Франц Теодор Чокор (нім. Franz Theodor Csokor; 6 вересня 1885, Відень — 6 січня 1969, Відень) — австрійський письменник, романіст і перекладач, найбільший драматург Австрії XX століття.
Франц Теодор Чокор | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Franz Theodor Csokor | ||||
Народився | 6 вересня 1885[1][2][…] Відень, Австро-Угорщина[1] | |||
Помер | 5 січня 1969[1][2][…](83 роки) Відень, Австрія[1] | |||
Поховання | Віденський центральний цвинтар | |||
Країна | Австро-Угорщина Австрія | |||
Діяльність | письменник, драматург | |||
Роки активності | з 1918 | |||
Членство | Німецька академія мови і поезії | |||
Батько | d | |||
Брати, сестри | d | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Франц Теодор Чокор у Вікісховищі | ||||
Народився у Відні в родині лікаря. Дебютував у літературі 1910 року, надрукувавши власним коштом драму «Лоренціно». У ранній його творчості помітно вплив Стріндберга, Ведекінда, Верфеля. У 1913 році Чокор пів року стажувався як помічник режисера в театрі Віри Коміссаржевської. У цей час він познайомився з Миколою Євреїновим. У 1920 році переклав його комедію «Куліси душі». У 1926 році за мотивами драми Бюхнера написав п'єсу «Войцек».
Успіх Чокору принесла п'єса про розвал Австро-угорської імперії «3 листопада 1918» (1936). У 1938 році він отримав премію Франца Ґрільпарцера.
У 1938—1946 роках перебував у антифашистській еміграції, мешкав у Польщі, з початком бомбардування Варшави у 1939 році виїхав до Румунії, потім — через Югославію в Італію. Після закінчення війни повернувся до Австрії. У 1947 році став президентом австрійського відділення ПЕН-клубу.
Творчість
У центрі п'єс «3 листопада 1918» (1936), «Генерал панове» (1939), роману «Ключ від безодні» (1955) та інших творів — проблеми філософії історії, що розглядається Чокором із позицій гуманізму.
Вшанування
- 1994 року поштове відомство Австрії випустило серію з двох поштових марок, присвячених австрійським письменникам — Францу Теодору Чокору та Йозефові Роту.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118522914 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- 1994 Literatur: Franz Theodor Csokor und Joseph Roth. briefmarken-versand-welt.de (нім.). Процитовано 23 травня 2023.
{{}}
: Недійсний|мертвий-url=dead
()
Джерела
- Чокор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Посилання
- Чокор, Франц Теодор. vue.gov.ua. Велика українська енциклопедія. оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 23 травня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Franc Teodor Chokor nim Franz Theodor Csokor 6 veresnya 1885 Viden 6 sichnya 1969 Viden avstrijskij pismennik romanist i perekladach najbilshij dramaturg Avstriyi XX stolittya Franc Teodor Chokornim Franz Theodor CsokorNarodivsya6 veresnya 1885 1885 09 06 1 2 Viden Avstro Ugorshina 1 Pomer5 sichnya 1969 1969 01 05 1 2 83 roki Viden Avstriya 1 PohovannyaVidenskij centralnij cvintarKrayina Avstro Ugorshina AvstriyaDiyalnistpismennik dramaturgRoki aktivnostiz 1918ChlenstvoNimecka akademiya movi i poeziyiBatkodBrati sestridNagorodid 1955 d Literaturna premiya mista Viden 1953 d 1938 d Franc Teodor Chokor u Vikishovishi Narodivsya u Vidni v rodini likarya Debyutuvav u literaturi 1910 roku nadrukuvavshi vlasnim koshtom dramu Lorencino U rannij jogo tvorchosti pomitno vpliv Strindberga Vedekinda Verfelya U 1913 roci Chokor piv roku stazhuvavsya yak pomichnik rezhisera v teatri Viri Komissarzhevskoyi U cej chas vin poznajomivsya z Mikoloyu Yevreyinovim U 1920 roci pereklav jogo komediyu Kulisi dushi U 1926 roci za motivami drami Byuhnera napisav p yesu Vojcek Uspih Chokoru prinesla p yesa pro rozval Avstro ugorskoyi imperiyi 3 listopada 1918 1936 U 1938 roci vin otrimav premiyu Franca Grilparcera U 1938 1946 rokah perebuvav u antifashistskij emigraciyi meshkav u Polshi z pochatkom bombarduvannya Varshavi u 1939 roci viyihav do Rumuniyi potim cherez Yugoslaviyu v Italiyu Pislya zakinchennya vijni povernuvsya do Avstriyi U 1947 roci stav prezidentom avstrijskogo viddilennya PEN klubu TvorchistU centri p yes 3 listopada 1918 1936 General panove 1939 romanu Klyuch vid bezodni 1955 ta inshih tvoriv problemi filosofiyi istoriyi sho rozglyadayetsya Chokorom iz pozicij gumanizmu Vshanuvannya1994 roku poshtove vidomstvo Avstriyi vipustilo seriyu z dvoh poshtovih marok prisvyachenih avstrijskim pismennikam Francu Teodoru Chokoru ta Jozefovi Rotu PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118522914 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 1994 Literatur Franz Theodor Csokor und Joseph Roth briefmarken versand welt de nim Procitovano 23 travnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij mertvij url dead dovidka DzherelaChokor Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PosilannyaChokor Franc Teodor vue gov ua Velika ukrayinska enciklopediya originalu za 25 lyutogo 2022 Procitovano 23 travnya 2023