Олександрійський театр

Олександрійський театр — театр, який діяв у місті Олександрія у кінці XIX — на початку та в середині XX століть. Нині споруда є Міським палацом культури.

Олександрійський театр
48°40′27″ пн. ш. 33°06′30″ сх. д. / 48.67434000002777594° пн. ш. 33.1086000000277778° сх. д. / 48.67434000002777594; 33.1086000000277778Координати: 48°40′27″ пн. ш. 33°06′30″ сх. д. / 48.67434000002777594° пн. ш. 33.1086000000277778° сх. д. / 48.67434000002777594; 33.1086000000277778
Країна	Україна
Місто	Олександрія
Адреса	вулиця 6-го Грудня, 2, Олександрія, Кіровоградська область, 28001
Тип	театр, будинок культури
Ідентифікатори і посилання
	UA-35-103-0092
Олександрійський театр у Вікісховищі

«Олександрійський театральний листок» № 7 за 1911 р.

Історія

За спогадами Марка Кропивницького, у 1870-х роках Олександрія була одним із небагатьох міст в Україні, наряду з Єлизаветградом та Херсоном, де діяли аматорські театральні трупи, які ставили п'єси українського репертуару.

27 жовтня 1882 року в Єлисаветграді відбулася перша вистава театральної трупи, очолюваної Марком Лукичем Кропивницьким. Цей день Україна відзначає як день народження українського національного професійного театру.

Театр в Олександрії з'явився у 1880-х роках. Спочатку це було погано пристосоване складське приміщення. Пізніше театр придбав купець Чибісов, який у 1902 році його повністю реконструював. При перебудові були враховані досягнення вітчизняного та зарубіжного будівництва театрів. Стіни були з порожнистої цегли, підлога та стеля мали визначений кут нахилу по відношенню до стін, а кути стін заокруглені. Усе це створювало хорошу акустику. Була розширена сцена, проведено електрику, добудоване фоє.

У театрі грали переважно пересувні акторські трупи. У жовтні 1905 року в Олександрії гастролювало під керівництвом Панаса Саксаганського та за участю І. К. Карпенка-Карого, М. Л. Кропивницького, М. К. Садовського та М. К. Заньковецької. Також виступали російськомовні театральні трупи, у складі яких грали видатні актори: , .

Театральне мистецтво було настільки популярне серед жителів Олександрії, що на початку XX століття у місті почала видаватись театральна газета «Олександрійський театральний листок». Це була єдина на усю Російську імперію театральна газета у невеликому провінційному місті.

Вітальні листівки акторам від театралів міста

Будівля колишнього театру під час Німецько-радянської війни

Тут здійснювалися також і оперні постановки. Як повідомляв «Олександрійський театральний листок», у 1911 році оперне товариство під керуванням М. Є. Медведєва показало в Олександрії опери Д. Верді «Травіата», «Аїда», П. І. Чайковського «Євгеній Онєгін» та Р. Леонкавалло . На сцені театру йшли балети Маріуса Петіпа.

На початку XX століття у цьому театрі розпочинав свою акторську кар'єру Гнат Юра.

Після встановлення радянської влади в Олександрії був створений пересувний драматичний театр імені М. Л. Кропивницького, який надалі став обласним театром у Кіровограді.

Під час Німецько-радянської війни театр було спалено ще до зайняття міста німецькими військами, вціліли лише зовнішні стіни. Після відбудови у 1960-х роках приміщення стало Будинком культури Олександрійського електромеханічного заводу.

У 2000 році Будинок культури був переданий у фонд комунального майна міста Олександрії, та був підпорядкований відділу культури Олександрійської міської ради. Надалі він став Міським палацом культури.

Театр на листівках початку XX століття

Реставрація кінця 2010-тих рр.

З 2016 року споруда колишнього олександрійського театру знаходиться на реставрації. Кошторисна вартість проєкту склала понад 92 млн грн.

У 2016 році відремонтували дах, утеплили горище, замінили вікна та двері на автентичні з врахуванням вимог енергоощадження та реставраційного завдання, забезпечили вогнезахист дерев'яних і металевих елементів споруди.

Упродовж 2017 та 2018 років відреставрували фасад і встановили огорожу. Цьогоріч провели внутрішню перебудову зали та фоє. У 2020 році планують завершити роботи з оздоблення та благоустрою території.

Комунальний заклад «Міський палац культури»

Нині у будівлі колишнього олександрійського театру діє кілька аматорських колективів: п'ять народних колективів та один зразковий.

• Народний аматорський хор «Веселка», заснований у 1961 році, керівник — Заслужений працівник культури України Володимир Скляр. У 2003 році хор отримав Диплом II ступеня за участь у I Всеукраїнському фестивалі козацької пісні імені Семена Климовського.
• Народний аматорський ансамбль танцю «Віночок», керівник — Заслужений працівник культури України Григорій Абажей. Ансамбль був організований у 1963 році.
• Вокальний ансамбль «Перлина», керівник — Наталія Дегтярьова.
• Народний інструментальний оркестр «Камертон», керівник — Ігор Марков. Оркестр заснований у 1978 році. У 1990 році колективу було присвоєно звання «Народний самодіяльний». У його репертуарі українські народні пісні, пісні українських композиторів, танці, інструментальні твори.
• Вокальний ансамбль «Фаворит»
• Театральна студія «Едем»
• Зразковий дитячий самодіяльний театр танцю «Вуличний балет», заснований у 1988 році, керівник — Тетяна Ребер. У 1996 році колективу було присвоєно звання «Зразковий» наказом Президії Української професійної спілки.
• Колектив естрадно-спортивного танцю «Стиль», керівник — Софія Слуцька-Жир.

• Головний фасад у 2009 році
• Міський палац культури з північного боку.
  2009 р.
• Вхід до двору. 2009 р.

Меморіальні дошки

На фасаді сучасного Міського палацу культури було встановлено кілька меморіальних дошок на честь осіб, пов'язаних із будівлею.

• Дошка на честь Гната Юри.
• Дошка про зустріч В'ячеслава Чорновола з мешканцями міста у 1998 р.
• Дошка Володимиру Скляру.

Примітки

1. Старицька-Черняхівська Л. Вибрані твори. К. Наукова думка. 2000 р. C. 673
2. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
3. . Архів оригіналу за 28 лютого 2009. Процитовано 12 жовтня 2009.
4. В Олександрії завершується внутрішня реставрація палацу культури. CBN|Центральноукраїнське бюро новин (укр.). 24 грудня 2019. Процитовано 25 грудня 2019.

Використані джерела та література

• Олександрія — 1979 рік^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)
• Інформація на сайті Олександрійської влади^{[недоступне посилання з липня 2019]}