Дмитро́ Сергі́йович Лихачо́в (рос. Дмитрий Сергеевич Лихачёв; 15 (28) листопада 1906, Санкт-Петербург — 30 вересня 1999, Санкт-Петербург) — радянський і російський філолог, історик, текстолог, академік АН СРСР, потім РАН.
Лихачов Дмитро Сергійович | |
---|---|
рос. Дмитрий Сергеевич Лихачёв | |
Народився | 15 (28) листопада 1906 Санкт-Петербург |
Помер | 30 вересня 1999 (92 роки) Санкт-Петербург |
Поховання | Комаровське селищне кладовище |
Країна | СРСР, Росія |
Національність | росіянин |
Діяльність | мовознавець, історик, перекладач, історик літератури, письменник, викладач університету |
Alma mater | Ленінградський університет |
Галузь | мистецтвознавство, історія, філологія |
Заклад | Інститут російської літератури |
Вчене звання | професор[d], академік АН СРСР[d] і академік Російської академії наук |
Науковий ступінь | академік РАН |
Науковий керівник | Абрамович Дмитро Іванович і Адріанова-Перетц Варвара Павлівна |
Відомі учні | d d d d d d d d d d d |
Аспіранти, докторанти | d d d d |
Членство | Російська академія наук Академія наук СРСР Британська академія Американська академія мистецтв і наук[1] Сербська академія наук і мистецтв |
Відомий завдяки: | наукові праці з історії, збереження історичної пам'яті про культуру взагалі |
Діти | d |
Нагороди | |
Автограф | |
Лихачов Дмитро Сергійович у Вікісховищі |
Автор фундаментальних праць присвячених історії давньоруської літератури, текстології.
Біографія
Походить з родини старообрядців. За царату навчався в гімназії, потім в реальному училищі К. Мая, потім в радянській школі імені Л. Лентовської, яку значно пізніше перейменують у його честь.
Студент Ленінградського державного університету, факультет суспільних наук, романо-німецька і російсько-слов'янська секція до 1928 р. Брав участь у напівжартівливій студентській «Космічній академії наук», де зробив доповідь про небажаність зміни Леніном старої російської орфографії, «ворогом Церкви Христової і народу російського». Університет давно був під пильним наглядом ЧК. Жартівливої доповіді було достатньо для арешту 22 -річного студента 8 лютого 1928 р. і заслання в Соловецький табір особливого призначення (як політв'язень, тобто найгірша з категорій в'язнів).
Дивом уник розстрілу, що провели в концтаборі на честь ювілейних роковин більшовицького перевороту 1917 року.
- Був звільнений у листопаді 1931 року з переведенням на будівництво Біломоро-Балтійського каналу. Як ударник праці звільнений 1932 року.
- 1932-1934 рр. — літературний редактор Соцекгіза, потім коректор друкарні «Комінтерн» (Ленинград). Перейшов на працю у видавництво Академії наук СРСР, Ленінградське відділення.
- 1935 р. — узяв шлюб з З. Макаровою. Мав двох дочок-близнюків.
- 1936 р. — за клопотанням президента Академії наук Карпинського, з Лихачова зняли судимість.
- 1938—1954 рр. — науковий співробітник Інституту російської літератури АН СРСР в Ленінграді. Кандидат філологічних наук з 1941 року. У 1942 р. евакуйований з родиною з блокадного Ленінграда.
- 1946-1953 рр. — доцент, з 1951 р. професор Ленінградського державного університету. З 1947 р. доктор філологічних наук. 1948—1999 рр — член Наукової ради Інституту російської літератури АН СРСР.
- 1952 р. як член редколегії отримав Сталінську премію другої ступіні за накову книгу «Історія культури Стародавньої Руси», Т 2. З 1953 р. обраний членом-кореспондентом Академії наук СРСР.
- 1959 р. — член Наукової ради Музею староруського мистецтва імені Андрія Рубльова в Москві.
- 1960—1999 рр. — член Наукової ради Державного Руського музею в Ленінграді.
- 1965-1966 рр. — член Організаційного комітета Всерадянської спілки охорони пам'яток історії і культури. З 1967 р. — почесний доктор Оксфордського університету (Велика Британія).
- 1969 р.- Державна премія СРСР за наукову працю «Поетика стародавньої руської літератури».
- 1970 р. — обрання дійсним членом Акадмії наук СРСР.
- 1986 р. у зв'язку з 80-річчям з дня народження і науковим внеском отримав звання Героя Соціалістичної праці, орден Леніна і золоту медаль «Серп і Молот».
- 1986-1993 рр. - 1-й керівник правління Радянського фонду культури, з 1991 року (після розвалу СРСР) Російського фонду культури.
- 1989 р. — 1-ша Європейська премія за культурну діяльність.
- 1993 — першим після Жовтневого перевороту отримав звання Почесного громадянина Санкт-Петербурга.
- 1997 р. — премія Президента РФ в галузі літератури і мистецтва.
- 1998 р. — перший кавалер відродженого ордена апостола Андрія Першозванного.
Помер 30 вересня 1999 року в Петербурзі. Був похованний 4 жовтня на Комаровському кладовищі.
Бібліографія (неповна)
- 1945 — «Национальное самосознание Древней Руси»
- 1945 — «Новгород Великий»
- 1946 — «Культура Руси эпохи образования Русского национального государства. (Конец XIV-начало XVI в.)»
- 1947 — «Русские летописи и их культурно-историческое значение»
- 1952 — «Возникновение русской литературы»
- 1958 — «Человек в литературе Древней Руси»
- 1962 — «Текстология: На материале русской литературы Х — XVII вв»
- 1962 — «Культура Руси времени Андрея Рублева и Епифания Премудрого (конец XIV — начало XV в.)»
- 1971 — «Художественное наследие Древней Руси и современность»
- 1973 — «Развитие русской литературы Х — XVII вв.: Эпохи и стили»
- 1975 — «Великое наследие: Классические произведения литературы Древней Руси»
- 1978 — «Слово о полку Игореве» и культура его времени"
- 1981 — «Литература — реальность — литература»
- 1982 — «Поэзия садов: К семантике садово-парковых стилей»
- 1983 — «Земля родная»—М.,Просвещение, 256 с., 250 тис. пр., т. п., А5, іл., передм., рекоменд. літ., зміст., 2 види паліт.:5 і 7.
- 1985 — «Прошлое — будущему: Статьи и очерки»
- 1985 — «Письма о добром и прекрасном»
- 1986 — «Исследования по древнерусской литературе»
- 1987 — «Великий путь: Становление русской литературы XI — XVII вв.»
- 1989 — «Заметки и наблюдения: Из записных книжек разных лет»
- 1989 — «О филологии»
- 1990 — «Школа на Васильевском: Книга для учителя»
- 1991 — «Я вспоминаю»
- 1991 — «Книга беспокойств»
- 1992 — «Русское искусство от древности до авангарда»
- 1993 — «Статьи ранних лет»
- 1993 — «Великая Русь: История и художественная культура X—XVII века» — у співпраці з Г. К. Вагнер, Г. І. Вздорнов та Р. Г. Скринніков.
- 1996 — «Очерки по философии художественного творчества»
- 1997 — «Об интеллигенции: Сборник статей»
- 1998 — «Слово о полку Игореве и культура его времени. Работы последних лет»
Див. також
- Пушкінський Дім
- Літературознавство
- 2877 Лихачов — астероїд, названий на честь науковця.
Примітки
- https://www.amacad.org/person/dmitrii-sergeevich-likhachev
- [. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 12 червня 2016. Почетные граждане Санкт-Петербурга // Офіційний сайт Адміністрації Санкт-Петербурга (рос.)]
Джерела. Ресурси інтернету
- Библиография трудов Д. С. Лихачёва [ 4 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гатчинские тропинки Дмитрия Сергеевича Лихачёва [ 7 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Луков Вл. А. Концепция теоретической истории литературы Д. С. Лихачёва [ 7 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Международный благотворительный фонд имени Д. С. Лихачёва [ 29 травня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Площадь Д. С. Лихачёва [ 2 квітня 2022 у Wayback Machine.], lihachev.ru. (рос.)
- http://leksika.com.ua/12870219/ure/lihachov [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- О. В. Ясь. Лихачов Дмитро Сергійович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — .]
Критичні роботи з приводу позицій Лихачова
- , Литературная Россия. 25.11.2005. № 47.
- , Вести Дубны, 1998.
- Ямщиков С. В. Засохшая «совесть нации». Триумф попсы [ 15 жовтня 2012 у Wayback Machine.], Золотой Лев. № 93-94.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lihachov Dmitro Sergi jovich Lihacho v ros Dmitrij Sergeevich Lihachyov 15 28 listopada 1906 19061128 Sankt Peterburg 30 veresnya 1999 Sankt Peterburg radyanskij i rosijskij filolog istorik tekstolog akademik AN SRSR potim RAN Lihachov Dmitro Sergijovichros Dmitrij Sergeevich LihachyovNarodivsya 15 28 listopada 1906 1906 11 28 Sankt PeterburgPomer 30 veresnya 1999 1999 09 30 92 roki Sankt PeterburgPohovannya Komarovske selishne kladovisheKrayina SRSR RosiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist movoznavec istorik perekladach istorik literaturi pismennik vikladach universitetuAlma mater Leningradskij universitetGaluz mistectvoznavstvo istoriya filologiyaZaklad Institut rosijskoyi literaturiVchene zvannya profesor d akademik AN SRSR d i akademik Rosijskoyi akademiyi naukNaukovij stupin akademik RANNaukovij kerivnik Abramovich Dmitro Ivanovich i Adrianova Peretc Varvara PavlivnaVidomi uchni d d d d d d d d d d dAspiranti doktoranti d d d dChlenstvo Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Britanska akademiya Amerikanska akademiya mistectv i nauk 1 Serbska akademiya nauk i mistectvVidomij zavdyaki naukovi praci z istoriyi zberezhennya istorichnoyi pam yati pro kulturu vzagaliDiti dNagorodiAvtograf Lihachov Dmitro Sergijovich u Vikishovishi Avtor fundamentalnih prac prisvyachenih istoriyi davnoruskoyi literaturi tekstologiyi BiografiyaPohodit z rodini staroobryadciv Za caratu navchavsya v gimnaziyi potim v realnomu uchilishi K Maya potim v radyanskij shkoli imeni L Lentovskoyi yaku znachno piznishe perejmenuyut u jogo chest Student Leningradskogo derzhavnogo universitetu fakultet suspilnih nauk romano nimecka i rosijsko slov yanska sekciya do 1928 r Brav uchast u napivzhartivlivij studentskij Kosmichnij akademiyi nauk de zrobiv dopovid pro nebazhanist zmini Leninom staroyi rosijskoyi orfografiyi vorogom Cerkvi Hristovoyi i narodu rosijskogo Universitet davno buv pid pilnim naglyadom ChK Zhartivlivoyi dopovidi bulo dostatno dlya areshtu 22 richnogo studenta 8 lyutogo 1928 r i zaslannya v Soloveckij tabir osoblivogo priznachennya yak politv yazen tobto najgirsha z kategorij v yazniv Divom unik rozstrilu sho proveli v konctabori na chest yuvilejnih rokovin bilshovickogo perevorotu 1917 roku Buv zvilnenij u listopadi 1931 roku z perevedennyam na budivnictvo Bilomoro Baltijskogo kanalu Yak udarnik praci zvilnenij 1932 roku 1932 1934 rr literaturnij redaktor Socekgiza potim korektor drukarni Komintern Leningrad Perejshov na pracyu u vidavnictvo Akademiyi nauk SRSR Leningradske viddilennya 1935 r uzyav shlyub z Z Makarovoyu Mav dvoh dochok bliznyukiv 1936 r za klopotannyam prezidenta Akademiyi nauk Karpinskogo z Lihachova znyali sudimist 1938 1954 rr naukovij spivrobitnik Institutu rosijskoyi literaturi AN SRSR v Leningradi Kandidat filologichnih nauk z 1941 roku U 1942 r evakujovanij z rodinoyu z blokadnogo Leningrada 1946 1953 rr docent z 1951 r profesor Leningradskogo derzhavnogo universitetu Z 1947 r doktor filologichnih nauk 1948 1999 rr chlen Naukovoyi radi Institutu rosijskoyi literaturi AN SRSR 1952 r yak chlen redkolegiyi otrimav Stalinsku premiyu drugoyi stupini za nakovu knigu Istoriya kulturi Starodavnoyi Rusi T 2 Z 1953 r obranij chlenom korespondentom Akademiyi nauk SRSR 1959 r chlen Naukovoyi radi Muzeyu staroruskogo mistectva imeni Andriya Rublova v Moskvi 1960 1999 rr chlen Naukovoyi radi Derzhavnogo Ruskogo muzeyu v Leningradi 1965 1966 rr chlen Organizacijnogo komiteta Vseradyanskoyi spilki ohoroni pam yatok istoriyi i kulturi Z 1967 r pochesnij doktor Oksfordskogo universitetu Velika Britaniya 1969 r Derzhavna premiya SRSR za naukovu pracyu Poetika starodavnoyi ruskoyi literaturi 1970 r obrannya dijsnim chlenom Akadmiyi nauk SRSR 1986 r u zv yazku z 80 richchyam z dnya narodzhennya i naukovim vneskom otrimav zvannya Geroya Socialistichnoyi praci orden Lenina i zolotu medal Serp i Molot 1986 1993 rr 1 j kerivnik pravlinnya Radyanskogo fondu kulturi z 1991 roku pislya rozvalu SRSR Rosijskogo fondu kulturi 1989 r 1 sha Yevropejska premiya za kulturnu diyalnist 1993 pershim pislya Zhovtnevogo perevorotu otrimav zvannya Pochesnogo gromadyanina Sankt Peterburga 1997 r premiya Prezidenta RF v galuzi literaturi i mistectva 1998 r pershij kavaler vidrodzhenogo ordena apostola Andriya Pershozvannogo Pomer 30 veresnya 1999 roku v Peterburzi Buv pohovannij 4 zhovtnya na Komarovskomu kladovishi Bibliografiya nepovna 1945 Nacionalnoe samosoznanie Drevnej Rusi 1945 Novgorod Velikij 1946 Kultura Rusi epohi obrazovaniya Russkogo nacionalnogo gosudarstva Konec XIV nachalo XVI v 1947 Russkie letopisi i ih kulturno istoricheskoe znachenie 1952 Vozniknovenie russkoj literatury 1958 Chelovek v literature Drevnej Rusi 1962 Tekstologiya Na materiale russkoj literatury H XVII vv 1962 Kultura Rusi vremeni Andreya Rubleva i Epifaniya Premudrogo konec XIV nachalo XV v 1971 Hudozhestvennoe nasledie Drevnej Rusi i sovremennost 1973 Razvitie russkoj literatury H XVII vv Epohi i stili 1975 Velikoe nasledie Klassicheskie proizvedeniya literatury Drevnej Rusi 1978 Slovo o polku Igoreve i kultura ego vremeni 1981 Literatura realnost literatura 1982 Poeziya sadov K semantike sadovo parkovyh stilej 1983 Zemlya rodnaya M Prosveshenie 256 s 250 tis pr t p A5 il peredm rekomend lit zmist 2 vidi palit 5 i 7 1985 Proshloe budushemu Stati i ocherki 1985 Pisma o dobrom i prekrasnom 1986 Issledovaniya po drevnerusskoj literature 1987 Velikij put Stanovlenie russkoj literatury XI XVII vv 1989 Zametki i nablyudeniya Iz zapisnyh knizhek raznyh let 1989 O filologii 1990 Shkola na Vasilevskom Kniga dlya uchitelya 1991 Ya vspominayu 1991 Kniga bespokojstv 1992 Russkoe iskusstvo ot drevnosti do avangarda 1993 Stati rannih let 1993 Velikaya Rus Istoriya i hudozhestvennaya kultura X XVII veka u spivpraci z G K Vagner G I Vzdornov ta R G Skrinnikov 1996 Ocherki po filosofii hudozhestvennogo tvorchestva 1997 Ob intelligencii Sbornik statej 1998 Slovo o polku Igoreve i kultura ego vremeni Raboty poslednih let Div takozhPushkinskij Dim Literaturoznavstvo 2877 Lihachov asteroyid nazvanij na chest naukovcya Primitkihttps www amacad org person dmitrii sergeevich likhachev Arhiv originalu za 13 chervnya 2016 Procitovano 12 chervnya 2016 Pochetnye grazhdane Sankt Peterburga Oficijnij sajt Administraciyi Sankt Peterburga ros Dzherela Resursi internetuBibliografiya trudov D S Lihachyova 4 grudnya 2010 u Wayback Machine ros Gatchinskie tropinki Dmitriya Sergeevicha Lihachyova 7 listopada 2011 u Wayback Machine ros ros Lukov Vl A Koncepciya teoreticheskoj istorii literatury D S Lihachyova 7 grudnya 2010 u Wayback Machine ros Mezhdunarodnyj blagotvoritelnyj fond imeni D S Lihachyova 29 travnya 2017 u Wayback Machine ros Ploshad D S Lihachyova 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine lihachev ru ros http leksika com ua 12870219 ure lihachov 11 serpnya 2016 u Wayback Machine O V Yas Lihachov Dmitro Sergijovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Kritichni roboti z privodu pozicij Lihachova Literaturnaya Rossiya 25 11 2005 47 Vesti Dubny 1998 Yamshikov S V Zasohshaya sovest nacii Triumf popsy 15 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Zolotoj Lev 93 94