слово на часі» (1910); «Переломові хвилі» (1913)). У своїх працях він розкривав власні педагогічні погляди, суспільно-політичну позицію; як педагог-практик, не міг оминути питання шкільного життя, проблем особистості вчителів та учнів; як активного діяча його турбували проблеми народу — безправність, бідність і принизливе становище.
Іларій Іванович — автор близько 40 прозових творів про життя селян, інтелігенції, зокрема вчителів («Рідний батько», «Покаявся», «Літній спомин» (1901); «Онуфрій Беззубий» (1902), «Щаслива» (1906); «Казка» (1931)), трьох п'єс: «Завіщання» (1901), «Наші знакомі» (1909), «Зрадник» (1936). Він залишив цікаві спогади про Лесю Українку — «Мої спомини про Лесю Українку з її побуту на Буковині у 1901 році», Миколу Лисенка — «На Буковинській землі» та Ольгу Кобилянську — «Вірна дочка України». У творчості І. Карбулицького широко представлено і гумор — оповідання: «Протокол» (1900); «Як Паламарук рибу купував» (1909); "Через що інспектор Крілик мало що з розуму не зійшов (1913); «Спільники» (1931).
З початком Першої світової війни І. Карбулицького мобілізували до австрійської армії. Після закінчення війни Іларій Іванович повернувся у Верхні Станівці на посаду директора місцевої школи, на якій працював до виходу на пенсію (1935).
Навіть досягнувши пенсійного віку, він не припиняв своєї педагогічної діяльності, не залишав журналістської та видавничої справи.
З початком 1930-х років Карбулицький очолив створений у Чернівцях «Український громадянський комітет», який займався збиранням матеріальної і грошової допомоги голодуючим.
З 1935 року життя і діяльність Іларія Івановича Карбулицького пов'язані з Чернівцями. Тут його обирають заступником голови Українського Народного Дому (1936). Того ж року він стає членом співацько-драматичного товариства «Буковинський Кобзар», для якого написав п'єсу «Зрадник». Іларій Іванович збирав і обробляв українські народні пісні, казки, прислів'я та приказки, перекладав німецькою мовою твори Марка Вовчка, Івана Франка. З метою встановлення дружніх взаємин між людьми різних національностей, що проживали на Буковині, підготував і за власний кошт видав українсько-єврейський, німецько-український та румунсько-український словники-розмовники.
Іларія Івановича обрали членом виконавчого комітету Української національної партії (УНП). Саме за причетність до УНП (1936—1938) він був у 40-х роках заарештований.
Активна життєва позиція педагога та відстоювання національних інтересів своїх земляків викликали незадоволення румунської влади. Неодноразово піддавалася перевіркам школа, якою керував Іларій Іванович. Згодом було розпочато слідство, яке припинилося лише завдяки клопотанню батьків учнів, які стали на захист шанованого педагога.
Після приєднання Північної Буковини до Української PCP І. Карбулицького звинуватили в антирадянській націоналістичній діяльності, оскільки він був активним членом організації українських націоналістів (ОУН), входив до складу проводу ОУН Північної Буковини, вів активну націоналістичну агітацію, проводив вербування в ОУН.
У січні 1945 буі заарештований та майже десять років провів у виправно-трудових таборах і лише в 1956 році, виснажений морально й фізично, повернувся на Батьківщину.
Упродовж тривалого часу Іларій Іванович намагався повернути своє чесне ім'я, порушивши клопотання про реабілітацію. Однак, 30 січня 1961 року так і не дочекавшись виправдання помер з тяжким тягарем на душі. Тільки через багато років президія Чернівецького обласного суду, переглянувши справу І. Карбулицького, повністю реабілітувала його ім'я.
Вшанування пам'яті
Його ім'я носить одна з вулиць і провулок у Чернівцях.
Твори
«Розвій народного шкільництва на Буковині».
Джерела та література
- Т. В. Марусик. Карбулицький Іларій Іванович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 108. — .
- Т. В. Марусик. Карбулицький Іларій Іванович [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Мусієнко І. В., Фостій І. П. Іларій Карбулицький — науковець, педагог, громадянин і мученик // Питання історії України: Збірник наукових статей. — Чернівці: Золоті литаври, 2002. — Т. 5. — С. 151—160.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti kviten 2013 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Karbulickij Primitki Karbulickij Ilarij IvanovichNarodivsya17 veresnya 1880 1880 09 17 Gorishni ShirivciPomer30 sichnya 1961 1961 01 30 80 rokiv ChernivciGromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR URSRDiyalnistpismennik Karbulickij Ilarij Ivanovich nar 17 veresnya 1880 18800917 s Gorishni Sherivci 30 sichnya 1961 Chernivci pedagogichnij ta gromadskij diyach publicist pismennik chlen Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi ZUNR Brat Volodimira Karbulickogo ZhittyepisNarodivsya Ilarij Karbulickij u seli Gorishni Shirivci nini Zastavnivskij rajon Cherniveckoyi oblasti u sim yi lisnika Batko hlopchika buv visokoosvichenoyu lyudinoyu znav nimecku polsku rosijsku ta ukrayinsku movi U shestirichnomu vici hlopchik iz sim yeyu pereyihav do sela Voloka de navchavsya u pochatkovij shkoli Piznishe rodina perebralasya do Chernivciv de Ilarij prodovzhiv navchannya u miscevij shkoli a potim u gimnaziyi Viyavivshi zacikavlenist pedagogichnoyu spravoyu yunak u 1895 roci vstupiv do uchitelskoyi seminariyi pislya zakinchennya yakoyi u 1900 roci buv priznachenij molodshim uchitelem narodnoyi shkoli sela Revne Strileckij Kut Deyakij chas Ilarij Ivanovich pracyuvav molodshim uchitelem narodnoyi shkoli v Starih Mamayivcyah Bagato rokiv svogo zhittya vin viddav navchannyu i vihovannyu ditej u seli Verhni Stanivci kudi buv priznachenij u 1906 roci starshim uchitelem Zgodom talanovitij pedagog posiv posadu direktora ciyeyi shkoli Pracyuyuchi vchitelem i direktorom Ilarij Ivanovich postijno vdoskonalyuvav svij fahovij riven navchavsya na kursah uchiteliv po sadivnictvu zakinchiv kurs z botaniki projshov kurs rumunskoyi movi u Buharesti U 1908 ocholiv uchitelskij chasopis Kamenyari na storinkah yakogo visvitlyuvalosya suspilno politichne ta kulturne zhittya diyalnist riznih organizacij Vodnochas Ilarij Ivanovich opikuvavsya bibliotekoyu Vilnoyi organizaciyi Poryad z pedagogichnoyu i gromadskoyu diyalnistyu I Karbulickij zajmavsya i vidavnichoyu spravoyu Za jogo iniciativi rozpochavsya vipusk Krejcerovoyi biblioteki Ce populyarne vidannya dlya ditej ta shkoli yake vihodilo malenkimi broshurkami 16 storinok i malo na meti zaohotiti ditej do chitannya Todi zh pobachili svit jogo pershi opovidannya dlya ditej Slipij Yura Cigan u shkoli Kachka z odniyeyu nizhkoyu I Karbulickij buv iniciatorom vidannya pedagogichnogo dvotizhnevika Promin i chlenom redakcijnogo komitetu cogo chasopisu Karbulickomu nalezhit znachna kilkist publicistichnih statej sho stosuyutsya riznih pitan politichnogo ta kulturnogo zhittya Bukovini pochatku XX st Chomu zi stalisya rusini pozadi kulturi 1903 Borba mizh ukrayinsko postupovoyu i radikalnoyu partiyeyu ta ukrayinske vchitelstvo 1909 Slovo na chasi 1910 Perelomovi hvili 1913 U svoyih pracyah vin rozkrivav vlasni pedagogichni poglyadi suspilno politichnu poziciyu yak pedagog praktik ne mig ominuti pitannya shkilnogo zhittya problem osobistosti vchiteliv ta uchniv yak aktivnogo diyacha jogo turbuvali problemi narodu bezpravnist bidnist i prinizlive stanovishe Ilarij Ivanovich avtor blizko 40 prozovih tvoriv pro zhittya selyan inteligenciyi zokrema vchiteliv Ridnij batko Pokayavsya Litnij spomin 1901 Onufrij Bezzubij 1902 Shasliva 1906 Kazka 1931 troh p yes Zavishannya 1901 Nashi znakomi 1909 Zradnik 1936 Vin zalishiv cikavi spogadi pro Lesyu Ukrayinku Moyi spomini pro Lesyu Ukrayinku z yiyi pobutu na Bukovini u 1901 roci Mikolu Lisenka Na Bukovinskij zemli ta Olgu Kobilyansku Virna dochka Ukrayini U tvorchosti I Karbulickogo shiroko predstavleno i gumor opovidannya Protokol 1900 Yak Palamaruk ribu kupuvav 1909 Cherez sho inspektor Krilik malo sho z rozumu ne zijshov 1913 Spilniki 1931 Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni I Karbulickogo mobilizuvali do avstrijskoyi armiyi Pislya zakinchennya vijni Ilarij Ivanovich povernuvsya u Verhni Stanivci na posadu direktora miscevoyi shkoli na yakij pracyuvav do vihodu na pensiyu 1935 Navit dosyagnuvshi pensijnogo viku vin ne pripinyav svoyeyi pedagogichnoyi diyalnosti ne zalishav zhurnalistskoyi ta vidavnichoyi spravi Z pochatkom 1930 h rokiv Karbulickij ocholiv stvorenij u Chernivcyah Ukrayinskij gromadyanskij komitet yakij zajmavsya zbirannyam materialnoyi i groshovoyi dopomogi goloduyuchim Z 1935 roku zhittya i diyalnist Ilariya Ivanovicha Karbulickogo pov yazani z Chernivcyami Tut jogo obirayut zastupnikom golovi Ukrayinskogo Narodnogo Domu 1936 Togo zh roku vin staye chlenom spivacko dramatichnogo tovaristva Bukovinskij Kobzar dlya yakogo napisav p yesu Zradnik Ilarij Ivanovich zbirav i obroblyav ukrayinski narodni pisni kazki prisliv ya ta prikazki perekladav nimeckoyu movoyu tvori Marka Vovchka Ivana Franka Z metoyu vstanovlennya druzhnih vzayemin mizh lyudmi riznih nacionalnostej sho prozhivali na Bukovini pidgotuvav i za vlasnij kosht vidav ukrayinsko yevrejskij nimecko ukrayinskij ta rumunsko ukrayinskij slovniki rozmovniki Ilariya Ivanovicha obrali chlenom vikonavchogo komitetu Ukrayinskoyi nacionalnoyi partiyi UNP Same za prichetnist do UNP 1936 1938 vin buv u 40 h rokah zaareshtovanij Aktivna zhittyeva poziciya pedagoga ta vidstoyuvannya nacionalnih interesiv svoyih zemlyakiv viklikali nezadovolennya rumunskoyi vladi Neodnorazovo piddavalasya perevirkam shkola yakoyu keruvav Ilarij Ivanovich Zgodom bulo rozpochato slidstvo yake pripinilosya lishe zavdyaki klopotannyu batkiv uchniv yaki stali na zahist shanovanogo pedagoga Pislya priyednannya Pivnichnoyi Bukovini do Ukrayinskoyi PCP I Karbulickogo zvinuvatili v antiradyanskij nacionalistichnij diyalnosti oskilki vin buv aktivnim chlenom organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv OUN vhodiv do skladu provodu OUN Pivnichnoyi Bukovini viv aktivnu nacionalistichnu agitaciyu provodiv verbuvannya v OUN U sichni 1945 bui zaareshtovanij ta majzhe desyat rokiv proviv u vipravno trudovih taborah i lishe v 1956 roci visnazhenij moralno j fizichno povernuvsya na Batkivshinu Uprodovzh trivalogo chasu Ilarij Ivanovich namagavsya povernuti svoye chesne im ya porushivshi klopotannya pro reabilitaciyu Odnak 30 sichnya 1961 roku tak i ne dochekavshis vipravdannya pomer z tyazhkim tyagarem na dushi Tilki cherez bagato rokiv prezidiya Cherniveckogo oblasnogo sudu pereglyanuvshi spravu I Karbulickogo povnistyu reabilituvala jogo im ya Vshanuvannya pam yatiJogo im ya nosit odna z vulic i provulok u Chernivcyah Tvori Rozvij narodnogo shkilnictva na Bukovini Dzherela ta literaturaT V Marusik Karbulickij Ilarij Ivanovich 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 108 ISBN 978 966 00 0692 8 T V Marusik Karbulickij Ilarij Ivanovich 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Musiyenko I V Fostij I P Ilarij Karbulickij naukovec pedagog gromadyanin i muchenik Pitannya istoriyi Ukrayini Zbirnik naukovih statej Chernivci Zoloti litavri 2002 T 5 S 151 160