Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Готфрід Страсбурзький | ||||
|---|---|---|---|---|
| Gottfried von Straßburg | ||||
 Зображення з Манесського Кодексу. Перша чверть XIV століття. | ||||
| Народився | 1165 або 1180 Страсбург, Лотарингія, Священна Римська імперія | |||
| Помер | 1215 | |||
| Країна | Німеччина | |||
| Діяльність | поет | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Роки активності | 12 століття[1] — 13 століття[1] | |||
| Жанр | Лицарський роман, мінезанг | |||
| Magnum opus | «Трістан» | |||
| | ||||
 Готфрід Страсбурзький у Вікісховищі | ||||
Го́тфрід Стра́сбурзький (нім. Gottfried von Straßburg; 1165 (1180), Страсбург, герцогство Лотарингія, Священна Римська імперія — близько 1215) — один із найвидатніших поетів німецького середньовіччя. Сучасник Гартмана фон Ауе, Вольфрама фон Ешенбаха та Вальтера фон дер Фоґельвейде.
Готфрід є автором найпоетичнішої та ошляхетненої верхньосередньонімецької обробки сюжету про Трістана та Ізольду (1210 рік), яку він здійснив на основі однойменної поеми англо-норманського трувера Томаса Британського (1160—1170 роки). Також був мінезингером, кілька пісень збереглося у Манесському кодексі (Великому Гайдельберзькому пісеннику).
Опера Ріхарда Вагнера — «Трістан та Ізольда» (1859 рік) базується на Готфрідовому варіанті історії.
Життєпис
Про життя Готфріда Страсбурзького відомо дуже мало. Точні дати його народження і смерті не встановлені. Ймовірно, що поет був родом із Ельзасу. На користь припущення про тісний зв'язок Готфріда зі Страсбургом свідчать ельзаські й алеманські діалектизми в ранніх творах поета.
Він був одним із найосвіченішим поетів німецького середньовіччя. Про високий освітній рівень Готфріда Страсбурзького свідчить те, що пізніші поети називали його не гером (нім. Herr, тобто паном — узвичаєним титулом для тодішнього лицаря), а майстром (нім. Meister = лат. magister artium, магістр мистецтв). Готфрід чудово знав латину та французьку мову, а також був ознайомлений з античною літературною традицією, зокрема з творчістю Овідія та Вергілія. Окрім тривіуму (граматика, риторика, діалектика), Готфрід знався й на теології, філософії, юриспруденції та мисливському мистецтві. На підставі цього можна припустити, що Готфрід був скоріше кліриком (лат. Clericus), ніж лицарем (нім. Ritter).
Готфрід перебрав на себе роль літературного критика. В одному з пасажів «Трістана», який називають літературним оглядом (нім. Dichterschau), він характеризує творчість сучасних літераторів. Зокрема, він високо цінує творчість Гартмана фон Ауе, хвалить чисті й прозорі «кришталеві слова» автора й висміює незрозумілий стиль Вольфрама фон Ешенбаха, стверджує, що неясності у творах цього автора мав би витлумачити коментатор.
Пролог до «Трістана» є акростихом. Перші букви строф складаються у вираз GDIETERICHTI. Вважається, що Дітеріх (Dieterich) був покровителем Готфріда, G — це скорочення до імені поета або ж імовірного Дітеріхового графського титулу (нім. Graf — «граф»), а TI означає Трістан та Ізольда.
Трістан
Загальні відомості
Куртуазний епос «Трістан» (нім. Tristân) датується 1210 роком на підставі того, що в поемі згадано вже тоді покійних поетів Генріха фон Фельдеке та , а також живих тодішніх поетів Гартмана фон Ауе, Вальтера фон дер Фоґельвейде та .
Це незавершений лицарський роман, що складається з 19 548 римованих строф. У ньому Готфрід не відтворює суворої простоти та поезії давнього кохання, а значно ошляхетнює його, змальовуючи пишний побут лицарської епохи. Автор тяжіє до зображення радше придворного життя лицарів, ніж мандрівного, сповненого пошуками пригод.
За основу свого «Трістана» Готфрід Страсбурзький взяв версію історії Томаса Британського. Пауль Шах дуже чітко визначив різницю між цими поетами:
 | Якщо можна сказати, що Томас очистив та раціоналізував часто грубу та нестримно пристрасну історію про Трістана та Ізольду, то Готфріду Страсбурзькому варто віддати належне за те, що він одухотворив її та своєю формальною артистичністю перетворив її на величну поему виняткової краси Оригінальний текст (англ.) If Thomas can be said to have refined and rationalized the ofttimes uncouth and fiercely passionate Tristan story, Gottfried von Strassburg must be credited with having spiritualized it and, through his formal artistry, with having marvelously transmuted it into a magnificent poem of surpassing beauty. |  |
Сюжет
Король Лайонесу Рівален гине на війні. Невдовзі його вдова Бланшефлер народжує сина і помирає, не зумівши пережити втрату коханого чоловіка. Щоб уникнути нападу короля Моргана, при дворі розпускають чутку про те, що дитина народилася мертвою, й таємно віддають її на виховання до маршала Руаля лі Фуатенана, вірного королівського васала, жінка якого видає новонародженого за своє дитя. Звати хлопчика Трістаном (фр. triste — сум). Названі батьки дають йому чудове лицарське виховання, в чотирнадцятирічному віці він уже знає кілька мов, вміє грати на лютні й знається на мисливському мистецтві.
Коли Ізольда і Трістан
Любовний випили дурман,
Враз неба й моря береги
В імлі хитнулись навкруги.
Любов — ловчиха всіх сердець —
В серця проникла, як норець,
І навіть скорені самі
Тоді незчулися в пітьмі,
Коли розвіяли вітри
Її звитяжні прапори.
Так споріднилися, злились
Ті, що були чужі колись.
Минувся їхній довгий спір,
Поняв Ізольду владний мир
І зникла, як омана,
Відраза до Трістана.
«Трістан»
Згодом юнака викрадають норвезькі купці. Після того, як їхнє судно зазнало кораблетрощі, він потрапляє до Корнуолу, де править король Марк. Показавши все своє вміння, Трістан швидко стає улюбленцем короля. Руаль лі Фуатенан, вірний васал Трістана, упродовж трьох років наполегливо шукає свого пана й натрапляє на його слід. Трістан впізнає Руаля, хоча той одягнений як жебрак. Руаль розповідає королю історію свого пана, і так стає відомо, що Трістан є сином сестри короля Марка. Бажаючи помститися вбивці свого батька, королю Моргану, Трістан заручається підтримкою свого дядька, вирушає воювати з Морганом і перемагає.
Повернувшись до двору короля Марка, Трістан зустрічається з новим ворогом — велетнем Морольдом, який напав на королівство його дядька. Під час герцю Морольд зранює Трістана та вигукує: «Мій меч отруйний, і вилікувати твою рану може тільки моя сестра Ізольда, королева Ірландії». Але Трістан, зібравши всі свої сили в кулак, таки перемагає цього ворога й звільняє королівство від данини, накладеної ірландцями. Перед мертвим братовим тілом Ізольда та її чоловік Гурмун клянуться, що на кожного, хто приїде з Трістанових країв до Ірландії, чекатиме кара на горло.
Рана Трістана дає про себе знати, і він вирішує шукати рятунку в Ізольди. Переодягнувшись менестрелем та прибувши до Ірландії, Трістан зачаровує Ізольду грою на лютні. Королева зціляє його, а королівна, що також зветься Ізольдою, закохується в нього.
Трістан повертається до двору Марка, де серед придворних точаться суперечки щодо того, хто успадкує трон бездітного короля. Небіж радить дядькові одружитися з красунею Ізольдою. Марк погоджується й посилає Трістана сватати принцесу. Прибувши в Ірландію, він дізнається, що король Гурмун пообіцяв віддати Ізольду тільки тому, хто вб'є дракона, який плюндрує ірландські землі. Трістан вбиває чудовисько, але, втомившись від битви, непритомніє й зав'язає в болоті. Цю битву спостерігає один із лицарів, що побоявся піти на дракона. Побачивши мертвого змія, він розрубує його на шматки та повертається до двору короля, де видає Трістанів подвиг за свій. Ізольда не вірить йому і сама йде на місце герцю, де й знаходить зомлілого Трістана. При дворі дізнаються його справжнє ім'я, а також те, що він є вбивцею Морольда, дядька принцеси. За перемогу над драконом король та королева пробачають Трістану вбивство брата та погоджуються віддати руку Ізольди Білорукої королю Марку.
Трістан із тріумфом забирає принцесу, але на кораблі вони випадково випивають любовний трунок, який приготувала матір Ізольди для майбутніх молодят, та закохуються один в одного. Далі у ряді епізодів описано боротьбу почуття обов'язку з пристрастю, що бушує в молодих серцях. Висадившись на берег, вони не можуть стримати своїх почуттів навіть при дворі короля, за що Марк й виганяє їх за межі своїх володінь. Коханці поселяються в пустелі, де щасливо живуть кілька років. Одного разу під час полювання Марк випадково натрапляє на їхню обитель, пробачає їм і забирає їх до свого двору. Там, запідозрені в гріховній поведінці, вони вирішують розлучитися. Трістан вирушає в мандри, але ніяк не знаходить спокою. Поема уривається описами його пригод.
Мова
Готфрід Страсбурзький, як і його сучасники — Гартман фон Ауе та Вольфрам фон Ешенбах, писав середньоверхньонімецькою мовою. У творах цих трьох поетів є значна кількість запозиченої французької лексики. Готфрід запозичував переважно фахові терміни в галузях музики, поезії та мисливства (звичних придворних занять). Це, зокрема, такі французькі слова: pasturele — «пастораль», fabele — «фабула», schansôn — «пісня», melodie — «мелодія», koppeln — «об'єднувати», furkîe — «роздвоєння» та інші.
У Готфрідовій поемі «Трістан» є багато слів, які завдяки йому увійшли у вжиток, як-от: hastlist — «швидкий розум», betewîp — «жінка, що молиться», buochlein — «книжечка», bûgeræte — «будівельний інструмент», erbeminne — «власна любов», hûbensmit — «гостроверхий шолом». Певна частина лексики має біблійний відтінок: lastermære — «відома погана звичка», lebesite — «життєвий звичай», herzegalle — «приховане в серці зло», herzequale — «сердечна му́ка».
Сприйняття
Література
Поему «Трістан» за її мелодійність і плавність високо цінували сучасники автора. Про це свідчать спроби закінчити твір. Зокрема, за цю справу брались (його спроба суха і далека від краси оригіналу) та (виразно краща версія).
Ульріх фон Тюргейм дав таку характеристику поетової творчості:
У свої дні Готфрід показав своїм талантом, що він справжній митець. Його поема показує нам ретельно продуману розповідь. Вона добре оздоблена та довершена; якщо розумно обміркувати це питання, жодна інша поема не є настільки блискуче написаною. Оригінальний текст (нім.)er (Gottfried) hât sîner tage stunde
der ez wiget mit wîser kür
mit künste erzeiget wol dar an:
er was ein küstrîcher man.
uns zeiget sîn getihte
vil künstliche geschlihte
ez ist eben unde ganz
kein getihte an sprüchen ist sô glanz
daz ez von künste gê der vür
Музика
Ріхард Вагнер створив свою оперу «Трістан та Ізольда» на основі Готфрідового «Трістана». Однак композитор взяв з поеми лише драматичне ядро, зосередивши свою увагу на трьох великих сценах (любовний напій, викриття коханців, смерть) і вилучивши епізоди про дитинство Трістана, його перебування при дворі свого дядька, короля Марка, та розповідь про Ізольду Білоруку.
Переклади
Серед перекладів німецькою мовою: видання Гаґена (1819), Ґольтера (1888), Бештайна (1890); чудовий переклад сучасною німецькою з коментарями (1877).
Уривок «Трістана», використавши переклад Вільгельма Герца, українською переклав Олекса Веретенченко.
Деякі фрагменти російською мовою переклали Костянтин Богатирьов і Дмитро Минаєв.
Ушанування пам'яті
- На фасаді Національної університетської бібліотеки в Страсбурзі, збудованої наприкінці XIX століття, поміщено медальйон із зображенням Готфріда Страсбурзького.
- Іменем Готфріда Страсбурзького названо вулиці у Страсбурзі та Вольфрамсі-Ешенбаху.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Качуровський І. В., 2005, с. 309.
- Merriam-Webster, 1995, с. 481.
- Emmerson, R. K., & Clayton-Emmerson, S., 2005, с. 261.
- Рихло П. В., 1995, с. 18.
- Качуровський І. В., 2005, с. 293.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
- Hasty, W., 2003, с. 3.
- D. Nutt, 1907, с. Introduction.
- Emmerson, R. K., & Clayton-Emmerson, S., 2005, с. 262.
- Hugo Kuhn. Gottfried von Straßburg. // Neue Deutsche Biographie. — Berlin: Duncker & Humblot, 1964 та том VI, с. 672–676.
- Бойко Ю., Соболевська Г., 2013, с. 28.
- Hasty, W., 2003, с. 10.
- Переклад Олекси Веретенченка
- Нѣмецкіе поэты въ біографіяхъ и образцахъ, 1877.
- Лисейко Л. В., 2013, с. 59.
- Лисейко Л. В., 2013, с. 60.
- Ulrich von Türheim «Tristân» (6-14)
- Рихло П. В., 1995, с. 18-21.
- Литературная энциклопедия[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2016. Процитовано 19 березня 2016.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Serge Dufour, Les Statues de Strasbourg, Coprur, Strasbourg, 1992, с. 12.
Посилання
- Ґотфрід Страсбурзький // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| У Вікіджерелах є Готфрід Страсбурзький (нім.) |
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Готфрід Страсбурзький (нім.) |
- Переклад «Трістана» англійською(англ.)
- Готфрид Страсбургский (перевел Дмитрий Минаев) [ 24 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- (рос.)
- Готфрид Страсбургский / Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Мінезанг Готфріда у Манесському кодексі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](нім.)
- Ein Minnelied Gottfrieds von Straßburg (Zuschreibung an Gottfried jedoch zweifelhaft): «Diu zît ist wunneclich» (MFKS 129 = KLD 16.[III)] [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Праці Готфріда Страсбурзького на Internet Archive(нім.) (англ.)
- Hugo Kuhn. Gottfried von Straßburg. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1964, Band 6, S. 672–676 (Digitalisat).
Література та джерела
- Качуровський І. В. Ґенерика і архітектоніка. — К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005. — Т. 1. Література європейського Середньовіччя. — 382 с. — .
- Лисейко Л. В. Нормування німецької мови періоду середньовіччя // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Сер. : Філологія. Мовознавство. — 2013. — Т. 216, вип. 204. — С. 58-62.
- Рихло П. В. Німецькі драматичні інтерпретації легенди про Трістана та Ізольду // Питання літературознавства, (2). — 1995. — С. 16-30.
- Бойко Ю., Соболевська Г. ЛИЦАРСЬКИЙ РОМАН «ТРІСТАН ТА ІЗОЛЬДА»: СВОЄРІДНІСТЬ ОБРАЗНОЇ СИСТЕМИ // Полілог, (1). — 2013. — С. 26-34.
- Михайлов А. Д. История легенды о Тристане и Изольде // Легенда о Тристане и Изольде : ( )[рос.] : антологія / Изд. подг. А. Д. Михайлов. — М. : Наука, 1976. — С. 623—697. — 736 с. — (Литературные памятники). — 50 000 екз.
- Нѣмецкіе поэты въ біографіяхъ и образцахъ. — Санктпетербургъ : Подъ редакціей Н. В. Гербеля, 1877. — 664 с.
- Hasty, Will. A companion to Gottfried von Strassburg's "Tristan". — Camden House, 2003. — 328 p. — .
- Gottfried von Straßburg. The story of Tristan and Iseult. — London : D. Nutt, 1907. — Т. 1. — 128 p.
- Emmerson, R. K., & Clayton-Emmerson, S. Key figures in medieval Europe: an encyclopedia. — Taylor & Francis, 2005. — 784 p. — .
- Merriam-Webster's encyclopedia of literature. — Merriam-Webster, 1995. — 1248 p. — .
- Obermeyer, J. The French Element in the Tristan of Gottfried of Strasbourg. — Grinsven, 1920. — 78 p.
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Gotfrid StrasburzkijGottfried von StrassburgZobrazhennya z Manesskogo Kodeksu Persha chvert XIV stolittya Narodivsya1165 abo 1180 Strasburg Lotaringiya Svyashenna Rimska imperiyaPomer1215 1215 KrayinaNimechchinaDiyalnistpoetMova tvorivnimeckaRoki aktivnosti12 stolittya 1 13 stolittya 1 ZhanrLicarskij roman minezangMagnum opus Tristan Gotfrid Strasburzkij u Vikishovishi Go tfrid Stra sburzkij nim Gottfried von Strassburg 1165 1180 Strasburg gercogstvo Lotaringiya Svyashenna Rimska imperiya blizko 1215 odin iz najvidatnishih poetiv nimeckogo serednovichchya Suchasnik Gartmana fon Aue Volframa fon Eshenbaha ta Valtera fon der Fogelvejde Gotfrid ye avtorom najpoetichnishoyi ta oshlyahetnenoyi verhnoserednonimeckoyi obrobki syuzhetu pro Tristana ta Izoldu 1210 rik yaku vin zdijsniv na osnovi odnojmennoyi poemi anglo normanskogo truvera Tomasa Britanskogo 1160 1170 roki Takozh buv minezingerom kilka pisen zbereglosya u Manesskomu kodeksi Velikomu Gajdelberzkomu pisenniku Opera Riharda Vagnera Tristan ta Izolda 1859 rik bazuyetsya na Gotfridovomu varianti istoriyi ZhittyepisPro zhittya Gotfrida Strasburzkogo vidomo duzhe malo Tochni dati jogo narodzhennya i smerti ne vstanovleni Jmovirno sho poet buv rodom iz Elzasu Na korist pripushennya pro tisnij zv yazok Gotfrida zi Strasburgom svidchat elzaski j alemanski dialektizmi v rannih tvorah poeta Vin buv odnim iz najosvichenishim poetiv nimeckogo serednovichchya Pro visokij osvitnij riven Gotfrida Strasburzkogo svidchit te sho piznishi poeti nazivali jogo ne gerom nim Herr tobto panom uzvichayenim titulom dlya todishnogo licarya a majstrom nim Meister lat magister artium magistr mistectv Gotfrid chudovo znav latinu ta francuzku movu a takozh buv oznajomlenij z antichnoyu literaturnoyu tradiciyeyu zokrema z tvorchistyu Ovidiya ta Vergiliya Okrim triviumu gramatika ritorika dialektika Gotfrid znavsya j na teologiyi filosofiyi yurisprudenciyi ta mislivskomu mistectvi Na pidstavi cogo mozhna pripustiti sho Gotfrid buv skorishe klirikom lat Clericus nizh licarem nim Ritter Gotfrid perebrav na sebe rol literaturnogo kritika V odnomu z pasazhiv Tristana yakij nazivayut literaturnim oglyadom nim Dichterschau vin harakterizuye tvorchist suchasnih literatoriv Zokrema vin visoko cinuye tvorchist Gartmana fon Aue hvalit chisti j prozori krishtalevi slova avtora j vismiyuye nezrozumilij stil Volframa fon Eshenbaha stverdzhuye sho neyasnosti u tvorah cogo avtora mav bi vitlumachiti komentator Prolog do Tristana ye akrostihom Pershi bukvi strof skladayutsya u viraz GDIETERICHTI Vvazhayetsya sho Diterih Dieterich buv pokrovitelem Gotfrida G ce skorochennya do imeni poeta abo zh imovirnogo Diterihovogo grafskogo titulu nim Graf graf a TI oznachaye Tristan ta Izolda TristanDokladnishe Zagalni vidomosti Fragment manuskriptu Tristana 1323 roku zberigayetsya v istorichnomu arhivi v Kelni Kurtuaznij epos Tristan nim Tristan datuyetsya 1210 rokom na pidstavi togo sho v poemi zgadano vzhe todi pokijnih poetiv Genriha fon Feldeke ta a takozh zhivih todishnih poetiv Gartmana fon Aue Valtera fon der Fogelvejde ta Ce nezavershenij licarskij roman sho skladayetsya z 19 548 rimovanih strof U nomu Gotfrid ne vidtvoryuye suvoroyi prostoti ta poeziyi davnogo kohannya a znachno oshlyahetnyuye jogo zmalovuyuchi pishnij pobut licarskoyi epohi Avtor tyazhiye do zobrazhennya radshe pridvornogo zhittya licariv nizh mandrivnogo spovnenogo poshukami prigod Za osnovu svogo Tristana Gotfrid Strasburzkij vzyav versiyu istoriyi Tomasa Britanskogo Paul Shah duzhe chitko viznachiv riznicyu mizh cimi poetami Yaksho mozhna skazati sho Tomas ochistiv ta racionalizuvav chasto grubu ta nestrimno pristrasnu istoriyu pro Tristana ta Izoldu to Gotfridu Strasburzkomu varto viddati nalezhne za te sho vin oduhotvoriv yiyi ta svoyeyu formalnoyu artistichnistyu peretvoriv yiyi na velichnu poemu vinyatkovoyi krasiOriginalnij tekst angl If Thomas can be said to have refined and rationalized the ofttimes uncouth and fiercely passionate Tristan story Gottfried von Strassburg must be credited with having spiritualized it and through his formal artistry with having marvelously transmuted it into a magnificent poem of surpassing beauty Syuzhet Korol Lajonesu Rivalen gine na vijni Nevdovzi jogo vdova Blanshefler narodzhuye sina i pomiraye ne zumivshi perezhiti vtratu kohanogo cholovika Shob uniknuti napadu korolya Morgana pri dvori rozpuskayut chutku pro te sho ditina narodilasya mertvoyu j tayemno viddayut yiyi na vihovannya do marshala Rualya li Fuatenana virnogo korolivskogo vasala zhinka yakogo vidaye novonarodzhenogo za svoye ditya Zvati hlopchika Tristanom fr triste sum Nazvani batki dayut jomu chudove licarske vihovannya v chotirnadcyatirichnomu vici vin uzhe znaye kilka mov vmiye grati na lyutni j znayetsya na mislivskomu mistectvi Koli Izolda i Tristan Lyubovnij vipili durman Vraz neba j morya beregi V imli hitnulis navkrugi Lyubov lovchiha vsih serdec V sercya pronikla yak norec I navit skoreni sami Todi nezchulisya v pitmi Koli rozviyali vitri Yiyi zvityazhni prapori Tak sporidnilisya zlilis Ti sho buli chuzhi kolis Minuvsya yihnij dovgij spir Ponyav Izoldu vladnij mir I znikla yak omana Vidraza do Tristana Tristan Zgodom yunaka vikradayut norvezki kupci Pislya togo yak yihnye sudno zaznalo korabletroshi vin potraplyaye do Kornuolu de pravit korol Mark Pokazavshi vse svoye vminnya Tristan shvidko staye ulyublencem korolya Rual li Fuatenan virnij vasal Tristana uprodovzh troh rokiv napoleglivo shukaye svogo pana j natraplyaye na jogo slid Tristan vpiznaye Rualya hocha toj odyagnenij yak zhebrak Rual rozpovidaye korolyu istoriyu svogo pana i tak staye vidomo sho Tristan ye sinom sestri korolya Marka Bazhayuchi pomstitisya vbivci svogo batka korolyu Morganu Tristan zaruchayetsya pidtrimkoyu svogo dyadka virushaye voyuvati z Morganom i peremagaye Povernuvshis do dvoru korolya Marka Tristan zustrichayetsya z novim vorogom veletnem Moroldom yakij napav na korolivstvo jogo dyadka Pid chas gercyu Morold zranyuye Tristana ta vigukuye Mij mech otrujnij i vilikuvati tvoyu ranu mozhe tilki moya sestra Izolda koroleva Irlandiyi Ale Tristan zibravshi vsi svoyi sili v kulak taki peremagaye cogo voroga j zvilnyaye korolivstvo vid danini nakladenoyi irlandcyami Pered mertvim bratovim tilom Izolda ta yiyi cholovik Gurmun klyanutsya sho na kozhnogo hto priyide z Tristanovih krayiv do Irlandiyi chekatime kara na gorlo Rana Tristana daye pro sebe znati i vin virishuye shukati ryatunku v Izoldi Pereodyagnuvshis menestrelem ta pribuvshi do Irlandiyi Tristan zacharovuye Izoldu groyu na lyutni Koroleva zcilyaye jogo a korolivna sho takozh zvetsya Izoldoyu zakohuyetsya v nogo Tristan povertayetsya do dvoru Marka de sered pridvornih tochatsya superechki shodo togo hto uspadkuye tron bezditnogo korolya Nebizh radit dyadkovi odruzhitisya z krasuneyu Izoldoyu Mark pogodzhuyetsya j posilaye Tristana svatati princesu Pribuvshi v Irlandiyu vin diznayetsya sho korol Gurmun poobicyav viddati Izoldu tilki tomu hto vb ye drakona yakij plyundruye irlandski zemli Tristan vbivaye chudovisko ale vtomivshis vid bitvi nepritomniye j zav yazaye v boloti Cyu bitvu sposterigaye odin iz licariv sho poboyavsya piti na drakona Pobachivshi mertvogo zmiya vin rozrubuye jogo na shmatki ta povertayetsya do dvoru korolya de vidaye Tristaniv podvig za svij Izolda ne virit jomu i sama jde na misce gercyu de j znahodit zomlilogo Tristana Pri dvori diznayutsya jogo spravzhnye im ya a takozh te sho vin ye vbivceyu Morolda dyadka princesi Za peremogu nad drakonom korol ta koroleva probachayut Tristanu vbivstvo brata ta pogodzhuyutsya viddati ruku Izoldi Bilorukoyi korolyu Marku Tristan iz triumfom zabiraye princesu ale na korabli voni vipadkovo vipivayut lyubovnij trunok yakij prigotuvala matir Izoldi dlya majbutnih molodyat ta zakohuyutsya odin v odnogo Dali u ryadi epizodiv opisano borotbu pochuttya obov yazku z pristrastyu sho bushuye v molodih sercyah Visadivshis na bereg voni ne mozhut strimati svoyih pochuttiv navit pri dvori korolya za sho Mark j viganyaye yih za mezhi svoyih volodin Kohanci poselyayutsya v pusteli de shaslivo zhivut kilka rokiv Odnogo razu pid chas polyuvannya Mark vipadkovo natraplyaye na yihnyu obitel probachaye yim i zabiraye yih do svogo dvoru Tam zapidozreni v grihovnij povedinci voni virishuyut rozluchitisya Tristan virushaye v mandri ale niyak ne znahodit spokoyu Poema urivayetsya opisami jogo prigod MovaGotfrid Strasburzkij yak i jogo suchasniki Gartman fon Aue ta Volfram fon Eshenbah pisav serednoverhnonimeckoyu movoyu U tvorah cih troh poetiv ye znachna kilkist zapozichenoyi francuzkoyi leksiki Gotfrid zapozichuvav perevazhno fahovi termini v galuzyah muziki poeziyi ta mislivstva zvichnih pridvornih zanyat Ce zokrema taki francuzki slova pasturele pastoral fabele fabula schanson pisnya melodie melodiya koppeln ob yednuvati furkie rozdvoyennya ta inshi U Gotfridovij poemi Tristan ye bagato sliv yaki zavdyaki jomu uvijshli u vzhitok yak ot hastlist shvidkij rozum betewip zhinka sho molitsya buochlein knizhechka bugeraete budivelnij instrument erbeminne vlasna lyubov hubensmit gostroverhij sholom Pevna chastina leksiki maye biblijnij vidtinok lastermaere vidoma pogana zvichka lebesite zhittyevij zvichaj herzegalle prihovane v serci zlo herzequale serdechna mu ka SprijnyattyaFragment manuskriptu poemi Tristan 1240 rik Literatura Poemu Tristan za yiyi melodijnist i plavnist visoko cinuvali suchasniki avtora Pro ce svidchat sprobi zakinchiti tvir Zokrema za cyu spravu bralis jogo sproba suha i daleka vid krasi originalu ta virazno krasha versiya Ulrih fon Tyurgejm dav taku harakteristiku poetovoyi tvorchosti U svoyi dni Gotfrid pokazav svoyim talantom sho vin spravzhnij mitec Jogo poema pokazuye nam retelno produmanu rozpovid Vona dobre ozdoblena ta dovershena yaksho rozumno obmirkuvati ce pitannya zhodna insha poema ne ye nastilki bliskuche napisanoyu Originalnij tekst nim er Gottfried hat siner tage stunde mit kunste erzeiget wol dar an er was ein kustricher man uns zeiget sin getihte vil kunstliche geschlihte ez ist eben unde ganz kein getihte an spruchen ist so glanz daz ez von kunste ge der vur der ez wiget mit wiser kur Muzika Rihard Vagner stvoriv svoyu operu Tristan ta Izolda na osnovi Gotfridovogo Tristana Odnak kompozitor vzyav z poemi lishe dramatichne yadro zoseredivshi svoyu uvagu na troh velikih scenah lyubovnij napij vikrittya kohanciv smert i viluchivshi epizodi pro ditinstvo Tristana jogo perebuvannya pri dvori svogo dyadka korolya Marka ta rozpovid pro Izoldu Biloruku Perekladi Sered perekladiv nimeckoyu movoyu vidannya Gagena 1819 Goltera 1888 Beshtajna 1890 chudovij pereklad suchasnoyu nimeckoyu z komentaryami 1877 Urivok Tristana vikoristavshi pereklad Vilgelma Gerca ukrayinskoyu pereklav Oleksa Veretenchenko Deyaki fragmenti rosijskoyu movoyu pereklali Kostyantin Bogatirov i Dmitro Minayev Ushanuvannya pam yatiNa fasadi Nacionalnoyi universitetskoyi biblioteki v Strasburzi zbudovanoyi naprikinci XIX stolittya pomisheno medaljon iz zobrazhennyam Gotfrida Strasburzkogo Imenem Gotfrida Strasburzkogo nazvano vulici u Strasburzi ta Volframsi Eshenbahu PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Kachurovskij I V 2005 s 309 Merriam Webster 1995 s 481 Emmerson R K amp Clayton Emmerson S 2005 s 261 Rihlo P V 1995 s 18 Kachurovskij I V 2005 s 293 Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 19 bereznya 2016 Hasty W 2003 s 3 D Nutt 1907 s Introduction Emmerson R K amp Clayton Emmerson S 2005 s 262 Hugo Kuhn Gottfried von Strassburg Neue Deutsche Biographie Berlin Duncker amp Humblot 1964 ta tom VI s 672 676 Bojko Yu Sobolevska G 2013 s 28 Hasty W 2003 s 10 Pereklad Oleksi Veretenchenka Nѣmeckie poety v biografiyah i obrazcah 1877 Lisejko L V 2013 s 59 Lisejko L V 2013 s 60 Ulrich von Turheim Tristan 6 14 Rihlo P V 1995 s 18 21 Literaturnaya enciklopediya nedostupne posilannya Arhiv originalu za 31 serpnya 2016 Procitovano 19 bereznya 2016 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Serge Dufour Les Statues de Strasbourg Coprur Strasbourg 1992 s 12 PosilannyaGotfrid Strasburzkij Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 U Vikidzherelah ye Gotfrid Strasburzkij nim Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Gotfrid Strasburzkij nim Pereklad Tristana anglijskoyu angl Gotfrid Strasburgskij perevel Dmitrij Minaev 24 bereznya 2016 u Wayback Machine ros ros Gotfrid Strasburgskij Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona 23 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Minezang Gotfrida u Manesskomu kodeksi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine nim Ein Minnelied Gottfrieds von Strassburg Zuschreibung an Gottfried jedoch zweifelhaft Diu zit ist wunneclich MFKS 129 KLD 16 III 21 veresnya 2016 u Wayback Machine nim Praci Gotfrida Strasburzkogo na Internet Archive nim angl Hugo Kuhn Gottfried von Strassburg Neue Deutsche Biographie Berlin 1964 Band 6 S 672 676 Digitalisat Literatura ta dzherelaKachurovskij I V Generika i arhitektonika K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2005 T 1 Literatura yevropejskogo Serednovichchya 382 s ISBN 978 966 518 329 7 Lisejko L V Normuvannya nimeckoyi movi periodu serednovichchya Naukovi praci Chornomorskogo derzhavnogo universitetu imeni Petra Mogili kompleksu Kiyevo Mogilyanska akademiya Ser Filologiya Movoznavstvo 2013 T 216 vip 204 S 58 62 Rihlo P V Nimecki dramatichni interpretaciyi legendi pro Tristana ta Izoldu Pitannya literaturoznavstva 2 1995 S 16 30 Bojko Yu Sobolevska G LICARSKIJ ROMAN TRISTAN TA IZOLDA SVOYeRIDNIST OBRAZNOYi SISTEMI Polilog 1 2013 S 26 34 Mihajlov A D Istoriya legendy o Tristane i Izolde Legenda o Tristane i Izolde ros antologiya Izd podg A D Mihajlov M Nauka 1976 S 623 697 736 s Literaturnye pamyatniki 50 000 ekz Nѣmeckie poety v biografiyah i obrazcah Sanktpeterburg Pod redakciej N V Gerbelya 1877 664 s Hasty Will A companion to Gottfried von Strassburg s Tristan Camden House 2003 328 p ISBN 1 57113 203 1 Gottfried von Strassburg The story of Tristan and Iseult London D Nutt 1907 T 1 128 p Emmerson R K amp Clayton Emmerson S Key figures in medieval Europe an encyclopedia Taylor amp Francis 2005 784 p ISBN 978 0415973854 Merriam Webster s encyclopedia of literature Merriam Webster 1995 1248 p ISBN 978 0877790426 Obermeyer J The French Element in the Tristan of Gottfried of Strasbourg Grinsven 1920 78 p Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi