Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Батько Посада Діти Мати Дружина Чоловік Борис Семенович ЯкобіMoritz Hermann von JacobiНародився 21 вересня 1801 1801 09

Якобі Борис Семенович

Якобі Борис Семенович

Борис Семенович Якобі
Moritz Hermann von Jacobi
image
Народився 21 вересня 1801(1801-09-21)
Потсдам, Королівство Пруссія[1]
Помер 27 лютого 1874(1874-02-27) (72 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
·інфаркт міокарда
Поховання d[2][3]
Місце проживання Пруссія
Санкт-Петербург
Країна image Російська імперія[4]
image Королівство Пруссія
Діяльність фізик, винахідник, викладач університету, електротехнік
Alma mater Геттінгенський університет
Галузь Фізика, електротехніка
Заклад d[5]
Петербурзька академія наук
Військовий інженерно-технічний університет (Санкт-Петербург)
Членство Російська академія наук[4]
Національна академія дей-Лінчей[6]
Прусська академія наук[7]
Бельгійська королівська академія медицини[8]
Туринська академія наук[1]
Геттінгенська академія наук[5]
Відомий завдяки:

відкриття гальванопластики
теорема максимальної потужності ()
телеграфний апарат синхронної дії (телеграфний апарат Якобі)

перший електродвигун з обертовим валом
Батько Симон Якобі
Мати Рахель Леман
Брати, сестри Карл Густав Якоб Якобі
Діти d
d
Нагороди
Автограф image
image Якобі Борис Семенович у Вікісховищі

Бори́с Семенович (Моріц Герман фон) Яко́бі (нім. Moritz Hermann von Jacobi; 21 вересня 1801(18010921), Потсдам, Королівство Пруссія — 11 березня (27 лютого) 1874, Санкт-Петербург, Російська імперія) — німецький і російський фізик, академік Імператорської Санкт-Петербургської Академії Наук.

Біографія

Моріц Герман фон Якобі народився в заможній єврейській сім'ї. Батько майбутнього фізика, Симон Якобі, був особистим банкіром короля Пруссії Фрідріха Вільгельма ІІІ, мати, Рахель Леман, була домогосподаркою. Своє навчання він почав у Берлінському університеті, потім перейшов до Геттінгенського університету. По закінченні курсу в Геттінгені до 1833 року працював архітектором у будівельному департаменті Пруссії.

Винайдення електродвигуна

У 1834 році переїхав до Кенігсбергу, де в університеті викладав його молодший брат Карл. Захоплення фізикою привели Якобі до винаходу першого у світі електродвигуна з безпосереднім обертанням робочого валу. До винаходу Якобі існували електротехнічні пристрої зі зворотно-поступальним рухом або маятниковим рухом якоря.

Метою вченого стало створення потужнішого електродвигуна з можливістю його практичного застосування. 1834 року Якобі побудував електродвигун, оснований на принципі тяжіння і відштовхування між електромагнітами.

Двигун складався з двох груп магнітів: чотири нерухомих були встановлені на рамі, а решта — на обертовому роторі. Для поперемінної зміни полярності рухомих електромагнітів служив вигаданий вченим комутатор, принцип роботи якого використовується дотепер в тягових електродвигунах. Двигун працював від гальванічних батарей і на момент створення був найдосконалішим електротехнічним пристроєм. Двигун підіймав вантаж масою 10-12 фунтів (4-5 кг) на висоту 1 фут (30 см) за секунду. Потужність двигуна була близько 15 Вт, частота обертання ротора 80-120 обертів в хвилину. У цьому ж році Якобі направив рукопис з описом своєї роботи в Паризьку академію наук. Винахід розглядався на засіданнях Академії і практично відразу робота була надрукована. Таким чином, про побудований у травні 1834 року в Кенігсбергу двигун стало широко відомо в грудні 1834 року.

Російський період

Роботи Якобі високо оцінили В. Я. Струве, П. Л. Шилінг і за їхніми рекомендаціями Якобі 1835 року був запрошений на посаду професора в Дерптський університет на кафедру цивільної архітектури. Того ж року Якобі надрукував «Мемуар про застосування електромагнетизму для руху машин», який викликав велику зацікавленість в академічних колах.

У 1837 році по рекомендації декількох членів Петербурзької академії наук, Якобі склав докладну записку з пропозицією про практичне застосування свого електродвигуна для приведення в дію млина, човна або локомотива і подав її на розгляд Міністру народної просвіти і президенту Академії графу С. С. Уварову. Пропозицію Якобі було доведено до відома Миколи І, який дав розпорядження про створення «Комісії з виконання дослідів щодо пристосування електромагнітної сили для руху машин по способу професора Якобі». Комісію доручено очолювати адміралу І. Ф. Крузенштерну, в склад ввійшли академіки Е. Х. Ленц, П. Л. Шилінг та інші відомі вчені. На проведення робіт виділено величезну на той час суму в 50 тисяч карбованців. Якобі назавжди переїхав до Російської імперії і став її підданим.

У 1838 році Якобі зробив своє найважливіше відкриття, а саме — відкрив гальванопластику, поклав початок цілому напряму прикладної електрохімії. Значні успіхи були досягнуті в області телеграфії.

Він сконструював телеграфний апарат синхронної дії з безпосередньою (без розшифровки) індикацією в приймачі літер і цифр та перший у світі телеграфний апарат, керував будівництвом перших кабельних ліній у Санкт-Петербурзі і між Санкт-Петербургом та Царським Селом. Розробляв гальванічні батареї, багато працював над створенням протикорабельних мін нового типу, в тому числі самозапалювальних (гальваноударних) мін, мін з запалом від індукційного апарату; був ініціатором формування гальванічних команд у саперних частинах російської армії.

Роботи Якобі отримали визнання, в 1839 році він був затверджений у званні ад'ютанта Імператорської Академії Наук, в 1842 році став екстраординарним, а в 1847 році — ординарним академіком. За винахід гальванопластики Б. С. Якобі в 1840 році відзначений Демідовською премією в розмірі 25000 карбованців, у 1867 році нагороджений Великою золотою медаллю Всесвітньої виставки в Парижі.

Останні роки життя завідував фізичним кабінетом Петербурзької академії наук. Помер Борис Семенович Якобі в Санкт-Петербурзі від серцевого нападу. Похований на Смоленському кладовищі на Васильківському острові.

Див. також

Посилання

  • Роль Б. С. Якоби в развитии русской и мировой электротехники
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на . Зверніться на за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути та вилучено. (листопад 2017)
  1. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  2. https://smolenskoe-spb.ru/smolenskoe-luteranskoe/
  3. https://fr.findagrave.com/cemetery/2273070/smolenskoe-lutheran-cemetery
  4. https://www.krugosvet.ru/enc/fizika/yakobi-boris-semenovich
  5. https://www.muuseum.ut.ee/en/content/moritz-hermann-von-jacobi
  6. https://www.treccani.it/enciclopedia/ricerca/Moritz-von-Jacobi/
  7. https://www.bbaw.de/die-akademie/akademie-historische-aspekte/mitglieder-historisch/historisches-mitglied-moritz-hermann-von-jacobi-1265
  8. http://www.armb.be/index.php?id=5188

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Boris Semenovich YakobiMoritz Hermann von JacobiNarodivsya 21 veresnya 1801 1801 09 21 Potsdam Korolivstvo Prussiya 1 Pomer 27 lyutogo 1874 1874 02 27 72 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 infarkt miokardaPohovannya d 2 3 Misce prozhivannya Prussiya Sankt PeterburgKrayina Rosijska imperiya 4 Korolivstvo PrussiyaDiyalnist fizik vinahidnik vikladach universitetu elektrotehnikAlma mater Gettingenskij universitetGaluz Fizika elektrotehnikaZaklad d 5 Peterburzka akademiya nauk Vijskovij inzhenerno tehnichnij universitet Sankt Peterburg Chlenstvo Rosijska akademiya nauk 4 Nacionalna akademiya dej Linchej 6 Prusska akademiya nauk 7 Belgijska korolivska akademiya medicini 8 Turinska akademiya nauk 1 Gettingenska akademiya nauk 5 Vidomij zavdyaki vidkrittya galvanoplastiki teorema maksimalnoyi potuzhnosti telegrafnij aparat sinhronnoyi diyi telegrafnij aparat Yakobi pershij elektrodvigun z obertovim valomBatko Simon YakobiMati Rahel LemanBrati sestri Karl Gustav Yakob YakobiDiti d dNagorodi shlyahetskij rang 1864 Vsesvitnya vistavka 1867 Avtograf Yakobi Boris Semenovich u Vikishovishi Bori s Semenovich Moric German fon Yako bi nim Moritz Hermann von Jacobi 21 veresnya 1801 18010921 Potsdam Korolivstvo Prussiya 11 bereznya 27 lyutogo 1874 Sankt Peterburg Rosijska imperiya nimeckij i rosijskij fizik akademik Imperatorskoyi Sankt Peterburgskoyi Akademiyi Nauk BiografiyaMoric German fon Yakobi narodivsya v zamozhnij yevrejskij sim yi Batko majbutnogo fizika Simon Yakobi buv osobistim bankirom korolya Prussiyi Fridriha Vilgelma III mati Rahel Leman bula domogospodarkoyu Svoye navchannya vin pochav u Berlinskomu universiteti potim perejshov do Gettingenskogo universitetu Po zakinchenni kursu v Gettingeni do 1833 roku pracyuvav arhitektorom u budivelnomu departamenti Prussiyi Vinajdennya elektrodviguna U 1834 roci pereyihav do Kenigsbergu de v universiteti vikladav jogo molodshij brat Karl Zahoplennya fizikoyu priveli Yakobi do vinahodu pershogo u sviti elektrodviguna z bezposerednim obertannyam robochogo valu Do vinahodu Yakobi isnuvali elektrotehnichni pristroyi zi zvorotno postupalnim ruhom abo mayatnikovim ruhom yakorya Metoyu vchenogo stalo stvorennya potuzhnishogo elektrodviguna z mozhlivistyu jogo praktichnogo zastosuvannya 1834 roku Yakobi pobuduvav elektrodvigun osnovanij na principi tyazhinnya i vidshtovhuvannya mizh elektromagnitami Dvigun skladavsya z dvoh grup magnitiv chotiri neruhomih buli vstanovleni na rami a reshta na obertovomu rotori Dlya popereminnoyi zmini polyarnosti ruhomih elektromagnitiv sluzhiv vigadanij vchenim komutator princip roboti yakogo vikoristovuyetsya doteper v tyagovih elektrodvigunah Dvigun pracyuvav vid galvanichnih batarej i na moment stvorennya buv najdoskonalishim elektrotehnichnim pristroyem Dvigun pidijmav vantazh masoyu 10 12 funtiv 4 5 kg na visotu 1 fut 30 sm za sekundu Potuzhnist dviguna bula blizko 15 Vt chastota obertannya rotora 80 120 obertiv v hvilinu U comu zh roci Yakobi napraviv rukopis z opisom svoyeyi roboti v Parizku akademiyu nauk Vinahid rozglyadavsya na zasidannyah Akademiyi i praktichno vidrazu robota bula nadrukovana Takim chinom pro pobudovanij u travni 1834 roku v Kenigsbergu dvigun stalo shiroko vidomo v grudni 1834 roku Rosijskij period Roboti Yakobi visoko ocinili V Ya Struve P L Shiling i za yihnimi rekomendaciyami Yakobi 1835 roku buv zaproshenij na posadu profesora v Derptskij universitet na kafedru civilnoyi arhitekturi Togo zh roku Yakobi nadrukuvav Memuar pro zastosuvannya elektromagnetizmu dlya ruhu mashin yakij viklikav veliku zacikavlenist v akademichnih kolah U 1837 roci po rekomendaciyi dekilkoh chleniv Peterburzkoyi akademiyi nauk Yakobi sklav dokladnu zapisku z propoziciyeyu pro praktichne zastosuvannya svogo elektrodviguna dlya privedennya v diyu mlina chovna abo lokomotiva i podav yiyi na rozglyad Ministru narodnoyi prosviti i prezidentu Akademiyi grafu S S Uvarovu Propoziciyu Yakobi bulo dovedeno do vidoma Mikoli I yakij dav rozporyadzhennya pro stvorennya Komisiyi z vikonannya doslidiv shodo pristosuvannya elektromagnitnoyi sili dlya ruhu mashin po sposobu profesora Yakobi Komisiyu dorucheno ocholyuvati admiralu I F Kruzenshternu v sklad vvijshli akademiki E H Lenc P L Shiling ta inshi vidomi vcheni Na provedennya robit vidileno velicheznu na toj chas sumu v 50 tisyach karbovanciv Yakobi nazavzhdi pereyihav do Rosijskoyi imperiyi i stav yiyi piddanim U 1838 roci Yakobi zrobiv svoye najvazhlivishe vidkrittya a same vidkriv galvanoplastiku poklav pochatok cilomu napryamu prikladnoyi elektrohimiyi Znachni uspihi buli dosyagnuti v oblasti telegrafiyi Vin skonstruyuvav telegrafnij aparat sinhronnoyi diyi z bezposerednoyu bez rozshifrovki indikaciyeyu v prijmachi liter i cifr ta pershij u sviti telegrafnij aparat keruvav budivnictvom pershih kabelnih linij u Sankt Peterburzi i mizh Sankt Peterburgom ta Carskim Selom Rozroblyav galvanichni batareyi bagato pracyuvav nad stvorennyam protikorabelnih min novogo tipu v tomu chisli samozapalyuvalnih galvanoudarnih min min z zapalom vid indukcijnogo aparatu buv iniciatorom formuvannya galvanichnih komand u sapernih chastinah rosijskoyi armiyi Roboti Yakobi otrimali viznannya v 1839 roci vin buv zatverdzhenij u zvanni ad yutanta Imperatorskoyi Akademiyi Nauk v 1842 roci stav ekstraordinarnim a v 1847 roci ordinarnim akademikom Za vinahid galvanoplastiki B S Yakobi v 1840 roci vidznachenij Demidovskoyu premiyeyu v rozmiri 25000 karbovanciv u 1867 roci nagorodzhenij Velikoyu zolotoyu medallyu Vsesvitnoyi vistavki v Parizhi Ostanni roki zhittya zaviduvav fizichnim kabinetom Peterburzkoyi akademiyi nauk Pomer Boris Semenovich Yakobi v Sankt Peterburzi vid sercevogo napadu Pohovanij na Smolenskomu kladovishi na Vasilkivskomu ostrovi Div takozhGalvanoplastikaPosilannyaRol B S Yakobi v razvitii russkoj i mirovoj elektrotehniki Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2017 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 https smolenskoe spb ru smolenskoe luteranskoe https fr findagrave com cemetery 2273070 smolenskoe lutheran cemetery https www krugosvet ru enc fizika yakobi boris semenovich https www muuseum ut ee en content moritz hermann von jacobi https www treccani it enciclopedia ricerca Moritz von Jacobi https www bbaw de die akademie akademie historische aspekte mitglieder historisch historisches mitglied moritz hermann von jacobi 1265 http www armb be index php id 5188

Дата публікації:
Топ