Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додаванням доречних вну

Модернізм (література)

Модернізм (література)
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (грудень 2012)
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (грудень 2012)


Літерату́рний модерні́зм — загальна назва процесів у літературі кінця XIX і початку XX століття, переважно в Європі та Північній Америці, складова мистецького модернізму. Літературний модернізм вирізняється самосвідомим розривом із традиційними стилями в поезії та прозі. Модерністи експериментували з літературною формою та вираженням, дотримуючись модерністської сентенції «Зробити це новим». Основною метою модерністського літературного руху було перевернути традиційні художні засоби та висловити нові почуття свого часу.

Термін «модернізм» на позначення літератури цього періоду й сукупності його стилів встановився постфактум. Він охоплює низку суміжних напрямів, зокрема неоромантизм, імпресіонізм, символізм, неокласицизм, експресіонізм, футуризм, вортицизм, імажинізм, дадаїзм та сюрреалізм. Крім того, він включає в себе (або є синонімом до) різні найменування національних мистецьких стилей: юґендстиль, сецесія, ар-нуво тощо.

Отже, модернізм став синонімом некласичного мистецтва від кінця XIX до першої половини XX століття.

Витоки модерністської літератури

У 1880-х популярності набула думка про необхідність цілком відкинути попередні норми, замість того щоб переглядати минулі знання у світлі сучасних технологій. Впливовими у перші дні модернізму були теорії Зиґмунда Фройда (1856–1939) та Ернста Маха (1838–1916). Починаючи з «Науки механіки» (1883), Мах стверджував, що розум має фундаментальну структуру, і що суб'єктивний досвід ґрунтується на взаємодії частин розуму. Першою великою роботою Фройда було (з Йозефом Бреєром) (1895). За ідеями Фройда, вся суб'єктивна реальність — це гра основних спонукань та інстинктів, через які сприймається зовнішній світ. Як філософ науки, Ернст Мах сильно вплинув на логічний позитивізм, і через свою критику Ісаака Ньютона він став предтечею теорії відносності Ейнштейна. Згідно з цими ідеями Маха, відношення об'єктів в природі не гарантовані, а відомі тільки через свого роду психічну стенографію.

Це було розривом із минулим у тому, що раніше вважалося, ніби зовнішня та абсолютна реальність нав'язують себе індивіду, як, наприклад, в емпіризмі Джона Локка (1632–1704), який бачив початковий розум як табула раса («Досвід про людський розум», 1690). Опис Фройда суб'єктивних станів, включно з підсвідомістю, сповненою первинних імпульсів і врівноваженою самообмеженням, був об'єднаний Карлом Юнгом (1875–1961) з ідеєю колективного несвідомого, проти якої свідомість або бореться, або сприймає. Тоді як робота Чарльза Дарвіна змінила в суспільній думці аристотелівське поняття «людина-тварина», Юнг припустив, що властивий людині потяг до порушення соціальних норм не є результатом інфантильності чи невіглаством, а походить від сутності людської тваринності. []

Ще одним важливим попередником модернізму був Фрідріх Ніцше, філософія якого вважала психологічні спонуки, зокрема «волю до влади», важливішими, ніж факти чи речі. Анрі Бергсон (1859–1941), з іншого боку, підкреслив різницю між науковим «годинниковим» поняттям часу та прямим, суб'єктивним, людським його досвідом. Його роботи щодо часу та свідомості «мали великий вплив на романістів двадцятого століття», особливо тих модерністів, які використовували техніку потоку свідомості. Також важливою у філософії Бергсона була ідея про «élan vital» — життєву силу, яка «запровадила ідею творчої еволюції всього». Його філософія також надає великого значення інтуїції, хоча й не відкидає важливість інтелекту.

Ці різні мислителі були об'єднані недовірою до вікторіанського позитивізму та впевненості. Модернізм як літературний рух можна також назвати реакцією на індустріалізацію, урбанізацію та нові технології.

Важливими літературними попередниками модернізму були: Федір Достоєвський («Злочин і кара» (1866), «Брати Карамазови» (1880)); Волт Вітмен («Листя трави») (1855–1891), Шарль Бодлер («Квіти зла»), Рембо («Ілюмінація», 1874); Август Стріндберг, особливо його пізні п'єси, зокрема трилогії «У Дамаск», «A Dream Play» (1902), «The Ghost Sonata» (1907).

Риси модернізму

Модерністи, на відміну від реалістів та авангардистів, свідомо робили свою творчість антидемократичною, елітарною. На їхнє переконання, модернізм зовсім не покликаний бути для широких мас, а навпаки. Відомий іспанський філософ і мистецтвознавець Хосе Ортега-і-Гассет зазначає: «Модерністське мистецтво має маси проти себе, і воно завжди буде мати їх проти себе. Воно, по суті, чуже народові й, більш того, воно вороже народові»[]. Модернізм ставить собі за мету бути «мистецтвом для митців, а не для мас людей. Це буде мистецтво касти, а не демократичне мистецтво». Втім, принцип цей не є для модернізму абсолютним. Винятком з «антидемократичного» правила може слугувати теорія і творча практика унанімістів та експресіоністів.

Модернізм затверджує пріоритет форми над змістом. Один із теоретиків модернізму проголошує: «У художньому творі форма має сама собою утворювати матеріал, заради якого й існує художній твір. Ця форма, що водночас є і матеріалом, не має виражати нічого, окрім себе самої… Зміст художнього твору є ніщо інше, як саме формоутворення»[].

Література модернізму є рішучим протестом і запереченням художніх принципів реалізму й натуралізму з їхнім зверненням до реальної дійсності, життєподібністю, деміфологізмом, аметафізичністю. Той же зауважує: «Мистецтво аж ніяк не покликане проникати в низьку дійсність, що є дійсністю всіх людей…» Але водночас модернізм не приймає романтичної втечі від дійсності. Мистецтво, за виразом Фідлера, не має «сумнівного покликання врятувати людей від дійсності, виходячи з казкового королівства»[].

На зміну реалістичній та натуралістичній об'єктивності приходить модерністська художня суб'єктивність. Предметний світ деформується та абсурдизується. І ця «нова дійсність» є для митців-модерністів абсолютно реальною. Що неправдоподібнішою є картина світу, то вірогіднішою вона стає для модерністів. «Традиційний» реалізм для модерністів — це лише один із можливих засобів відображення світу, який не осягає справжньої реальності — ірраціональної, метафізичної, непізнаванної та врешті-решт ірреальної. Американський літературознавець Дж. Е. Міллер слушно зауважив, що «модернізм можна вважати бунтом проти „реалізму“, але не проти „реальності“. Реальність слід знаходити не в узгоджених зовнішніх подіях, а в потоці свідомості, що виникає в зіткненні з цими подіями, які швидко обираються, набирають певної форми, викликають переживання»[].

«Потік свідомості», про який пише американський дослідник, є одним з основних художніх прийомів літератури модернізму. Термін цей належить відомому психологові та філософові Вільяму Джеймсу. Класичними зразками застосування потоку свідомості в модерністській літературі є романи «Улісс» Джеймса Джойса, «У пошуках втраченого часу» Марселя Пруста, «Місіс Делловей» Вірджинії Вулф.

Іншим популярним художнім прийомом модернізму є монтаж, що прийшов у літературу з кіномистецтва (фільми Сергія Ейзенштейна). Він заснований на поєднанні різнорідних тем, фрагментів, образів. У футуризмі, дадаїзмі, «театрі абсурду» монтаж виступає як засіб пізнання світу: створюючи абсурдний образ, він наочно показує обрис безглуздого світу. Нерідко монтаж тісно пов'язаний з прийомом внутрішнього монологу. Так, аналізуючи Джойсів «потік свідомості», пише: «…зберігаючи основні ознаки внутрішнього мовлення, Джойс в той же час піддає його операції монтажу: проводить в його масиві жорсткий відбір, виганяє будь-який баласт і формує нове мовлення, згущене та високоорганізоване. Спільність з методом монтажу Ейзенштейна тут цілковита; обидва митці досягають такої виразності та життєвості свого матеріалу, якою ніколи не володіє реальне, незмонтоване життя»[].

Модерністи віддають перевагу умовним формам, що, однак, зовсім не виключає використання засобів цілком життєподібних. Проте нерідко саме життєподібні елементи творів модернізму створюють ефект ірреального, неправдоподібного. Фантастика тісно пов'язана з реальністю в мистецтві модернізму. І, за словами Д. Затонського, «найбільш неймовірне, безглузде та незрозуміле відбувається в буденній, тривіальній обстановці. Вторгнення фантастичного аж ніяк не супроводжується барвистими романтичними ефектами, а оформлюється як найприродніша річ у світі, що не викликає ні в кого подиву»[]. Яскравим прикладом цього є твори Франца Кафки.

Нерідко модерністи руйнують традиційні елементи твору. Їхнім творам може бракувати сюжету й композиції, художнього часу та простору, персонажів і дії. На всю художню діяльність модерністів поширюється «тотальна» іронія. Згідно з цим, постійно натрапляємо на пародію та алюзію, оголення прийому та акцентацію на «зробленості» твору, елементи гри та ілюзії творчості.

Модернізм створює власні міфи, твори його нерідко перетворюються на міфологеми. «Замість розповідного методу ми можемо використовувати тепер міфічний метод», — писав один з найвизначніших модерністів XX століття Томас Стернз Еліот. Міфотворчими є твори Дж. Джойса та А. Бєлого, Г. Майрінка та В. Хлєбникова, Т. С. Еліота та Ε. Паунда, Д. Буццаті та X. Л. Борхеса. Процес модерністської творчості, зазначав Д. Затонський, «є процесом перетворення реальних явищ, подій, проблем на ідіоми, символи, знаки — тобто абстрактні форми, що не відображають дійсності, а лише її символічно моделюють, створюють дещо подібне до адекватного їй душевного настрою»[].

Періодизація літературного модернізму

Ранній модернізм

Модерністська література намагається враховувати мінливі уявлення про реальність розроблених Дарвіном, Махом, Фройдом, Айнштайном, Ніцше, Бергсоном та іншими. З цих розвинених інноваційних літературних методів, таких як потік свідомості, внутрішній монолог, а також використання декількох точок огляду. Це може відображати сумніви про філософську основу реалізму, або ж розширення нашого розуміння того, що мається на увазі під реалізмом. Так що, наприклад, використання потоку зі свідомості, або внутрішній монолог відображає необхідність підвищення психологічного реалізму.

Питання про початки модернізму й досі залишається дискусійним. При цьому, часто посилаються на Вірджинію Вулф, на думку якої людська природа зазнала фундаментальних змін «у грудні 1910-го року або близько того». Хоча незаперечним є і те, що модернізм був чинним напрямом вже у 1902-му році, коли вийшов роман Джозефа Конрада «Серце пітьми». В той же час, перша абсурдистська п'єса Альфреда Жарі «Король Убю» датується ще 1896-м роком.

Серед творів раннього модернізму називають також «Вайнзбург, Огайо» Шервуда Андерсона.

На початку деяким модерністам сприяв утопічний дух, який стимулювався інноваціями в галузі антропології, психології, філософії, політичної теорії, фізики та психоаналізу. Поети імажистського руху, заснованого Езрою Паундом в 1912 році характеризувалися позитивним настроєм, відмовившись від настрою і дискурсивності типових для поезії романтичного і вікторіанського періоду, яка виступала за точність зображення та чітку, різку мову. Цей ідеалізм, однак, закінчився з початком Першої світової війни, і письменники створили цинічніші роботи, які відображали переважне почуття розчарування. Багато письменників-модерністів також поділяли недовіру до інститутів влади, таких як уряд і релігія, і відкинули поняття абсолютної істини.

Високий модернізм (1920—1930-ті)

На твори та авторів/ок "високого модернізму" посутньо вплинула Перша світова війна, яка ще більшою мірою оприявнила кризу модерну та гуманізму загалом. Особливо помітним це було в австрійській літературі падіння імперії поставило перед літератор(к)ами низку онтологічних питань щодо того, чим є їхня батьківщина.

Показово, що велика кількість творів 1920-х років осмислює саме довоєнний час, ніби намагаючись проаналізувати причини цивілізаційного занепаду.

В схожому річищі рухається й тогочасна інтелектуальна думка. Наприклад, Освальд Шпенґлер друкує в перші повоєнні роки свою впливову працю «Присмерк Європи», а філософ Ортега-і-Гассет досліджує культурні зміни, які відбуваються у суспільстві у праці «Бунт мас».

Протягом наступних десятиріч з'являється все більше знакових модерністських творів. Це, зокрема, «У пошуках втраченого часу» Марселя Пруста, «Людина без властивостей» Роберта Музіля, «Улісс» Джеймса Джойса, «Місіс Делловей» Вірджині Вулф, «Коханець леді Чаттерлей» Девіда-Герберта Лоуренса, «Зачарована Гора» Томаса Манна, «Шум і лють» Вільяма Фолкнера.

Твори високого модернізму, такі як Томаса Еліота(1922), були самосвідомішими, інтроспективнішими, і часто досліджували темні сторони людської природи. Для них характерний більший песимізм, пов'язаний із досвідом пережитої війни та ще більшому сумніві в цивілізаціних основах.

Втрачене покоління

У 1930-х роках коли в Радянському Союзі та встановлюються тоталітарні режими, а вся Європа живе в «передчутті великої різні», песимістичні інтонації поглиблюються ще більше.

Екзистенціалістські мотиви

Пізній модернізм (після 1939)

Цей розділ статті ще . Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Модернізм за країною

Цей розділ статті ще . Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Перелік основних творів модернізму

Докладніше:

1890-ті

1900-ті

1910-ті

1920-ті

1930-ті

1940-ві

1950-ті

Див. також

Література

  • Актуальні проблеми вивчення течій раннього модернізму в західноєвропейській літературі кінця XIX - початку XX ст. : навч. посіб. для студ. ДНУ / Л. П. Привалова ; Дніпропетровський нац. ун-т ім. О. Гончара. – Д. : РВВ ДНУ, 2011. – 100 c.
  • Оголення прийому // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 143.
  • Модернізм // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 342. — 634 с.
  • M. Ржевська.Модернізм // Українська музична енциклопедія. — К. : Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, 2011. — Т. 3. — С. 447-450
  • Богдана Романцова. Час у європейському модерністському романі першої третини ХХ ст. [1] [ 24 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • Д. Затонский. Австрийская литература в ХХ столетии. — М., 1985.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2012 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami gruden 2012 Literatu rnij moderni zm zagalna nazva procesiv u literaturi kincya XIX i pochatku XX stolittya perevazhno v Yevropi ta Pivnichnij Americi skladova misteckogo modernizmu Literaturnij modernizm viriznyayetsya samosvidomim rozrivom iz tradicijnimi stilyami v poeziyi ta prozi Modernisti eksperimentuvali z literaturnoyu formoyu ta virazhennyam dotrimuyuchis modernistskoyi sentenciyi Zrobiti ce novim Osnovnoyu metoyu modernistskogo literaturnogo ruhu bulo perevernuti tradicijni hudozhni zasobi ta visloviti novi pochuttya svogo chasu Termin modernizm na poznachennya literaturi cogo periodu j sukupnosti jogo stiliv vstanovivsya postfaktum Vin ohoplyuye nizku sumizhnih napryamiv zokrema neoromantizm impresionizm simvolizm neoklasicizm ekspresionizm futurizm vorticizm imazhinizm dadayizm ta syurrealizm Krim togo vin vklyuchaye v sebe abo ye sinonimom do rizni najmenuvannya nacionalnih misteckih stilej yugendstil secesiya ar nuvo tosho Otzhe modernizm stav sinonimom neklasichnogo mistectva vid kincya XIX do pershoyi polovini XX stolittya Vitoki modernistskoyi literaturiU 1880 h populyarnosti nabula dumka pro neobhidnist cilkom vidkinuti poperedni normi zamist togo shob pereglyadati minuli znannya u svitli suchasnih tehnologij Vplivovimi u pershi dni modernizmu buli teoriyi Zigmunda Frojda 1856 1939 ta Ernsta Maha 1838 1916 Pochinayuchi z Nauki mehaniki 1883 Mah stverdzhuvav sho rozum maye fundamentalnu strukturu i sho sub yektivnij dosvid gruntuyetsya na vzayemodiyi chastin rozumu Pershoyu velikoyu robotoyu Frojda bulo z Jozefom Breyerom 1895 Za ideyami Frojda vsya sub yektivna realnist ce gra osnovnih sponukan ta instinktiv cherez yaki sprijmayetsya zovnishnij svit Yak filosof nauki Ernst Mah silno vplinuv na logichnij pozitivizm i cherez svoyu kritiku Isaaka Nyutona vin stav predtecheyu teoriyi vidnosnosti Ejnshtejna Zgidno z cimi ideyami Maha vidnoshennya ob yektiv v prirodi ne garantovani a vidomi tilki cherez svogo rodu psihichnu stenografiyu Ce bulo rozrivom iz minulim u tomu sho ranishe vvazhalosya nibi zovnishnya ta absolyutna realnist nav yazuyut sebe individu yak napriklad v empirizmi Dzhona Lokka 1632 1704 yakij bachiv pochatkovij rozum yak tabula rasa Dosvid pro lyudskij rozum 1690 Opis Frojda sub yektivnih staniv vklyuchno z pidsvidomistyu spovnenoyu pervinnih impulsiv i vrivnovazhenoyu samoobmezhennyam buv ob yednanij Karlom Yungom 1875 1961 z ideyeyu kolektivnogo nesvidomogo proti yakoyi svidomist abo boretsya abo sprijmaye Todi yak robota Charlza Darvina zminila v suspilnij dumci aristotelivske ponyattya lyudina tvarina Yung pripustiv sho vlastivij lyudini potyag do porushennya socialnih norm ne ye rezultatom infantilnosti chi neviglastvom a pohodit vid sutnosti lyudskoyi tvarinnosti dzherelo She odnim vazhlivim poperednikom modernizmu buv Fridrih Nicshe filosofiya yakogo vvazhala psihologichni sponuki zokrema volyu do vladi vazhlivishimi nizh fakti chi rechi Anri Bergson 1859 1941 z inshogo boku pidkresliv riznicyu mizh naukovim godinnikovim ponyattyam chasu ta pryamim sub yektivnim lyudskim jogo dosvidom Jogo roboti shodo chasu ta svidomosti mali velikij vpliv na romanistiv dvadcyatogo stolittya osoblivo tih modernistiv yaki vikoristovuvali tehniku potoku svidomosti Takozh vazhlivoyu u filosofiyi Bergsona bula ideya pro elan vital zhittyevu silu yaka zaprovadila ideyu tvorchoyi evolyuciyi vsogo Jogo filosofiya takozh nadaye velikogo znachennya intuyiciyi hocha j ne vidkidaye vazhlivist intelektu Ci rizni misliteli buli ob yednani nedoviroyu do viktorianskogo pozitivizmu ta vpevnenosti Modernizm yak literaturnij ruh mozhna takozh nazvati reakciyeyu na industrializaciyu urbanizaciyu ta novi tehnologiyi Vazhlivimi literaturnimi poperednikami modernizmu buli Fedir Dostoyevskij Zlochin i kara 1866 Brati Karamazovi 1880 Volt Vitmen Listya travi 1855 1891 Sharl Bodler Kviti zla Rembo Ilyuminaciya 1874 Avgust Strindberg osoblivo jogo pizni p yesi zokrema trilogiyi U Damask A Dream Play 1902 The Ghost Sonata 1907 Risi modernizmuModernisti na vidminu vid realistiv ta avangardistiv svidomo robili svoyu tvorchist antidemokratichnoyu elitarnoyu Na yihnye perekonannya modernizm zovsim ne poklikanij buti dlya shirokih mas a navpaki Vidomij ispanskij filosof i mistectvoznavec Hose Ortega i Gasset zaznachaye Modernistske mistectvo maye masi proti sebe i vono zavzhdi bude mati yih proti sebe Vono po suti chuzhe narodovi j bilsh togo vono vorozhe narodovi dzherelo Modernizm stavit sobi za metu buti mistectvom dlya mitciv a ne dlya mas lyudej Ce bude mistectvo kasti a ne demokratichne mistectvo Vtim princip cej ne ye dlya modernizmu absolyutnim Vinyatkom z antidemokratichnogo pravila mozhe sluguvati teoriya i tvorcha praktika unanimistiv ta ekspresionistiv Modernizm zatverdzhuye prioritet formi nad zmistom Odin iz teoretikiv modernizmu progoloshuye U hudozhnomu tvori forma maye sama soboyu utvoryuvati material zaradi yakogo j isnuye hudozhnij tvir Cya forma sho vodnochas ye i materialom ne maye virazhati nichogo okrim sebe samoyi Zmist hudozhnogo tvoru ye nisho inshe yak same formoutvorennya dzherelo Literatura modernizmu ye rishuchim protestom i zaperechennyam hudozhnih principiv realizmu j naturalizmu z yihnim zvernennyam do realnoyi dijsnosti zhittyepodibnistyu demifologizmom ametafizichnistyu Toj zhe zauvazhuye Mistectvo azh niyak ne poklikane pronikati v nizku dijsnist sho ye dijsnistyu vsih lyudej Ale vodnochas modernizm ne prijmaye romantichnoyi vtechi vid dijsnosti Mistectvo za virazom Fidlera ne maye sumnivnogo poklikannya vryatuvati lyudej vid dijsnosti vihodyachi z kazkovogo korolivstva dzherelo Na zminu realistichnij ta naturalistichnij ob yektivnosti prihodit modernistska hudozhnya sub yektivnist Predmetnij svit deformuyetsya ta absurdizuyetsya I cya nova dijsnist ye dlya mitciv modernistiv absolyutno realnoyu Sho nepravdopodibnishoyu ye kartina svitu to virogidnishoyu vona staye dlya modernistiv Tradicijnij realizm dlya modernistiv ce lishe odin iz mozhlivih zasobiv vidobrazhennya svitu yakij ne osyagaye spravzhnoyi realnosti irracionalnoyi metafizichnoyi nepiznavannoyi ta vreshti resht irrealnoyi Amerikanskij literaturoznavec Dzh E Miller slushno zauvazhiv sho modernizm mozhna vvazhati buntom proti realizmu ale ne proti realnosti Realnist slid znahoditi ne v uzgodzhenih zovnishnih podiyah a v potoci svidomosti sho vinikaye v zitknenni z cimi podiyami yaki shvidko obirayutsya nabirayut pevnoyi formi viklikayut perezhivannya dzherelo Potik svidomosti pro yakij pishe amerikanskij doslidnik ye odnim z osnovnih hudozhnih prijomiv literaturi modernizmu Termin cej nalezhit vidomomu psihologovi ta filosofovi Vilyamu Dzhejmsu Klasichnimi zrazkami zastosuvannya potoku svidomosti v modernistskij literaturi ye romani Uliss Dzhejmsa Dzhojsa U poshukah vtrachenogo chasu Marselya Prusta Misis Dellovej Virdzhiniyi Vulf Inshim populyarnim hudozhnim prijomom modernizmu ye montazh sho prijshov u literaturu z kinomistectva filmi Sergiya Ejzenshtejna Vin zasnovanij na poyednanni riznoridnih tem fragmentiv obraziv U futurizmi dadayizmi teatri absurdu montazh vistupaye yak zasib piznannya svitu stvoryuyuchi absurdnij obraz vin naochno pokazuye obris bezgluzdogo svitu Neridko montazh tisno pov yazanij z prijomom vnutrishnogo monologu Tak analizuyuchi Dzhojsiv potik svidomosti pishe zberigayuchi osnovni oznaki vnutrishnogo movlennya Dzhojs v toj zhe chas piddaye jogo operaciyi montazhu provodit v jogo masivi zhorstkij vidbir viganyaye bud yakij balast i formuye nove movlennya zgushene ta visokoorganizovane Spilnist z metodom montazhu Ejzenshtejna tut cilkovita obidva mitci dosyagayut takoyi viraznosti ta zhittyevosti svogo materialu yakoyu nikoli ne volodiye realne nezmontovane zhittya dzherelo Modernisti viddayut perevagu umovnim formam sho odnak zovsim ne viklyuchaye vikoristannya zasobiv cilkom zhittyepodibnih Prote neridko same zhittyepodibni elementi tvoriv modernizmu stvoryuyut efekt irrealnogo nepravdopodibnogo Fantastika tisno pov yazana z realnistyu v mistectvi modernizmu I za slovami D Zatonskogo najbilsh nejmovirne bezgluzde ta nezrozumile vidbuvayetsya v budennij trivialnij obstanovci Vtorgnennya fantastichnogo azh niyak ne suprovodzhuyetsya barvistimi romantichnimi efektami a oformlyuyetsya yak najprirodnisha rich u sviti sho ne viklikaye ni v kogo podivu dzherelo Yaskravim prikladom cogo ye tvori Franca Kafki Neridko modernisti rujnuyut tradicijni elementi tvoru Yihnim tvoram mozhe brakuvati syuzhetu j kompoziciyi hudozhnogo chasu ta prostoru personazhiv i diyi Na vsyu hudozhnyu diyalnist modernistiv poshiryuyetsya totalna ironiya Zgidno z cim postijno natraplyayemo na parodiyu ta alyuziyu ogolennya prijomu ta akcentaciyu na zroblenosti tvoru elementi gri ta ilyuziyi tvorchosti Modernizm stvoryuye vlasni mifi tvori jogo neridko peretvoryuyutsya na mifologemi Zamist rozpovidnogo metodu mi mozhemo vikoristovuvati teper mifichnij metod pisav odin z najviznachnishih modernistiv XX stolittya Tomas Sternz Eliot Mifotvorchimi ye tvori Dzh Dzhojsa ta A Byelogo G Majrinka ta V Hlyebnikova T S Eliota ta E Paunda D Buccati ta X L Borhesa Proces modernistskoyi tvorchosti zaznachav D Zatonskij ye procesom peretvorennya realnih yavish podij problem na idiomi simvoli znaki tobto abstraktni formi sho ne vidobrazhayut dijsnosti a lishe yiyi simvolichno modelyuyut stvoryuyut desho podibne do adekvatnogo yij dushevnogo nastroyu dzherelo Periodizaciya literaturnogo modernizmuRannij modernizm Modernistska literatura namagayetsya vrahovuvati minlivi uyavlennya pro realnist rozroblenih Darvinom Mahom Frojdom Ajnshtajnom Nicshe Bergsonom ta inshimi Z cih rozvinenih innovacijnih literaturnih metodiv takih yak potik svidomosti vnutrishnij monolog a takozh vikoristannya dekilkoh tochok oglyadu Ce mozhe vidobrazhati sumnivi pro filosofsku osnovu realizmu abo zh rozshirennya nashogo rozuminnya togo sho mayetsya na uvazi pid realizmom Tak sho napriklad vikoristannya potoku zi svidomosti abo vnutrishnij monolog vidobrazhaye neobhidnist pidvishennya psihologichnogo realizmu Pitannya pro pochatki modernizmu j dosi zalishayetsya diskusijnim Pri comu chasto posilayutsya na Virdzhiniyu Vulf na dumku yakoyi lyudska priroda zaznala fundamentalnih zmin u grudni 1910 go roku abo blizko togo Hocha nezaperechnim ye i te sho modernizm buv chinnim napryamom vzhe u 1902 mu roci koli vijshov roman Dzhozefa Konrada Serce pitmi V toj zhe chas persha absurdistska p yesa Alfreda Zhari Korol Ubyu datuyetsya she 1896 m rokom Sered tvoriv rannogo modernizmu nazivayut takozh Vajnzburg Ogajo Shervuda Andersona Na pochatku deyakim modernistam spriyav utopichnij duh yakij stimulyuvavsya innovaciyami v galuzi antropologiyi psihologiyi filosofiyi politichnoyi teoriyi fiziki ta psihoanalizu Poeti imazhistskogo ruhu zasnovanogo Ezroyu Paundom v 1912 roci harakterizuvalisya pozitivnim nastroyem vidmovivshis vid nastroyu i diskursivnosti tipovih dlya poeziyi romantichnogo i viktorianskogo periodu yaka vistupala za tochnist zobrazhennya ta chitku rizku movu Cej idealizm odnak zakinchivsya z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni i pismenniki stvorili cinichnishi roboti yaki vidobrazhali perevazhne pochuttya rozcharuvannya Bagato pismennikiv modernistiv takozh podilyali nedoviru do institutiv vladi takih yak uryad i religiya i vidkinuli ponyattya absolyutnoyi istini Visokij modernizm 1920 1930 ti Na tvori ta avtoriv ok visokogo modernizmu posutno vplinula Persha svitova vijna yaka she bilshoyu miroyu opriyavnila krizu modernu ta gumanizmu zagalom Osoblivo pomitnim ce bulo v avstrijskij literaturi padinnya imperiyi postavilo pered literator k ami nizku ontologichnih pitan shodo togo chim ye yihnya batkivshina Pokazovo sho velika kilkist tvoriv 1920 h rokiv osmislyuye same dovoyennij chas nibi namagayuchis proanalizuvati prichini civilizacijnogo zanepadu V shozhomu richishi ruhayetsya j togochasna intelektualna dumka Napriklad Osvald Shpengler drukuye v pershi povoyenni roki svoyu vplivovu pracyu Prismerk Yevropi a filosof Ortega i Gasset doslidzhuye kulturni zmini yaki vidbuvayutsya u suspilstvi u praci Bunt mas Protyagom nastupnih desyatirich z yavlyayetsya vse bilshe znakovih modernistskih tvoriv Ce zokrema U poshukah vtrachenogo chasu Marselya Prusta Lyudina bez vlastivostej Roberta Muzilya Uliss Dzhejmsa Dzhojsa Misis Dellovej Virdzhini Vulf Kohanec ledi Chatterlej Devida Gerberta Lourensa Zacharovana Gora Tomasa Manna Shum i lyut Vilyama Folknera Tvori visokogo modernizmu taki yak Tomasa Eliota 1922 buli samosvidomishimi introspektivnishimi i chasto doslidzhuvali temni storoni lyudskoyi prirodi Dlya nih harakternij bilshij pesimizm pov yazanij iz dosvidom perezhitoyi vijni ta she bilshomu sumnivi v civilizacinih osnovah Vtrachene pokolinnya U 1930 h rokah koli v Radyanskomu Soyuzi ta vstanovlyuyutsya totalitarni rezhimi a vsya Yevropa zhive v peredchutti velikoyi rizni pesimistichni intonaciyi pogliblyuyutsya she bilshe Ekzistencialistski motivi Piznij modernizm pislya 1939 Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Modernizm za krayinoyuCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Perelik osnovnih tvoriv modernizmuDokladnishe 1890 ti Golod 1890 Portret Doriana Greya 1890 en 1891 en 1895 en 1896 Serce pitmi 1899 1900 ti en 1900 en 1902 en 1902 1904 Nostromo 1904 Andrij Lagovskij 1905 1919 Sum yattya vihovancya Terlesa 1906 de 1907 1909 1910 ti Notatki Malte Lyavridsa Brigge 1910 Alkogoli 1913 Na Svannovu storonu 1913 Peterburg 1913 de 1913 Perevtilennya 1915 Portret mitcya zamolodu 1916 Zapiski kirpatogo Mefistofelya 1917 U zatinku divchat kvitok 1919 1920 ti en 1922 Uliss 1922 en 1923 en 1923 Misis Dellovej 1923 Povist pro sanatorijnu zonu 1924 Zacharovana gora 1924 Falshivomonetniki 1925 Velikij Getsbi 1925 Zamok 1926 Stepovij vovk 1927 Misto 1928 Berlin Aleksanderplac 1929 Shum i lyut 1929 1930 ti en 1930 1940 Podorozh na kraj nochi 1932 Cinamonovi kramnici 1933 en 1930 1936 en 1936 Ferdidurke 1937 Nudota 1938 Pominki za Finneganom 1939 1940 vi Gra v biser 1943 Lyudina bez vlastivostej 1930 1943 en 1945 Doktor Faustus 1947 Chuma 1947 Bez gruntu 1948 1950 ti Chekayuchi na Godo 1952 Lolita 1955 en 1959 Div takozhLiteraturoznavstvo Avangardizm Ekspresionizm Teatr absurdu Postmodernizm Modernizm v ukrayinskij literaturiLiteraturaAktualni problemi vivchennya techij rannogo modernizmu v zahidnoyevropejskij literaturi kincya XIX pochatku XX st navch posib dlya stud DNU L P Privalova Dnipropetrovskij nac un t im O Gonchara D RVV DNU 2011 100 c Ogolennya prijomu Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 143 Modernizm Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 342 634 s M Rzhevska Modernizm Ukrayinska muzichna enciklopediya K In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2011 T 3 S 447 450 Bogdana Romancova Chas u yevropejskomu modernistskomu romani pershoyi tretini HH st 1 24 bereznya 2022 u Wayback Machine D Zatonskij Avstrijskaya literatura v HH stoletii M 1985 PosilannyaModernizm u literaturi katalog posilan Open Directory Project http amr obook org 12 bereznya 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ