Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Австрійська література і Тарас Шевченко — поширення творів Тараса Шевченка в Австрії органічно пов'язане з перекладанням їх та критичним осмисленням літературної спадщини українського поета в німецькій літературі. Публікації в австрійських виданнях сприяли поширенню творів Шевченка не лише в Австрії, а й у Німеччині. В свою чергу переклади, що з'являлися в Німеччині, виконули ту саму функцію і в Австрії.
Роль українських письменників
В процесі перекладання та критичного тлумачення творів Шевченка в австрійській та німецькій літературах важлива роль належала український письменникам. які жили в Галичині й Буковині, що до 1918 року входили до складу Австро-Угорщини. Поширенню спадщини Шевченка на цій території сприяли Іван Франко, Юрій Федькович, П. Скобельський, Сергій Шпойнаровський, О. Попович, С. Яричевський та інші. Належачи до української літератури, переклади й дослідження українських авторів безпосередньо стосуються й названих літератур.
Шевченка в репрезентовано перекладами (в окремих виданнях, каталогах, періодиці тощо), статтями в енциклопедичних виданнях, літературно-критичними нарисами, рецензіями та розвідками.
Перекладання і літературна критика в 19 столітті
Початок перекладанню і літературно-критичному осмисленню творчості Тараса Шевченка в австрійській літературі поклав Й.-Г. Обріст своєю книжкою «Тарас Григорович Шевченко — малоросійський поет» (Чернівці, 1870), де вміщено критично-бібліографічний нарис про поета і переклади його 14 творів. Книжка викликала зацікавленість творчістю Тараса Шевченка і протягом декількох десятиліть була тут єдиним основним джерелом інформації читачів про українського поета, стимулювала до перекладання та дослідження його поезії німецькою мовою.
Значна роль у популяризації творів Тараса Шевченка в німецькомовних країнах в 70-их-80-их рр. належала К.-Е. Францозу — авторові ґрунтовної розвідки «Малоросіяни і їхній співець» у збірці «Від Дону до Дунаю» (Лейпціг, 1878) та статей у періодичних виданнях. Він розглядав творчість українського поета у зв'язку з розвитком української літератури, ставив Шевченка в один ряд з іншими визначними слов'янськими поетами — А. Міцкевичем, І. Тургенєвим і Л. Толстим, підкреслював його значення для світової літератури. Праці К. Е. Францоза, незважаючи на окремі хибні твердження не втратили свого історико-літературного значення. В той час твори Шевченка перекладали К.-Е. Францоз та .
Австрійська література і Тарас Шевченко на початку 20 століття
На початку XX століття інтерес до творчості Тараса Шевченка в австрійській літературі пожвавився. Його поезією зацікавився Р. М. Рільке, який, подорожуючи Росією і Україною, 18 червня 1900 відвідав могилу Тараса Шевченка, а 13 серпня 1900 року придбав у Петербурзі збірку творів Шевченка у перекладі І. Бєлоусова.
В 1904—1906 рр. в Чернівцях вийшли «Вибрані поезії» Шевченка в перекладі Сергія Шпойнаровського. Деякі з них передруковано в австрійських періодичних виданнях. Певну роль у популяризації творів поета в Австро-Угорщині відіграв віденський ліберальний журнал «Ruthenische revue» (1903—1905), що 1906—1916 виходив під назвою «Ukrainische Rundschau» («Український огляд»). На його сторінках опубліковано багато перекладів Шевченкових творів, статей і досліджень про нього. Зокрема тут надруковано переклади Шевченка В. Горошовського, В. Фішера, та Івана Франка. В 1914 році було видано спеціальний ювілейний номер журналу (№ 3-4), присвячений Шевченкові. Цей номер вийшов тоді й окремим збірником під назвою «Тарас Шевченко — найбільший поет України». Найціннішою із статей збірника є «Присвята» І. Франка, в якій висвітлено творчість Шевченка з позицій революційно-демократичної критики. Опубліковані тут переклади А. — М. Боша, Ю. Віргінії, І. Франка, С. Шпойнаровського, Й.-Г. Обріста та О. Поповича і статті давали австрійському читачеві широке й загалом об'єктивне уявлення про українського поета.
Періодичні видання
Багато матеріалів про Шевченка опублікувала газета «Slavicshes Tagblatt» («Слов'янська щоденна газета») — номер за 10 березня 1911 року був присвячений пам'яті поета. Протягом 1914—1916 в австрійських періодичних виданнях — газеті «Ukrainische Nachrichten» («Український вісник») та інші — надруковано 30 віршів і поем Шевченка. Серед творів: «Заповіт», «Кавказ», «Мені однаково, чи буду» тощо. Деякі публікації про Шевченка, що з'явилися на сторінках австрійської періодичної преси під час Першої Світової Війни, мали наскрізь тенденційний характер, давали викривлене тлумачення творчості українського поета.
«Тарас Шевченко. Життя українського поета»
Важливим надбанням німецької шевченкіани є праця шведського славіста Альфреда Єнсена «Тарас Шевченко. Життя українського поета» (Відень, 1916). Книжка викликала широкий резонанс у тодішній австрійській і німецькій пресі, послужила дальшим поштовхом для досліджень творчості українського поета.
Вшанування пам'яті Тараса Шевченка в Австрії
Передова австрійська громадськість взяла участь у вшануванні 100-річчя з дня смерті і 150-річчя з дня народження Шевченка. У Відні, Лінці та інших містах Австрії проведено урочисті вечори, де демонстувався фільм «Тарас Шевченко», організовано виставки. Шевченківські вечори влаштовувало Австрійсько-радянське товариство дружби, на одному з яких з доповіддю про Шевченка виступив професор Віденського університету Г. Вітрценс. У журналі «Wiener slawistisches Jahrbuch» («Віденський славістичний щорічник», 1962, т. 9) він вмістив статтю про Шевченка. В Австрії жив та працював перекладач творів Шевченка Ґуго Гупперт.
Див. також
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: File:Taras Schewtschenko. Ein ukrainisches Dichterleben. Von Alfred Jensen (1916).djvu |
- Погребенник Я. М. Австрійська література і Т. Г. Шевченко // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 19—20.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstrijska literatura i Taras Shevchenko poshirennya tvoriv Tarasa Shevchenka v Avstriyi organichno pov yazane z perekladannyam yih ta kritichnim osmislennyam literaturnoyi spadshini ukrayinskogo poeta v nimeckij literaturi Publikaciyi v avstrijskih vidannyah spriyali poshirennyu tvoriv Shevchenka ne lishe v Avstriyi a j u Nimechchini V svoyu chergu perekladi sho z yavlyalisya v Nimechchini vikonuli tu samu funkciyu i v Avstriyi Rol ukrayinskih pismennikivV procesi perekladannya ta kritichnogo tlumachennya tvoriv Shevchenka v avstrijskij ta nimeckij literaturah vazhliva rol nalezhala ukrayinskij pismennikam yaki zhili v Galichini j Bukovini sho do 1918 roku vhodili do skladu Avstro Ugorshini Poshirennyu spadshini Shevchenka na cij teritoriyi spriyali Ivan Franko Yurij Fedkovich P Skobelskij Sergij Shpojnarovskij O Popovich S Yarichevskij ta inshi Nalezhachi do ukrayinskoyi literaturi perekladi j doslidzhennya ukrayinskih avtoriv bezposeredno stosuyutsya j nazvanih literatur Shevchenka v reprezentovano perekladami v okremih vidannyah katalogah periodici tosho stattyami v enciklopedichnih vidannyah literaturno kritichnimi narisami recenziyami ta rozvidkami Perekladannya i literaturna kritika v 19 stolittiPochatok perekladannyu i literaturno kritichnomu osmislennyu tvorchosti Tarasa Shevchenka v avstrijskij literaturi poklav J G Obrist svoyeyu knizhkoyu Taras Grigorovich Shevchenko malorosijskij poet Chernivci 1870 de vmisheno kritichno bibliografichnij naris pro poeta i perekladi jogo 14 tvoriv Knizhka viklikala zacikavlenist tvorchistyu Tarasa Shevchenka i protyagom dekilkoh desyatilit bula tut yedinim osnovnim dzherelom informaciyi chitachiv pro ukrayinskogo poeta stimulyuvala do perekladannya ta doslidzhennya jogo poeziyi nimeckoyu movoyu Znachna rol u populyarizaciyi tvoriv Tarasa Shevchenka v nimeckomovnih krayinah v 70 ih 80 ih rr nalezhala K E Francozu avtorovi gruntovnoyi rozvidki Malorosiyani i yihnij spivec u zbirci Vid Donu do Dunayu Lejpcig 1878 ta statej u periodichnih vidannyah Vin rozglyadav tvorchist ukrayinskogo poeta u zv yazku z rozvitkom ukrayinskoyi literaturi staviv Shevchenka v odin ryad z inshimi viznachnimi slov yanskimi poetami A Mickevichem I Turgenyevim i L Tolstim pidkreslyuvav jogo znachennya dlya svitovoyi literaturi Praci K E Francoza nezvazhayuchi na okremi hibni tverdzhennya ne vtratili svogo istoriko literaturnogo znachennya V toj chas tvori Shevchenka perekladali K E Francoz ta Avstrijska literatura i Taras Shevchenko na pochatku 20 stolittyaNa pochatku XX stolittya interes do tvorchosti Tarasa Shevchenka v avstrijskij literaturi pozhvavivsya Jogo poeziyeyu zacikavivsya R M Rilke yakij podorozhuyuchi Rosiyeyu i Ukrayinoyu 18 chervnya 1900 vidvidav mogilu Tarasa Shevchenka a 13 serpnya 1900 roku pridbav u Peterburzi zbirku tvoriv Shevchenka u perekladi I Byelousova V 1904 1906 rr v Chernivcyah vijshli Vibrani poeziyi Shevchenka v perekladi Sergiya Shpojnarovskogo Deyaki z nih peredrukovano v avstrijskih periodichnih vidannyah Pevnu rol u populyarizaciyi tvoriv poeta v Avstro Ugorshini vidigrav videnskij liberalnij zhurnal Ruthenische revue 1903 1905 sho 1906 1916 vihodiv pid nazvoyu Ukrainische Rundschau Ukrayinskij oglyad Na jogo storinkah opublikovano bagato perekladiv Shevchenkovih tvoriv statej i doslidzhen pro nogo Zokrema tut nadrukovano perekladi Shevchenka V Goroshovskogo V Fishera ta Ivana Franka V 1914 roci bulo vidano specialnij yuvilejnij nomer zhurnalu 3 4 prisvyachenij Shevchenkovi Cej nomer vijshov todi j okremim zbirnikom pid nazvoyu Taras Shevchenko najbilshij poet Ukrayini Najcinnishoyu iz statej zbirnika ye Prisvyata I Franka v yakij visvitleno tvorchist Shevchenka z pozicij revolyucijno demokratichnoyi kritiki Opublikovani tut perekladi A M Bosha Yu Virginiyi I Franka S Shpojnarovskogo J G Obrista ta O Popovicha i statti davali avstrijskomu chitachevi shiroke j zagalom ob yektivne uyavlennya pro ukrayinskogo poeta Periodichni vidannyaBagato materialiv pro Shevchenka opublikuvala gazeta Slavicshes Tagblatt Slov yanska shodenna gazeta nomer za 10 bereznya 1911 roku buv prisvyachenij pam yati poeta Protyagom 1914 1916 v avstrijskih periodichnih vidannyah gazeti Ukrainische Nachrichten Ukrayinskij visnik ta inshi nadrukovano 30 virshiv i poem Shevchenka Sered tvoriv Zapovit Kavkaz Meni odnakovo chi budu tosho Deyaki publikaciyi pro Shevchenka sho z yavilisya na storinkah avstrijskoyi periodichnoyi presi pid chas Pershoyi Svitovoyi Vijni mali naskriz tendencijnij harakter davali vikrivlene tlumachennya tvorchosti ukrayinskogo poeta Taras Shevchenko Zhittya ukrayinskogo poeta Vazhlivim nadbannyam nimeckoyi shevchenkiani ye pracya shvedskogo slavista Alfreda Yensena Taras Shevchenko Zhittya ukrayinskogo poeta Viden 1916 Knizhka viklikala shirokij rezonans u todishnij avstrijskij i nimeckij presi posluzhila dalshim poshtovhom dlya doslidzhen tvorchosti ukrayinskogo poeta Vshanuvannya pam yati Tarasa Shevchenka v AvstriyiPeredova avstrijska gromadskist vzyala uchast u vshanuvanni 100 richchya z dnya smerti i 150 richchya z dnya narodzhennya Shevchenka U Vidni Linci ta inshih mistah Avstriyi provedeno urochisti vechori de demonstuvavsya film Taras Shevchenko organizovano vistavki Shevchenkivski vechori vlashtovuvalo Avstrijsko radyanske tovaristvo druzhbi na odnomu z yakih z dopoviddyu pro Shevchenka vistupiv profesor Videnskogo universitetu G Vitrcens U zhurnali Wiener slawistisches Jahrbuch Videnskij slavistichnij shorichnik 1962 t 9 vin vmistiv stattyu pro Shevchenka V Avstriyi zhiv ta pracyuvav perekladach tvoriv Shevchenka Gugo Guppert Div takozhUkrayinska shkola v avstrijskij literaturiLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu File Taras Schewtschenko Ein ukrainisches Dichterleben Von Alfred Jensen 1916 djvu Pogrebennik Ya M Avstrijska literatura i T G Shevchenko Shevchenkivskij slovnik Tom 1 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1976 S 19 20