Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кретьєн де Труа (фр. Chrétien de Troyes; бл. 1135, Труа — бл. 1185, Фландрія) — визначний французький поет Середньовіччя, творець лицарського роману. Кретьєн де Труа зробив найбільший внесок в опрацюванні артурівської тематики. Він написав п'ять романів у віршах на тематику лицарів Круглого столу: «Ерек і Еніда», «Кліжес», «Івейн, або лицар із левом», «Лицар воза, або Ланселот» та «Персеваль», де вперше згадується таємничий Ґрааль.
| Кретьєн де Труа | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Chrétien de Troyes | ||||
| Народився | 1130-ті[1] Труа[2] | |||
| Помер | 1180-ті[3] Фландрія | |||
| Країна |  Франція | |||
| Діяльність | письменник, поет, прозаїк-романіст | |||
| Мова творів | французька | |||
| Magnum opus | Ерек і Еніда, Івейн, або Лицар з левом, Кліжес, Повість про Грааль і Лицар воза | |||
| | ||||
 Кретьєн де Труа у Вікісховищі | ||||
Життя Кретьєна де Труа
Про життя Кретьєна де Труа відомо мало. Біографічна інформація побудована більше на дедукції та припущеннях, ніж на фактах. Вважається, що поет народився у м. Труа, що у Шампані, близько 1135 року. Дружина графа Генріха Шампанського, Марія, стала літературною покровителькою Кретьєна. Сюжети і стиль його романів свідчать про хорошу освіту, властиву клірикам того часу, а натяки і присвяти вказують на зв'язки Кретьєна де Труа з двором дочки Елеонори Аквітанської, графині Марії (з 1164), за вказівкою якої Кретьєн де Труа написав роман про Ланселота, і з двором графа Філіпа I Ельзаського (1169—1188), на замовлення якого був написаний роман про Персефаля, що залишився незакінченим через смерть автора.
Особливості стилю Кретьєна де Труа
Кретьєн де Труа не був творцем жанру лицарського роману. Він не був першим, хто почав писати про лицарів Круглого столу, Артурівської епохи. Не він затвердив правила поведінки для ідеального лицаря. Але саме Кретьєн де Труа показав, як складно поєднувати дві головні цінності, яким поклоняється лицар: васальне почуття зобов'язання і любов до прекрасної дами.
Важливою особливістю романів Кретьєна де Труа є їх атмосфера щасливої любові, що наповнює, підносить уявлення про подвиг. Осмислена любов і осмислений подвиг йдуть рука об руку, вони звеличують людину, утверджують її право на глибоко індивідуальний, неповторний внутрішній світ.
У своїх романах Кретьєн де Труа відмовляється від докладного викладу всього життя героя. Він вибирає з артурівського світу типового героя і яскравий епізод, якому і присвячує роман. Тому в романі завжди один герой (його ім'ям звичайно й названий роман) і один конфлікт, навколо якого і концентрується вся дія. Можна, звичайно, говорити не про одного героя, а про одну любовну пару, але жінки в романах займають все ж таки підлегле місце, хоча часом вони грають дуже значну роль. Сконцентрованість сюжету навколо одного епізоду, у якому діє молодий герой, приводить до того, що Король Артур, уособлення і захисник справжнього лицарства, практично не бере участі в дії. Наскільки герой молодий, активний і здатний до саморозвитку, настільки король нескінченно мудрий, старий і, власне кажучи, статичний.
Творчість
Кретьєн залишив не тільки п'ять романів, але також зразки лірики, поему «Філомена» і пам'ятник житійної літератури — агіографічну поему (її іноді неточно називають «романом») «Вільгельм Англійський» .
Очевидно юнацьке захоплення Кретьєна Овідієм. Сліди цього захоплення виявляються не тільки в збереженій «Філомені» і в назвах інших, що не дійшли до нас, обробок ряду Овідієвих сюжетів, не тільки в прямому вказуванні на захоплення давньоримським поетом (з цього починається, як відомо, «Кліжес»), а й у виявлених дослідниками ремінісценціях з Овідія в ряді романів.
До нашого часу дійшло кілька куртуазних романів Кретьєна де Труа: «Ерек і Еніда», що оповідає про перемогу кохання над лицарською доблестю, «Кліжес», оброблена відповідно до вимог куртуазного стилю історія Трістана та Ізольди , «Лицар воза, або Ланселот» про кохання Ланселота до королеви Джиневри, «Івейн, або Лицар з левом» про конфлікт любові і лицарської доблесті, «Повість про Грааль, або Персефаль», що об'єднало історію простака Персефаля з містичними мотивами християнських апокрифів. Герой Кретьєнівських романів однотиповий. Він — лицар, але не це головне; він завжди молодий. Молодий Ерек («Ерек і Еніда»), що вперше приїжджає до двору короля Артура; Івейн («Івейн, чи Лицар Лева»), хоча й одержав уже визнання як член артурівського лицарського братерства, теж молодий, і основні авантюри йому ще мають бути; не представляє винятку й Ланселот («Лицар воза, або Ланселот»), його характер теж ще у становленні, у русі, хоча і не перетерпає таких сильних змін, як характери Івейна і Ерека. Магістральний сюжет романів Кретьєна де Труа можна сформулювати так: «…молодий герой-лицар у пошуках моральної гармонії». Такі основні особливості артурівського роману Кретьєна де Труа.
В даний час встановлюється таке датування творів Кретьєна: «Ерек і Еніда» датується приблизно 1170 роком, «Кліжес», також вельми приблизно, — 1176, «Івейн» і «Лицар воза, або Ланселот» — 1176–1181 роками, «Персіваль» — 1181–1191 роками.
Міністеріал незнатного походження, основоположник куртуазного стилю в північно-французькій літературі, Кретьєн де Труа у виборі сюжетів і в описі любовних відносин знаходиться ще на стику двох епох.
Кретьєн де Труа слідом за поетом вводить в куртуазну літературу бретонські мотиви: романи «Ерек», «Івейн», «Ланселот», «Персіваль» розігруються при дворі короля Артура. У той же час у «Ерека» простежуються античний і візантійський впливи, проте «гріховний і ганебний» любовний сюжет про Трістана та Ізольду, який прославляє силу любові, викликає в Кретьєна де Труа протест.
Неоднозначність поглядів Кретьєна де Труа простежується і в його ставленні до жінки. У ранніх романах де Труа піддає своїх героїнь суворим випробуванням, наприклад, в романі «Ерек і Еніда», дружину Ерека Енід за відсутність необхідної дружині смиренності. А в інших піснях Кретьєн де Труа розвиває одне з основних положень нового розуміння любові як куртуазного служіння заміжній дамі, вважаючи його найбільш досконалою і гідною формою пристрасті.
Кретьєн де Труа коливається між старим феодально-церковним і новим світсько-куртуазним світоглядом. У його творчості чітко виявляються риси, що дозволяють зблизити куртуазність з ренесансовим раціоналізмом і уважним ставленням до переживань людини. У своїй творчості Кретьєн де Труа намагається відповідати ідеалу ясної і розумної гармонії, властивому куртуазній поезії. Кретьєн де Труа прагне до чіткості і в композиції своїх романів, і в гнучкому двовірші з восьмискладників, і в майстерній побудові періоду, і в настільки типових для розумового стилю прикрасах — алегоріях і грі слів. Разом з тим довгі міркування про переживання діючих осіб, їх монологи і міркування, що перебивають авантюрну фабулу лірико-дидактичним матеріалом, свідчать про перенесення уваги на психологічні проблеми. Г. Паріс справедливо називає романи Кретьєна де Труа «проблемними романами» (romans a these). Питання про те, чи є легендарний король Артур і лицарі Круглого столу реальними історичними персонажами, чи чарівні воїни лише плід фантазії, хвилював різних учених, які, спираючись на звід легенд про чудесного монарха, пропонували свої версії міфу. Вперше король Артур згадується у валлійській епічній поемі «Y Gododdin», що з'явилася приблизно на початку нашої ери. Тут говориться про «могутнього воїна». Потім він переходить в інші ранні літературні пам'ятники, де Артур постає в образі кельтського полководця, що хоробро боровся проти саксонських завойовників Британії. В історичних хроніках про Артура згадують як про завойовника Західної Європи, після чого образ іде цілком у владу мистецтва. Про короля-лицаря пишуть Томас Мелорі, Альфред Теннісон, створює свою музику Ріхард Вагнер. Завдяки цим і багатьом іншим анонімним авторам образ Артура поступово обростає романтичними рисами, що ховають риси реального монарха. Чарівник Мерлін, чудесний острів Авалон, меч Екскалібур, Святий Грааль немов свідомо ховають дійсного лицаря, не даючи можливість розкрити древню таємницю.
У Кретьєна були свої учні, і одному з них, , він доручив закінчити вже набридлу розповідь про любовні божевілля Ланселота Озерного. Це перший крок до створення «школи», контури якої, втім, ще ледь намічаються.
Твори
Бібліографія
- I. Christian von Troye's sämtliche erhaltene Werke, hrsg. v. W. Foerster, «Romanische Bibliothek», 1884—1899, № 1, 5, 12, 20, 21; Ivain, hrsg. v. W. Foerster, 2 Aufl., Mit einem Nachtrag v. A. Hilka, 1927.
- II. Holland W. L., Chr. v. Troye, 1881; Emecke H., Chr. v. Troye als Persönlichkeit und als Dichter, Würzburg, 1892; Mertens P., Die kulturhistorischen Momente in den Romanen des Kr. de Troye, Berlin, 1900; Schulz O., Die Darstellung psychologischer Vorgänge in den Romanen Kr. v. Troye, Halle, 1903; Hilka A., Die direkte Rede als stilistisches Kunstmittel in den Romanen des Kr. v. Troye, Halle, 1903; Borrman O., Putz R., Christians «Ivain» und Hartmanns «Iwain» nach ihrem Gedankengehalt, 1927.
- III. Potvin Ch., Bibliographie de Chrestien de Troyes, 1863.
- Івейн, або Лицар з левом. Скорочений переклад зі старофранцузької . — Середньовічний роман і повість. Москва: Художня література, 1974 (Бібліотека світової літератури. Серія перша). С. 31-152.
- Ерек і Енід (переклад М. Я. Риков).
- Кліжес (переклад В. Б. Макушевича). Москва: Наука, 1980 (Літературні пам'ятники).
Див. також
Посилання
- . Кретьєн де Труа [ 19 січня 2011 у Wayback Machine.]
- «Ланселот, або лицар у візку», рос. і ориг. [ 17 березня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Record #11896805x // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118520547 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Михайлов А. Д. Французький лицарський роман. м., 1976, с. 114.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kretyen de Trua fr Chretien de Troyes bl 1135 Trua bl 1185 Flandriya viznachnij francuzkij poet Serednovichchya tvorec licarskogo romanu Kretyen de Trua zrobiv najbilshij vnesok v opracyuvanni arturivskoyi tematiki Vin napisav p yat romaniv u virshah na tematiku licariv Kruglogo stolu Erek i Enida Klizhes Ivejn abo licar iz levom Licar voza abo Lanselot ta Perseval de vpershe zgaduyetsya tayemnichij Graal Kretyen de Truafr Chretien de TroyesNarodivsya 1130 ti 1 Trua 2 Pomer 1180 ti 3 FlandriyaKrayina FranciyaDiyalnist pismennik poet prozayik romanistMova tvoriv francuzkaMagnum opus Erek i Enida Ivejn abo Licar z levom Klizhes Povist pro Graal i Licar voza Kretyen de Trua u Vikishovishi Serednovichna ilyustraciya do romanu Ivejn abo Licar z levom U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Kretyen Zhittya Kretyena de TruaPro zhittya Kretyena de Trua vidomo malo Biografichna informaciya pobudovana bilshe na dedukciyi ta pripushennyah nizh na faktah Vvazhayetsya sho poet narodivsya u m Trua sho u Shampani blizko 1135 roku Druzhina grafa Genriha Shampanskogo Mariya stala literaturnoyu pokrovitelkoyu Kretyena Syuzheti i stil jogo romaniv svidchat pro horoshu osvitu vlastivu klirikam togo chasu a natyaki i prisvyati vkazuyut na zv yazki Kretyena de Trua z dvorom dochki Eleonori Akvitanskoyi grafini Mariyi z 1164 za vkazivkoyu yakoyi Kretyen de Trua napisav roman pro Lanselota i z dvorom grafa Filipa I Elzaskogo 1169 1188 na zamovlennya yakogo buv napisanij roman pro Persefalya sho zalishivsya nezakinchenim cherez smert avtora Osoblivosti stilyu Kretyena de TruaKretyen de Trua ne buv tvorcem zhanru licarskogo romanu Vin ne buv pershim hto pochav pisati pro licariv Kruglogo stolu Arturivskoyi epohi Ne vin zatverdiv pravila povedinki dlya idealnogo licarya Ale same Kretyen de Trua pokazav yak skladno poyednuvati dvi golovni cinnosti yakim poklonyayetsya licar vasalne pochuttya zobov yazannya i lyubov do prekrasnoyi dami Vazhlivoyu osoblivistyu romaniv Kretyena de Trua ye yih atmosfera shaslivoyi lyubovi sho napovnyuye pidnosit uyavlennya pro podvig Osmislena lyubov i osmislenij podvig jdut ruka ob ruku voni zvelichuyut lyudinu utverdzhuyut yiyi pravo na gliboko individualnij nepovtornij vnutrishnij svit U svoyih romanah Kretyen de Trua vidmovlyayetsya vid dokladnogo vikladu vsogo zhittya geroya Vin vibiraye z arturivskogo svitu tipovogo geroya i yaskravij epizod yakomu i prisvyachuye roman Tomu v romani zavzhdi odin geroj jogo im yam zvichajno j nazvanij roman i odin konflikt navkolo yakogo i koncentruyetsya vsya diya Mozhna zvichajno govoriti ne pro odnogo geroya a pro odnu lyubovnu paru ale zhinki v romanah zajmayut vse zh taki pidlegle misce hocha chasom voni grayut duzhe znachnu rol Skoncentrovanist syuzhetu navkolo odnogo epizodu u yakomu diye molodij geroj privodit do togo sho Korol Artur uosoblennya i zahisnik spravzhnogo licarstva praktichno ne bere uchasti v diyi Naskilki geroj molodij aktivnij i zdatnij do samorozvitku nastilki korol neskinchenno mudrij starij i vlasne kazhuchi statichnij TvorchistKretyen zalishiv ne tilki p yat romaniv ale takozh zrazki liriki poemu Filomena i pam yatnik zhitijnoyi literaturi agiografichnu poemu yiyi inodi netochno nazivayut romanom Vilgelm Anglijskij Ochevidno yunacke zahoplennya Kretyena Ovidiyem Slidi cogo zahoplennya viyavlyayutsya ne tilki v zberezhenij Filomeni i v nazvah inshih sho ne dijshli do nas obrobok ryadu Ovidiyevih syuzhetiv ne tilki v pryamomu vkazuvanni na zahoplennya davnorimskim poetom z cogo pochinayetsya yak vidomo Klizhes a j u viyavlenih doslidnikami reminiscenciyah z Ovidiya v ryadi romaniv Do nashogo chasu dijshlo kilka kurtuaznih romaniv Kretyena de Trua Erek i Enida sho opovidaye pro peremogu kohannya nad licarskoyu doblestyu Klizhes obroblena vidpovidno do vimog kurtuaznogo stilyu istoriya Tristana ta Izoldi Licar voza abo Lanselot pro kohannya Lanselota do korolevi Dzhinevri Ivejn abo Licar z levom pro konflikt lyubovi i licarskoyi doblesti Povist pro Graal abo Persefal sho ob yednalo istoriyu prostaka Persefalya z mistichnimi motivami hristiyanskih apokrifiv Geroj Kretyenivskih romaniv odnotipovij Vin licar ale ne ce golovne vin zavzhdi molodij Molodij Erek Erek i Enida sho vpershe priyizhdzhaye do dvoru korolya Artura Ivejn Ivejn chi Licar Leva hocha j oderzhav uzhe viznannya yak chlen arturivskogo licarskogo braterstva tezh molodij i osnovni avantyuri jomu she mayut buti ne predstavlyaye vinyatku j Lanselot Licar voza abo Lanselot jogo harakter tezh she u stanovlenni u rusi hocha i ne pereterpaye takih silnih zmin yak harakteri Ivejna i Ereka Magistralnij syuzhet romaniv Kretyena de Trua mozhna sformulyuvati tak molodij geroj licar u poshukah moralnoyi garmoniyi Taki osnovni osoblivosti arturivskogo romanu Kretyena de Trua V danij chas vstanovlyuyetsya take datuvannya tvoriv Kretyena Erek i Enida datuyetsya priblizno 1170 rokom Klizhes takozh velmi priblizno 1176 Ivejn i Licar voza abo Lanselot 1176 1181 rokami Persival 1181 1191 rokami Ministerial neznatnogo pohodzhennya osnovopolozhnik kurtuaznogo stilyu v pivnichno francuzkij literaturi Kretyen de Trua u vibori syuzhetiv i v opisi lyubovnih vidnosin znahoditsya she na stiku dvoh epoh Kretyen de Trua slidom za poetom vvodit v kurtuaznu literaturu bretonski motivi romani Erek Ivejn Lanselot Persival rozigruyutsya pri dvori korolya Artura U toj zhe chas u Ereka prostezhuyutsya antichnij i vizantijskij vplivi prote grihovnij i ganebnij lyubovnij syuzhet pro Tristana ta Izoldu yakij proslavlyaye silu lyubovi viklikaye v Kretyena de Trua protest Neodnoznachnist poglyadiv Kretyena de Trua prostezhuyetsya i v jogo stavlenni do zhinki U rannih romanah de Trua piddaye svoyih geroyin suvorim viprobuvannyam napriklad v romani Erek i Enida druzhinu Ereka Enid za vidsutnist neobhidnoyi druzhini smirennosti A v inshih pisnyah Kretyen de Trua rozvivaye odne z osnovnih polozhen novogo rozuminnya lyubovi yak kurtuaznogo sluzhinnya zamizhnij dami vvazhayuchi jogo najbilsh doskonaloyu i gidnoyu formoyu pristrasti Kretyen de Trua kolivayetsya mizh starim feodalno cerkovnim i novim svitsko kurtuaznim svitoglyadom U jogo tvorchosti chitko viyavlyayutsya risi sho dozvolyayut zbliziti kurtuaznist z renesansovim racionalizmom i uvazhnim stavlennyam do perezhivan lyudini U svoyij tvorchosti Kretyen de Trua namagayetsya vidpovidati idealu yasnoyi i rozumnoyi garmoniyi vlastivomu kurtuaznij poeziyi Kretyen de Trua pragne do chitkosti i v kompoziciyi svoyih romaniv i v gnuchkomu dvovirshi z vosmiskladnikiv i v majsternij pobudovi periodu i v nastilki tipovih dlya rozumovogo stilyu prikrasah alegoriyah i gri sliv Razom z tim dovgi mirkuvannya pro perezhivannya diyuchih osib yih monologi i mirkuvannya sho perebivayut avantyurnu fabulu liriko didaktichnim materialom svidchat pro perenesennya uvagi na psihologichni problemi G Paris spravedlivo nazivaye romani Kretyena de Trua problemnimi romanami romans a these Pitannya pro te chi ye legendarnij korol Artur i licari Kruglogo stolu realnimi istorichnimi personazhami chi charivni voyini lishe plid fantaziyi hvilyuvav riznih uchenih yaki spirayuchis na zvid legend pro chudesnogo monarha proponuvali svoyi versiyi mifu Vpershe korol Artur zgaduyetsya u vallijskij epichnij poemi Y Gododdin sho z yavilasya priblizno na pochatku nashoyi eri Tut govoritsya pro mogutnogo voyina Potim vin perehodit v inshi ranni literaturni pam yatniki de Artur postaye v obrazi keltskogo polkovodcya sho horobro borovsya proti saksonskih zavojovnikiv Britaniyi V istorichnih hronikah pro Artura zgaduyut yak pro zavojovnika Zahidnoyi Yevropi pislya chogo obraz ide cilkom u vladu mistectva Pro korolya licarya pishut Tomas Melori Alfred Tennison stvoryuye svoyu muziku Rihard Vagner Zavdyaki cim i bagatom inshim anonimnim avtoram obraz Artura postupovo obrostaye romantichnimi risami sho hovayut risi realnogo monarha Charivnik Merlin chudesnij ostriv Avalon mech Ekskalibur Svyatij Graal nemov svidomo hovayut dijsnogo licarya ne dayuchi mozhlivist rozkriti drevnyu tayemnicyu U Kretyena buli svoyi uchni i odnomu z nih vin doruchiv zakinchiti vzhe nabridlu rozpovid pro lyubovni bozhevillya Lanselota Ozernogo Ce pershij krok do stvorennya shkoli konturi yakoyi vtim she led namichayutsya TvoriErek i Enida Klizhes Licar voza abo Lanselot Ivejn abo Licar z levom Povist pro Graal Vilgelm AnglijskijBibliografiyaI Christian von Troye s samtliche erhaltene Werke hrsg v W Foerster Romanische Bibliothek 1884 1899 1 5 12 20 21 Ivain hrsg v W Foerster 2 Aufl Mit einem Nachtrag v A Hilka 1927 II Holland W L Chr v Troye 1881 Emecke H Chr v Troye als Personlichkeit und als Dichter Wurzburg 1892 Mertens P Die kulturhistorischen Momente in den Romanen des Kr de Troye Berlin 1900 Schulz O Die Darstellung psychologischer Vorgange in den Romanen Kr v Troye Halle 1903 Hilka A Die direkte Rede als stilistisches Kunstmittel in den Romanen des Kr v Troye Halle 1903 Borrman O Putz R Christians Ivain und Hartmanns Iwain nach ihrem Gedankengehalt 1927 III Potvin Ch Bibliographie de Chrestien de Troyes 1863 Ivejn abo Licar z levom Skorochenij pereklad zi starofrancuzkoyi Serednovichnij roman i povist Moskva Hudozhnya literatura 1974 Biblioteka svitovoyi literaturi Seriya persha S 31 152 Erek i Enid pereklad M Ya Rikov Klizhes pereklad V B Makushevicha Moskva Nauka 1980 Literaturni pam yatniki Div takozhLanselot PersivalPosilannya Kretyen de Trua 19 sichnya 2011 u Wayback Machine Lanselot abo licar u vizku ros i orig 17 bereznya 2011 u Wayback Machine PrimitkiBibliotheque nationale de France Record 11896805x BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Deutsche Nationalbibliothek Record 118520547 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Mihajlov A D Francuzkij licarskij roman m 1976 s 114