Пушкін Олександр Сергійович | ||||
---|---|---|---|---|
Пушкин Александр Сергеевич | ||||
Олександр Пушкін, портрет роботи О. А. Кіпренського | ||||
Псевдонім | Олександр НКШП, Іван Петрович Бєлкін, Феофілакт Косічкін (журнальний), P., Ст. Арз. (Старий Арзамасець), А. Б. | |||
Народився | 26 травня (6 червня) 1799[1][3] Москва, Російська імперія[1][…] | |||
Помер | 29 січня (10 лютого) 1837[1][3] (37 років) Санкт-Петербург, Російська імперія[1][5][…] ·вогнепальне поранення | |||
Поховання | d[7] | |||
Громадянство | Російська імперія | |||
Національність | росіянин | |||
Діяльність | поет, прозаїк, драматург | |||
Сфера роботи | d, драматургія, переклад і критика | |||
Alma mater | Імператорський Царськосільський ліцей (1 (13) червня 1817) | |||
Мова творів | російська, французька | |||
Роки активності | 1813—1837 | |||
Напрямок | романтизм, реалізм | |||
Жанр | Вірші, повісті, поеми, роман в віршах, драми, казки | |||
Magnum opus | Євгеній Онєгін | |||
Членство | Арзамас (гурток) і d | |||
Конфесія | православ'я | |||
Батько | Сергій Пушкін | |||
Мати | Надія Пушкіна | |||
Брати, сестри | d і Лев Сергійович Пушкін | |||
У шлюбі з | Наталія Гончарова | |||
Діти | Марія Гартунг | |||
Автограф | ||||
Сайт: pushkinmuseum.ru | ||||
| ||||
Пушкін Олександр Сергійович у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Олекса́ндр Сергі́йович Пу́шкін (рос. Алекса́ндр Серге́евич Пу́шкин; 26 травня (6 червня) 1799, Москва, Російська імперія — 29 січня (10 лютого) 1837, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський поет, драматург і прозаїк, який заклав основи російського реалістичного напряму, критик і теоретик літератури, історик, публіцист; один з найавторитетніших літературних діячів першої третини XIX століття в Росії.
Ще за життя Пушкіна склалася його репутація найбільшого національного російського поета. Пушкін вважається основоположником сучасної російської літературної мови.
Біографія
Походження
Походження Пушкіна йде від розгалуженого нетитулованого дворянського роду , який бере початок за генеалогічною легендою від «чоловіка чесного» (рос. «мужа честного») . Пушкін неодноразово писав про свій родовід у віршах і прозі; він бачив у своїх предках зразок справжньої «аристократії», стародавнього роду, що чесно служив вітчизні, але не здобув прихильності правителів і «гнаного». Не раз він звертався (зокрема в художній формі) і до образу свого прадіда по матері — африканця Абрама Петровича Ганнібала, який став слугою і вихованцем Петра I, а потім військовим інженером і генералом.
Дід по батькові — артилерії полковник, гвардії капітан. Батько — Сергій Львович Пушкін (1767—1848), світський дотепник та поет-аматор. Мати Пушкіна — Надія Осипівна (1775—1836), внучка Ганнібала. Дядько по батькові, (1766—1830), був відомим поетом з кола Карамзіна. З дітей Сергія Львовича та Надії Осипівни, крім Олександра, вижили донька (в шлюбі Павлищева, 1797—1868) і син Лев (1805—1852).
Дитинство
Пушкін народився 26 травня (6 червня) 1799 року в Москві, в Німецькій слободі. У метричній книзі на дату 8 (19) червня 1799 року, серед інших, міститься такий запис:
«Травня 27. У дворі колезького реєстратора Івана Васильова Скварцова у мешканця його майора Сергія Львовича Пушкіна народився син Олександр. Хрещений червня 8 дня. Воспріємник граф Артемій Іванович Воронцов, кума мати зазначеного Сергія Пушкіна вдова Ольга Василівна Пушкіна»Оригінальний текст (рос.)«Мая 27. Во дворе колежского регистратора Ивана Васильева Скварцова у жильца его Моёра Сергия Львовича Пушкина родился сын Александр. Крещён июня 8 дня. Восприемник граф Артемий Иванович Воронцов, кума мать означенного Сергия Пушкина вдова Ольга Васильевна Пушкина»
Нянею Олександра була Аріна Родіонівна, до якої він на все життя зберіг зворушливе, любляче ставлення, присвятив їй вірші, багато разів згадував у листах. В ранньому дитинстві Олександр був товстою, незграбною, малорухливою і мовчазною дитиною. Все це приводило його мати у відчай, і вона «майже насильно водила його гуляти… змушувала бігати». Однак до семи років від огрядності і недолугості не залишилося і сліду, «він став жвавий і пустотливий».
Влітку батьки відвезли сина в , а потім до весни 1801 року сім'я жила в Петербурзі, у тещі — Марії Олексіївни Ганнібал (1745—1818, уродженої Пушкіної, з іншої гілки роду). У цей період цілком могла відбутися зустріч із Павлом I, про яку Пушкін пише в рядках «Бачив я трьох царів…».
Літні місяці 1805—1810 років майбутній поет зазвичай проводив у своєї бабусі по матері — тієї ж Марії Олексіївни, у підмосковному селі , поблизу Звенигороду. Ранні дитячі враження відбилися у перших дослідах пушкінських поем, написаних трохи пізніше («Чернець», 1813; «Бова», 1814), в ліцейських віршах «Послання до Юдіна» (1815), «Сон» (1816). Бабуся писала про свого онука наступне:
«Не знаю, що вийде з мого старшого онука. Хлопчик розумний і охочий до книжок, а вчиться погано, рідко коли урок свій здасть порядком; то його не розворушити, що не виженеш грати з дітьми, то раптом так розгорнеться і розходиться, що нічим його не стримаєш: з однієї крайності в іншу кидається, немає у нього середини»Оригінальний текст (рос.)«Не знаю, что выйдет из моего старшего внука. Мальчик умён и охотник до книжек, а учится плохо, редко когда урок свой сдаст порядком; то его не расшевелишь, не прогонишь играть с детьми, то вдруг так развернётся и расходится, что ничем его не уймёшь: из одной крайности в другую бросается, нет у него середины»
Юність
Шість років Пушкін провів у Царськосільському ліцеї, відкритому 19 жовтня 1811 року. Тут юний поет пережив події Французько-російської війни 1812 року. Тут вперше відкрився і був високо оцінений його поетичний дар. Спогади про роки, проведені в Ліцеї, про ліцейське братерство, назавжди залишилися в душі поета.
Серед ліцейських викладачів Пушкіна був професор моральних і політичних наук О. П. Куніцин, який навчався в Геттінгенському університеті та був близький до багатьох майбутніх декабристів. Пушкін на все життя зберіг вдячність Куніцину. Він — єдиний з ліцейських вчителів, до якого Пушкін неодноразово звертався у віршах.
У ліцейський період Пушкіним було створено багато віршованих творів. Його надихали французькі поети XVII—XVIII століть, з творчістю яких він познайомився в дитинстві, читаючи книги з бібліотеки батька. Улюблені поети і письменники молодого Пушкіна перераховані у вірші «Городок» (1815 року): Вольтер, Гомер, Вергілій, Т. Тассо, Лафонтен, , Крилов, Державін, Верж'є, , Парні, Расін, Мольєр, Фонвізін, , Озеров, Руссо, Карамзін, . У його ранній ліриці поєдналися традиції французького та російського класицизму. Вчителями Пушкіна-поета стали Батюшков, визнаний майстер «легкої поезії», і Жуковський, голова вітчизняного романтизму. Пушкінська лірика періоду 1813—1815 років пронизана мотивами швидкоплинності життя, яке диктувало спрагу насолоди радощами буття. З 1816 року, услід за Жуковським, він звертається до елегій, де розвиває характерні для цього жанру мотиви: нерозділеного кохання, закінчення молодості, згасання душі. Лірика Пушкіна ще наслідувальна, сповнена літературних умовностей і штампів, проте вже тоді поет-початківець вибирає свій, особливий шлях. Не замикаючись на камерній поезії, Пушкін звертався до тем більш складних, суспільно-значущих. (1814), що заслужили схвалення Державіна, — на початку 1815 року Пушкін читав вірш в його присутності, — присвячено подіям Французько-російської війни 1812 року. Вірш було опубліковано у 1815 році в журналі «Російський музеум» за повним підписом автора. А в пушкінському посланні «Ліцинію» критично зображене сучасне життя Росії, де в образі «улюбленця деспота» вказується Аракчеєв. Вже на початку свого творчого шляху він виявляв інтерес до російських письменників-сатириків минулого століття. Вплив Фонвізіна відчувається в сатиричній поемі Пушкіна «Тінь Фонвізіна» (1815); з творчістю Радищева пов'язані «Бова» (1814) і «Безвір'я».
У липні 1814 року Пушкін вперше був надрукований, він видавався в Москві в журналі . У тринадцятому номері був надрукований вірш «До друга-поета», підписаний псевдонімом «Олександр Н.к.ш.п.», звернений до Кюхельбекера.
Ще будучи вихованцем Ліцею, Пушкін увійшов до , що виступало проти рутини і архаїки в літературній справі, і взяв дієву участь у полеміці з об'єднанням «Бесіди аматорів російського слова», відстоював канони класицизму минулого століття. Залучений творчістю найбільш яскравих представників нового літературного напряму, Пушкін відчував у той час сильний вплив поезії Батюшкова, Жуковського, Давидова.. Останній спочатку імпонував Пушкіну темою бравого вояки, а після тим, що сам поет називав «крутінням вірша» — різкими змінами настрою, експресією, несподіваним сполученням образів. Пізніше Пушкін говорив, що, наслідуючи в молодості Давидову, «засвоїв собі його манеру назавжди». Багато ліцейських віршів Пушкіна навіяні лірикою Дениса Давидова: «Студенти, що бенкетують», «Козак», «Наїзники», «Вуса», «Спогад».
Молодість
З ліцею Пушкіна було випущено у червні 1817 року у чині колезького секретаря (10-го класу, за табелем про ранги) та назначено у Колегію закордонних справ, і 15 червня він склав присягу, підписавши бланк присяги імператору.
У цей час батько передав Олександру свого дворового кріпосного Микиту, котрий знав Сашу з перших днів, став йому справжнім другом і пройшов з ним практично весь життєвий шлях аж до останнього дня, окрім року Михайлівського заслання.
Пушкін стає постійним відвідувачем театру, бере участь у засіданнях «Арзамаса» (прийнятий він був туди заочно, ще будучи ліцеїстом), у 1819 році вступає у члени літературно-театрального співтовариства «Зелена лампа», яким керує «Союз благоденства» (див. Декабристи). Не беручи участі у діяльності перших таємних організацій, Пушкін, пов'язаний дружніми узами з багатьма активними членами декабристських товариств, пише політичні епіграми і вірші «До Чаадаєва» («Любові, надії, тихої слави…» 1818), «Вільність» (1818), «Н. Я. Плюсковій» (1818), «Село» (1819), що розповсюджувалися у списках.
У ці роки Пушкін працює над поемою «Руслан і Людмила», розпочатою в Ліцеї, яка відповідала програмним установкам літературного суспільства «Арзамас» про необхідність створення національної богатирської поеми. Поема опублікована у травні 1820 року (за списками була відома раніше) і викликала різні, не завжди доброзичливі, відгуки. Вже після висилки Пушкіна навколо поеми розгорілися суперечки. Деякі критики були обурені зниженням високого канону. Змішання в «Руслані і Людмилі» російсько-французьких прийомів словесного вираження з просторіччям і фольклорною стилістикою викликало закиди з боку захисників демократичної народності в літературі. Такі нарікання містив лист , літературного послідовника , опублікований в «Сині вітчизни».
На півдні (1820—1824)
Навесні 1820 року Пушкіна викликали до військового генерал-губернатора Петербурга графа М. А. Милорадовича для пояснення з приводу змісту його віршів (в тому числі на Аракчеєва, архімандрита Фотія і самого Олександра I), несумісних зі статусом державного чиновника. Йшлося про його висилку до Сибіру або ув'язнення в Соловецькому монастирі. Лише завдяки допомозі друзів, перш за все Карамзіну, вдалося домогтися пом'якшення покарання. Його перевели зі столиці на південь у кишинівську канцелярію І. М. Інзова.
По дорозі до нового місця служби Олександр Сергійович захворів на запалення легенів, скупавшись у Дніпрі. Для поправки здоров'я Раєвські вивозять наприкінці травня 1820 року хворого поета з собою на Кавказ і в Крим. По дорозі сім'я Раєвських і О. С. Пушкін зупиняються в Таганрозі, у колишньому будинку міського голови (вул. Грецька, 40). З 13/25 червня до 6/18 липня поет вперше перебував на Гарячих Водах. Жив у садибі А. Ф. Реброва.
Пушкін в Криму
16 серпня 1820 року Пушкін прибув до Феодосії. Він написав своєму братові Льву:
«З Керчі приїхали ми в Кафу, зупинилися у Броневського, людини поважної за непорочною службою і за бідностю. Тепер він під судом — і, подібно старому Вергілію, розводить сад на березі моря, недалеко від міста. Виноград і мигдаль складають його дохід. Він не розумна людина, але має великі відомості про Крим. Сторони важливої і запущеної. Звідси морем вирушили ми повз полуденних берегів Тавриди, в Юрзуф, де знаходилося сімейство Раєвського. Вночі на кораблі написав я елегію, яку тобі надсилаю»Оригінальний текст (рос.)«Из Керчи приехали мы в Кафу, остановились у Броневского, человека почтенного по непорочной службе и по бедности. Теперь он под судом — и, подобно старику Вергилия, разводит сад на берегу моря, недалеко от города. Виноград и миндаль составляют его доход. Он не умный человек, но имеет большие сведения об Крыме. Стороне важной и запущенной. Отсюда морем отправились мы мимо полуденных берегов Тавриды, в Юрзуф, где находилось семейство Раевского. Ночью на корабле написал я элегию, которую тебе присылаю»
Через два дні Пушкін разом з Раєвськими відбув морем в Гурзуф.
Пушкін провів у Гурзуфі кілька тижнів влітку і восени 1820 року. Разом з Раєвськими він зупинився в будинку герцога Рішельє; поетові в ньому було надано мезонін, що виходив на захід. Живучи в Гурзуфі, поет зробив безліч прогулянок уздовж узбережжя і в гори, серед яких були - поїздка верхи до вершини Аюдага і прогулянка човном до мису Суук-Су.
У Гурзуфі Пушкін продовжив роботу над поемою «Кавказький полонений», написав кілька ліричних віршів; деякі з них присвячені дочкам М. М. Раєвського — Катерині, Олені і Марії. Тут виник у поета задум поеми «Бахчисарайський фонтан» і роману «Євгеній Онєгін». Наприкінці життя він згадував про Крим: «Там колиска мого Онєгіна».
У вересні 1820 року на шляху до Сімферополя Пушкін побував у Бахчисараї. З листа Дельвігу:
«... Увійшовши до палацу, побачив я зіпсований фонтан, із заіржавілої залізної трубки по краплях падала вода. Я обійшов палац з великою досадою на нехтування, у якому він знищується, і на напівєвропейську переробку деяких кімнат»Оригінальний текст (рос.)«…Вошед во дворец, увидел я испорченный фонтан, из заржавленной железной трубки по каплям падала вода. Я обошёл дворец с большой досадою на небрежение, в котором он истлевает, и на полуевропейские переделки некоторых комнат»
Прогулюючись внутрішніми двориками палацу, поет зірвав дві троянди і поклав їх до підніжжя «Фонтану сліз», якому пізніше присвятив вірші та поему «Бахчисарайський фонтан».
У середині вересня Пушкін близько тижня провів у Сімферополі, ймовірно, у будинку таврійського губернатора Олександра Баранова, старого знайомого поета за Петербургом.
Свої враження від відвідування Криму Пушкін використовував і в описі «Подорожі Онєгіна», який спочатку входив до змісту поеми «Євген Онєгін» як додаток.
У Кишиневі
Лише у вересні поет прибуває до Кишинева. Новий начальник поблажливо ставився до служби Пушкіна, дозволяючи йому подовгу відлучатися і гостювати у друзів у Кам'янці (зима 1820—1821 років), виїжджати до Києва, подорожувати з І. П. Ліпранді по Молдавії і навідуватися до Одеси (кінець 1821 року). У Кишиневі Пушкін близько спілкується з членами Союзу благоденства М. Ф. Орловим, , В. Ф. Раєвським, вступає в масонську ложу «Овідій», про що сам пише в своєму щоденнику. Якщо поема «Руслан і Людмила» була підсумком школи у кращих російських поетів, то перша ж «південна поема» Пушкіна «Кавказький бранець» (1822) поставила його на чолі всієї сучасної російської літератури, принесла заслужену славу першого поета, незмінну його супутню до кінця 1820-х років. Пізніше, в 1830-ті роки він отримав епітет «Російський Байрон».
Пізніше виходить інша «південна поема» «Бахчисарайський фонтан» (1824). Поема вийшла фрагментарною, вона містила в собі щось недосказане, що і додало їй особливу принадність, це збуджувало в читацькому сприйнятті сильне емоційне поле. П. А. Вяземський писав з Москви з цього приводу:
«Поява «Бахчисарайського фонтану» гідна уваги не самих шанувальників поезії, а й спостерігачів успіхів наших в розумовій промисловості, яка також, не в гнів будь сказано, сприяє, як і інша, добробуту держави. За рукопис маленької поеми Пушкіна було заплачено три тисячі рублів; в ньому немає шести сотень віршів; отже, вірш (і ще який же? зауважимо для біржових оцінювачів — невеликий чотиристопний вірш) обійшовся в п'ять рублів з надлишком. Вірш Бейрона, Казимира Лавиня, рядок Вальтера Скотта приносить відсоток ще значущий, це правда! Але згадаємо і те, що іноземні капіталісти стягують відсотки з усіх освічених споживачів на земній кулі, а наші капітали звертаються в тісному і домашньому колі. Хай там як, за вірші «Бакчісарайского фонтану» заплачено стільки, скільки ще ні за які російські вірші заплачено не було»Оригінальний текст (рос.)«Появление «Бахчисарайского фонтана» достойно внимания не одних любителей поэзии, но и наблюдателей успехов наших в умственной промышленности, которая также, не во гнев будь сказано, содействует, как и другая, благосостоянию государства. Рукопись маленькой поэмы Пушкина была заплачена три тысячи рублей; в ней нет шести сот стихов; итак, стих (и ещё какой же? заметим для биржевых оценщиков — мелкий четырестопный стих) обошёлся в пять рублей с излишком. Стих Бейрона, Казимира Лавиня, строчка Вальтера Скотта приносит процент ещё значительнейший, это правда! Но вспомним и то, что иноземные капиталисты взыскивают проценты со всех образованных потребителей на земном шаре, а наши капиталы обращаются в тесном и домашнем кругу. Как бы то ни было, за стихи «Бакчисарайского фонтана» заплачено столько, сколько ещё ни за какие русские стихи заплачено не было»
Разом з тим поет намагається звернутися до російської давнини, намітивши плани поем «Мстислав» і «Вадим» (останній задум прийняв і драматургічну форму), створює сатиричну поему «Гавриїліада» (1821), поему «Брати розбійники» (1822; окреме видання 1827 року). Згодом в Пушкіні визріло переконання (спочатку безвихідно трагічне), що в світі діють об'єктивні закони, похитнути які людина не в змозі, хоч би якими відважними і прекрасними були її помисли. У такому ключі був початий в травні 1823 року в Кишиневі роман у віршах «Євгеній Онєгін»; фінал першого розділу роману припускав історію подорожі героя за межами батьківщини за зразком поеми Байрона .
Поки ж у липні 1823 року Пушкін домагається переведення по службі в Одесу, в канцелярію графа Воронцова. Саме в цей час він усвідомлює себе як - професійний літератор, що було зумовлене бурхливим читацьким успіхом його творів. Залицяння до дружини начальника Єлизавети Ксаверіївни, а, можливо, і роман з нею і нездатність до державної служби загострили його відносини з Воронцовим.
Чотирирічне перебування Пушкіна на півдні — новий романтичний етап розвитку його як поета. У цей час Пушкін познайомився з творчістю Байрона і Шеньє. Захоплений особистістю Байрона, як зізнається сам поет, «божеволів» від нього. Першим віршем, створеним ним на засланні, стала елегія «Згасло денне світило…», в підзаголовку якого Пушкін зазначив: «Наслідування Байрону». Стрижнем, основним завданням його творів стало відображення емоційного стану людини, розкриття його внутрішнього життя. Художню форму вірша Пушкін розробляв, звертаючись до давньогрецької поезії, вивчаючи її в перекладах. Переосмисливши образне мислення античних поетів у романтичному ключі, взявши найкраще з творчості своїх попередників, подолавши штампи елегійного стилю, він створив свою власну поетичну мову. Основною властивістю пушкінської поезії стала її виразна сила і в той же час - незвичайна стислість, лаконізм. Сформований в 1818—1820 роках, під впливом французьких елегій і лірики Жуковського, умовно-меланхолійний стиль зазнав серйозну трансформацію і злився з новим, «байронічним» стилем. Поєднання старих, ускладнених і умовних форм з романтичними фарбами і напруженістю яскраво проявилися в «Кавказькому бранці».
У 1824 році поліцією в Москві був прочитаний лист Пушкіна, в якому він писав про захоплення «атеїстичними навчаннями». Це спричинило відставку поета від служби. У другій половині липня 1824 року новоросійський і бессарабський генерал-губернатор граф М. С. Воронцов отримав повідомлення віце-канцлера про високі повеління від 8 липня, «що знаходиться у відомстві Державної колегії закордонних справ колезького секретара Пушкіна звільнити зовсім від служби» і від 11 липня — перевести Пушкіна на проживання в Псковську губернію для того, щоб він знаходився там під наглядом місцевого начальства. 30 липня Пушкін, отримавши 389 рублів і 4 копійки прогінних грошей, виїхав до Псковської губернії.
Михайлівське
Пушкін був засланий в маєток своєї матері і провів там два роки (до вересня 1826 року) — це найтриваліше перебування Пушкіна в Михайлівському. Вперше юний поет побував в Михайлівському влітку 1817 року і, як він сам писав в одній зі своїх автобіографій, був зачарований «сільським життям, російською лазнею, полуницею та іншим, — але все це подобалося мені недовго».
Незабаром, після приїзду Пушкіна до Михайлівського, у нього сталася велика сварка з батьком, який фактично погодився на негласний нагляд за власним сином. Наприкінці осені всі рідні Пушкіна поїхали з Михайлівського.
Всупереч побоюванням друзів, усамітнення в селі не стало згубним для Пушкіна. Незважаючи на важкі переживання, перша Михайлівська осінь була плідною для поета, він багато читав, розмірковував, працював. Пушкін часто відвідував сусідку по маєтку в і користувався її бібліотекою (батько Осипової, масон, соратник Миколи Новикова, залишив велике зібрання книг). З михайлівського заслання і до кінця життя його пов'язували дружні стосунки з Осиповою та членами її великої родини. У Тригорському в 1826 році Пушкін зустрівся з , вірші якого були йому відомі з 1824 року.
Пушкін завершує початі в Одесі вірші «Розмова книгаря з поетом», де формулює своє професійне кредо, «До моря» — ліричний роздум про долю людини епохи Наполеона і Байрона, про жорстоку владу історичних обставин над особистістю, поему «Цигани» (1827), продовжує писати роман у віршах. Восени 1824 року він відновлює роботу над автобіографічними записками, залишені на самому початку в кишинівську пору, і обмірковує сюжет народної драми «Борис Годунов» (закінчена 7 (19) листопада 1825 року, опублікована в 1831 році), пише жартівливу поему «Граф Нулін». Всього в Михайлівському поет створив близько ста творів.
У 1825 році зустрічає в Тригорському племінницю Осипової — Анну Керн, якій, як прийнято вважати, присвячує вірш «Я пам'ятаю дивну мить …».
Через місяць після закінчення заслання він повернувся «вільним в покинуту в'язницю» і провів в Михайлівському близько місяця. Наступні роки поет періодично приїжджав сюди, щоб відпочити від міського життя і писати на волі. У Михайлівському в 1827 році Пушкін почав роман «Арап Петра Великого».
У Михайлівському поет також долучився до гри в більярд, хоча видатним гравцем він не став, проте, за спогадами друзів, орудував києм на сукні цілком професійно.
Під час перебування в Михайлівському Пушкін вступив в любовні відносини з кріпосною селянкою та, як вважають деякі дослідники, мав від неї незаконнонародженого сина Павла.
Після заслання
В Михайлівському поет почув звістку про повстання декабристів. Пушкін сприйняв її з великою тривогою за долю «найблагородніших синів Росії» — як тих, хто був йому дорогий і близький, так і тих, з ким він не був знайомий особисто. За днями довгого очікування прийшла звістка про страту п'ятьох організаторів заколоту і відправці багатьох його учасників в Сибір. Пушкін був вражений. Розправа, вчинена над декабристами, не залишала надій на зміни на краще і в житті самого поета. Проте, за височайшим повелінням, в ніч з 3 на 4 вересня 1826 року в Михайлівське прибуває посланець від псковського губернатора Б. О. Адеркаса: Пушкін в супроводі фельд'єгеря повинен з'явитися в Москву, де в той час знаходився Микола I, коронований 22 серпня.
8 вересня, відразу ж після прибуття, Пушкін доставлений до імператора для особистої аудієнції. Бесіда Миколи з Пушкіним відбувалася віч-на-віч. У бесіди з царем, він не тільки не зрікся дружніх зв'язків з декабристами, але і відкрито встав на захист заколотників, заявивши, що якби 14 грудня перебував у Петербурзі, то неодмінно б опинився на Сенатській площі. Незважаюче на це, поетові після повернення із заслання гарантувалося особисте найвище заступництво і звільнення від звичайної цензури. Ввечері на балу, після цієї бесіди, імператор сказав наближеним: «Я сьогодні довго розмовляв з найрозумнішою людиною в Росії».
Саме в ці роки виникає у творчості Пушкіна інтерес до особистості Петра I, царя-перетворювача. Він стає героєм розпочатого роману про прадіда поета, Абрама Ганнібала, і нової поеми «Полтава». В рамках одного поетичного твору («Полтава») поет об'єднав кілька серйозних тем: взаємин Росії і Європи, об'єднання народів, щастя і драми приватної людини на тлі історичних подій. За власним визнанням Пушкіна, його залучили «сильні характери і глибока, трагічна тінь, накидана на всі ці жахи». Опублікована в 1829 році поема не знайшла розуміння ні у читачів, ні у критиків. У чорновому рукописі статті «Заперечення критиками Полтави» Пушкін писав:
«Найзріліша з усіх моїх віршованих повістей, та, в якій все майже оригінальне (а ми з цього тільки й б'ємося, хоч це ще й не головне), — «Полтава», якій Жуковський, Гнєдич, Дельвіг, Вяземський віддають перевагу над усім, що я дотепер написав, «Полтава» не мала успіху»Оригінальний текст (рос.)«Самая зрелая изо всех моих стихотворных повестей, та, в которой всё почти оригинально (а мы из этого только и бьёмся, хоть это ещё и не главное), — «Полтава», которую Жуковский, Гнедич, Дельвиг, Вяземский предпочитают всему, что я до сих пор ни написал, «Полтава» не имела успеха»
До цього часу у творчості поета позначився новий поворот. Тверезий історичний і соціальний аналіз дійсності поєднується з усвідомленням складності, часто вислизає від раціонального пояснення навколишнього світу, що наповнює його творчість відчуттям тривожного передчуття, веде до широкого вторгнення фантастики, народжує сумні, часом хворобливі спогади, напружений інтерес до смерті.
У той же час після його поеми «Полтава» ставлення до нього в критиці і серед частини читацької публіки стало більш холодним або критичним.
У 1827 році почалося розслідування з приводу вірша «Андрій Шеньє» (написаного ще в Михайлівському в 1825 році), у якому був помічений відгук на події 14 грудня 1825 року, а в 1828 році уряду стала відома кишинівська поема «Гавриїліада». Справи ці були за височайшим повелінням припинені після пояснень Пушкіна, але за поетом був розпочатий негласний поліцейський нагляд.
У грудні 1828 року Пушкін знайомиться з московською красунею, 16-річною Наталею Гончаровою. За власним визнанням, він полюбив її з першої зустрічі. Наприкінці квітня 1829 року через Федора Толстого-Американця Пушкін зробив пропозицію Гончаровій. Невизначена відповідь матері дівчини (причиною була названа молодість Наталії), за словами Пушкіна, «звела його з розуму». Він поїхав до армії Івана Паскевича, на Кавказ, де в той час йшла війна з Туреччиною. Свою поїздку він описав у «Подорожі в Арзрум». За наполяганням Паскевича, який не бажав брати на себе відповідальність за життя Пушкіна, залишив діючу армію, жив деякий час в Тифлісі. Повернувшись до Москви, він зустрів у Гончарових холодний прийом. Можливо, мати Наталії боялася репутації вільнодумця, що закріпилася за Пушкіним, його бідності і пристрасті до гри.
Наприкінці 1829 року у Пушкіна виникає бажання відправитися в подорож за кордон, що відбилося у вірші «Поїдемо, я готовий; куди б ви, друзі…». Пушкін звертається з проханням дозволити поїздку за кордон до Олександра Бенкендорфа, але 17 січня 1830 року отримує відмову Миколи I в поїздці, передану Бенкендорфом.
Болдіно
Пушкін відчуває необхідність життєвих змін. Повторне його сватання до Наталії Гончарової у 1830 році було прийняте, і восени він відправляється в нижньогородський маєток свого батька, в село Болдіно, для вступу у володіння прилеглого села Кістенєво, подарованого батьком до весілля. Холерні карантини затримали поета на три місяці, і цій порі судилося стати знаменитою Болдінською осінню, найвищою точкою пушкінської творчості, коли з-під його пера вилилася ціла бібліотека творів: «Повісті покійного Івана Петровича Бєлкіна» («Повісті Бєлкіна»), «Досвід драматичних вивчень» («Маленькі трагедії»), останні глави «Євгенія Онєгіна», «Будиночок у Коломні», «Історія села Горюхіна», «Казка про попа і наймита його Балду», кілька нарисів критичних статей та близько 30 віршів.
Серед болдінських творів, немов нарочито несхожих один на одного за жанром і тональністю, і які особливо контрастують один з одним, поділяючись на два цикли: прозаїчний і драматичний. Це два полюси його творчості, до яких тяжіють інші твори, написані в три осінніх місяці 1830 року.
Віршовані твори цього періоду представляють все розмаїття жанрів і охоплюють широке коло тем. Одне з них — «Рум'яний критик мій …» перегукується з «Історією села Горюхіна» і настільки далеко від ідеалізації сільської дійсності, що було вперше опубліковано лише в посмертному зібранні творів під зміненою назвою («Каприз»).
«Повісті Бєлкіна» був першим завершеним твором пушкінської прози, що дійшов до нас, досліди щодо створення якого робилися ним неодноразово. У 1821 році він сформулював основний закон свого прозаїчного оповідання: «Точність і стислість — от перші достоїнства прози. Вона вимагає думок і думок — без них блискучі вираження ні до чого не служать». Ці повісті — також своєрідні мемуари звичайної людини, що, не знаходячи нічого значного у своєму житті, наповнює свої записки переказом почутих історій, що вразили його уяву своєю незвичністю. «Повісті …» знаменували собою завершення розпочатого у 1827 році з «Арапа Петра Великого» становлення Пушкіна як прозаїка. Цикл визначив як подальший напрямок творчості Пушкіна, останні шість років його життя він звертався переважно до прози, так і всього, досі не розвиненого російського художнього прозового слова.
Москва (1830—1831) і Петербург (1831—1833)
В цей же час Пушкін брав активну участь у виданні «Літературної газети» (газета виходила з 1 січня 1830—го по 30 червня 1831 року) свого друга, видавця Антона Дельвіга. Дельвіг, підготувавши перші два номери, тимчасово виїхав з Петербурга і доручив газету Пушкіну, який і став фактичним редактором перших 13 номерів. Конфлікт «Літературної газети» з редактором напівофіційної газети «Північна бджола» Фадеєм Булгаріним, агентом Третього відділення, привів, після публікації газетою чотиривірш про жертви Липневої революції, до закриття видання.
5 грудня 1830 року Пушкін повертається з Болдіно до Москви. 18 лютого (2 березня) 1831 року він вінчається з Наталією Гончаровою в московській церкві Великого Вознесіння біля Нікітських воріт. При обміні кільцями кільце Пушкіна впало на підлогу. Потім у нього згасла свічка. Він зблід і сказав: «Все — погані ознаки!».
Відразу після весілля сім'я Пушкіних ненадовго оселилася в Москві на Арбаті, будинок 53 (за сучасною нумерацією зараз музей). Там подружжя прожило до середини травня 1831 року, коли, не дочекавшись терміну закінчення оренди, поїхало до столиці, тому що Пушкін посварився з тещею, яка втручалася в його сімейне життя.
На літо Пушкін зняв дачу в Царському Селі. Тут він пише «Лист Онєгіна», тим самим остаточно завершуючи роботу над романом у віршах, який був його «супутником вірним» протягом восьми років.
Нове сприйняття дійсності, що намітилося в його творчості наприкінці 1820-х років, вимагало поглиблених занять історією: у ній слід було знайти джерела корінних питань сучасності. Пушкін активно поповнював свою особисту бібліотеку вітчизняними та іноземними виданнями, пов'язаними з історією петровського часу. О. І. Тургенєв відзначав в ньому «скарби таланту, спостережень і начитаності про Росію, особливо про Петра і Катерину, рідкісні, єдині… Ніхто так добре не судив російську новітню історію: він дозрівав для неї і знав, і відшукав до відома, багато, що інші не помітили».
Холерні бунти, жахливі за своєю жорстокістю, і польські події, що поставили Росію на межу війни з Європою, представляються поетові загрозою російській державності. Сильна влада в цих умовах здається йому запорукою порятунку Росії — цією ідеєю натхненні його вірші «Перед гробницею святою…», «Наклепникам Росії», «Бородінська річниця». Останні два, написані з нагоди взяття Варшави, разом з віршем В. А. Жуковського «Стара пісня на новий лад» були надруковані спеціальною брошурою «На взяття Варшави» і викликали неоднозначну реакцію. Пушкін, який ніколи не був ворогом будь-якого народу, товаришував з Міцкевичем, проте не міг змиритися з претензіями повсталих на приєднання до Польщі литовських, українських і білоруських земель. По-різному поставилися на відгук Пушкіна на польські події його друзі: негативно Вяземський і О. І. Тургенєв. 22 вересня 1831 року в своєму щоденнику Вяземський писав:
«Пушкін у віршах своїх: „Наклепникам Росії“ показує їм дулю з кишені. Він знає, що вони не прочитають віршів його, отже, і відповідати не будуть на питання, на які відповідати було б дуже легко навіть самому Пушкіну.<…> І що знову за святотатство поєднувати Бородіно з Варшавою? Росія волає проти цього беззаконня»Оригінальний текст (рос.)«Пушкин в стихах своих: „Клеветникам России“ кажет им шиш из кармана. Он знает, что они не прочтут стихов его, следовательно, и отвечать не будут на вопросы, на которые отвечать было бы очень легко даже самому Пушкину. <…> И что опять за святотатство сочетать Бородино с Варшавою? Россия вопиет против этого беззакония»
Петро Чаадаєв ж направив після публікації віршів їх автору захоплений лист, його позицію поділяли і заслані декабристи. Разом з тим Ф. В. Булгарін, пов'язаний з III відділенням, звинувачував поета в прихильності ліберальним ідеям.
У липні 1831 року Пушкін надіслав листа начальнику III відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії генерал-ад'ютанту Олександру Бенкендорфу:
«Дбайливість істинновітчизняного государя імператора глибоко мене чіпає. Обсипаному вже благодіяннями його величності, мені давно важка моя бездіяльність. Я завжди готовий служити йому в міру своїх здібностей. <…> Наважуюсь також просити дозволу зайнятися історичними дослідженнями у наших державних архівах та бібліотеках. <…> Можу згодом виконати моє давнє бажання написати історію Петра Великого та його спадкоємців до государя Петра III»Оригінальний текст (рос.)«Заботливость истинноотеческая государя императора глубоко меня трогает. Осыпанному уже благодеяниями его величества, мне давно тягостно моё бездействие. Я всегда готов служить ему по мере своих способностей. <…> Осмеливаюсь также просить дозволения заняться историческими изысканиями в наших государственных архивах и библиотеках. <…> Могу со временем исполнить моё давнишнее желание написать историю Петра Великого и его наследников до государя Петра III»
23 липня того ж року Бенкендорф повідомив віце-канцлеру про високий наказ призначити Пушкіна до Державної колегії закордонних справ з дозволом знаходити в архівах матеріали для твору історії Петра I. 14 листопада 1831 року Пушкін був зарахований на службу колишнім чином, а 6 грудня - у титулярні радники.
З початку 1830-х років проза у творчості Пушкіна починає превалювати над поетичними жанрами. «Повісті Бєлкіна» (видані у 1831 році) успіху не мали. Пушкін замишляє широке епічне полотно, роман з епохи пугачовщини з героєм-дворянином, який перейшов на бік бунтівників. Задум цей на час залишається через недостатні знання тієї епохи, і починається робота над романом «Дубровський» (1832—33). Герой його, бажаючи помститися за батька, у якого несправедливо відняли родовий маєток, стає розбійником. Шляхетний розбійник Дубровський зображений у романтичному ключі, та інші дійові особи показані з найбільшим реалізмом. Хоча сюжетна основа твору почерпнута Пушкіним із сучасного життя, в ході роботи роман усе більше здобував риси традиційного авантюрного оповідання з нетиповою, загалом для російської дійсності, колізією. Можливо, передбачаючи до того ж нездоланні цензурні труднощі з публікацією роману, Пушкін залишив роботу над ним, хоча роман був і близький до завершення. Задум твору про пугачовський бунт знову привертає його, і, вірний історичній точності, він тимчасово перериває заняття з вивчення Петровської епохи, вивчає друковані джерела про Омеляна Пугачова, домагається ознайомлення з документами про придушення селянського повстання (саме «Справа Пугачова», суворо засекречена, виявляється недоступною), а 1833 року робить поїздку на Волгу і Урал, щоб на власні очі побачити місця буремних подій, почути живі перекази про пугачовщину. Пушкін їде через Нижній Новгород, Чебоксари, Казань і Симбірськ на Оренбург, а звідти на Уральськ, уздовж стародавньої річки Яїк, перейменованої після селянського повстання в Урал.
7 січня 1833 року Пушкін був обраний членом Російської академії одночасно з Павлом Катеніним, Михайлом Загоскіним, Дмитром Язиковим і Олексієм Маловим.
Восени 1833 року він повертається в Болдіно. Тепер Болдинська осінь Пушкіна вдвічі коротша, ніж три роки тому, але за значенням вона співмірна Болдинській осені 1830 року. За півтора місяця Пушкін завершує роботу над «Історією Пугачова» і «Піснями західних слов'ян», починає роботу над повістю «Пікова дама», створює поеми «Анджело» і «Мідний вершник», «Казку про рибака та рибку» і «Казку про мертву царівну та про сімох богатирів», вірш в октавах «Осінь».
Петербург (1833—1835)
У листопаді 1833 року Пушкін повертається в Петербург, відчуваючи необхідність круто змінити життя і насамперед вийти з-під опіки двору.
31 грудня 1833 року Микола I надає своєму історіографу молодше придворне звання камер-юнкера. За словами друзів Пушкіна, він був у люті: це звання давалося звичайно молодим людям. У щоденнику 1 січня 1834 року Пушкін зробив запис:
«Третього дня мені надано камер-юнкера (що досить непристойно моїм літам). Але Двору хотілося, щоб N. N. [Наталія Миколаївна] танцювала в Анічкові»Оригінальний текст (рос.)«Третьего дня я пожалован в камер-юнкеры (что довольно неприлично моим летам). Но Двору хотелось, чтобы N. N. [Наталья Николаевна] танцовала в Аничкове»
Тоді ж була заборонена публікація «Мідного вершника». На початку 1834 року Пушкін дописав іншу, прозаїчну петербурзьку повість — «Пікова дама» і помістив її в журналі «Бібліотека для читання», який платив Пушкіну негайно і за вищими ставками. Вона була розпочата в Болдіні і призначалася тоді, очевидно, для спільного з Володимиром Одоєвським і Миколою Гоголем альманаху «Трійчатка».
25 червня 1834 року титулярний радник Пушкін подає у відставку з проханням зберегти право роботи в архівах, необхідне для створення «Історії Петра». Мотивом були вказані сімейні справи і неможливість постійної присутності в столиці. Прохання було прийнято з відмовою користуватися архівами, оскільки Пушкін формально був чиновником при Архіві Міністерства закордонних справ. Таким чином, Пушкін позбавлявся можливості продовжувати роботу. Слідуючи пораді Жуковського, Пушкін відкликав прохання. Пізніше Пушкін просив відпустку на 3-4 роки: влітку 1835 року він писав тещі, що збирається з усією родиною їхати в село на кілька років. Однак у відпустці йому було відмовлено, натомість Микола I запропонував піврічну відпустку і 10000 рублів, як було сказано, «на допомогу» (рос. «на вспоможение»). Пушкін їх не прийняв і попросив 30000 рублів з умовою утримання зі своєї платні, відпустку йому було надано на чотири місяці. Так на кілька років вперед Пушкін був пов'язаний службою в Петербурзі. Ця сума не покривала і половини боргів Пушкіна, з припиненням виплати платні доводилося сподіватися тільки на літературні доходи, які залежали від читацького попиту. Наприкінці 1834 року — початку 1835 року вийшли кілька підсумкових видань творів Пушкіна: повний текст «Євгенія Онєгіна» (у 1825—32 роках роман друкувався окремими главами), збірки віршів, повістей, поем, проте всі вони розходилися з трудом. Критика вже в повний голос говорила про здрібніння таланту Пушкіна, про кінець його епохи в російській літературі. Дві осені — 1834 року (в Болдіні) і 1835 року (у Михайлівському) були менш плідні. Втретє поет приїздив в Болдіно восени 1834 року по заплутаних справах маєтку і прожив там місяць, написавши лише «Казку про золотого півника». У Михайлівському Пушкін продовжував працювати над , «Єгипетськими ночами», створив вірш «Знову я відвідав».
Широкій публіці, яка переймалася падінням пушкінського таланту, було невідомо, що кращі його твори не були пропущені до друку, що в ті роки йшла постійна, напружена праця над великими задумами: «Історією Петра», романом про пугачовщину. У творчості поета назріли корінні зміни. Пушкін-лірик в ці роки стає переважно «поетом для себе». Він наполегливо експериментує тепер з прозовими жанрами, які не задовольняють його цілком, залишаються в задумах, начерках, чернетках, шукає нові форми літератури.
«Современник»
За словами :
«Думка про велике погодинне видання, яке стосувалося б по можливості всіх найголовніших сторін російського життя, бажання безпосередньо служити батьківщині пером своїм, займали Пушкіна майже безперервно в останні десять років його короткочасного терену ... Обставини заважали йому, і тільки в 1836 році він встиг виклопотати собі право на видання «Современника», але вже в розмірах дуже обмежених і тісних»Оригінальний текст (рос.)«Мысль о большом повременном издании, которое касалось бы по возможности всех главнейших сторон русской жизни, желание непосредственно служить отечеству пером своим, занимали Пушкина почти непрерывно в последние десять лет его кратковременного поприща… Обстоятельства мешали ему, и только в 1836 г. он успел выхлопотать себе право на издание «Современника», но уже в размерах весьма ограниченных и тесных»
З часу закриття «Літературної газети» він домагався права на власне періодичне видання. Не були здійснені задуми газети («Щоденник»), різних альманахів і збірників, «Північного глядача», редагувати який повинен був В. Ф. Одоєвський. Разом з ним же Пушкін в 1835 році мав намір випускати «Сучасний літописець політики, наук і літератури». У 1836 році він отримав дозвіл на рік на видання альманаху. Пушкін розраховував також на дохід, який допоміг би йому розплатитися з найбільш нагальними боргами. Заснований в 1836 році журнал отримав назву «Современник». У ньому друкувалися твори самого Пушкіна, а також М. В. Гоголя, О. І. Тургенєва, В. А. Жуковського, П. А. В'яземського.
Проте, читацького успіху журнал не мав: до нового типу серйозного періодичного видання, присвяченого актуальним проблемам, що трактувалися по необхідності натяками, російській публіці треба було ще звикнути. У журналу виявилося всього 600 передплатників, що робило його нерентабельним для видавця, оскільки не покривалися ні друкарські витрати, ні гонорари співробітників. Два останніх томи «Современника» Пушкін більш ніж наполовину наповнював своїми творами, здебільшого анонімними. У четвертому томі «Современника» був, нарешті, надрукований роман «Капітанська дочка». Пушкін міг би випустити його окремою книжкою, тоді роман міг принести дохід, дуже необхідний йому. Однак він все ж вирішив опублікувати «Капітанську дочку» в журналі і не міг уже розраховувати на одночасний випуск її окремою книгою, в ті часи це було неможливо. Ймовірно, роман був поміщений в «Современник» під впливом Краєвського та видавця журналу, які побоювалися його краху. «Капітанська дочка» була прихильно прийнята читачами, але відгуків захоплених критиків про свій останній роман у пресі Пушкін не встиг побачити. Незважаючи на фінансову невдачу, Пушкін до останнього дня був зайнятий видавничими справами, «розраховуючи, наперекір долі, знайти і виховати свого читача».
1836—1837 роки
Навесні 1836 року після важкої хвороби померла Надія Осипівна. Пушкін, який зблизився з матір'ю в останні дні її життя, важко переносив цю втрату. Обставини склалися так, що він, єдиний з усієї родини, супроводжував тіло Надії Йосипівни до місця поховання в Святі гори. Це був його останній візит до Михайлівського. На початку травня по видавничих справах і для роботи в архівах Пушкін приїхав до Москви. Він сподівався на співпрацю в «Современнике» авторів «Московского наблюдателя». Однак Євген Баратинський, Погодін, Олексій Хомяков, Степан Шевирьов не поспішали з відповіддю, прямо не відмовляючи. До того ж Пушкін розраховував, що для журналу буде писати Віссаріон Бєлінський, який перебував в конфлікті з Погодіним. Відвідавши архіви Міністерства закордонних справ, він переконався, що робота з документами петровської епохи займе кілька місяців. За наполяганням дружини, яка чекала від дня на день пологів, Пушкін в кінці травня повертається до Петербурга.
За спогадами французького видавця і дипломата , який побував влітку 1836 року в гостях у Пушкіна, той був захоплений «Історією Петра», ділився з гостем результатами своїх архівних пошуків і побоюваннями, як сприймуть читачі книгу, де цар буде показаний «таким, яким він був в перші роки свого царювання, коли він з люттю приносив все в жертву своїй меті». Дізнавшись, що Леве-Веймар цікавиться російськими народними піснями, Пушкін зробив для нього переклади одинадцяти пісень на французьку мову. На думку фахівців, які вивчали цю роботу Пушкіна, вона була виконана бездоганно.
Влітку 1836 року Пушкін створює свій останній поетичний цикл, названий за місцем написання (дача на Кам'яному острові) «кам'янноостровським». Точний склад циклу віршів невідомий. Можливо, вони призначалися для публікації в «Современнике», але Пушкін відмовився від неї, передбачаючи проблеми з цензурою. Три твори, безсумнівно належать циклу, пов'язані євангельської темою. Наскрізний сюжет віршів «Батьки пустельники і жони непорочні», «Як з дерева зірвався …» і «Мирській владі» — Страсний тиждень Великого посту. Ще один вірш циклу — «З Піндемонти» позбавлене християнської символіки, однак продовжує роздуми поета про обов'язки життя у мирі з собою і оточуючими людини, про зраду, про право на фізичну і духовну свободу. На думку :
«У цьому вірші сформульовано ідеальне поетичне і людське кредо Пушкіна, вистраждане всім життям»Оригінальний текст (рос.)«В этом стихотворении сформулировано идеальное поэтическое и человеческое кредо Пушкина, выстраданное всей жизнью»
В цикл, ймовірно, входили також «Коли за містом замислений я броджу», чотиривірш «Даремно я біжу до сіонських воріт» і, нарешті, (деякими дослідниками заперечується це припущення) «Пам'ятник» («Я пам'ятник собі створив нерукотворний …») — як зачину або, за іншими версіями, фіналу, — поетичний заповіт Пушкіна.
Загибель
Нескінченні переговори з зятем про розподіл маєтку після смерті матері, турботи по видавничих справах, борги, і, головне, що стало нарочито явним, залицяння кавалергарда Жоржа Дантеса до його дружини, що спричинило пересуди у світському суспільстві, були причиною пригніченого стану Пушкіна восени 1836 року. 3 листопада його друзям був розісланий анонімний пасквіль з образливими натяками на адресу Наталії Миколаївни. Пушкін, який дізнався про листи на наступний день, був упевнений, що вони — справа рук Дантеса та його вітчима Геккерна. Увечері 4 листопада він послав виклик на дуель Дантеса. Геккерн (після двох зустрічей з Пушкіним) домігся відстрочки дуелі на два тижні. Зусиллями друзів поета, і, перш за все, Жуковського і тітки Наталії Миколаївни , дуелі вдалося запобігти. 17 листопада Дантес зробив пропозицію руки сестрі Наталії Миколаївни Катерині Гончарової. У той же день Пушкін послав своєму секунданту В. О. Соллогубу лист з відмовою від дуелі. Шлюб припинив конфлікт. Дантес, зустрічаючись з Наталею Миколаївною у світі, переслідував її. Розпускалися чутки про те, що Дантес одружився з сестрою Пушкіної, щоб врятувати репутацію Наталії Миколаївни. За свідченням , дружина пропонувала Пушкіну залишити на час Петербург, але той, «втративши всяке терпіння, вирішив закінчити інакше». Пушкін послав 26 січня (7 лютого) 1837 року Луї Геккерну «надзвичайно образливого листа». Єдиною відповіддю на нього міг бути тільки виклик на дуель, і Пушкін це знав. Формальний виклик на дуель від Геккерна, схвалений Дантесом, був отриманий Пушкіним в той же день через аташе французького посольства віконта . Так як Геккерн був послом іноземної держави, він не міг битися на дуелі — це означало б негайний крах його кар'єри.
Дуель з Дантесом відбулася 27 січня на Чорній річці. Пушкін був поранений: куля перебила шийку стегна і проникла в живіт. Для того часу поранення було смертельним. Пушкін дізнався про це від лейб-медика Арендта, який, поступаючись його наполяганням, не приховував справжній стан справ.
Перед смертю Пушкін, приводячи в порядок свої справи, обмінювався записками з Імператором Миколою I. Записки передавали двоє людей:
- Василь Жуковський — поет, на той момент вихователь спадкоємця престолу, майбутнього імператора Олександра II.
- — лейб-медик імператора Миколи I, лікар Пушкіна.
Поет просив вибачення за порушення царської заборони на дуелі:
«... чекаю царського слова, щоб померти спокійно ...»Оригінальний текст (рос.)«…жду царского слова, чтобы умереть спокойно…»
Цар:
«Якщо Бог не велить нам вже побачитися на тутешньому світі, посилаю тобі моє прощення і моя остання порада померти християнином. Про дружину і дітей не турбуйся, я беру їх на свої руки».— Вважається, що цю записку передав Жуковський
Оригінальний текст (рос.)«Если Бог не велит нам уже свидеться на здешнем свете, посылаю тебе моё прощение и мой последний совет умереть христианином. О жене и детях не беспокойся, я беру их на свои руки».
Микола бачив в Пушкіні небезпечного «вождя вільнодумців» (в зв'язку з цим було вжито заходів, щоб відспівування і похорони пройшли якомога більш скромно) і згодом запевняв, що «ми насилу довели його до смерті християнської», що не відповідало дійсності: ще до отримання царської записки поет, дізнавшись від лікарів, що його рана смертельна, послав за священником, щоб причаститися. 29 січня (10 лютого), в п'ятницю, о 14:45 Пушкін помер від перитоніту. Микола I виконав обіцянки, дані поетові.
Розпорядження царя:
1. Заплатити борги.
2. Закладений маєток батька очистити від боргу.
6. Одноразово 10 000 рублів.
3. Вдові пенсіон і дочці до заміжжя.
4. Синів в пажі і по 1500 рублів на виховання кожного до вступу на службу.
5. Твори видати на казенний рахунок на користь вдови і дітей.
Оригінальний текст (рос.)1. Заплатить долги.
6. Единовременно 10 000 рублей.
2. Заложенное имение отца очистить от долга.
3. Вдове пенсион и дочери по замужество.
4. Сыновей в пажи и по 1500 рублей на воспитание каждого по вступление на службу.
5. Сочинения издать на казённый счёт в пользу вдовы и детей.
За бажанням дружини Пушкіна поклали в труну не в камер-юнкерського мундирі, а у фраку. Відспівування, призначене у церкві Адміралтейства, яку тоді називали Ісаакіївським собором, за назвою однієї з прибудов, було перенесено в Конюшенну церкву. Церемонія відбувалася при великому скупченні народу, до церкви пускали за запрошеннями.
«Тут же, за звичаєм, були і безглузді розпорядження. Народ обдурили: сказали, що Пушкіна будуть відспівувати в Ісаакіївському соборі, — так було означено і на білетах, а тим часом тіло було з квартири винесено вночі, потайки, і поставлено в Конюшенній церкві. В університеті отримано суворе розпорядження, щоб професори не відлучалися від своїх кафедр та студенти були присутні б на лекціях. Я не втримався і висловив піклувальнику свою скорботу з цього приводу. Росіяни не можуть оплакувати свого співгромадянина, який зробив їм честь своїм існуванням!»— Зі «Щоденника» О. В. НікітенкаОригінальний текст (рос.)«Тут же, по обыкновению, были и нелепейшие распоряжения. Народ обманули: сказали, что Пушкина будут отпевать в Исаакиевском соборе, — так было означено и на билетах, а между тем тело было из квартиры вынесено ночью, тайком, и поставлено в Конюшенной церкви. В университете получено строгое предписание, чтобы профессора не отлучались от своих кафедр и студенты присутствовали бы на лекциях. Я не удержался и выразил попечителю своё прискорбие по этому поводу. Русские не могут оплакивать своего согражданина, сделавшего им честь своим существованием!»
Після труну спустили в підвал, де він перебував до 3 лютого, до відправлення у Псков. Супроводжував тіло Пушкіна О. І. Тургенєв. У листі до губернатора Пскова статс-секретар III Відділення за дорученням Бенкендорфа і імператора вказував на необхідність заборонити «всяке особливе виявлення, всяку зустріч, одним словом будь-яку церемонію, крім того, що зазвичай за нашим церковним обрядом виконується при похованні тіла дворянина». Олександр Пушкін похований на території Святогорського монастиря Псковської губернії. У серпні 1841 року за розпорядженням Н. М. Пушкіної на могилі було встановлено надгробок роботи скульптора Олександра Пермагорова (1786—1854).
Нащадки Пушкіна
Пушкін залишив четверо дітей: два сина — (1833—1914) та (1835—1905) і дві дочки — Марія (1832—1919) та (1836—1913). Тільки двоє дітей Пушкіна залишили нащадків — Олександр і Наталія. Нащадки поета живуть зараз по всій земній кулі: в США, Англії, Німеччини, Бельгії. Близько п'ятдесяти з них проживають в Росії, в тому числі Тетяна Іванівна Лукаш, прабабуся якої (внучка Пушкіна) була одружена з внучатим племінником Гоголя. Зараз Тетяна живе в Клину.
Олександр Олександрович Пушкін — останній прямий нащадок поета по чоловічій лінії, проживає в Бельгії.
Зовнішність і звички
Про зовнішність Пушкіна у сучасників склалися різні думки. Люди, які знали поета відзначали його невеликий зріст, за словами рідного брата: «Пушкін був собою дурний, але обличчя його було виразне і натхненне; зростом він був малий». Його зріст був виміряний художником 15 квітня 1832 року й становив 2 аршини і 5 з половиною вершків, тобто 166,7 см. Інші дані вказують на зріст в 2 аршини і 4 вершки (близько 160 см). Вяземський зазначав, що, буваючи в світі, Пушкін не любив стояти поряд з дружиною (зріст Наталії Миколаївни був 173 см) і «жартома казав, що йому біля неї бути принизливо: такий малий був він в порівнянні з її зростом». М. П. Погодін згадував про першу зустріч з Пушкіним: «Очікуваний нами величний жрець високого мистецтва — це був середнього зросту, майже низенький чоловічок…». Більшою мірою відгуки про зовнішність Пушкіна залежать від ставлення до нього. У загальноприйнятому розумінні Пушкіна ніхто не називав красивим, проте багато відзначали, що риси його обличчя робилися прекрасними, коли ставали віддзеркаленням його натхненності. М. В. Юзефович особливо звертав увагу на очі Пушкіна, «в яких, здавалося, відбивалося все прекрасне в природі». Від природи Пушкін був добре складений, і це визнавали всі сучасники — «плечистий і тонкий в талії». Сам він з деяким кокетством відзначав: «…мірявся поясом з Євпраксією, і талії наші виявилися однаковими. Виходить з двох одне: або я маю талію 15-річної дівчини, або вона талію 25-річного чоловіка». Л. П. Нікольська, яка зустріла у 1833 році Пушкіна на обіді у нижегородського губернатора, так описує його:
«Трохи смагляве обличчя його було оригінально, але некрасиве: великий відкритий лоб, довгий ніс, товсті губи — взагалі неправильні риси. Але що у нього було чудове — це темно-сірі з синюватим відливом очі — великі, ясні. Не можна передати вираз цих очей: якесь пекуче, і при тому, пестливе, приємне. Я ніколи не бачила обличчя більш виразного: розумне, добре, енергійне. <…> Він добре говорить: ах, скільки було розуму і життя в його не штучній мові! А який він веселий, люб'язний, принадність! Цей дурняшка міг подобатися…»Оригінальний текст (рос.)Немного смуглое лицо его было оригинально, но некрасиво: большой открытый лоб, длинный нос, толстые губы — вообще неправильные черты. Но что у него было великолепно — это тёмно-серые с синеватым отливом глаза — большие, ясные. Нельзя передать выражение этих глаз: какое-то жгучее, и при том ласкающее, приятное. Я никогда не видела лица более выразительного: умное, доброе, энергичное. <…> Он хорошо говорит: ах, сколько было ума и жизни в его неискусственной речи! А какой он весёлый, любезный, прелесть! Этот дурняшка мог нравиться…
Протягом життя Пушкін постійно прагнув підтримувати хорошу фізичну форму: влітку плавав у річці, взимку перед сніданком любив приймати ванну з льодом як «другу матір», на що вказують його рядки: «Вранці встану, піду в лазню, проб'є кулаком лід в ванні, сяде, обіллється, та й назад…» Майже щодня стріляв з пістолета в ціль, добре бився на рапірах і мав славу великого шанувальника верхової їзди. За свідченням Вяземського, Пушкін у 1827 році вчив його «боксувати по-англійськи». Любив Пушкін і прогулянки з тростинкою, яку він «з легкістю підкидав», її вага була 9 фунтів (приблизно 3,5 кг), за свідченням інших — вдвічі важче. До всього іншого Пушкін намагався дотримуватися певного розпорядку дня: «Прокидаюся о сьомій, п'ю каву… О третій годині сідаю верхи, в п'ять у ванну і потім обідаю картоплею та гречаною кашею. До дев'яти — читаю. Ось мій день…».
Творчість Пушкіна
Літературна репутація і культурна роль Пушкіна
Олександр Сергійович Пушкін має репутацію великого або видатного російського поета, зокрема, так його називають «Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона», «Російський біографічний словник», «Літературна енциклопедія», енциклопедія «Кругосвет», «Британська енциклопедія» («greatest poet»). В філології Пушкін розглядається як творець сучасної російської літературної мови (див. наприклад, роботи В. В. Виноградова), а «Коротка літературна енциклопедія» (автор статті С. С. Аверінцев) говорить про еталонність його творів, подібно творам Данте в Італії чи Гете в Німеччині. Д. С. Лихачов писав про Пушкіна як про «наше видатне національне надбання».
Ще за життя поета стали іменувати генієм, в тому числі друковано. З другої половини 1820-х років він став вважатися «першим російським поетом» (не тільки серед сучасників, але й серед російських поетів всіх часів), а навколо його особистості серед читачів склався справжній культ. З іншого боку, у 1830-ті роки (після його поеми «Полтава») мало місце і певне охолодження частини читаючої публіки до Пушкіна.
Володимир Одоєвський в некролозі на смерть Пушкіна дав йому образне визначення «Сонце нашої поезії», яке стало крилатим висловом в формі «Сонце російської поезії». У статті «Кілька слів про Пушкіна» (1830-ті роки) М. В. Гоголь писав, що «Пушкін є явище надзвичайне і, можливо, єдине явище російського духу: це російська людина в її розвитку, у якому він, може бути, з'явиться через двісті років». Критик і філософ-західник В. Г. Бєлінський назвав його «першим поетом-художником Росії». Ф. М. Достоєвський відзначав, що «в „Онєгіні“, у цій безсмертній і недосяжній поемі своїй, Пушкін з'явився великим народним письменником, як до нього ніколи і ніхто» і говорив про «вселенськість і вселюдяність його генія». Найбільшу ємну характеристику запропонував (1859): «А Пушкін — наше все».
Вивчення Пушкіна
Осмислення Пушкіна в російській культурі ділиться на два напрямки — художньо-філософське, есеїстичне, засновниками якого були Микола Гоголь і (у цьому ряду — багато російських письменників, включаючи Федора Достоєвського, Марину Цвєтаєву і Олександра Солженіцина, і філософи), і наукове історико-біографічне, закладене Павлом Анненковим і Петром Бартенєвим. Розквіт наукової пушкіністики в Росії початку XX століття пов'язаний зі створенням Пушкінського дому у 1905 році, Пушкінського семінарію у 1908 році, появою серійних публікацій про Пушкіна. За радянських часів в умовах обмежень вивчення ідеології Пушкіна великий розвиток отримала пушкінська текстологія і дослідження його стилю. Ряд важливих досягнень пов'язаний з пушкіністикою за кордоном (Польща, Франція, США тощо), зокрема в російській еміграції.
Узагальнений опис особливостей пушкінських ямбів
Б. В. Томашевським було проведено статистичне дослідження досить великої кількості пушкінських текстів. В результаті було встановлено, що між числом стоп (парних складів) у ямбі () і середньою кількістю пірихіїв в одному віршованому рядку () існує цілком певна відповідність:
Це означає, що кількість пірріхіїв прямо пропорційна числу парних складів у рядку мінус склад, що римує, оскільки він не бере участі в розподілі пірихіїв.
Заперечення значення творчості Пушкіна і критика його культу
Публіціст-«шістдесятник» і літературний критик заперечував значення творчості Пушкіна для сучасності: «Пушкін користується своєю художньою віртуозністю, як засобом посвятити всю читацьку Росію в сумні таємниці своєї внутрішньої порожнечі, своєї духовної убогості та свого розумового безсилля». На тій же позиції стояли й багато нігілістів 1860-х років, такі, як Максим Антонович і .
Неоднозначно ставився до Пушкіна Лев Толстой, вагаючись від повного захоплення і до повної зневаги. Згідно з щоденником , Толстой при зустрічі з ним у грудні 1890 говорив:
Пушкін був, як киргиз ... Пушкіним все досі захоплюються. А вдумайтеся лише у уривок з його Євгена Онєгіна, поміщений у всіх хрестоматіях для дітей: Зима. Селянин, тріумфуючи ... ». Що ні строфа, то нісенітниця! …Це писав великий Пушкін, безперечно, розумна людина, писав тому, що був молодий і, як киргиз, співав замість того, щоб говоритиОригінальний текст (рос.)Пушкин был, как киргиз… Пушкиным все до сих пор восхищаются. А вдумайтесь только в отрывок из его «Евгения Онегина», помещённый во всех хрестоматиях для детей: «Зима. Крестьянин, торжествуя…». Что ни строфа, то бессмыслица! …Это писал великий Пушкин, несомненно, умный человек, писал потому, что был молод и, как киргиз, пел вместо того, чтобы говорить
Володимир Маяковський, Давид Бурлюк, Велемир Хлєбников, Олексій Кручоних, Бенедикт Лівшиць закликали «кинути Пушкіна [разом з низкою інших класиків, зокрема Достоєвського, Толстого] з пароплава сучасності» в маніфесті футуристів 1912 року у поетичній збірці «Ляпас суспільному смаку». Далі в маніфесті говорилося: «Хто не забуде свого першого кохання, не буде знати останнього» (парафраз слів Тютчева на смерть Пушкіна: «Тебе, як перше кохання, Росії серце не забуде»). Водночас найвищу оцінку творчості Пушкіна давали Інокентій Анненський, Анна Ахматова, Марина Цвєтаєва, Олександр Блок.
На думку журналіста , з 1937 року в СРСР офіційна ідеологія насаджувала «культ Пушкіна».
Твори
Зібрання творів
Перше посмертне видання творів Пушкіна (1838) в восьми томах, випущене на користь спадкоємців, включало лише ті твори, які були опубліковані за його життя. Видання друкувалося «під особливим наглядом міністра Народної Освіти», у відомстві якого перебувала цензура. За відгуком воно вийшло «кепсько за милостю . Були допущені численні помилки, поправки, пропуски, спотворення текстів Пушкіна, видання не було повним навіть у заявленому обсязі. У 1841 році вийшли три додаткових томи (9-11). До початку 1846 року ця зібрання творів практично всі були розпродані.
Нове зібрання творів було задумано лише як повторення видання 1838—1841 років. Однак ці плани не здійснилися. Взимку 1849—1850 років вдова поета, яка на той час одружилася з , звернулася за порадою з приводу нового видання до Павла Анненкова. Анненков, який отримав в своє розпорядження всі рукописи Пушкіна, що зберігалися у Ланської, спочатку не наважувався взятися за настільки серйозну справу. Умовили його брати Іван і Федір, які ознайомилися з паперами. 21 травня 1851 року Ланська за договором передала І. В. Анненкову права на видання. Брати П. Анненкова наполягли на тому, щоб він взяв справу в свої руки. П. Анненков також прийшов до рішення написати біографію поета. М. Добролюбов так відгукнувся на появу зібрання творів Пушкіна 1855—1857 років: «Росіяни <…> давно вже полум'яно бажали нового видання його творів, гідного його пам'яті, і зустріли підприємство Анненкова із захопленням і вдячністю». Незважаючи на всі цензурні перешкоди, Анненков здійснив перше критично підготовлене зібрання творів Пушкіна. Видання Анненкова з доповненнями і змінами було двічі повторено Г. М. Геннаді (1859—1860, 1869—1871).
Після 1887 року, коли закінчився термін дії прав на твори Пушкіна для його спадкоємців, з'явилися різноманітні доступні видання, які не мали, однак, важливого наукового значення. Найбільш повним із випущених на початку XX століття стало зібрання творів Пушкіна (1903—1906) під редакцією .
Випуск Повного академічного зібрання творів Пушкіна в 16 томах був приурочений до столітньої річниці (1937) від дня смерті поета, проте, з об'єктивних причин, робота над ним розтягнулася на багато років. Це видання поєднало працю всіх найвизначніших вчених-пушкіністів того часу. Зібрання творів у 16 томах по теперішній час залишається найповнішим випуском творів Пушкіна, в науковій літературі при цитуванні пушкінських текстів прийнято посилатися саме на нього. У плані текстологічних досліджень зібрання стало орієнтиром для інших академічних видань російських письменників. Проте в це «Повне» видання не увійшли томи з малюнками Пушкіна і текстами, які складали збірку «Рукою Пушкіна». За цензурних міркувань не була опублікована балада «Тінь Баркова». Докладні коментарі до пушкінських текстів, які на думку влади затримували все видання, були опущені, це один з найголовніших недоліків шістнадцятитомнику.
Видання листів
У 1926 і 1928 роках вийшли два томи видання листів Пушкіна (1815—1830), здійсненого Б. Л. Модзалевським. Третій том (1935, листи 1831—1833 років) вже після смерті Модзалевського підготував до друку його син Л. Б. Модзалевський. Безперечна цінність тритомника листів полягає в збереженні пушкінської орфографії і пунктуації. Великий коментар до листів являє собою повноцінну енциклопедію життя і творчості Пушкіна і пушкінської епохи взагалі. До недоліків цього видання належить виключення з текстів листів ненормативної лексики. Видання 1969 року «О. С. Пушкін. Листи останніх років» (загальна редакція М. В. Ізмайлова) авторську орфографію і пунктуацію не відтворює. До теперішнього часу єдиним виданням листів Пушкіна, що зберегло оригінальний текст, є «Листування» в трьох томах за редакцією В. І. Саїтова (Імператорська Академія Наук, 1906—1911). «Листування» вийшло невеликою кількістю примірників і поширювалася виключно серед членів Академії. У 2013 році видавництво «Слово» здійснило репринтне видання «Листування».
Роль Пушкіна у створенні сучасної російської мови
У 20-30 роках ХІХ століття відбулося формування сучасної літературної російської мови. Її творцем визнається Пушкін, його твори вважаються енциклопедією зразків застосування російської. Проте процес вироблення адекватної оцінки ролі Пушкіна, як творця сучасної мови йшов досить довго. Він вимагав накопичення значного обсягу знань про факти та явища російської мови часу до Пушкіна, епохи Пушкіна і після нього, докладного аналізу цих фактів, та відповідного розвитку лінгвістики російської мови, на що пішло, близько 120 років. Ні наприкінці ХІХ століття, ні у перше десятиліття XX століття — це питання не виникало. Навіть на початку 40-х років XX століття не всі вважали Пушкіна як основоположника сучасної російської літературної мови. Остаточним визнанням такої ролі Пушкіна можна вважати видання статті відомого дослідника російської В. В. Виноградова, яке так і називалася «О. С. Пушкін — основоположник російської літературної мови» («Вісті академії наук СРСР». Відділення літератури та мови, 1949, том VIII, вип. 3).
Разом з цим новації О. С. Пушкіна в галузі російської мови увійшли до практики за історичними мірками дуже швидко. Так, нововведення в галузі морфології та синтаксису були зафіксовані О. Х. Востоковим в його «Російській граматиці», що вийшла 1831 року і пережила згодом 28 видань, і відразу стали загальнообов'язковою нормою.
Незважаючи на суттєві зміни, що відбулися у мові за майже двісті років, що минули з часу створення її найкрупніших творів, і явні стилістичні відмінності мови Пушкіна та сучасних письменників, система сучасної російської мови, її граматичний, фонетичний та лексико-фразеологічний устрій у своєму основному ядрі залишилися і продовжують залишатися та розвиватися у межах тих норм, що сформував Пушкін.
Погляди Пушкіна
Політичні погляди
Пушкіна завжди цікавили політичні питання. В молодості його погляди були досить радикальними[], але у зв'язку з поразкою повстання Іпсіланті у 1821 році, революцій в П'ємонті і Неаполі у 1821 році, революції в Іспанії у 1823 році він розчарувався в революційних ідеалах.
Перебуваючи на засланні в Михайлівському, після придушення повстання декабристів, Пушкін вирішив вступити з урядом в «лояльні, договірні відносини», щоб вирватися з Михайлівського, покінчити з минулим. За словами Георгія Федотова написавши вірш «Станси», Пушкін уклав поетичний договір з Миколою I, запропонувавши йому ідеал Петра I.
Як зазначає Георгій Федотов, Пушкін завжди був «співаком імперії». Він прославляв завоювання росіянами Кавказу, під час польського повстання 1830—1831 років написав начинені імперським пафосом вірші «Наклепникам Росії» і «Бородінська річниця». За словами Г. Федотова, «початок правди надто часто в віршах поета, як і в житті держави — відступає перед чарівністю сили, що торжествує».
Г. Федотов писав:
«Консервативна, свободоненавистницька Росія оточувала Пушкіна в його останні роки; вона створювала те політичне повітря, яким він дихав, у якому він часом задихався. Волелюбна, але бездержавна Росія народжується в ті ж тридцяті роки з гуртком Герцена, з листами Чаадаєва. З дуже малою похибкою можна стверджувати: російська інтелігенція народжується в рік смерті Пушкіна. Вільнодумець, бунтар, декабрист, — Пушкін ні в одну мить свого життя не може бути поставлений у зв'язок з цією чудовою історичної формацією — російською інтелігенцією. Всіма своїми коренями він йде в XVIII століття, яке ним закінчується»Оригінальний текст (рос.)«Консервативная, свободоненавистническая Россия окружала Пушкина в его последние годы; она создавала тот политический воздух, которым он дышал, в котором он порой задыхался. Свободолюбивая, но безгосударственная Россия рождается в те же тридцатые годы с кружком Герцена, с письмами Чаадаева. С весьма малой погрешностью можно утверждать: русская интеллигенция рождается в год смерти Пушкина. Вольнодумец, бунтарь, декабрист, — Пушкин ни в одно мгновение своей жизни не может быть поставлен в связь с этой замечательной исторической формацией — русской интеллигенцией. Всеми своими корнями он уходит в XVIII век, который им заканчивается»
С. Л. Франк називає «дивовижним за історичною та духовною мудрістю» лист О. С. Пушкіна П. Я. Чаадаєву від жовтня 1836 року і особливо виділяє ту його частину, де Пушкін пише про крайнє своє небажання міняти батьківщину і мати іншу російську історію. Франк пише:
«Загальним фундаментом політичного світогляду Пушкіна було національно-патріотичний розумонастрій, оформлений як державна свідомість»Оригінальний текст (рос.)«Общим фундаментом политического мировоззрения Пушкина было национально-патриотическое умонастроение, оформленное как государственное сознание»
Природничо-наукові погляди
Академік М. Алексєєв у праці «Пушкін і наука його часу» говорив про необхідність вивчати питання про ставлення Пушкіна до природничих наук. Пушкін, на думку Алексєєва, вірив в науку і був далекий від односторонніх позитивних або негативних оцінок науки. Пушкін стежив за розвитком науки, про що свідчать, наприклад, його слова в передмові до видання восьмої і дев'ятої глав «Євгенія Онєгіна»: «… відкриття великих представників старовинної астрономії, фізики, медицини і філософії постаріли і кожен день замінюються іншими».
Під час навчання в Царськосільському ліцеї Пушкін, як й інші ліцеїсти (Іллічевський, Корф, Дельвіг) протиставляв науку поезії, але в «Уривках з листів, думок і зауважень» (1827) він вже стверджував, що натхнення потрібне як в поезії, так і в геометрії. Алексєєв знаходить подібність цього твердження з виголошеною у 1826 році промовою М. Лобачевського про уявну геометрію. Прикладом вирішення конфлікту науки і поезії Пушкін вважав творчість М. Ломоносова, який, за словами Пушкіна, «обняв всі галузі освіти»: історію, риторику, хімію, мінералогію, поезію.
Пушкін цікавився астрономією: зокрема, в його бібліотеці знаходилася книга англійського астронома Д. Гершеля. До фрагмента про нерухому землю в своїх «Наслідуваннях Корану» (1824) Пушкін додав примітку: «Погана фізика; але зате яка смілива поезія!». Цій же темі присвячена епіграма «Рух» («руху немає, сказав мудрець бородатий…»; 1825), в якій Пушкін, за припущенням Алексєєва, полемізує з ідеалістичною філософією В. Одоєвського і зображує історію європейської науки від античності до Відродження.
Пушкін був знайомий з винахідником електромагнітного телеграфу П. Шиллінгом, і з цим знайомством може бути пов'язана поява уривка «О скільки нам відкриттів дивних…» (1829), у якому проявилася віра в автора в могутність розуму і який, за словами академіка С. Вавилова, «свідчить про проникливе розуміння Пушкіним методів наукової творчості». Згадка вічного двигуна в «Сценах з лицарських часів» (1835) може бути пов'язана з повідомленнями про винахід електродвигуна, який у 1834 році створив Б. Якобі. У повісті «Пікова дама» згадується гальванізм, під яким тоді розумівся електричний струм, а також «Монгольф'єрова куля і Месмерів магнетизм», які згадуються головному герою, за професією інженеру, при погляді на кімнату графині. У «Євгенії Онєгіні» (7, XXXIII) говориться про «философські таблиці», тобто про книгу французького математика «Продуктивні і торгові сили Франції» (1827), в якій наводяться статистичні таблиці, що показують дані про економіку різних європейських держав.
Хоча Пушкін не дожив до відкриття першої залізниці в Росії, і ця тема не відбилася в його поезії, але він збирався друкувати в своєму журналі статтю інженера на захист будівництва залізниць. Сам Пушкін в листі Одоєвському зробив «сміливу технічну пропозицію» про необхідність створення машини для очищення залізниць від снігу, тобто механічного снігоочисника.
Соціально-економічні погляди
У Царкосельскому ліцеї ліберально налаштований професор, випускник Геттінгенського університету навчав ліцеїстів політичній економії.
В «Євгенії Онєгіні» неодноразово порушені економічні питання. У строфі про Адама Сміта йдеться про відмінності економічної теорії Адама Сміта і меркантилістів. На цю строфу є посилання в роботі К. Маркса «До критики політичної економії». У строфі з описом кабінету Євгенія Онєгіна згадані торгові шляхи через Балтійське море і основні предмети експорту (ліс і сало) і імпорту (предмети розкоші) Росії пушкінського часу. В іншій строфі згадуються економісти Сей і Бентам. В описі діяльності Євгенія Онєгіна в селі йдеться про заміну панщини на оброк.
У вірші «Село» засуджується панщина як сама варварська і економічно неефективна форма експлуатації підневільної праці. У 1826 році Пушкін написав записку царю "«Про народне виховання», присвячену поліпшенню системи освіти молодих дворян. У ній згадуються імена економістів Сея і Сісмонді. У повісті «Пікова дама» порушено тему розвитку нових, буржуазних суспільних відносин, з їхньою жадібністю і спрагою швидкого збагачення. В «Скупому лицарі» розглядається тип докапіталістичного збирача скарбів.
У культурі
Музичний театр
В камерній музиціДо віршів Пушкіна писали музику багато композиторів:
Екранізації
|
В літературіО. С. Пушкін став персонажем численних художніх творів, деякі з більшою або меншою точністю відображають його біографію (наприклад, роман «Пушкін» Ю. Тинянова), інші не ставлять перед собою біографічну мету. М. Ю. Лермонтов відгукнувся на загибель Пушкіна віршем , а М. Ф. Ахундов — . Особовому сприйняттю образу і творчості Пушкіна присвячений нарис Марини Цвєтаєвої «Мій Пушкін». В гротесковому ламанні образ Пушкіна представлений в творах Данила Хармса. Численні відсилання до творчості Пушкіна містяться в творах постмодернізму, зокрема, в ряді віршів Йосипа Бродського і . Трагічній долі поета присвячена п'єса Михайла Булгакова . В кінематографіПро життя Пушкіна створено ряд фільмів:
Своєрідну інтерпретацію за малюнками і текстами поета створив режисер-аніматор , який зняв у співдружності з композитором Альфредом Шнітке трилогію:
У 2003 році був знятий мультиплікаційний фільм за мотивами однойменного оповідання . Кінообраз поета в різний час втілили актори:
Також образ Пушкіна був використаний в , у якому, втім, самого Олександра Сергійовича прямо не показують, але при цьому за сюжетом знімається фільм про його життя. На екрані образ двох людей, які з різних причин вживаються в роль Пушкіна, зіграв . |
Вшанування пам'яті
У різних країнах встановлено десятки пам'ятників Пушкіну. Музеї, присвячені життю і творчості поета, є в Москві, Санкт-Петербурзі, Пушкіногорському районі, Новгороді, Торжку, Кишиневі, Гурзуфі, Одесі, Вільнюсі, в Бродзанах (Словаччина) й інших поселеннях. Іменем Пушкіна назване колишнє місто Царське Село та низка інших населених пунктів.
Україна
Після початку російського військового вторгнення в Україну у лютому 2022 року, в країні розпочався процес деколонізації, однією із складових якого став пушкінопад.
9 квітня 2022 року в Тернополі було демонтовано пам'ятник Пушкіну.
Київ
- пам'ятник на території музею Садиба на Кудрявці (вул. Кудрявська, 9; колишній Музей О. С. Пушкіна, пам'ятник встановлено 2009 року)
- бюст у вестибюлі станції метро «Університет»
- погруддя на фасаді будівлі на вул. Костянтинівській, 16
- бюст у приміщенні Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
- зображення на арці галереї письменників перед входом до Національної бібліотеки України для дітей (вулиця Януша Корчака, 60)
Одеса
Станом на 2023 рік в Одесі є кілька пам'ятників, пам'ятних дошок, та арт-об'єктів на честь Пушкіна, зокрема кілька стінописів. Також є низка об'єктів топоніміки та установ, названих на честь Пушкіна або повністю присвячених вшанування його особи. Найвідоміші об'єкти:
Довідкова інформація
Росія
- 1800 рік — прибутковий будинок — Соляний провулок, 14
- 07. — 10.1811 — готель «Демут» — набережна річки Мойки, 40
- кінець 12.1816 — кінець 03.1817 — прибутковий будинок Клокачова — набережна річки Фонтанки, 185
- 06.1817 — 05.1820 — прибутковий будинок Клокачова — набережна річки Фонтанки, 185
- 24.05 — 27.06.1827 — готель «Демут» — набережна річки Мойки, 40
- 16.10.1827 — 20.10.1828 — готель «Демут» — набережна річки Мойки, 40
- друга половина січня — 09.03.1829 — готель «Демут» — набережна річки Мойки, 40
- 05. — 10.1831 — будинок Китаєвої — Царське Село, Колпінська вулиця, 2
- 10.1831 — прибутковий будинок Берникова — Вознесенський проспект, 47
- 10.1831 — 05.1832 — будинок Бріскорн — Галерна вулиця, 53
- осінь 1832 — 05.1833 — прибутковий будинок П. О. Жадиміровського — Велика Морська вулиця, 26
- 11.1833 — 08.1834 — прибутковий будинок Олів'є — Пантелеймонівська вулиця, 5
- 08.1834 — літо 1836 — будинок С. А. Баташева — Набережна Кутузова, 32
- 12.10.1836 — 29.01.1837 — будинок А. М. Волконської — набережна річки Мойки, 12
- На Чорній річці, на місці дуелі встановлений пам'ятний знак. У 2008 році поруч з місцем дуелі освячено православний храм
- Набережна річки Мойки, 12 — остання квартира поета — Всеросійський музей О. С. Пушкіна
- 8 (19 червня) 1799 — Єлоховська вулиця, буд. 15 — хрещений в Церкві Богоявлення в Єлохові.
- Бауманська (колиш. Німецька вулиця), буд. 57 б — місце народження О. С. Пушкіна, як вважалося до революції і де спочатку висіла меморіальна дошка.
- На будівлі московської школи № 353 (Бауманська вулиця, буд. 40), імовірно стоїть на місці будинку, у якому народився О. С. Пушкін, у 1927 році було встановлено меморіальну дошку. У [1967 році біля школи встановлено бюст юного Пушкіна.
- Кут Госпітального пер. і Малої Поштовій вул. — можливе місце народження Пушкіна, за новими даними.
- 08.09.1826 (неодноразово в наступні роки) — будинок В. Л. Пушкіна, Стара Басманна вулиця, 36 (меморіальна дошка).
- 12.10.1826 — будинок Д. В. Веневітінова, Крівоколінний провулок, 4 (меморіальна дошка).
- 14-31.08.1830 — будинок П. А. В'яземського, Великий Чернишевський провулок, 9 (меморіальна дошка).
- 18 лютого (2 березня) 1831 — В. Нікітська вул., буд. 36. Храм Вознесіння Господнього в Сторожах, біля Нікітських воріт. Місце вінчання з Н. Гончаровою.
- початок лютого — середина травня 1831 — «будинок Н. Н. Хитрово». Нині Меморіальна квартира Пушкіна на Арбаті, вул. Арбат, 53 (меморіальна дошка).
- 1832 — будинок Долгорукових-Бобринських, Мала Дмитрівка, 1/7 (меморіальна дошка).
- 03-20.05.1836 — квартира П. В. Нащокіна, Воротниковський провулок, 12 (меморіальна дошка).
- Державний історико-літературний музей-заповідник О. С. Пушкіна в Одинцовському районі (Великі Вяземи — Захарово).
- Музей-садиба Пушкіна у Великому Болдіні.
- Нижній Новгород. Музей Пушкіна в будівлі колишнього готелю купця-промисловця Д. Г. Деуліна, де поет зупинявся 2-3 вересня 1833 року шляхом до Оренбурга за матеріалами з історії пугачовського бунту.
- Музей-заповідник «Михайлівське» в Пушкіногорському районі.
- в Майкопі на вулиці Пушкіна стоїть пушкінський будинок і перед ним пам'ятник-бюст Пушкіну.
За кордоном
- 1823-24 — вул. Італійська (з 1880 року — Пушкінська), 13. У будинку, відновленому після війни, розташований Одеський музей Пушкіна, біля будинку встановлено пам'ятник, на будинку — меморіальна дошка.
Основні біографічні дослідження
- . «Пушкін О. С.» (ВРЕ — 1955)
- Благой Д. Д. Проблеми побудови наукової біографії Пушкіна
- Благой Д. Д. Творчий шлях Пушкіна, 1826—1830.
- Вацуро В. Е. Пушкін в свідомості сучасників.
- Вересаєв В. В. «Пушкін в житті»
- Гершензон Д. Я. «Пушкін О. С.» (Вікіпедія — 1940)
- Кірпічніков А. І. «Пушкін» (словник Брокгауза і Єфрона — 1890—1907)
- Лотман Ю. М. О. С. Пушкін: Біографія письменника.
- «Пушкін О. С.» (Вікіпедія — 1975)
- Томашевський Б. В. «Пушкін О. С.» (словник інституту Гранат — 1929)
- Тинянов Ю. Н. «Пушкін»
- Тинянов Ю. М. Пушкін і Кюхельбекер.
- Храпченко М. «Пушкін О. С.» (Літературна енциклопедія — 1935)
- Хронологічна канва біографії (ПСС — 1931)
- А. А. Черкашин, Л. А. Черкашина. «Тисячолітнє дерево О. С. Пушкіна» (Лібєрєя, 1998).
Літературні журнали та альманахи, які співпрацювали з Пушкіним
- «Невський альманах»
- «Новини літератури», або «Додавання до» Російського інваліда
- «Вітчизняні записки»
- «Рецензент»
- , або Військові відомості»
Дуелі
- 1816 рік. — Пушкін викликав на дуель Павла Ганнібала, двоюрідного дядька. Причина: Павло відбив у молодого 17-річного Пушкіна дівчину Лошакову на балу. Підсумок: дуель скасована.
- 1817 рік. — Пушкін викликав на дуель Петра Каверіна, свого друга. Причина: складені Каверіним жартівливі вірші. Підсумок: дуель скасована.
- 1819 рік. — Пушкін викликав на дуель поета Кіндрата Рилєєва. Причина: Рилєєв розказав на світському салоні жарт про Пушкіна. Підсумок: дуель скасована.
- 1819 рік. — Пушкіна викликав на дуель його друг Вільгельм Кюхельбекер. Причина: жартівливі вірші про Кюхельбекера, а саме пасаж «кюхельбекерно і нудно». Підсумок: Вільгельм в Олександра Сергійовича вистрілив, а той в Вільгельма — відмовився.
- 1819 рік. — Пушкін викликав на дуель Модеста Корфа, службовця з міністерства юстиції. Причина: слуга Пушкіна приставав п'яним до слуги Корфа і той його побив. Підсумок: дуель скасована.
- 1819 рік. — Пушкін викликав на дуель майора Денисевича. Причина: Пушкін зухвало поводився в театрі кричачи на артистів і Денисевич зробив йому зауваження. Підсумок: дуель скасована.
- 1820 рік. — Пушкін викликав на дуель Федора Орлова і Олексія Алексєєва. Причина: Орлов і Алексєєв зробили Пушкіну зауваження за те, що той намагався в п'яному вигляді грати в більярд і заважав оточуючим. Підсумок: дуель скасована.
- 1821 рік. — Пушкін викликав на дуель офіцера французької служби Дегільї. Причина: сварка з нез'ясованими обставинами. Підсумок: дуель скасована.
- 1822 рік. — Пушкіна викликав на дуель підполковник Семен Старов. Причина: не поділили ресторанний оркестрик при казино, де обидва віддавалися азартній грі. Підсумок: стрілялися, але обидва промахнулися.
- 1822 рік. — Пушкін викликав на дуель 65-річного статського радника Івана Ланова. Причина: сварка під час святкового обіду. Підсумок: дуель скасована.
- 1822 рік. — Пушкін викликав на дуель молдавського вельможу Тодора Балша, господаря будинку, де він гостював у Молдавії. Причина: Пушкіну недостатньо чемно відповіло на якесь питання дружина Балша, Марія. Підсумок: стрілялися, але обидва промахнулися.
- 1822 рік. — Пушкін викликає на дуель бессарабського поміщика Скартла Прункуло. Причина: Той був секундантом на дуелі, де Пушкін був так само секундантом і хлопці не домовилися про правила дуелі. Підсумок: дуель скасована.
- 1822 рік. — Пушкін викликає на дуель Северина Потоцького. Причина: дискусія за обіднім столом про кріпосне право. Підсумок: дуель скасована.
- 1822 рік. — Пушкіна викликав на дуель штабс-капітан Рутковський. Причина: Пушкін повірив, що буває град вагою в 3 фунти і обсміяв відставного капітана. Підсумок: дуель скасована.
- 1822 рік. — Пушкіна викликав на дуель кишинівський олігарх Інглезі. Причина: Олександр домагався його дружини, циганки Людмили Шекори. Підсумок: дуель скасована.
- 1822 рік. — Пушкіна викликав на дуель прапорщик генерального штабу Олександр Зубов. Причина: Пушкін викрив Зубова в шахрайстві під час гри в карти. Підсумок: Зубов стріляв в Пушкіна (мимо) а сам Пушкін від пострілу відмовився.
- 1823 рік. — Пушкін викликав на дуель молодого письменника Івана Руссо. Причина: особиста неприхильність Пушкіна до цієї персони. Підсумок: дуель скасована.
- 1826 рік. — Пушкін викликав на дуель Миколу Тургенєва, одного з керівників Союзу благоденства, члена Північного суспільства. Причина: Тургенєв лаяв вірші поета, зокрема, його епіграми. Підсумок: дуель скасована.
- 1827 рік. — Пушкіна викликав на дуель артилерійський офіцер Володимир Соломірський. Причина: дама офіцера на ім'я , до якої Пушкін виявляв сексуальний інтерес. Підсумок: дуель скасована.
- 1828 рік. — Пушкін викликав на дуель міністра освіти Олександра Голіцина. Причина: Пушкін написав зухвалу епіграму на міністра і той влаштував йому за це допит з пристрастю. Підсумок: дуель скасована.
- 1828 рік. — Пушкін викликав на дуель секретаря французького посольства в Петербурзі Лагрене. Причина: невідома дівчина на балу. Підсумок: дуель скасована.
- 1829 рік. — Пушкін викликав на дуель чиновника міністерства закордонних справ Хвостова. Причина: Хвостов висловив своє невдоволення епіграмами Пушкіна, зокрема тим, що Пушкін порівнює Хвостова зі свинею. Підсумок: дуель скасована.
- 1836 рік. — Пушкін викликав на дуель князя Миколу Рєпіна. Причина: невдоволення віршами Пушкіна про себе. Підсумок: дуель скасована.
- 1836 рік. — Пушкін викликав на дуель чиновника міністерства закордонних справ Семена Хлюстіна. Причина: Хлюстін висловив своє невдоволення віршами поета. Підсумок: дуель скасована.
- 1836 рік. — Пушкін викликав на дуель Володимира Соллогуба. Причина: неприємні висловлювання Сологуба про дружину поета, Наталі. Підсумок: дуель скасована.
- 1836 рік. — Пушкін викликав на дуель французького офіцера . Причина: анонімний лист, де стверджувалося, ніби дружина Пушкіна зраджує йому з Дантесом. Підсумок: дуель скасована через пропозицію руки, зробленої Дантесом сестрі Наталії Гончарової Катерині.
- 1837 рік. — Дантес викликав на дуель Пушкіна після листа останнього. Підсумок: В січні Пушкін був смертельно поранений і через 2 дні помер.
Див. також
- Пушкін та Україна
- 2208 Пушкін — астероїд, названий на честь Олександра Пушкіна.
- Пушкінопад
- Тінь Пушкіна
Коментарі
- Листування, публіцистика, плани творів, вірші на випадок.
- Див., наприклад, роботи В. В. Виноградова, Томашевський Б. Вопросы языка в творчестве Пушкина // Пушкин: Исследования и материалы / АН СССР. Ин-т рус. лит. (Пушкин. Дом). — М.; Л. : Издательство АН СССР, 1956. — Т. 1. — С. 126—184. (рос.)
- Сам А. С. Пушкін у вірші «Мій родовід» ототожнив Ратшу, родоначальника Пушкіних, із згадуваним у літописах , сучасником Олександра Невського, загиблим у 1268 році в битві під Раковором, однак тут він помилявся. Перший згадуваний в джерелах предок Пушкіних, , який був, згідно родоводу, правнуком Радші, брав участь в Невській битві 1240 року, і, відповідно, сам був сучасником Олександра Невського. Таким чином, Радша, родоначальник Пушкіних, повинен був жити на 100 років раніше.
- Псевдонім складено з приголосних букв прізвища поета, поставлених в зворотному порядку.
- З Керн Пушкін познайомився у 1820 році в Петербурзі в салоні Оленіних.
- Ці твори не перекладалися російською мовою, за зауваженням Щоголєва, вони призначені були «для внутрішнього споживання». Відомо, що австрійський посланник в своєму листі Меттерніху додав прозаїчний французький переклад «Наклепникам...». См. .
- Пасквіль отримали: Вяземські, Карамзіни, Хитрово, Соллогуб (через тітку А. І. Васильчикову), Россет, Михайло Вієльгорський, і, ймовірно, М. О. Скалон.
- 2 аршина = 142
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Pushkin perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya misce prozhivannya Pushkin Oleksandr SergijovichPushkin Aleksandr SergeevichOleksandr Pushkin portret roboti O A KiprenskogoPsevdonimOleksandr NKShP Ivan Petrovich Byelkin Feofilakt Kosichkin zhurnalnij P St Arz Starij Arzamasec A B Narodivsya26 travnya 6 chervnya 1799 1 3 Moskva Rosijska imperiya 1 Pomer29 sichnya 10 lyutogo 1837 1 3 37 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 5 vognepalne poranennyaPohovannyad 7 GromadyanstvoRosijska imperiyaNacionalnistrosiyaninDiyalnistpoet prozayik dramaturgSfera robotid dramaturgiya pereklad i kritikaAlma materImperatorskij Carskosilskij licej 1 13 chervnya 1817 Mova tvorivrosijska francuzkaRoki aktivnosti1813 1837Napryamokromantizm realizmZhanrVirshi povisti poemi roman v virshah drami kazkiMagnum opusYevgenij OnyeginChlenstvoArzamas gurtok i dKonfesiyapravoslav yaBatkoSergij PushkinMatiNadiya PushkinaBrati sestrid i Lev Sergijovich PushkinU shlyubi zNataliya GoncharovaDitiMariya GartungAvtografSajt pushkinmuseum ru Pushkin Oleksandr Sergijovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Oleksa ndr Sergi jovich Pu shkin ros Aleksa ndr Serge evich Pu shkin 26 travnya 6 chervnya 1799 17990606 Moskva Rosijska imperiya 29 sichnya 10 lyutogo 1837 Sankt Peterburg Rosijska imperiya rosijskij poet dramaturg i prozayik yakij zaklav osnovi rosijskogo realistichnogo napryamu kritik i teoretik literaturi istorik publicist odin z najavtoritetnishih literaturnih diyachiv pershoyi tretini XIX stolittya v Rosiyi She za zhittya Pushkina sklalasya jogo reputaciya najbilshogo nacionalnogo rosijskogo poeta Pushkin vvazhayetsya osnovopolozhnikom suchasnoyi rosijskoyi literaturnoyi movi BiografiyaPohodzhennya Pushkin ditina Ksav ye de Mestr 1800 1802 Pohodzhennya Pushkina jde vid rozgaluzhenogo netitulovanogo dvoryanskogo rodu yakij bere pochatok za genealogichnoyu legendoyu vid cholovika chesnogo ros muzha chestnogo Pushkin neodnorazovo pisav pro svij rodovid u virshah i prozi vin bachiv u svoyih predkah zrazok spravzhnoyi aristokratiyi starodavnogo rodu sho chesno sluzhiv vitchizni ale ne zdobuv prihilnosti praviteliv i gnanogo Ne raz vin zvertavsya zokrema v hudozhnij formi i do obrazu svogo pradida po materi afrikancya Abrama Petrovicha Gannibala yakij stav slugoyu i vihovancem Petra I a potim vijskovim inzhenerom i generalom Did po batkovi artileriyi polkovnik gvardiyi kapitan Batko Sergij Lvovich Pushkin 1767 1848 svitskij dotepnik ta poet amator Mati Pushkina Nadiya Osipivna 1775 1836 vnuchka Gannibala Dyadko po batkovi 1766 1830 buv vidomim poetom z kola Karamzina Z ditej Sergiya Lvovicha ta Nadiyi Osipivni krim Oleksandra vizhili donka v shlyubi Pavlisheva 1797 1868 i sin Lev 1805 1852 Ditinstvo Mati Pushkina Nadiya Gannibal Pushkin narodivsya 26 travnya 6 chervnya 1799 roku v Moskvi v Nimeckij slobodi U metrichnij knizi na datu 8 19 chervnya 1799 roku sered inshih mistitsya takij zapis Travnya 27 U dvori kolezkogo reyestratora Ivana Vasilova Skvarcova u meshkancya jogo majora Sergiya Lvovicha Pushkina narodivsya sin Oleksandr Hreshenij chervnya 8 dnya Vospriyemnik graf Artemij Ivanovich Voroncov kuma mati zaznachenogo Sergiya Pushkina vdova Olga Vasilivna Pushkina 6 Originalnij tekst ros Maya 27 Vo dvore kolezhskogo registratora Ivana Vasileva Skvarcova u zhilca ego Moyora Sergiya Lvovicha Pushkina rodilsya syn Aleksandr Kreshyon iyunya 8 dnya Vospriemnik graf Artemij Ivanovich Voroncov kuma mat oznachennogo Sergiya Pushkina vdova Olga Vasilevna Pushkina Nyaneyu Oleksandra bula Arina Rodionivna do yakoyi vin na vse zhittya zberig zvorushlive lyublyache stavlennya prisvyativ yij virshi bagato raziv zgaduvav u listah V rannomu ditinstvi Oleksandr buv tovstoyu nezgrabnoyu maloruhlivoyu i movchaznoyu ditinoyu Vse ce privodilo jogo mati u vidchaj i vona majzhe nasilno vodila jogo gulyati zmushuvala bigati Odnak do semi rokiv vid ogryadnosti i nedolugosti ne zalishilosya i slidu vin stav zhvavij i pustotlivij Vlitku batki vidvezli sina v a potim do vesni 1801 roku sim ya zhila v Peterburzi u teshi Mariyi Oleksiyivni Gannibal 1745 1818 urodzhenoyi Pushkinoyi z inshoyi gilki rodu U cej period cilkom mogla vidbutisya zustrich iz Pavlom I pro yaku Pushkin pishe v ryadkah Bachiv ya troh cariv Litni misyaci 1805 1810 rokiv majbutnij poet zazvichaj provodiv u svoyeyi babusi po materi tiyeyi zh Mariyi Oleksiyivni u pidmoskovnomu seli poblizu Zvenigorodu Ranni dityachi vrazhennya vidbilisya u pershih doslidah pushkinskih poem napisanih trohi piznishe Chernec 1813 Bova 1814 v licejskih virshah Poslannya do Yudina 1815 Son 1816 Babusya pisala pro svogo onuka nastupne Ne znayu sho vijde z mogo starshogo onuka Hlopchik rozumnij i ohochij do knizhok a vchitsya pogano ridko koli urok svij zdast poryadkom to jogo ne rozvorushiti sho ne vizhenesh grati z ditmi to raptom tak rozgornetsya i rozhoditsya sho nichim jogo ne strimayesh z odniyeyi krajnosti v inshu kidayetsya nemaye u nogo seredini Originalnij tekst ros Ne znayu chto vyjdet iz moego starshego vnuka Malchik umyon i ohotnik do knizhek a uchitsya ploho redko kogda urok svoj sdast poryadkom to ego ne rasshevelish ne progonish igrat s detmi to vdrug tak razvernyotsya i rashoditsya chto nichem ego ne ujmyosh iz odnoj krajnosti v druguyu brosaetsya net u nego serediny 40 Yunist Yunij Pushkin akvarel S G Chirikova 1810 Shist rokiv Pushkin proviv u Carskosilskomu liceyi vidkritomu 19 zhovtnya 1811 roku Tut yunij poet perezhiv podiyi Francuzko rosijskoyi vijni 1812 roku Tut vpershe vidkrivsya i buv visoko ocinenij jogo poetichnij dar Spogadi pro roki provedeni v Liceyi pro licejske braterstvo nazavzhdi zalishilisya v dushi poeta Sered licejskih vikladachiv Pushkina buv profesor moralnih i politichnih nauk O P Kunicin yakij navchavsya v Gettingenskomu universiteti ta buv blizkij do bagatoh majbutnih dekabristiv Pushkin na vse zhittya zberig vdyachnist Kunicinu Vin yedinij z licejskih vchiteliv do yakogo Pushkin neodnorazovo zvertavsya u virshah U licejskij period Pushkinim bulo stvoreno bagato virshovanih tvoriv Jogo nadihali francuzki poeti XVII XVIII stolit z tvorchistyu yakih vin poznajomivsya v ditinstvi chitayuchi knigi z biblioteki batka Ulyubleni poeti i pismenniki molodogo Pushkina pererahovani u virshi Gorodok 1815 roku Volter Gomer Vergilij T Tasso Lafonten Krilov Derzhavin Verzh ye Parni Rasin Molyer Fonvizin Ozerov Russo Karamzin U jogo rannij lirici poyednalisya tradiciyi francuzkogo ta rosijskogo klasicizmu Vchitelyami Pushkina poeta stali Batyushkov viznanij majster legkoyi poeziyi i Zhukovskij golova vitchiznyanogo romantizmu Pushkinska lirika periodu 1813 1815 rokiv pronizana motivami shvidkoplinnosti zhittya yake diktuvalo spragu nasolodi radoshami buttya Z 1816 roku uslid za Zhukovskim vin zvertayetsya do elegij de rozvivaye harakterni dlya cogo zhanru motivi nerozdilenogo kohannya zakinchennya molodosti zgasannya dushi Lirika Pushkina she nasliduvalna spovnena literaturnih umovnostej i shtampiv prote vzhe todi poet pochatkivec vibiraye svij osoblivij shlyah Ne zamikayuchis na kamernij poeziyi Pushkin zvertavsya do tem bilsh skladnih suspilno znachushih 1814 sho zasluzhili shvalennya Derzhavina na pochatku 1815 roku Pushkin chitav virsh v jogo prisutnosti prisvyacheno podiyam Francuzko rosijskoyi vijni 1812 roku Virsh bulo opublikovano u 1815 roci v zhurnali Rosijskij muzeum za povnim pidpisom avtora A v pushkinskomu poslanni Liciniyu kritichno zobrazhene suchasne zhittya Rosiyi de v obrazi ulyublencya despota vkazuyetsya Arakcheyev Vzhe na pochatku svogo tvorchogo shlyahu vin viyavlyav interes do rosijskih pismennikiv satirikiv minulogo stolittya Vpliv Fonvizina vidchuvayetsya v satirichnij poemi Pushkina Tin Fonvizina 1815 z tvorchistyu Radisheva pov yazani Bova 1814 i Bezvir ya U lipni 1814 roku Pushkin vpershe buv nadrukovanij vin vidavavsya v Moskvi v zhurnali U trinadcyatomu nomeri buv nadrukovanij virsh Do druga poeta pidpisanij psevdonimom Oleksandr N k sh p zvernenij do Kyuhelbekera 60 She buduchi vihovancem Liceyu Pushkin uvijshov do sho vistupalo proti rutini i arhayiki v literaturnij spravi i vzyav diyevu uchast u polemici z ob yednannyam Besidi amatoriv rosijskogo slova vidstoyuvav kanoni klasicizmu minulogo stolittya Zaluchenij tvorchistyu najbilsh yaskravih predstavnikiv novogo literaturnogo napryamu Pushkin vidchuvav u toj chas silnij vpliv poeziyi Batyushkova Zhukovskogo Davidova Ostannij spochatku imponuvav Pushkinu temoyu bravogo voyaki a pislya tim sho sam poet nazivav krutinnyam virsha rizkimi zminami nastroyu ekspresiyeyu nespodivanim spoluchennyam obraziv Piznishe Pushkin govoriv sho nasliduyuchi v molodosti Davidovu zasvoyiv sobi jogo maneru nazavzhdi Bagato licejskih virshiv Pushkina naviyani lirikoyu Denisa Davidova Studenti sho benketuyut Kozak Nayizniki Vusa Spogad Molodist Pushkin na licejskomu ekzameni v Carskomu Seli kartina I Ryepina 1911 Z liceyu Pushkina bulo vipusheno u chervni 1817 roku u chini kolezkogo sekretarya 10 go klasu za tabelem pro rangi ta naznacheno u Kolegiyu zakordonnih sprav i 15 chervnya vin sklav prisyagu pidpisavshi blank prisyagi imperatoru U cej chas batko peredav Oleksandru svogo dvorovogo kriposnogo Mikitu kotrij znav Sashu z pershih dniv stav jomu spravzhnim drugom i projshov z nim praktichno ves zhittyevij shlyah azh do ostannogo dnya okrim roku Mihajlivskogo zaslannya Pushkin staye postijnim vidviduvachem teatru bere uchast u zasidannyah Arzamasa prijnyatij vin buv tudi zaochno she buduchi liceyistom u 1819 roci vstupaye u chleni literaturno teatralnogo spivtovaristva Zelena lampa yakim keruye Soyuz blagodenstva div Dekabristi Ne beruchi uchasti u diyalnosti pershih tayemnih organizacij Pushkin pov yazanij druzhnimi uzami z bagatma aktivnimi chlenami dekabristskih tovaristv pishe politichni epigrami i virshi Do Chaadayeva Lyubovi nadiyi tihoyi slavi 1818 Vilnist 1818 N Ya Plyuskovij 1818 Selo 1819 sho rozpovsyudzhuvalisya u spiskah U ci roki Pushkin pracyuye nad poemoyu Ruslan i Lyudmila rozpochatoyu v Liceyi yaka vidpovidala programnim ustanovkam literaturnogo suspilstva Arzamas pro neobhidnist stvorennya nacionalnoyi bogatirskoyi poemi Poema opublikovana u travni 1820 roku za spiskami bula vidoma ranishe i viklikala rizni ne zavzhdi dobrozichlivi vidguki Vzhe pislya visilki Pushkina navkolo poemi rozgorilisya superechki Deyaki kritiki buli obureni znizhennyam visokogo kanonu Zmishannya v Ruslani i Lyudmili rosijsko francuzkih prijomiv slovesnogo virazhennya z prostorichchyam i folklornoyu stilistikoyu viklikalo zakidi z boku zahisnikiv demokratichnoyi narodnosti v literaturi Taki narikannya mistiv list literaturnogo poslidovnika opublikovanij v Sini vitchizni Na pivdni 1820 1824 Svidoctvo vidane Pushkinu pislya zakinchennya liceyu Navesni 1820 roku Pushkina viklikali do vijskovogo general gubernatora Peterburga grafa M A Miloradovicha dlya poyasnennya z privodu zmistu jogo virshiv v tomu chisli na Arakcheyeva arhimandrita Fotiya i samogo Oleksandra I nesumisnih zi statusom derzhavnogo chinovnika Jshlosya pro jogo visilku do Sibiru abo uv yaznennya v Soloveckomu monastiri Lishe zavdyaki dopomozi druziv persh za vse Karamzinu vdalosya domogtisya pom yakshennya pokarannya Jogo pereveli zi stolici na pivden u kishinivsku kancelyariyu I M Inzova Po dorozi do novogo miscya sluzhbi Oleksandr Sergijovich zahvoriv na zapalennya legeniv skupavshis u Dnipri Dlya popravki zdorov ya Rayevski vivozyat naprikinci travnya 1820 roku hvorogo poeta z soboyu na Kavkaz i v Krim Po dorozi sim ya Rayevskih i O S Pushkin zupinyayutsya v Taganrozi u kolishnomu budinku miskogo golovi vul Grecka 40 Z 13 25 chervnya do 6 18 lipnya poet vpershe perebuvav na Garyachih Vodah Zhiv u sadibi A F Rebrova Pushkin v Krimu 16 serpnya 1820 roku Pushkin pribuv do Feodosiyi Vin napisav svoyemu bratovi Lvu Z Kerchi priyihali mi v Kafu zupinilisya u Bronevskogo lyudini povazhnoyi za neporochnoyu sluzhboyu i za bidnostyu Teper vin pid sudom i podibno staromu Vergiliyu rozvodit sad na berezi morya nedaleko vid mista Vinograd i migdal skladayut jogo dohid Vin ne rozumna lyudina ale maye veliki vidomosti pro Krim Storoni vazhlivoyi i zapushenoyi Zvidsi morem virushili mi povz poludennih beregiv Tavridi v Yurzuf de znahodilosya simejstvo Rayevskogo Vnochi na korabli napisav ya elegiyu yaku tobi nadsilayu Originalnij tekst ros Iz Kerchi priehali my v Kafu ostanovilis u Bronevskogo cheloveka pochtennogo po neporochnoj sluzhbe i po bednosti Teper on pod sudom i podobno stariku Vergiliya razvodit sad na beregu morya nedaleko ot goroda Vinograd i mindal sostavlyayut ego dohod On ne umnyj chelovek no imeet bolshie svedeniya ob Kryme Storone vazhnoj i zapushennoj Otsyuda morem otpravilis my mimo poludennyh beregov Tavridy v Yurzuf gde nahodilos semejstvo Raevskogo Nochyu na korable napisal ya elegiyu kotoruyu tebe prisylayu Cherez dva dni Pushkin razom z Rayevskimi vidbuv morem v Gurzuf Pushkin proviv u Gurzufi kilka tizhniv vlitku i voseni 1820 roku Razom z Rayevskimi vin zupinivsya v budinku gercoga Rishelye poetovi v nomu bulo nadano mezonin sho vihodiv na zahid Zhivuchi v Gurzufi poet zrobiv bezlich progulyanok uzdovzh uzberezhzhya i v gori sered yakih buli poyizdka verhi do vershini Ayudaga i progulyanka chovnom do misu Suuk Su U Gurzufi Pushkin prodovzhiv robotu nad poemoyu Kavkazkij polonenij napisav kilka lirichnih virshiv deyaki z nih prisvyacheni dochkam M M Rayevskogo Katerini Oleni i Mariyi Tut vinik u poeta zadum poemi Bahchisarajskij fontan i romanu Yevgenij Onyegin Naprikinci zhittya vin zgaduvav pro Krim Tam koliska mogo Onyegina U veresni 1820 roku na shlyahu do Simferopolya Pushkin pobuvav u Bahchisarayi Z lista Delvigu Uvijshovshi do palacu pobachiv ya zipsovanij fontan iz zairzhaviloyi zaliznoyi trubki po kraplyah padala voda Ya obijshov palac z velikoyu dosadoyu na nehtuvannya u yakomu vin znishuyetsya i na napivyevropejsku pererobku deyakih kimnat Originalnij tekst ros Voshed vo dvorec uvidel ya isporchennyj fontan iz zarzhavlennoj zheleznoj trubki po kaplyam padala voda Ya oboshyol dvorec s bolshoj dosadoyu na nebrezhenie v kotorom on istlevaet i na poluevropejskie peredelki nekotoryh komnat Progulyuyuchis vnutrishnimi dvorikami palacu poet zirvav dvi troyandi i poklav yih do pidnizhzhya Fontanu sliz yakomu piznishe prisvyativ virshi ta poemu Bahchisarajskij fontan U seredini veresnya Pushkin blizko tizhnya proviv u Simferopoli jmovirno u budinku tavrijskogo gubernatora Oleksandra Baranova starogo znajomogo poeta za Peterburgom Svoyi vrazhennya vid vidviduvannya Krimu Pushkin vikoristovuvav i v opisi Podorozhi Onyegina yakij spochatku vhodiv do zmistu poemi Yevgen Onyegin yak dodatok U Kishinevi Lishe u veresni poet pribuvaye do Kishineva Novij nachalnik poblazhlivo stavivsya do sluzhbi Pushkina dozvolyayuchi jomu podovgu vidluchatisya i gostyuvati u druziv u Kam yanci zima 1820 1821 rokiv viyizhdzhati do Kiyeva podorozhuvati z I P Liprandi po Moldaviyi i naviduvatisya do Odesi kinec 1821 roku U Kishinevi Pushkin blizko spilkuyetsya z chlenami Soyuzu blagodenstva M F Orlovim V F Rayevskim vstupaye v masonsku lozhu Ovidij pro sho sam pishe v svoyemu shodenniku Yaksho poema Ruslan i Lyudmila bula pidsumkom shkoli u krashih rosijskih poetiv to persha zh pivdenna poema Pushkina Kavkazkij branec 1822 postavila jogo na choli vsiyeyi suchasnoyi rosijskoyi literaturi prinesla zasluzhenu slavu pershogo poeta nezminnu jogo suputnyu do kincya 1820 h rokiv Piznishe v 1830 ti roki vin otrimav epitet Rosijskij Bajron Piznishe vihodit insha pivdenna poema Bahchisarajskij fontan 1824 Poema vijshla fragmentarnoyu vona mistila v sobi shos nedoskazane sho i dodalo yij osoblivu prinadnist ce zbudzhuvalo v chitackomu sprijnyatti silne emocijne pole P A Vyazemskij pisav z Moskvi z cogo privodu Poyava Bahchisarajskogo fontanu gidna uvagi ne samih shanuvalnikiv poeziyi a j sposterigachiv uspihiv nashih v rozumovij promislovosti yaka takozh ne v gniv bud skazano spriyaye yak i insha dobrobutu derzhavi Za rukopis malenkoyi poemi Pushkina bulo zaplacheno tri tisyachi rubliv v nomu nemaye shesti soten virshiv otzhe virsh i she yakij zhe zauvazhimo dlya birzhovih ocinyuvachiv nevelikij chotiristopnij virsh obijshovsya v p yat rubliv z nadlishkom Virsh Bejrona Kazimira Lavinya ryadok Valtera Skotta prinosit vidsotok she znachushij ce pravda Ale zgadayemo i te sho inozemni kapitalisti styaguyut vidsotki z usih osvichenih spozhivachiv na zemnij kuli a nashi kapitali zvertayutsya v tisnomu i domashnomu koli Haj tam yak za virshi Bakchisarajskogo fontanu zaplacheno stilki skilki she ni za yaki rosijski virshi zaplacheno ne bulo Originalnij tekst ros Poyavlenie Bahchisarajskogo fontana dostojno vnimaniya ne odnih lyubitelej poezii no i nablyudatelej uspehov nashih v umstvennoj promyshlennosti kotoraya takzhe ne vo gnev bud skazano sodejstvuet kak i drugaya blagosostoyaniyu gosudarstva Rukopis malenkoj poemy Pushkina byla zaplachena tri tysyachi rublej v nej net shesti sot stihov itak stih i eshyo kakoj zhe zametim dlya birzhevyh ocenshikov melkij chetyrestopnyj stih oboshyolsya v pyat rublej s izlishkom Stih Bejrona Kazimira Lavinya strochka Valtera Skotta prinosit procent eshyo znachitelnejshij eto pravda No vspomnim i to chto inozemnye kapitalisty vzyskivayut procenty so vseh obrazovannyh potrebitelej na zemnom share a nashi kapitaly obrashayutsya v tesnom i domashnem krugu Kak by to ni bylo za stihi Bakchisarajskogo fontana zaplacheno stolko skolko eshyo ni za kakie russkie stihi zaplacheno ne bylo Proshannya Pushkina z morem I K Ajvazovskij I Yu Ryepin 1877 Razom z tim poet namagayetsya zvernutisya do rosijskoyi davnini namitivshi plani poem Mstislav i Vadim ostannij zadum prijnyav i dramaturgichnu formu stvoryuye satirichnu poemu Gavriyiliada 1821 poemu Brati rozbijniki 1822 okreme vidannya 1827 roku Zgodom v Pushkini vizrilo perekonannya spochatku bezvihidno tragichne sho v sviti diyut ob yektivni zakoni pohitnuti yaki lyudina ne v zmozi hoch bi yakimi vidvazhnimi i prekrasnimi buli yiyi pomisli U takomu klyuchi buv pochatij v travni 1823 roku v Kishinevi roman u virshah Yevgenij Onyegin final pershogo rozdilu romanu pripuskav istoriyu podorozhi geroya za mezhami batkivshini za zrazkom poemi Bajrona Poki zh u lipni 1823 roku Pushkin domagayetsya perevedennya po sluzhbi v Odesu v kancelyariyu grafa Voroncova Same v cej chas vin usvidomlyuye sebe yak profesijnij literator sho bulo zumovlene burhlivim chitackim uspihom jogo tvoriv Zalicyannya do druzhini nachalnika Yelizaveti Ksaveriyivni a mozhlivo i roman z neyu i nezdatnist do derzhavnoyi sluzhbi zagostrili jogo vidnosini z Voroncovim Chotiririchne perebuvannya Pushkina na pivdni novij romantichnij etap rozvitku jogo yak poeta U cej chas Pushkin poznajomivsya z tvorchistyu Bajrona i Shenye Zahoplenij osobististyu Bajrona yak ziznayetsya sam poet bozhevoliv vid nogo Pershim virshem stvorenim nim na zaslanni stala elegiya Zgaslo denne svitilo v pidzagolovku yakogo Pushkin zaznachiv Nasliduvannya Bajronu Strizhnem osnovnim zavdannyam jogo tvoriv stalo vidobrazhennya emocijnogo stanu lyudini rozkrittya jogo vnutrishnogo zhittya Hudozhnyu formu virsha Pushkin rozroblyav zvertayuchis do davnogreckoyi poeziyi vivchayuchi yiyi v perekladah Pereosmislivshi obrazne mislennya antichnih poetiv u romantichnomu klyuchi vzyavshi najkrashe z tvorchosti svoyih poperednikiv podolavshi shtampi elegijnogo stilyu vin stvoriv svoyu vlasnu poetichnu movu Osnovnoyu vlastivistyu pushkinskoyi poeziyi stala yiyi virazna sila i v toj zhe chas nezvichajna stislist lakonizm Sformovanij v 1818 1820 rokah pid vplivom francuzkih elegij i liriki Zhukovskogo umovno melanholijnij stil zaznav serjoznu transformaciyu i zlivsya z novim bajronichnim stilem Poyednannya starih uskladnenih i umovnih form z romantichnimi farbami i napruzhenistyu yaskravo proyavilisya v Kavkazkomu branci U 1824 roci policiyeyu v Moskvi buv prochitanij list Pushkina v yakomu vin pisav pro zahoplennya ateyistichnimi navchannyami Ce sprichinilo vidstavku poeta vid sluzhbi U drugij polovini lipnya 1824 roku novorosijskij i bessarabskij general gubernator graf M S Voroncov otrimav povidomlennya vice kanclera pro visoki povelinnya vid 8 lipnya sho znahoditsya u vidomstvi Derzhavnoyi kolegiyi zakordonnih sprav kolezkogo sekretara Pushkina zvilniti zovsim vid sluzhbi i vid 11 lipnya perevesti Pushkina na prozhivannya v Pskovsku guberniyu dlya togo shob vin znahodivsya tam pid naglyadom miscevogo nachalstva 30 lipnya Pushkin otrimavshi 389 rubliv i 4 kopijki proginnih groshej viyihav do Pskovskoyi guberniyi Mihajlivske Pushkin buv zaslanij v mayetok svoyeyi materi i proviv tam dva roki do veresnya 1826 roku ce najtrivalishe perebuvannya Pushkina v Mihajlivskomu Vpershe yunij poet pobuvav v Mihajlivskomu vlitku 1817 roku i yak vin sam pisav v odnij zi svoyih avtobiografij buv zacharovanij silskim zhittyam rosijskoyu lazneyu poluniceyu ta inshim ale vse ce podobalosya meni nedovgo Nezabarom pislya priyizdu Pushkina do Mihajlivskogo u nogo stalasya velika svarka z batkom yakij faktichno pogodivsya na neglasnij naglyad za vlasnim sinom Naprikinci oseni vsi ridni Pushkina poyihali z Mihajlivskogo Vsuperech poboyuvannyam druziv usamitnennya v seli ne stalo zgubnim dlya Pushkina Nezvazhayuchi na vazhki perezhivannya persha Mihajlivska osin bula plidnoyu dlya poeta vin bagato chitav rozmirkovuvav pracyuvav Pushkin chasto vidviduvav susidku po mayetku v i koristuvavsya yiyi bibliotekoyu batko Osipovoyi mason soratnik Mikoli Novikova zalishiv velike zibrannya knig Z mihajlivskogo zaslannya i do kincya zhittya jogo pov yazuvali druzhni stosunki z Osipovoyu ta chlenami yiyi velikoyi rodini U Trigorskomu v 1826 roci Pushkin zustrivsya z virshi yakogo buli jomu vidomi z 1824 roku Pushin v gostyah u Pushkina v Mihajlivskomu M M Ge 1875 Pushkin zavershuye pochati v Odesi virshi Rozmova knigarya z poetom de formulyuye svoye profesijne kredo Do morya lirichnij rozdum pro dolyu lyudini epohi Napoleona i Bajrona pro zhorstoku vladu istorichnih obstavin nad osobististyu poemu Cigani 1827 prodovzhuye pisati roman u virshah Voseni 1824 roku vin vidnovlyuye robotu nad avtobiografichnimi zapiskami zalisheni na samomu pochatku v kishinivsku poru i obmirkovuye syuzhet narodnoyi drami Boris Godunov zakinchena 7 19 listopada 1825 roku opublikovana v 1831 roci pishe zhartivlivu poemu Graf Nulin Vsogo v Mihajlivskomu poet stvoriv blizko sta tvoriv U 1825 roci zustrichaye v Trigorskomu pleminnicyu Osipovoyi Annu Kern yakij yak prijnyato vvazhati prisvyachuye virsh Ya pam yatayu divnu mit Cherez misyac pislya zakinchennya zaslannya vin povernuvsya vilnim v pokinutu v yaznicyu i proviv v Mihajlivskomu blizko misyacya Nastupni roki poet periodichno priyizhdzhav syudi shob vidpochiti vid miskogo zhittya i pisati na voli U Mihajlivskomu v 1827 roci Pushkin pochav roman Arap Petra Velikogo U Mihajlivskomu poet takozh doluchivsya do gri v bilyard hocha vidatnim gravcem vin ne stav prote za spogadami druziv oruduvav kiyem na sukni cilkom profesijno Pid chas perebuvannya v Mihajlivskomu Pushkin vstupiv v lyubovni vidnosini z kriposnoyu selyankoyu ta yak vvazhayut deyaki doslidniki mav vid neyi nezakonnonarodzhenogo sina Pavla Pislya zaslannya V Mihajlivskomu poet pochuv zvistku pro povstannya dekabristiv Pushkin sprijnyav yiyi z velikoyu trivogoyu za dolyu najblagorodnishih siniv Rosiyi yak tih hto buv jomu dorogij i blizkij tak i tih z kim vin ne buv znajomij osobisto Za dnyami dovgogo ochikuvannya prijshla zvistka pro stratu p yatoh organizatoriv zakolotu i vidpravci bagatoh jogo uchasnikiv v Sibir Pushkin buv vrazhenij Rozprava vchinena nad dekabristami ne zalishala nadij na zmini na krashe i v zhitti samogo poeta Prote za visochajshim povelinnyam v nich z 3 na 4 veresnya 1826 roku v Mihajlivske pribuvaye poslanec vid pskovskogo gubernatora B O Aderkasa Pushkin v suprovodi feld yegerya povinen z yavitisya v Moskvu de v toj chas znahodivsya Mikola I koronovanij 22 serpnya 8 veresnya vidrazu zh pislya pributtya Pushkin dostavlenij do imperatora dlya osobistoyi audiyenciyi Besida Mikoli z Pushkinim vidbuvalasya vich na vich U besidi z carem vin ne tilki ne zriksya druzhnih zv yazkiv z dekabristami ale i vidkrito vstav na zahist zakolotnikiv zayavivshi sho yakbi 14 grudnya perebuvav u Peterburzi to neodminno b opinivsya na Senatskij ploshi Nezvazhayuche na ce poetovi pislya povernennya iz zaslannya garantuvalosya osobiste najvishe zastupnictvo i zvilnennya vid zvichajnoyi cenzuri Vvecheri na balu pislya ciyeyi besidi imperator skazav nablizhenim Ya sogodni dovgo rozmovlyav z najrozumnishoyu lyudinoyu v Rosiyi Same v ci roki vinikaye u tvorchosti Pushkina interes do osobistosti Petra I carya peretvoryuvacha Vin staye geroyem rozpochatogo romanu pro pradida poeta Abrama Gannibala i novoyi poemi Poltava V ramkah odnogo poetichnogo tvoru Poltava poet ob yednav kilka serjoznih tem vzayemin Rosiyi i Yevropi ob yednannya narodiv shastya i drami privatnoyi lyudini na tli istorichnih podij Za vlasnim viznannyam Pushkina jogo zaluchili silni harakteri i gliboka tragichna tin nakidana na vsi ci zhahi Opublikovana v 1829 roci poema ne znajshla rozuminnya ni u chitachiv ni u kritikiv U chornovomu rukopisi statti Zaperechennya kritikami Poltavi Pushkin pisav Najzrilisha z usih moyih virshovanih povistej ta v yakij vse majzhe originalne a mi z cogo tilki j b yemosya hoch ce she j ne golovne Poltava yakij Zhukovskij Gnyedich Delvig Vyazemskij viddayut perevagu nad usim sho ya doteper napisav Poltava ne mala uspihu Originalnij tekst ros Samaya zrelaya izo vseh moih stihotvornyh povestej ta v kotoroj vsyo pochti originalno a my iz etogo tolko i byomsya hot eto eshyo i ne glavnoe Poltava kotoruyu Zhukovskij Gnedich Delvig Vyazemskij predpochitayut vsemu chto ya do sih por ni napisal Poltava ne imela uspeha Do cogo chasu u tvorchosti poeta poznachivsya novij povorot Tverezij istorichnij i socialnij analiz dijsnosti poyednuyetsya z usvidomlennyam skladnosti chasto vislizaye vid racionalnogo poyasnennya navkolishnogo svitu sho napovnyuye jogo tvorchist vidchuttyam trivozhnogo peredchuttya vede do shirokogo vtorgnennya fantastiki narodzhuye sumni chasom hvoroblivi spogadi napruzhenij interes do smerti Oleksandr Pushkin V A Tropinin 1827 U toj zhe chas pislya jogo poemi Poltava stavlennya do nogo v kritici i sered chastini chitackoyi publiki stalo bilsh holodnim abo kritichnim U 1827 roci pochalosya rozsliduvannya z privodu virsha Andrij Shenye napisanogo she v Mihajlivskomu v 1825 roci u yakomu buv pomichenij vidguk na podiyi 14 grudnya 1825 roku a v 1828 roci uryadu stala vidoma kishinivska poema Gavriyiliada Spravi ci buli za visochajshim povelinnyam pripineni pislya poyasnen Pushkina ale za poetom buv rozpochatij neglasnij policejskij naglyad U grudni 1828 roku Pushkin znajomitsya z moskovskoyu krasuneyu 16 richnoyu Nataleyu Goncharovoyu Za vlasnim viznannyam vin polyubiv yiyi z pershoyi zustrichi Naprikinci kvitnya 1829 roku cherez Fedora Tolstogo Amerikancya Pushkin zrobiv propoziciyu Goncharovij Neviznachena vidpovid materi divchini prichinoyu bula nazvana molodist Nataliyi za slovami Pushkina zvela jogo z rozumu Vin poyihav do armiyi Ivana Paskevicha na Kavkaz de v toj chas jshla vijna z Turechchinoyu Svoyu poyizdku vin opisav u Podorozhi v Arzrum Za napolyagannyam Paskevicha yakij ne bazhav brati na sebe vidpovidalnist za zhittya Pushkina zalishiv diyuchu armiyu zhiv deyakij chas v Tiflisi Povernuvshis do Moskvi vin zustriv u Goncharovih holodnij prijom Mozhlivo mati Nataliyi boyalasya reputaciyi vilnodumcya sho zakripilasya za Pushkinim jogo bidnosti i pristrasti do gri Naprikinci 1829 roku u Pushkina vinikaye bazhannya vidpravitisya v podorozh za kordon sho vidbilosya u virshi Poyidemo ya gotovij kudi b vi druzi Pushkin zvertayetsya z prohannyam dozvoliti poyizdku za kordon do Oleksandra Benkendorfa ale 17 sichnya 1830 roku otrimuye vidmovu Mikoli I v poyizdci peredanu Benkendorfom Boldino Dokladnishe Portret N M Pushkinoyi K P Bryullov 1831 32 Pushkin vidchuvaye neobhidnist zhittyevih zmin Povtorne jogo svatannya do Nataliyi Goncharovoyi u 1830 roci bulo prijnyate i voseni vin vidpravlyayetsya v nizhnogorodskij mayetok svogo batka v selo Boldino dlya vstupu u volodinnya prileglogo sela Kistenyevo podarovanogo batkom do vesillya Holerni karantini zatrimali poeta na tri misyaci i cij pori sudilosya stati znamenitoyu Boldinskoyu osinnyu najvishoyu tochkoyu pushkinskoyi tvorchosti koli z pid jogo pera vililasya cila biblioteka tvoriv Povisti pokijnogo Ivana Petrovicha Byelkina Povisti Byelkina Dosvid dramatichnih vivchen Malenki tragediyi ostanni glavi Yevgeniya Onyegina Budinochok u Kolomni Istoriya sela Goryuhina Kazka pro popa i najmita jogo Baldu kilka narisiv kritichnih statej ta blizko 30 virshiv Sered boldinskih tvoriv nemov narochito neshozhih odin na odnogo za zhanrom i tonalnistyu i yaki osoblivo kontrastuyut odin z odnim podilyayuchis na dva cikli prozayichnij i dramatichnij Ce dva polyusi jogo tvorchosti do yakih tyazhiyut inshi tvori napisani v tri osinnih misyaci 1830 roku Virshovani tvori cogo periodu predstavlyayut vse rozmayittya zhanriv i ohoplyuyut shiroke kolo tem Odne z nih Rum yanij kritik mij peregukuyetsya z Istoriyeyu sela Goryuhina i nastilki daleko vid idealizaciyi silskoyi dijsnosti sho bulo vpershe opublikovano lishe v posmertnomu zibranni tvoriv pid zminenoyu nazvoyu Kapriz Povisti Byelkina buv pershim zavershenim tvorom pushkinskoyi prozi sho dijshov do nas doslidi shodo stvorennya yakogo robilisya nim neodnorazovo U 1821 roci vin sformulyuvav osnovnij zakon svogo prozayichnogo opovidannya Tochnist i stislist ot pershi dostoyinstva prozi Vona vimagaye dumok i dumok bez nih bliskuchi virazhennya ni do chogo ne sluzhat Ci povisti takozh svoyeridni memuari zvichajnoyi lyudini sho ne znahodyachi nichogo znachnogo u svoyemu zhitti napovnyuye svoyi zapiski perekazom pochutih istorij sho vrazili jogo uyavu svoyeyu nezvichnistyu Povisti znamenuvali soboyu zavershennya rozpochatogo u 1827 roci z Arapa Petra Velikogo stanovlennya Pushkina yak prozayika Cikl viznachiv yak podalshij napryamok tvorchosti Pushkina ostanni shist rokiv jogo zhittya vin zvertavsya perevazhno do prozi tak i vsogo dosi ne rozvinenogo rosijskogo hudozhnogo prozovogo slova Moskva 1830 1831 i Peterburg 1831 1833 Faksimile rukopisu Pushkina proza V cej zhe chas Pushkin brav aktivnu uchast u vidanni Literaturnoyi gazeti gazeta vihodila z 1 sichnya 1830 go po 30 chervnya 1831 roku svogo druga vidavcya Antona Delviga Delvig pidgotuvavshi pershi dva nomeri timchasovo viyihav z Peterburga i doruchiv gazetu Pushkinu yakij i stav faktichnim redaktorom pershih 13 nomeriv Konflikt Literaturnoyi gazeti z redaktorom napivoficijnoyi gazeti Pivnichna bdzhola Fadeyem Bulgarinim agentom Tretogo viddilennya priviv pislya publikaciyi gazetoyu chotirivirsh pro zhertvi Lipnevoyi revolyuciyi do zakrittya vidannya 5 grudnya 1830 roku Pushkin povertayetsya z Boldino do Moskvi 18 lyutogo 2 bereznya 1831 roku vin vinchayetsya z Nataliyeyu Goncharovoyu v moskovskij cerkvi Velikogo Voznesinnya bilya Nikitskih vorit Pri obmini kilcyami kilce Pushkina vpalo na pidlogu Potim u nogo zgasla svichka Vin zblid i skazav Vse pogani oznaki Vidrazu pislya vesillya sim ya Pushkinih nenadovgo oselilasya v Moskvi na Arbati budinok 53 za suchasnoyu numeraciyeyu zaraz muzej Tam podruzhzhya prozhilo do seredini travnya 1831 roku koli ne dochekavshis terminu zakinchennya orendi poyihalo do stolici tomu sho Pushkin posvarivsya z tesheyu yaka vtruchalasya v jogo simejne zhittya 62 Na lito Pushkin znyav dachu v Carskomu Seli Tut vin pishe List Onyegina tim samim ostatochno zavershuyuchi robotu nad romanom u virshah yakij buv jogo suputnikom virnim protyagom vosmi rokiv Nove sprijnyattya dijsnosti sho namitilosya v jogo tvorchosti naprikinci 1820 h rokiv vimagalo pogliblenih zanyat istoriyeyu u nij slid bulo znajti dzherela korinnih pitan suchasnosti Pushkin aktivno popovnyuvav svoyu osobistu biblioteku vitchiznyanimi ta inozemnimi vidannyami pov yazanimi z istoriyeyu petrovskogo chasu O I Turgenyev vidznachav v nomu skarbi talantu sposterezhen i nachitanosti pro Rosiyu osoblivo pro Petra i Katerinu ridkisni yedini Nihto tak dobre ne sudiv rosijsku novitnyu istoriyu vin dozrivav dlya neyi i znav i vidshukav do vidoma bagato sho inshi ne pomitili Holerni bunti zhahlivi za svoyeyu zhorstokistyu i polski podiyi sho postavili Rosiyu na mezhu vijni z Yevropoyu predstavlyayutsya poetovi zagrozoyu rosijskij derzhavnosti Silna vlada v cih umovah zdayetsya jomu zaporukoyu poryatunku Rosiyi ciyeyu ideyeyu nathnenni jogo virshi Pered grobniceyu svyatoyu Naklepnikam Rosiyi Borodinska richnicya Ostanni dva napisani z nagodi vzyattya Varshavi razom z virshem V A Zhukovskogo Stara pisnya na novij lad buli nadrukovani specialnoyu broshuroyu Na vzyattya Varshavi i viklikali neodnoznachnu reakciyu Pushkin yakij nikoli ne buv vorogom bud yakogo narodu tovarishuvav z Mickevichem prote ne mig zmiritisya z pretenziyami povstalih na priyednannya do Polshi litovskih ukrayinskih i biloruskih zemel 236 Po riznomu postavilisya na vidguk Pushkina na polski podiyi jogo druzi negativno Vyazemskij i O I Turgenyev 22 veresnya 1831 roku v svoyemu shodenniku Vyazemskij pisav Pushkin u virshah svoyih Naklepnikam Rosiyi pokazuye yim dulyu z kisheni Vin znaye sho voni ne prochitayut virshiv jogo otzhe i vidpovidati ne budut na pitannya na yaki vidpovidati bulo b duzhe legko navit samomu Pushkinu lt gt I sho znovu za svyatotatstvo poyednuvati Borodino z Varshavoyu Rosiya volaye proti cogo bezzakonnya Originalnij tekst ros Pushkin v stihah svoih Klevetnikam Rossii kazhet im shish iz karmana On znaet chto oni ne prochtut stihov ego sledovatelno i otvechat ne budut na voprosy na kotorye otvechat bylo by ochen legko dazhe samomu Pushkinu lt gt I chto opyat za svyatotatstvo sochetat Borodino s Varshavoyu Rossiya vopiet protiv etogo bezzakoniya Petro Chaadayev zh napraviv pislya publikaciyi virshiv yih avtoru zahoplenij list jogo poziciyu podilyali i zaslani dekabristi 232 236 Razom z tim F V Bulgarin pov yazanij z III viddilennyam zvinuvachuvav poeta v prihilnosti liberalnim ideyam U lipni 1831 roku Pushkin nadislav lista nachalniku III viddilennya Vlasnoyi Jogo Imperatorskoyi Velichnosti kancelyariyi general ad yutantu Oleksandru Benkendorfu Dbajlivist istinnovitchiznyanogo gosudarya imperatora gliboko mene chipaye Obsipanomu vzhe blagodiyannyami jogo velichnosti meni davno vazhka moya bezdiyalnist Ya zavzhdi gotovij sluzhiti jomu v miru svoyih zdibnostej lt gt Navazhuyus takozh prositi dozvolu zajnyatisya istorichnimi doslidzhennyami u nashih derzhavnih arhivah ta bibliotekah lt gt Mozhu zgodom vikonati moye davnye bazhannya napisati istoriyu Petra Velikogo ta jogo spadkoyemciv do gosudarya Petra III Originalnij tekst ros Zabotlivost istinnootecheskaya gosudarya imperatora gluboko menya trogaet Osypannomu uzhe blagodeyaniyami ego velichestva mne davno tyagostno moyo bezdejstvie Ya vsegda gotov sluzhit emu po mere svoih sposobnostej lt gt Osmelivayus takzhe prosit dozvoleniya zanyatsya istoricheskimi izyskaniyami v nashih gosudarstvennyh arhivah i bibliotekah lt gt Mogu so vremenem ispolnit moyo davnishnee zhelanie napisat istoriyu Petra Velikogo i ego naslednikov do gosudarya Petra III 23 lipnya togo zh roku Benkendorf povidomiv vice kancleru pro visokij nakaz priznachiti Pushkina do Derzhavnoyi kolegiyi zakordonnih sprav z dozvolom znahoditi v arhivah materiali dlya tvoru istoriyi Petra I 14 listopada 1831 roku Pushkin buv zarahovanij na sluzhbu kolishnim chinom a 6 grudnya u titulyarni radniki Z pochatku 1830 h rokiv proza u tvorchosti Pushkina pochinaye prevalyuvati nad poetichnimi zhanrami Povisti Byelkina vidani u 1831 roci uspihu ne mali Pushkin zamishlyaye shiroke epichne polotno roman z epohi pugachovshini z geroyem dvoryaninom yakij perejshov na bik buntivnikiv Zadum cej na chas zalishayetsya cherez nedostatni znannya tiyeyi epohi i pochinayetsya robota nad romanom Dubrovskij 1832 33 Geroj jogo bazhayuchi pomstitisya za batka u yakogo nespravedlivo vidnyali rodovij mayetok staye rozbijnikom Shlyahetnij rozbijnik Dubrovskij zobrazhenij u romantichnomu klyuchi ta inshi dijovi osobi pokazani z najbilshim realizmom Hocha syuzhetna osnova tvoru pocherpnuta Pushkinim iz suchasnogo zhittya v hodi roboti roman use bilshe zdobuvav risi tradicijnogo avantyurnogo opovidannya z netipovoyu zagalom dlya rosijskoyi dijsnosti koliziyeyu Mozhlivo peredbachayuchi do togo zh nezdolanni cenzurni trudnoshi z publikaciyeyu romanu Pushkin zalishiv robotu nad nim hocha roman buv i blizkij do zavershennya Zadum tvoru pro pugachovskij bunt znovu privertaye jogo i virnij istorichnij tochnosti vin timchasovo pererivaye zanyattya z vivchennya Petrovskoyi epohi vivchaye drukovani dzherela pro Omelyana Pugachova domagayetsya oznajomlennya z dokumentami pro pridushennya selyanskogo povstannya same Sprava Pugachova suvoro zasekrechena viyavlyayetsya nedostupnoyu a 1833 roku robit poyizdku na Volgu i Ural shob na vlasni ochi pobachiti miscya buremnih podij pochuti zhivi perekazi pro pugachovshinu Pushkin yide cherez Nizhnij Novgorod Cheboksari Kazan i Simbirsk na Orenburg a zvidti na Uralsk uzdovzh starodavnoyi richki Yayik perejmenovanoyi pislya selyanskogo povstannya v Ural 7 sichnya 1833 roku Pushkin buv obranij chlenom Rosijskoyi akademiyi odnochasno z Pavlom Kateninim Mihajlom Zagoskinim Dmitrom Yazikovim i Oleksiyem Malovim Voseni 1833 roku vin povertayetsya v Boldino Teper Boldinska osin Pushkina vdvichi korotsha nizh tri roki tomu ale za znachennyam vona spivmirna Boldinskij oseni 1830 roku Za pivtora misyacya Pushkin zavershuye robotu nad Istoriyeyu Pugachova i Pisnyami zahidnih slov yan pochinaye robotu nad povistyu Pikova dama stvoryuye poemi Andzhelo i Midnij vershnik Kazku pro ribaka ta ribku i Kazku pro mertvu carivnu ta pro simoh bogatiriv virsh v oktavah Osin Peterburg 1833 1835 Posud Pushkina z muzeyu na Mojci 12 Sankt Peterburg U listopadi 1833 roku Pushkin povertayetsya v Peterburg vidchuvayuchi neobhidnist kruto zminiti zhittya i nasampered vijti z pid opiki dvoru 31 grudnya 1833 roku Mikola I nadaye svoyemu istoriografu molodshe pridvorne zvannya kamer yunkera Za slovami druziv Pushkina vin buv u lyuti ce zvannya davalosya zvichajno molodim lyudyam U shodenniku 1 sichnya 1834 roku Pushkin zrobiv zapis Tretogo dnya meni nadano kamer yunkera sho dosit nepristojno moyim litam Ale Dvoru hotilosya shob N N Nataliya Mikolayivna tancyuvala v Anichkovi Originalnij tekst ros Tretego dnya ya pozhalovan v kamer yunkery chto dovolno neprilichno moim letam No Dvoru hotelos chtoby N N Natalya Nikolaevna tancovala v Anichkove Todi zh bula zaboronena publikaciya Midnogo vershnika Na pochatku 1834 roku Pushkin dopisav inshu prozayichnu peterburzku povist Pikova dama i pomistiv yiyi v zhurnali Biblioteka dlya chitannya yakij plativ Pushkinu negajno i za vishimi stavkami Vona bula rozpochata v Boldini i priznachalasya todi ochevidno dlya spilnogo z Volodimirom Odoyevskim i Mikoloyu Gogolem almanahu Trijchatka 25 chervnya 1834 roku titulyarnij radnik Pushkin podaye u vidstavku z prohannyam zberegti pravo roboti v arhivah neobhidne dlya stvorennya Istoriyi Petra Motivom buli vkazani simejni spravi i nemozhlivist postijnoyi prisutnosti v stolici Prohannya bulo prijnyato z vidmovoyu koristuvatisya arhivami oskilki Pushkin formalno buv chinovnikom pri Arhivi Ministerstva zakordonnih sprav Takim chinom Pushkin pozbavlyavsya mozhlivosti prodovzhuvati robotu Sliduyuchi poradi Zhukovskogo Pushkin vidklikav prohannya Piznishe Pushkin prosiv vidpustku na 3 4 roki vlitku 1835 roku vin pisav teshi sho zbirayetsya z usiyeyu rodinoyu yihati v selo na kilka rokiv Odnak u vidpustci jomu bulo vidmovleno natomist Mikola I zaproponuvav pivrichnu vidpustku i 10000 rubliv yak bulo skazano na dopomogu ros na vspomozhenie Pushkin yih ne prijnyav i poprosiv 30000 rubliv z umovoyu utrimannya zi svoyeyi platni vidpustku jomu bulo nadano na chotiri misyaci Tak na kilka rokiv vpered Pushkin buv pov yazanij sluzhboyu v Peterburzi Cya suma ne pokrivala i polovini borgiv Pushkina z pripinennyam viplati platni dovodilosya spodivatisya tilki na literaturni dohodi yaki zalezhali vid chitackogo popitu Naprikinci 1834 roku pochatku 1835 roku vijshli kilka pidsumkovih vidan tvoriv Pushkina povnij tekst Yevgeniya Onyegina u 1825 32 rokah roman drukuvavsya okremimi glavami zbirki virshiv povistej poem prote vsi voni rozhodilisya z trudom Kritika vzhe v povnij golos govorila pro zdribninnya talantu Pushkina pro kinec jogo epohi v rosijskij literaturi Dvi oseni 1834 roku v Boldini i 1835 roku u Mihajlivskomu buli mensh plidni Vtretye poet priyizdiv v Boldino voseni 1834 roku po zaplutanih spravah mayetku i prozhiv tam misyac napisavshi lishe Kazku pro zolotogo pivnika U Mihajlivskomu Pushkin prodovzhuvav pracyuvati nad Yegipetskimi nochami stvoriv virsh Znovu ya vidvidav Shirokij publici yaka perejmalasya padinnyam pushkinskogo talantu bulo nevidomo sho krashi jogo tvori ne buli propusheni do druku sho v ti roki jshla postijna napruzhena pracya nad velikimi zadumami Istoriyeyu Petra romanom pro pugachovshinu U tvorchosti poeta nazrili korinni zmini Pushkin lirik v ci roki staye perevazhno poetom dlya sebe Vin napoleglivo eksperimentuye teper z prozovimi zhanrami yaki ne zadovolnyayut jogo cilkom zalishayutsya v zadumah nacherkah chernetkah shukaye novi formi literaturi Sovremennik Dokladnishe Sovremennik zhurnal XIX stolittya Sovremennik 1837 Za slovami Dumka pro velike pogodinne vidannya yake stosuvalosya b po mozhlivosti vsih najgolovnishih storin rosijskogo zhittya bazhannya bezposeredno sluzhiti batkivshini perom svoyim zajmali Pushkina majzhe bezperervno v ostanni desyat rokiv jogo korotkochasnogo terenu Obstavini zavazhali jomu i tilki v 1836 roci vin vstig viklopotati sobi pravo na vidannya Sovremennika ale vzhe v rozmirah duzhe obmezhenih i tisnih Originalnij tekst ros Mysl o bolshom povremennom izdanii kotoroe kasalos by po vozmozhnosti vseh glavnejshih storon russkoj zhizni zhelanie neposredstvenno sluzhit otechestvu perom svoim zanimali Pushkina pochti nepreryvno v poslednie desyat let ego kratkovremennogo poprisha Obstoyatelstva meshali emu i tolko v 1836 g on uspel vyhlopotat sebe pravo na izdanie Sovremennika no uzhe v razmerah vesma ogranichennyh i tesnyh Z chasu zakrittya Literaturnoyi gazeti vin domagavsya prava na vlasne periodichne vidannya Ne buli zdijsneni zadumi gazeti Shodennik riznih almanahiv i zbirnikiv Pivnichnogo glyadacha redaguvati yakij povinen buv V F Odoyevskij Razom z nim zhe Pushkin v 1835 roci mav namir vipuskati Suchasnij litopisec politiki nauk i literaturi U 1836 roci vin otrimav dozvil na rik na vidannya almanahu Pushkin rozrahovuvav takozh na dohid yakij dopomig bi jomu rozplatitisya z najbilsh nagalnimi borgami Zasnovanij v 1836 roci zhurnal otrimav nazvu Sovremennik U nomu drukuvalisya tvori samogo Pushkina a takozh M V Gogolya O I Turgenyeva V A Zhukovskogo P A V yazemskogo Prote chitackogo uspihu zhurnal ne mav do novogo tipu serjoznogo periodichnogo vidannya prisvyachenogo aktualnim problemam sho traktuvalisya po neobhidnosti natyakami rosijskij publici treba bulo she zviknuti U zhurnalu viyavilosya vsogo 600 peredplatnikiv sho robilo jogo nerentabelnim dlya vidavcya oskilki ne pokrivalisya ni drukarski vitrati ni gonorari spivrobitnikiv Dva ostannih tomi Sovremennika Pushkin bilsh nizh napolovinu napovnyuvav svoyimi tvorami zdebilshogo anonimnimi U chetvertomu tomi Sovremennika buv nareshti nadrukovanij roman Kapitanska dochka Pushkin mig bi vipustiti jogo okremoyu knizhkoyu todi roman mig prinesti dohid duzhe neobhidnij jomu Odnak vin vse zh virishiv opublikuvati Kapitansku dochku v zhurnali i ne mig uzhe rozrahovuvati na odnochasnij vipusk yiyi okremoyu knigoyu v ti chasi ce bulo nemozhlivo Jmovirno roman buv pomishenij v Sovremennik pid vplivom Krayevskogo ta vidavcya zhurnalu yaki poboyuvalisya jogo krahu Kapitanska dochka bula prihilno prijnyata chitachami ale vidgukiv zahoplenih kritikiv pro svij ostannij roman u presi Pushkin ne vstig pobachiti Nezvazhayuchi na finansovu nevdachu Pushkin do ostannogo dnya buv zajnyatij vidavnichimi spravami rozrahovuyuchi naperekir doli znajti i vihovati svogo chitacha 1836 1837 roki Navesni 1836 roku pislya vazhkoyi hvorobi pomerla Nadiya Osipivna Pushkin yakij zblizivsya z matir yu v ostanni dni yiyi zhittya vazhko perenosiv cyu vtratu Obstavini sklalisya tak sho vin yedinij z usiyeyi rodini suprovodzhuvav tilo Nadiyi Josipivni do miscya pohovannya v Svyati gori Ce buv jogo ostannij vizit do Mihajlivskogo Na pochatku travnya po vidavnichih spravah i dlya roboti v arhivah Pushkin priyihav do Moskvi Vin spodivavsya na spivpracyu v Sovremennike avtoriv Moskovskogo nablyudatelya Odnak Yevgen Baratinskij Pogodin Oleksij Homyakov Stepan Shevirov ne pospishali z vidpoviddyu pryamo ne vidmovlyayuchi Do togo zh Pushkin rozrahovuvav sho dlya zhurnalu bude pisati Vissarion Byelinskij yakij perebuvav v konflikti z Pogodinim Vidvidavshi arhivi Ministerstva zakordonnih sprav vin perekonavsya sho robota z dokumentami petrovskoyi epohi zajme kilka misyaciv Za napolyagannyam druzhini yaka chekala vid dnya na den pologiv Pushkin v kinci travnya povertayetsya do Peterburga Za spogadami francuzkogo vidavcya i diplomata yakij pobuvav vlitku 1836 roku v gostyah u Pushkina toj buv zahoplenij Istoriyeyu Petra dilivsya z gostem rezultatami svoyih arhivnih poshukiv i poboyuvannyami yak sprijmut chitachi knigu de car bude pokazanij takim yakim vin buv v pershi roki svogo caryuvannya koli vin z lyuttyu prinosiv vse v zhertvu svoyij meti Diznavshis sho Leve Vejmar cikavitsya rosijskimi narodnimi pisnyami Pushkin zrobiv dlya nogo perekladi odinadcyati pisen na francuzku movu Na dumku fahivciv yaki vivchali cyu robotu Pushkina vona bula vikonana bezdoganno Vlitku 1836 roku Pushkin stvoryuye svij ostannij poetichnij cikl nazvanij za miscem napisannya dacha na Kam yanomu ostrovi kam yannoostrovskim Tochnij sklad ciklu virshiv nevidomij Mozhlivo voni priznachalisya dlya publikaciyi v Sovremennike ale Pushkin vidmovivsya vid neyi peredbachayuchi problemi z cenzuroyu Tri tvori bezsumnivno nalezhat ciklu pov yazani yevangelskoyi temoyu Naskriznij syuzhet virshiv Batki pustelniki i zhoni neporochni Yak z dereva zirvavsya i Mirskij vladi Strasnij tizhden Velikogo postu She odin virsh ciklu Z Pindemonti pozbavlene hristiyanskoyi simvoliki odnak prodovzhuye rozdumi poeta pro obov yazki zhittya u miri z soboyu i otochuyuchimi lyudini pro zradu pro pravo na fizichnu i duhovnu svobodu Na dumku U comu virshi sformulovano idealne poetichne i lyudske kredo Pushkina vistrazhdane vsim zhittyam Originalnij tekst ros V etom stihotvorenii sformulirovano idealnoe poeticheskoe i chelovecheskoe kredo Pushkina vystradannoe vsej zhiznyu V cikl jmovirno vhodili takozh Koli za mistom zamislenij ya brodzhu chotirivirsh Daremno ya bizhu do sionskih vorit i nareshti deyakimi doslidnikami zaperechuyetsya ce pripushennya Pam yatnik Ya pam yatnik sobi stvoriv nerukotvornij yak zachinu abo za inshimi versiyami finalu poetichnij zapovit Pushkina Zagibel Dokladnishe Ostannya duel i smert O S Pushkina Duel Pushkina z Dantesom Oleksij Naumov 1884 Neskinchenni peregovori z zyatem pro rozpodil mayetku pislya smerti materi turboti po vidavnichih spravah borgi i golovne sho stalo narochito yavnim zalicyannya kavalergarda Zhorzha Dantesa do jogo druzhini sho sprichinilo peresudi u svitskomu suspilstvi buli prichinoyu prignichenogo stanu Pushkina voseni 1836 roku 3 listopada jogo druzyam buv rozislanij anonimnij paskvil z obrazlivimi natyakami na adresu Nataliyi Mikolayivni Pushkin yakij diznavsya pro listi na nastupnij den buv upevnenij sho voni sprava ruk Dantesa ta jogo vitchima Gekkerna Uvecheri 4 listopada vin poslav viklik na duel Dantesa Gekkern pislya dvoh zustrichej z Pushkinim domigsya vidstrochki dueli na dva tizhni Zusillyami druziv poeta i persh za vse Zhukovskogo i titki Nataliyi Mikolayivni dueli vdalosya zapobigti 17 listopada Dantes zrobiv propoziciyu ruki sestri Nataliyi Mikolayivni Katerini Goncharovoyi U toj zhe den Pushkin poslav svoyemu sekundantu V O Sollogubu list z vidmovoyu vid dueli Shlyub pripiniv konflikt Dantes zustrichayuchis z Nataleyu Mikolayivnoyu u sviti peresliduvav yiyi Rozpuskalisya chutki pro te sho Dantes odruzhivsya z sestroyu Pushkinoyi shob vryatuvati reputaciyu Nataliyi Mikolayivni Za svidchennyam druzhina proponuvala Pushkinu zalishiti na chas Peterburg ale toj vtrativshi vsyake terpinnya virishiv zakinchiti inakshe Pushkin poslav 26 sichnya 7 lyutogo 1837 roku Luyi Gekkernu nadzvichajno obrazlivogo lista Yedinoyu vidpoviddyu na nogo mig buti tilki viklik na duel i Pushkin ce znav Formalnij viklik na duel vid Gekkerna shvalenij Dantesom buv otrimanij Pushkinim v toj zhe den cherez atashe francuzkogo posolstva vikonta Tak yak Gekkern buv poslom inozemnoyi derzhavi vin ne mig bitisya na dueli ce oznachalo b negajnij krah jogo kar yeri Duel z Dantesom vidbulasya 27 sichnya na Chornij richci Pushkin buv poranenij kulya perebila shijku stegna i pronikla v zhivit Dlya togo chasu poranennya bulo smertelnim Pushkin diznavsya pro ce vid lejb medika Arendta yakij postupayuchis jogo napolyagannyam ne prihovuvav spravzhnij stan sprav Pered smertyu Pushkin privodyachi v poryadok svoyi spravi obminyuvavsya zapiskami z Imperatorom Mikoloyu I Zapiski peredavali dvoye lyudej Vasil Zhukovskij poet na toj moment vihovatel spadkoyemcya prestolu majbutnogo imperatora Oleksandra II lejb medik imperatora Mikoli I likar Pushkina Pushkin na smertnomu odri O O Kozlov 1837 Poet prosiv vibachennya za porushennya carskoyi zaboroni na dueli chekayu carskogo slova shob pomerti spokijno Originalnij tekst ros zhdu carskogo slova chtoby umeret spokojno Car Yaksho Bog ne velit nam vzhe pobachitisya na tuteshnomu sviti posilayu tobi moye proshennya i moya ostannya porada pomerti hristiyaninom Pro druzhinu i ditej ne turbujsya ya beru yih na svoyi ruki Vvazhayetsya sho cyu zapisku peredav Zhukovskij Originalnij tekst ros Esli Bog ne velit nam uzhe svidetsya na zdeshnem svete posylayu tebe moyo proshenie i moj poslednij sovet umeret hristianinom O zhene i detyah ne bespokojsya ya beru ih na svoi ruki Mikola bachiv v Pushkini nebezpechnogo vozhdya vilnodumciv v zv yazku z cim bulo vzhito zahodiv shob vidspivuvannya i pohoroni projshli yakomoga bilsh skromno i zgodom zapevnyav sho mi nasilu doveli jogo do smerti hristiyanskoyi sho ne vidpovidalo dijsnosti she do otrimannya carskoyi zapiski poet diznavshis vid likariv sho jogo rana smertelna poslav za svyashennikom shob prichastitisya 29 sichnya 10 lyutogo v p yatnicyu o 14 45 Pushkin pomer vid peritonitu Mikola I vikonav obicyanki dani poetovi Pam yatna stela na misci dueli Rozporyadzhennya carya 1 Zaplatiti borgi 2 Zakladenij mayetok batka ochistiti vid borgu 3 Vdovi pension i dochci do zamizhzhya 4 Siniv v pazhi i po 1500 rubliv na vihovannya kozhnogo do vstupu na sluzhbu 5 Tvori vidati na kazennij rahunok na korist vdovi i ditej 6 Odnorazovo 10 000 rubliv Originalnij tekst ros 1 Zaplatit dolgi 2 Zalozhennoe imenie otca ochistit ot dolga 3 Vdove pension i docheri po zamuzhestvo 4 Synovej v pazhi i po 1500 rublej na vospitanie kazhdogo po vstuplenie na sluzhbu 5 Sochineniya izdat na kazyonnyj schyot v polzu vdovy i detej 6 Edinovremenno 10 000 rublej Mogila Pushkina Za bazhannyam druzhini Pushkina poklali v trunu ne v kamer yunkerskogo mundiri a u fraku Vidspivuvannya priznachene u cerkvi Admiraltejstva yaku todi nazivali Isaakiyivskim soborom za nazvoyu odniyeyi z pribudov bulo pereneseno v Konyushennu cerkvu Ceremoniya vidbuvalasya pri velikomu skupchenni narodu do cerkvi puskali za zaproshennyami Tut zhe za zvichayem buli i bezgluzdi rozporyadzhennya Narod obdurili skazali sho Pushkina budut vidspivuvati v Isaakiyivskomu sobori tak bulo oznacheno i na biletah a tim chasom tilo bulo z kvartiri vineseno vnochi potajki i postavleno v Konyushennij cerkvi V universiteti otrimano suvore rozporyadzhennya shob profesori ne vidluchalisya vid svoyih kafedr ta studenti buli prisutni b na lekciyah Ya ne vtrimavsya i visloviv pikluvalniku svoyu skorbotu z cogo privodu Rosiyani ne mozhut oplakuvati svogo spivgromadyanina yakij zrobiv yim chest svoyim isnuvannyam Originalnij tekst ros Tut zhe po obyknoveniyu byli i nelepejshie rasporyazheniya Narod obmanuli skazali chto Pushkina budut otpevat v Isaakievskom sobore tak bylo oznacheno i na biletah a mezhdu tem telo bylo iz kvartiry vyneseno nochyu tajkom i postavleno v Konyushennoj cerkvi V universitete polucheno strogoe predpisanie chtoby professora ne otluchalis ot svoih kafedr i studenty prisutstvovali by na lekciyah Ya ne uderzhalsya i vyrazil popechitelyu svoyo priskorbie po etomu povodu Russkie ne mogut oplakivat svoego sograzhdanina sdelavshego im chest svoim sushestvovaniem Zi Shodennika O V Nikitenka Pislya trunu spustili v pidval de vin perebuvav do 3 lyutogo do vidpravlennya u Pskov Suprovodzhuvav tilo Pushkina O I Turgenyev U listi do gubernatora Pskova stats sekretar III Viddilennya za doruchennyam Benkendorfa i imperatora vkazuvav na neobhidnist zaboroniti vsyake osoblive viyavlennya vsyaku zustrich odnim slovom bud yaku ceremoniyu krim togo sho zazvichaj za nashim cerkovnim obryadom vikonuyetsya pri pohovanni tila dvoryanina Oleksandr Pushkin pohovanij na teritoriyi Svyatogorskogo monastirya Pskovskoyi guberniyi U serpni 1841 roku za rozporyadzhennyam N M Pushkinoyi na mogili bulo vstanovleno nadgrobok roboti skulptora Oleksandra Permagorova 1786 1854 Nashadki Pushkina Dokladnishe Pushkin zalishiv chetvero ditej dva sina 1833 1914 ta 1835 1905 i dvi dochki Mariya 1832 1919 ta 1836 1913 Tilki dvoye ditej Pushkina zalishili nashadkiv Oleksandr i Nataliya Nashadki poeta zhivut zaraz po vsij zemnij kuli v SShA Angliyi Nimechchini Belgiyi Blizko p yatdesyati z nih prozhivayut v Rosiyi v tomu chisli Tetyana Ivanivna Lukash prababusya yakoyi vnuchka Pushkina bula odruzhena z vnuchatim pleminnikom Gogolya Zaraz Tetyana zhive v Klinu Oleksandr Oleksandrovich Pushkin ostannij pryamij nashadok poeta po cholovichij liniyi prozhivaye v Belgiyi Zovnishnist i zvichkiAvtoportret Pushkina Pro zovnishnist Pushkina u suchasnikiv sklalisya rizni dumki Lyudi yaki znali poeta vidznachali jogo nevelikij zrist za slovami ridnogo brata Pushkin buv soboyu durnij ale oblichchya jogo bulo virazne i nathnenne zrostom vin buv malij Jogo zrist buv vimiryanij hudozhnikom 15 kvitnya 1832 roku j stanoviv 2 arshini i 5 z polovinoyu vershkiv tobto 166 7 sm Inshi dani vkazuyut na zrist v 2 arshini i 4 vershki blizko 160 sm Vyazemskij zaznachav sho buvayuchi v sviti Pushkin ne lyubiv stoyati poryad z druzhinoyu zrist Nataliyi Mikolayivni buv 173 sm i zhartoma kazav sho jomu bilya neyi buti prinizlivo takij malij buv vin v porivnyanni z yiyi zrostom M P Pogodin zgaduvav pro pershu zustrich z Pushkinim Ochikuvanij nami velichnij zhrec visokogo mistectva ce buv serednogo zrostu majzhe nizenkij cholovichok Bilshoyu miroyu vidguki pro zovnishnist Pushkina zalezhat vid stavlennya do nogo U zagalnoprijnyatomu rozuminni Pushkina nihto ne nazivav krasivim prote bagato vidznachali sho risi jogo oblichchya robilisya prekrasnimi koli stavali viddzerkalennyam jogo nathnennosti M V Yuzefovich osoblivo zvertav uvagu na ochi Pushkina v yakih zdavalosya vidbivalosya vse prekrasne v prirodi Vid prirodi Pushkin buv dobre skladenij i ce viznavali vsi suchasniki plechistij i tonkij v taliyi Sam vin z deyakim koketstvom vidznachav miryavsya poyasom z Yevpraksiyeyu i taliyi nashi viyavilisya odnakovimi Vihodit z dvoh odne abo ya mayu taliyu 15 richnoyi divchini abo vona taliyu 25 richnogo cholovika L P Nikolska yaka zustrila u 1833 roci Pushkina na obidi u nizhegorodskogo gubernatora tak opisuye jogo Trohi smaglyave oblichchya jogo bulo originalno ale nekrasive velikij vidkritij lob dovgij nis tovsti gubi vzagali nepravilni risi Ale sho u nogo bulo chudove ce temno siri z sinyuvatim vidlivom ochi veliki yasni Ne mozhna peredati viraz cih ochej yakes pekuche i pri tomu pestlive priyemne Ya nikoli ne bachila oblichchya bilsh viraznogo rozumne dobre energijne lt gt Vin dobre govorit ah skilki bulo rozumu i zhittya v jogo ne shtuchnij movi A yakij vin veselij lyub yaznij prinadnist Cej durnyashka mig podobatisya Originalnij tekst ros Nemnogo smugloe lico ego bylo originalno no nekrasivo bolshoj otkrytyj lob dlinnyj nos tolstye guby voobshe nepravilnye cherty No chto u nego bylo velikolepno eto tyomno serye s sinevatym otlivom glaza bolshie yasnye Nelzya peredat vyrazhenie etih glaz kakoe to zhguchee i pri tom laskayushee priyatnoe Ya nikogda ne videla lica bolee vyrazitelnogo umnoe dobroe energichnoe lt gt On horosho govorit ah skolko bylo uma i zhizni v ego neiskusstvennoj rechi A kakoj on vesyolyj lyubeznyj prelest Etot durnyashka mog nravitsya Protyagom zhittya Pushkin postijno pragnuv pidtrimuvati horoshu fizichnu formu vlitku plavav u richci vzimku pered snidankom lyubiv prijmati vannu z lodom yak drugu matir na sho vkazuyut jogo ryadki Vranci vstanu pidu v laznyu prob ye kulakom lid v vanni syade obillyetsya ta j nazad Majzhe shodnya strilyav z pistoleta v cil dobre bivsya na rapirah i mav slavu velikogo shanuvalnika verhovoyi yizdi Za svidchennyam Vyazemskogo Pushkin u 1827 roci vchiv jogo boksuvati po anglijski Lyubiv Pushkin i progulyanki z trostinkoyu yaku vin z legkistyu pidkidav yiyi vaga bula 9 funtiv priblizno 3 5 kg za svidchennyam inshih vdvichi vazhche Do vsogo inshogo Pushkin namagavsya dotrimuvatisya pevnogo rozporyadku dnya Prokidayusya o somij p yu kavu O tretij godini sidayu verhi v p yat u vannu i potim obidayu kartopleyu ta grechanoyu kasheyu Do dev yati chitayu Os mij den Tvorchist PushkinaPushkin Originali virshiv ta zapisok 1815 20 ti rokiv Literaturna reputaciya i kulturna rol Pushkina Oleksandr Sergijovich Pushkin maye reputaciyu velikogo abo vidatnogo rosijskogo poeta zokrema tak jogo nazivayut Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona Rosijskij biografichnij slovnik Literaturna enciklopediya enciklopediya Krugosvet Britanska enciklopediya greatest poet V filologiyi Pushkin rozglyadayetsya yak tvorec suchasnoyi rosijskoyi literaturnoyi movi div napriklad roboti V V Vinogradova a Korotka literaturna enciklopediya avtor statti S S Averincev govorit pro etalonnist jogo tvoriv podibno tvoram Dante v Italiyi chi Gete v Nimechchini D S Lihachov pisav pro Pushkina yak pro nashe vidatne nacionalne nadbannya She za zhittya poeta stali imenuvati geniyem v tomu chisli drukovano Z drugoyi polovini 1820 h rokiv vin stav vvazhatisya pershim rosijskim poetom ne tilki sered suchasnikiv ale j sered rosijskih poetiv vsih chasiv a navkolo jogo osobistosti sered chitachiv sklavsya spravzhnij kult Z inshogo boku u 1830 ti roki pislya jogo poemi Poltava malo misce i pevne oholodzhennya chastini chitayuchoyi publiki do Pushkina Volodimir Odoyevskij v nekrolozi na smert Pushkina dav jomu obrazne viznachennya Sonce nashoyi poeziyi yake stalo krilatim vislovom v formi Sonce rosijskoyi poeziyi U statti Kilka sliv pro Pushkina 1830 ti roki M V Gogol pisav sho Pushkin ye yavishe nadzvichajne i mozhlivo yedine yavishe rosijskogo duhu ce rosijska lyudina v yiyi rozvitku u yakomu vin mozhe buti z yavitsya cherez dvisti rokiv Kritik i filosof zahidnik V G Byelinskij nazvav jogo pershim poetom hudozhnikom Rosiyi F M Dostoyevskij vidznachav sho v Onyegini u cij bezsmertnij i nedosyazhnij poemi svoyij Pushkin z yavivsya velikim narodnim pismennikom yak do nogo nikoli i nihto i govoriv pro vselenskist i vselyudyanist jogo geniya Najbilshu yemnu harakteristiku zaproponuvav 1859 A Pushkin nashe vse Vivchennya Pushkina Dokladnishe ta Osmislennya Pushkina v rosijskij kulturi dilitsya na dva napryamki hudozhno filosofske eseyistichne zasnovnikami yakogo buli Mikola Gogol i u comu ryadu bagato rosijskih pismennikiv vklyuchayuchi Fedora Dostoyevskogo Marinu Cvyetayevu i Oleksandra Solzhenicina i filosofi i naukove istoriko biografichne zakladene Pavlom Annenkovim i Petrom Bartenyevim Rozkvit naukovoyi pushkinistiki v Rosiyi pochatku XX stolittya pov yazanij zi stvorennyam Pushkinskogo domu u 1905 roci Pushkinskogo seminariyu u 1908 roci poyavoyu serijnih publikacij pro Pushkina Za radyanskih chasiv v umovah obmezhen vivchennya ideologiyi Pushkina velikij rozvitok otrimala pushkinska tekstologiya i doslidzhennya jogo stilyu Ryad vazhlivih dosyagnen pov yazanij z pushkinistikoyu za kordonom Polsha Franciya SShA tosho zokrema v rosijskij emigraciyi Uzagalnenij opis osoblivostej pushkinskih yambiv B V Tomashevskim bulo provedeno statistichne doslidzhennya dosit velikoyi kilkosti pushkinskih tekstiv V rezultati bulo vstanovleno sho mizh chislom stop parnih skladiv u yambi x displaystyle x i serednoyu kilkistyu pirihiyiv v odnomu virshovanomu ryadku y displaystyle y isnuye cilkom pevna vidpovidnist y 0 28 x 1 displaystyle y 0 28 left x 1 right Ce oznachaye sho kilkist pirrihiyiv pryamo proporcijna chislu parnih skladiv u ryadku minus sklad sho rimuye oskilki vin ne bere uchasti v rozpodili pirihiyiv Zaperechennya znachennya tvorchosti Pushkina i kritika jogo kultu Publicist shistdesyatnik i literaturnij kritik zaperechuvav znachennya tvorchosti Pushkina dlya suchasnosti Pushkin koristuyetsya svoyeyu hudozhnoyu virtuoznistyu yak zasobom posvyatiti vsyu chitacku Rosiyu v sumni tayemnici svoyeyi vnutrishnoyi porozhnechi svoyeyi duhovnoyi ubogosti ta svogo rozumovogo bezsillya Na tij zhe poziciyi stoyali j bagato nigilistiv 1860 h rokiv taki yak Maksim Antonovich i Neodnoznachno stavivsya do Pushkina Lev Tolstoj vagayuchis vid povnogo zahoplennya i do povnoyi znevagi Zgidno z shodennikom Tolstoj pri zustrichi z nim u grudni 1890 govoriv Pushkin buv yak kirgiz Pushkinim vse dosi zahoplyuyutsya A vdumajtesya lishe u urivok z jogo Yevgena Onyegina pomishenij u vsih hrestomatiyah dlya ditej Zima Selyanin triumfuyuchi Sho ni strofa to nisenitnicya Ce pisav velikij Pushkin bezperechno rozumna lyudina pisav tomu sho buv molodij i yak kirgiz spivav zamist togo shob govoriti 424 Originalnij tekst ros Pushkin byl kak kirgiz Pushkinym vse do sih por voshishayutsya A vdumajtes tolko v otryvok iz ego Evgeniya Onegina pomeshyonnyj vo vseh hrestomatiyah dlya detej Zima Krestyanin torzhestvuya Chto ni strofa to bessmyslica Eto pisal velikij Pushkin nesomnenno umnyj chelovek pisal potomu chto byl molod i kak kirgiz pel vmesto togo chtoby govorit Volodimir Mayakovskij David Burlyuk Velemir Hlyebnikov Oleksij Kruchonih Benedikt Livshic zaklikali kinuti Pushkina razom z nizkoyu inshih klasikiv zokrema Dostoyevskogo Tolstogo z paroplava suchasnosti v manifesti futuristiv 1912 roku u poetichnij zbirci Lyapas suspilnomu smaku Dali v manifesti govorilosya Hto ne zabude svogo pershogo kohannya ne bude znati ostannogo parafraz sliv Tyutcheva na smert Pushkina Tebe yak pershe kohannya Rosiyi serce ne zabude Vodnochas najvishu ocinku tvorchosti Pushkina davali Inokentij Annenskij Anna Ahmatova Marina Cvyetayeva Oleksandr Blok Na dumku zhurnalista z 1937 roku v SRSR oficijna ideologiya nasadzhuvala kult Pushkina Tvori Poemi Ruslan i Lyudmila 1817 1820 Kavkazkij branec 1820 1821 Gavriyiliada 1821 Vadim 1821 1822 Brati rozbijniki 1821 1822 Bahchisarajskij fontan 1821 1823 Cigani 1824 Graf Nulin 1825 Poltava 1828 1829 Tazit 1829 1830 Budinochok u Kolomni 1830 Yezerskij 1832 Andzhelo 1833 Midnij vershnik 1833 Roman u virshah Yevgenij Onyegin 1823 1832 Dramatichni tvori Boris Godunov 1825 Skupij licar 1830 Mocart i Salyeri 1830 Kam yanij gist 1830 Benket u chumu 1830 Rusalka 1829 1832 Virshi Proza Arap Petra Velikogo 1827 1829 Povisti pokijnogo Ivana Petrovicha Byelkina 1830 Postril Zametil Trunar Stancijnij doglyadach Pannochka selyanka Istoriya sela Goryuhina 1830 1831 Dubrovskij 1833 Pikova dama 1834 Istoriya Pugachova 1834 Kirdzhali 1834 Yegipetski nochi 1835 Podorozh v Arzrum pid chas pohodu 1829 roku 1835 Kapitanska dochka 1836 Kazki Dokladnishe Narechenij 1825 Kazka pro popa i najmita jogo Baldu 1830 Kazka pro vedmedihu 1830 1831 Kazka pro carya Saltana 1831 Kazka pro ribaka ta ribku 1833 Kazka pro mertvu carivnu i pro sim bogatiriv 1833 Kazka pro zolotogo pivnika 1834 Zibrannya tvoriv Povne akademichne zibrannya tvoriv Pushkina Vidannya 1937 roku Pershe posmertne vidannya tvoriv Pushkina 1838 v vosmi tomah vipushene na korist spadkoyemciv vklyuchalo lishe ti tvori yaki buli opublikovani za jogo zhittya Vidannya drukuvalosya pid osoblivim naglyadom ministra Narodnoyi Osviti u vidomstvi yakogo perebuvala cenzura Za vidgukom vono vijshlo kepsko za milostyu Buli dopusheni chislenni pomilki popravki propuski spotvorennya tekstiv Pushkina vidannya ne bulo povnim navit u zayavlenomu obsyazi U 1841 roci vijshli tri dodatkovih tomi 9 11 Do pochatku 1846 roku cya zibrannya tvoriv praktichno vsi buli rozprodani Nove zibrannya tvoriv bulo zadumano lishe yak povtorennya vidannya 1838 1841 rokiv Odnak ci plani ne zdijsnilisya Vzimku 1849 1850 rokiv vdova poeta yaka na toj chas odruzhilasya z zvernulasya za poradoyu z privodu novogo vidannya do Pavla Annenkova Annenkov yakij otrimav v svoye rozporyadzhennya vsi rukopisi Pushkina sho zberigalisya u Lanskoyi spochatku ne navazhuvavsya vzyatisya za nastilki serjoznu spravu Umovili jogo brati Ivan i Fedir yaki oznajomilisya z paperami 21 travnya 1851 roku Lanska za dogovorom peredala I V Annenkovu prava na vidannya Brati P Annenkova napolyagli na tomu shob vin vzyav spravu v svoyi ruki P Annenkov takozh prijshov do rishennya napisati biografiyu poeta M Dobrolyubov tak vidguknuvsya na poyavu zibrannya tvoriv Pushkina 1855 1857 rokiv Rosiyani lt gt davno vzhe polum yano bazhali novogo vidannya jogo tvoriv gidnogo jogo pam yati i zustrili pidpriyemstvo Annenkova iz zahoplennyam i vdyachnistyu Nezvazhayuchi na vsi cenzurni pereshkodi Annenkov zdijsniv pershe kritichno pidgotovlene zibrannya tvoriv Pushkina Vidannya Annenkova z dopovnennyami i zminami bulo dvichi povtoreno G M Gennadi 1859 1860 1869 1871 Pislya 1887 roku koli zakinchivsya termin diyi prav na tvori Pushkina dlya jogo spadkoyemciv z yavilisya riznomanitni dostupni vidannya yaki ne mali odnak vazhlivogo naukovogo znachennya Najbilsh povnim iz vipushenih na pochatku XX stolittya stalo zibrannya tvoriv Pushkina 1903 1906 pid redakciyeyu Vipusk Povnogo akademichnogo zibrannya tvoriv Pushkina v 16 tomah buv priurochenij do stolitnoyi richnici 1937 vid dnya smerti poeta prote z ob yektivnih prichin robota nad nim roztyagnulasya na bagato rokiv Ce vidannya poyednalo pracyu vsih najviznachnishih vchenih pushkinistiv togo chasu Zibrannya tvoriv u 16 tomah po teperishnij chas zalishayetsya najpovnishim vipuskom tvoriv Pushkina v naukovij literaturi pri cituvanni pushkinskih tekstiv prijnyato posilatisya same na nogo U plani tekstologichnih doslidzhen zibrannya stalo oriyentirom dlya inshih akademichnih vidan rosijskih pismennikiv Prote v ce Povne vidannya ne uvijshli tomi z malyunkami Pushkina i tekstami yaki skladali zbirku Rukoyu Pushkina Za cenzurnih mirkuvan ne bula opublikovana balada Tin Barkova Dokladni komentari do pushkinskih tekstiv yaki na dumku vladi zatrimuvali vse vidannya buli opusheni ce odin z najgolovnishih nedolikiv shistnadcyatitomniku Vidannya listiv U 1926 i 1928 rokah vijshli dva tomi vidannya listiv Pushkina 1815 1830 zdijsnenogo B L Modzalevskim Tretij tom 1935 listi 1831 1833 rokiv vzhe pislya smerti Modzalevskogo pidgotuvav do druku jogo sin L B Modzalevskij Bezperechna cinnist tritomnika listiv polyagaye v zberezhenni pushkinskoyi orfografiyi i punktuaciyi Velikij komentar do listiv yavlyaye soboyu povnocinnu enciklopediyu zhittya i tvorchosti Pushkina i pushkinskoyi epohi vzagali Do nedolikiv cogo vidannya nalezhit viklyuchennya z tekstiv listiv nenormativnoyi leksiki Vidannya 1969 roku O S Pushkin Listi ostannih rokiv zagalna redakciya M V Izmajlova avtorsku orfografiyu i punktuaciyu ne vidtvoryuye Do teperishnogo chasu yedinim vidannyam listiv Pushkina sho zbereglo originalnij tekst ye Listuvannya v troh tomah za redakciyeyu V I Sayitova Imperatorska Akademiya Nauk 1906 1911 Listuvannya vijshlo nevelikoyu kilkistyu primirnikiv i poshiryuvalasya viklyuchno sered chleniv Akademiyi U 2013 roci vidavnictvo Slovo zdijsnilo reprintne vidannya Listuvannya Rol Pushkina u stvorenni suchasnoyi rosijskoyi moviU 20 30 rokah HIH stolittya vidbulosya formuvannya suchasnoyi literaturnoyi rosijskoyi movi Yiyi tvorcem viznayetsya Pushkin jogo tvori vvazhayutsya enciklopediyeyu zrazkiv zastosuvannya rosijskoyi Prote proces viroblennya adekvatnoyi ocinki roli Pushkina yak tvorcya suchasnoyi movi jshov dosit dovgo Vin vimagav nakopichennya znachnogo obsyagu znan pro fakti ta yavisha rosijskoyi movi chasu do Pushkina epohi Pushkina i pislya nogo dokladnogo analizu cih faktiv ta vidpovidnogo rozvitku lingvistiki rosijskoyi movi na sho pishlo blizko 120 rokiv Ni naprikinci HIH stolittya ni u pershe desyatilittya XX stolittya ce pitannya ne vinikalo Navit na pochatku 40 h rokiv XX stolittya ne vsi vvazhali Pushkina yak osnovopolozhnika suchasnoyi rosijskoyi literaturnoyi movi Ostatochnim viznannyam takoyi roli Pushkina mozhna vvazhati vidannya statti vidomogo doslidnika rosijskoyi V V Vinogradova yake tak i nazivalasya O S Pushkin osnovopolozhnik rosijskoyi literaturnoyi movi Visti akademiyi nauk SRSR Viddilennya literaturi ta movi 1949 tom VIII vip 3 Razom z cim novaciyi O S Pushkina v galuzi rosijskoyi movi uvijshli do praktiki za istorichnimi mirkami duzhe shvidko Tak novovvedennya v galuzi morfologiyi ta sintaksisu buli zafiksovani O H Vostokovim v jogo Rosijskij gramatici sho vijshla 1831 roku i perezhila zgodom 28 vidan i vidrazu stali zagalnoobov yazkovoyu normoyu Nezvazhayuchi na suttyevi zmini sho vidbulisya u movi za majzhe dvisti rokiv sho minuli z chasu stvorennya yiyi najkrupnishih tvoriv i yavni stilistichni vidminnosti movi Pushkina ta suchasnih pismennikiv sistema suchasnoyi rosijskoyi movi yiyi gramatichnij fonetichnij ta leksiko frazeologichnij ustrij u svoyemu osnovnomu yadri zalishilisya i prodovzhuyut zalishatisya ta rozvivatisya u mezhah tih norm sho sformuvav Pushkin Poglyadi PushkinaPolitichni poglyadi Pushkina zavzhdi cikavili politichni pitannya V molodosti jogo poglyadi buli dosit radikalnimi utochniti ale u zv yazku z porazkoyu povstannya Ipsilanti u 1821 roci revolyucij v P yemonti i Neapoli u 1821 roci revolyuciyi v Ispaniyi u 1823 roci vin rozcharuvavsya v revolyucijnih idealah Perebuvayuchi na zaslanni v Mihajlivskomu pislya pridushennya povstannya dekabristiv Pushkin virishiv vstupiti z uryadom v loyalni dogovirni vidnosini shob virvatisya z Mihajlivskogo pokinchiti z minulim Za slovami Georgiya Fedotova napisavshi virsh Stansi Pushkin uklav poetichnij dogovir z Mikoloyu I zaproponuvavshi jomu ideal Petra I Yak zaznachaye Georgij Fedotov Pushkin zavzhdi buv spivakom imperiyi Vin proslavlyav zavoyuvannya rosiyanami Kavkazu pid chas polskogo povstannya 1830 1831 rokiv napisav nachineni imperskim pafosom virshi Naklepnikam Rosiyi i Borodinska richnicya Za slovami G Fedotova pochatok pravdi nadto chasto v virshah poeta yak i v zhitti derzhavi vidstupaye pered charivnistyu sili sho torzhestvuye G Fedotov pisav Konservativna svobodonenavistnicka Rosiya otochuvala Pushkina v jogo ostanni roki vona stvoryuvala te politichne povitrya yakim vin dihav u yakomu vin chasom zadihavsya Volelyubna ale bezderzhavna Rosiya narodzhuyetsya v ti zh tridcyati roki z gurtkom Gercena z listami Chaadayeva Z duzhe maloyu pohibkoyu mozhna stverdzhuvati rosijska inteligenciya narodzhuyetsya v rik smerti Pushkina Vilnodumec buntar dekabrist Pushkin ni v odnu mit svogo zhittya ne mozhe buti postavlenij u zv yazok z ciyeyu chudovoyu istorichnoyi formaciyeyu rosijskoyu inteligenciyeyu Vsima svoyimi korenyami vin jde v XVIII stolittya yake nim zakinchuyetsya Originalnij tekst ros Konservativnaya svobodonenavistnicheskaya Rossiya okruzhala Pushkina v ego poslednie gody ona sozdavala tot politicheskij vozduh kotorym on dyshal v kotorom on poroj zadyhalsya Svobodolyubivaya no bezgosudarstvennaya Rossiya rozhdaetsya v te zhe tridcatye gody s kruzhkom Gercena s pismami Chaadaeva S vesma maloj pogreshnostyu mozhno utverzhdat russkaya intelligenciya rozhdaetsya v god smerti Pushkina Volnodumec buntar dekabrist Pushkin ni v odno mgnovenie svoej zhizni ne mozhet byt postavlen v svyaz s etoj zamechatelnoj istoricheskoj formaciej russkoj intelligenciej Vsemi svoimi kornyami on uhodit v XVIII vek kotoryj im zakanchivaetsya S L Frank nazivaye divovizhnim za istorichnoyu ta duhovnoyu mudristyu list O S Pushkina P Ya Chaadayevu vid zhovtnya 1836 roku i osoblivo vidilyaye tu jogo chastinu de Pushkin pishe pro krajnye svoye nebazhannya minyati batkivshinu i mati inshu rosijsku istoriyu Frank pishe Zagalnim fundamentom politichnogo svitoglyadu Pushkina bulo nacionalno patriotichnij rozumonastrij oformlenij yak derzhavna svidomist Originalnij tekst ros Obshim fundamentom politicheskogo mirovozzreniya Pushkina bylo nacionalno patrioticheskoe umonastroenie oformlennoe kak gosudarstvennoe soznanie Prirodnicho naukovi poglyadi Akademik M Aleksyeyev u praci Pushkin i nauka jogo chasu govoriv pro neobhidnist vivchati pitannya pro stavlennya Pushkina do prirodnichih nauk Pushkin na dumku Aleksyeyeva viriv v nauku i buv dalekij vid odnostoronnih pozitivnih abo negativnih ocinok nauki Pushkin stezhiv za rozvitkom nauki pro sho svidchat napriklad jogo slova v peredmovi do vidannya vosmoyi i dev yatoyi glav Yevgeniya Onyegina vidkrittya velikih predstavnikiv starovinnoyi astronomiyi fiziki medicini i filosofiyi postarili i kozhen den zaminyuyutsya inshimi Pid chas navchannya v Carskosilskomu liceyi Pushkin yak j inshi liceyisti Illichevskij Korf Delvig protistavlyav nauku poeziyi ale v Urivkah z listiv dumok i zauvazhen 1827 vin vzhe stverdzhuvav sho nathnennya potribne yak v poeziyi tak i v geometriyi Aleksyeyev znahodit podibnist cogo tverdzhennya z vigoloshenoyu u 1826 roci promovoyu M Lobachevskogo pro uyavnu geometriyu Prikladom virishennya konfliktu nauki i poeziyi Pushkin vvazhav tvorchist M Lomonosova yakij za slovami Pushkina obnyav vsi galuzi osviti istoriyu ritoriku himiyu mineralogiyu poeziyu Pushkin cikavivsya astronomiyeyu zokrema v jogo biblioteci znahodilasya kniga anglijskogo astronoma D Gershelya Do fragmenta pro neruhomu zemlyu v svoyih Nasliduvannyah Koranu 1824 Pushkin dodav primitku Pogana fizika ale zate yaka smiliva poeziya Cij zhe temi prisvyachena epigrama Ruh ruhu nemaye skazav mudrec borodatij 1825 v yakij Pushkin za pripushennyam Aleksyeyeva polemizuye z idealistichnoyu filosofiyeyu V Odoyevskogo i zobrazhuye istoriyu yevropejskoyi nauki vid antichnosti do Vidrodzhennya Pushkin buv znajomij z vinahidnikom elektromagnitnogo telegrafu P Shillingom i z cim znajomstvom mozhe buti pov yazana poyava urivka O skilki nam vidkrittiv divnih 1829 u yakomu proyavilasya vira v avtora v mogutnist rozumu i yakij za slovami akademika S Vavilova svidchit pro proniklive rozuminnya Pushkinim metodiv naukovoyi tvorchosti Zgadka vichnogo dviguna v Scenah z licarskih chasiv 1835 mozhe buti pov yazana z povidomlennyami pro vinahid elektrodviguna yakij u 1834 roci stvoriv B Yakobi U povisti Pikova dama zgaduyetsya galvanizm pid yakim todi rozumivsya elektrichnij strum a takozh Mongolf yerova kulya i Mesmeriv magnetizm yaki zgaduyutsya golovnomu geroyu za profesiyeyu inzheneru pri poglyadi na kimnatu grafini U Yevgeniyi Onyegini 7 XXXIII govoritsya pro filosofski tablici tobto pro knigu francuzkogo matematika Produktivni i torgovi sili Franciyi 1827 v yakij navodyatsya statistichni tablici sho pokazuyut dani pro ekonomiku riznih yevropejskih derzhav Hocha Pushkin ne dozhiv do vidkrittya pershoyi zaliznici v Rosiyi i cya tema ne vidbilasya v jogo poeziyi ale vin zbiravsya drukuvati v svoyemu zhurnali stattyu inzhenera na zahist budivnictva zaliznic Sam Pushkin v listi Odoyevskomu zrobiv smilivu tehnichnu propoziciyu pro neobhidnist stvorennya mashini dlya ochishennya zaliznic vid snigu tobto mehanichnogo snigoochisnika Socialno ekonomichni poglyadi U Carkoselskomu liceyi liberalno nalashtovanij profesor vipusknik Gettingenskogo universitetu navchav liceyistiv politichnij ekonomiyi V Yevgeniyi Onyegini neodnorazovo porusheni ekonomichni pitannya U strofi pro Adama Smita jdetsya pro vidminnosti ekonomichnoyi teoriyi Adama Smita i merkantilistiv Na cyu strofu ye posilannya v roboti K Marksa Do kritiki politichnoyi ekonomiyi U strofi z opisom kabinetu Yevgeniya Onyegina zgadani torgovi shlyahi cherez Baltijske more i osnovni predmeti eksportu lis i salo i importu predmeti rozkoshi Rosiyi pushkinskogo chasu V inshij strofi zgaduyutsya ekonomisti Sej i Bentam V opisi diyalnosti Yevgeniya Onyegina v seli jdetsya pro zaminu panshini na obrok U virshi Selo zasudzhuyetsya panshina yak sama varvarska i ekonomichno neefektivna forma ekspluataciyi pidnevilnoyi praci U 1826 roci Pushkin napisav zapisku caryu Pro narodne vihovannya prisvyachenu polipshennyu sistemi osviti molodih dvoryan U nij zgaduyutsya imena ekonomistiv Seya i Sismondi U povisti Pikova dama porusheno temu rozvitku novih burzhuaznih suspilnih vidnosin z yihnoyu zhadibnistyu i spragoyu shvidkogo zbagachennya V Skupomu licari rozglyadayetsya tip dokapitalistichnogo zbiracha skarbiv U kulturiAdaptaciyi tvoriv Pushkina Muzichnij teatr 16 grudnya 1821 balet na muziku Moskva im ya Pushkina ne vkazuvalosya 15 sichnya 1823 balet na muziku Sankt Peterburg 23 kvitnya 1825 Finn charivna komediya u virshah v 3 chastinah z prologom O O Shahovskogo za poemoyu O S Pushkina Ruslan i Lyudmila v benefis i Velikij teatr Moskva 11 grudnya 1831 Chorna shal abo Pokarana nevirnist odnoaktnij balet na zbirnu muziku riznih kompozitoriv za virshem O S Pushkina Chorna shal Scenarist baletmejster avtor muzichnoyi obrobki hudozhnik I Braun dirigent D P Karasov vikonavci Muruz Olimpiya Aspaziya Zeyida Vahan Velikij teatr Moskva 1842 Ruslan i Lyudmila opera M I Glinki 1850 fr La Dame de Pique opera F Galevi 1856 opera O S Dargomizhskogo 1858 opera 1867 balet na muziku L Minkusa Sankt Peterburg 1868 Kam yanij gist opera O S Dargomizhskogo 1869 Boris Godunov opera M P Musorgskogo 1878 Yevgenij Onyegin opera P I Chajkovskogo 1883 Mazepa opera P I Chajkovskogo 1891 Pikova dama opera P I Chajkovskogo 1892 opera S V Rahmaninova 1896 opera E F Napravnika 1897 Mocart i Salyeri opera M A Rimskogo Korsakova 1900 balet A S Arenskogo 1900 Kazka pro carya Saltana opera M A Rimskogo Korsakova 1900 opera C Kyuyi 1903 opera S V Rahmaninova 1908 opera M A Rimskogo Korsakova 1909 opera C Kyuyi 1922 Mavra komichna opera na odnu diyu libreto za poemoyu Budinochok v Kolomni 1934 balet B V Asaf yeva v postanovci R V Zaharova Teatr im Kirova Leningrad 1937 balet M M Fokina na muziku M A Rimskogo Korsakova 1937 balet M M Mordkina na muziku syuyiti Mordkin balle Nyu Jork 1938 balet B V Asaf yeva v postanovci Teatr im Kirova Leningrad i R V Zaharova Velikij teatr Moskva 1940 Kazka pro popa i pro pracivnika jogo Baldu balet M I Chulaki 1940 balet B V Asaf yeva 1943 Trunar balet B V Asaf yeva 1946 Kam yanij gist balet B V Asaf yeva 1946 balet B V Asaf yeva v postanovci R V Zaharova Velikij teatr Moskva 1949 balet R M Gliyera v postanovci R V Zaharova Teatr im Kirova Leningrad 1949 Kazka pro mertvu carivnu i sim bogatiriv balet na muziku A K Lyadova 1953 Zolota ribka balet 1971 Skupij baron opera 1982 Benket pid chas chumi opera 1983 Graf Nulin opera O O Nikolayeva 1984 Zolota ribka satirichna opera 1984 Dubrovskij opera V G Kikti 1997 Car Mikita i jogo sorok dochok kamerna opera O V Chajkovskogo V kamernij muzici Do virshiv Pushkina pisali muziku bagato kompozitoriv A M Aleksandrov romansi na virshi Pushkina O O Alyab yev avtor romansiv na virshi Ya vas lyubiv Na zhal navisho vona blishit Cherkeska pisnya Zimova doroga j inshi O S Dargomizhskij romansi na virshi Pushkina C A Kyuyi romansi na virshi Pushkina romansi G V Sviridov avtor 6 romansiv na virshi O Pushkina 1935 Muzichnih ilyustracij do ekranizaciyi povisti Zametil 1964 kudi vhodit cikl pisen na slova Pushkina Oratoriyi Dekabristi na slova O S Pushkina i poetiv dekabristiv 1954 1955 ne zakinchena I I Shvarc napisav dva romansi na virshi O S Pushkina dlya filmu Stancijnij doglyadach 1972 Ekranizaciyi 1907 Rosijska imperiya Rezhiser I Shuvalov film ne zberigsya 1909 Mazepa Rosijska imperiya Rezhiser za poemoyu Poltava ta libreto operi Petra Chajkovskogo Mazepa 1909 1910 Rosijska imperiya Rezhiser Yakiv Protozanov debyut v kino 1910 Rosijska imperiya Rezhiser 1910 Rosijska imperiya Rezhiser Petro Chardinin za povistyu Pikova dama i libreto operi Petra Chajkovskogo Pikova dama 1911 Rosijska imperiya Rezhiser za romanom u virshah Yevgenij Onyegin i libreto operi Petra Chajkovskogo Yevgenij Onyegin 1911 Rosijska imperiya Rezhiser Petro Chardinin 1913 Rosijska imperiya Rezhiser Petro Chardinin 1912 Rosijska imperiya Rezhiser 1914 Rosijska imperiya Rezhiser Petro Chardinin 1914 Rosijska imperiya Rezhiser 1914 Rosijska imperiya Rezhiseri S Yur yev za p yesoyu Mocart i Salyeri 1915 zvukovij gramofon U roli Onyegina A M Davidov 1915 zvukovij gramofon U roli Onyegina M I Ivancev 1916 Pikova dama Rosijska imperiya Rezhiser Yakiv Protozanov 1916 Rosijska imperiya Rezhiseri Olga Preobrazhenska rezhiserskij debyut v kino Volodimir Gardin 1918 Nimechchina Rezhiser Artur Vellin 1918 Rosiya Rezhiser Oleksandr Ivanovskij 1918 Rosiya Rezhiser 1921 Dubrowsky der Rauber Ataman Nimechchina Rezhiser Petro Chardinin 1925 SRSR za povistyu Stancijnij doglyadach Rezhiseri Ivan Moskvin 1925 Orel The Eagle SShA Rezhiser Klarens Braun za romanom Dubrovskij 1927 Pique Dame Nimechchina Rezhiser 1928 Insha nazva Gvardiyi serzhant SRSR Rezhiser Yurij Tarich 1930 animacijnij ne zakinchenij SRSR rezhiser Mihajlo Cehanovskij 1933 rezhiser Viktor Turzhanskij Franciya Chehoslovachchina za romanom Kapitanska dochka 1936 Dubrovskij SRSR Rezhiser Oleksandr Ivanovskij 1937 Podorozh v Arzrum SRSR Rezhiseri 1937 Franciya Rezhiser 1937 multfilm SRSR Rezhiser Oleksandr Ptushko 1938 Nostalgie Franciya Rezhiser Viktor Turzhanskij za motivami Stancijnogo doglyadacha 1938 Ruslan i Lyudmila SRSR Rezhiseri Ivan Nikitchenko 1939 Coups de feu Franciya Rezhiser Rene Barberis 1940 Der Postmeister Nimechchina Rezhiser Gustav Uchicki za povistyu Stancijnij doglyadach 1940 multfilm SRSR Rezhiser Pantelejmon Sazonov 1942 Postril Un colpo di pistola Italiya Rezhiser Renato Kastellani 1943 multfilm SRSR Rezhiseri Zinayida Brumberg 1946 Rakkauden risti Finlyandiya Rezhiser Teuvo Tulio za povistyu Stancijnij doglyadach 1946 Chornij orel Aquila nera Italiya Rezhiser za romanom Dubrovskij 1947 La figlia del capitano Italiya Rezhiser 1949 The Queen of Spades Velika Britaniya Rezhiser Torold Dikinson 1949 The Queen of Spades TB Velika Britaniya Rezhiser Dzhon Glin Dzhons 1949 Ucuruma dogru Turechchina Rezhiser Sadan Kamil za povistyu Stancijnij doglyadach 1950 multfilm SRSR Rezhiser Mihajlo Cehanovskij 1950 Queen of Spades TB SShA serial The Chevrolet Tele Theatre 1951 multfilm SRSR Rezhiser Ivan Ivanov Vano 1953 film opera SRSR Rezhiseri Grigorij Roshal film znyatij za operoyu Sergiya Rahmaninova Aleko stvorenoyi za poemoyu O S Pushkina Cigani 1954 Boris Godunov SRSR za dramoyu Boris Godunov i odnojmennoyu operoyu Modesta Musorgskogo Rezhiser Vira Stroyeva 1955 Dunja Avstriya Rezhiser Jozef fon Baki za povistyu Stancijnij doglyadach 1956 multfilm Rezhiser 1957 TB Rezhiser Merab Dzhaliashvili 1958 SRSR Rezhiser N Ignatova 1958 Yevgenij Onyegin SRSR Rezhiser film znyatij za odnojmennim romanom u virshah O S Pushkina i operoyu P I Chajkovskogo 1958 La dame de pique TB Franciya Rezhiser Stellio Lorenci 1958 Kapitanska dochka SRSR Rezhiser Volodimir Kaplunovskij 1958 La tempesta Italiya Franciya Yugoslaviya Rezhiser Alberto Lattuada za romanom Kapitanska dochka 1960 SRSR Rezhiser film znyatij za odnojmennoyu povistyu Oleksandra Pushkina i operi P I Chajkovskogo 1961 Le Theatre de la jeunesse Doubrovsky TB Franciya Rezhiser Alen Bode 1961 Pa que me sirve la vida Meksika myuzikl za romanom Dubrovskij Rezhiser Hajme Salvador 1961 TB SRSR rezhiser film znyatij za operoyu Eduarda Napravnika stvorenoyi za odnojmennim romanom O S Pushkina 1962 Mocart i Salyeri Rezhiser film znyatij za odnojmennoyu operoyu Mikoli Rimskogo Korsakova stvorenoyi za p yesoyu O S Pushkina 1963 Eugen Onegin TB FRN Rezhiser Rudolf Hartmann film znyatij za operoyu P I Chajkovskogo Yevgenij Onyegin 1964 Zametil SRSR Rezhiser Volodimir Basov 1965 La figlia del capitano miniserial Italiya Rezhiser Leonardo Korteze 1965 De postmeester TB Niderlandi Rezhiser Pol Pauels za povistyu Stancijnij doglyadach 1965 La Dame de pique Rezhiser Leonard Kejzhel 1965 Wystrzal TB Polsha Rezhiser Yezhi Antchak 1966 Kazka pro carya Saltana multfilm SRSR Rezhiser Oleksandr Ptushko 1966 Postril SRSR Rezhiser 1967 Kam yanij gist film opera SRSR Rezhiser za odnojmennoyu operoyu O S Dargomizhskogo na syuzhet tragediyi O S Pushkina 1967 multfilm SRSR Rezhiser 1970 TB SRSR Rezhiser 1971 film opera SRSR Rezhiseri G Myachina za O S Dargomizhskogo na odnojmennij tvir O S Pushkina 1972 Eugen Onegin TB FRN Rezhiser Vaclav Kaslik film znyatij za operoyu P I Chajkovskogo Yevgenij Onyegin 1972 Ruslan i Lyudmila SRSR Rezhiser Oleksandr Ptushko 1972 Stancijnij doglyadach TB SRSR Rezhiser Sergij Solovjov 1972 Dama pikowa TB Polsha Rezhiser Yanush Morgenshtern 1972 Und der Regen verwischt jede Spur FRN Franciya Rezhiser Alfred Forer za motivami povisti Zametil O S Pushkina 1973 multfilm SRSR Rezhiser Inesa Kovalevska 1973 Sensuela Finlyandiya Rezhiser Teuvo Tulio za motivami povisti Stancijnij doglyadach 1976 Rozpovid pro te yak car Petro arapa zheniv SRSR Rezhiser Oleksandr Mitta za motivami romanu Arap Petra Velikogo 1977 multfilm SRSR Rezhiser film za malyunkami i rukopisami O S Pushkina 1978 Jevgeni Onegin TB Finlyandiya Rezhiser Hannu Hejkinejmo za operoyu P I Chajkovskogo 1979 TB SRSR Rezhiser za motivami tvoriv O S Pushkina Roslavlyev Povisti I P Byelkina Mi provodili vechir na dachi Roman v listah Duel 1979 Malenki tragediyi SRSR Rezhiser Mihajlo Shvejcer teleserial ekranizaciya tvoriv O S Pushkina Scena z Fausta Yegipetski nochi Mocart i Salyeri Skupij licar Kam yanij gist Benket pid chas chumi Gosti z yizhdzhalisya na dachu Na rozi malenkoyi ploshi Mi provodili vechir na dachi 1979 SRSR Rezhiser muzichnij film fantaziya na syuzhet kazki O S Pushkina Kazka pro mertvu carivnu i sim bogatiriv 1980 Boris Godounov TB Franciya Rezhiser Dirk Sanders film znyatij za odnojmennoyu operoyu M P Musorgskogo 1980 Dunja Yugoslaviya Rezhiser Kreso Sidik za motivami povisti O S Pushkina Stancijnij doglyadach 1980 multfilm SRSR Rezhiser za malyunkami virshami ta listami Pushkina 1981 Pique Dame TB FRN za operoyu operi P I Chajkovskogo 1982 Pikova dama SRSR Rezhiser Igor Maslennikov 1982 SRSR Rezhiser za malyunkami i tekstami Pushkina 1983 video SRSR Za operoyu P I Chajkovskogo 1984 multfilm SRSR Rezhiseri Ivan Ivanov Vano Lev Milchin 1984 Evgeniy Onegin SShA Za operoyu P I Chajkovskogo Rezhiser Kirk Brauning 1986 Boris Godunov SRSR Polsha Chehoslovachchina NDR Rezhiser Sergij Bondarchuk 1986 Onegin Kanada Rezhiser Norman Kempbell film balet na muziku P I Chajkovskogo 1986 multfilm SRSR Rezhiser 1986 O rybari a rybce multfilm TB Chehoslovachchina Rezhiser Vlasta Yanechkova 1987 Boris Godunov SRSR Rezhiser Boris Nebiyeridze za operoyu P I Chajkovskogo 1988 TB Velika Britaniya SRSR Rezhiser Derek Bejli film opera P I Chajkovskogo 1988 Shlyahetnij rozbijnik Volodimir Dubrovskij miniserial SRSR Rezhiser 1988 Eugene Onegin FRN Chehoslovachchina Franciya Velika Britaniya Avstriya Rezhiser za operoyu P I Chajkovskogo 1988 Ci tri virni karti SRSR Rezhiser za povistyu O S Pushkina Pikova dama 1989 Boris Godounov Franciya Ispaniya Yugoslaviya Rezhiser Andzhej Zhulavskij film opera v osnovu yakogo lyagla druga redakciya operi stvorena M P Musorgskim u 1872 roci 1990 Boris Godunov TB Velika Britaniya Rezhiseri Andrij Tarkovskij Hamfri Berton Dirigent Valerij Gergiyev videozapis Mariyinskogo Kirovskogo teatru film opera v osnovu yakogo lyagla druga redakciya operi stvorena M P Musorgskim u 1872 roci 1992 Pique Dame TB Velika Britaniya Rezhiser Piter Maniura film opera P I Chajkovskogo 1993 Rosiya Rezhiser za tvorom O S Pushkina Scena z Fausta a takozh tvoram Joganna Volfganga fon Gete i Tomasa Manna 1994 Yevgeny Onyegin TB Velika Britaniya Rezhiser Hamfri Berton film opera za tvorom P I Chajkovskogo 1995 Rosiya Rezhiser 1996 Ruslan and Lyudmila Velika Britaniya Yaponiya Rezhiser Gans Hulsher film znyatij za odnojmennoyu operoyu Mihajla Glinki 1996 TB Nimechchina Rezhiser Brayan Lardzh Film znyatij za motivami poemi O S Pushkina Poltava 1999 TB SShA Rezhiser Brayan Lardzh Ekranizaciya operi P I Chajkovskogo 1999 Rosiya Rezhiser Oleksandr Proshkin Film znyatij za motivami povisti O S Pushkina Kapitanska dochka 1999 2000 Velika Britaniya SShA Rezhiser 2002 TB Franciya Rezhiser Don Kent ekranizaciya operi P I Chajkovskogo 2002 TB Niderlandi Yaponiya Franciya Rezhiser Brayan Lardzh Ekranizaciya operi P I Chajkovskogo 2002 multfilm Rosiya Rezhiser 2004 SShA Rezhiser Havi Bove Ekranizaciya operi P I Chajkovskogo 2011 2014 Filmi spektakli 1966 TB SRSR rezhiseri za dramami O S Pushkina Skupij licar Kam yanij gist Mocart i Salyeri v postanovci Leningradskogo derzhavnogo akademichnogo teatru drami imeni O S Pushkina 1969 TB SRSR Rezhiser Petro Fomenko 1970 TB SRSR sceni z tragediyi Rezhiser Anatolij Efros 1971 Malenki tragediyi TB SRSR Rezhiseri spektakl Leningradskogo teatru drami imeni Pushkina Skupij licar Mocart i Salyeri i Kam yanij gist 1971 TB SRSR Rezhiseri spektakl Leningradskogo teatru drami imeni Pushkina 1974 TB SRSR Rezhiser Mark Zaharov telespektakl za motivami tvoriv ostannih rokiv O S Pushkina do 175 richchya vid dnya narodzhennya poeta 1976 TB SRSR Rezhiser 1981 TB SRSR Rezhiseri Petro Fomenko 1984 TB SRSR Rezhiser Petro Fomenko 1987 Pikova dama SRSR Rezhiseri Petro Fomenko 1990 TB SRSR Rezhiser Petro Fomenko 1999 Andzhelo Obraz Pushkina v literaturi i kino V literaturi O S Pushkin stav personazhem chislennih hudozhnih tvoriv deyaki z bilshoyu abo menshoyu tochnistyu vidobrazhayut jogo biografiyu napriklad roman Pushkin Yu Tinyanova inshi ne stavlyat pered soboyu biografichnu metu M Yu Lermontov vidguknuvsya na zagibel Pushkina virshem a M F Ahundov Osobovomu sprijnyattyu obrazu i tvorchosti Pushkina prisvyachenij naris Marini Cvyetayevoyi Mij Pushkin V groteskovomu lamanni obraz Pushkina predstavlenij v tvorah Danila Harmsa Chislenni vidsilannya do tvorchosti Pushkina mistyatsya v tvorah postmodernizmu zokrema v ryadi virshiv Josipa Brodskogo i Tragichnij doli poeta prisvyachena p yesa Mihajla Bulgakova V kinematografi Pro zhittya Pushkina stvoreno ryad filmiv 1910 1927 Poet i car 1937 Yunist poeta 1950 1981 1986 Ostannya doroga 1989 Portreti Vinchaye chas slid naukovo populyarnij film Galini Ivanovoyi 1991 Derevo zhittya dok film Sergiya Yerofyeyeva 1999 5 serijnij dok film L Parfonova 2002 2006 2007 18 14 2008 Son v lipnevu nich dok film Borisa Konuhova 2009 Vesele im ya Pushkin dok film Yevgena Potiyevskogo Svoyeridnu interpretaciyu za malyunkami i tekstami poeta stvoriv rezhiser animator yakij znyav u spivdruzhnosti z kompozitorom Alfredom Shnitke trilogiyu 1977 1980 1982 U 2003 roci buv znyatij multiplikacijnij film za motivami odnojmennogo opovidannya Kinoobraz poeta v riznij chas vtilili aktori Poet i car 1927 Yunist poeta 1937 Petro Alejnikov Glinka 1946 Rozbudit Muhina 1967 Ya pam yatayu divnu mit v telezhurnali Yeralash 1976 Sergij Shakurov Spadkoyemicya po pryamij 1982 Boris Plotnikov Lermontov 1986 Griboyedovskij vals 1995 Yevgen Stichkin Den povnogo misyacya 1998 Sergij Bezrukov Pushkin Ostannya duel 2006 18 14 2007 Smert Vazir Muhtara Lyubov i zhittya Griboyedova 2010 Kostyantin Kryukov 2017 Takozh obraz Pushkina buv vikoristanij v u yakomu vtim samogo Oleksandra Sergijovicha pryamo ne pokazuyut ale pri comu za syuzhetom znimayetsya film pro jogo zhittya Na ekrani obraz dvoh lyudej yaki z riznih prichin vzhivayutsya v rol Pushkina zigrav Vshanuvannya pam yatiU riznih krayinah vstanovleno desyatki pam yatnikiv Pushkinu Muzeyi prisvyacheni zhittyu i tvorchosti poeta ye v Moskvi Sankt Peterburzi Pushkinogorskomu rajoni Novgorodi Torzhku Kishinevi Gurzufi Odesi Vilnyusi v Brodzanah Slovachchina j inshih poselennyah Imenem Pushkina nazvane kolishnye misto Carske Selo ta nizka inshih naselenih punktiv Ukrayina Pislya pochatku rosijskogo vijskovogo vtorgnennya v Ukrayinu u lyutomu 2022 roku v krayini rozpochavsya proces dekolonizaciyi odniyeyu iz skladovih yakogo stav pushkinopad 9 kvitnya 2022 roku v Ternopoli bulo demontovano pam yatnik Pushkinu Kiyiv pam yatnik na teritoriyi muzeyu Sadiba na Kudryavci vul Kudryavska 9 kolishnij Muzej O S Pushkina pam yatnik vstanovleno 2009 roku byust u vestibyuli stanciyi metro Universitet pogruddya na fasadi budivli na vul Kostyantinivskij 16 byust u primishenni Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini imeni V I Vernadskogo zobrazhennya na arci galereyi pismennikiv pered vhodom do Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini dlya ditej vulicya Yanusha Korchaka 60 Odesa Stanom na 2023 rik v Odesi ye kilka pam yatnikiv pam yatnih doshok ta art ob yektiv na chest Pushkina zokrema kilka stinopisiv Takozh ye nizka ob yektiv toponimiki ta ustanov nazvanih na chest Pushkina abo povnistyu prisvyachenih vshanuvannya jogo osobi Najvidomishi ob yekti Odeskij muzej Oleksandra Pushkina Pam yatnik Oleksandrovi Pushkinu Vulicya Pushkinska Tin Pushkina Specializovana shkola 90 imeni O S PushkinaDovidkova informaciyaRosiya Budinok na Nimeckij vulici v Moskvi Baumanska budinok 57 b de narodivsya A S Pushkin yak vvazhalosya do revolyuciyi Na gravyuri A Shlipera vidno doshku z marmuru Albom do 100 richchya O S Pushkina Kinec 1899 roku Vidavnictvo A F Marksa Pributkovij budinok Klokachova na naberezhnij richki Fontanki u yakomu z 1816 po 1820 roki zhiv O S Pushkin Sankt Peterburg 1800 rik pributkovij budinok Solyanij provulok 14 07 10 1811 gotel Demut naberezhna richki Mojki 40 kinec 12 1816 kinec 03 1817 pributkovij budinok Klokachova naberezhna richki Fontanki 185 06 1817 05 1820 pributkovij budinok Klokachova naberezhna richki Fontanki 185 24 05 27 06 1827 gotel Demut naberezhna richki Mojki 40 16 10 1827 20 10 1828 gotel Demut naberezhna richki Mojki 40 druga polovina sichnya 09 03 1829 gotel Demut naberezhna richki Mojki 40 05 10 1831 budinok Kitayevoyi Carske Selo Kolpinska vulicya 2 10 1831 pributkovij budinok Bernikova Voznesenskij prospekt 47 10 1831 05 1832 budinok Briskorn Galerna vulicya 53 osin 1832 05 1833 pributkovij budinok P O Zhadimirovskogo Velika Morska vulicya 26 11 1833 08 1834 pributkovij budinok Oliv ye Pantelejmonivska vulicya 5 08 1834 lito 1836 budinok S A Batasheva Naberezhna Kutuzova 32 12 10 1836 29 01 1837 budinok A M Volkonskoyi naberezhna richki Mojki 12 Na Chornij richci na misci dueli vstanovlenij pam yatnij znak U 2008 roci poruch z miscem dueli osvyacheno pravoslavnij hram Naberezhna richki Mojki 12 ostannya kvartira poeta Vserosijskij muzej O S Pushkina Moskva 8 19 chervnya 1799 Yelohovska vulicya bud 15 hreshenij v Cerkvi Bogoyavlennya v Yelohovi Baumanska kolish Nimecka vulicya bud 57 b misce narodzhennya O S Pushkina yak vvazhalosya do revolyuciyi i de spochatku visila memorialna doshka Na budivli moskovskoyi shkoli 353 Baumanska vulicya bud 40 imovirno stoyit na misci budinku u yakomu narodivsya O S Pushkin u 1927 roci bulo vstanovleno memorialnu doshku U 1967 roci bilya shkoli vstanovleno byust yunogo Pushkina Kut Gospitalnogo per i Maloyi Poshtovij vul mozhlive misce narodzhennya Pushkina za novimi danimi 08 09 1826 neodnorazovo v nastupni roki budinok V L Pushkina Stara Basmanna vulicya 36 memorialna doshka 12 10 1826 budinok D V Venevitinova Krivokolinnij provulok 4 memorialna doshka 14 31 08 1830 budinok P A V yazemskogo Velikij Chernishevskij provulok 9 memorialna doshka 18 lyutogo 2 bereznya 1831 V Nikitska vul bud 36 Hram Voznesinnya Gospodnogo v Storozhah bilya Nikitskih vorit Misce vinchannya z N Goncharovoyu pochatok lyutogo seredina travnya 1831 budinok N N Hitrovo Nini Memorialna kvartira Pushkina na Arbati vul Arbat 53 memorialna doshka 1832 budinok Dolgorukovih Bobrinskih Mala Dmitrivka 1 7 memorialna doshka 03 20 05 1836 kvartira P V Nashokina Vorotnikovskij provulok 12 memorialna doshka Moskovska oblast Derzhavnij istoriko literaturnij muzej zapovidnik O S Pushkina v Odincovskomu rajoni Veliki Vyazemi Zaharovo Nizhnogorodska oblast Muzej sadiba Pushkina u Velikomu Boldini Nizhnij Novgorod Muzej Pushkina v budivli kolishnogo gotelyu kupcya promislovcya D G Deulina de poet zupinyavsya 2 3 veresnya 1833 roku shlyahom do Orenburga za materialami z istoriyi pugachovskogo buntu Pskovska oblast Muzej zapovidnik Mihajlivske v Pushkinogorskomu rajoni Adigeya v Majkopi na vulici Pushkina stoyit pushkinskij budinok i pered nim pam yatnik byust Pushkinu Za kordonom Odesa 1823 24 vul Italijska z 1880 roku Pushkinska 13 U budinku vidnovlenomu pislya vijni roztashovanij Odeskij muzej Pushkina bilya budinku vstanovleno pam yatnik na budinku memorialna doshka Osnovni biografichni doslidzhennya Pushkin O S VRE 1955 Blagoj D D Problemi pobudovi naukovoyi biografiyi Pushkina Blagoj D D Tvorchij shlyah Pushkina 1826 1830 Vacuro V E Pushkin v svidomosti suchasnikiv Veresayev V V Pushkin v zhitti Gershenzon D Ya Pushkin O S Vikipediya 1940 Kirpichnikov A I Pushkin slovnik Brokgauza i Yefrona 1890 1907 Lotman Yu M O S Pushkin Biografiya pismennika Pushkin O S Vikipediya 1975 Tomashevskij B V Pushkin O S slovnik institutu Granat 1929 Tinyanov Yu N Pushkin Tinyanov Yu M Pushkin i Kyuhelbeker Hrapchenko M Pushkin O S Literaturna enciklopediya 1935 Hronologichna kanva biografiyi PSS 1931 A A Cherkashin L A Cherkashina Tisyacholitnye derevo O S Pushkina Libyeryeya 1998 Literaturni zhurnali ta almanahi yaki spivpracyuvali z Pushkinim Nevskij almanah Novini literaturi abo Dodavannya do Rosijskogo invalida Vitchiznyani zapiski Recenzent abo Vijskovi vidomosti DueliOsnovne dzherelo 1816 rik Pushkin viklikav na duel Pavla Gannibala dvoyuridnogo dyadka Prichina Pavlo vidbiv u molodogo 17 richnogo Pushkina divchinu Loshakovu na balu Pidsumok duel skasovana 1817 rik Pushkin viklikav na duel Petra Kaverina svogo druga Prichina skladeni Kaverinim zhartivlivi virshi Pidsumok duel skasovana 1819 rik Pushkin viklikav na duel poeta Kindrata Rilyeyeva Prichina Rilyeyev rozkazav na svitskomu saloni zhart pro Pushkina Pidsumok duel skasovana 1819 rik Pushkina viklikav na duel jogo drug Vilgelm Kyuhelbeker Prichina zhartivlivi virshi pro Kyuhelbekera a same pasazh kyuhelbekerno i nudno Pidsumok Vilgelm v Oleksandra Sergijovicha vistriliv a toj v Vilgelma vidmovivsya 1819 rik Pushkin viklikav na duel Modesta Korfa sluzhbovcya z ministerstva yusticiyi Prichina sluga Pushkina pristavav p yanim do slugi Korfa i toj jogo pobiv Pidsumok duel skasovana 1819 rik Pushkin viklikav na duel majora Denisevicha Prichina Pushkin zuhvalo povodivsya v teatri krichachi na artistiv i Denisevich zrobiv jomu zauvazhennya Pidsumok duel skasovana 1820 rik Pushkin viklikav na duel Fedora Orlova i Oleksiya Aleksyeyeva Prichina Orlov i Aleksyeyev zrobili Pushkinu zauvazhennya za te sho toj namagavsya v p yanomu viglyadi grati v bilyard i zavazhav otochuyuchim Pidsumok duel skasovana 1821 rik Pushkin viklikav na duel oficera francuzkoyi sluzhbi Degilyi Prichina svarka z nez yasovanimi obstavinami Pidsumok duel skasovana 1822 rik Pushkina viklikav na duel pidpolkovnik Semen Starov Prichina ne podilili restorannij orkestrik pri kazino de obidva viddavalisya azartnij gri Pidsumok strilyalisya ale obidva promahnulisya 1822 rik Pushkin viklikav na duel 65 richnogo statskogo radnika Ivana Lanova Prichina svarka pid chas svyatkovogo obidu Pidsumok duel skasovana 1822 rik Pushkin viklikav na duel moldavskogo velmozhu Todora Balsha gospodarya budinku de vin gostyuvav u Moldaviyi Prichina Pushkinu nedostatno chemno vidpovilo na yakes pitannya druzhina Balsha Mariya Pidsumok strilyalisya ale obidva promahnulisya 1822 rik Pushkin viklikaye na duel bessarabskogo pomishika Skartla Prunkulo Prichina Toj buv sekundantom na dueli de Pushkin buv tak samo sekundantom i hlopci ne domovilisya pro pravila dueli Pidsumok duel skasovana 1822 rik Pushkin viklikaye na duel Severina Potockogo Prichina diskusiya za obidnim stolom pro kriposne pravo Pidsumok duel skasovana 1822 rik Pushkina viklikav na duel shtabs kapitan Rutkovskij Prichina Pushkin poviriv sho buvaye grad vagoyu v 3 funti i obsmiyav vidstavnogo kapitana Pidsumok duel skasovana 1822 rik Pushkina viklikav na duel kishinivskij oligarh Inglezi Prichina Oleksandr domagavsya jogo druzhini ciganki Lyudmili Shekori Pidsumok duel skasovana 1822 rik Pushkina viklikav na duel praporshik generalnogo shtabu Oleksandr Zubov Prichina Pushkin vikriv Zubova v shahrajstvi pid chas gri v karti Pidsumok Zubov strilyav v Pushkina mimo a sam Pushkin vid postrilu vidmovivsya 1823 rik Pushkin viklikav na duel molodogo pismennika Ivana Russo Prichina osobista neprihilnist Pushkina do ciyeyi personi Pidsumok duel skasovana 1826 rik Pushkin viklikav na duel Mikolu Turgenyeva odnogo z kerivnikiv Soyuzu blagodenstva chlena Pivnichnogo suspilstva Prichina Turgenyev layav virshi poeta zokrema jogo epigrami Pidsumok duel skasovana 1827 rik Pushkina viklikav na duel artilerijskij oficer Volodimir Solomirskij Prichina dama oficera na im ya do yakoyi Pushkin viyavlyav seksualnij interes Pidsumok duel skasovana 1828 rik Pushkin viklikav na duel ministra osviti Oleksandra Golicina Prichina Pushkin napisav zuhvalu epigramu na ministra i toj vlashtuvav jomu za ce dopit z pristrastyu Pidsumok duel skasovana 1828 rik Pushkin viklikav na duel sekretarya francuzkogo posolstva v Peterburzi Lagrene Prichina nevidoma divchina na balu Pidsumok duel skasovana 1829 rik Pushkin viklikav na duel chinovnika ministerstva zakordonnih sprav Hvostova Prichina Hvostov visloviv svoye nevdovolennya epigramami Pushkina zokrema tim sho Pushkin porivnyuye Hvostova zi svineyu Pidsumok duel skasovana 1836 rik Pushkin viklikav na duel knyazya Mikolu Ryepina Prichina nevdovolennya virshami Pushkina pro sebe Pidsumok duel skasovana 1836 rik Pushkin viklikav na duel chinovnika ministerstva zakordonnih sprav Semena Hlyustina Prichina Hlyustin visloviv svoye nevdovolennya virshami poeta Pidsumok duel skasovana 1836 rik Pushkin viklikav na duel Volodimira Solloguba Prichina nepriyemni vislovlyuvannya Sologuba pro druzhinu poeta Natali Pidsumok duel skasovana 1836 rik Pushkin viklikav na duel francuzkogo oficera Prichina anonimnij list de stverdzhuvalosya nibi druzhina Pushkina zradzhuye jomu z Dantesom Pidsumok duel skasovana cherez propoziciyu ruki zroblenoyi Dantesom sestri Nataliyi Goncharovoyi Katerini 1837 rik Dantes viklikav na duel Pushkina pislya lista ostannogo Pidsumok V sichni Pushkin buv smertelno poranenij i cherez 2 dni pomer Div takozhPushkin ta Ukrayina 2208 Pushkin asteroyid nazvanij na chest Oleksandra Pushkina Pushkinopad Tin PushkinaKomentariListuvannya publicistika plani tvoriv virshi na vipadok Div napriklad roboti V V Vinogradova Tomashevskij B Voprosy yazyka v tvorchestve Pushkina Pushkin Issledovaniya i materialy AN SSSR In t rus lit Pushkin Dom M L Izdatelstvo AN SSSR 1956 T 1 S 126 184 ros Sam A S Pushkin u virshi Mij rodovid ototozhniv Ratshu rodonachalnika Pushkinih iz zgaduvanim u litopisah suchasnikom Oleksandra Nevskogo zagiblim u 1268 roci v bitvi pid Rakovorom odnak tut vin pomilyavsya Pershij zgaduvanij v dzherelah predok Pushkinih yakij buv zgidno rodovodu pravnukom Radshi brav uchast v Nevskij bitvi 1240 roku i vidpovidno sam buv suchasnikom Oleksandra Nevskogo Takim chinom Radsha rodonachalnik Pushkinih povinen buv zhiti na 100 rokiv ranishe Psevdonim skladeno z prigolosnih bukv prizvisha poeta postavlenih v zvorotnomu poryadku Z Kern Pushkin poznajomivsya u 1820 roci v Peterburzi v saloni Oleninih Ci tvori ne perekladalisya rosijskoyu movoyu za zauvazhennyam Shogolyeva voni priznacheni buli dlya vnutrishnogo spozhivannya Vidomo sho avstrijskij poslannik v svoyemu listi Metternihu dodav prozayichnij francuzkij pereklad Naklepnikam Sm 238 240 Paskvil otrimali Vyazemski Karamzini Hitrovo Sollogub cherez titku A I Vasilchikovu Rosset Mihajlo Viyelgorskij i jmovirno M O Skalon 2 arshina 142