Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Людми́ла Миха́йлівна Стари́цька, у шлюбі Старицька-Черняхі́вська (нар. 17 (29) серпня 1868, Київ — 1941) — українська письменниця (поетеса, драматург, прозаїк, перекладачка, мемуаристка), громадська діячка українського жіночого руху. Донька Михайла Старицького, племінниця Миколи Лисенка, сестра Оксани Стешенко і Марії Старицької, дружина Олександра Черняхівського, мати Вероніки Черняхівської.
| Людмила Михайлівна Старицька-Черняхівська | ||||
|---|---|---|---|---|
 Людмила Старицька-Черняхівська | ||||
| Ім'я при народженні | Людмила Михайлівна Старицька | |||
| Народилася | 17 (29) серпня 1868 Київ,  Російська імперія | |||
| Померла | 1941 СРСР | |||
| Країна |  УНР | |||
| Національність | українка | |||
| Діяльність | драматург, прозаїк, поетеса, перекладачка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Батько | Михайло Старицький | |||
| Мати | Старицька Софія Віталіївна | |||
| Брати, сестри | Старицька Марія Михайлівна і Стешенко Оксана Михайлівна | |||
| У шлюбі з | Черняхівський Олександр Григорович | |||
| Діти | Черняхівська Вероніка Олександрівна | |||
| | ||||
 Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Жертва сталінського терору.
Життєпис
Народилася Людмила Старицька 17 серпня (29 серпня за новим стилем) 1868 року в Києві в поміщицькій родині. Її батьками були відомий письменник, драматург і громадський діяч Михайло Петрович Старицький та Софія Віталіївна Лисенко.
Про дитячі роки письменниця писала:
«Наше покоління — виключне покоління: ми були першими українськими дітьми. Не тими дітьми, що виростають в селі, в рідній сфері стихійними українцями, — ми були дітьми городянськими, яких батьки виховували вперше серед ворожих обставин свідомими українцями із сповитку».
Навчалася в київській приватній гімназії Віри Миколаївни Ващенко-Захарченко. Гімназистки видавали рукописний журнал, до якого Людмила Старицька написала повість «За Україну» та сатиричні вірші про директрису та її чоловіка.
У 1888—1893 роках брала активну участь у роботі літературного гуртка «Плеяда».
У роки Першої світової війни брала активну участь у роботі Київського комітету для допомоги українцям-утікачам, працювала сестрою милосердя у шпиталі для поранених. Відвідала на засланні Михайла Грушевського.
У квітні 1917 року обрана до Української Центральної Ради.
У травні 1917 року брала участь у заснуванні Товариства (комітету) «Український національний театр», входила до його президії.
Як представниця Міністерства освіти 22 жовтня 1918 року виступила з промовою на урочистому відкритті Кам'янець-Подільського державного українського університету .
1919 року стала співзасновницею і заступницею голови Національної ради Українських жінок у Кам'янці-Подільському.
У 1920-тих роках працювала у Всеукраїнській академії наук.
Письменницю заарештовано 14 січня 1930 року і звинувачено в приналежності до так званої Спілки визволення України. Допити велися у в'язниці на Холодній Горі в Харкові.
Ось кілька витягів з власноручних свідчень Старицької-Черняхівської, датованих 27 січня 1930 року: «…На засіданні виступали з промовами Єфремов — він казав про загальну організацію українських суголосних сил і про організацію суголосних елементів селянства. Чехівський казав про політичне значення Української церкви, Гермайзе — про залучення до організації пролетаріату, Дурдуківський — про об'єднання учительства, розуміється, з відомою, вгорі зазначеною метою, я казала про роль інтелігенції і про необхідність поставити її на чолі організації. Але на цьому зібранні я не чула ні слова про організацію БУД і про назву СВУ, що нею було охрещено нову організацію. …З цього часу, себто з часу цих двох зібрань, організаційного зв'язку межи мною і рештою членів, обраних на першому засіданні, не було. Я стрічалася з ними яко з своїми добрими приятелями і на вечірках у себе, і в родині Єфремова, а не яко з членами організації, ні про які директиви я нічого не чула, в жодних організаційних зібраннях участи не брала. …Отже, тому що Україна, пригнічена 250-літнім пануванням російського царату, не надбала потрібних культурних вартостей, першим завданням, на мою думку, була й буде культурна праця. Особисто ж до мене я вважаю за краще в міру сил моїх і можливостей працювати на придбання Україні культурних вартостей, ніж бути статистом в непевній політичній організації».
Згідно з вироком особливого складу Верховного Суду УСРР від 19 квітня 1930 року, Старицьку-Черняхівську звинувачено в тому, що вона: «а) у період 1926—1929 років була членом центру СВУ і провадила керівну організаційну діяльність, згідно з програмою і завданням організації; б) здійснювала зв'язок центру СВУ з представниками деяких чужоземних капіталістичних держав…»
Письменницю засуджено до 5 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 3 роки.
4 червня 1930 року Старицьку-Черняхівську звільнено з-під варти і строк замінено на умовний.
Після звільнення вислана до міста Сталіно (нині Донецьк). Займалась перекладацькою діяльністю.
У 1936—1941 роках жила із сестрою в (будинку № 28) на вулиці Ярославів Вал у Києві.
20 липня 1941 року, коли під стінами Києва точилися бої з німцями, на квартирі в Людмили Михайлівни співробітники НКВС провели обшук, конфіскували паспорт і теку з листуванням. Разом із сестрою Оксаною Михайлівною Стешенко Старицьку-Черняхівську вивезли вантажівкою до Харкова. Тут її звинуватили в антирадянській діяльності та вивезли під конвоєм у телячому вагоні до Казахської РСР. Проте в дорозі 73-літня письменниця померла. Точна дата її смерті і місце поховання невідомі.
У серпні 1989 року Людмилу Михайлівну разом з іншими учасниками «показового процесу СВУ» в Харкові посмертно реабілітував пленум Верховного Суду УРСР.
Родина
По матері доводилась племінницею композитору Миколі Лисенку. Її чоловіком був Олександр Черняхівський.
Творчість
З дитинства почала віршувати, складати казки. З цього приводу Людмила Старицька-Черняхівська писала :
«В наших обох родинах Старицьких і Косачів панував особливий літературний дух; тому, хто мав хоч іскру таланту, не писати тут було цілком неможливо. Тут завжде писали, розбирали твори, читали їх, видавали збірники і взагалі жили в осередку громадських і літературних інтересів. Як Ольга Петрівна, так і батько мій підтримували кожного, хто виявляв найменше бажання займатися літературою, розжеврювали найдрібнішу іскру таланту».
Драматичні твори
- «Гетьман Петро Дорошенко» (1908)
- «Крила» (1913)
- «Останній сніп» (1917)
- «Розбійник Кармелюк» (1926)
- «Іван Мазепа» (1927)
- «Діамантовий перстень» (1929)
- «Напередодні» (1926)
- «Жага» (1925)
- «Гетьман Дорошенко Петро» (1918)
У радянський час драми на сцені не ставилися.
Переклади
- лібрето К.-В.Глюка
- «Ріголетто» Дж. Верді
- «Аїда» Дж. Верді
- Ш. Гуно
- Дж. Пуччіні
- «Золотий півник» Миколи Римського-Корсакова
Мемуари
- «Двадцять п'ять років українського театру (Спогади та думки)» Ч. 1, — Ч. 2 (1907)
- «Хвилини життя Лесі Українки»
- «Спогади про М. В. Лисенка»
- «В. І. Самійленко (Пам'яті товариша)»
Спадщина
2000 року у видавництві «Наукова думка» (Київ) у серії «Бібліотека української літератури» побачили світ «Вибрані твори» Людмили Старицької-Черняхівської. Цим самим уперше під одною палітуркою було зібрано різні за жанром твори письменниці — драматичні, прозові, поетичні, мемуарні. Упорядкував книгу, написав до неї вступну статтю та примітки письменник Юрій Хорунжий.
17 вересня 2002 року в Києві на засіданні спеціалізованої наукової ради у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова Інна Петрівна Чернова захистила кандидатську дисертацію «Еволюція проблематики і поетики у драматургії Людмили Старицької-Черняхівської» (науковий керівник Володимир Федорович Погребенник). Це була перша спеціальна системна спроба дослідити драматургію Старицької-Черняхівської.
15 листопада 2018 року ім'ям Людмили Старицької-Черняхівської названо вулицю у Святошинському районі міста Києва.
Примітки
- FamilySearch
- Пащенко Олімпіада. Заснування Кам'янець-Подільського державного українського університету // Вісник історико-культурологічного Подільського братства. — № 4. — Кам'янець-Подільський, 1995. — С. 12.
- Діячі науки і культури України : нариси життя та діяльності. Київ: Книги - ХХІ. 2007. с. 398. ISBN .
- Хвилини життя Лесі Українки // Старицька-Черняхівська Людмила. Вибрані твори. — К., 2000. — С. 745.
- Видано: Верді Дж. Аїда: Опера на 4 дії / Пер. А. Старицької-Черняхівської. — К.: Рух, 1927. — 61с.
- Рішення Київської міської ради від 15 листопада 2018 року № 19/6070 «Про перейменування вулиці у Святошинському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2018. — № 137 (5188). — 18 грудня. — С. 4. [ з першоджерела 26 серпня 2019.]
Джерела
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна |
- Людмила Михайлівна Старицька-Черняхівська — Українська Муза (поетична антологія; од початку до наших днів). Під редакцією Олекси Коваленка. Київ: Друкарня Петра Барського. Вип. 1, 1908. стор. 663—664
Література
- Старицькі // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 559.
- Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна // Верстюк В., Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради: Біографічний довідник. — К., 1998. — С. 160—162.
- Пазюра Н. В. Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 811. — .
- Хорунжий Юрій. Людмила Старицька-Черняхівська // Старицька-Черняхівська Людмила. Вибрані твори. — К., 2000. — С. 5—34.
- Гнатюк М. Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 820—821.
- Хорунжий Юрій. Великий родовід // Дзеркало тижня. — 2001. — № 3.[недоступне посилання з червня 2019]
- Сохацька Євгенія. Незбагненні переходи душі: Образ Івана Мазепи в драмах Людмили Старицької та Івана Огієнка // День. — 2004. — 19 червня.
- …З порога смерті…: Письменники України — жертви сталінських репресій. — К., 1991. — С. 414—417.
- «Українки вміють чесно вмирати» «Країна» № 81 за 22.07.2011
Посилання
- Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 937—938.
- Старицька-Черняхівська Людмила // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1833. — 1000 екз.
- ЛЮДМИЛА СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІВСЬКА / Програма «Велич особистости» / 157 студія // 2019 / Відео
- Людмила Старицька-Черняхівська | Із циклу «Люди епохи» (ВІДЕО)
- Людмила Старицька-Черняхівська на poetry.uazone.net
- Чернова Інна. Еволюція проблематики і поетики у драматургії Людмили Старицької-Черняхівської: Автореферат дисертації кандидата філологічних наук. — К., 2002.
- «ДО 150-РІЧЧЯ ЛЮДМИЛИ СТАРИЦЬКОЇ-ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ» ФОТО на сайті УІНП
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudmi la Miha jlivna Stari cka u shlyubi Staricka Chernyahi vska nar 17 29 serpnya 1868 18680829 Kiyiv 1941 ukrayinska pismennicya poetesa dramaturg prozayik perekladachka memuaristka gromadska diyachka ukrayinskogo zhinochogo ruhu Donka Mihajla Starickogo pleminnicya Mikoli Lisenka sestra Oksani Steshenko i Mariyi Starickoyi druzhina Oleksandra Chernyahivskogo mati Veroniki Chernyahivskoyi Lyudmila Mihajlivna Staricka ChernyahivskaLyudmila Staricka ChernyahivskaIm ya pri narodzhenniLyudmila Mihajlivna StarickaNarodilasya17 29 serpnya 1868 1868 08 29 Kiyiv Rosijska imperiyaPomerla1941 1941 SRSRKrayina UNRNacionalnistukrayinkaDiyalnistdramaturg prozayik poetesa perekladachkaMova tvorivukrayinskaBatkoMihajlo StarickijMatiStaricka Sofiya VitaliyivnaBrati sestriStaricka Mariya Mihajlivna i Steshenko Oksana MihajlivnaU shlyubi zChernyahivskij Oleksandr GrigorovichDitiChernyahivska Veronika Oleksandrivna Staricka Chernyahivska Lyudmila Mihajlivna u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Staricka U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chernyahivskij Zhertva stalinskogo teroru ZhittyepisLyudmila Staricka 1882 r Lyudmila Staricka Lyudmila Staricka 1890 ti roki Narodilasya Lyudmila Staricka 17 serpnya 29 serpnya za novim stilem 1868 roku v Kiyevi v pomishickij rodini Yiyi batkami buli vidomij pismennik dramaturg i gromadskij diyach Mihajlo Petrovich Starickij ta Sofiya Vitaliyivna Lisenko Pro dityachi roki pismennicya pisala Nashe pokolinnya viklyuchne pokolinnya mi buli pershimi ukrayinskimi ditmi Ne timi ditmi sho virostayut v seli v ridnij sferi stihijnimi ukrayincyami mi buli ditmi gorodyanskimi yakih batki vihovuvali vpershe sered vorozhih obstavin svidomimi ukrayincyami iz spovitku Navchalasya v kiyivskij privatnij gimnaziyi Viri Mikolayivni Vashenko Zaharchenko Gimnazistki vidavali rukopisnij zhurnal do yakogo Lyudmila Staricka napisala povist Za Ukrayinu ta satirichni virshi pro direktrisu ta yiyi cholovika U 1888 1893 rokah brala aktivnu uchast u roboti literaturnogo gurtka Pleyada U roki Pershoyi svitovoyi vijni brala aktivnu uchast u roboti Kiyivskogo komitetu dlya dopomogi ukrayincyam utikacham pracyuvala sestroyu miloserdya u shpitali dlya poranenih Vidvidala na zaslanni Mihajla Grushevskogo U kvitni 1917 roku obrana do Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi U travni 1917 roku brala uchast u zasnuvanni Tovaristva komitetu Ukrayinskij nacionalnij teatr vhodila do jogo prezidiyi Yak predstavnicya Ministerstva osviti 22 zhovtnya 1918 roku vistupila z promovoyu na urochistomu vidkritti Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu Staricka Chernyahivska z cholovikom Oleksandrom ta donkoyu Veronikoyu Kiyiv 1925 r 1919 roku stala spivzasnovniceyu i zastupniceyu golovi Nacionalnoyi radi Ukrayinskih zhinok u Kam yanci Podilskomu U 1920 tih rokah pracyuvala u Vseukrayinskij akademiyi nauk Pismennicyu zaareshtovano 14 sichnya 1930 roku i zvinuvacheno v prinalezhnosti do tak zvanoyi Spilki vizvolennya Ukrayini Dopiti velisya u v yaznici na Holodnij Gori v Harkovi Os kilka vityagiv z vlasnoruchnih svidchen Starickoyi Chernyahivskoyi datovanih 27 sichnya 1930 roku Na zasidanni vistupali z promovami Yefremov vin kazav pro zagalnu organizaciyu ukrayinskih sugolosnih sil i pro organizaciyu sugolosnih elementiv selyanstva Chehivskij kazav pro politichne znachennya Ukrayinskoyi cerkvi Germajze pro zaluchennya do organizaciyi proletariatu Durdukivskij pro ob yednannya uchitelstva rozumiyetsya z vidomoyu vgori zaznachenoyu metoyu ya kazala pro rol inteligenciyi i pro neobhidnist postaviti yiyi na choli organizaciyi Ale na comu zibranni ya ne chula ni slova pro organizaciyu BUD i pro nazvu SVU sho neyu bulo ohresheno novu organizaciyu Z cogo chasu sebto z chasu cih dvoh zibran organizacijnogo zv yazku mezhi mnoyu i reshtoyu chleniv obranih na pershomu zasidanni ne bulo Ya strichalasya z nimi yako z svoyimi dobrimi priyatelyami i na vechirkah u sebe i v rodini Yefremova a ne yako z chlenami organizaciyi ni pro yaki direktivi ya nichogo ne chula v zhodnih organizacijnih zibrannyah uchasti ne brala Otzhe tomu sho Ukrayina prignichena 250 litnim panuvannyam rosijskogo caratu ne nadbala potribnih kulturnih vartostej pershim zavdannyam na moyu dumku bula j bude kulturna pracya Osobisto zh do mene ya vvazhayu za krashe v miru sil moyih i mozhlivostej pracyuvati na pridbannya Ukrayini kulturnih vartostej nizh buti statistom v nepevnij politichnij organizaciyi Zgidno z virokom osoblivogo skladu Verhovnogo Sudu USRR vid 19 kvitnya 1930 roku Staricku Chernyahivsku zvinuvacheno v tomu sho vona a u period 1926 1929 rokiv bula chlenom centru SVU i provadila kerivnu organizacijnu diyalnist zgidno z programoyu i zavdannyam organizaciyi b zdijsnyuvala zv yazok centru SVU z predstavnikami deyakih chuzhozemnih kapitalistichnih derzhav Lyudmila Staricka Chernyahivska ostanni roki Pismennicyu zasudzheno do 5 rokiv pozbavlennya voli z obmezhennyam u pravah na 3 roki 4 chervnya 1930 roku Staricku Chernyahivsku zvilneno z pid varti i strok zamineno na umovnij Pislya zvilnennya vislana do mista Stalino nini Doneck Zajmalas perekladackoyu diyalnistyu U 1936 1941 rokah zhila iz sestroyu v budinku 28 na vulici Yaroslaviv Val u Kiyevi 20 lipnya 1941 roku koli pid stinami Kiyeva tochilisya boyi z nimcyami na kvartiri v Lyudmili Mihajlivni spivrobitniki NKVS proveli obshuk konfiskuvali pasport i teku z listuvannyam Razom iz sestroyu Oksanoyu Mihajlivnoyu Steshenko Staricku Chernyahivsku vivezli vantazhivkoyu do Harkova Tut yiyi zvinuvatili v antiradyanskij diyalnosti ta vivezli pid konvoyem u telyachomu vagoni do Kazahskoyi RSR Prote v dorozi 73 litnya pismennicya pomerla Tochna data yiyi smerti i misce pohovannya nevidomi U serpni 1989 roku Lyudmilu Mihajlivnu razom z inshimi uchasnikami pokazovogo procesu SVU v Harkovi posmertno reabilituvav plenum Verhovnogo Sudu URSR RodinaPo materi dovodilas pleminniceyu kompozitoru Mikoli Lisenku Yiyi cholovikom buv Oleksandr Chernyahivskij TvorchistStaricka Chernyahivska z Olenoyu Pchilkoyu ta donkoyu Veronikoyu 1927 r Z ditinstva pochala virshuvati skladati kazki Z cogo privodu Lyudmila Staricka Chernyahivska pisala V nashih oboh rodinah Starickih i Kosachiv panuvav osoblivij literaturnij duh tomu hto mav hoch iskru talantu ne pisati tut bulo cilkom nemozhlivo Tut zavzhde pisali rozbirali tvori chitali yih vidavali zbirniki i vzagali zhili v oseredku gromadskih i literaturnih interesiv Yak Olga Petrivna tak i batko mij pidtrimuvali kozhnogo hto viyavlyav najmenshe bazhannya zajmatisya literaturoyu rozzhevryuvali najdribnishu iskru talantu Dramatichni tvori Getman Petro Doroshenko 1908 Krila 1913 Ostannij snip 1917 Rozbijnik Karmelyuk 1926 Ivan Mazepa 1927 Diamantovij persten 1929 Naperedodni 1926 Zhaga 1925 Getman Doroshenko Petro 1918 U radyanskij chas drami na sceni ne stavilisya Perekladi libreto K V Glyuka Rigoletto Dzh Verdi Ayida Dzh Verdi Sh Guno Dzh Puchchini Zolotij pivnik Mikoli Rimskogo Korsakova Memuari Dvadcyat p yat rokiv ukrayinskogo teatru Spogadi ta dumki Ch 1 Ch 2 1907 Hvilini zhittya Lesi Ukrayinki Spogadi pro M V Lisenka V I Samijlenko Pam yati tovarisha Spadshina2000 roku u vidavnictvi Naukova dumka Kiyiv u seriyi Biblioteka ukrayinskoyi literaturi pobachili svit Vibrani tvori Lyudmili Starickoyi Chernyahivskoyi Cim samim upershe pid odnoyu paliturkoyu bulo zibrano rizni za zhanrom tvori pismennici dramatichni prozovi poetichni memuarni Uporyadkuvav knigu napisav do neyi vstupnu stattyu ta primitki pismennik Yurij Horunzhij 17 veresnya 2002 roku v Kiyevi na zasidanni specializovanoyi naukovoyi radi u Nacionalnomu pedagogichnomu universiteti imeni Mihajla Dragomanova Inna Petrivna Chernova zahistila kandidatsku disertaciyu Evolyuciya problematiki i poetiki u dramaturgiyi Lyudmili Starickoyi Chernyahivskoyi naukovij kerivnik Volodimir Fedorovich Pogrebennik Ce bula persha specialna sistemna sproba dosliditi dramaturgiyu Starickoyi Chernyahivskoyi 15 listopada 2018 roku im yam Lyudmili Starickoyi Chernyahivskoyi nazvano vulicyu u Svyatoshinskomu rajoni mista Kiyeva PrimitkiFamilySearch Pashenko Olimpiada Zasnuvannya Kam yanec Podilskogo derzhavnogo ukrayinskogo universitetu Visnik istoriko kulturologichnogo Podilskogo bratstva 4 Kam yanec Podilskij 1995 S 12 Diyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti Kiyiv Knigi HHI 2007 s 398 ISBN 978 966 8653 95 7 Hvilini zhittya Lesi Ukrayinki Staricka Chernyahivska Lyudmila Vibrani tvori K 2000 S 745 Vidano Verdi Dzh Ayida Opera na 4 diyi Per A Starickoyi Chernyahivskoyi K Ruh 1927 61s Rishennya Kiyivskoyi miskoyi radi vid 15 listopada 2018 roku 19 6070 Pro perejmenuvannya vulici u Svyatoshinskomu rajoni mista Kiyeva Hreshatik 2018 137 5188 18 grudnya S 4 z pershodzherela 26 serpnya 2019 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Staricka Chernyahivska Lyudmila Mihajlivna Lyudmila Mihajlivna Staricka Chernyahivska Ukrayinska Muza poetichna antologiya od pochatku do nashih dniv Pid redakciyeyu Oleksi Kovalenka Kiyiv Drukarnya Petra Barskogo Vip 1 1908 stor 663 664LiteraturaStaricki Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 559 Staricka Chernyahivska Lyudmila Mihajlivna Verstyuk V Ostashko T Diyachi Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Biografichnij dovidnik K 1998 S 160 162 Pazyura N V Staricka Chernyahivska Lyudmila Mihajlivna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 811 ISBN 978 966 00 1290 5 Horunzhij Yurij Lyudmila Staricka Chernyahivska Staricka Chernyahivska Lyudmila Vibrani tvori K 2000 S 5 34 Gnatyuk M Staricka Chernyahivska Lyudmila Mihajlivna Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 S 820 821 Horunzhij Yurij Velikij rodovid Dzerkalo tizhnya 2001 3 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Sohacka Yevgeniya Nezbagnenni perehodi dushi Obraz Ivana Mazepi v dramah Lyudmili Starickoyi ta Ivana Ogiyenka Den 2004 19 chervnya Z poroga smerti Pismenniki Ukrayini zhertvi stalinskih represij K 1991 S 414 417 Ukrayinki vmiyut chesno vmirati Krayina 81 za 22 07 2011PosilannyaStaricka Chernyahivska Lyudmila Mihajlivna Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 937 938 Staricka Chernyahivska Lyudmila Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1833 1000 ekz LYuDMILA STARICKA ChERNYaHIVSKA Programa Velich osobistosti 157 studiya 2019 Video Lyudmila Staricka Chernyahivska Iz ciklu Lyudi epohi VIDEO Lyudmila Staricka Chernyahivska na poetry uazone net Chernova Inna Evolyuciya problematiki i poetiki u dramaturgiyi Lyudmili Starickoyi Chernyahivskoyi Avtoreferat disertaciyi kandidata filologichnih nauk K 2002 DO 150 RIChChYa LYuDMILI STARICKOYi ChERNYaHIVSKOYi FOTO na sajti UINP