Тріста́н та Ізо́льда (Tristan & Isolde або Tristan & Yseult) — західноєвропейський лицарський епос, створений у VII столітті. Ранні варіанти твору визначають як легенду, пізні — як лицарський роман. Паралелі до мотивів роману ми знаходимо в переказах давньосхідних, античних, кавказьких та ін. Але в поезію феодальної Європи сказання це прийшло в кельтському оформленні, з кельтськими іменами, з характерними побутовими рисами.
Історія
В основі епосу «Трістан та Ізольда» лежить кельтська легенда про піктського принца Дростана, закоханого в Ессілт, дружину короля Марка. Останній є реальною історичною особою. Король Марк правив Корнуельсом у VI столітті, а руїни його замку Тінтажель (згаданого в епосі) існують й понині. Отже, як усний переказ легенда з'явилась у VI столітті, а як епічний твір остаточно оформилась у VII-му. Вона відразу завоювала популярність, мотиви цього твору виявлені в деяких ірландських сагах і валлійському епосі. В свою чергу, «Трістан та Ізольда» зазнав впливу давньогрецької міфології. Вважають, що ці запозичення були притаманні вже раннім версіям легенди, оскільки кельти перебували під римським володарюванням і були знайомі з деякими сторонами середземноморської культури.
До XII століття «Трістан та Ізольда» залишався поширеним усним переказом, добре знаним в Англії та Франції. Його знавцями, виконавцями, оповідачами виступали англо-норманські жонглери (мандрівні співаки). Однак у XII столітті твір зазнав і перших суттєвих змін. По-перше, він був зафіксований письмово, по-друге, зазнав стилістичних змін, набувши рис куртуазного лицарського роману. Близько 1140 року його переклали у французький роман («прототип»), що до нас не дійшов, але послужив джерелом для всіх (чи майже всіх) подальших літературних обробок. (Така думка Жозефа Бедьє, але цю точку зору сьогодні взято під сумнів. Багато вчених схиляються до думки, що зовсім не обов'язково повинен був існувати «прототип» Бедьє). Якщо існування роману загадкового Брера або Бледріка вельми сумнівне, то, мабуть, книга Ла Шевро (або Ла Шьєвра) — це не спритна містифікація, і вже навряд чи можна заперечувати твердження Кретьєна де Труа, в пролозі «Кліжеса», що він написав роман «про короля Марка і біляву Ізольду».
З усіх версій легенди, створених у 1170—1190-х роках відомі наступні:
- Втрачена проміжна ланка, що породила:
- Французький роман (близько 1180);
- Німецький роман (близько 1190);
- Французький роман Томаса (близько 1170), що породив:
- Німецький роман Готфріда Страсбурзького (початку XIII століття);
- Невелику англійську поему «Сер Трістрам» (кінця XIII століття);
- Скандинавську сагу про Трістана авторства ченця Роберта (1126);
- Епізодичну французьку поему «Безумство Трістана», відому у двох варіантах (близько 1170);
- Французький прозовий роман про Трістана (бл. 1230) і т. д.
У свою чергу від перерахованих французьких і німецьких редакцій походять пізніші редакції — італійські, іспанські, чеські, аж до білоруської повісті «Про Трищане і Іжоте».
Хоча від книги Беруля збереглися фрагменти більших розмірів, ніж від роману Томаса (відповідно 4485 і 3144 рядки), увагу дослідників привертає насамперед творіння нормандця. По-перше, роман Томаса відзначений більшою літературною обробкою, ніж книга Беруля, часом чарівного у своїй наївності, але часто заплутаного в протиріччях вихідного сюжету. По-друге, завдяки своїм літературним перевагам, роман Томаса викликав цілий потік наслідувань і переказів, що дозволяють заповнити втрачені частини. Серед них особливо визначні фрагментарний переказ «Трістан-юродивий» (1170-ті роки), який зберігається в Берні й Оксфорді, та ле (поетична новела) «Жимолость», створене поетесою .
Томас Мелорі: «Смерть Артура» (фр. Le Morte d'Arthur) 1485 включає в себе Книгу про Трістама (The Fyrst and the Secunde Boke of Syr Trystrams de Lyones). Джерело — прозаїчний «Роман про Трістана». Мелорі остаточно знімає трагізм легенди, відкидає скорботний фінал — Трістрам і Ізольда залишаються живі і здорові.
Таке різноманіття інтерпретацій сюжету перетворило легенду про Трістана й Ізольду на великий і непослідовний твір, в якому через надзвичайну розгалуженість сюжету часто були помітні неузгодженості деталей. Наприкінці XIX століття французький лінгвіст Жозеф Бедьє зібрав усі відомі на той час версії роману і відтворив за ними ймовірний «прототип» XII століття. В його редакції остаточний варіант легенди набув завершеної і компактної форми, критики відзначали також вишукану літературну мову Бедьє, яка чудово передавала автентичну атмосферу і стиль давньої кельтської легенди. Саме ця версія твору в XX—XXI століттях поширилась під назвою «Рома́н про Тріста́на й Ізо́льду» (1900).
Сюжет
Трістан, королевич Лоонуа, рано осиротів і, ховаючись від підступів мачухи, потрапив у Тінтажель — до двору свого дядька, корнуельського короля Марка. Той, не маючи власних дітей, дбайливо виховав його і мав намір зробити своїм наступником. Чотири барони при дворі короля, Андре, Генелон, Гондоїн і Деноален зневажають його прихильність до Трістана. Юний Трістан надає своїй новій батьківщині велику послугу, убивши в поєдинку ірландського велетня Морхульта, що стягував із Корнуельса данину рабами. Сам тяжко поранений отруєною зброєю Морхульта, Трістан сідає в човен і пливе навмання в пошуках зцілення, яке він отримує в Ірландії від білявої принцеси Ізольди, майстерної в лікуванні.
Васали короля Марка примушують того одружитися для отримання законного спадкоємця. Трістан добровільно шукає дядькові наречену й привозить Ізольду. Але в дорозі він помилково випиває з нею приворотне зілля, яке їй дала мати для забезпечення міцної любові між нею та чоловіком. На кораблі між Трістаном і Ізольдою виникає гріховна близькість.
Перед весіллям Трістан переживає і звертається за порадою до свого вихователя Гувернала. Той каже, що в першу ніч слід погасити всі свічки і підкласти до короля Бранжьєну, служницю Ізольди. Так вони і роблять. Король так і не здогадався про підміну. Трістан та Ізольда пов'язані любов'ю настільки ж сильною, як життя і смерть. Між ними відбувається низка таємних побачень, але нарешті вони викриті і засуджені. Вони втікають і довго поневіряються в лісі. Потім Марк прощає їх і повертає Ізольду до двору, але велить Трістанові піти. Багато разів від покарання і смерті їх рятують вірні Гувернал і Бранжьєна.
Трістан їде до Бретані, де здійснює там низку подвигів. У короля Бретані є сини Каердін, Рівален і дочка Ізольда Білорука. Одного разу уві сні Трістан вимовляє вголос визнання своєї любові до Ізольди. Каердін ж упевнений, що Трістан говорить про його сестру, Ізольду Білоруку. Він розповідає про це своєму батькові, і той із радістю віддає Трістанові свою дочку, Трістан же не сміє відмовитися. Був улаштований весільний бенкет — проте, вірний своєму почуттю до першої Ізольди, Трістан не зближується з дружиною.
Одного дня Трістан поранений отруєною зброєю і просить Каердіна вирушити до білявої Ізольди з благанням приїхати і поговорити останній раз у житті з коханим. Вони домовилися, що якщо Каердіну вдасться привезти Ізольду, на його кораблі буде виставлене біле вітрило, в іншому випадку — чорне.
Ревнива дружина Трістана, довідавшись про це, в останній момент говорить Трістану, який умирає, що показався корабель із чорним вітрилом. Трістан повертається до стінки і вимовляє: «Я більше не можу стримувати своє життя», — тричі вигукує: «Ізольда, дорога!» — і вмирає. Ізольда сходить на берег, лягає поруч із тілом Трістана і вмирає від туги за коханим. Їх ховають у сусідніх могилах по обидві сторони абсиди храму в Тінтажелі, і терен, зелений та міцний, із запашними квітами, за ніч перекидається через каплицю і потрапляє на могилу Ізольди. Тричі рубають терен, і тричі він виростає. Згодом король Марк дізнається про це диво і забороняє його зрізати. Король Марк хотів залишити при собі Гувернала з Бранжьєною, але вони не захотіли. Гувернал стає королем Лоонуа, спадкоємцем якого був Трістан, а Бранжьєна — його дружиною й королевою.
Аналіз твору
Автор «прототипу» надзвичайно розвинув сюжетно кельтське оповідання, приєднавши до нього низку додаткових рис, взятих ним з різноманітних джерел — з двох кельтських переказів (плавання Трістана за зціленням), з місцевих чи східних сказань новелістичного типу (хитрості закоханих). Він переніс дію в сучасну йому обстановку, включивши в нього лицарські звичаї, поняття та установи і в основному раціоналізовані казкові і магічні елементи. Крім Того, заключна сцена роману містить дві алюзії на міфічних персонажів Давньої Греції: остання зустріч Трістана й Ізольди, під час якої героя впізнав лише вірний пес, копіює сцену повернення Одіссея, а сцена із оманливою звісткою, яку Трістану сповістили чорні вітрила корабля, нагадує загибель міфічного царя Егея.
Але головним його нововведенням є оригінальна концепція взаємин між трьома основними персонажами. Трістан весь час мучиться свідомістю порушення ним троякого боргу по відношенню до Марка — його прийомного батька, благодійника і сюзерена (ідея васальної вірності). Це почуття посилюється великодушністю Марка, який не шукає помсти й готовий був би поступитися йому Ізольдою, але захищає свої права тільки в ім'я феодального поняття престижу короля і честі чоловіка.
Цей конфлікт між особистим, вільним почуттями люблячих і суспільно-моральними нормами епохи, що пронизує весь твір, відображає глибокі суперечності в лицарському суспільстві й його світогляді. Зображуючи любов Трістана та Ізольди з гарячим співчуттям і малюючи в різко негативних тонах усіх, хто хоче перешкодити їхньому щастю, автор не наважується відкрито протестувати проти панівних понять і установ та «виправдовує» любов своїх героїв фатальною дією напою. Тим не менш, об'єктивно роман його виявляється глибокою критикою старозавітних феодальних норм і понять.
Це соціальний зміст «прототипу» у формі художньо розробленої трагічної концепції перейшов у більшій чи меншій мірі в усі наступні обробки сюжету і забезпечив йому виняткову популярність аж до епохи Відродження. У пізніший час він також багато разів розроблявся поетами в ліричній, оповідній і драматичній формі, особливо в XIX столітті. Найбільшими обробками його тут є — опера Вагнера «Трістан та Ізольда» (1864; за Готфрідом Страсбурзьким) і композиції Жозефа Бедьє «Роман про Трістана та Ізольду» (1898; в основному відтворює зміст і загальний характер «прототипу»).
Цікаві факти
- У на честь цих персонажів Міжнародний Астрономічний Союз присвоїв кратерам на супутнику Сатурна Мімасі найменування і .
- Німецька power-metal-група «Grave Digger» розповідає історію Трістана й Ізольди в альбомі «Excalibur» 1999 року.
- На честь Ізольди названий астероїд 211 Ізольда, відкритий 10 грудня 1879 року.
Бібліографія
- II. Le Roman de Tristan par Thomas, publié par J. Bédier, 2 vls, P., 1902—1905 (Текст і дослідження)
- Le roman de Tristan par Béroul et un anonyme.
- Les deux poèmes de la Folie Tristan.
- Golther W. Tristan und Isolde in der Dichtung des Mittelalters und der neuen Zeit.
- Loth J. Contribution à l'étude des Romans de la Table ronde.
- Schoepperle G. Tristan and Isolt, 2 vls.
- Bruce T. D. The Evolution of Arthurian Romance ...
- Ranke Fr. Tristan und Isolde.
- Kelemina J. Geschichte der Tristan-Sage nach den Dichtungen des Mittelalters.
- Bauerhorst K. Bibliographie der Stoff-und Motivgeschichte der deutschen Literatur. (Ця література: 21 назва)
- Збірка «Трістан і Ісольда», «Праці Інституту мови і мислення» при Академії наук, II, Л., 1932.
- Максим Рильський. Роман про Трістана та Ізольду. Київ: Молодь, 1972. 188 с.
- Михайлов А. Д. История легенды о Тристане и Изольде // Легенда о Тристане и Изольде : ( )[рос.] : антологія / Изд. подг. А. Д. Михайлов. — М. : Наука, 1976. — С. 623—697. — 736 с. — (Литературные памятники). — 50 000 екз.
Див. також
- Трістан та Ізольда (опера)
- Трістан та Ізольда (фільм)
- Ромео і Джульєтта
- «La maladie» — Розповідь Анджея Сапковського.
- «Ворог Божий» — Роман Бернарда Корнуелла
Посилання
- Трістан та Ізольда // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- «Трістан і Ізольда» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 502-503.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трістан та Ізольда |
- Стаття про кельтських прототипах легенди [ 6 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- action=display; num=1184789780 Ілюстрації Д. Гордєєва до «Роману про Трістана та Ізольду» Ж. Бедье
- Стаття «Тинтажель» з «Енциклопедії сакральної географії» [ 6 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Childhood Повний текст легенди [ 24 серпня 2007 у Wayback Machine.]
Джерела
- Н. Малиновская Голуби встреч и орлы разлук // Жозеф Бедье Роман о Тристане и Изольде. — М.: Детская литература, 1985. — С. 5—23.(рос.)
В іншому мовному розділі є повніша стаття Tristan and Iseult(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tristan ta Izolda znachennya Trista n ta Izo lda Tristan amp Isolde abo Tristan amp Yseult zahidnoyevropejskij licarskij epos stvorenij u VII stolitti Ranni varianti tvoru viznachayut yak legendu pizni yak licarskij roman Paraleli do motiviv romanu mi znahodimo v perekazah davnoshidnih antichnih kavkazkih ta in Ale v poeziyu feodalnoyi Yevropi skazannya ce prijshlo v keltskomu oformlenni z keltskimi imenami z harakternimi pobutovimi risami Tristan ta Izolda Hudozhnik Nyuell UajetIstoriyaV osnovi eposu Tristan ta Izolda lezhit keltska legenda pro piktskogo princa Drostana zakohanogo v Essilt druzhinu korolya Marka Ostannij ye realnoyu istorichnoyu osoboyu Korol Mark praviv Kornuelsom u VI stolitti a ruyini jogo zamku Tintazhel zgadanogo v eposi isnuyut j ponini Otzhe yak usnij perekaz legenda z yavilas u VI stolitti a yak epichnij tvir ostatochno oformilas u VII mu Vona vidrazu zavoyuvala populyarnist motivi cogo tvoru viyavleni v deyakih irlandskih sagah i vallijskomu eposi V svoyu chergu Tristan ta Izolda zaznav vplivu davnogreckoyi mifologiyi Vvazhayut sho ci zapozichennya buli pritamanni vzhe rannim versiyam legendi oskilki kelti perebuvali pid rimskim volodaryuvannyam i buli znajomi z deyakimi storonami seredzemnomorskoyi kulturi Do XII stolittya Tristan ta Izolda zalishavsya poshirenim usnim perekazom dobre znanim v Angliyi ta Franciyi Jogo znavcyami vikonavcyami opovidachami vistupali anglo normanski zhongleri mandrivni spivaki Odnak u XII stolitti tvir zaznav i pershih suttyevih zmin Po pershe vin buv zafiksovanij pismovo po druge zaznav stilistichnih zmin nabuvshi ris kurtuaznogo licarskogo romanu Blizko 1140 roku jogo pereklali u francuzkij roman prototip sho do nas ne dijshov ale posluzhiv dzherelom dlya vsih chi majzhe vsih podalshih literaturnih obrobok Taka dumka Zhozefa Bedye ale cyu tochku zoru sogodni vzyato pid sumniv Bagato vchenih shilyayutsya do dumki sho zovsim ne obov yazkovo povinen buv isnuvati prototip Bedye Yaksho isnuvannya romanu zagadkovogo Brera abo Bledrika velmi sumnivne to mabut kniga La Shevro abo La Shyevra ce ne spritna mistifikaciya i vzhe navryad chi mozhna zaperechuvati tverdzhennya Kretyena de Trua v prolozi Klizhesa sho vin napisav roman pro korolya Marka i bilyavu Izoldu Z usih versij legendi stvorenih u 1170 1190 h rokah vidomi nastupni Vtrachena promizhna lanka sho porodila Francuzkij roman blizko 1180 Nimeckij roman blizko 1190 Francuzkij roman Tomasa blizko 1170 sho porodiv Nimeckij roman Gotfrida Strasburzkogo pochatku XIII stolittya Neveliku anglijsku poemu Ser Tristram kincya XIII stolittya Skandinavsku sagu pro Tristana avtorstva chencya Roberta 1126 Epizodichnu francuzku poemu Bezumstvo Tristana vidomu u dvoh variantah blizko 1170 Francuzkij prozovij roman pro Tristana bl 1230 i t d U svoyu chergu vid pererahovanih francuzkih i nimeckih redakcij pohodyat piznishi redakciyi italijski ispanski cheski azh do biloruskoyi povisti Pro Trishane i Izhote Hocha vid knigi Berulya zbereglisya fragmenti bilshih rozmiriv nizh vid romanu Tomasa vidpovidno 4485 i 3144 ryadki uvagu doslidnikiv privertaye nasampered tvorinnya normandcya Po pershe roman Tomasa vidznachenij bilshoyu literaturnoyu obrobkoyu nizh kniga Berulya chasom charivnogo u svoyij nayivnosti ale chasto zaplutanogo v protirichchyah vihidnogo syuzhetu Po druge zavdyaki svoyim literaturnim perevagam roman Tomasa viklikav cilij potik nasliduvan i perekaziv sho dozvolyayut zapovniti vtracheni chastini Sered nih osoblivo viznachni fragmentarnij perekaz Tristan yurodivij 1170 ti roki yakij zberigayetsya v Berni j Oksfordi ta le poetichna novela Zhimolost stvorene poetesoyu Tomas Melori Smert Artura fr Le Morte d Arthur 1485 vklyuchaye v sebe Knigu pro Tristama The Fyrst and the Secunde Boke of Syr Trystrams de Lyones Dzherelo prozayichnij Roman pro Tristana Melori ostatochno znimaye tragizm legendi vidkidaye skorbotnij final Tristram i Izolda zalishayutsya zhivi i zdorovi Take riznomanittya interpretacij syuzhetu peretvorilo legendu pro Tristana j Izoldu na velikij i neposlidovnij tvir v yakomu cherez nadzvichajnu rozgaluzhenist syuzhetu chasto buli pomitni neuzgodzhenosti detalej Naprikinci XIX stolittya francuzkij lingvist Zhozef Bedye zibrav usi vidomi na toj chas versiyi romanu i vidtvoriv za nimi jmovirnij prototip XII stolittya V jogo redakciyi ostatochnij variant legendi nabuv zavershenoyi i kompaktnoyi formi kritiki vidznachali takozh vishukanu literaturnu movu Bedye yaka chudovo peredavala avtentichnu atmosferu i stil davnoyi keltskoyi legendi Same cya versiya tvoru v XX XXI stolittyah poshirilas pid nazvoyu Roma n pro Trista na j Izo ldu 1900 SyuzhetSmert Tristana ta Izoldi Tristan korolevich Loonua rano osirotiv i hovayuchis vid pidstupiv machuhi potrapiv u Tintazhel do dvoru svogo dyadka kornuelskogo korolya Marka Toj ne mayuchi vlasnih ditej dbajlivo vihovav jogo i mav namir zrobiti svoyim nastupnikom Chotiri baroni pri dvori korolya Andre Genelon Gondoyin i Denoalen znevazhayut jogo prihilnist do Tristana Yunij Tristan nadaye svoyij novij batkivshini veliku poslugu ubivshi v poyedinku irlandskogo veletnya Morhulta sho styaguvav iz Kornuelsa daninu rabami Sam tyazhko poranenij otruyenoyu zbroyeyu Morhulta Tristan sidaye v choven i plive navmannya v poshukah zcilennya yake vin otrimuye v Irlandiyi vid bilyavoyi princesi Izoldi majsternoyi v likuvanni Vasali korolya Marka primushuyut togo odruzhitisya dlya otrimannya zakonnogo spadkoyemcya Tristan dobrovilno shukaye dyadkovi narechenu j privozit Izoldu Ale v dorozi vin pomilkovo vipivaye z neyu privorotne zillya yake yij dala mati dlya zabezpechennya micnoyi lyubovi mizh neyu ta cholovikom Na korabli mizh Tristanom i Izoldoyu vinikaye grihovna blizkist Pered vesillyam Tristan perezhivaye i zvertayetsya za poradoyu do svogo vihovatelya Guvernala Toj kazhe sho v pershu nich slid pogasiti vsi svichki i pidklasti do korolya Branzhyenu sluzhnicyu Izoldi Tak voni i roblyat Korol tak i ne zdogadavsya pro pidminu Tristan ta Izolda pov yazani lyubov yu nastilki zh silnoyu yak zhittya i smert Mizh nimi vidbuvayetsya nizka tayemnih pobachen ale nareshti voni vikriti i zasudzheni Voni vtikayut i dovgo poneviryayutsya v lisi Potim Mark proshaye yih i povertaye Izoldu do dvoru ale velit Tristanovi piti Bagato raziv vid pokarannya i smerti yih ryatuyut virni Guvernal i Branzhyena Tristan yide do Bretani de zdijsnyuye tam nizku podvigiv U korolya Bretani ye sini Kaerdin Rivalen i dochka Izolda Biloruka Odnogo razu uvi sni Tristan vimovlyaye vgolos viznannya svoyeyi lyubovi do Izoldi Kaerdin zh upevnenij sho Tristan govorit pro jogo sestru Izoldu Biloruku Vin rozpovidaye pro ce svoyemu batkovi i toj iz radistyu viddaye Tristanovi svoyu dochku Tristan zhe ne smiye vidmovitisya Buv ulashtovanij vesilnij benket prote virnij svoyemu pochuttyu do pershoyi Izoldi Tristan ne zblizhuyetsya z druzhinoyu Odnogo dnya Tristan poranenij otruyenoyu zbroyeyu i prosit Kaerdina virushiti do bilyavoyi Izoldi z blagannyam priyihati i pogovoriti ostannij raz u zhitti z kohanim Voni domovilisya sho yaksho Kaerdinu vdastsya privezti Izoldu na jogo korabli bude vistavlene bile vitrilo v inshomu vipadku chorne Revniva druzhina Tristana dovidavshis pro ce v ostannij moment govorit Tristanu yakij umiraye sho pokazavsya korabel iz chornim vitrilom Tristan povertayetsya do stinki i vimovlyaye Ya bilshe ne mozhu strimuvati svoye zhittya trichi vigukuye Izolda doroga i vmiraye Izolda shodit na bereg lyagaye poruch iz tilom Tristana i vmiraye vid tugi za kohanim Yih hovayut u susidnih mogilah po obidvi storoni absidi hramu v Tintazheli i teren zelenij ta micnij iz zapashnimi kvitami za nich perekidayetsya cherez kaplicyu i potraplyaye na mogilu Izoldi Trichi rubayut teren i trichi vin virostaye Zgodom korol Mark diznayetsya pro ce divo i zaboronyaye jogo zrizati Korol Mark hotiv zalishiti pri sobi Guvernala z Branzhyenoyu ale voni ne zahotili Guvernal staye korolem Loonua spadkoyemcem yakogo buv Tristan a Branzhyena jogo druzhinoyu j korolevoyu Analiz tvoruGanna Kostenobl Tristan ta Izolda 1900 Avtor prototipu nadzvichajno rozvinuv syuzhetno keltske opovidannya priyednavshi do nogo nizku dodatkovih ris vzyatih nim z riznomanitnih dzherel z dvoh keltskih perekaziv plavannya Tristana za zcilennyam z miscevih chi shidnih skazan novelistichnogo tipu hitrosti zakohanih Vin perenis diyu v suchasnu jomu obstanovku vklyuchivshi v nogo licarski zvichayi ponyattya ta ustanovi i v osnovnomu racionalizovani kazkovi i magichni elementi Krim Togo zaklyuchna scena romanu mistit dvi alyuziyi na mifichnih personazhiv Davnoyi Greciyi ostannya zustrich Tristana j Izoldi pid chas yakoyi geroya vpiznav lishe virnij pes kopiyuye scenu povernennya Odisseya a scena iz omanlivoyu zvistkoyu yaku Tristanu spovistili chorni vitrila korablya nagaduye zagibel mifichnogo carya Egeya Ale golovnim jogo novovvedennyam ye originalna koncepciya vzayemin mizh troma osnovnimi personazhami Tristan ves chas muchitsya svidomistyu porushennya nim troyakogo borgu po vidnoshennyu do Marka jogo prijomnogo batka blagodijnika i syuzerena ideya vasalnoyi virnosti Ce pochuttya posilyuyetsya velikodushnistyu Marka yakij ne shukaye pomsti j gotovij buv bi postupitisya jomu Izoldoyu ale zahishaye svoyi prava tilki v im ya feodalnogo ponyattya prestizhu korolya i chesti cholovika Cej konflikt mizh osobistim vilnim pochuttyami lyublyachih i suspilno moralnimi normami epohi sho pronizuye ves tvir vidobrazhaye gliboki superechnosti v licarskomu suspilstvi j jogo svitoglyadi Zobrazhuyuchi lyubov Tristana ta Izoldi z garyachim spivchuttyam i malyuyuchi v rizko negativnih tonah usih hto hoche pereshkoditi yihnomu shastyu avtor ne navazhuyetsya vidkrito protestuvati proti panivnih ponyat i ustanov ta vipravdovuye lyubov svoyih geroyiv fatalnoyu diyeyu napoyu Tim ne mensh ob yektivno roman jogo viyavlyayetsya glibokoyu kritikoyu starozavitnih feodalnih norm i ponyat Ce socialnij zmist prototipu u formi hudozhno rozroblenoyi tragichnoyi koncepciyi perejshov u bilshij chi menshij miri v usi nastupni obrobki syuzhetu i zabezpechiv jomu vinyatkovu populyarnist azh do epohi Vidrodzhennya U piznishij chas vin takozh bagato raziv rozroblyavsya poetami v lirichnij opovidnij i dramatichnij formi osoblivo v XIX stolitti Najbilshimi obrobkami jogo tut ye opera Vagnera Tristan ta Izolda 1864 za Gotfridom Strasburzkim i kompoziciyi Zhozefa Bedye Roman pro Tristana ta Izoldu 1898 v osnovnomu vidtvoryuye zmist i zagalnij harakter prototipu Cikavi faktiU na chest cih personazhiv Mizhnarodnij Astronomichnij Soyuz prisvoyiv krateram na suputniku Saturna Mimasi najmenuvannya i Nimecka power metal grupa Grave Digger rozpovidaye istoriyu Tristana j Izoldi v albomi Excalibur 1999 roku Na chest Izoldi nazvanij asteroyid 211 Izolda vidkritij 10 grudnya 1879 roku BibliografiyaII Le Roman de Tristan par Thomas publie par J Bedier 2 vls P 1902 1905 Tekst i doslidzhennya Le roman de Tristan par Beroul et un anonyme Les deux poemes de la Folie Tristan Golther W Tristan und Isolde in der Dichtung des Mittelalters und der neuen Zeit Loth J Contribution a l etude des Romans de la Table ronde Schoepperle G Tristan and Isolt 2 vls Bruce T D The Evolution of Arthurian Romance Ranke Fr Tristan und Isolde Kelemina J Geschichte der Tristan Sage nach den Dichtungen des Mittelalters Bauerhorst K Bibliographie der Stoff und Motivgeschichte der deutschen Literatur Cya literatura 21 nazva Zbirka Tristan i Isolda Praci Institutu movi i mislennya pri Akademiyi nauk II L 1932 Maksim Rilskij Roman pro Tristana ta Izoldu Kiyiv Molod 1972 188 s Mihajlov A D Istoriya legendy o Tristane i Izolde Legenda o Tristane i Izolde ros antologiya Izd podg A D Mihajlov M Nauka 1976 S 623 697 736 s Literaturnye pamyatniki 50 000 ekz Div takozhTristan ta Izolda opera Tristan ta Izolda film Romeo i Dzhulyetta La maladie Rozpovid Andzheya Sapkovskogo Vorog Bozhij Roman Bernarda KornuellaPosilannyaTristan ta Izolda Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Tristan i Izolda Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 502 503 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tristan ta Izolda Stattya pro keltskih prototipah legendi 6 lyutogo 2011 u Wayback Machine action display num 1184789780 Ilyustraciyi D Gordyeyeva do Romanu pro Tristana ta Izoldu Zh Bede Stattya Tintazhel z Enciklopediyi sakralnoyi geografiyi 6 lyutogo 2011 u Wayback Machine Childhood Povnij tekst legendi 24 serpnya 2007 u Wayback Machine DzherelaN Malinovskaya Golubi vstrech i orly razluk Zhozef Bede Roman o Tristane i Izolde M Detskaya literatura 1985 S 5 23 ros V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Tristan and Iseult angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi anglijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad