Стичкін Євген Олексійович

Євгеній Олексійович Стичкін (нар.. 10 червня 1974, Москва, СРСР) — російський актор і режисер театру, кіно і дубляжу, телеведучий.
Потрапив до бази волонтерського центру «Миротворець» за незаконний перетин державного кордону України та незаконну гастрольну діяльність на території анексованого Росією Криму. За даними волонтерів центру, 20 і 21 січня 2017 року актор був із гастролями на півострові.

Стичкін Євген ОлексійовичДата народження10 червня 1974(1974-06-10) (50 років)Місце народженняМосква, СРСРГромадянство СРСР
 РосіяAlma materВсеросійський державний інститут кінематографіїПрофесіяактор, телеактор, кінорежисерIMDbID 0836534  Стичкін Євген Олексійович у Вікісховищі

Біографія

Євгеній Стичкін народився 10 червня 1974 року в Москві. Закінчив англійську спецшколу № 30 (№ 1276). Навчався у Всеросійському державному інституті кінематографії (ВДІКу) на курсі Армена Джигарханяна та Альберта Філозова. У 1994 році Євгеній Стичкін став артистом театру клоунади Терези Дуровой.

З 1995 року — актор Театру Луни. Грав у спектаклях «Пропозиція» (, реж. ), «Страх і відчай Третього Рейху» (Театр «Вишневий сад», реж. А. Вилькин), «Машенька» (Театральна компанія Сергія Виноградова, реж. С. Виноградов), «Чарлі Ча» (Театр Місяця, реж, С. Проханов, премія «Чайка» в номінації «Прорив-2000» за головну роль), «Фауст» (Театр Місяця, реж. Ф. Гойфман) та інших.

На даний момент співпрацює з театральною компанією С. Виноградова, Театром імені Моссовєта, Театром , театром імені Євг. Вахтангова.

Родина

• Дід — геофізик-сейсморазведчик, Лев Олександрович Рябінкін.
• Батько — перекладач-синхроніст Олексій Стичкін. Мати — колишня солістка Великого театру Ксенія Рябінкіна. Тітка — балерина Олена Рябінкіна.
• Хрещеним був актор Анатолій Ромашин.
• Був одружений з піаністкою Катериною Сканаві; батько чотирьох дітей (сини — Олексій, Лев), донька Олександра, позашлюбна донька — Соня (1995). Теща — кінокритик Ніна Зархі.
• Нинішня дружина — акторка Ольга Сутулова.

Творчість

Ролі в театрі

Московський театр «Школа сучасної п'єси»

• 1995 — Іван Васильович Ломов — «А чой-то ти у фраку?», мюзикл Д. Сухарева, C. Нікітіна за п'єсою «Пропозиція» А. П. Чехова. Реж. В. Райхельгауз

Московський театральний центр «Вишневий сад»

• 1995 — Гітлер — «Страх і відчай Третього Рейху», за п'єсою Б.Брехта. Реж. А. Вількин

Театр Луни

• 1996 — «Фанта-Інфанта», за п'єсою С.Проханова. Режисер: Сергій Проханов — Блекстар
• 1998 — «Таїс Сяюча», за п'єсою Сергія Проханова. Режисер: Сергій Проханов — Мелий
• 2000 — «Чарлі Ча», за п'єсою Сергія Проханова. Режисер: Сергій Проханов — Чаплін / премія «Чайка»
• 2000 — «Фауст» Ст. Койфмана, Т.Ліна. Режисер: Володимир Койфман

Театр естради

• 2003 — «Гумовий принц» за романом «Фалоімітатор» Олега Богаева. Режисер: Ніна Чусова

Театральна компанія Сергія Виноградова

• 2003 — «Машенька» Володимира Набокова. Режисер: Сергій Виноградов — Ганін

Театр імені Моссовєта

• 2003 — «Король Лір» Вільяма Шекспіра. Режисер: Павло Хомський — Блазень

Державний академічний театр ім. Є. Вахтангова

• 2005 — «Дон Жуан і Сганарель» Мольєра. Режисер: Володимир Мірзоєв — Сганарель

Комічний театр " Квартет І

• 2005 — «Прояви любові» Ксенії Драгунської. Режисер: Ольга Суботіна — Льоша

Інший театр

• 2010 — «Ближче» за мотивами п'єси Патріка Марбері. Режисер: Володимир Агєєв
• «Розенкранц і Гільденстерн мертві» за п'єсою Тома Стоппарда
• «Прояви любові» за п'єсою Ксенії Драгунської за участю Ольги Субботіної

Театральна компанія «Вільна сцена»

• «Старший син» — Сільва, за п'єсою Олександра Вампілова, режисер Павло Сафонов.

Преса

• Критик Аліса Нікольська, «Культура», 2000:

«Роль великого „Ча“ дісталася Євгенію Стичкіну. І ця робота, напевно, найсерйозніше з того, що на сьогоднішній день зіграно молодим актором. Стичкін не прагне створити образ реального Чапліна — він придумує свого власного. Навіть портретний грим тут — якийсь розпізнавальний знак, а не спроба достовірного вигляду Чарлі. Чаплін Стичкіна молодий, гарячий, непосидючий, привабливий і разом з тим трагічне. Він поспішає жити, немов знаючи, що смерть дихає йому в потилицю, і намагається випробувати й пізнати якомога більше. Але життя виявляється хитріший, і радості Чарлі все частіше перетворюються в сумі, загальне захоплення його талантом обертається насмішкою, а на перший план виходить його нескінченна самотність. Стара, як світ, істина „Ти потрібен усім, поки ти благополучний“ стає свого роду вироком для геніальної людини, що втратив ґрунт під ногами. Стычкину вдалося відчути акторську специфіку німого кіно: він майстерно передає переживання свого Чарлі лише очима, жестом, позою. Дивлячись на пантомимические епізоди у виставі (а їх досить багато, і вони часом навіть яскравіше й виразніше розмовних), думаєш: цього артиста — хоч зараз в німе кіно».

Ролі в кіно і телесеріалах

1. 1993 —  — Андрій «Малюк»
2. 1993 —  — Санька
3. 1994 —  — Костик
4. 1995 —  — студент з щуром («Ставте перед собою реальні цілі»)
5. 1997 — Графиня де Монсоро — Орвиль
6. 1997 — Любити по-російськи-2 — слідчий, що допитує Курлигіна
7. 1998 — Ретро втрьох — помічник Кістки по установці антен
8. 1998 —  — Олександр Сергійович Пушкін
9. 2001 —  — Митя Панін
10. 2001 —  — Арнольд
11. 2002 —  — Петро Апрель
12. 2002 —
13. 2002 —  — Олександр Литвинов
14. 2003 —  — очкарик
15. 2003 —  — Юра Збруєв
16. 2003 —  — боєць спецназу
17. 2003 —  — Володя, лікар-терапевт; сусід Віри
18. 2004 —  — Плакса Раймік
19. 2004 —  — молодий рок-співак, один Жені
20. 2004 —  — Толя Тетерін
21. 2004 —  — Лев Пушкін
22. 2005 —  — Павло
23. 2005 — Від 180 і вище — Костик
24. 2005 —  — Друг Народів
25. 2005 —
26. 2005 —  — Микола II
27. 2006 —  — Верховинський
28. 2006 —  — Парфен
29. 2006 —  — Прянчіков
30. 2006 — Золоте теля — Полихаєв
31. 2006 — Бункер, або вчені під землею — Логов
32. 2006 —  — Ігор
33. 2006 —  — Михайло Лермонтов
34. 2006 —  — блазень
35. 2007 —  — Карло
36. 2007 —  — Капіца
37. 2007 —  — Татарин
38. 2007 —  — Шурик
39. 2007 — День виборів — співак з квартету «Стоматологи»
40. 2008 —  — Владислав Красовський, ватажок банди
41. 2008 —  — Олег Петрович Кошкін
42. 2008 — Таємничий острів — Максим
43. 2009 —  — письменник Павлик
44. 2009 —  — Хоботов
45. 2009 —  — журналіст Ігор Михайлович Нікітін
46. 2009 —  — Гнат
47. 2009 —  — Женя Тюха
48. 2010 — Стомлені Сонцем 2: Передстояння — старлей-сапер
49. 2010 —  — Костя
50. 2011 — / S.O.S Love! The Million Dollar Contract  — Максим
51. 2011 — Щасливі разом — доктор Андрій Миколайович
52. 2012 —  — підпоручик Федір Степанов (Карась)
53. 2012 —  — Іван
54. 2012 —  — Анатолій
55. 2012 —  — Володимир Борисович Барковський
56. 2012 — Пірати Егейського моря — Іван, слуга Варкавіса
57. 2012 —  — Андрій
58. 2012 — Вісімдесяті — Андрій Андрійович Никифоров, співробітник КДБ
59. 2012 — Соловей-розбійник — Олександр Костянтинович Володарський («Дебет»)
60. 2013 — Діалоги
61. 2013 — Сарана — Пацифік
62. 2013 —  — Леха
63. 2014 —  — Сергій Костенко, капітан КДБ СРСР
64. 2014 —  — Дмитро Новодворцев
65. 2015 —  — Максим Олексійович понтона (Понт), кримінальний авторитет
66. 2015 —  — Юра, чоловік Даші, бізнесмен
67. 2015 — Зворотній бік Місяця 2 — Альберт Петрович, олігарх з телефільму
68. 2016 — Максимальний удар — Андрій Дуров
69. 2016 —  — Ілля
70. 2016 —  — Гліб Іванович Бокій
71. 2016 —  — Вареник, клоун
72. 2016 —  — Сергій Андрійович Грачов, кримінальний бізнесмен, нафтовик
73. 2017 — Гоголь. Початок — Олександр Христофорович Бінх
74. 2017 —  — Нестор Махно, отаман
75. 2017 —  — Володимир Ілліч Ленін
76. 2017 — Чорнобиль. Зона відчуження 2 — Сергій Костенко, співробітник КДБ СРСР / ФСБ РФ.
77. 2017 —  — Віктор Темників
78. 2017 —  — Костянтин
79. 2018 —  — Тоні
80. 2018 —  — Павло Юрійович Воронов, бізнесмен і колекціонер
81. 2018 — Гоголь. Вій — Олександр Христофорович Бінх
82. 2018 —
83. 2018 —  — Петро Решетніков
84. 2018 — Гоголь. Страшна Помста — Олександр Христофорович Бінх
85. 2018 —  — Стержньов
86. 2019 — Гоголь — Олександр Христофорович Бінх

Озвучування

• 2006 — Переможець — бейсбольний м'яч Скрю
• 2006 — Російська версія фільму П.Грінуея «Валізи Тульса Люпера» — Тульс Люпер
• 2007 — Нові пригоди Попелюшки — Рик
• 2007 — Ноїв ковчег — принц Сіро
• 2008 — Хитрюга Джек 3D — Ягуар
• 2008 — Винахідники — Улетов
• 2009 — Битва за планету Терра — Джим
• 2009 — День народження Аліси — професор Рррр
• 2009 — Місія Дарвіна — Харлі
• 2009 — Татові знову 17 — Майк О ' Доннелл
• 2009 — Котися! — Олівер
• 2010 — Доріан Грей — Доріан Грей
• 2013 — Втеча з планети Земля — Гері Супернова
• 2015 — Фортеця: Щитом і мечем — король Сигізмунд Третій
• 2016 — Колектор — Лев (голос)

Кінорежисер

• 2021 — Контакт (телесеріал)

Реклама

У 1997 році знявся в рекламі миючого засобу Comet. Знімався в рекламі батончика Nuts. У 2016 році знявся в рекламі МегаФон.

Телебачення

У 1994 році вів на каналі РТР передачу-телевікторину «Сонік-супережик» про ігри для приставки Sega.

Був ведучим передачі «Зрозумій мене» на російському каналі НТВ у 1998-1999 роках.

Вів програму «Мультазбука» на ОРТ з 1999 по 2002 роки під псевдонімом Тимофій Мультяхін.

Був ведучим передачі «Алло, гараж!», яка виходила на Новому каналі в 2006-2008 роках.

У 2011 році в циклі фільмів «Поєдинки» «Першого каналу» за сприяння Служби зовнішньої розвідки Російської Федерації з серії «Поєдинки. Викрадення бомби» виконав роль легендарного радянського розвідника Володимира Барковського.

Визнання і нагороди

• Лауреат премії «Чайка» в номінації «Прорив»-2000 за роль Чапліна у виставі «Чарлі Ча» (2000)
• Приз за кращу чоловічу роль на кінофестивалі «Віват, кіно Росії!» у Санкт-Петербурзі (2002, фільм «Апрель»)
• Лауреат премії «Beauty Cinema Awards» в номінації «Тор-характер» (2010)

Примітки

1. У базу «Миротворця» потрапив російський актор Стичкін
2. Евгений Стычкин разводится и женится вновь [ 2018-08-23 у Wayback Machine.] Мать Евгения Стычкина рассказала о его разводе
3. . Архів оригіналу за 10 лютого 2013. Процитовано 18 серпня 2018.
4. «Фанта-Инфанта»
5. «Фауст»
6. Король Лир. Театр им. Моссовета. Пресса о спектакле
7. Дон Жуан и Сганарель. Театр им. Вахтангова. Пресса о спектакле
8. . Архів оригіналу за 27 травня 2011. Процитовано 18 серпня 2018.
9. ПроЯвления любви. Пресса о спектакле
10. http://thebestphotos.ru/archives/4096 [ 2010-06-06 у Wayback Machine.] Спектакль «Ближе»
11. Никольская А. // «Культура». 2000. 5—11 октября. № 38(7246).
12. «ДАР» РОССИЯНАМ К НОВОМУ ГОДУ ОТ ХОТИНЕНКО-МЛАДШЕГО. Магнитогорский металл. 11 червня 2008.
13. Евгений Стычкин: Мы можем поставить машину на лыжи. Сегодня. 12 квітня 2007.
14. В Москве состоялась церемония вручения премии Baeuty Cinema Awards

Посилання

• Офіційний сайт Євгенія Стичкіна (рос.)
• Неофіційний сайт Євгенія Стичкіна (рос.)
• Фільмографія на www.kino-teatr.ru (рос.)
• Євгеній Стичкін на www.rusactors.ru (рос.)
• [: інтерв'ю Т.Цацанашвили] (рос.)
• Євгеній Стичкін про зйомки фільму «Таємничий острів» (рос.)
• Євгеній Стичкін про свою гру у виставі «Ближче» (рос.)
• (рос.)

́