Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Всесвітня виставка 1867 року фр Exposition Universelle або Всесвітня виставка мистецтва та промисловості фр Exposition u

Всесвітня виставка 1867

Всесвітня виставка 1867

Всесвітня виставка 1867 року (фр. Exposition Universelle), або Всесвітня виставка мистецтва та промисловості (фр. Exposition universelle d'Art et d'industrie) — відбувалася з 1 квітня по 3 листопада 1867 року в Парижі на Марсовому полі. На ній було представлено 41 країну та відвідало її понад 10 мільйонів глядачів, у тому числі російський імператор Олександр II та багато інших коронованих осіб.

Всесвітня виставка 1867
image
48°51′21″ пн. ш. 2°17′52″ сх. д. / 48.8560540300277779° пн. ш. 2.29788064002777759° сх. д. / 48.8560540300277779; 2.29788064002777759Координати: 48°51′21″ пн. ш. 2°17′52″ сх. д. / 48.8560540300277779° пн. ш. 2.29788064002777759° сх. д. / 48.8560540300277779; 2.29788064002777759
Країнаimage Франція
РозташуванняПариж
ТипExpo
Площа687 000 квадратний метр[1]
Дата заснування1 квітня 1867
image
image
Всесвітня виставка 1867
Всесвітня виставка 1867 (Франція)
image Медіафайли у Вікісховищі
image
Всесвітня виставка 1867 року.

Приготування

image
План-карта місця забудови та проведення виставки

Щойно завершилась . Всесвітня виставка, відповідно, стала кульмінацією перетворень Другої імперії і тріумфом лібералізму Сен-Сімона.

У 1864 році імператор Наполеон III вирішив, що наступна Всесвітня виставка пройде в Парижі у 1867 році. Фінансування організації та проведення виставки було покладено на державу, муніципалітети та прямі інвестиції.

Для того, щоб організувати виставку імператор Наполеон III зібрав комісію (фр. La Commission impériale), що складалась з провідних діячів економічного і політичного життя Другої імперії. Головування комісією було покладено на двох людей, що мали досвід у роботі над всесвітніми виставками — двоюрідного брата імператора та інженера Фредеріка Ле Пле (фр. Frédéric Le Play).

Для місця проведення виставки було виділено 50 гектарів землі на Марсовому полі, та 20 гектарів на острові Біянкур.

Офіційним гімном виставки було обрано композицію Россіні L'Hymne à Napoléon III et à son vaillant peuple (Гімн Наполеону III та його доблесним людям).

Будівництво виставкового парку

image
Виставковий палац займає майже усе Марсове поле

Під керівництвом інженера Жана-Батиста Кранца та архітектора Леопольда Харді, спеціально до виставки, усього за два роки, було збудовано овальну будівлю виставкового палацу довжиною 490 метрів та шириною 380 метрів. На будівництві було залучено понад 26 тисяч робітників.

У центрі був павільйон увінчаний куполом, та оточений садом, 166 метрів у довжину та 56 метрів у ширину, з шістьма тематичними виставковими залами (галереями), збудованими навколо нього. Крім того, на додачу до основної будівлі було збудовано близько сотні менших будівель для розміщення експозицій.

Для такого грандіозного будівництва необхідно було вирівняти поверхню та заповнити низини. Для цього було вирівняно горб Трокадеро, а землю, яку було вилучено, використали для побудови парку на Марсовому полі.

Щоб полегшити доставку матеріалів та доїзд відвідувачів поряд із Марсовим полем було відкрито залізничну станцію.

Густаву Ейфелю було доручено будівництво галереї машин.

Виставка

image
Павільйон Китаю
image
Уголіно і його сини

Фредерік Ле Пле був автором ідеї побудованого для виставки музею праці, метою якого було показати розвиток промисловості. Спеціальний розділ музею, був присвячений покращенню «морального та матеріального становища працівників» у якому було представлено товари для дому.

Фотографа (фр. Pierre Petit) було назначено офіційним фотографом виставки.

Гравер Юбер Понскарм (фр. Hubert Ponscarme) відповідав за розробку золотих, срібних та бронзових медалей, якими нагороджували переможців.

Скульптор Жан-Батист Карпо представив на виставці мармурову скульптуру Уголіно і його сини, яка в цей час виставлена у музеї Метрополітен в Нью-Йорку.

Вперше на виставці були представлені Французькі колонії. Марокко, Туніс, Алжир були представлені у центральному павільйоні мали власний комітет, журі і свої нагороди. Організаційний комітет виставки просив кожну колонію і країну-представника встановити екзотичну будівлю у національному стилі, що дозволило б відвідувачам ознайомитись ближче із особливістю країни, її національними надбаннями.

Починаючи з цієї виставки свої експозиції країни-учасниці почали розміщувати у спеціально побудованих ними національних павільйонах: на цій виставці відвідувачі змогли побачити тирольське село, російську хату, єгипетський караван-сарай, східний мінарет, турецькі лазні, китайський театр, англійський котедж, американське ранчо, голландську ферму, японський кіоск і реконструкцію римських катакомб.

В галереї сировини було представлено новий міцний та легкий метал: алюміній.

Було продемонстровано технології переробки нафти та можливість її подальшого використання.

Виставка дозволила єгиптологу Огюсту Маріетту представити широкому колу глядачів велику кількість єгипетських артефактів. Згодом більшість експонатів представлених на даній виставці стане головною окрасою музею в Гізі.

Американці Чарльз і Нортон Отіси (сини Еліші Отіса) представили розроблену батьком систему безпечного ліфту (систему затримки ліфту в шахті при обриванні канату).

Жозеф Гаво представив особливе фортепіано частина якого була зроблена із скла та дзеркал, що дозволяло спостерігати за роботою внутрішніх деталей і механізмів фортепіано під час гри на ньому.

Було представлено «скафандр» для перебування під водою.

На виставці було представлено безліч технічних новацій, які свідчили не тільки про нове застосування електрики — телеграфний апарат, електричні фари, підводний кабель; також були продемонстровані гідравлічний ліфт, шарикопідшипники, механічна тістомішалка та досконаліші землеробські знаряддя.

Загалом на виставці було представлено 50 226 експонатів. З яких 15 055 були з Франції і її колоній, 6 176 з Великої Британії та Ірландії, 703 з США. Кошти, що були витрачені на будівництво та утримання виставки становили $5 883 400, у той час як прибуток становив усього $2 822 900.

Відвідувачі

image
Японська делегація

Виставка була офіційно відкрита 1 квітня і закрита 3 листопада 1867. За весь період виставку відвідало понад 10 мільйонів осіб, включаючи учасників і співробітників. Серед почесних гостей відвідувачів виставки були:

Вплив виставки

image
Всесвітня виставка на полотні Едуара Мане

Віктор Гюґо будучи у вигнанні написав передмову, яка служила введенням в керівництво для Всесвітньої виставки.

Жаком Оффенбахом було написано комічну оперу «Велика герцогиня Герольштейнська» по книзі Анрі Мельяка та .

Ганс Крістіан Андерсен, відомий письменник, був вражений національними павільйонами та майбутніми технологічними змінами. Натхнення письменника відобразилося у написаному ним, незабаром, творі «Дріада».

Жуль Верн був вражений гігантським акваріумом у якому було понад 800 видів риб, що описав побачене у книзі Двадцять тисяч льє під водою.

Вінсент ван Гог та інші сподвижники постімпресіонізму 19 століття, були вражені побаченими на виставці зразками японського мистецтва. Після чого почав розвиватися і набувати популярності японізм.

Переможці

image
Диплом виставки за вишивку Фонтенуа-ле-Шато
  • Золоті медалі: Баккара за дві вази і кришталевий семиметровий фонтан; дім «P.-H. Herz» за художньо досконале фортепіано; за ; місто Сент-Емільйон за представлені на виставці зразки вин.
  • Срібло: Жозеф Гаво за фортепіано, зі скляними елементами і дзеркалами.
  • Бронза: компанія Latscha за вдосконалену технологію виробництва чавуну.

Див. також

Примітки

  1. https://gallica.bnf.fr/blog/17082017/lexposition-universelle-de-1867-la-bibliotheque-imperiale?mode=desktop
  2. . Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 16 листопада 2011.
  3. Rapport de Monsieur Michel Chevalier.
  4. Dictionnaire historique du Japon, Volume 1 , Seiichi Iwao, Teizō Iyanaga, ed. Maisonneuve et Larose, 2002
  5. Introduction au Paris-guide de l’exposition universelle de 1867Victor Hugo

Джерела

  • Exposition universelle de 1867 illustrée François Ducuing, Paris, 1867.
  • Le livre des expositions universelles 1851-1989, ouvrage collectif Paris, éd. des arts décoratifs
  • Bulletin des Amis de Soultz n°80, déc 2002

Посилання

  • Exposition universelle 1867 Paris Rapports du Jury international publiés sous la direction de M. Michel Chevalier. (1868, 13 vol.) [ 10 квітня 2012 у Wayback Machine.]
  • Rapport sur l'Exposition universelle de 1867, à Paris. Précis des opérations et listes des collaborateurs. Avec un appendice sur l'avenir des expositions, la statistique des opérations, les documents officiels et le plan de l'Exposition. [ 20 червня 2004 у Wayback Machine.]
  • Exposition photos de la Bibliothèque nationale 2005 sur l'exposition de 1867 [ 10 червня 2008 у Wayback Machine.]

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Всесвітня виставка 1867 року

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vsesvitnya vistavka 1867 roku fr Exposition Universelle abo Vsesvitnya vistavka mistectva ta promislovosti fr Exposition universelle d Art et d industrie vidbuvalasya z 1 kvitnya po 3 listopada 1867 roku v Parizhi na Marsovomu poli Na nij bulo predstavleno 41 krayinu ta vidvidalo yiyi ponad 10 miljoniv glyadachiv u tomu chisli rosijskij imperator Oleksandr II ta bagato inshih koronovanih osib Vsesvitnya vistavka 186748 51 21 pn sh 2 17 52 sh d 48 8560540300277779 pn sh 2 29788064002777759 sh d 48 8560540300277779 2 29788064002777759 Koordinati 48 51 21 pn sh 2 17 52 sh d 48 8560540300277779 pn sh 2 29788064002777759 sh d 48 8560540300277779 2 29788064002777759Krayina FranciyaRoztashuvannyaParizhTipExpoPlosha687 000 kvadratnij metr 1 Data zasnuvannya1 kvitnya 1867Vsesvitnya vistavka 1867Vsesvitnya vistavka 1867 Franciya Mediafajli u Vikishovishi Vsesvitnya vistavka 1867 roku PrigotuvannyaPlan karta miscya zabudovi ta provedennya vistavki Shojno zavershilas Vsesvitnya vistavka vidpovidno stala kulminaciyeyu peretvoren Drugoyi imperiyi i triumfom liberalizmu Sen Simona U 1864 roci imperator Napoleon III virishiv sho nastupna Vsesvitnya vistavka projde v Parizhi u 1867 roci Finansuvannya organizaciyi ta provedennya vistavki bulo pokladeno na derzhavu municipaliteti ta pryami investiciyi Dlya togo shob organizuvati vistavku imperator Napoleon III zibrav komisiyu fr La Commission imperiale sho skladalas z providnih diyachiv ekonomichnogo i politichnogo zhittya Drugoyi imperiyi Golovuvannya komisiyeyu bulo pokladeno na dvoh lyudej sho mali dosvid u roboti nad vsesvitnimi vistavkami dvoyuridnogo brata imperatora ta inzhenera Frederika Le Ple fr Frederic Le Play Dlya miscya provedennya vistavki bulo vidileno 50 gektariv zemli na Marsovomu poli ta 20 gektariv na ostrovi Biyankur Oficijnim gimnom vistavki bulo obrano kompoziciyu Rossini L Hymne a Napoleon III et a son vaillant peuple Gimn Napoleonu III ta jogo doblesnim lyudyam Budivnictvo vistavkovogo parkuVistavkovij palac zajmaye majzhe use Marsove pole Pid kerivnictvom inzhenera Zhana Batista Kranca ta arhitektora Leopolda Hardi specialno do vistavki usogo za dva roki bulo zbudovano ovalnu budivlyu vistavkovogo palacu dovzhinoyu 490 metriv ta shirinoyu 380 metriv Na budivnictvi bulo zalucheno ponad 26 tisyach robitnikiv U centri buv paviljon uvinchanij kupolom ta otochenij sadom 166 metriv u dovzhinu ta 56 metriv u shirinu z shistma tematichnimi vistavkovimi zalami galereyami zbudovanimi navkolo nogo Krim togo na dodachu do osnovnoyi budivli bulo zbudovano blizko sotni menshih budivel dlya rozmishennya ekspozicij Dlya takogo grandioznogo budivnictva neobhidno bulo virivnyati poverhnyu ta zapovniti nizini Dlya cogo bulo virivnyano gorb Trokadero a zemlyu yaku bulo vilucheno vikoristali dlya pobudovi parku na Marsovomu poli Shob polegshiti dostavku materialiv ta doyizd vidviduvachiv poryad iz Marsovim polem bulo vidkrito zaliznichnu stanciyu Gustavu Ejfelyu bulo dorucheno budivnictvo galereyi mashin VistavkaPaviljon Kitayu Ugolino i jogo sini Frederik Le Ple buv avtorom ideyi pobudovanogo dlya vistavki muzeyu praci metoyu yakogo bulo pokazati rozvitok promislovosti Specialnij rozdil muzeyu buv prisvyachenij pokrashennyu moralnogo ta materialnogo stanovisha pracivnikiv u yakomu bulo predstavleno tovari dlya domu Fotografa fr Pierre Petit bulo naznacheno oficijnim fotografom vistavki Graver Yuber Ponskarm fr Hubert Ponscarme vidpovidav za rozrobku zolotih sribnih ta bronzovih medalej yakimi nagorodzhuvali peremozhciv Skulptor Zhan Batist Karpo predstaviv na vistavci marmurovu skulpturu Ugolino i jogo sini yaka v cej chas vistavlena u muzeyi Metropoliten v Nyu Jorku Vpershe na vistavci buli predstavleni Francuzki koloniyi Marokko Tunis Alzhir buli predstavleni u centralnomu paviljoni mali vlasnij komitet zhuri i svoyi nagorodi Organizacijnij komitet vistavki prosiv kozhnu koloniyu i krayinu predstavnika vstanoviti ekzotichnu budivlyu u nacionalnomu stili sho dozvolilo b vidviduvacham oznajomitis blizhche iz osoblivistyu krayini yiyi nacionalnimi nadbannyami Pochinayuchi z ciyeyi vistavki svoyi ekspoziciyi krayini uchasnici pochali rozmishuvati u specialno pobudovanih nimi nacionalnih paviljonah na cij vistavci vidviduvachi zmogli pobachiti tirolske selo rosijsku hatu yegipetskij karavan saraj shidnij minaret turecki lazni kitajskij teatr anglijskij kotedzh amerikanske rancho gollandsku fermu yaponskij kiosk i rekonstrukciyu rimskih katakomb V galereyi sirovini bulo predstavleno novij micnij ta legkij metal alyuminij Bulo prodemonstrovano tehnologiyi pererobki nafti ta mozhlivist yiyi podalshogo vikoristannya Vistavka dozvolila yegiptologu Ogyustu Mariettu predstaviti shirokomu kolu glyadachiv veliku kilkist yegipetskih artefaktiv Zgodom bilshist eksponativ predstavlenih na danij vistavci stane golovnoyu okrasoyu muzeyu v Gizi Amerikanci Charlz i Norton Otisi sini Elishi Otisa predstavili rozroblenu batkom sistemu bezpechnogo liftu sistemu zatrimki liftu v shahti pri obrivanni kanatu Zhozef Gavo predstaviv osoblive fortepiano chastina yakogo bula zroblena iz skla ta dzerkal sho dozvolyalo sposterigati za robotoyu vnutrishnih detalej i mehanizmiv fortepiano pid chas gri na nomu Bulo predstavleno skafandr dlya perebuvannya pid vodoyu Na vistavci bulo predstavleno bezlich tehnichnih novacij yaki svidchili ne tilki pro nove zastosuvannya elektriki telegrafnij aparat elektrichni fari pidvodnij kabel takozh buli prodemonstrovani gidravlichnij lift sharikopidshipniki mehanichna tistomishalka ta doskonalishi zemlerobski znaryaddya Zagalom na vistavci bulo predstavleno 50 226 eksponativ Z yakih 15 055 buli z Franciyi i yiyi kolonij 6 176 z Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi 703 z SShA Koshti sho buli vitracheni na budivnictvo ta utrimannya vistavki stanovili 5 883 400 u toj chas yak pributok stanoviv usogo 2 822 900 VidviduvachiYaponska delegaciya Vistavka bula oficijno vidkrita 1 kvitnya i zakrita 3 listopada 1867 Za ves period vistavku vidvidalo ponad 10 miljoniv osib vklyuchayuchi uchasnikiv i spivrobitnikiv Sered pochesnih gostej vidviduvachiv vistavki buli koroleva Portugaliyi Mariya Pia Savojska princ shvedskij Oskar korol Belgiyi Leopold II z druzhinoyu rosijskij imperator Oleksandr II sultan Abdul Aziz princ Vallijskij Eduard korol Bavariyi Lyudvig II emir Abd al Kadir princ Tokugava Akitake brat ostannogo soguna Tokugavi Josinobu Vilgelm III Prusskij Otto fon Bismark Gelmut fon Moltke Korol Belgiyi Leopold II z druzhinoyu Princ Vallijskij Eduard Rosijskij imperator Oleksandr II Korol Bavariyi Lyudvig II Emir Abd al Kadir Vilgelm III prusskij Princ shvedskij Oskar Otto fon Bismark Gelmut fon MoltkeVpliv vistavkiVsesvitnya vistavka na polotni Eduara Mane Viktor Gyugo buduchi u vignanni napisav peredmovu yaka sluzhila vvedennyam v kerivnictvo dlya Vsesvitnoyi vistavki Zhakom Offenbahom bulo napisano komichnu operu Velika gercoginya Gerolshtejnska po knizi Anri Melyaka ta Gans Kristian Andersen vidomij pismennik buv vrazhenij nacionalnimi paviljonami ta majbutnimi tehnologichnimi zminami Nathnennya pismennika vidobrazilosya u napisanomu nim nezabarom tvori Driada Zhul Vern buv vrazhenij gigantskim akvariumom u yakomu bulo ponad 800 vidiv rib sho opisav pobachene u knizi Dvadcyat tisyach lye pid vodoyu Vinsent van Gog ta inshi spodvizhniki postimpresionizmu 19 stolittya buli vrazheni pobachenimi na vistavci zrazkami yaponskogo mistectva Pislya chogo pochav rozvivatisya i nabuvati populyarnosti yaponizm PeremozhciDiplom vistavki za vishivku Fontenua le Shato Zoloti medali Bakkara za dvi vazi i krishtalevij semimetrovij fontan dim P H Herz za hudozhno doskonale fortepiano za misto Sent Emiljon za predstavleni na vistavci zrazki vin Sriblo Zhozef Gavo za fortepiano zi sklyanimi elementami i dzerkalami Bronza kompaniya Latscha za vdoskonalenu tehnologiyu virobnictva chavunu Div takozhVsesvitnya vistavka Vsesvitnya vistavka 1855 v Parizhi Vsesvitnya vistavka 1878 v Parizhi Vsesvitnya vistavka 1889 v ParizhiPrimitkihttps gallica bnf fr blog 17082017 lexposition universelle de 1867 la bibliotheque imperiale mode desktop Arhiv originalu za 15 kvitnya 2012 Procitovano 16 listopada 2011 Rapport de Monsieur Michel Chevalier Dictionnaire historique du Japon Volume 1 Seiichi Iwao Teizō Iyanaga ed Maisonneuve et Larose 2002 Introduction au Paris guide de l exposition universelle de 1867Victor HugoDzherelaExposition universelle de 1867 illustree Francois Ducuing Paris 1867 Le livre des expositions universelles 1851 1989 ouvrage collectif Paris ed des arts decoratifs Bulletin des Amis de Soultz n 80 dec 2002PosilannyaExposition universelle 1867 Paris Rapports du Jury international publies sous la direction de M Michel Chevalier 1868 13 vol 10 kvitnya 2012 u Wayback Machine Rapport sur l Exposition universelle de 1867 a Paris Precis des operations et listes des collaborateurs Avec un appendice sur l avenir des expositions la statistique des operations les documents officiels et le plan de l Exposition 20 chervnya 2004 u Wayback Machine Exposition photos de la Bibliotheque nationale 2005 sur l exposition de 1867 10 chervnya 2008 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vsesvitnya vistavka 1867 roku

Дата публікації:
Топ