«Мавра» (рос. Мавра) — комічна опера на одну дію Ігоря Федоровича Стравинського. Лібрето Бориса Кохно. Вперше поставлена у Парижі 3 червня 1922 року під орудою Г. Фітельберга. Опера присвячена пам'яті О. С. Пушкіна, М. І. Глінки й П. І. Чайковського.
Опера «Мавра» | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Мавра | ||||
Ескіз костюму з опери «Мавра» Леона Бакста | ||||
Композитор | Ігор Стравінський[1] | |||
Автор лібрето | d | |||
Мова лібрето | російська | |||
Джерело сюжету | Хатинка в Коломні | |||
Жанр | комічна опера[d][1] | |||
Кількість дій | 1 Дія (театр)[1] | |||
Перша постановка | 3 червня 1922[1] | |||
Місце першої постановки | Париж | |||
Інформація у Вікіданих | ||||
| ||||
Мавра у Вікісховищі | ||||
В основі опери — поема О. С. Пушкіна «Будиночок у Коломні» (рос. «Домик в Коломне»). Тривалість опери — близько 25 хвилин, опера має номерну структуру і включає дві арії, дует і квартет, в якому задіяні усі 4 персонажі опери. Звернувшись до пушкінського сюжету, І. Стравинський трактує його у пародійно-сатиричному дусі. У творі обігрується банальна любовна інтрига — туга і знемога за чуттєвим коханням молодої дівчини Параші та її відносини з молодим зухвалим гусаром, якого вона привела до себе в дім під виглядом кухарки Маври. Музична мова опери Стравинського, сповнена алюзій і цитат з творів російських класиків Глінки, Даргомизького, російського міського романсу. В ній проявляються характерні риси нової манери виконання, що сформувалася в період неокласицизму у творчості композитора.
Хоча прем'єра опери в Парижі в 1922 році не принесла успіху, сам композитор вважав її поворотним пунктом у своїй музичній творчості. Новаторські ідеї й музичні прийоми, що виникли при створенні опери він з більшим успіхом застосував у симфонічній музиці.
На радянській сцені опера вперше була поставлена у Москві 2 лютого 1929 року силами студентів технікуму театрального мистецтва. На радянській оперній сцені «Мавра» не ставилася, однак інтерес до опери стрімко зріс у пострадянські часи. Зокрема у Києві ця опера з успіхом ставилася двічі — у постановці Юлії Дудінової в оперній студії НМАУ (під фортепіано) та 13 жовтня 2003 року у рамках проекту Maxima [ 15 грудня 2007 у Wayback Machine.] (диригент — М. Кузін, режисер — В. Третяк)
Джерела
- А. Гозенпуд. Оперный словарь. — «Музыка», 1965
- музлит [ 5 травня 2006 у Wayback Machine.]
Посилання
- Boosey & Hawkes — Boosey & Hawkes.
- Мавра — призрак новой оперы
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2007. Процитовано 6 березня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mavra ros Mavra komichna opera na odnu diyu Igorya Fedorovicha Stravinskogo Libreto Borisa Kohno Vpershe postavlena u Parizhi 3 chervnya 1922 roku pid orudoyu G Fitelberga Opera prisvyachena pam yati O S Pushkina M I Glinki j P I Chajkovskogo Opera Mavra ros MavraEskiz kostyumu z operi Mavra Leona BakstaKompozitorIgor Stravinskij 1 Avtor libretodMova libretorosijskaDzherelo syuzhetuHatinka v KolomniZhanrkomichna opera d 1 Kilkist dij1 Diya teatr 1 Persha postanovka3 chervnya 1922 1 Misce pershoyi postanovkiParizhInformaciya u Vikidanih Mavra u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mavra V osnovi operi poema O S Pushkina Budinochok u Kolomni ros Domik v Kolomne Trivalist operi blizko 25 hvilin opera maye nomernu strukturu i vklyuchaye dvi ariyi duet i kvartet v yakomu zadiyani usi 4 personazhi operi Zvernuvshis do pushkinskogo syuzhetu I Stravinskij traktuye jogo u parodijno satirichnomu dusi U tvori obigruyetsya banalna lyubovna intriga tuga i znemoga za chuttyevim kohannyam molodoyi divchini Parashi ta yiyi vidnosini z molodim zuhvalim gusarom yakogo vona privela do sebe v dim pid viglyadom kuharki Mavri Muzichna mova operi Stravinskogo spovnena alyuzij i citat z tvoriv rosijskih klasikiv Glinki Dargomizkogo rosijskogo miskogo romansu V nij proyavlyayutsya harakterni risi novoyi maneri vikonannya sho sformuvalasya v period neoklasicizmu u tvorchosti kompozitora Hocha prem yera operi v Parizhi v 1922 roci ne prinesla uspihu sam kompozitor vvazhav yiyi povorotnim punktom u svoyij muzichnij tvorchosti Novatorski ideyi j muzichni prijomi sho vinikli pri stvorenni operi vin z bilshim uspihom zastosuvav u simfonichnij muzici Na radyanskij sceni opera vpershe bula postavlena u Moskvi 2 lyutogo 1929 roku silami studentiv tehnikumu teatralnogo mistectva Na radyanskij opernij sceni Mavra ne stavilasya odnak interes do operi strimko zris u postradyanski chasi Zokrema u Kiyevi cya opera z uspihom stavilasya dvichi u postanovci Yuliyi Dudinovoyi v opernij studiyi NMAU pid fortepiano ta 13 zhovtnya 2003 roku u ramkah proektu Maxima 15 grudnya 2007 u Wayback Machine dirigent M Kuzin rezhiser V Tretyak DzherelaA Gozenpud Opernyj slovar Muzyka 1965 muzlit 5 travnya 2006 u Wayback Machine PosilannyaBoosey amp Hawkes Boosey amp Hawkes d Track Q116856510d Track Q834648 Mavra prizrak novoj opery Arhiv originalu za 15 grudnya 2007 Procitovano 6 bereznya 2008